CC BY
53
УДК 330.322:339(477) Яшна Васил1вна Ромус1к,
канд. екон. наук 1нститут економ1ки та прогнозування НАН Украши, Кт'в
ПРЯМ1 1НОЗЕМН1 ШВЕСТИЦП: СВ1ТОВ1 ТЕНДЕНЦП ТА СТРУКТУРНИЙ РОЗПОД1Л В ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ
МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 ТА РЕГ1ОНАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
Темпи зростання прямих шоземних ш-вестицш (П11) в економшу Укра1ни на кшець 2012 р. ще не досягли !х докризового рГвня, тодГ як свггова статистика, наведена у Звт «Про св1тов1 швестици 2012» видавництва UNCTAD [3], свщчить, що за рГзними регю-нами та кра1нами тенденцп кращг Такий дисбаланс за даним показником вщносно свь тових тенденцш зумовив необхщнють досль дження динамши i структурного розподшу свггових та вггчизняних потокiв П11, вияв-лення дисбалансГв i розроблення рекоменда-цiй щодо економГчно! полiтики ix нiвелю-вання.
Теоретичш аспекти iнвестування й оцiнка ефективносп iнвестицiйниx процесiв розкритi у працях А. Мертенса, Г. Бiрмана, С. Шмщта, П. Фiшера, а також багатьох вггчизняних вчених, зокрема, В. Андршчука, О. Бiлоруса, В. Буткевича, В. Гейця, О. Гав-рилюка, Б. Губського, В. Новицького, А. Румянцева, А. Фшпенка та ш Пiдвищена бо-ротьба за розподш потоюв прямих шоземних швестицш в умовах рецесiйниx явищ еконо-мш свГту актуалiзуe питання дослщження ефективно! швестицшно! полгшки в розрГзГ рГзних кра!н та регюшв, надання рекоменда-цш щодо швестицшно! полгшки кра!ни в умовах обмеження свггових фiнансовиx ре-сурсГв.
Метою статп е дослiдження: структурного розподшу глобальних потоюв прямих шоземних швестицш та швестицшно! полгшки кра!н в умовах затяжних кризових
© Я.В. Ромуск, 2012
явищ; структурного розподшу П11 в економь щ Укра!ни за основними крашами-швесто-рами й особливостей !х зарубГжних каттало-вкладень вщповщно до характеристик спещ-алГзацп !х економГк. Надання грунтовних ре-комендацш щодо полшшення структурних компонента швестицшних процесГв кра!ни, зокрема збшьшення обсяпв i полшшення яюсного розподшу структури прямих шоземних швестицш в економГку Укра!ни.
Темпи зростання обсяпв прямих шоземних швестицш в економщ Украши за перюд 2004-2011 рр. коливалися вщ 133,2% у 2004 р. до 110,2% у 2011 р., максимум зростання П11 (у % до попереднього року) зафш-совано у 2005 р. - 186,7%. У 2012 р. ситуащя майже не змшилася, за попередшми даними, темпи зростання П11 в економГку Украши становили 110,3%, отже, даний показник не досяг докризового рГвня (136,7% - 2007 р., 127,9% - 2006 р.). Об'ективними причинами е як рецесшш процеси у €С, краши якого серед основних швесторГв у структурГ П11 економши Украши (на 31.12.2012 р.: Кшр -31,7%, Шмеччина - 11,6, Нщерланди - 9,5, АвстрГя - 6,2, Велика Бриташя та ВГргшсью о-ви (Брит.) - 4,7 та 3,5%, а також Франщя (3,2%) i Швещя (2,9%), так i тдвищена бо-ротьба за розподш свггових потоюв П11 в умовах кризових явищ. СпостерГгаеться не-значне збшьшення потоюв П11 за 2012 р. з нових кра!н-члешв €С, однак !х обсяги у структурГ П11 кра!ни малГ й на загальну картину майже не впливають [1]. У цшому да-
Економта npoMurnoeocmi Экономика промышленности
ний прирют П11 разом з активними залучен-нями Уряду за ОЗДП дозволили збiльшити рахунок операцiй з катталом та фiнансових операцiй планжного балансу кра1ни [2].
