CC BY
208
УДК 347.963 (477) А. В. Лапкш,
канд. юрид. наук Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
ПРАВОВА ПРИРОДА ПРЕД'ЯВЛЕННЯ I П1ДТРИМАННЯ ПРОКУРОРОМ ЦИВ1ЛЬНОГО ПОЗОВУ У КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1
Розглядаються загальш положення пред'явлення i пiдтримання прокурором цивiльного позову у кримшальному провадженнi. Характеризуеться функцiональна спрямованють дiяльностi прокурора в цьому напрямку. Виявлеш прогалини й недолiки в п законодавчому регулюваннi та практичнш реалiзащi, наданi пропозицп по 1'х усуненню.
Ключовг слова: прокурор, цивiльний позов, кримiнальне провадження, представництво, вщшкодування шкоди.
Актуальнiсть дано! публшацп зумовлена тим, що пред'явлення й розгляд цившьного позову е усталеним шляхом вщшкодування заподiяноi злочином шкоди у кримшальному процес Украши. Зазначена проблематика отримала достатньо повне вщбиття у науковш юридичнiй лiтературi, зокрема, й дослiджували такi вченi, як Б. Л. Ващук [2], Я. О. Клименко [7], О. В. Крикунов [8], Л. Л. Нескороджена [14], побiчно - С. В. Давиденко [5], М. I. Гошовський, О. П. Кучинська [Див.: 3; 4; 9] та ш. Щодо забезпечення прокурором прав та законних штереав потерпшого щ питання висв^лювалися також у попередшх публiкацiях автора. Проте необхщшсть чергового звернення до ще'1 тематики зумовлена змiнами, що вщбулись у правовiй регламентацп дiяльностi прокурора з пред'явлення й пщтримання цившьного позову у кримшальному провадженш, викликаними прийняттям нового Кримiнального процесуального кодексу Украши вiд 13 квiтня 2012 р.(дал - КПК Украши), а також внесенням змш до Закону Украши «Про прокуратуру» вщ 18 вересня 2012 р. (далi - Закон) [17].
Проаналiзувавши дефшщп конструкцп «шститут цивiльного позову в кримшальному провадженш», що наводяться в юридичнш лiтературi [Див.: 7, с. 36; 14, с. 5; 15, с. 33; 16, с. 8], можемо констатувати, що позовний споаб примусового вщшкодування насамперед пов'язаний iз пред'явленням потерпшим вимоги про стягнення заподiяноi злочином шкоди. Одночасно така вимога мае набувати форми позовно'1 заяви i на не'1 поширюються положення цившьного й цившьно-процесуального права, оскшьки цивiльний позов у кримiнальному провадженш збер^ае свою цивiльно-процесуальну сутнiсть [10, с. 4]. Сама можливють спшьного розгляду цивiльного позову i кримшально'1 справи вбачаеться дослiдниками в наявносп единого юридичного факту, який лежить в основi притягнення особи до кримшально'1 й цивiльно-правовоi вiдповiдальностi в тих випадках, коли злочином завдано майново! чи морально! шкоди [7, с. 34].
Дослщники справедливо наголошують на публiчному характерi iнституту цившьного позову [Див.: 1, с. 149; 19, с. 226]. У силу цього важлива роль у забезпеченш вщшкодування заподiяноi злочином шкоди за допомогою цившьного позову належить органам прокуратури. За ст. 128 КПК Украши особа, якш кримшальним правопорушенням або шшим суспшьно небезпечним дiянням завдано майновох та/або моральнох шкоди, мае право пщ час кримшального провадження до початку судового розгляду пред'явити цившьний позов до пщозрюваного, обвинуваченого або до фiзичноi чи юридично'1 особи, яка за законом несе цившьну вiдповiдальнiсть за шкоду, завдану дiяннями пiдозрюваного, обвинуваченого або ^осудно!' особи, яка вчинила суспшьно небезпечне дiяння. Згiдно iз ч. 3 ще'1 статтi цивiльний позов в штересах держави пред'являеться прокурором. Такий же позов може бути поданий ним у встановлених законом випадках, також в штересах
громадян, яю через фiзичне чи матерiальне становище, неповнолiття, похилий вiк, недiездатшсть або обмежену дieздатнiсть неспроможнi самостшно захистити сво! права.
