CC BY
32
М.О. Панкова
чл.-кор. АЕН Украши, м. Запор1жжя
ХАРАКТЕРЫ ОЗНАКИ СУЧАСНОГО СВ1ТОВОГО 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ПРОСТ1РУ
Вступ. 1нвестування належать до одних з найважли-вiших питань, вiд яких залежить функцiонування й роз-виток промисловость Завдяки iнвестицiям розширюють й удосконалюються виробничi потужностi та основш фонди, забезпечуються необхiднi пропорци. 1нвестицшш рiшення мають забезпечити успiшне функцюнування виробництва в майбутньому. Вони потребують викорис-тання сучасних методiв аналiзу для вибору оптимальних
напрямкiв i шлянв розвитку виробництва на перспективу з урахуванням об'ективних закономiрностей.
Питанням розвитку iнвестицiйного процесу, ролi швестицшно! полiтики в економiчному вщтворенш, проблемам прискорено! виходу з економiчноl кризи при-свяченi роботи багатьох вггчизняних i заруб1жних вче-них-економютав: В. Андрiйчука, В. Будкiна, В. Гееця, Б. -Губського, В. бременка, Д. Лук'яненка, Г. Климка,
Ю. Пахомова, О. Плотшкова, А. Рум'янцева, А. Семенова, В. Супруна, М. Чумаченка та шш. Але ан^з останнiх дослщжень свiдчить о наявностi невирiшених та появи нових проблем, що ще бiльше ускладнюе ситуацiю з за-безпеченням розвитку iнновацiйно-спрямованих швес-тицшних процесiв в Укра!ш, вiдсутнiсть достатньо роз-винуто! науково-методолопчно! бази формування шно-вацшно! системи.
Як i iншi види економiчноi' дiяльностi, прямi шо-земнi iнвестицii (П11) переживають драматичнi змiни з кiнця 2008 року. Надзвичайна економiчна та фшансова криза привела до найсерйознiших проблем за останш десятилiття. Поставленi шд сумнiв можливостi ТНК розширювати швестици за кордоном. Падiння потокiв П11 вiдбулося пiд впливом зменшення !х прибутковостi, скорочення фiнансових ресурсiв, збшьшення економiч-них i фiнансових ризиюв.
Це, у свою чергу, викликае стурбовашсть серед приймаючих кра!н — особливо кра!н, що розвивають-ся — яю сильно залежать вщ м1жнародних iнвестицiй в фiнансування !х внутрiшнього зростання та створення робочих мюць. Основними питаннями якi турбують у пiсля кризовий перiод е: як криза вплинула на потоки П11, яю галузi будуть найдовше вiдходити вiд кризи. Вiдповiдi на ц запитання по рiзним регюнам свiту будуть вiдрiзнятися.
Постановка задача Актуальнiсть означених завдань та необхщшсть проведення подальших дослiджень шве-стицiйних процесiв зумовили вибiр теми i мети дослщ-ження. Метою дано! публшаци е дослiдження тенденцш швестицшно! полiтики кра!н свiту та анатз напрямкiв трансформаций ще! полггики на сучасному етапi.
Результати. М1жнародна мiграцiя капiталу почала активно розвиватися в перюд становлення свiтового господарства. Доповнюючи м1жнародну мiграцiю то-варiв, воно ставало поступово невiд'емною рисою сучас-но! свггово! економiки. На сучасному етат м1жнарод-ний рух капiталу е визначальним елементом у функцю-нуваннi сватово! економiки, розвитку шших форм м1жнародних господарських зв'язюв.
Згiдно з оцiнками експертiв, в останш юлька деся-тилiть середнш темп зростання прямих закордонних швестицш перевершував середнiй темп зростання свгто-вого ВВП в 2,4 рази (див. табл.1), а середньорiчнi темпи зростання м1жнародно! торгiвлi iстотно перевищували середньорiчнi темпи зростання обсягiв виробництва у свт.
Перемiщення капiталу за кордон (вивезення кат-талу) являе собою процес, в ходi якого вщбуваеться ви-лучення частини кашталу з нацiонального обороту одте! кра!ни i примiщення !х у рiзних формах (товарнiй, гро-шовiй) у виробничий процес та об^ шшо!, приймаючо! кра!ни. Серед причин перемщення капiталу за кордон видiляеться його вщносна надмiрнiсть у власнiй кра!ш, крашьдонорь Це дозволяе розмiщувати каттал за кордоном у пошуках порiвняно бшьшо! прибутковостi i от-римувати при цьому дохщ як у формi дивiденду, так i вiдсотка.
