CC BY
161
PROCEDURE OF APPEAL OF DECISIONS OF THE HIGHER QUALIFICATION COMMISSION AND THE HIGHER COUNCIL OF JUSTICE OF UKRAINE IN THE CASES OF LIABILITY OF JUDGES Ovcharenko E. N.
The author analyzes procedure f appeal of decisions of the Higher Qualification Commission and the Higher Council of Justice of Ukraine when a judge is brought under legal responsibility. Some propositions on improvement of the legislation, that regulates this procedure are presented.
Keywords: Higher Qualification Commission of Judges of Ukraine, Higher Council of Justice, Higher Administrative court of Ukraine, legal responsibility of judge.
H ad id шла до редакци 10.02.2013 p.
УДК 347.963 (477) А. В. Лагшн,
канд. юрид. наук Нац'юнальний ушверситет «Юридична академ'!я У крат и ¡меш Ярослава Мудрого»,
м. XapKie
ПРАВОВА ПРИРОДА ОБВИНУВАЛЬНОТ ПРОМОВИ ПРОКУРОРА ТА ВИМОГИ ДО HEÏ
Розглядаються питания форми та змюту обвинувальноТ промови прокурора, а також визначення ÏÏ правово!' природи. АналЬуються вимоги до промови державного обвинувача. Формулюеться авторське визначення обвинувальноТ промови прокурора.
Ключов! слова: прокурор, пщтримання державного обвинувачення, обвинувальна про-мова, cyfloei дебати, кримЫальне провадження.
Актуальысть дослщження обраноТ теми зумовлена прий-няттям нового КримЫального процесуального кодексу УкраТни (дал1 - КПК УкраТни) та необхщ-нютю перегляду у зв'язку з цим тактики \ методики участ1 прокурора у кримшальному про-ваджены на вах його стад1ях, одним ¡з важпивих момент1в якоТ е проголошення прокурором обвинувальноТ промови.
Проблематика обвинувальноТ промови прокурора була предметом дослщження Е. Р. Гал1мова, П. М. Каркача,
В. П. Коржа, В. Т. Маляренка, I. е. Марочюна, Г. П. Середи та ¡нших учених. Проте в умовах дм нового КПК УкраТни вказаы питания комплексно доа не дослщжувалися. Вказана прогалина потребуе вщповщного теоретичного заповнення \ роз-роблення на ц1й основ1 науково обфунтованих вимог до форми та змюту обвинувальноТ промови прокурора.
У науковм юридичнм лп"ератур1 правова природа обвинувальноТ промови прокурора до юнця не розкрита.
Прим1ром, В. В. Долежан та Ю. С. Полянський визначають судову промову як форму акту-волевиявлення прокурора, яка використовуеться в судовому кримЫалы-юму процеа [8, с. 55]. У працях ¡нших науковц1в обви-нувальна промова характеризу-еться як пщсумок ваеТ роботи прокурора у кримЫальному про-ваджены, його виступ тощо.
Певы ускладнення у визна-чены правовоТ природи обвинувальноТ промови прокурора створюе той факт, що ан\ КПК УкраТни, аи\ Закон УкраТни «Про прокуратуру» не мютять будь-яких вимог до оформления обвинувальноТ промови прокурора. 3 огляду на те, що вона проголошуеться усно, обвину-вальну промову не можна роз-глядати як якийсь документ. Проте вщповщно до п. 22 наказу Генерального прокурора УкраТни «Про оргашзац1ю д1яль-носгп прокурор1в у кримЫаль-ному проваджены» № 4-гн вщ 19.12.2012 р., готуючись до судових дебат1в, прокурори мають складати письмов1 промови або Тх тези [10]. Вказана вимога мае внутршньо-оргаш-зацмний характер \ не позна-чаеться на правових наслщках обвинувальноТ промови, проте м додержання дае можливють вищим прокурорам оцшити законнють й обфунтованють позици прокурора пщ час судо-
вого розгляду, належно орган¡-зувати роботу щодо оскарження судових ршень тощо.