Правовий статус прокурора у кримшальному провадженнi визначасться виконуючими ним функцiями, а також наданими йому повноваженнями. Так, за ч. 2 ст. 36 КПК Укра!ни у досудовому кримшальному провадженш вш виступае процесуальним керiвником досудового розслщування, а в судовому - державним обвинувачем. Вщповщно до ч. 2 ст. 37 КПК прокурору надаються повноваження у кримшальному провадженш з його початку до завершення. Це означае, що одна й та сама посадова особа оргашв прокуратури в одному кримшальному провадженш послщовно набувае рiзного правового статусу, що об'еднуеться спшьним поняттям «прокурор».
При цьому, коли прокурор пред'являе цившьний позов, вш не стае цившьним позивачем, тодi як ця процедура тягне за собою набуття особою, в штересах яко! було пред'явлено позов, - набуття всього комплексу прав цившьного позивача. Оскшьки пред'явлення прокурором цившьного позову вщбуваеться в силу принципу публiчностi, слщ визнати обгрунтованою позицiю дослiдникiв, яю стверджують, що прокурор не зобов'язаний тдтримувати цивiльний позов i повинен вщмовитися вiд нього, якщо в результат судового розгляду вiн дшде висновку про його необгрунтованiсть [Див.: 1, с. 152; 13, с. 3]. Але така вщмова не позбавляе особу, якш злочином заподiяно шкоду, аш права самостiйно тдтримувати цей позов дал^ анi пред'явити його в порядку цившьного судочинства.
Звертае на себе увагу обставина, що у згаданому вище п. 12 ч. 2 ст. 36 КПК Украши говориться лише про пред'явлення прокурором цившьного позову i не згадуеться про можливють його пщтримання. Не мютять указiвок на це й iншi положення КПК. Ось чому виникае запитання: чи зобов'язаний прокурор тдтримувати пред'явлений ним цившьний позов? Воно мае практичне значення, наприклад, коли йдеться про наслщки неприбуття до суду цившьного позивача. Так, згщно зi ст. 326 КПК, якщо в судове засщання не прибули цившьний позивач, його представник чи законний представник, суд залишае позов без розгляду. Оскшьки присутшсть у судовому засщанш прокурора вказаною статтею не розглядаеться в чит винятюв з указаного правила, постае ще одне запитання: як дiяти суду, якщо особа, в штересах яко! прокурором пред'явлено позов, не з'явилась у судове засщання. Як слушно вважае А. П. Бегма, у випадках пред'явлення цившьного позову прокурором на нього в повному обсязi покладаеться зобов'язання доводити пщстави й умови позову, а також тдтримувати його у судi [1, с. 154]. Тому навт за вщсутносп особи, в штересах яко! прокурор пред'явив цившьний позов, останнш мае бути розглянутий на пiдставi доводiв прокурора. Разом iз тим, на наше переконання, це положення потребуе бшьш ч^ко! конкретизацп в КПК Украши.
Пщтримання цившьного позову полягае в активному обстоюванш необхщносп його задоволення перед судом пщ час пщтримання державного обвинувачення. Проте залишаеться нез'ясованим, чи вправi прокурор продовжувати дiяльнiсть з пщтримання цившьного позову поза межами кримшального провадження. За ч. 7 ст. 128 КПК особа, яка не пред'явила цившьного позову в кримшальному провадженш, а також особа, цившьний позов яко! залишено без розгляду, мають право пред'явити його в порядку цившьного судочинства. У ч. 3 ст. 129 КПК говориться, що при виправданш обвинуваченого за вщсутносп в його дiях складу кримшального правопорушення або з'ясуванш його непричетносп до вчинення кримшального правопорушення, а також у разi неприбуття цившьного позивача суд залишае позов без розгляду. Не виршуеться вш i пщ час закриття кримшального провадження. З нашого погляду, в уах названих випадках прокуроров^ який пред'явив цившьний позов, належить продовжити дiяльнiсть з пщтримання останнього й за межами кримшального провадження, доки заподiяна кримшальним правопорушенням шкода не буде вщшкодована. Однак законодавство не надае правових механiзмiв реалiзацii вказаного завдання.
