CC BY
32
В.Г. Саенко
РОЗВИТОК ПРОДУКТИВНО1 СИЛИ КАЗЕННОГО ШДПРИеМСТВА ПЕШТЕНЦ1АРНО1 СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ
В аналiзi сутностi казенного пiдприeмства пештенщарно! системи держави первинно треба вести мову про те, що у вшх економiчних системах, а пештенщарна система через своею уособленiсть i е окремою економiчною системою держави, бо мае вс необхiднi важелi для налагодження виробничо! дiяльностi - продуктивш сили i систему оргашзацшних i розподiльчих вiдносин, - у якш технологiя i настанови держави е основою визначення витрат i економiчно! ефективностi використання працi, що одночасно е й перехщною складовою розгляду явищ за методами економiчно! теори у внутрiшньому 11 середовищь Але питанням розвитку продуктивних сил у пенiтенцiарнiй системi держави науковцями не придiляеться достатньо! уваги внаслщок закритостi системи.
Питаннями дослiдження розвитку продуктивних сил у пенiтенцiарнiй системi держави займались Л.А. Жук, 1.Л. Жук, О.О. Папаiка, В.М. Пристюк, В.М. Прусс та iншi науковщ [1-5]. Актуальним дане питання для пештенщарно! системи держави робить обмежешсть налагодження системи мошторингу за процесами, якi вiдбуваються в закритiй система
Метою статтi е визначення головних прiоритетiв розвитку продуктивно! сили казенного шдприемства пенiтенцiарно! системи держави.
Пенiтенцiарна система держави мае ряд казенних шдприемств, що оснащеш технологiчними приладами, пристроями i устаткуванням для виробництва суспiльно корисного продукту. На таких шдприемствах залежно вiд вимог державного стандарту здшснюються технологiчнi процеси, що дозволяють вести мову про ощнку виробничо-господарсько! дiяльностi
суспiльно корисно! речовини за класичним вщтворювальним процесом накопичення i споживання блага (див. таблицю). З шшого
боку, пенiтенцiарна система держави мае людський ресурс, якому для перетворення на самодостатнього суб'екта дiяльностi потрiбно мати в своему розпорядженнi властивють робочо! сили, що мiстить в w6i його потенцiйну трудову щннють. Така трудова цiннiсть залишаеться потенцшною до моменту вступу !! ношя в одну i3 сфер -сферу матерiального виробництва або сферу послуг, де вш у формi продуктивно! сили затребуваний суспiльством i задiяний у конкретному технологiчному процес виробництва, упредметнюючись у продуктi або послуз^ якi споживаються суспiльством, виробництвом, самою людиною i, власне, виступають головною умовою визнання щнносп робочо! сили.
Цiннiсть робочо! сили визначаеться за здатнiстю iндивiда виконувати роботу рiзно! складностi. Проте властивють робочо! сили в рiзних джерелах частше ототожнюеться iз загальною здатнютю людини до працi, що вимагае уважшшого вивчення !! сутностi щодо процесiв виробництва, обмiну, споживання i розподiлу суспiльно корисного продукту. Вступаючи у вiдтворювальний цикл як чинник, що функщонуе завдяки розвиненiй фiзiологiчнiй особливостi людини, ця здатнiсть вщображае властивостi робочо! сили i за допомогою !! реалiзуегься завдяки ринку пращ пештенщарно! системи держави. Першорядний штерес представляе та сутнiсть i та субстанцiя людини, якi складають основу продуктивно! сили пештенщарно! системи держави, а в подальшому i суспiльства. Продуктивною силою суспшьства людина стае унаслiдок ряду вщомих фахiвцям обставин, серед яких власний контур мають такк
готовнiсть до багаторазового повторення трудових операцiй i функцiй;
збереження стабiльностi сили, стшкосп i витримки;
наявнiсть штучно! системи
перетворення бюлопчно! енергi! людини на
© Саенко Владислав Григорович - кандидат економ1чних наук. Донецький нацюнальний ушверситет економ1ки 1 торпвл1 1м. Михайла Туган-Барановського.
ISSN 1562-109X
продукт.