Вщповщно до ст. 364 КПК УкраТни прокурор проголошуе обвинувальну промову в судових дебатах, як\ слщують п1сля заюнчення з'ясування обставин \ перев1рки Тх доказами. Правову природу промови прокурора значною м1рою визначае спе-цифка даного етапу судового розгляду. Так, у науковм юри-дичшй л1тератур1 судов1 дебати визначаються як самостмна частина судового розгляду, коли учасники судового провадження виступають ¡з промовами, в яких оцЫюють обставини, установлен! пщ час кримЫального провадження, та дослщжеы докази, обфунтовуючи своТ' висновки з питань, що пщлягають вирн шенню судом при постановлены судового ршення, з метою схи-ляння суду до прийняття позици промовця [5, с. 115]. Осктьки дана частина судового розгляду е заключною, то це вщповщним чином позначаеться \ на обвину-вальнм промов1 прокурора, яка пщсумовуе дан1 судового розгляду, безпосередньо базуючись на них.
Осктьки прокурор проголошуе обвинувальну промову на початку судових дебат1в, а п1сля цього з промовами виступають потерптий, захисник, обвину-вачений, ¡ним учасники судо-
вого провадження, вщбуваеться обмш реплками тощо, то можна стверджувати, що саме про-голошена прокурором обвину-вальна промова визначае змют \ спрямованють судових дебат1в. У цьому сена промова захис-ника \ виступи ¡нших учасниюв судового провадження являють собою вщповщ1 на обвинувальну промову прокурора. У пщсумку вона лягае в основу ухвалення вироку суду, адже формування внутршнього переконання у судд1в значною м1рою вщбува-еться пщ час судових дебат1в, коли вс\ Тхучасники намагаються довести суду вщповщнють своеТ позици дослщженим у судовому розгляд1 доказам [6, с. 753].
При цьому, на вщмЫу вщ ¡ншихучасниюв судового провадження, як\ виступають у судових дебатах з промовами, прокурор реал1зуе свою виключну функ-ц1ю пщтримання державного обвинувачення. 1Т змют, вихо-дячи ¡з п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК УкраТни, становить процесуальна д1яль-нють прокурора, що полягае в доведены перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримЫальноТ вщповщальност1 особи, яка вчинила кримЫальне правопорушення. Отже, промова прокурора спрямована на формування внутршнього переконання судд1 у вчинены певною особою д1яння, передбаченого Законом УкраТни про кримн
нальну вщповщальнють. Тобто, промова прокурора у судових дебатах завжди е обвинуваль-ною, проголошуеться на вико-нання вщповщноТ конституцм-ноТ' функци прокуратури УкраТни \ е конкретним зовншым вира-зом процесуальноТ позици прокурора, яку в\и займае в судовому проваджены в суд1 першоТ' ¡нстанци.
Таким чином, обвинувальна промова прокурора у суд1 е пщ-сумком його участч у судовому розгляд1 й покликана ув1брати в себе вс\ досягнув прокурором при цьому результати, виступа-ючи певною «кв1нтесенц1ею» не лише попередньоТ' його д1яль-ност1 з пщтримання державного обвинувачення, а й ваеТ' участч в кримЫальному провадженнк Пщстави для такого висно-вку дають нам положения ч. 2 ст. 37 КПК УкраТни, вщповщно до якоТ' прокурор здмснюе своТ' повноваження у кримЫальному провадженш з його початку до завершения. Отже, базис обви-нувальноТ' промови складають дат досудового розслщування, як\ лягли в основу затвердже-ного прокурором обвинуваль-ного акта, що згщно ¡з ч. 1 ст. 337 КПК УкраТни визначае меж1 судового розгляду, як\ пройшли вщ-повщну перев1рку перед судом.
