CC BY
13
https://doi.org/10.15407/gpimo2019.02.052
О.Д. Науменко1, П.М. Коржнев 1, В.П. Стрижак2, М.О. Дезес 3
1 1нститут геологiчних наук НАН УкраТни, КиУв
2 ТОВ «ЮН1СЛА1Н», КиУв
3Унiверситет Нiци - Софiя Антиполiс, Нiцца, Францiя
ПРОГНОЗ НАФТОГАЗОНОСНОСТ1 СЕРЕДНЬО-ТА ВЕРХНЬОЮРСЬКИХ КАРБОНАТНИХ ТОВЩ П1ВН1ЧНО-ЗАХ1ДНО1 ЧАСТИНИ ЧОРНОГО МОРЯ ТА ПРИЛЕГЛОГО СУХОДОЛУ ЗА СЕДИМЕНТАЦ1ЙНО-ПАЛЕОГЕОМОРФОЛОГ1ЧНИМИ КРИТЕР1ЯМИ
Проведеними до^дженнями у Переддобрузькому прогин встановлена мож-ливкть широкого розповсюдження рiзних морфогенетичних титв пасток вуг-леводтв, що пов'язаш з карбонатно-породними тыами. Тут прогнозуються не тыьки рiзноманiтнi за розмiрами, формою, фыьтрацшно-емтсними параметрами органогенн побудови, але й бар'ерш рифи i карбонаты вали, з якими ма-ють бути пов'язаю крупн зони та ареали нафтогазонакопичення.
Мйращя ВВ до резервуарiв середньо- та верхньоюрського вжу могла вiдбу-ватися з глибини через нижньодевонський стратиграфiчний рiвень, верхньо-вiзейський i нижньосерпухiвський яруси карбону, а також середньоюрсьт вiдклади. Це тдтверджуеться складом хлороформного екстракту i даними текстурно-бiтумiнологiчних (макро- i мжроскотчних) до^джень.
З юрськими рифогенно-карбонатними комплексами, в межах фундаменту Стфськог плити, повязан значн перспективи нафтогазоносности Добрим прикладом може слугувати Амудар'гнський нафтогазоносний басейн. Ключовi слова: пiвнiчно-захiдна частина Чорного моря, Стфська плита, Перед-добрузький прогин, середньо- та верхньоюрський час, карбонатн вiдклади, ри-фовi фаци, колектори, мйращя вуглеводтв, нафтогазонакопичення.
Вступ
Переддобрузький прогин е найбшьш захщним прогином у систем^ що облямовуе з швдня Схщноевропейську платформу, вхо-дячи до складу Сйфсько!" плити. Швденно-захщною межею про-гину е зона Аджуд-Болград-Георги'вських тектошчних порушень (рис. 1). На заходi ця межа простягаеться з швшчного заходу на швденний схщ через м. Аджуд по системi кулюних тектошчних порушень. На сходi — по Одеському глибинному тектошчному порушенню. На швдш, по тектошчному порушенню Георги'всько-го гирла, прогин межуе з герцинщами Швшчно!" Добрудж А на
© О.Д. НАУМЕНКО, П.М. КОРЖНЕВ, В.П. СТРИЖАК, М.О. ДЕЗЕС, 2019 52 ISSN 1999-7566. Геологiя i корисж копалини Свтового океану. 2019. 15, № 2: 52—67
Рис. 1. Схематична карта фундаменту юрського Переддобрузького прогину: 1 — державний кордон; 2 — берег моря; 3 — границ акваторш лимашв; 4 — iзопахiти рифiв (а — нaявнi, б — уявш); 5 — бар'ерш рифи; 6 — передрифовi фаци, зарифовi; 7 — алювiально-дельтовi; 8 — за-рифiв (лагунно-евапоритовi та лагунно-континентальш (верхнiй кiмеридж-титон)); 9 — твденно-схщна межа сучасного шельфу; 10 — зона найбшьших градieнтiв прогинання у се-редньоюрський час; 11 — зона найбшьших градieнтiв прогинання у верхньоюрський час; 12 — зона перетинання максимальних градieнтiв прогинання; 13 — тектошчш порушення; 14 — iзогiпси поверхнi домезозойського фундаменту (а — уявш, б — наявш); 15 — свердловини (но-мер/глибина)
швноч1 вш вщокремлюеться вщ Молдовського схилу системою Цигансько-Ча-дир-Лунгсько-Белгород-Дшстровських глибинних тектошчних порушень. Бшь-ша частина прогину розташована в Укра1Ш, м1ж р1чками Днютер 1 Дунай, та Молдову а його швшчно-захщна частина поширюеться на Румушю (див. рис. 1).