Наведет та iншi проблеми, що стосуються пред'явлення й пщтримання прокурором
цившьного позову у кримшальному провадженнi виникають тому, що правова природа ще'1 його дiяльностi чiтко не означена. Насамперед залишаеться невирiшеним питання, в межах яко'1 функцп прокуратури прокурор пред'являе й тдтримуе цивiльний позов у кримшальному процеа. У зв'язку з тим, що пред'явлення й тдтримання цившьного позову е дискрецшним правом прокурора, яке реалiзуеться ним залежно вщ наявностi вiдповiдних пщстав та 1х значущостi, а його процесуальний статус при цьому не змшюеться, цю його дiяльнiсть можна розглядати як додаткову, субсидiарну щодо основно! процесуальнох функцп прокурора у кримшальному провадженш або ж як п специфiчну форму. Але законодавчi положения стосовно ролi прокурора у виршенш цивiльного позову не дозволяють однозначно розв'язати розглядувану проблему.
Наприклад, у гл. 2 Закону, присвяченш нагляду за додержанням закошв органами, що провадять оперативно-розшукову дiяльнiсть, дiзнання, досудове слiдство, ранiше мiстилася ст. 33 «Подання цивiльного позову про вщшкодування заподiяних злочином збитюв», яка на сьогодш виключена. У новому КПК Украши положення ч. 3 ст. 128 i п. 12 ч. 2 ст. 36 дублюються i проголошуеться, що прокурор уповноважений пред'являти цившьний позов в штересах держави i громадян, якi через фiзичний стан чи матерiальне становище, недосягнення повнол^я, похилий вiк, недiездатнiсть або обмежену дiездатнiсть неспроможнi самостшно захистити сво! права, в порядку, передбаченому КПК Украши i цим Законом. З урахуванням формального змюту зазначених статей, можемо зробити висновок, що це повноваження реалiзуеться прокурором для здшснення нагляду за додержанням закошв пщ час проведення досудового розслщування у формi процесуального керiвництва останнiм.
Цiлком очевидно, що таке твердження помилкове. Примiром, у науковш юридичнiй лiтературi процесуальне керiвництво розглядаеться як можливють прокурора використовувати широк процесуальнi повноваження щодо органiв, яю здiйснюють досудове розслiдування, за необхщносп втручаючись у цю дiяльнiсть i спрямовуючи 1! [18, с. 22]. Як вважае Н. В. Марчук, процесуальне керiвництво за своею природою й характером е складною й багатоаспектною дiяльнiстю, що включае як iмперативне спрямування, так i вжиття заходiв до узгодження, скоординованостi дiяльностi органiв досудового слiдства, а тому передбачае використання прокурором владно-розпорядчих повноважень стосовно оргашв досудового розслiдування й надання 1м рiзного роду допомоги з метою забезпечення його ефективносп [11, с. 370, 371].
Отже, процесуальне керiвництво досудовим розслщуванням з боку прокурора мае шше призначення й характер, змют якого полягае у спрямуванш досудового розслiдування, бо призначенням пред'явлення цившьного позову е захист штереав держави i громадян. Пред'явлення цившьного позову взагалi неможливо розглядати як окрему форму, споаб чи метод нагляду за додержанням закошв органами, як провадять досудове слщство й дiзнання: завдання останнього - дiяльнiсть прокурора у досудових стадiях процесу, що мае на мет забезпечення законностi цими органами при розслщуванш злочинiв. Натомiсть пред'явлення й тдтримання цившьного позову виходять за межi ще! стадп, мають шшу мету, завдання й форми порiвняно з наглядовою дiяльнiстю прокурора.
Пщтримання цивiльного позову не слщ ототожнювати з пiдтриманням державного обвинувачення, оскшьки цi види дiяльностi прокурора рiзнi за своею сутнiстю: перше - це дп, спрямованi на захист штереав держави i громадян шляхом вщшкодування заподiяноi 1м злочином шкоди, друге - процесуальна дiяльнiсть прокурора, що полягае в доведенш перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримшально'х вiдповiдальностi особи, яка вчинила кримшальне правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК Украши). I хоча встановлення розмiру заподiяноi злочином шкоди розглядаеться як елемент предмета доказування, а тдтримання цившьного позову прокурором, як уже зазначалося, здшснюеться саме тд час тдтримання державного обвинувачення, це не дае тдстав стверджувати, що друге, так би мовити, «поглинае» перше чи зб^аеться з ним.