Проте необхщно звернути увагу на зворотшй негативний аспект такоТ' ситуаци, що ¡нод1
спостер1гаеться на практик й полягае у фактичшй пщмш1 обвинувальноТ промови прокурора даними обвинувального акта (коли прокурори - державы обвинувач1 при виголошены обвинувальноТ промови майже досл1вно повторюють обвину-вальний акт). Осктьки обвину-вальний акт становить пщсумок лише досудового розслщування, а обвинувальна промова - судового розгляду, який мае яюсно ¡ншу форму дослщження дока-з1в, то остання апрюр1 мае бути збагаченою \ доповненою його даними. 3 ¡ншого боку, змютовна частина обвинувального акта \ промови прокурора не пови-нж мати ютотних вщмЫностей, кр1м випадюв попередньоТ' зм1ни прокурором обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення (статп 338-339 КПК УкраТ'ни), осктьки процесуальна лУя, якоТ' дотримуеться прокурор у кримЫальному прова-дженш, не може змЫюватися довтьно.
У науковм юридичнм л1тера-тур1 висловлюеться правильна думка, що промова прокурора у судових дебатах е пщсумком ваеТ роботи правоохоронних оргашв щодо кримЫального переслщування особи, завдан-ням якоТ' е допомогти суду сфор-мувати внутршне переконання, спрямувати суд на постановления законного, обфунтова-
ного \ справедливого вироку [7, с. 216]. Тому, осктьки промова прокурора, з одного боку, е пщсумком його участи у судовому розгляд1, а з ¡ншого - передуе прийняттю судом остаточного ршення у кримЫальному про-ваджены, вона мае мютити вщ-повщ1 на вс\ т1 питания, як\ суд виршуе при ухвалены вироку.
У зв'язку ¡з цим, з урахуван-ням ст. 368 КПК УкраТ'ни, можна сформулювати таю елементи обвинувальноТ промови прокурора: 1) звернення до суду, учас-ниюв судового провадження та присутых у судовому засщаны; 2) оцЫка сусптьноТ небезпеч-ност1 вчиненого кримЫального правопорушення; 3) фабула кримЫального правопорушення - короткий виклад фактичних обставин провадження, вста-новлених пщ час судового розгляду; 4) анал1з \ оцЫка дослн джених у суд1 доказ1в, поданих як стороною обвинувачення, так \ стороною захисту, як тих, що пщтверджують обвинувачення, так \ тих, що його спростову-ють; 5) обфунтування юридич-ноТ' квал1ф1кацм кримЫального правопорушення ¡з посилан-ням на статтю (частину статп) закону УкраТ'ни про кримЫальну вщповщальысть; 6) зазна-чення обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) характеристика особи обви-нуваченого; 8) характеристика
особи та поведЫки потергплого; 9) пропозиц1я з приводу виду та м1ри покарання; 10) пропозиц1я щодо вщшкодування завданоТ кримЫальним правопорушен-ням шкоди; 11) м1ркування з приводу майна, на яке накладено арешт, речовихдоказ1в ¡документе, процесуальних витрат, захо-д1в забезпечення кримЫального провадження; 12) анал1з причин та умов, як\ сприяли вчиненню кримЫального правопорушення, \ пропозици щодо Тх усунення. При цьому вс\ елементи обвинувальноТ промови необхщно сприймати в едност1 й цт1сност1, вони е взаемопов'язаними й лопчно взаемообумовленими м1ж собою.