На вщмшу вiд вiтчизняних тенденцiй, спостертаеться зростання обсягу глобальних П11 на 16% у 2011 р., що вперше перевищив докризовi показники 2005-2007 рр. (1473 млрд дол. США - середнш показник глобальних П11 за 2005-2007 рр., 1524 млрд дол. США - показник глобальних П11 2011 р.). Обсяг П11 кра1н, що розвиваються, перевищив середш показники докризових 20052007 рр. уже у 2009 р. (2005-2007 рр. - 443 млрд дол. США, 2009 р. - 519, 2010 р. - 617, 2011 р. - 684 млрд дол. США) [3]. Збшьшен-ня П11 спостерталося за трьома групами кра-!н - розвинутими, крашами, що розвиваються, i з перехщною економшою. Так, якщо збiльшення П11 у кра1нах, що розвиваються, i у транзитивних крашах вiдбувалося, голов-ним чином, за рахунок збшьшення нових проектiв, то зростання П11 у розвинутi краши було обумовлено переважно транснащональ-ними злиттями та поглинаннями ТНК. Не-зважаючи на збiльшення транснацiональних злитпв-поглинань, капiтальнi швестицп -один iз трьох компонентiв П11 - залишаються на !х найнижчому рiвнi останшми роками, частково i в розвинутих крашах. Водночас труднощi щодо залучення коштiв третiх сто-рiн, таких як банки, спонукають зарубiжнi фши користуватися внутрiшньофiрмовими позиками головних материнських компанiй для пiдтримки !х поточно! дiяльностi. Зростання потокiв П11 стримуеться кризою забор-гованостi й подальшою фiнансовою волати-льнiстю ринку [3].
Слщ азначити збiльшення глобальних П11 за трьома секторами: добувний, перероб-ний та сфера послуг, що шдкршлюеться збь льшенням П11 проектiв як транснацiональних злиттiв-поглинань, так i нових проектiв у рь зних галузях. Порiвнюючи з середшм зна-ченням за попереднi три роки до фшансово! кризи (2005-2007 рр.), величина глобальних П11 у переробнш промисловостi поновилася, величина П11 у добувному секторi зараз пе-
ревищуе докризовий середнiй показник, тодi як значення П11 у ceKTopi послуг залишилося нижчим i становило 70% вщ попереднього рiвня (2005-2007 рр.) [3].
За тдрахунками Emst&Young, у роз-подiлi потокiв П11 у Центральну та Схiдну Свропу за 2006-2010 рр. Укра1'на посша 10 мiсце з часткою 4% вщ загально! кiлькостi проектiв П11 серед кра1'н регiону: було створено 178 проекпв П11 та 7 487 робочих мюць. Для порiвняння: у Роси кiлькiсть створених за цей час проекпв П11 дорiвнювала 740, у Польщi - 719, Румуни - 572, Угорщиш - 495, Чеськiй Республiцi - 416, Болгарп - 247, Словаччиш - 243, у Туреччинi та Серби -200 та 178 проекпв П11 вiдповiдно [4]. За да-ними World Investment Report 2012, в Украш кiлькiсть нових ПП-проекнв, так званих Greenfield FDI projects, у 2011 р. становила 69 одиниць, що дорiвнюe 11% i другому мю-цю за даним показником серед кра1н СНД, однак порiвняно з попереднiми 2005-2010 рр. даний показник упав майже вдвiчi [3]. З ана-лiзу видно, що актуальними е заходи щодо полегшення входу на ринок так званих вхщ-них бар'ерiв для iнвесторiв для пiдвищення кшькосн нових проектiв П11 та збшьшення кшькосн робочих мiсць, особливо у високо-технологiчних видах дiяльностi та таких, що направлен на розвиток шфраструктури вну-трiшнього ринку.
Глобальш тенденцп прямих iноземних iнвестицiй останшми роками демонструють структурний зсув у напрямi ринкiв, що розвиваються. Однак ця тенденщя виключае Схщну Свропу. За прогнозами експертiв [5], Схщна Свропа в подальшому буде менш привабливою для iнвесторiв, шж швидко зростаючi ринки, що розвиваються, таю як Азiя i, навгть, Латинська Америка, отже, бо-ротьба за П11 потоки в регюш Схщно! Свро-пи прогнозовано тдвищиться.
