CC BY
9
Summary
CHARACTER OF RHYTHM DISTURBANCES AND CONDUCTIVITY IN PATIENTS WITH MYOCARDITIS Pavlova Yu.V.
Key words: myocarditis, violation of rhythm, violation of conductivity, extrasystole, inflammatory process, treatment
The paper is devoted to the rhythm disturbances and conductivity in patients with myocarditis. 98 patients with myocarditis were inspected. It has been found out the rhythm disturbances and conductivity are observed in 100% of patients with myocarditis. Under focal myocarditis the isolated forms of rhythm disturbances or ventricular extrasystole develop more frequently. Under diffuse myocarditis the combined arrhythmias as fibrillation and palpitation of atrium, as well as he combined ventricular arrhythmias are observed to be more frequent. It is shown that the character of rhythm disturbances and conductivity under myocarditises depends on the activity of an inflammatory process, structural and functional state of the left atrium. The paper also presents the up-to-date opinions on the therapy of rhythm disturbances under myo-cardites.
УДК 616.12-005:4:616.155.194-053.89/.9-092-08
ПР0НИКЛИВ1СТЬ ЕРИТРОЦИТАРНИХ МЕМБРАН У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ 3 СУПУТН1М АНЕМ1ЧНИМ СИНДРОМОМ
Павлюкович Н.Д.
Буковинський державний медичний умверситет, Чермвщ
Стаття присвячена poni вивчення зм'!н функц1ональних властивостей еритроцит1в у патогенезi ¡ше-MI4HOI' хвороби серця на фoнi супутнього анемiчнoгo синдрому. Автором аналiзуeться динамiка змiн пpoникливoстi еритроцитарних мембран при iшемiчнiй хвopoбi серця залежно вiд ступеня важкoстi супутньоi анемп у хворих лтнього та старечого вiку. Ключей слова: ¡шеммна хвороба серця, анемт, еритроцит
Вступ
У тепер1шнш час хроычы нешфекцшш захво-рювання домшують у формуванш показнимв смертност1 населения Украши [1]. Якщо ¡шем1чну хворобу серця (IXC) науковщ називають „епще-м1ею XX стор1ччя" i вона займае одне з провщ-них мюць в ¡нвалщизаци та смертност1 населения, то анемш в заруб1жнш л1тератур1 називають „прихованою епщем1ею", про пагубнють недооцн нювання яко1 говорять багато aBTopiB, що ви-вчають це питання [2, 3]. Думка, що ¡снувала ра-шше про ф1зюлопчне зниження р1вня гемоглобь ну з BiKOM, що призводило до суттевого зниження в1кових норм у людей литого та старечого BiKy [4], в сучаснш л1тератур1 дедал1 чаепше пщ-даеться сумшву i нав1ть заперечуеться [3, 5].
За даними великих епщемюлопчних доелн джень анем1чний синдром (АС) зустр1чаеться у 14-79% хворих [3, 6, 7]. При цьому у багатьох хворих р1вень гемоглобшу знижуеться до низь-ких цифр (70-80 г/л). Доведено, що зниження pi-вня гемоглобшу нижче 120 г/л сприяе прогресу-ванню серцевоТ недостатносп (СН) при IXC. Це пояснюеться тим, що при анемп, окр1м гем1чноТ rinoKcii, спостер1гаються глибом вторинш мета-бол1чш порушення обмшу ф1зюлопчно активних речовин, як1 зумовлюють розвиток синдрому ен-догенноТ метабол1чноТ ¡нтоксикацп, глибина та
виразнють якого залежить В1д ступеня анемп та rinoKcii [8, 9].
В1домо, що кттини KpoBi здатш впливати на pi-3Hi ланки процеав гемоциркуляци [10]. Це, без-перечно робить ix цкавим об'ектом при доелн дженш патогенезу захворювань внутр1шшх орга-
HiB.
