CC BY
31
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.718.4-001.5-053.9 DOI: 10.22141/1608-1706.6.17.2016.88618
ГРИЮР'СВА Н.В.1, ЗУБАЧ О.Б.2
1ДУ «1нститутгеронтологи 'мен Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни», м. Ки!в, Украна 2Комунальна мська клiнiчна лкарня швидко!медично!допомоги, м. Льв'т, Украна
ФАКТОРИ РИЗИКУ nEPEAOMiB ПРОКСИМАЛЬНОГО BiAAiAy СТЕГНОВО1 ЮСТКИ У ХВОРИХ СТАРШИХ ВкОВИХ ГРУП
Резюме. Актуальнсть. На сьогодн переломи проксимального в'1ддлу стегново! кстки (ПВСК) залишають-ся важливою медико-соцальною проблемою. Продовжуеться вивчення фактор'вризику, осклькидоведено, що !х вплив стотно вдр'зняеться в р'зних популяцях. Метою даного дослдження була оцнка фактор'в ризику в осб старших вкових груп з переломами ПВСК. Матер'юли i методи. Обстежено 122 особи вком 50 рокв / старше (88 жнок та 34 чоловки з внутршньо- та позасуглобовими переломами ПВСК). Оцнку фактор'в ризику остеопорозу та перелом'в проводили за допомогою анкетування (укра!нська верся опи-тувальника Г11АХ®, доповнена авторами). Результати. У 79,4 % чоловкв i 73,9 % обстежених жнок встанов-лено клнчно дагностован переломи в минулому. Найбльш часто у жнок були зареестрован переломи ксток передпл'ччя (39,4 %), тл хребцв (25,8 %) / плечово! кстки (12,1 %), у чоловкв — переломи плечово! кстки та ксток гомлки (25 %), ксток передпл'ччя та переломи тл хребцв (17,9 %). Термн вд попереднього перелому у 80,3 % обстеженихжнок i 78,6 % чоловнкв становив бльше 5рокв. У 52,3 % жнок i 50 % у чоловнкв
з переломами ПВСКпдтверджено &мейний анамнез перелому стегново! кстки в близькихродичiв (матер'1 або батька). У79,4 % чоловкв /71,6 % обстеженихжноквстановлено наявнсть перелом'в ншо!локал'заци у близьких родичв. До перелому ПВСК 85,3 % чоловкв i 52,1 % жнок мали показники 10-рiчно! ймовiрностi перелому стегново! кстки ^АХ®) 3 i бльше, що свдчить про необхднсть !х оцнки для своечасного лкування остеопорозу. Висновки. Вищезазначене слд враховувати для планування профлактичних заходв щодо остеопорозу та його ускладнень в осб старших вкових груп.
Ключовi слова: остеопороз; перелом проксимального в'1ддлу стегново! кстки; FRAX®
Травма
Вступ
На сьогодш переломи проксимального вщдшу стегново! шстки (ПВСК) залишаються важливою медико-сощальною проблемою, особливо в на-селення старших вшових груп [1—5]. Щ переломи досить рщко зустрiчаються в молодих ошб, 80 % випадшв виникають саме в жшок i 90 % — у па-щенток старше вщ 50 рошв. Переломи ПВСК тю-но пов'язаш з розвитком системного остеопорозу та е одним iз його найтяжчих ускладнень [3—6]. Оскшьки чисельшсть населення старших вшових груп протягом останшх десятирiч стрiмко зростае, передбачають, що й кшькють переломiв ПВСК буде прогресивно збшьшуватись [7—11]. Щорiч-но в крашах бвропи рееструеться близько 70 тис.
переломiв ПВСК, а за прогнозами, до 2040 року кшьшсть хворих iз переломами дано! локалiзацil досягне 500 тис. на рш [4, 10]. Незважаючи на зна-чний прогрес у лшуванш хворих з ПВСК, 20 % iз них помирають протягом 6 мюящв, 50 % пащенпв потребують сторонньо! допомоги, третина втрачае здатшсть до самообслуговування [3, 6].
У даний час доведено, що показник мшерально! щшьносп кютково! тканини (МЩКТ), визначений за допомогою двохенергетично! рентгешвсько! аб-сорбцюметрп (ДРА), е важливим, проте не единим критерiем у визначенш ризику остеопоротичних переломiв, i зокрема переломiв ПВСК, i що в дея-ких хворих вони можуть виникати на тлi остеопенп чи нормальних показнишв МЩКТ. Останшм часом
© «Травма», 2016 © Trauma, 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: Григор'ева Натал1я В1ктор1вна, доктор медичних наук, ДУ «1нститут геронтологи ¡мен1 Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши», вул. Вишгородська, 67, м. КиТв, 04114, Украша; e-mail: [email protected]
For correspondence: Nataliia Grygorieva, MD, PhD, State Institution «D.F. Chebotariov Institute of Gerontology of NAMS Ukraine», Vyshgorodska st., 67, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: [email protected]
Таблиця 1. Загальна характеристика хворих 1з переломами ПВСК
Показник Жшки Чоловши
BiK, роки 76,3 ± 7,6 69,1 ± 9,3
3picT, см 160,2 ± 6,6 168,7 ± 5,7
Маса тша, кг 77,0 ± 9,6 80,2 ± 7,3
1ндекс маси тша, ум.од. 30,2 ± 4,4 28,2 ± 2,9
все бшьшу увагу придiляють вивченню впливу pi3-них факторiв ризику остеопорозу, що дозволило на-копичити велику доказову базу щодо i'x ролi в роз-витку остеопоротичних переломiв [3, 11 — 15]. Так, доведеними факторами ризику переломiв ПВСК вважають вiк старше вш 65 рокiв, належнiсть до жь ночоi статi, попереднi переломи в анамнез^ схиль-нiсть до падшь, сiмейний анамнез переломiв ПВСК, тривалий прийом глюкокортикощв, зловживання алкоголем, дефщит вiтамiну D та наявшсть деяких соматичних захворювань, зокрема паркшсошзму, цукрового дiабету II типу, ревматоидного артриту та iн. [3, 13-20].