Ключовi особливостi швестицшно! политики кра1'н в умовах затяжних кризових явищ економiк свiту включають лiбералiза-цiю, стимулювання та регуляторну полгтику вiдносно П11, бiльший вплив держави в добу-внiй галузi та бшьш критичний пiдхiд до по-
Економта npoMurnoeocmi Economy of Industry
тоюв П11, що направленi на зовш з кра!ни. Прикладами полiтики швестицшно! лiбералi-зацп е зняття бар'ерiв шоземно! власностi у стратегiчно важливих галузях (Бразилiя, Канада, Рошя). Прикладами засобiв сприяння iнвестуванню е призначення швестицшного омбудсмена для допомоги бiзнесменам у ре-алiзацil швестицшних проектiв i полегшення взаемодп з урядовцями на регiональному та мюцевому рiвнях (Росiя); заснування коор-динування регюнальних iнiцiатив залучення iноземних швестицш i сприяння зарубiжним нацiональним швесторам перемiстити !х бiз-нес назад у крашу (програма <^е1еС;ША», заснована США). Зазначеш iнiцiативи нащ-леш на полiпшення ринкового середовища та надання чггко!, повно! та змютовно! шфор-мацп вiдносно iнвестицiйного кимату - метою е тдтримка створення робочих мiсць у приватному секторi та допомога промисло-восп в необхiдному економiчному зростаннi. Також у 2011-2012 рр. спостерк-ався бшьш критичний пiдхiд до потокiв П11 на зовнi з кра!ни. Так, деюлька кра!н застосовували iнiцiативи щодо !х обмеження та повернення (Аргентина, Iндiя, США та iн.) задля змен-шення експорту робочих мюць i запобiгання послабленню внутршньо! промислово! бази, змiцнення стабiльностi обмiнного ринку та полшшення платiжного балансу [3].
Основними особливостями тдприем-ництва та зарубiжних капiталовкладень роз-винутих кра!н СС, що мають найвагомiшi частки у структурi П11 в Украшу, е нижчена-веденi.
Шмеччина (11,6% у структур1 П11 в економ1ку Украгни). Характерною е спещаль защя шмецько! економiки на високоякiснiй продукци таких галузей, як автомобiлебуду-вання, хiмiчна та електротехнiчна промисло-вють, верстатобудування, серед нiмецьких ТНК збшьшилася вага концернiв, що пра-цюють у сферi послуг. За умов холдингово! моделi капiталiзму великi ТНК здшснюють iнвестицiйну дiяльнiсть переважно за раху-нок нерозподiленого прибутку та банювсь-ких запозичень, а не нарощуючи акщонерний капiтал чи використовуючи iншi форми за-
лучення фшансових ресурсiв iз фондових ринкiв.
Шдерланди (9,5% у структур7 П11 в економгку Украгни). Економша краши спецi-алiзуеться на нафтопереробцi, хiмil та нафто-хiмil, бiотехнологiчнiй фармацевтищ та входить до першо! десятки експортерiв лiкiв, електронному машинобудуванш, харчовiй промисловостi, у тому чи^ випуску еколо-гiчно чистих продукпв. Компанil вищезазна-чених галузей е активними експортерами ка-пiталу. Також активно здшснюе П11 сфера послуг краши: банювський сектор, консал-тинговi, шжишрингов^ логiстичнi компанil та iн. За обсягами нагромаджених зарубiж-них вкладень краша входить до першо! п'япрки свiтових iнвесторiв i лiдируе за по-казником обсягу нагромаджених П11 до ВВП (за винятком офшорних зон).
Австр1я (6,2% у структур7 П11 в еко-номту Украгни). Орiентацiя на виробництво яюсно! спецiалiзовано! продукцi!, що вироб-ляеться переважно малими та середшми ви-сокотехнологiчними пiдприемствами, якi е гнучкими та такими, що швидко реагують на запити ринку. Провщш позицi! в австршськш промисловостi посiдають компанi! паливно-енергетичного комплексу, металургi! та ме-талообробки, важкого машинобудування, деревообробно! промисловостi, а також таю, що спецiалiзуються на випуску фармацевти-чно! продукцi!. У сферi послуг кра!на мае сильнi позицi! в галузi телекомунiкацiй. Кра-!на також мае провщш позици серед захщних кра!н за обсягами П11 в регюн ЦСС, значна частина яких вщводиться банкiвському капi-талу.