Узагальнення наукових даних л1тератури евщ-чить про те, що значна роль в патогенез! IXC та и уекпаднень належить змшам реолопчних властивостей KpoBi i зумовленим ними розладам Mi-кроциркуляци [11, 12]. Визнання цього факту знайшло вщображення у достатньо емному та багатозначному TepMiHi „м1кроциркуляторна жаба" (Benjamin Stanly B., 1992). У розладах реоло-г1чних властивостей кров1, що спостер1гаються при порушеннях коронарного кровооб1гу, загаль-н1й недостатност1 кровооб1гу, еритроцитам належить головна роль, оск1льки вони складають 45% в1д об'ему ц1еТ полщисперсноТ системи i сут-тево впливають на б1оф1зичн1 властивост1 кров1 [14]. В1домо, що нормальне чи патолог1чне фун-кц1онування системи м1кроциркуляци визнача-еться станом в'язкопружних властивостей мембран еритроцит1в. Червонокр1вц1 надзвичайно чутлив1 до вплив1в зовн1шнього середовища, тому pi3hi патолог1чн1 процеси, в ochobI виникнен-ня яких знаходяться г1покс1я, ¡нтоксикац1я, пору-
* Робота е частиною планово)' науково-docnidHoi роботи теми кафедри внутр/шньо)' медицини, клшчно)' фармакологи та професшних хвороб «Механ/зми формування та особливостi пол1морбШност1: клш1чна, функциональна та 6ioxiMi4Ha оценка nepeöiay поеднаноГ патологп eHympiiMHix opaaHie, методи диференцшованоТ корекцп»
шення кттинного метабол1зму, викликають змши ix функцюнальних та морфолопчних властивос-тей. Змжи функцюнального стану еритроцит1в можуть давати певну ¡нформацш про виразнють i характер патолопчного процесу [13, 15, 16, 17].
Мета дослщження. Зважаючи на зазначене вище, метою даного дослщження стало вивчен-ня проникливосп еритроцитарних мембран (ПЕМ) у хворих на IXC з супутшм АС та без ньо-го.
Матерали та методи дослдження
У Bifln0BiflH0CT¡ з метою роботи за допомогою сучасних ¡нструментальних нешвазивних мето-fliB дослщження проведено комплексне обсте-ження 82 пац1ент1в чолов1чоТ стат1, хворих на IXC з cynyTHiM АС p¡3Horo ступеня тяжкосп, як1 зна-ходились на стацюнарному лкуванш в кардюло-r¡4HOMy вщдшенн1 Обласного гостталю для ¡н-валщ1в ВеликоТ В1тчизняноТ вшни (м. ЧершвцО в nepiofl 2007-2008 pp. Контрольну групу для nopi-вняльних дослщжень склали 12 пац1ент1в з IXC без супутнього АС. Обстежуваы XBopi були cni-вставим1 за статю, bíkom, ключною, гематолопч-ною та бюх1м1чною характеристиками IXC (фун-кцп нирок, печшки), вщр1зняючись лише наявню-тю супутньоТ анемп.
Д1агноз IXC встановлювали згщно з критер1ями ВООЗ (1979 р.), рекомендац1й м1жнародно1 кпа-сиф1кац1| хвороб 10-го перегляду, в1дпов1дно до класифкаци, яка була затверджена на VI Нацю-нальному KoHrpeci Кардюлопв УкраТни (2000 р.) та наказом МОЗ УкраГни в1д 14.02.2002 №54 „Про затвердження класиф1кац1й захворювань орган1в системи кровооб1гу". IXC була представлена стабтьною стенокард1ею напруги II та III функцюнального класу (за класиф1кац1ею Ка-надськоТ асоц1ац|| кардюлопв, 1976 р.), пюляш-фарктним кардюсклерозом у хворих, який був документований електрокард1ограф1чно до моменту дослщження. Серцева недостатн1сть в1д-пов1дала II А стади за Стражеско Н.Д. i Василенко В.Х. (1935 р.). За анемш вважали р1вень ге-моглоб1ну нижче 130 г/л (WHO's Reccomendations, 2003). Критер1ями виключення з досл1дження слугували будь-як1 супутш захво-рювання в стадЛ загострення, цукровий д1абет, онколог1чна патолог1я будь-якоТ локал1зац||, кро-вотеч1 та оперативш втручання в анамнез1.
Bík хворих коливався в1д 66 до 89 рок1в. Сере-дн1й bík склав 76,04±1,84 роки. Bei обстежуван1 пац1енти були чолов1чо1 стат1. Обстеження проводили натще, вранц1, до прийому медикамен-
tíb.