Прямi iнвестицii справляють ютотний вплив як на всю свггову економiку, так i на И серцевину — мiжна-родний бiзнес. Згiдно з офiцiйними даними, за перюд з 1914 р. до юнця друго! свiтовоi' вiйни закордоннi катта-
104
Таблиця 1
Показники розвитку свггово! економ1ки 1980—2007 рр. (1)
Показник Обсяг, млрд.дол Р1ст,рази Середньор1чш
темпи росту,%
1980 1990 2000 2007 1980-2007 1980-2007
Св1товий ВВП 10951 21813 32001 54891 5 6,1
Експорт 2080 4144 7680 13619 6,5 7,2
товарш
Прям1 53 204 1518 2139 40,4 14.7
закордонн1
швестици
ловкладення збшьшилися на 1 / 3. Попм вони подво-ювалися за кожш 10 рокiв, попм — за 6—7 рокiв. За чверть столитя (з середини 50-х роюв) вони зросли в 4 рази, i в 80-тi роки свiт вступив приблизно з 450 млрд. доларiв подiбних вкладень. У 1990 р. був досягнутий руб1ж в 1,7 трлн. доларiв, тобто вщбулося майже 4-крат-не !х зростання тiльки за одне десятилптя. У 1996 р. загальна сума накопичених прямих заруб iжних швестицш наблизилася до 3 трлн. доларiв США, в 2008, у зв'язку з кризою вони склали 2,1 млрд. дол.
Настшьки висою темпи зростання прямих швестицш пов'язаш насамперед iз зрушеннями в свiтовому господарствь Транснацiональнi корпорацГ! почали виво-зити за кордон не каттал в колишшх формах, а вироб-ництво, причому прюритет вiддаеться не тшьки можли-востi отримання прибутку, а й тривалого характеру такого отримання.
На сучасному етат приблизно 9 / 10 прямих швестицш у свт контролюються м1жнародними корпорац-iями. Зараз загальна сума прямих заруб1жних iнвестицiй, якi знаходяться в структурах ТНК, досягла 2,7 трлн. доларiв США в 1995 р., в 2005 р. 8.1трлн. дол (2). Кшьюсть таких господарюючих суб'екпв у свiтi на кшець 1995 року складало 39 тис. та 270 тис. заруб1жних фшй, на початку 21 столитя кiлькiсть ТНК вже склало 63 тис. ед., а кiлькiсть заруб1жних фiлiй 800тис. од.
На сучасному етат практично ва кра!ни е як екс-портерами, так i iмпортерами прямих iнвестицiй. Однак швестицшш потоки надзвичайно не рiвномiрнi (табл.2)
Бшьшють кра!н, що розвиваються пережила фшан-сову кризу добре ^ до кiнця 2010 року, багато кра!н, що розвиваються, кра!ни з ринковою економшою були вiдновленi або були близью до вщновлення потентал росту до кризового перiоду, але стiйкi проблеми фiнан-сового сектору в деяких кра!нах з високим доходом все ще становлять загрозу для економiчного зростання i вимагають термшових заходiв полiтикiв.
Кра!ни, що розвиваються досягли зростання 7 % в 2010 рот, i 6 % в 2011 рот за прогнозами, що становить бшьш н1ж у два рази перевищення швидкостi прогнозо-ваних показниюв для кра!н з високим доходом. У бшьшють кра!н з низьким доходом ВВП вирю на 5,3 % в 2010 рот. 1х перспективи, за прогнозами, ще бшьше змiцнiються, iз зростанням на 6,5 % в обох 2011 i 2012 роках, вщповщно. У багатьох кра!н з високим рiвнем
Таблиця 2
Структура експорту швестицш
Група краТн Частка в сксиоптч ПП, %
1960 1985 1990 2000 2007
| кппо\пч[ю розвинут1 краТни 99 95 90 76 60
КраТни що розвиваються I 5 15 24 40
Увесь св1т 100 100 100 100 100
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ^
доходiв i розвитку бвропи i Центрально! АзГ!, зростання у 2009—2010 р. було скромним, враховуючи розмiр спаду у 2008 рощ. У результата, незважаючи на два роки агресивно! фюкально! та монетарно! полiтики стимулю-вання, безробiття залишаеться на високому рiвнi i су-купне зростання стримуеться необхiднiстю реструктури-заци шсля кризи. Пщтверджуються цi висновки тим, що бiльшiсть вiльних потужностей у свгговш економiцi зо-середжена у кра!нах з високим рiвнем доходiв i розвитку бвропи i Центрально! АзГ!.