Ктр (31,7% у структур7 П11 в економ1-ку Украгни). Режим офшорно! зони, що дiе на Кшр^ сприяв здiйсненню з територи острова так званих опосередкованих П11, якi в 5 разiв перевищують власнi кiпрськi iнвестицi!. За ощнками експертiв, значну частину П11 з Кi-пру здiйснюють дочiрнi структури укра!нсь-ких фiрм i приватний вiтчизняний капiтал. Запровадження урядом Кшру у 2013 р. пода-тку на депозити може прибрати з лексикону термш «феномен кiпрських iнвестицiй».
Економгка промисловостг Экономика промышленности
Велика Бритатя та Вipгiнськi о-ви (Брит.) (4,7 та 3,5% у сmpyкmypi П11 в еко-номту Украши). Значну частиц бpитанcькo-го катталу, poзташoванoгo за кopдoнoм, cкoнцeнтpoванo в пepepoбнiй пpoмиcлoвocтi, cepeд видiв дiяльнocтi, щo лiдиpyють: хаpчo-ва та тютювдва, нафтoдoбyвна та нафтoпepe-po6rn, гipничoдoбyвна. Вагoма чаcтина ПП напpавлeна y фаpмацeвтикy, бioтeхнoлoгiï та тeлeкoмyнiкацiï, щo здiйcнюють бpитанcькi THK. Значш пoзицiï y cфepi банкiвcьких noc-луг i cтpахyваннi життя. За oбcягами oбopoтy на мiжнаpoдних фшантових pинках i pинках капiталiв Лoндoн маe лiдиpyючi cвiтoвi no-зицп та найeфeктивнiшy y Gвpoпi фiнанcoвy iнфpаcтpyктypy.
Франщя (3,2% у сmpyкmypi П11 в еко-нoмiкy Украши). Hайбiльш poзвинeними y фpанцyзькiй пpoмиcлoвocтi e хiмiчний та машинoбyдiвний кoмплeкcи, пpeдcтавлeнi шиpoким cпeктpoм галyзeй - нафтoхiмiя, фаpмацeвтика, паpфyмepнo-кocмeтична га-лузь, автoмoбiлeбyдyвання, eлeктpoтeхнiка та авiацiйна тeхнiка. Такoж poзвинyтi хаpчo-ва i^yciprn, пpoмиcлoвicть бyдматepiалiв та чopна мeталypгiя. Aбcoлютна вeличина на-гpoмаджeних фpанцyзьких ПП пocтiйнo зpo-cтаe. Iнвecтицiï пepeважнo здiйcнeнo в nepe-poбнy пpoмиcлoвicть, ocoбливo вiдзначилиcь автoмoбiлeбyдyвання, хiмiчна галузь, хаpчo-ва iндycтpiя, загадьте машинoбyдyвання, мe-талypгiя, eлeктpoтeхнiчна та eлeктpoнна пpoмиcлoвicть. Фpанцyзькi ПН cфepи пocлyг пpeдcтавлeнi в банкiвcькoмy та cтpахoвoмy бiзнeci, iнжинipингoвiй та кoнcалтингoвiй дiяльнocтi.
Щве^я (2,9% у сmpyкmypi П11 в еконо-мiкy Украши). Галyзeва cтpyктypа швeдcьких ПП yзгoджyeтьcя з виpoбничoю cпeцiалiза-цieю пpoвiдних кoнцepнiв, щo пpацюють у cфepi загальнoгo та тpанcпopтнoгo машивд-будування, мeталypгiï та мeталooбpoбки, eлeктpoннiй та eлeктpoтeхнiчнiй, хiмiчнiй та фаpмацeвтичнiй, дepeвooбpoбнiй пpoмиcлo-вocтi. Лiдиpyють eлeктpoтeхнiчнe машивд-будування, виpoбництвo тpанcпopтних заш-бiв та хiмiчна пpoмиcлoвicть. У cфepi пocлyг
найбiльш активнi pieлтopcькi та cтpахoвi фipми [6].