Останшми десятирiччями створено рiзнi опи-тувальники (FRAX, FRAMO, FRISC, FRISK, GARVAN-GRX, QFracture та iн.) [21-24], як активно використовують для оцшки ризику остеопоротичних переломiв. Вони мiстять рiзну кшь-псть факторiв ризику, необхiдних для розрахунку (вщ 4 у FRAMO до 31 в оновленому QFracture (2012)), деяш з них включають показники МЩКТ як фактор ризику, iншi прогнозують ризик пере-ломiв лише в жшочш популяцii. Деякi шструмен-ти доступш в Iнтернетi, iншi були опублшоваш в статтях, а деяп доступнi тiльки за запитом у авторiв. Алгоритм оцiнки 10-рiчноi ймовiрностi основних остеопоротичних переломiв i переломiв стегново'1' кiстки (FRAX) останнiм часом викорис-товуеться найбiльш широко [23, 24]. Вш перед-бачае кшьпсну оцiнку сумарного ризику остеопоротичних переломiв на пiдставi математичного аналiзу вже наявних факторiв ризику остеопорозу, проте комбшащя цих факторiв — не проста су-мащя ix впливу, оскiльки кожен фактор мае свое кл^чне значення, i його включення в алгоритм обчислення може мати значний вплив на результата. Проте на сьогодш продовжуються дискусii щодо впливу рiзниx чинникiв остеопоротичних переломiв в окремих популящях, зважаючи на те, що один i той самий фактор ризику переломiв ПВСК впливае рiзною мiрою не тiльки в однш i тiй самiй популяцii залежно вщ статi [24], але й виявляе рiзний вплив в обстежених залежно вщ регiону (краши) проживання. В Укра'1ш iснують лише поодинош дослiдження [25, 26] щодо факто-рiв ризику переломiв ПВСК у хворих старших вь кових груп, що вимагае !'х подальшого вивчення.
Метою даного дослщження була оцшка факторiв ризику в осiб старших вшових груп з переломами проксимального вщдшу стегново!' кiстки.
Матер\али \ методи
Нами обстежено 122 хворих вшом 50 рокiв i старше (88 жiнок вшом 53—92 роки та 34 чоловши вiком 50—89 рокiв), якi знаходились на стацюнарному ль куваннi в Комунальнш мiськiй клiнiчнiй лiкарнi швидко! медично! допомоги м. Львова з приводу перелому ПВСК (внутршньосуглобовий — 15 чоло-вiкiв i 44 жшки, позасуглобовий — 19 чоловтв i 44 жiнки). Частка жшок серед обстежених становила 72,1 %, чоловтв — 27,9 %. Середнш вiк обстежених — 74,3 ± 8,7 року, середнiй зрiст — 162,5 ± 7,4 см, маса тша — 77,9 ± 9,1 кг. Показники зросту були вь рогiдно вищими в чоловшв (F = 44,35; р = 0,000001), вiрогiдних вiдмiнностей мiж показниками маси тша залежно вш стат не встановлено (F = 3,02; р = 0,08). Вшповшно, показник шдексу маси тiла (1МТ) був вь рогiдно меншим у чоловтв порiвняно з вiдповiдним у жшок ^ = 5,57; р = 0,02). Нормальш показники 1МТ (20-24,9 ум.од.) мали 9,1 % жшок, 90,9 % — до-кшшчне й клiнiчне ожирiння. Вiдповiднi показники в чоловтв становили 14,7 та 85,3 %. Середнш показник вшу менархе у жшок — 13,4 ± 0,6 року, менопа-узи — 51,6 ± 1,2 року (жiнок iз пiзнiм менархе, ран-ньою чи пiзньою менопаузою в даному дослшженш не виявлено). Клшчна характеристика обстежених наведена в табл. 1.
Оцiнку факторiв ризику остеопорозу та пере-ломiв проводили за допомогою опитувальника FRAX®, доповненого авторами. Усi пацieнти запо-внювали опитувальник самостiйно пiд контролем лшаря. Десятирiчну ймовiрнiсть основних остеопоротичних переломiв (FRAX-all) i переломiв стегново! кiстки (FRAX-hip) визначали з використанням укра!нсько! версп опитувальника без вимiрювання показника МЩКТ [24]. Антропометричне обсте-ження включало визначення маси тша та зросту. За загальноприйнятою формулою вираховували шдекс маси тша. Статистичний аналiз проводили з визна-ченням параметричних i непараметричних критерь !в. Вiдмiнностi показникiв вважали вiрогiдними за р < 0,05. При аналiзi використовували пакети про-грам Statistiсa 10.0 та Statgraphics.
Результати
При aнaлiзi факторiв ризику переломiв ПВСК в осiб iз внутрiшньо- та позасуглобовими переломами ПВСК встановлено, що в 79,4 % чоловшв i 73,9 % жшок були клшчно дiaгностовaнi переломи в минулому. В 1,5 % жшок i 3,7 % чоловiкiв при опитуванш виявлено два переломи (табл. 2).