Кра!ни, що розвиваються стикаються з трьома ос-новними короткостроковими ризиками: напружешсть европейських фшансових ринкiв, мiнливiстю потокiв капiталу i зростанням цiн на продовольство. Повторен-ня фiнансово! кризи, може поставити тд загрозу вщнов-лення як в кра!нах, що розвиваються, так i в розвине-них кра!нах.
Потоки кашталу в кра!ни, що розвиваються у 2010 рощ були бшьш щкавими iнвесторам, частково тому, що низью вiдсотковi ставки. Чистi мiжнароднi потоки кап-iталу i облiгацiй кра!н, що розвиваються зросли в 2010 рощ на 30 %, шсля падшня на 40 % в 2009 рощ. Особ-ливу роль в цьому зростанш зiграли iнвестицiйнi потоки Швдень-Швдень, особливо з АзГ!.
Мiнливостi товарних цiн, особливо у вГдношенн продуктiв харчування, постiйно становили ризик для стабЫзацп i зростання кра!н. Ескалацiя цiн на енер-гоносГ!, може призвести до реального скачку щн на продовольство в кра!нах, що розвиваються. Однак, у той час як свiтовi щни на продовольство виросли, аналiз свГдчить, що в реальному вираженнi, зростання значно менше, нiж у номшальному вираженнi. Таким чином, ситуащя з свiтовими цiнами залишаеть-ся керованою.
У перспектив^ кра!нам необхiдно перемiстити фокус вГд короткострокового кризового регулювання в бк: заходiв, якi стосуються основних а важко розв'язува-ними) структурних проблем. Глобальш перспективи П11 в середньостроковiй перспективi досить оптимь стичними. ТНК можуть поступово вГдновити швес-тицiйнi плани, хоч i помiрковано. Крiм того, криза не вплинула на загальну тенденцш до подальшо! штерна-цiоналiзацi! дiяльностi компанш. Наприклад, майже 48 % респонденпв ТНК заявили, що вони планують бшьш половини сво!х iнвестицiй за кордоном в 2011 рощ, в порiвняннi з лише 41 % в 2008 рощ. Ця тенден-щя до бшьшо! iнтернацiоналiзацi! вiдноситься до таких сфер, яю в даний час менш iнтернацiоналiзацi!, таких як дослГдження та розробки. Найбiльш постраждали вiд кризи европейськi ТНК, тому !х прогнози трохи менш оптимютичщ, н1ж у середньому, i навпаки, у ТНК кра!н, що розвиваються, вГдпк П11 був менший у 2008 рощ, що вказуе на бшьший динамiзм на майбутнi три роки, нГж компанп з шших регiонiв (Джерело: ЮНКТАД об-стеження). У майбутньому ТНК планують придшяти бшьше уваги регiонам що розвиваються, таким як АзГя г Латинська Америка. ДослГдження показуе, що ТНК очшують вГдновлення прямих шоземних щвестищй, почалось це повшьно в 2010 рощ Г набирае оберпв в 2011 рощ. Це пояснюеться триваючими сприятливими тенденщями, такими як зростаюча штернащоналГзаци ТНК.
Короткострокове падГння росту П11 мае особливе значення для розвинених кра!н, негативний вплив ще! тенденцГ! посилюеться прГоритетнГстю ГнвестицГй на користь ринюв, кра!н що розвиваються. У той же час, для невелико! кшьюсп кра!н, що розвиваються, яю матють фшансовГ та промисловГ можливост швестува-ти кошти за кордоном, криза може бути можливютю для змщнення свого впливу на глобальну економГку через збшьшення присутносп сво!х компанш за кордоном.