В Укpаïнi найбiльшi фiлiали заpyбiж-них THK вищeзазначeних кpаïн пpeдcтавлeнo в пepвиннoмy ceктopi пpoмиcлoвocтi (газo- та нафтoдoбyвання, ciльcькe та лicoвe rocno-даpcтвo), а такoж у дeяких ceктopах nepepo6-нoï пpoмиcлoвocтi: мeталypгiï та вигoтoвлeн-нi мeталeвих виpoбiв, хаpчoвiй та тютюнoвiй пpoмиcлoвocтi, вигoтoвлeннi нeмeталeвих мiнepальних виpoбiв; у тpeтиннoмy cercropi -цe тpанcпopт та ^мут^ц^т пocлyги, TOp-гiвля, бiзнec-пocлyги та бyдiвництвo. Такoж фiлiали заpyбiжних THK пpeдcтавлeнi у cфe-pi фшанав та cтpахoвoï дiяльнocтi [7]. Щoдo якicнoгo poзпoдiлy cтpyктypи ПП в eкoнoмiцi Укpаïни, на ceктopи з тeхнoлoгiчним piвнeм вiд cepeдньoгo дo виcoкoгo пpипадаe дo 20,3% (2011 p.) ПП пepepoбнoï пpoмиcлoвoc-тi кpаïни [8].
У глoбальнoмy маcштабi за oбcягами cвiтoвoгo eкcпopтy капiталy лiдиpyють кpаï-ни, щo найбiльш дoтpимyютьcя мoдeлi акщ-oнepнoгo капiталiзмy. Koмпанiï з кpаïн, дe дoмiнye хoлдингoва (eвpoкoнтинeнтальна) мoдeль та фiнанcyвання iнвecтицiй пepeваж-вд за yчаcтю банкiв, cтpахoвих фipм, noCTy-паютьcя за акyмyльoваними ПП [6].
Дoцiльним e стимулювання збiльшeння ПП у вiтчизняних видах eкoнoмiчнoï дiяль-нocтi, дe з пpихoдoм cвiтoвих кoмпанiй-лiдepiв вiдбyваeтьcя впpoваджeння нoвих тeхнoлoгiй та згладжyeтьcя анoмальна тeх-нoлoгiчна багатoyкладнicть вiдтвopювальнoï вiтчизнянoï cиcтeми. Важливoю yмoвoю, за я^' вiдбyваeтьcя пepeнeceння пepeдoвих ПП в ^ату, e здатнicть вiтчизнянoï тeхнoлoгiч-нoï бази пpoмиcлoвocтi cпpийняти нoвiтнi тeхнoлoгiï та виcoка мipа збiгy галyзeвoï пpиналeжнocтi пpoвiдних iнвecтopiв i OTpy^ тypи вiтчизнянoï eкoнoмiки. Обмeжeний пoтeнцiал галyзeвoï кooпepацiï, нepoзвинe-нicть фoндoвoгo pинкy, дoмiнyвання в бага-тьoх галузях тeхнoлoгiчних yкладiв бiльш низькoгo piвня e пepeпoнами на шляху дo впpoваджeння свитах eвpoпeйcьких тeхнo-лoгiй.