Таблиця. Показники виробничо-господарськог д1яльност1 тдприемствустанов _виконання покарань пемтенщарно! системи держави _
Показники 2005 2006 2007 2008 2009
Обсяг виробництва продукци (роб^, послуг) у дiючих цiнах, млн. грн. 331,8 371,6 428,8 520,2 381,9
Обсяг реалiзацil продукцil, млн. грн. 331,8 375,8 430,4 512,2 370,6
Кшьюсть засуджених, працевлаштованих на оплачуваних роботах, тис. ошб 44,7 37,1 33,3 39,2 38,2
Працевлаштовано засуджених, % 39,1 35,3 34,7 47,1 40,0
Середньомiсячний заробiток засуджених, грн. 134,44 166,73 214,34 271,74 283,61
Керуючись наведеним, у подальших дослщженнях використовусться термш „технолопя" як змiстовна складова двох понять, а саме: налагодження виробничого i технологiчних процесiв видобутку речовини i оргашзаци процесу надання послуги споживачу. Коли мова йдеться про промисловють чи виробництво послуги, а саме це i е предметом розгляду, то технолопя здобувае змют, через який вiдображаеться дiя людини, що оснащена знаряддям i техшкою, тобто продуктивна сила пештенщарно1 системи держави. Розглянемо термш „технолопя" разом iз виробничою сферою, галуззю промисловосп, виробничим i технологiчним процесом за змютом, що аналогiчний наведеному, бо виробництво, як би ми не описували пештенщарну систему держави, присутне у нiй.
Технологiею фахiвцi часто називають науку, що вивчае засоби i процеси одержання i переробки продукпв природи в предмети споживання i засоби виробництва. Це широке поняття, i оскiльки задача його вивчення виходить за рамки даного дослщження, то поняття "технолопя" надат треба визначати з позици економiчноl дiяльностi людини, що, як вщомо, спрямовуеться на виявлення корисностi, на змiну i пристосування предметiв i речовини зовнiшнього природного середовища для задоволення iндивiдуальних i суспiльних потреб. Таке можливе i для середовища пештенщарно! системи, якщо згадаемо про складовi механiзму взаемоди людини у середовищi суспiльного виробництва, де праця, носiем яко! е людина, шдсилюеться засобами працi з метою перетворюючого впливу на предмет працi, який людит здiйснити неможливо. Якщо вiдомi засоби i предмет працi, то саме поняття "технолопя"
набувае визначеного змюту, бо за дiями людини криеться предмет працi, що завжди е об'ектом природи, який у суспшьсга перетворюеться на продукт споживання чи товар. Тобто щоб виокремити речовину, яка може стати продуктом чи товаром споживання, треба застосувати промислову технолопю, яка активiзуе процес послщовно1 змiни властивостей, стану, розмiру чи форми предмета працi. Саме «процес послщовно1 змiни» у подальшому розкривае змiст операцiй i робгг, що можуть перетворити людський ресурс пештенщарно1 системи на реальний трудовий ресурс окремо визначеного виробничого простору. I можливють включення, i саме активна участь залежать вiд змюту промислово1 технологи.
Залежно вiд виробу промислова технологiя набувае мехашчно1, хiмiчноl чи шшо1 технолопчно1 основи. Мехашчна технологiя рухае такi процеси переробки енергп, матерiалiв i сировини у вироби, за якими змiнюються мехашчш i фiзичнi влас-тивостi предмета пращ, але внутршня структура i склад речовини залишаються без змши. Наприклад, iз бетону виготовляються будiвельнi складовi, iз деревини - мебл^ з металу - деталi машин i механiзмiв. Кожне з названих виробництв здiйснюеться у середовищi пештенщарно1 системи. Якщо продовжити приклади, то хiмiчна технологiя рухае процеси переробки, в результат здiйснення яких вщбуваються глибиннi змiни складу, внутршньо1 структури i загальнi властивостi речовини. Таке вщбуваеться, коли ведеться переробка природних корисних копалин, таких якими е вугшля, газ, нафта, руда i т. iн., на основi яких одержуеться добриво, паливо, пластична маса, штучне волокно й iншi продукти, якi мають будову, властивостi i
склад, що принципово е вiдмiнними вщ вхiдних речовин. В останньому приклад^ OKpiM фiзичних навикiв, треба вести мову вже й про знання виконавця, що ускладнюе можливостi входження людини з пештенщарно1 системи у виробниче середовище. Але виробництв безлiч, а тому за цим криеться i розматсть видiв технологи, за якою види працi за спецiалiзацiею вiдповiдного виробництва концентруються в окремш галузi промисловостi, що полегшуе виконання у подальшому 1х класифшаци за критерiем спорiднених виробiв, а також дозволяе ощнити потенцiйнi можливостi
використання працездатностi в'язнiв на окремих робочих мiсцях. Виконаемо вiдповiдний аналiз за задачами дослщження, врахувавши цiлiснiсть галузi промисловостi.