Досягнення завдань, як\ ставить перед собою прокурор у судовому кримЫальному про-ваджены в суд1 першоТ ¡нстан-ци, безпосередньо залежать вщ якост1 його обвинувальноТ промови. Е. Р. Гал1мов справедливо вщзначае, що вщ того, насктьки прокурор зум1е грамотно \ пере-конливо викласти позицю обви-нувачення та докази, як\ м пщ-тверджують, насттьки в\и зможе залучити на свм б1к слухач1в, переконати Тх у своТ'й правой, у правильности обраноТ' пози-ци, \ вщ цього залежить, яким буде прийняте судом ршення [1, с. 121]. Яюсть обвинувальноТ промови досягаеться за допо-могою поеднання ктькох аспек-
TiB, серед яких дослщники видн ляють: конструктивний (завдяки якому суду надаеться вичерп-ний анал1з доказ1в та висно-вки, що пщтверджують виннють обвинуваченого); комуыкатив-ний (забезпечуе досягнення пси-холопчного контакту з суддями та вама учасниками процесу); оргашзацмний (виражаеться у з1браност1, цтеспрямованост1, подоланш перешкод, як\ вини-кають у процеа пщтримання державного обвинувачення); соц1альний (визначае етичы i npaBOBi форми, в яких здмсню-еться пщтримання державного обвинувачення) [2, с. 275, 276].
На наш погляд, якють обвинувальноТ' промови визнача-еться ступенем ТТ' вщповщност1 певним загальним вимогам, серед яких необхщно видтити таю:
Змютовнють. Промова мае бути глибокою за змютом та мютити в co6i OLliHKy Bcix дослн джених у судовому розгляд1 обставин, а також соц1альноТ' шкоди, запод1яноТ' злочином, що дае змогу переконати суд, ¡нших учасниюв судового провадження та Bcix присутн1х у судовому засщанш у справедливости й обфунтованост1 засудження винного. Це передбачае доско-нале знания прокурором матерн ал1в провадження i його тверду переконанють у правильности свое!' позици. Як справедливо
наголошуеться у науковм юри-дичшй л1тератур1, прокурор зможе переконати суд \ слуха-ч1в у доведены обвинувачення лише в тому раз1, коли в\и конкретно й ретельно проанал1зуе вс\ докази \ переконаеться осо-бисто, що вони пщтверджують пред'явлене обвинувачення [3, с. 141].
Конкретнють. Промова не повинна мютити загаль-них, абстрактних декларацм, питань, що не стосуються судового провадження. Прокурор мае дотримуватися конкретних факт1в \ обставин, що були предметом судового дослщження. У промов1 прокурор повинен чпжо висловити свою думку вщносно виду \ конкретно!' м1ри пока-рання за вчинений злочин та з ¡нших питань, як\ охоплюються м предметом [6, с. 144]. Ця вимога передбачае дотримання прокурором ознаки визначеност1, тобто зрозумтост1 й точное^ доказ1в, що фунтуеться на одному з найважпивших зако-и\в формально!' лопки - закоы тотожност1, порушення якого призводить до нест1йкост1 думки, руйнування власних доказ1в [7, с. 224].
Обфунтованють. Кожне положения промови мае бути обфунтоване доказами, що робить висновки прокурора оче-видними для суду \ вах присут-и\х. Дослщники наголошують,
що внутршне переконання прокурора мае бути обфунтоване наявними доказами так, щоб являти собою едино можпивий висновок ¡з матер1ал1в справи, а його основою е докази, з1браы, перев1реы й розглянут1 в уста-новленому законом порядку всеб1чно, повно та об'ективно [11, с. 169]. Таким чином, в обви-нувальшй промов1 неприпусти-мими е бездоказов1 твердження, поверхов1 судження, а також висновки, як\ не випливають ¡з дослщжених у судовому роз-гляд1 обставин вщповщно до закоыв лопки.
Ясшсть I ч'тпюсть. Промова мае бути лопчно послщовною, такою, щоб м змют був доступ-ним, зрозумтим \ переконли-вим, сприймався легко й однозначно \ не допускав сумыв1в чи непевност1 у процесуальнм позицм прокурора. Як справедливо вказуе Ю. С. ВЫокуров, промова прокурора повинна бути неттьки профеайна, пере-конлива лопкою дослщження \ пред'явлення доказ1в, анал1зом законодавства, але \ дождлива для сприйняття непрофесю-нал1в за своею формою, емо-цмною напруженютю, ч1ткютю структури \ виразу думки [9, с. 317].