Економгка промисловостг Economy of Industry
Висновки. Для збшьшення потоюв та полшшення структури П11 в економшу Укра-1ни необхiдними е заходи, спрямоваш на:
збалансування структурного розподiлy потоюв П11 в економiкy краши, зокрема збь льшення ix частки в сектори з тдвищеним рiвнем технолопчносп; збiльшення частки П11 у реальний сектор економши i його ви-робничу сферу зокрема; збiльшення частки П11 у довгостроковi проекти, що мае стиму-лювати продyктивнiсть пращ та зайняисть у краш;
формування единого реестру швести-цiйниx проекпв для здiйснення аналiзy ди-намши реальних iнвестицiй, у тому чи^ в розрiзi певних категорiй проекпв;
полiпшення мiжнародноl швестицшно! позицп та мiжнародного кредитного рейтингу краши для мiнiмiзацil вiдсоткiв i максимь зацп термiнiв залучення позикових кошпв;
спрощення процедури реестрацп прав власносн нерезидентами;
активiзацiю спiвпрацi мiж Украшою та мiжнародними органiзацiями (особливо пер-шою трiйкою свiтовиx рейтингових агентств: Standard&Poor's, Fitch Ratings, Moody's Investors Service), як оцiнюють рiвень швестицшно! привабливостi краши, що мае сприяти об'ективному висвггленню його реального стану;
здшснення заxодiв щодо збшьшення обсяпв кредитування банками корпоративного сектору економши задля полiпшення його лшвщностц
створення единого бюро кредитних ю-торiй для полегшення отримання кредитного фшансування iнвестицiйниx проектiв;
полшшення шфраструктури внутрш-нього ринку та системи лопстики транспортних потоюв, поглиблення штеграцп в мiжна-родну транспортну систему;
усунення недолтв податково! системи, зокрема врахування збитюв минулих пе-рiодiв при оподаткyваннi прибутку поточного перюду;
зниження ризикiв дефляци та значно! девальвацп нацюнальнох валюти (бшьше 10%), що пiдвищить привабливiсть швесту-
вання в укра!нський ринок акцш та ОВДП, у тому чи^ гривневi;
зниження цiнових та боргових ризиюв, що, вiдповiдно, пiдвищить привабливють вiтчизняних цiнних паперiв;
призначення посади швестицшного омбудсмена (за прикладом Росп), що мае до-помогти бiзнесу в реалiзацi! iнвестицiйних проектiв i полегшити взаемодiю з урядовця-ми на регюнальному та мiсцевому рiвнях;
розвиток механiзму державно-приватного партнерства, з акцентом на шфраструк-турш проекти внутрiшнього ринку, що не ильки забезпечить додаткову зайнятiсть, але й дасть значний кумулятивний ефект одразу в багатьох секторах економши;
введення законодавчо! вимоги щодо акщонерних товариств в Укра!ш в частиш впровадження ними свiтових стандарнв роз-криття iнформацi! та якосп корпоративного управлiння;
диференцiацiю ставок оподаткування вщповщно до визначених державою прю-ритетiв при виробництвi iнвестицiйних, iм-портозамiнних та соцiально значущих това-рiв для бiльшого ступеня захисту прав власносн створення вщповщного реестру прав власносн.
Потрiбно уважно враховувати «за» i «проти» i ступiнь державного регулювання в галузi П11, збалансовано поеднуючи нащона-льну безпеку у стратепчно важливих галузях i полiтику економiчного зростання, особливо в умовах рецеси. Доцiльними е засоби в га-лузi П11, що включають полiпшення загаль-ного бiзнес-клiмату та режимiв конкуренцi!; регулювання ринку пращ, ем^рацшних процедур i корпоративного законодавства. Для запоб^ання ризикiв негативного впливу на швестицшний клiмат необхiдно мати довго-строковi перспективи щодо полiтики П11 та повну прозорють у процесi регулювання й адмшстрування змiн.
Лiтература
1. Держкомстат Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov. иа/.
Економта npoMurnoeocmi Экономика промышленности
2. Нацюнальний банк Украши [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://bank.gov.ua
3. World investment report 2012: UNCTAD [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://unctad.org/en/PublicationsLib-rary/ wir2012_embargoed_en.pdf.
4. European Investment Monitor, 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.eyeim.com.
5. The EIU [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://country.eiu.com/article. aspx.
6. ЕС и Россия: от прямых капиталовложений к инвестиционному сотрудничеству / отв. ред. А.В. Кузнецов; Ин-т мировой экономики и международных отношений РАН. - М.: Наука, 2008. - 335 с.
7. Investment country profiles Ukraine, 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/ webdiaeia2012d2Ukraine_en.pdf.
8. Економша промисловосп [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://econindustry.org/arhiv/html/2012/st_57_ 05.pdf.
Надшшла до редакцИ 22.08.2012 р.
Економгка промисловостг Economy of Industry