Галузь промисловостi сприймаеться у дослщженш як сукупнiсть пiдприемств, яка характеризуеться едшстю економiчного призначення виробленого продукту, однорщшстю перероблювано! сировини, спшьшстю виробничого i технологiчних процесiв, техшчно! бази i фахових кадрiв. Прикладом галузi е вугiльна, машинобудiвна, металургшна, текстильна промисловостi, де як провщш виробничi робiтники працюють вугледобувачi, прники, проидники, металiсти, металурги, тобто конкретна галузь промисловост спецiалiзуеться на виробленш однорiдного продукту з однорщно1 сировини i за однорiдним технологiчним процесом, що притаманний тiльки !й однш i приводиться у дiю працею вщповщно1 квалiфiкацil.
Якщо е потреба, то виконуеться об'еднання декiлькох спецiалiзованих галузей промисловостi в комплексну галузь (наприклад, чорна металургiя,
машинобудування, електро- i тепло-енергетика i т. ш.), що дозволяе суспiльству задовольняти синтетичнi потреби i досягати сустльно необхщно1 ефективностi виробництва. Проте загальний подiл надае в розпорядження дослщження масу основно1 працi, що споживае висококвалiфiковану працю, а таке звужуе чи робить недосяжним застосування пращ ув'язнених, квалiфiкацiя яких не така вже й висока. Тобто треба знайти шший класифшацшний пiдхiд. Такий шдхвд надае бiльш розширену шформащю, коли галузi промисловостi за характером впливу на предмет пращ розподшяються на
групи видобувних й обробних. Першi зайнятi видобутком природно1 сировини (вугшля, природного газу, солi, руди металiв, торфу тощо), другi - переробкою продукци видобувних галузей промисловост i сiльського господарства (руди чорних i кольорових металiв i т. ш.). Залежно вiд економiчного призначення виробленого продукту в робот може бути розглянутий i такий шдхщ, коли розрiзняються галузi, що виробляють засоби виробництва, тобто група А, i галузi, що виробляють предмети споживання, тобто група Б. Не вдаючись на данш стадп дослщження в технологiчнi подробицi наведено1 класифшацп галузей промисловостi, можна логiчно дшти висновку, що при складнiй за сво1м продуктом галузi промисловостi виникають iншi вимоги до квалiфiкацil пращвниюв i до !х вольових якостей, а таке е не на користь людського ресурсу пештенщарно1 системи.
Перед тим як перейти до висв^лення сутност технолопчного процесу, а точшше кажучи, про сутнiсть прикшцевих операцiй i робiт, якi може виконати ув'язнений, а за цим i його значущост за економiчною оцiнкою, для довiдки скажемо про те, що у промисловост колишнього СРСР нараховувалося 227 галузей, яю були об'еднанi у 18 комплексних укрупнених галузей. В Украlнi натепер класифшатором враховано 18 галузей, яю розрiзняються за технологiчними ознаками. Для користування таким методичним пiдходом до розподшу дiяльностi мiж галузями економюти вводять в обiг поняття «виробничого процесу» i «технологiчного процесу», вивчають i порiвнюють !х провiднi ознаки.