Вшовий aнaлiз розподiлу пaцieнтiв iз переломами ПВСК, яп мали переломи рiзноi' локaлiзaцii' в aнaмнезi, встановив !х нaйбiльшу кiлькiсть в оаб вiком 70-79 рокiв. Попереднi переломи в пащен-ток вiком 50-59 роив зареестровано не було, проте !х виявлено у 20 % жшок вiком 60-69 рокiв, 47,7 % оаб вiком 70-79 роив, 26,2 % обстежених вiком 80-89 роив та 6,2 % жшок вшом 90 роив i старше. На вщмшу вiд вищезазначеного при вдовому роз-подiлi чоловiкiв iз переломом ПВСК та iншими переломами в aнaмнезi 14,8 % обстежених були вшом 50-59 роив, 29,6 % — 60-69 роив, 51,9 % — 70-79 роив i 3,7 % — 80-89 роив.
Вивчення структури переломiв рiзноi' локaлiзaцii в aнaмнезi у жшок з переломом ПВСК (рис. 1А) ви-явило нaйбiльшу частоту перелому исток передплiччя (39,4 %). У 25,8 % хворих встановлено попередш переломи тш хребцiв та в 12,1 % — переломи плечово! истки. Слш зазначити, що у 3 жiнок (4,5 %) зареестровано повторний перелом ПВСК (контралатерально! инщвки).
Дещо шший розподiл виявлено при aнaлiзi показ-ника переломiв в aнaмнезi у чоловшв (рис. 1Б). Най-частше (25 %) зустрiчaли переломи плечово! истки та исток гомшки, на другому мющ (17,9 %) — переломи исток передптччя та клшчно чи морфометрично даа-гностовaнi переломи тш хребцiв.
При порiвняннi частоти переломiв рiзноi' локаль зацп в aнaмнезi у хворих з переломами ПВСК за-лежно вiд стат нами встановлено вiрогiдно вищi показники переломiв кiсток передплiччя в жшок (р = 0,046) та исток гомшки (р = 0,02) у чоловшв. Вiрогiдних вшмшностей в частот шших переломiв в aнaмнезi нами не виявлено.
При aнaлiзi показника часу вщ попереднього перелому до моменту обстеження встановлено, що у 48,5 % обстежених жшок вш становив бшьше 10 рокiв, у 31,8 % — вщ 5 до 10 роив i лише в 19,7 % — менше
5 роив. Вщповщш показники в чоловшв — 32,1; 46,4 та 21,4 %.
При aнaлiзi iнших фaкторiв ризику в осiб з переломами ПВСК встановлено, що найбшьш зна-чущим фактором у цих хворих була наявшсть перелому шийки стегново! кiстки в близьких родичiв (мaтерi або батька). Цей показник становив вщпо-вiдно 52,3 % у жшок i 50 % у чоловшв. Подтвердили наявшсть у близьких родичiв переломiв iншоi' локaлiзaцii' 79,4 % опитаних чоловшв i 71,6 % жь нок з переломами ПВСК (табл. 2). Палшня на момент опитування й вживання алкоголю в дозi не менше шж 24-30 г/добу спирту виявлено в 35,3 та 29,4 % чоловшв, тодi як у жшок ш показники були вiрогiдно нижчими (вшповшно 8 та 2,3 %, р = 0,001 та р = 0,0001). Дiaгноз вторинного остеопорозу чи ревматоидного артриту було шдтверджено лише в 0,59 % жшок, тодi як чоловшв з такими захворю-ваннями серед хворих iз переломами ПВСК не ви-явлено.
Бшьшою серед жшок (13,6 %) вщповщно була й частка ошб, що приймала глюкокортико!ди (у дозi 5 мг i бiльше протягом 3 мiсяцiв i бiльше) порiвняно з вщ-повщними показниками в чоловiкiв (2,9 %). Бшьшють пaцieнтiв (85,3 % чоловшв i 80,7 % жшок вщповщно) вважали себе фiзично активними перед настанням перелому ПВСК, лише 26,5 % чоловшв i 28,4 % жшок скаржились на низький рiвень фiзичноi' aктивностi (менше 30 хвилин на добу) (табл. 2).
Анaлiз показниив нaявностi рiзних клiнiчних фак-торiв ризику у хворих залежно вщ локaлiзaцii перелому ПВСК пiдтвердив попередньо отримаш результати й не виявив вiрогiдних вiдмiнностей у !х частот (табл. 3). Важливими клiнiчними факторами, що були виявлеш в бшьшосп обстежених хворих, залишались нaявнiсть переломiв рiзноi' локaлiзaцii в aнaмнезi та переломiв у близьких родичiв (мaтерi й батька) i переломiв стегново! истки зокрема (табл. 3).
Таблиця 2. Фактори ризику перелом'!в проксимального в'1дд'шу стегново/ кстки залежно вд ста-п, %
Запитання Чоловiки Жшки Р
Чи мали Ви попередн переломи? 79,4 73,9 0,58
Чи був у Ваших родичiв (матерi або батька) перелом шийки стегново! кютки? 50,0 52,3 0,84
Чи були у Ваших родичiв (матерi або батька) iншi переломи? 79,4 71,6 0,44
Чи палите Ви? 35,3 8,0 0,001
Чи вживаете Ви алкоголь у дозi 3 унцп та бшьше на день?* 29,4 2,3 0,0001
Чи встановлювали Вам коли-небудь дiагноз «ревмато'щний артрит»? 0 1,1 0,58
Чи встановлювали Вам коли-небудь дiагноз «вторинний остеопороз»? 0 0 -
Чи приймали Ви коли-небудь глюкокортико'щи в дозi 5 мг i бшьше протягом 3 мюя^в i бшьше? 2,9 13,6 0,13
Чи вважаете Ви себе фiзично активною людиною? 85,3 80,7 0,60
Ваш щоденний рiвень фiзичноí активност менше 30 хвилин на день? 26,5 28,4 0,5
Чи нехтуете Ви вживанням молока або молочних продукпв, чи вiдмiчаеться у Вас алергiчна реакцiя на зазначен продукти? 11,8 14,8 0,71
Примтка: * — вдповдае 24-30 г чистого спирту.