Розбивка кра!н за групами робиться виключно в статистичних чи аналГгачних цшях Г необов'язково вщображае ощнку стадГ! розвитку, досягнуто! конкретною кра!ною чи районом в процес розвитку. При вид-шення основних груп кра!н дотримана класифшащя Статистичного управлшня Оргащзацп Об'еднаних Нацш. Це: розвинен кра!ни: кра!ни-члени ОЕСР (крГм Мексики, РеспублГки Корея, Туреччини Г ЧилГ) плюс не е членами ОЕСР кра!ни, що стали новими членами бвропейського союзу (БолгарГя, Кшр, ЛатвГя, Литва, Мальта та Румущя), плюс Андорра, 1зра!ль, ЛГхтенш-тейн, Монако Г Сан-Марино. Кра!ни з перехщною еко-номшэю: Швденно-Схщна бвропа Г Сшвдружщсть Не-залежних Держав. Кра!ни, що розвиваються: в цшому вс кра!ни, не зазначеш вище. У статистичних цшях в дан по Китаю не включаються дащ по спещальному адмш-ютративному району Гонконг (САР Гонконг), спещальному адмшютративному району Макао (САР Макао) Г китайсько! провшци Тайвань.
У цшому кра!ни продовжують роботу з лГбералГзацГ! та заохочення шоземних ГнвестицГй, хоча при цьому мае мюце Г збшьшення числа нових заходГв щодо !х регулювання. Кра!ни, як Г рашше прагнуть залучати П11, роз-глядаючи !х як важливого зовшшнього джерела фшан-сування розвитку.
На кра!ни з перехГдною економшою припадае половина глобального припливу П11 та чверть глобального вивозу таких ГнвестицГй. Вони вщграють провщну роль у пожвавленш П11 Г як Г рашше будуть залишеш сприятливими об'ектами докладання прямих шоземних ГнвестицГй. Розширення потоюв П11 зафГксовано в 2010 рощ в бшьшосп регюшв. Характер Г роль П11 змшю-ються Г мають свою специфшу по репонах. У Африщ спостершаеться поява нових джерел П11. Розвиваеться в АзГ! процес модерщзацГ! промисловост на базГ П11 охоплюе все бшьше галузей Г кра!н. Латиноамери-кансью транснацюнальш корпорацГ! (ТНК) виходять на глобальний рГвень. 1ноземш банки вщграють стабшь зуючу роль у Швденно-СхГднш бврош, проте широю масштаби !хньо! присутност в принцип породжують Г певш побоювання. Висою рГвш безробптя в розвинених кра!нах викликають стурбовашсть з приводу впливу вивезення ГнвестицГй на рГвень зайнятост в кра!нах базування.
Одшею з ключових завдань для кра!н з невеликою, вразливою Г слабкою економшою залишаеться подолання бар'ерГв, що перешкоджають залученню П11. Офщшна допомога з метою розвитку (ОДР) може виступати каталГзатором шдвищення ролГ П11 в най-менш розвинених кра!нах (НРС). В швестищйнш политики спостершаеться певне роздвоення. Прийма-ються заходГв з метою подальшо! лГбералГзацГ! швес-тицшно! дГяльност та !! заохочення, з одного боку, Г
заходи щодо посилення режиму регулювання швестицш в штересах виршення завдань державно! пол-ггаки — з iншого.
На динашщ iноземних iнвестицiй позначилися прийнятi програми стимулювання економши та державно! допомоги. У глобальнш структурi П11 простежуеть-ся ряд великих зрушень, якi передували свiтовiй кризi i темп яких, ймовiрно, буде наростати в короткостроко-вому i середньостроковому плаш. По-перше, як очь куеться, продовжиться зростання питомо! ваги кра!н, що розвиваються, та кра!н з перехщною економiкою i як об'екпв розмiщення, i як джерел глобальних П11. Цi кра!ни, на яю в 2009 роцi припадала майже половина припливу П11, вiдiграють провщну роль у процесi по-жвавлення П11. По-друге, зазначений останнiм часом подальший спад П11 в обробнш промисловостi в по-рiвняннi з швестищями в сферу послуг i сектор видо-бувних галузей i сiльського господарства навряд чи вда-сться переламати. По-трете, незважаючи на серйозш наслiдки для П11, криза не блокувала процес подальшо! iнтернацiоналiзацii' виробництва. У 2009 роцi було вiдмiчено скорочення за всiма складовими потокiв П11 — пайовою швестицш, внутрiшньофiрмовим кредитах i реiнвестований прибуток. Разом з тим завдяки пол-шшенню стану в динамiцi прибутюв корпорацiй з другого пiврiччя 2009 року спостерiгаеться помiрне вщнов-лення рiвнiв реiнвестованого прибутку. У першому квар-талi 2010 року потоки П11 знову стали бшьш динамiч-ними.