Виробничий процес у !х розумшш - це бiльш широкий процес, шж технологiчний, i вiн рухае сукупшсть виробничих, органiзацiйних i технолопчних дiй, у результатi злиття яких у чаш похщш матерiали i напiвфабрикати перетворюються на енергiю, речовину чи продукцiю, що пiдготовленi для споживання, за умови доцшьносп вщповщно до свого нормативного призначення. Для
бшьшо1 доступностi сприйняття термiна у середовищi економiстiв скажемо про те, що виробничий процес потребуе здшснення рiзноманiтних дiй, серед яких е власне оргашзащя самого технологiчного процесу, постачання сировини, збут продукту, обмш
шформащею, облш витрат i здобуткiв, ремонт устаткування, навчання персоналу, забезпечення саштарно-ппешчних i екологiчних норм виробництва i заходiв безпеки i т. ш. Такi дiï рiзноманiтнi за змютом i розподiленi у технолопчному ланцюгу взаeмодiï за часом i технолопчними операцiями, що забезпечуеться сукупшстю органiзацiйних, економiчних i технiчних заходiв, на основi реалiзацiï яких виршуеться конкретно окреслена виробнича задача. Якщо описувати його iнакше, в загалъному вигляд^ то виробничий процес складасться з налагодження органiзацiйно-економiчного управлiння виробництвом, енергетичного, матерiалъного i сировинного забезпечення технолопчного процесу, здiйснення охоронних, складських i транспортних операцiй, органiзацiï робгт з ремонту, технiчного огляду, ревiзiï i обслуговування машин, механiзмiв i стацюнарного устаткування.
У будь-якому виробничому процесi видiляютъся основнi процеси, яю виконуються висококвалiфiкованими i квалiфiкованими виробничими працiвниками i забезпечують перетворення енерги, сировини i матерiалiв на споживчi речовини чи продукт, допомiжнi процеси, що виконуються менш квалiфiкованими допомiжними робiтниками i тими
робiтниками, що сприяють виконанню технологiчного процесу. G ще й група обслуговуючих пращвниюв, що мають найнижчий квалiфiкацiйний рiвень пiдготовки. Для прикладу скажемо, що основш процеси завершуються видобутком руди, вугшля й iнших природних копалин, виплавкою сталi i чавуну, виготовленням окремих деталей, машин i механiзмiв тощо, а допомiжнi процеси забезпечують
виготовлення оснастки i сировини, використовувано1' в основному
технологiчному процесi. Окрiм того, треба виконувати й iншi операцiï, такi як видалення вiдходiв, залишкiв i смiття пiсля технолопчно1' обробки сировини i матерiалiв i т. ш. Увага фахiвцiв у даному дослщженш на останньому положенш акцентуеться i загострюеться з тако1' причини, що споживаеться праця рiзнорiвневоï квалiфiкацiï, а саме: на основних процесах -бiлъш квалiфiкована, а на допомiжних -менш квалiфiкована праця, на обслуговуючих - неквалiфiкована, а тому за потребою у менш квалiфiкованiй працi можуть бути окремi операцiï i роботи досяжними i для пештенщарно!' системи у зв'язку з тим, що
бшьшють робочо1' сили пенiтенцiарноï системи не мае квалiфiкацiï (див. рисунок).
Пр ацез датнiс ть осiб, як до засудження нде не працювали i не навчалися 64%
Робпникш
18%
Службовщв
3%
Пращвниюв стьського господарства
8%
Рисунок. Розподш зайнятих у виробничому процесг пештенцгарной системи
Технолопчний процес розглядаеться економiстами двояко: як самостшний, а в окремих випадках - як частина виробничого процесу, але i в тому i в шшому разi вш пов'язуеться безпосередньо з послiдовним перетворенням предмета пращ на продукт пращ за умови виконання окремих операцш з предметом пращ. Тобто продукт пращ може бути вироблений за технолопчною послщовшстю обробки у встановленому порядку виокремлених операцш, робгг i функцш iз залученням визначеного технологiчного устаткування, тобто споживання визначено1 кiлькостi i якост сировини вiдповiдного складу i якост, переробка яко1 виконуеться з використанням машин i механiзмiв у заданих технологiчних параметрах (маеться на увазi швидкiсть рiзання, температура, тиск, час i т. ш.). Як потенцшний резерв залучення в'язнiв пештенщарно1 системи держави до виконання сустльно корисно1 працi дане дослiдження вище i тут звертае увагу на споживну квалiфiкацiю робiтника i розглядае рiзницю, яка притаманна середовищу технолопчних процесiв якраз за складнiстю виконуваних технологiчних операцiй. Така рiзниця обумовлена оргашзацшними, технiчними i технологiчними особливостями, що дозволяють споживати чiтко визначену частку квалiфiкованоï, малоквалiфiкованоï i неквалiфiкованоï працi за законом кооперацiï i розподшу
працi, i така частка залежить вiд розмаïття продуктiв виробництва, яю споживаються, складнощiв управлiння засобами
виробництва i ix технологiчноï синхронiзацiï за якiстю автоматизаци чи мехашзаци, поxiдниx матерiалiв, сировини, складностi прийомiв, методiв роботи i ряду шших чинникiв.