Xßopi досл1дно1 групи мали наступний розпод1л залежно вщ ступеня важкост1 АС: 1-а група -
XBopi на IXC з анем1ею легкого ступеня тяжкост1 (гемоглобш б1льше 91 г/л) - 57 oci6 (74,39% в1д загальноТ ктькосп обстежених хворих досл1дно1 групи), ll-а група - XBopi на IXC з супутньою анем1ею середнього ступеня тяжкосп (гемогло-6iH - 71-90 г/л) - 14 oci6 (17,07%), |||-я група -XBopi на IXC з анем1ею важкого ступеня (гемоглобш менше 70 г/л) - 11 oci6 (8,54%).
Дослщження проводилися на кафедр1 внутр1-шньоТ медицини, кп1н1чно1 фармаколог1| та про-фес1йних хвороб Буковинського державного ме-дичного ун1верситету на 6a3i Обласного госшта-лю для ¡нвал1д1в Велико! В1тчизняноТ в1йни (м. Черн1вц1).
Проникливють еритроцитарних мембран ви-значали за методом В.М. Колмакова та В.Г. Радченко [13]. Еритроцити у кшькост1 0,3 мл
рОЗВОДИЛИ ф1з10Л0Г1чНИМ РОЗЧИНОМ у CniBBiflHO-
шенн1 1:2 i по 0,1 мл суспензП' вм1щували в 7 центрифужних проб1рок. Згодом у кожну npo6ip-ку добавляли по 5 мл робочого розчину 3i зрос-таючою концентрац1ею сечовини. Використову-вали робоч1 cyMirni ¡зотошчних розчин1в сечовини (18 г/л) та хлористого натрш (8,5 г/л) у насту-пних об'емних сшввщношеннях: 40:60, 45:55, 50:50, 55:45, 60:40, 65:35. У 7-му проб1рку наливали 5 мл ¡зотоычного розчину сечовини. Вона слугувала еталоном 100% гемол1зу для досл1-джуваноТ проби еритроцит1в, ¡з яким пор1внюва-ли BCi ¡нш1 проб1рки. Через 2-3 хвилини проби обережно перем1шували, центрифугували i ви-значали оптичну щтьнють надосадовоТ р1дини кожно! проб1рки шляхом фотометрування ix ¡з зеленим св1тлофтьтром проти дистильованоТ води. Ступ1нь гемол1зу виражали у в1дсотках оп-ТИЧН01 Щ|ЛЬНОСТ| К0ЖН01 проби по вщношенню до оптично! щ1льност1 еталону 100% гемол1зу.
Отриманий в результат! дослщжень цифровий матер1ал систематизувався. Статистична оброб-ка виконувалась на персональному комп'ютер1 „Athlon XP 2.0" за допомогою програми „Statistica 5.5" (StatSoft Inc., США). Значения по трупах по-казниш представлен! як середне ± стандартна похибка середнього (M±SEM). Для BCix груп ана-л1зу достов1рною вважали ймов1рн1сть помилки менше 5% (р<0,05).
Результати та i'x обговорення
Анал1з отриманих даних показав, що в oci6 контрольно! групи показник ПЕМ в I розчиш стано-вив 0,60±0,14, в II - 3,98±0,38, в III - 20,95±1,78, в IV - 59,44±2,38, в V - 87,83±1,94, в VI -95,25±2,03 %. Крива залежност1 м1ж bmIctom сечовини та ступенем гемол1зу в rpyni пор1вняння виглядае наступним чином (рис. 1).
Рис. 1. Проникливють еритроцитарних мембран у хворих на IXC без АС У хворих на IXC з супутым АС вщм1чались суттев1 змши ПЕМ (таблиця 1). Визначаеться BiporiflHe зменшення ступеня гемол1зу в cyMirni ¡зотошчних розчишв сечовини та NaCl 55:45 (p<0,01), 60:40 (p<0,02) та 65:35 (p<0,05).
Таблиця 1
Проникливють еритроцитарних мембран у хворих на ¡шем1чну хворобу з супутн'ш анем1чним синд_ромом та без нього (M±SEM)
Групи Робоч1 розчини (сечовинэ/NaCl)
1 40:60 II 45:55 £50:50 IV 55:45 V 60:40 VI 65:35
XBopi на IXC без су-путньоТ анем1Т (n=12) 0,60±0,14 3,98±0,38 20,95±1,78 59,44±2,38 87,83±1,94 95,25±2,03
XBopi на IXC з анемь ею (n=82) 0,89±0,11 2,86±0,27 17,39±1,28 47,07±1,74 * 69,70±2,63 * 82,78±1,84 *
Примака: * - рЬниця вфогщна проти групи хворих на IXC (р<0,05).