Через глобальнiсть кризи можливост фшансуван-ня П11 окремих галузей зменшилися. Потоки П11 ско-ротилися по вшх трьох секторах — сектору видобувних галузей i сшьського господарства, сектору обробно! про-мисловост та сектору послуг. Постраждали не тшьки такi циклiчно розвиваються галуз^ як автомобiльна i хiмiчна промисловють. У 2009 роцi скоротилися та П11 в галу-зях, яю на початковому етапi чинили отр впливу кризи, в тому чи^ у фармацевтицi i харчовш промисло-
востi. Приплив П11 збшьшився в 2009 роцi в порiвняннi з 2008 роком лише у небагатьох галузей, а саме електро-, газо^ водопостачання, а також виробництва електрон-ного обладнання, бущвництва i телекомунiкацiй. У цшо-му сильнше за все криза вдарила по П11 в секторi обробно! промисловост проти рiвня 2008 року на 77 %. У секторi видобувних галузей i сiльського господарства i послуг скорочення таких угод було не настшьки карди-нальним — вiдповiдно на 47 % i 57 %.
П11, розмiщенi приватними фондами прямих швестицш, знизилися за варпстю на 65 %, в той час як П11 фондiв нацiонального добробуту (ФНБ) зрос-ли в 2009 рощ на 15 %. На щ фонди разом узят припадало понад десято! частини загальносвггового обсягу П11, що означае зростання 7 % в 2009 рощ, але зни-ження в порiвняннi з шковим рiвнем 22 % в 2007 рощ. На динамщ П11 приватних фондiв прямих iнвестицiй позначилося зменшення !х операцiй iз залучення кошпв, i обвальне падiння ринку викушв за рахунок залучених коштiв.
У сегмент приватних пайових iнвестицiй в 2010 рощ простежуються ознаки пожвавлення, однак пропо-нований в бвропейському союзi (6С) режим регулювання може обмежити число майбутнiх угод. Однак знижен-ня !х активност в сегментi П11 не зазначалося, що по-яснюеться досить високими темпами зростання в кра!-нах з ринком, що формуеться, яким належать щ фонди. Новi швестицп переключалися на сектор видобувних галузей i сiльського господарства i на галуз^ у меншiй мiрi уразливi перед впливом змiн у фшансовш сферi, а також на кра!ни, що розвиваються.
Половина глобального припливу П11 тепер надхо-дить у кра!ни, що розвиваються та кра!ни з перехiдною економiкою Приплив П11 в цi кра!ни пiсля шести роюв безперервного зростання в 2009 рощ впав на 27 % до 548 млрд. дол. Незважаючи на скорочення П11, ця група кра!н була бшьш стшка до впливу кризи в порiвняннi з розвиненими кра!нами, кра!нах. 1х частка в глобально-
OKpeMi показники П11 та м1жнародного виробництва, 1990—2009 рр.