Пред'явлення й тдтримання цившьного позову найбшьшою мiрою вщповщае
дiяльностi прокуратури з реалiзацii функци представництва штереав громадянина або держави у судi у визначених законом випадках (п. 2 ст. 121 Конституци Украши, ст. 361 Закону). У юридичних джерелах представництво прокуратурою штереав громадянина чи держави в судi традицiйно розглядаеться лише в межах цившьного, господарського й адмiнiстративного судочинства [Див.: 6, с. 169-172; 12, с. 7]. Однак пред'явлення й тдтримання прокурором цившьного позову в кримшальному провадженш тяжiе саме до представництва, а не до тдтримання державного обвинувачення чи нагляду.
На користь наведеного свщчать таю обставини:
1) пред'явлення цившьного позову в кримшальному провадженш й участь у його розглядi у судi вщповщае формам представництва, визначеним у ч. 5 ст. 361 Закону;
2) ця дiяльнiсть мае з представництвом однаковi тдстави, яю у кримшальному провадженш е навт ширшими, оскшьки серед них згадуеться матерiальне становище громадянина, тодi як Законом ця обставина вже не розглядаеться як загальна умова представництва. У той же час п. 4 Прикшцевих i перехщних положень Закону Украши вщ 18 вересня 2012 р. передбачае, що на територп адмiнiстративно-територiальних одиниць, на яких центри з надання безоплатно'1 вторинно'1 правово'1 допомоги ще не розпочали реалiзацiею ще'1 процедури, органи прокуратури можуть здшснювати представництво в судi iнтересiв громадян з таких пiдстав, як неспроможшсть громадянина через матерiальне становище самостшно захистити сво'1 порушенi чи оспорюваш права або реалiзувати процесуальнi повноваження. З огляду на змiст ч. 4 ст. 361 Закону зi змiнами вiд 18 вересня 2012 р., згщно з якою представництво штереав громадянина або держави здшснюеться прокурором на пiдставi заподiяння громадяниновi або державi шкоди внаслiдок учинення кримшального правопорушення чи iншого суспшьно небезпечного дiяння, передбаченого законом про кримшальну вiдповiдальнiсть, можна дiйти висновку, що вказаш обставини е окремою пiдставою для ще'1 процедури;
3) дп з пред'явлення й тдтримання цившьного позову реалiзують мету представництва, оскшьки вщбуваються для захисту штереав держави, а також громадян, яю з поважних причин не можуть захистити сво'1' права.
Таким чином, напрямок дiяльностi прокурора з пред'явлення й тдтримання цившьного позову у кримшальному провадженш за сутшстю, пщставами, цшями й формами вщповщае функцп представництва прокуратурою штереав держави або громадянина в судь Тому його належить розглядати як представництво у кримшальному судочинсга, що мае свою специфшу, зумовлену природою й характером останнього, поряд з представництвом прокурором штереав громадян або держави в цившьному, адмшютративному й господарському судочинсга.
Вщнесення дiяльностi прокурора з пред'явлення й тдтримання цившьного позову у кримшальному провадженш до представницько'' й ч^ка регламентащя порядку 11' здшснення на законодавчому й вiдомчому рiвнях дозволять розв'язати окресленi нами проблеми, а саме: (а) конкретизувати приводи й тдстави розглядувано'1 процедури; (б) визначити правовий статус прокурора, який здшснюе цю дiяльнiсть; (в) порушувати питання про залучення представникiв вщповщних пiдроздiлiв представництва органiв прокуратури до пщготовки позовних заяв, а також про 1'х пiдтримання в порядку цившьного судочинства в разi залишення цивiльного позову без розгляду у кримшальному провадженш та ш.
Список лтератури: 1. Бегма А. Окремi питання цившьного позову в кримшальному процеа / А. Бегма // Пщпр-во, госп-во i право. - 2005. - № 8. - С. 149-152.
2. Ващук Б. Л. Предмет доказування в цившьному позовi у кримшальному процеа : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.09 / Б. Л. Ващук. - К., 2007. - 20 с.