Крива залежност1 м1ж bmIctom сечовини та ступенем гемол1зу у хворих на IXC серця з супутшм АС на BiflMiHy в1д пац1ент1в з IXC без анем1| носить згладжений характер (рис. 2). Зниження показник1в у вер-хн1й частит кривоТ в1дображуе ущ1льнення мембран еритроцит1в внасл1док зм1ни структури б1лкових та лтщних rnapiB, що, ймов1рно, вщбуваеться завдяки активац1| процес1в л1попероксидац1| при ¡шем1чнш хвороб! серця та анемп [16].
■ " '1ХСзАС -IXC
Рис. 4.3.2. Проникливють еритроцитарних мембран у хворих на ¡шем1чну хворобу серця з супут-
ньою анем 'юю
При дослщженш проникливосп еритроцитар-них мембран у хворих на IXC з супутшм АС ви-явлена залежнють цього показника вщ ступеня виразносп анем1чноТ rinoKcii. Найбтьш суттеве зниження ПЕМ спостер1гаеться у пац1ент1в з тяжким ступенем анемп, про що свщчить зменшен-ня в1дсотку гемол1зу у Bcix розчинах сечовини з BiporiflHHM його зниженням у IV, V та VI npo6ip-ках (таблиця 2). У пац1ент1в ¡з анем1ею середньо-го ступеня тяжкост1 також визначаеться змен-шення ПЕМ у пор1внянн1 з хворими на IXC та анемш I ступеня, проте статистично значима pi-зниця заф1ксована лише в cyMirni ¡зотон1чних
Таблиця2
Проникливють еритроцитарних мембран у хворих на ¡шем1чну хворобу серця з супутн'ш анем1чним
синдромом pi3H030 ступеня тяжкостi (M±SEM)
розчиыв сечовини та NaCl 55:45 та 60:40. У хворих на ¡шем1чну хворобу серця з AC I ст. BiflMi-чаеться статистично BiporiflHe зниження ПЕМ вщносно групи контролю у сшввщношенш ¡зото-н1чних розчишв сечовини та NaCl 60:40, при по-еднанн1 IXC та анемп II та III ступеня - у сп1ввщ-ношеннях 55:45, 60:40 та 65:45. Якщо врахувати в1домост1 про зб1льшення вм1сту молекул серед-ньо1 маси, молочноТта п1ровиноградноТ кислот ¡з ступенем анемп [18], можна передбачити, що саме ендогенна ¡нтоксикац1я е основним фактором зниження ПЕМ в хворих на анемш.
Групи Po6o4i розчини (сечовинэ/NaCl)
1 40:60 II 45:55 550:50 IV 55:45 V 60:40 VI 65:45
Контроль (n=12) 0,60±0,14 3,98±0,38 17,39±1,28 47,07±1,74 69,70±2,63 82,78±1,84
Легкий CTyniHb анеми (n=57) 0,90±0,17 3,13±0,22 18,26±1,84 53,61±1,86 80,21±1,64 * 87,71±1,98
Середнш CTyniHb aHeMii (n=14) 0,72±0,12 2,76±0,34 17,22±1,26 46,26±1,75 72,34±1,42 *# 82,24±1,83 *
Важкий CTyniHb aHeMii (n=11) 1,05±0,19 2,69±0,29 16,68±1,35 41,35±1,72 *# 56,55±3,68 *#а 78,39±1,54 *
Примака: * - рЬниця BiporiflHa проти групи контролю, р<0,05; # - рЬниця BiporiflHa проти хворих з легким ступенем, р<0,05; а - рЬниця BiporiflHa проти хворих з cepeflHiM ступенем важкост1, р<0,05.
Висновки
Таким чином при поеднаному nepe6iry IXC та анемп у хворих л1тнього та старечого в1ку мають м1сце зм1ни функц1ональних властивостей мем-брани еритроцита, зокрема IT проникностк Сту-п1нь виразност1 виявлених зм1н залежить в1д ступеня важкосл супутнього IXC анем1чного синдрому. Перспектива подальших досл1джень полягае у пошуку шлях1в корекци патолог1чних змж, що, ймов1рно, сприятиме покращенню л1ку-вання дано'Г когорти пац1ент1в.