Таблиця 3
Показник Вартюний обсяг в поточних uiHax (у млрд. дол) Р1чний прирют (у вщсотках)
1990 2005 2008 2009 19911995 1996— 2000 20012005 20012008 20012009
Приплив ГШ 208 9861 771 1 114 22,5 40,0 5,2 -15,7 -37,1
Вив1з ПН 241 8931 929 1 101 16,8 36,1 9,2 -14,9 -42,9
Обсяг ввезених ПП 2 082 И 525 15 491 17 743 9,3 18,7 13,3 -13,9 14,5
Обсяг вивезених ПП 2 087 12417 16 207 18 982 11,9 18,4 14,6 -16,1 17,1
Доходи вщ ввезених ПП 74 791 1 113 941 35,1 13,4 31,9 -7,3 -15,5
Доходи в1д вивезених ПП 120 902 1 182 1 008 20,2 10,3 31,3 -7,7 -14,8
Обсяг продалав закордонних ф1л1й 6 026 21 721 31 069 29 298 8,8 8,2 18,1 -4,5 -5,7
Валове виробництво заруб1жних ф1Л1 й 1 477 4 327 6 163 5 812 6,8 7,0 13,9 -4,3 -5,7
Сукупн1 активи заруб1жних ф1л!й 5 938 49 252 71 694 77 057 13,7 19,0 20,9 -4,9 7,5
Експорт заруб1жних ф1Л1й 1 498 4319 6 663 5 186 8,6 3,6 14,8 15,4 -22,2
Зайнятчсть у заруб1жних ф1л1ях (тис. чол.) 24 476 57 799 78 957 79 825 5,5 9,8 6,7 -3,7 1,1
ВВП (в поточних цшах) 22 121 45 273 60 766 55 005 5,9 1,3 10,0 10,3 -9,5
Валове накопичення основного кап1талу 5 099 9 833 13 822 12 404 5,4 1,1 11,0 11,5 -10,3
Надходження у вигляд1 роялт1 та л1ценз1йних платеж1в 29 129 177 14,6 8,1 14,6 8,6
Експорт товар1в 1 послуг 4414 12 954 19 986 15 716 7,9 3,7 14,8 15,4 -21,4
Источник: UNCTAD, World Investment Report 2010. 106 В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ^
му припливi П11 продовжуе зростати: вперше в icTopii' в краши, що розвиваються, i краши з перехiдною еконо-мiкою тепер надходить половина глобального припливу П11 (Джерело: UNCTAD, World Investment Report 2010).
У груш найбшьших одержувачiв П11 Китай в 2009 рощ зайняв друге мюце пiсля Сполучених Штатiв. У сег-ментi вивезення швестицш Гонконг (Китай), Китай i Росiйська Федерацiя (у вказаному порядку) входять до групи 20 найбшьших iнвесторiв свпу. Пiсля майже де-сятилiття безперервного зростання приплив П11 в Африку скоротився до 59 млрд. дол, що означае зниження на 19 % проти 2008 року, головним чином у результата падшня глобального попиту i щн на сировину. При цьому постраждали виробники сировинних товарiв у Захвдшй i Схщшй Африцi. Знизився приплив швестицш в Швшчну Африку, незважаючи на бiльш диверсифко-вану структуру П11 та продовження програм приватизации У секторi послуг в Африцi скорочення iнвестицiй носило в пор!внянш з 1ншими секторами менш вира-жений характер. Очкуеться, що вiдновлення ц1н на сировинш товари покращить тенденцiю в динамщ по-ток1в П11 до Африки в 2011 рощ. Африканський конт-шент е привабливим для ТНК. У перюд 2005—2008 рок1в на них припадало 22 % швестицш проти 18 % в 1995— 1999 роках..
Обсяг швестицш, що вивозяться з Африки, в цшому скоротився наполовину до 5 млрд. дол Однак вив1з швестицш з пiвденноi' частини Африки збшьшився в 2009 рощ на 1,6 млрд. дол. завдяки швденноафриканським швестицш, що розмщували-ся головним чином в шших крашах Африки. Найб-шьшим регюнальним джерелом швестицш залишала-ся Швшчна Африка, на яку припадае понад 50 % вщ сукупного показника. У динамщ поток1в П11 до Пiвденноi', Схiдноi' i Пiвденно-Схiдноi' Ази було зарее-стровано найбшьше з 2001 року зниження, але вони першими повинш в1дновитися шсля нин1шнього спаду. Обсяг ввезення швестицш в регюн впав в 2009 рощ на 17 % до р1вня 233 млрд. дол
Шсля восьми роюв шдвищувально! тенденци приплив П11 в Пiвденно-Схiдну бвропу (ПС6) та сп1вдружн1сть Незалежних Держав (СНД) скоротився до 69,9 млрд. дол, знизили проти р!вня 2008 року на 43 %. У 2009 рощ було вщзначено зменшення припливу П11 в обидва субрегюну, хоча динамка потоюв у Швденно-Схщну бвропу постраждала менше в пор!внянш з потоками швестицш в СНД. Через зменшення внутршньо-го попиту, зниження оч!кувано1 прибутковост проектiв у секторi природних ресурав i iссяканiя джерел П11, вкладених по «круговим схемами», приплив П11 в Рос-1йську Федерацiю скоротився майже вдв1ч1. Незважаючи на це, Росшська Федерацiя в 2009 рощ займала шо-сте мюце в списку головних об'ектiв програми швестицш у свт. Обсяги П11 в банкiвськiй галузi Швденно-Схщно! бвропи росли з перших роюв нового тисячол-1ття завдяки здшсненню великих програм реструктуризации та приватизаци. В результатi на кшець 2008 року 90 % банювських активiв належала заруб!жним власни-кам. Iноземнi банки вiдiграли позитивну роль у регю-нах гад час глобально! фiнансовоi кризи. Разом з тим недавня криза у зв'язку з державним боргом Греци вщро-
дила побоювання з приводу того, що велию масштаби присутносп заруб1жних банюв можуть стати каналом перенесення системних ризиюв у регюн.