Теxнологiчний процес, якщо ощнювати його знову ж з економiчноï позици, е первинним осередком споживання коштв, що являють собою збалансований процес перетворення грошових i матерiально-енергетичниx потокiв
природних ресурсiв на споживну вартють. Такий пiдxiд е, але вш не може бути сприйнятий виконуваним дослiдженням, бо за визначеною задачею в ньому розглядаються техшчш мотиви включення людського ресурсу у технолопчш процеси i окремi роботи, що е доцшьними для
суспшьства, а теоретичнi основи економiчниx положень виключаються.
Тобто заявлений у дослщженш процес не такий вже i простий, бо мае не тшьки теоретичнi основи, а й функщональт меxанiзми здiйснення. Розглянемо загальне i особисте пештенщарно].' системи держави, що включаеться зi своïми людським, сировинним, теxнологiчним i фiнансовим ресурсами в економшу держави за формою казенного шдприемства з урахуванням наведених загальних i характерних особливостей.
Показник економiчноï ефективностi теxнологiчного процесу засновуеться, як завжди, для усix без виключення видiв витрат i персонiфiкуеться через первинний показник собiвартостi виробленого продукту чи перероблено].' продукци. У середовищi казенного пiдприемства всi витрати шдприемства бшьш-менш безпосередньо пов'язанi з виробництвом, тому процедура ïx обчислення не вiдрiзняеться вiд схеми, що е загальноприйнятою у державi. У перелш статей витрат, iз яких складаеться собiвартiсть, до облiку включаються:
нашвфабрикати, основнi матерiали i сировина, що е складовими технолопчного процесу виробництва;
енерпя i паливо, що використовуються в технолопчних цшях;
амортизацiя, що е засобом вщрахування коштiв на вщшкодування зносу основних виробничих фоцщв, серед яких свое мiсце займають будiвлi, споруди, машини, меxанiзми, прилади й iнше теxнологiчне устаткування;
витрати на зароб^ну плату основних, допомiжниx i ремонтних робiтникiв i заро-бiтну плату адмiнiстративно-управлiнського персоналу, який задiяний у виробництвi;
комерцiйнi витрати, у яю умовно включаються i обов'язковi нарахування в державнi фонди.
Витрати на охорону i утримання в'язнiв здiйснюються за кошти держави. Собiвартiсть виробленого продукту залежить вщ багатьох факторiв, що повчязуються з яюстю одержуваноï сировини, застосованою системою оплати пращ, засобом виробництва енерги, а також з технолопчною складшстю виробiв. Мова про iнтенсифiкацiю технолопчного обладнання у роботi не ведеться, а головний резерв оптимiзацiï
C06iBapT0CTi продукци повчязуеться з мотивами ощадливого використання енергп, матерiалiв, палива, сировини i робочого ресурсу машин i механiзмiв, що i так е вкрай дешевим.
Автором продуктивнiсть машини i споживна вартiсть засобу виробництва ототожнюеться, що представляеться вельми ефективним методичним пiдходом до оргашзаци виробництва в середовищi
^Жива праця ^ 0;
Знаряддя працi ^ const;
Сировина, матерiали, енергiя
Разом з тим приведене не можна зводити в значення абсолютно! iстини, оскшьки вкладення капiталу у виховання i навчання людини не ототожнюеться з вкладенням капiталу в речовиннi чинники виробництва, вщ яких суспiльство завжди чекае пiдвищення вартостi над собiвартiстю.