lсторiя дослдоення
Перш1 данш про юрсьы вщклади Переддобрузького прогину з'яви-лись шсля пробурено! у 1953 рощ поблизу с. Глибоке свердловини, глибина яко1 ся-гала 1223 м. Буршня було завершено в доюрських ефузивах. Даш пробурено ще к1лька свердловин, що вщображено у працях П.М. Сухаревича (1955, 1956 рр.) [24]. Автор зробив детальний опис розр1з1в пошукових та структурних свердловин та вперше пров1в розчленування юрських вщклащв району дослщження. За отрима-ними результатами П.К. 1ванчука (1957, 1962 рр., [9]) дослщив питання, що стосу-ються геолопчно! будови 1 перспектив нафтогазоносностъ
Протягом 1965—1968 рр. лгголопчними та стратиграф1чними дослщженнями юрських вщклащв Переддобрузького прогину займались М.М. Дашч, Л.Ф. Романов [5], що надало можливють бтьш детально дослщити юторш геолопчного роз-
витку прогину за лгтолопчними та палеонтолопчними даними. У 1963 р. Б.М. По-лухтович дослщив стратиграфш юрських вiдкладiв Переддобрузького прогину на предмет !хньо! нафтогазоносност [13].
Першi узагальнення геофiзичних матерiалiв провiв Б. Л. Гуревич [4], надалi В.Б. Соллогуб в працях [22, 21] уточнив будову i меж Переддобрузького прогину.
У 70-х роках минулого столгття на територГ! наших дослщжень було викона-но низку проекпв щодо комплексно! геолопчно! державно! зйомки масштабу 1:200000. Результатами цих робгт були публГкацп праць про юрсью вiдклади пiвнiчно-захiдного Причорномор'я [17, 20]. Вказаш працi надали можливють скласти уявлення про геологiчну юторго району в юрський час, на пщГрунт! стра-тифГкацГ! рiзних за генетичними ознаками фащальних рiзновидiв вiдкладiв.
У 80-х роках проведено геолого-геофiзичне дослщження Переддобрудзького прогину за основними нафтогазоперспективними комплексами з метою розробки напрямкiв геологопошукових робгт [14, 15, 25]. Але незважаючи на позитивнi перспективи вiд геолопв щодо вщкриття вуглеводневих родовищ у юрських вщкладах Переддобрузького прогину, ш одного родовища так i не було знайдено.
Тому у 90-тГ, а також перше десятилгття 2000-х роив постала необхiднiсть бiльш детального вивчення фащальних закономiрностей, яке проводилось на фармацiйно-геодинамiчних принципах [3, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 27].
В другш декадi 2000-х вийшла низка робiт, що узагальнюють стратиграфiчнi, геотектонiчнi та палеогеографiчнi уявлення про геолопчну будову i лгтолого-фацiальнi закономiрностi юрських вiдкладiв Переддобрузького прогину [23, 26].
Наша робота е також узагальнювальною. Ми розглядаемо юрську рифоген-но-карбонатну формацiю Переддобрузького прогину Укра!ни як частину единого поясу, що висвгтлюе палеогеографiчнi умови седиментащ! на швденно-захГдному кра! Сх1дноевропейсько! платформи у юрський час.
Поширення юрських рифогенних комплешв в УкраУш
На початку юрського перiоду бiльша частина Укра!ни являла собою суходш. Морськi утворення поширенi лише на територГ! ДДЗ, Карпатського та Кримського регюшв (рис. 2).
Але згодом морсью води Тетюа проникають з пiвденного заходу на тери-торш ДДЗ аж до Полтави, утворюючи велику затоку, де формувалися морсьы пiщано-глинистi породи. У Кримському регюш продовжують накопичуватися пiщано-глинистi вiдклади як континентального, так Г морського Генезису. В об-ластi Карпат формувалися вщклади рГзного типу: карбонатш, поширеш на Закар-патп (у зонах Скель та на Мармароському масивГ) та шщано-глинисп — на При-карпаттГ На понижених дшянках ЛьвГвсько-Волинсько! западини формувались континентальш утворення — рГчковГ, озерно-болотш, елювГальш та делювГальш, мюцями вуглисп шщано-глинист!