З метою вивчення 10^чно! ймовiрностi осно-вних остеопоротичних переломiв i переломiв стегново! кiстки нами в подальшому проаналiзованi по-казники FRAX-all i FRAX-hip в обстежених хворих на момент настання перелому (без його врахуван-ня). Встановлено !х вiрогiдне зростання з вiком як у чоловшв, так i в жшок (табл. 4). У вшовш групi 50— 59 рокiв показник FRAX-all становив для чоловiкiв 3,2 ± 0,9 %, тодi у осiб вiком 80—89 рокiв — 7,2 ± ± 3,9 %. Подiбна тенденцiя виявлена й у жшок, хоча слщ зазначити, що показники 10^чно! ймовiрнос-тi основних остеопоротичних переломiв i переломiв стегново! кiстки в них були вiрогiдно вищими по-рiвняно з вщповщними в чоловiкiв у кожнiй вшовш пiдгрупi. Розподiл показника 10^чно! ймовiрностi переломiв стегново! кiстки в оаб до настання перелому ПВСК наведено на рис. 2.
Показники FRAX до перелому ПВСК у чоловь кiв iз внутрiшньосуглобовими (FRAX-all — 3,6 ± ± 1,6 % та FRAX-hip — 1,7 ± 1,7 %) та позасуглобо-
вими переломами (FRAX-all — 3,9 ± 2,2 % та FRAX-Ыр — 1,6 ± 2,4 %) вiрогiдно не вiдрiзнялись мiж собою. Вщповщш показники в жiнок були вищими за показники в чоловшв, проте не вiдрiзнялись залежно вщ виду перелому й становили в жшок iз внутрiшньосуглобовими переломами: FRAX-all — 8,2 ± 3,5 % i FRAX-hip — 4,8 ± 3,8 %, позасугло-бовими переломами: FRAX-all — 8,0 ± 3,9 % та FRAX-hip — 4,4 ± 4,1 % вщповщно.
Обговорення
На сьогоднi у зв'язку з ютотним постарiнням населення переломи ПВСК мають важливе меди-ко-соцiальне й економiчне значення, збiльшуючи рiвень захворюваност й смертностi в популяцп [3, 6, 7]. Поряд iз переломами плечово! кiстки, переломами шсток передплiччя та тiл хребцiв переломи ПВСК вщносять до основних остеопоротичних пе-реломiв, що виникають переважно в ошб старших вiкових груп i е низько енергетичними. Первинна
Жшки
А
Б
12,1
25,0
25,8
25,0
39,4
□ Кютки перед пл1ччя
■ Хребщ
□ Плечова метка
■ Кютки гомтки
□ Кютки таза
■ Ребра
□ Стегнова метка (контралатеральна)
□ Кютки передпл1ччя ■ Хребц1
17,9 □ Плечова кютка
Кютки гомшки
□ Юстки таза
■ Кютки кисп/ступж
Рисунок 1. Розподл переломВ р!зно!локал1зацИв анамнезI в ос1б ¡з переломом проксимального в '1дд 'шу стегновоI юстки
та вторинна профiлактика даних переломiв мае пер-шочергове значення, тому надзвичайно важливою е модифiкацiя !х факторiв ризику. Дослiдженнями останнiх рокiв шдтверджено негативний вплив на ризик переломiв ПВСК як деяких модифiкованих (тривалий прийом глюкокортикощв, зловживан-ня алкоголем, палшня, дефiцит кальцiю та вггамь ну D), так i немодифшованих факторiв ризику (вiк, належнiсть до жшочо! статi, сiмейний анамнез пе-реломiв ПВСК та iн.), проте встановлено, що негативний вплив цих факторiв вiдрiзняеться, зокрема й у рiзних популяцiях, що потребуе !х подальшого ви-
вчення. Тому метою даного дослщження була оцш-ка факторiв ризику переломiв ПВСК в оаб старших вiкових груп iз переломами проксимального вiддiлу стегново! кiстки.