I все ж таки на окремих казенних пiдприемствах ведеться кроштка робота iз запобiгання непродуктивних витрат живо! i опредметнено! працi. Вщношення до виявлення резервiв виробництва за рахунок штенсифшацп технологiчного процесу полягае в тш основi, що в пештенщарнш системi Укра!ни, хоч i не в таких масштабах, як це було у СРСР, але все ж таки застосовуються технологи
машинобудування, якi збереглися виключно на одиничному виробнищга, у той час як сершне i масове - вщсутш. Тобто увага придiляеться одному з трьох названих титв виробництва - одиничному. В одиничному виробницга вироби виготовляються в одному або декшькох примiрниках, продуктивнiсть працi невисока, а розрахункова собiвартiсть продукцi! е вищою, нiж у виробництвах шших типiв. Перевагою е те, що квалiфiкацiя робiтникiв високою не може бути, а таке допускае замють унiверсальних машин i механiзмiв використовувати найпростiшi засоби технiчного оснащення робочих мiсць. До цього приеднуеться дешева робоча сила, якш не може бути визначена висока оплата пращ. Якщо вести мову про найпростiшi вироби, таю як вироби брущатки, вшиюв, контейнерiв, колючого дроту, штки-затяжки, сiтки-рабицi, упаковок дров, шлакоблоку i т. iн., то умовно можна вести мову й про осередки сершного виробництва
пештенщарно! системи суспшьства, бо тут дане не таке важливе, але зберiгае властивiсть його основно! обмежувально! умови [6]. Якщо в сукупшсть аналiзу спробувати включити оцiнки ефективностi працi увчязнених, то утворюеться деяка модель, з якою слщ починати дослiдження сутi пращ в закритш економiчнiй системi. Ця модель така:
- мiнiмiзацiя [оптимiзацiя]. виготовлення деталей, бо здiйснюеться такий процес за замовленням хоч i рiзноманiтних, але достатньо великих за розмiром партiй або !х серш з перiодичним поверненням до !х виконання чи поповненням.
Але знову ж обмовимося, що мова може вестись тшьки про дрiбносерiйне, а не про крупносершне виробництво. Оскшьки коли дрiбносерiйне виробництво
розглядаеться теоретично, то йому приписуеться така яюсть, що воно не потребуе споживання високо! квалiфiкацi! робiтникiв, бо номенклатура виробiв обмежена i повторюеться, праця частше монотонна i фiзично тяжка, то таке сприяе придбанню ув'язненим вщповщних трудових навичок у короткий час. За пе! умови, що контингент в'язшв постiйно змiнюеться i невисокий квалiфiкацiйний рiвень бiльшостi ув'язнених повторюеться, а деяю iз них з таким виробництвом стикаються навт вперше, то легше засвоювати i виконувати одну операцiю протягом тривалого часу, що було завжди притаманне не одиничному, а масовому виробництву.
Пщбиваючи промiжнi висновки, становиться ясним, що виконання операцш i робгг може бути здiйснимою задачею не на основi високопродуктивних методiв на автоматах i автоматичних лiнiях, оснащених спещальними iнструментами i пристосуван-нями, а завдяки виконанню монотонно! ручно! фiзично! працi, що пiдсилюеться спрощеними технiчними засобами. Це i е позитивною яюстю, що дозволяе пештенщарнш системi держави розвивати продуктивнi сили на казенних шдприемствах i включатися у виконання найпростших технологiчних процешв.
Л^ература
1. Жук 1.Л. Праця засуджених в мю-цях позбавлення волк моногр. / 1.Л. Жук, О.М. Жук, О.М. Неживець. - К.: Кондор, 2009. - 266 с.
2. Прусс В.М. Пештенщарна система Укра1ни : моногр. / В.М. Прусс, Д.В. Ягунов. - К.: Фешкс, 2006. - 251 с.
3. Жук Л. А. Реcоцiалiзацiя засуджених та ошб, звшьнених з мюць позбавлення волi : моногр. / Л.А. Жук, 1.Л. Жук, О.М. Неживець. - К.: Кондор, 2009. - 222 с.
4. Папаша О.О. Багатство та розподш -cкладовi cуcпiльного вщтворення // Экономика промышленности. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. - С. 149-161.
5. Папаша О.О. Розвиток середовища шдприемства: господарський мехашзм ста-бшзацп: моногр. / О.О. Папаша, В.М. Прис-тюк. - Луганськ: Альма-матер, 2004. - 247 с.
6. Саенко В.Г. Оргашзащйно-методичт положення життезабезпечення пештенщарно! системи з порушеними вiдтворювальними процесами у промисловому регiонi / В.Г. Саенко. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - 120 с.