Найбшьше падшня по вах регюнах було вщзна-чено в динамщ припливу П11 у розвинутi краши — на 44 % до рiвня 566 млрд. дол. Скорочення було не таким масштабним, як шд час попереднього економiч-ного спаду 2000—2003 роюв, хоча нишшш економiчнi та фiнансовi потрясшня виявилися набагато серй-ознiшi. Сильшше за всiх цей процес торкнувся Швшчну Америку, в той час як краши-члени 6С кра-ще тримали удар i, наприклад у Шмеччиш, було заф-iксовано збшьшення iнвестицiй на 46 %, головним чином завдяки рiзкому зростанну внутрiшньофiрмових кредипв. З iншого боку, потоки П11 в Сполучене Ко-ролiвство зменшилися в порiвняннi з попереднiм роком на 50 %.
Економiчний спад вiдродив давнi побоювання в розвинених крашах з приводу впливу штернащона-лiзацiï виробництва на рiвень зайнятостi у себе вдо-ма. Проведенi дослiдження не дають однозначно! вiдповiдi щодо впливу вивезення П11 на процес скорочення робочих мюць на вiтчизняному ринку. Справд^ характер наслiдкiв залежить вщ виду швес-тицiй, розмiщення фшш i стратегiй ТНК в област зайнятостi. За оцiнками ЮНКТАД глобальш потоки П11 зростуть до 1,3—1,5 трлн. дол США в 2011 рощ. Повернення до докризового рiвня очкуеться лише в 2012 рощ, при цьому розкид ощнок складае 1,6—2 трлн. дол США. На початку 2010 року спостеркався процес поступового полшшення макроекономiчних умов, збшьшення прибутку компанш i зростання вартост активiв на фондових ринках буде тривати, сприяючи вiдновленню довiри дшових кiл. З середи-ни 2009 року вщбулось вiдновлення рiвнiв прибутку корпорацш.
Висновки. В процесi розробки швестицшно! пол-iтики багатьох краш спостерiгаеться прагнення вщоб-разити бшьш тiсну взаемодiю iнвестицiйнiй та шших форм полггаки, в тому чи^ полiтики, що стосуеться загальних економiчних, соцiальних та екологiчних питань. Лiбералiзацiя тривае, а регулювання стае жор-сткiшим. Нацiональнi iнвестицiйнi режими продовжу-ють ставати бiльш сприятливими для шоземних шве-стицiй, разом з тим уряду дедалi частiше шдкреслю-ють значення регулювання. Мiжнародний швестицш-ний режим став ширше за сво'1'ми масштабами та охоп-ленням i на системному рiвнi розвиваеться в напрямi бiльшоï збалансованостi прав i обов'язюв держав та iнвесторiв. Унiверсальних рiшень не iснуе, тому по-трiбний комплекс заходiв з урахуванням специфки краш.
Лiтература
1. Драпкин И. М. Международная торговля, прямые зарубежные инвестиции и агломерационные эффекты в условиях гетерогенности / И. М. Драпкин // Известия Уральского государственного университета. — 2010. — № 2 (77). — С. 99-114.
2. http://www. un. org/ru/development/surveys/ investments. shtml
3. UNCTAD, World Investment Report 2010