Аналiз факторiв ризику в ошб iз внутрiшньо- та по-засуглобовими переломами ПВСК виявив, що в пащ-ентiв дано! категори одним iз найбтьш частих факторiв ризику е наявнiсть переломiв в анамнез^ яю були вста-новлеш в 79,4 % чоловiкiв i 73,9 % жшок. Нашi результата тдтверджують данi лiтературних джерел [5, 7] про те, що переломи ПВСК е шзшми остеопоротичними переломами. На вщмшу вщ цього в жшок молодших
Таблиця 3. Фактори ризику перелом'!в ПВСК залежно вд стат та виду перелому, %
Запитання Чоловши Жшки
ВСП ПВСК ПСП ПВСК ВСП ПВСК ПСП ПВСК
Чи мали Ви попередн переломи? 80,0 78,9 79,5 68,2
Чи був у Ваших родичiв (матерi або батька) перелом шийки стегново! юстки? 40,0 57,9 47,7 56,8
Чи були у Ваших родичiв (матерi або батька) iншi переломи? 66,7 89,5 75,0 68,2
Чи палите Ви? 33,3 36,8 2,3 13,6
Чи вживаете Ви алкоголь у дозi 3 та бтьше унцш на день?* 26,7 31,6 2,3 2,3
Чи встановлювали Вам коли-небудь дiагноз «ревмато-|дний артрит»? 0,0 0,0 2,3 0,0
Чи встановлювали Вам коли-небудь дiагноз «вторин-ний остеопороз»? 0,0 0,0 0,0 0,0
Чи приймали Ви коли-небудь глюкокортико'щи в дозi 5 мг i бтьше протягом 3 мюя^в i бтьше? 0,0 5,3 18,2 9,1
Чи вважаете Ви себе фiзично активною людиною? 86,7 84,2 79,5 81,8
Ваш щоденний рiвень фiзичноí активност менше 30 хвилин на день? 26,7 26,3 43,2 13,6
Чи нехтуете Ви вживанням молока або молочних про-дуктiв, чи вiдмiчаеться у Вас алергiчна реак^я на зазна-ченi продукти? 20,0 5,3 13,6 15,9
Показники ризику 50-59 60-69 70-79 80-89 90-99
Чоловки
10^чна ймовiрнiсть основних остеопоро-тичних переломiв 3,2 ± 0,9 3,4 ± 1,2 3,8 ± 2,1 7,2 ± 3,9 -
10^чна ймовiрнiсть перелому стегново! юстки 0,2 ± 0,1 0,7 ± 0,3 2,2 ± 2,1 5,7 ± 4,5 -
Жнки
10^чна ймовiрнiсть основних остеопоро-тичних переломiв - 5,6 ± 2,1 7,4 ± 3,2 10,0 ± 4,0 12,6 ± 2,8
10^чна ймовiрнiсть перелому стегново! юстки - 1,1 ± 0,7 3,9 ± 3,1 7,1 ± 4,0 10,5 ± 3,0
Прим1тки: * — вщповщае 24-30 г чистого спирту; ВСП ПВСК — внутр'шньосуглобовий перелом проксимального в'1дд'шу стегновоI кстки; ПСП ПВСК — позасуглобовий перелом проксимального в '1дд 'шу стегновоI кстки.
Таблиця 4. Розподл показник!в FRAX® в обстежених ос!б (до перелому проксимального в '1дд 'шу стегновоI ^стки) залежно вщ в1ку та ста%
Рисунок 2. Розподл показника 10-рiчноl ймов!рност! перелом!в стегново/ к!стки в чолов!к!в та ж!нок до перелому ПВСК
Чоловки
3 4 5 6 РРАХ-Ыр
Ж1нки
40,9 Ч
18,23
11'4%
6,8» 8,0 "Л
4,5%
__1,1 %
6 8 10 РРАХ-Ыр
12 14
16
вюэвих груп бтьш часто зусщчаються переломи исток передплiччя, зокрема переломи Коллюа, а переломи тл хребцiв бiльш характернi для ошб лiтного вiку. Обидва види переломiв у деилька разiв збiльшують частоту по-вторних переломiв, а також шших остеопоротичних пе-реломiв [16—19].
Вивчення структури переломiв рiзноl лок^защ! в анамнезi у ж1нок з переломом ПВСК виявило най-бтьшу частоту перелому кiсток передплiччя (39,4 %). У 25,8 % хворих встановлено попередш переломи тт хребшв, 12,1 % — переломи плечово'1 кустки, а в 3 хворих (4,5 %) — повторний перелом ПВСК конт-ралатерально'1 кiнцiвки. Подiбнi результати виявленi й у шших дослщженнях [16—19], що пiдтверджують гшо-тезу щодо каскаду остеопоротичних переломiв у ж1нок старших вiкових груп.
Дещо iнший розподiл виявлено при аналiзi показника переломiв в анамнезi у чоловiкiв, у яких найчастше зустрiчали переломи плечово'1 ыстки та кiсток гомт-ки (25 %), на другому мющ — переломи исток перед-плiччя та клМчно дiагностованi переломи тiл хребщв (17,9 %). Подiбний розподiл узгоджуеться з даними ль тературних джерел про особливостi частоти переломiв у чоловтв [5, 7, 10]. Переломи плечово'1 к1стки, кiсток передплiччя та тл хребцiв е важливими ускладненнями системного остеопорозу й часто передують перелому ПВСК, тодi як переломи исток гомшки, за думкою де-яких авторiв, не е типовими остеопоротичними переломами, а '1х частота переважае саме у молодих чоловь ыв та пов'язана з шшими факторами ризику.
Вiковий аналiз розподту пацiентiв з переломами ПВСК, яы мали переломи рiзноl локалiзацlí в анам-незi, встановив 1'х найбтьшу кiлькiсть в осiб вiком 70—79 рошв. Переломи рiзноl локалiзацlí в анамне-зi не зареестровано у пашенток вiком 50—59 рокiв, проте встановлено зростання 1'х частоти у вшовш груш 70—79 рошв — 47,7 %. Крiм того, у 26,2 % об-стежених вшом 80—89 рокiв та 6,2 % вшом 90 рокiв i старше також виявлено переломи рiзноí' локалiзацií' в анамнезi. На вiдмiну в1д вищезазначеного при вь ковому розподш чоловiкiв iз переломом ПВСК та
супутшми переломами шшо1 локалiзацlí в анамнезi 14,8 % обстежених були вшом 50—59 рокiв, 29,6 % — 60-69 роив, 51,9 % — 70-79 рошв i 3,7 % — 80-89 рошв. Серед обстежених не було пашенпв старше в1д 90 рокiв, i подiбний розподiл показникiв шдтвер-джуе юнукга лiтературнi данi щодо бтьшо1 частоти переломiв рiзноl локалiзацlí в молодих чоловшв по-рiвняно з показниками в жшок. Вiдсутнiсть чоловь ыв вшово1 групи 90-99 рокiв у даному дослщженш може вiдображати юнукш тенденцп в показниках се-редньо! тривалостi життя хворих та рiвня смертностi в осiб старших вшових груп.