3. Гошовський М. I. Характер i розмiр шкоди, завдано'1 злочином, як елемент предмета доказування в кримшальному процеа Украши: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.09 / М. I. Гошовський. - Л., 1997. - 24 с. 4. ГошовськийМ. I. Потерпший
у кримшальному процес Украши: моногр. / М. I. Гошовський, О. П. Кучинська. - К. : Юршком 1нтер, 1998. - 192 c. 5. Давиденко С. В. Потерпший як суб'ект кримшально-процесуального доказування: моногр. / С. В. Давиденко. - Х. : Вид-во «Ф1НН», 2008. -296 с. 6. Каркач П. М. Оргашзащя роботи прокуратури мюта, району: метод. поаб. з оргашзацп роботи в мюьких, районних прокуратурах / П. М. Каркач. - Х. : Право, 2008. -352 с. 7. Клименко Я. О. Цившьний позов як одна i3 форм забезпечення слщчим вщшкодування шкоди, завдано! злочином: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Клименко Ярослав Олександрович. - К., 2003. - 200 с. 8. Крикунов О. В. Цившьний позов про компенсащю морально! шкоди в кримшальному процес Украши : дис ... канд. юрид. наук 12.00.09 / Крикунов Олександр Вшторович. - Л., 2001. - 216 c. 9. Кучинська О. П. Реалiзацiя прав потерпшого в кримшальному процес Украши: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Кучинська Оксана Петрiвна. - К., 1996. - 152 с. 10. Мазалов А. Г. Гражданский иск в уголовном процессе : моногр. [Изд. 2-е, исп. и доп.] / А. Г. Мазалов. - М. : Юрид. лит., 1977. - 176 с. 11. Марчук Н. В. Щодо визначення змюту дiяльностi прокурора зi здшснення процесуального керiвництва досудовим розслщуванням / Н. В. Марчук // Наук. вюн. Дншропетр. держ. ун-ту внутр. справ. - 2012. - № 2. - С. 369-376. 12.МичкоМ. I. Проблеми функцш i оргашзацшного устрою прокуратури Украши : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра юрид. наук : 12.00.10 / М. I. Мичко. - Х., 2002. - 38 с. 13. Навроцька В. В. Засада диспозитивносп та ii реалiзацiя в кримшальному процес Украши : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.09 / В. В. Навроцька. - К., 2007. - 16 с. 14. Нескороджена Л. Л. Забезпечення процесуальних прав i законних штереав позивача та вщповщача в кримшальному судочинсга Украши : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Л. Л. Нескороджена. - К., 2002. - 18 с. 15. Нор В. Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве : моногр. / В. Т. Нор. - Киев : Выща шк., 1989. - 275 с. 16. Прасковьин Д. А. Обеспечение гражданского иска на досудебных стадиях по УПК РФ : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Д. А. Прасковьин. - Саратов, 2004. - 28 с. 17. Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши з питань удосконалення дiяльностi прокуратури: Закон Украши вщ 18.09.2012 р. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main.
18. Соловьев А. Б. Прокурор в досудебных стадиях уголовного процесса России: моногр. / А. Б. Соловьев, М. Е. Токарева, Н. В. Буланова. - М. : Юрлитинформ, 2006. - 176 с.
19. Федоришин А. Способи забезпечення майнових прав потерпшого вщ злочину / А. Федоришин // Вюн. Львiв. ун-ту. - Серiя юридична. - 1999. - Вип. 34. - С. 226-229.
ПРАВОВАЯ ПРИРОДА ПРЕДЪЯВЛЕНИЯ И ПОДДЕРЖАНИЯ ПРОКУРОРОМ ГРАЖДАНСКОГО ИСКА В УГОЛОВНОМ ПРОИЗВОДСТВЕ
Лапкин А. В.
Рассматриваются общие положения предъявления и поддержания прокурором гражданского иска в уголовном производстве. Характеризуется функциональная направленность деятельности прокурора в этом направлении. Выявляются пробелы и недостатки в ее законодательном урегулировании и практической реализации, приводятся конкретные предложения по их устранению.
Ключевые слова: прокурор, гражданский иск, уголовное производство, представительство, возмещение вреда.
THE LEGAL NATURE OF PRESENTATION AND MAINTENANCE BY THE PROSECUTOR OF THE CIVIL SUIT IN CRIMINAL PROCEEDINGS
Lapkin A. V.
General provisions of presentation and maintenance by the prosecutor of the civil suit in criminal proceedings are considered. The functional orientation of activity of the prosecutor in this direction is characterized. Gaps and shortcomings of its legislative settlement and practical realization come to light, specific proposals on their elimination are given.
Key words: prosecutor, civil suit, criminal proceedings, representation, compensation of
harm.
Hadiurnm dopeda^i'i 29.01.2013 p.