Культура /' грамотн'/сть. У роботах з юридичноТ деонтоло-ги наголошуеться, що прокурору слщ мати не ттьки необхщну
правову пщготовку, але й висо-кий р1вень загальноТ \ профе-айноТ культури. Це особливо важливо, коли прокурори беруть участь в судовому розгляд1 кри-мЫальних справ, осктьки судо-вий процес, що вщбуваеться в умовах гласности вимагае вщ прокурора витримки, корек-тност1 \ вв1чливост1 [12, с. 91]. Кр1м цих загальних вимог варто вщзначити, що промова повинна викладатися мовою судового провадження, з додержан-ням норм офщмно-дтового стилю, ¡з застосуванням прийо-м1в ораторського мистецтва. На жаль, як показуе практика, саме ця вимога до промов державних обвинувач1в найчастше ¡гнору-еться прокурорами, хоча м важ-ливють значно пщвищуеться в умовах розширення засад зма-гальност1 на стад и судового роз-гляду, а також запровадження суду присяжних вщповщно до нового КПК УкраТни.
Наведем положения не вичерпують уах можпивих вимог до обвинувальноТ промови прокурора. При цьому вс\ вони мають розглядатися в едносп та взаемозв'язку, осктьки обумов-люють \ доповнюють одна одну.
Можна стверджувати, що саме у проголошены обвинувальноТ промови найбтьш нао-чно виявляеться р1вень квалн фкаци державного обвинувача, знания ним фактичних обставин
\ чинного законодавства. При цьому державний обвинувач повинен пам'ятати, що, на вико-нання вимог ч. 3 ст. 10 Кодексу профеайноТ' етики та поведЫки прац1вниюв прокуратури, своею самовщдаыстю, неупередже-нютю, сумлЫним виконанням службових обов'язюв в\и повинен сприяти пщвищенню авторитету прокуратури та змщ-ненню дов1ри громадян до неТ' [4].
3 метою повного додер-жання вказаних вимог, ¡, як наслн док, пщвищення якост1 обвину-вальних промов видаеться за доцтьне розподтяти обов'язки ¡з пщтримання державного обвинувачення на тих прокурор-ських прац1вниюв, як\ володють навиками публ1чних вистутв, здатш переконливо \ грамотно викладати своТ' думки. 3 цими прац1вниками необхщно прово-дити спец1альы курси \ треынги з ораторського мистецтва, що мають насамперед практичне спрямування. Також позитивною практикою в цьому вщно-шены можна вважати проведения щор1чного конкурсу серед прац1вниюв оргаыв прокуратури на кращого державного обвинувача, який повинен охоплювати якомога бтьшу ктькють ствро-б1тниюв прокуратури.