При аналiзi показника часу в1д попереднього перелому до моменту обстеження встановлено, що у 80,3 % обстежених жшок вш становив бшьше 5 ро-ыв i лише 19,7 % — менше цього термiну. Вiдповiднi показники в чоловшв — 78,6 та 21,4 %. Очевидно, що переважна бшьшють хворих з переломами ПВСК мають тривалий (бiльше 5 рошв) анамнез попереднiх переломiв, що повинно бути врахованим в оцшш ризику остеопоротичних переломiв i плануванш профь лактичних заходiв.
Важливим фактором, що був виявлений у 52,3 % жшок i 50 % чоловтв з переломами ПВСК, була на-явнiсть перелому шийки стегново! кiстки в близьких родичiв (матерi або батька). Очевидно, що це показник мае високу прогностичну значущють i повинен врахо-вуватись при плануванш профтактичних заходiв. Крiм того, 79,4 % чоловтв i 71,6 % жшок iз переломами ПВСК подтвердили наявнiсть переломiв шшо1 локаль заци в сво'1х близьких родичiв, що пiдтверджуе важливу роль генетичних факторiв у розвитку остеопорозу та його ускладнень [3, 6, 24].
При аналiзi впливу iнших факторiв ризику перело-мiв ПВСК встановлено, що частота палшня на момент опитування й вживання алкоголю в дозi не менше нiж 24-30 г/добу спирту у чоловтв була вiрогiдно ви-щою порiвняно з вщповщними показниками в ж1нок (вщповщно р = 0,001 та р = 0,0001), що свщчить про 1'х важливу роль у ризику переломiв саме в чоловшв. Дiагноз вторинного остеопорозу чи ревматоидного
артриту було пiдтверджено лише в 0,59 % жшок, тодi як чоловшв з такими захворюваннями серед хворих з переломами ПВСК не виявлено на тлi пiдтвердженого прийому глюкокортикощв (2,9 та 13,6 % у чоловшв та ж1нок вiдповiдно), що може свiдчити про складностi при вщповщ на цi питання, про що зазначають й iншi дослщники [11, 12].
При аналiзi показниив 10^чно! ймовiрностi основних остеопоротичних переломiв та переломiв стегново! кiстки (FRAX-all i FRAX-hip) у чоловiкiв i жiнок на момент настання перелому встановлено !х вiрогiдне зростання з вшом, при чому показники 10^чно! ймовiрностi переломiв у жiнок були вiро-гiдно вищими порiвняно з вщповщними в чоловiкiв у кожнш вiковiй пiдгрупi, що пiдтверджуе гшотезу про бiльш високий ризик остеопоротичних перело-мiв саме в жшок.
На сьогодш у рiзних рекомендациях щодо профтак-тики й л^вання остеопорозу е рiзнi пiдходи. Якщо в Укра!ш, як i в багатьох шших кра!нах, у даний час межа для початку лкування остеопорозу найбтьш часто ви-значаеться за допомогою ДРА (показник Т = —2, 5 SD або /= —2, 0 SD), то зпдно з рекомендацiями Кшшч-ного керiвництва щодо остеопорозу (NOF, 2013) ви-значають три наступнi шдходи: наявнiсть остеопорозу (Т-критерiй —2,5 SD i нижче) у шийцi стегново! истки, загальному показнику стегново! истки або хребцi пiсля ретельно! оцiнки i виключення вторинних причин; перелом стегново! ыстки або хребця (клшчний чи асимптоматичний); наявнють низько! МЩКТ за даними ДРА (Т-критерш у межах мiж —1 i —2,5 SD) та 10^чна ймовiрнiсть основних остеопоротичних пе-реломiв 20 й бiльше чи переломiв стегново! кiстки 3 й бтьше.
При аналiзi розподiлу показника 10^чно! ймо-вiрностi перелому ПВСК у хворих до перелому (без його врахування) було продемонстровано, що 85,3 % чоловшв i 52,1 % жшок до перелому мали показники FRAX-hip 3 й бшьше, що свщчить про те, що, зпдно з критерiями NOF, вони повинш були отримувати лiкування остеопорозу ще до перелому. Своечасна оцшка 10^чнш ймовiрностi основних остеопоротичних переломiв i переломiв ПВСК е надзвичайно важливим i цiнним шструментом в оцiнцi ризику переломiв.
За даними нашого дослiдження, показники FRAX до перелому ПВСК у чоловшв iз внутршньосуглобо-вими та позасуглобовими переломами нi в чоловiкiв, ш в жшок, що свiдчить про наявнють iнших важливих факторiв у !х розвитку.
Висновки
Таким чином, проведений нами аналiз факторiв ризику в чоловшв i жшок старших вiкових груп з переломами ПВСК засвщчив високу частоту попередшх переломiв в анамнезi, переломiв стегново! истки та шших переломiв у батьив, що необх!дно враховувати при ощнщ ризику остеопоротичних переломiв. Зпдно з отриманими результатами, 85,3 % чоловшв i 52,1 %
жшок до перелому ПВСК мають показники FRAX-hip 3 i бiльше, що свщчить про необхiднiсть !х оцшки для своечасного лiкування остеопорозу. Все вищезазначе-не необхiдно враховувати для планування профтак-тичних заходiв щодо остеопорозу та його ускладнень у пащенпв старших вiкових груп.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список л1тератури
1. Климовицкий В.Г., Канзюба М.А., Канзюба А.И. Вну-
трисуставные переломы шейки бедренной кости у пациентов в возрасте до 50лет (особенности механо-генеза и лечения) // Травма. — 2008. — № 3 (Т. 9). — http://www.mif-ua.com/archive/article/20383.