Л/тература
1. Корнацький В.М. Проблеми здоров'я сусп1льства та продовження життя / В.М. Корнацький - К. : 1нсти-тут кард1олог1Т ¡м. М.Д. Стражеска, 2006. - 46с.
2. McDonald K. Diastolic heart failure in the elderly: Underlying mechanisms and clinical relevance / K. McDonald // Int. J. Cardiol. - 2008. - Vol.125, №2. -P.197-202.
3. Cursack G.C. Chronic anemia in heart transplant patients: prevalence, predisposing factors and prognostic significance / G.C. Cursack, M.G. Crespo-Leiro, M.J. Paniagua-Martin [et al.] // Rev. Esp. Cardiol. - 2007. - Vol.60, №11. - P.1144-1150.
4. Шварц Ю.Г. Анемия и острые формы ишемической болезни сердца - проблема сочетанной патологии / Ю. Г. Шварц, Т.Ю. Калюта, М.В. Волкова // Международный медицинский журнал. - 2006. - Т.12, №4. - С.34-40.
5. Go A.S. Hemoglobin level, chronic kidney disease, and the risks of death and hospitalization in adults with
chronic heart failure: the Anemia in Chronic Heart Failure: Outcomes and Resource Utilization (ANCHOR) Study / A.S. Go, J. Yang, L.M. Ackerson [et al.] // Circulation. - 2006. - Vol.113, №23. -P.2713-2723.
6. Терещенко C.H. Анемия и хроническая сердечная недостаточность / C.H. Терещенко, Н.А. Джиани, Т.М. Ускач [и др.] // Кардиология. - 2004. - Т.44, №7. - С.73-76.
7. Anand I.S. Anemia and change in hemoglobin over time related to mortality and morbidity in patients with chronic heart failure: results from Val-HeFT / I.S. Anand, M.A. Kuskowski, T.S. Rector [et al.] // Circulation. - 2005. - Vol.112, №8. - P.1121-1127.
8. Видиборець С.В. ЗалЬодефЩитна анемт в клЫщ! BHyTpirnHix хвороб: метаболмш порушення та ix ко-рекцт: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук : спец. 14.01.02 «Внутршы хворо-би» / С.В. Видиборець. - К., 2004. - 39с.
9. Попович Ю.Ю. Метаболнна ¡нтоксикацт та змЫи серцево-судинноТ системи у хворих похилого та старечого вку ¡з зал1зодеф1цитною анемию / Ю.Ю. Попович // ГЛкарська справа. - 2006. - №4. - С.34-37.
10. Anand I.S. Pathogenesis of anemia in cardiorenal disease / I.S. Anand // Rev. Cardiovasc. Med. - 2005. - №6. - P.13-21.
11. Максимов Г.В. Изучение роли плазматической мембраны эритроцитов в формировании гипоксии у больных с хронической сердечной недостаточностью / Г.В. Максимов, О.В. Родненков, О.Г. Лунева [и др.] // Терапевтический архив. - 2005. - №9. -С.70-73.
12. Малюкова Н.Г. Анемия при ишемической болезни сердца и хронической сердечной недостаточности: причины и особенности течения / Н.Г. Малюкова //
УкраТнський журнал гематологи та трансфузюлоги. // Мат. 9-го Мжнародного медичного конгресу сту-
- 2006. - Т.6, №2. - С.30-34. дентв та молодих учених (Тернопть, 21-12 кв1тня
13. Колмаков В.Н. Значение определения проницае- 2005 р.). - Тернопть : Укрмедкнига, 2005. - С. 149. мости эритроцитарных мембран в диагностике 17. Ходоровський В.М., Коломоець М.Ю. Морфофунк-хронических заболеваний печени / В.Н. Колмаков, цюнальний стан еритроцитв при експерименталь-
B.Г. Радченко // Терапевт. архив. - 1982. - №2. - нш залЬодефщитнш анеми в процеа ферротерапп
C.59-62. / В.М. Ходоровський // Щормш терапевтичы читан-
14. Патофизиология заболеваний сердечно- ня: терапевтична KniHiKa вщ науки до практично! сосудистой системы / Под ред. Л. Лилли. - М. : охорони здоров'я: Матер1али науково-практичноТ БИНОМ, Лаборатория знаний, 2003. - 598с. конференций присвяченоТ пам'ят1 академка Л.Т.