3 урахуванням викладеного, обвинувальна промова прокурора може бути визначена
як вербальний акт державного обвинувача, який пщсумовуе д1яльнють прокурора в конкретному кримЫальному про-ваджены \ виражае остаточно сформульоване твердження щодо вчинення певною особою д1яння, передбаченого законом УкраТни про кримЫальну вщпо-вщальнють та пов'язаних ¡з цим питань правового характеру. Належне виголошення прокурором обвинувальних промов
дае змогу не лише забезпечити виконання завдань кримЫаль-ного провадження, а й сприяе утвердженню авторитету про-куратури як органу державноТ влади \ конкретного прокурора як м представника в очах сус-птьства. 3 огляду на це, державы обвинувач1 та кер1вники вщповщних прокуратур повины забезпечити пщвищення про-феайноТ майстерност1 у даному напрямк
Список л1тератури: 1. Галимов Э. Р. Участие государственного обвинителя по уголовным делам в суде первой инстанции : моногр. / Э. Р. Галимов. - М. : Юрлитинформ, 2012. - 168 с. 2. Горлова С. В. Некоторые аспекты поддержания государственного обвинения в суде присяжных / С. В. Горлова //Актуальные проблемы права России и стран СНГ-2004 : 6-я Междунар. науч.-практ. конф. - Челябинск, 2004. - Ч. 1. - С. 275, 276. 3. Каркач П. М. Державне обвинувачення в судк конституцмна функцт прокуратури : навч.-метод, поаб. / П. М. Каркач. - X. : Право, 2007. - 208 с. 4. Кодекс професшноТ етики та поведЫки працщни-к1в прокуратури [Електрон. ресурс] : затв. наказом Генерального прокурора УкраТни № 123 вщ 28.11.2012 р. - Режим доступу : http://www.gp.gov.ua/ua/kodet.Мт1?_т=риЫюа(юп5&_ (=гес&^=113992. 5. КримЫальний процесуальний кодекс УкраТни. Науково-практичний ко-ментар : у 2-х т. - Т. 2 / е. М. Блажщський, Ю. М. Грошевий, Ю. М. ДьомЫ та ¡н. ; за заг. ред. В. Я. Тацт, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. - X. : Право, 2012. - 664 с. 6. КримЫальний процесуальний кодекс УкраТни. Науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Г. Гончаренка,
B. Т. Нора, М. е. Шумила. - К. : ЮстУан, 2012. - 1224 с. 7. Пщтримання прокурором державного обвинувачення / Л. Р. Грицаенко (кер. авт. кол.), Г. П. Середа, М. К. Якимчук [та ¡н.] ; за заг. ред. Г. П. Середи. - К. : Юрид. думка, 2010. - 656 с. 8. Полянський Ю. 6. Акти прокуратури: пщготовка \ внесения : навч. поаб. / Ю. е. Полянський, В. В. Долежан. - Одеса : Юрид. л-ра, 2003. - 248 с. 9. Прокурорский надзор : учебник / Ю. Е. Винокуров [и др.] ; под общ. ред. Ю. Е. Винокурова. - 9-е изд., перераб. и доп. - М. : Юрайт, 2011. - 490 с. 10. Про оргажзац1ю дтльност1 прокурорш у кримЫальному проваджены [Електрон. ресурс] : наказ Генерального прокурора УкраТни № 4 гн вщ 19.12.2012 р. - Режим доступу: http://www.gp.gov. иа/иа/д1.Мт1?_т=риЬНса(юп5&_(= гес&^=94102. 11. Руководство для государственных обвинителей: криминалистический аспект деятельности / под ред. О. Н. Коршуновой. - СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. - 688 с. 12. Юридична деонтолопя : пщруч. / В. Д. Ткаченко,
C. П. Погребняк, Д. В. Лук'янов та ¡н. ; за ред. В. Д. Ткаченка. - X. : Одюсей. - 2006. - 256 с.
ПРАВОВАЯ ПРИРОДА ОБВИНИТЕЛЬНОЙ РЕЧИ ПРОКУРОРА И ТРЕБОВАНИЯ К НЕЙ Лапкин А. В.
Рассматриваются проблемы формы и содержания обвинительной речи прокурора, а также определение ее правовой природы. Анализируются требования к речи государственного обвинителя. Формулируется авторское определение обвинительной речи прокурора.
Ключевые слова: прокурор, поддержание государственного обвинения, обвинительная речь, судебные дебаты, уголовное производство.
LEGAL NATURE OF AN ACCUSATORY SPEECH OF THE PROSECUTOR AND REQUIREMENT TO IT Lapkin A. V.
Problems of form and content of an accusatory speech of the prosecutor, and also definition of her legal nature are considered. Requirements to speech of the state accuser are analyzed. Author's definition of an accusatory speech of the prosecutor is formulated.
Keywords: prosecutor, maintenance of the state charge, accusatory speech, judicial debate, criminal proceedings.
Hadiuujfia do pedaKu,i'i 18.02.2013 p.