2. Лоскутов А.Е., Дегтярь А.В. Эндопротезирование боль-
ных с медиальными переломами шейки бедренной кости и их последствиями // Травма. — 2011. — № 3 (T. 12). — http://www.mif-ua.com/archive/article/23254.
3. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В., Орлик Т.В. и др.
Остеопороз в практике врача-интерниста. — К., 2014. — 198 с.
4. Поворознюк В.В., Григор'ева Н.В., Корж М.О. та т.
Епiдемiологiя переломiв проксимального вiддiлу стегновоi кстки в Украш: результати до^дження СТОП (Система реестрацн остеопоротичних перело-мв) //Травма. — 2016. — № 5 (Т. 17). — С. 14-20. — doi: 1022141/1608-1706.5.17.2016.83870.
5. Strom O., Borgstrom F., Kanis J.A. et al. Osteoporosis: bur-
den, health care provision and opportunities in the EUA reportpreparedin collaboration with the International Osteoporosis Foundation (IOF) and the European Federation of Pharmaceutical Industry Associations (EFPIA) // Arch. Osteoporos. — 2011. — № 6. — P. 59-155. — doi: 10.1007/s11657-011-0060-1.
6. Kanis J.A., Oden A., McCloskey E.V. et al. IOF Working
Group on Epidemiology and Quality of Life A systematic review of Hip Fracture incidence and probability of fracture worldwide // Osteoporos. Int. — 2012. — № 23. — P. 2239-2256.
7. Cooper C., Cole Z., Holroyd C.R. et al. IOF CSA Working
Groupon Fracture Epidemiology Secular trends in the incidence of hip and other osteoporotic fractures // Osteoporos. Int. — 2011. — № 22. — P. 1277-1288.
8. Filipov O. Epidemiology and social burden of the femoral
neck fractures // Journal of IMAB — Annual Proceeding (Scientific Papers). — 2014. — № 20(4). — P. 516-518.
9. Dhanwal D.K., Dennison E.M., Harvey N.C., Cooper C.
Epidemiology of hip fracture: worldwide geographic variation // Indian J. Orthop. Jan. — 2011. — № 45(1). — P. 15-22. — doi: 10.4103/0019-5413.7365.
10. SambrookP., Cooper C. Osteoporosis//Lancet. — 2006. —
№ 367(9527). — P 2010-2018.
11. Vosoughi A.R., Emami M.J., Pourabbas B., Mahdaviazad H. Factors increasing mortality of the elderly following hip fracture surgery: role of body mass index, age, and smoking // Musculoskelet. Surg. — 2016 Oct 20. [Epub ahead ofprint]
12. Holm J.P., Hyldstrup L, Jensen J.B. Time trends in osteoporosis risk factor profiles: a comparative analysis of risk factors, comorbidities, and medications over twelve years// Endocrine. - 2016. - № 54(1). - P. 241-255.
13. Cavalli L, Guazzini A, Cianferotti L. et al. Prevalence of osteoporosis in the Italian population and main risk factors: results of Bone Tour Campaign // BMC Musculoskelet. Disord. - 2016. - № 17(1). - P. 396. - doi: 10.1186/ s12891-016-1248-8.
14. Cauley J.A., Cawthon P.M., Peters K.E. et al. Osteoporotic Fractures in Men (MrOS) Study Research Group. Risk Factors for Hip Fracture in Older Men: The Osteoporotic Fractures in Men Study (MrOS) // J. Bone Miner. Res. -2016. - № 31(10). - P. 1810-1819. - doi: 10.1002/ jbmr.2836.
15. Looker A.C. Femur neck bone mineral density and fracture risk by age, sex, and race or Hispanic origin in older US adults from NHANESIII// Arch. Osteoporos. — 2013. — № 8. - P. 141. - doi: 10.1007/s11657-013-0141-4.
16. Sadat-Ali M, Hussain Gullenpet A, Azam M.Q., Al-Om-ran A.K. Do osteoporosis-related vertebral fractures precede hip fractures? //World J. Orthop. - 2012. - № 3(12). -P. 235-238. - doi: 10.5312/wjo.v3.i12.235.
17. Chitragar D.D., Shaikh S.I. Association of vertebral fractures and hip fractures in patients with osteoporosis national // Journal of medical research. — 2014. — № 4(4). — P. 306.
18. Ryg J., Rejnmark L, Overgaard S. et al. Hip fracture patients at risk of second hip fracture: a nationwide population-based cohort study of 169,145 cases during 1977—2001 // Journal of bone and mineral research. — 2009. - № 24(7). - P. 1299-1307. - doi: 10.1359/ jbmr.090207.
19. Berry S.D., Samelson E.J., Hannan M.T. et al. Second Hip Fracture in Older Men and WomenThe Framingham Study // Arch. Intern. Med. - 2007. - № 167(18). -P. 1971-1976. - doi: 10.1001/archinte.167.18.1971.
20. Sogaard A.J., Holvik K., Omsland T.K. et al. Age and Sex Differences in Body Mass Index as a Predictor ofHip Fracture: A NOREPOS Study //Am. J. Epidemiol. - 2016. -№ 184(7). - P. 510-519.
21. Marques A., Ferreira R.J.O., Santos E. et al. The accuracy
of osteoporotic fracture risk prediction tools: a systematic review and meta-analysis//Ann. Rheum. Dis. — 2015. — № 74. - P. 1958-1967. - doi: 10.1136/annrheum-dis-2015-207907.