15. Попович Ю.Ю. Изменение метаболизма глюкозы в Мало', 11 кв'тня 2006 P. - ХаРк'в, 2006. - 173. эритроцитах больных железодефицитной анемией 18. Аношина М.Ю. Про взаемозв'язок ендогенноТ ¡нток-пожилого и старческого возраста / Ю.Ю. Попович // сикацп, активное^ перекисного окисления лтщю та Нове в гематологи та трансфузюлоги. - 2006. - проникливост1 мембрани еритроцитв у хворих на Вип.4. - С.180-184. залЬодефщитну анем1ю / М.Ю. Аношина, Н.М. Тре-
16. Ходоровський В.М. Механмна резистентнють ерит- тяк, -Kr Н1в- |6гс!У,71сэлог'' та тРансФУ-роцитв та проникливють ixHix мембран при експе- зюлоги. 2004. Вип.1. С.69-75. риментальному зал1зодефщит1 / В.М. Ходоровський
Реферат
ПРОНИЦАЕМОСТЬ ЭРИТРОЦИТАРНЫХ МЕМБРАН У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА С СОПУТСТВУЮЩИМ АНЕМИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ Павлюкович Н.Д.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, анемия эритроцит
Статья посвящена роли изучения изменений функциональных свойств эритроцитов в патогенезе ишемической болезни сердца на фоне сопутствующего анемического синдрома. Автор анализирует динамику изменений проницаемости эритроцитарных мембран при ишемической болезни сердца в зависимости от степени тяжести сопутствующей анемии у больных пожилого и старческого возраста.
Summary
ERYTHROCYTES MEMBRANE PERMEABILITY IN PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE AND CONCOMITANT ANEMIC SYNDROME Pavliukovytch N.D.
Key words: ischemic heart disease, anemia, erythrocyte
The article is dedicated to the role of investigation of functional properties of erythrocytes in pathogenesis of ischemic heart disease associated with anemic syndrome. The dynamics in changes of erythrocytes membranes permeability in elderly and senile patients with ischemic heart disease depending on the severity of the concomitant anemia has been carefully studied.
УДК: 614:[616.921.5+616.98]-084
0РГАН13АЦ1Я ПР0Ф1ЛАКТИКИ ГРИПУ ТА ГРВ1 В Р0Б0Т1 С1МЕЙН0Г0 Л1КАРЯ
Пловецька I.A., Надута-Скринник O.K.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я»
Сьогодш у б'тьшост! кра)'н св'пу перевага надаеться попередженню хвороб, ocbítí в сфер1 охорони здоров'я та рекламi здорового способу життя. В основу проф1лактично)' роботи с'!мейного л'!ка-ря з працюючим населенням нами була запропонована модель iнформацiйного забезпечення чле-шв колективу. Впровадження запропонованоУ моделi дозволило: знизити кiлькiсть випадкiв непра-цездатностi працюючого населення; зменшити кiлькiсть дшв непрацездатностi; зменшити середню тривалсть одного випадку непрацездатност!; покращити iнформацiйну, територ'!альну, ф'!нансову, функ^ональну, психолопчну та культурну доступнсть до заходiв профiлактики. Ключов1 слова: оргаызаця профтактики грипу та ГРВ1; лкар загальноТ практики - амейноТ медицини.
За даними Всесв1тньоТ оргаызаци охорони здо- пчноТ недостатносп, провщне мюце займають tí, ров'я, кожен третш житель планети щор1чно хво- що часто та тривало хворшть на ГРВ1, осктьки ц1 pie на ГРВ1. MacoBi ураження людей, ¡н1ц1йован1 ¡нфекц1Т призводять до розвитку тимчасового ¡му-BipycaMH грипу й ¡нших ГРВ1, спостер1гаються в нодефщиту, який, в свою чергу, полегшуе повто-ycix perioHax планети. Тому ставлення ВООЗ до рне заражения рестраторними BipycaMH. Визна-дано'Г проблеми надзвичайно серйозне. Серед чне мюце у профтактиц1 гострими в1русними ¡н-oci6, що входять в групу ризику розвитку ¡муноло- фекц1ями займае амейний лкар (ЗПСМ).
* Науково-методичне та iнформаи/йно-методичне забезпечення виконання м1жгалузево'(комплексно!'програми «Здоров'я наци» на 2002-2011роки №Д/р 017U000351 mepMÍH виконання сочень 2001 - грудень 2011р.р.