22. Rotondi N.K., Beaton D.E., Elliot-Gibson V. et al. Compa-
rison of CAROC and FRAX in Fragility Fracture Patients: Agreement, Clinical Utility, and Implications for Clinical Practice// J. Rheumatol. - 2016. - № 43(8). - P. 15931599. - doi: 10.3899/jrheum.151409.
23. McCloskey E.V., Harvey N.C., Johansson H., Kanis J.A. FRAX updates 2016 // Curr. Opin. Rheumatol. — 2016. - № 28(4). - P. 433-41. - doi: 10.1097/ BOR.0000000000000304.
24. Поворознюк В.В., Григор'ева Н.В., Kanis J.A. та спвавт.
Укратська верая FRAX— eid створення до валiдизацii // БЛь. Суглоби. Хребет. - 2016. - № 3(23). - C. 5-14.
25. Поворознюк В.В., Форосенко В.С. Еniдемiологiя остео-
поротичних переломiв стегново'i шстки // Проблеми остеологП. - 2004. - № 7(3/4). - С. 14-22.
26. Поворознюк В.В., Вайда В.М., Дзерович Н.1. Вiковi та статевi особливостi частоти переломв стегново'i кют-ки у населення Закарпатсьmi областi//Проблемы старения и долголетия. — 2011. — № 20(1). — С. 99-104.
Отримано 12.10.2016 ■
Григорьева Н.В.1, Зубач O.Б.2
1ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина
21Коммунальная городская клиническая больница скорой медицинской помощи, г. Львов, Украина
ФАКТОРЫ РИСКА ПЕРЕЛОМОВ ПРОКСИМАЛЬНОГО ОТДЕЛА БЕДРЕННОЙ КОСТИ У БОЛЬНЫХ СТАРШИХ ВОЗРАСТНЫХ ГРУПП
Резюме. Актуальность. На сегодняшний день переломы проксимального отдела бедренной кости (ПОБК) остаются важной медико-социальной проблемой. Продолжается изучение факторов риска, поскольку доказано, что их влияние существенно отличается в различных популяциях. Целью данного исследования была оценка факторов риска у лиц старших возрастных групп с переломами ПОБК. Материалы и методы. Обследовано 122 пациента в возрасте 50 лет и старше (88 женщин и 34 мужчины с внутри- и внесуставными переломами ПОБК). Оценку факторов риска остеопороза и переломов проводили с помощью анкетирования (украинская версия вопросника FRAX®, дополненная авторами). Результаты. У 79,4 % мужчин и 73,9 % обследованных женщин с переломами ПОБК выявлены другие переломы в анамнезе. Наиболее часто у женщин были зарегистрированы переломы костей предплечья (39,4 %), тел позвонков (25,8 %) и плечевой кости (12,1 %), у мужчин — переломы плечевой кости и
костей голени (25 %), костей предплечья и переломы тел позвонков (17,9 %). Сроки от предыдущего перелома у
80.3 % обследованных женщин и 78,6 % мужчин составили более 5 лет. У 52,3 % женщин и 50 % мужчин с переломами ПОБК подтвержден семейный анамнез перелома бедренной кости у близких родственников (матери или отца). У
79.4 % мужчин и 71,6 % обследованных женщин с переломами ПОБК установлено наличие переломов другой локализации у близких родственников. До перелома ПОБК 85,3 % мужчин и 52,1 % женщин имели показатели 10-летней вероятности перелома бедренной кости ^КАХ®) 3 и более, что свидетельствует о необходимости их оценки для своевременного лечения остеопороза. Выводы. Полученные результаты следует учитывать при планировании мероприятий по профилактике остеопороза и его осложнений у лиц старших возрастных групп.
Ключевые слова: остеопороз; переломы проксимального отдела бедренной кости; FRAX®
OpèrïHaAbHi AQCAiAœeHHq / Original Researches |
N.V. Grygorieva1, O.B. Zubach2
1SI «D.F. Chebotariov Institute of Gerontology of NAMS Ukraine», Kyiv, Ukraine 2Municipal City Emergency Hospital, Lviv, Ukraine
RISK FACTORS OF PROXIMAL HIP
Abstract. Background. Nowadays, proximal hip fractures (PHF) remain an important medical and social problem. As it is proven that its impact is very different in various populations, the studies of risk factors are continuing. The aim of this study was to evaluate risk factors of PHF in older patients with PHF. Materials and methods. The study involved 122 patients aged 50 years old and over (88 women and 34 men with intra- and extra-articular PHF). The risk factors for osteoporosis and fractures was assessed by a questionnaire (Ukrainian version of FRAX®, supplemented by the authors). Results. 79.4 % of men and 73.9 % of women were found to have clinically diagnosed fractures in anamnesis. Forearm (39.4 %), vertebral (25.8 %) and humerus fractures (12.1%) were observed most often in women. Humerus and
FRACTURES IN OLDER PATIENTS
tibia (25 %), forearm fractures and vertebral fractures (17.9 %). were revealed in men. The term from the previous fracture was over 5 years in 80.3 % of women and 78.6 % of men. 52.3 % of women and 50.0 % of men with PHF had verified family history of hip fracture in close relatives (mother or father). Moreover, 79.4 % of men and 71.6 % of women confirmed the presence of other fractures at any sites in close relatives. 10-year probability of hip fracture (FRAX®) was 3 or more in 85.3 % of men and 52.1 % of women that indicates the necessity of its assessment for opportune treatment of osteoporosis. Conclusions. Our results should be considered for preventive measures planning in patients of older age groups with osteoporosis. Keywords: osteoporosis; proximal hip fractures; FRAX®