ВГдмГчаеться декшька шив розвитку рифГв у юрський перюд — синемюр-плшсбах, байос-бат, оксфорд-ымеридж. На початку шзньо! юри внаслщок кшма-тичних змш та значного пщняття рГвня моря вщповщно океанографГчно! реор-гашзащ! вщбулося утворення спшьного басейну та поширення рифових споруд. У шзню юру вздовж швшчно! окра!ни океану Тетю сформувалась система ешкон-тинентальних морГв з островами та мшководними шельфами, на яких вщбувалось
Рис. 2. Пoшиpeння юpcькиx вiдклaдiв в y^aim [1]
пepeвaжнo кapбoнaтнe ocaдкoнaкoпичeння, пoв'язaнe з пpoцecaми pифoбyдy-вaння. Чacтинa цьoгo pифoвoгo пoяcy пpeдcтaвлeнa нa зaxoдi тa пiвднi Укpaïни — y Пepeдкapпaттi, пiвнiчнo-зaxiднoмy Пpичopнoмop'ï, Кpимy тa Дoнeцькoмy 6a-ceйнi (pиc. 3).
У Пepeдкapпaттi тa Пiвнiчнoмy Пpичopнoмop'ï Biaraam Bepx^oi' юpи npeac-тaвлeнi пepeвaжнo кapбoнaтними pифoвими тa гeнeтичнo пoв'язaними з ними yтвopeннями. Питaння ixmoi' бyдoви, cтpaтигpaфiï тa кopeляцiï B^Biraern y 6a-гaтьox нayкoвиx npa^x. Пpoтe, ocкiльки з вepxньoюpcькими кapбoнaтними вiдклaдaми пoв'язaнi знaчнi пoклaди ByraeBoarnB y piзниx peгioнax, ïx дeтaльнe вивчeння piзними мeтoдaми тa кopeляцiя зaлишaютьcя aктyaльними.
Вiдклaди Bepxnboï юpи тяжiють ao зaxiднoï тa пiвдeннo-зaxiднoï oкpaïн Сxiднoeвpoпeйcькoï плaтфopми. ÏÏ кpaй мapкye pифoвий пoяc, щo пoв'язaний iз cиcтeмaми кpaйoвиx poзлoмiв, яй yтвopилиcя пpи нapoщyвaннi Gвpaзiйcькoï лiтocфepнoï плити бiльш мoлoдими yтвopeннями фиа 3, 4).
Украшське Передкарпаття. У cтpyктypнo-тeктoнiчнoмy плaнi paйoн пoши-peння вepxньoюpcькиx вiдклaдiв oxoплюe фyндaмeнт Бiльчe-Вoлицькoï (Зoвнiшньoï) зoни Пepeдкapпaтcькoгo пpoгинy тa пpилeглy oкpaïнy CxiaroeBpo-пeйcькoï плaтфopми. Юpcькi вiдклaди тут yтвopюють caмocтiйний cтpyктypний noBepx (Стpийcький юpcький npora^. Вiдклaди нижньoï тa cepeдньoï юpи npeac-тaвлeнi пepeвaжнo тepигeнними yтвopeннями, Bepx^oi' юpи pasoM з Biaraana^ 6epiacy — пoтyжним кapбoнaтним ^M^e^oM. Сxiднoю мeжeю cyчacнoгo nomi-peння Bepxnboï юpи y Пepeдкapпaттi e Кpaкoвeцький poзлoм. Вepxньoюpcькi вiдклaди зaлягaють нa yтвopeнняx кeлoвeю, a m плaтфopмi — нa epoдoвaнiй no-вepxнi пaлeoзoйcькoгo фyндaмeнтy.
Рис. 3. бвропейська частина перифери Тетису в тзньоюрський час (за J.L. Wilson, 1975, з до-повненнями О.Д. Науменко, 2019): 1 — мшководдя (утворення грейнстоунiв та оолiтiв); 2 — шельфи (накопичення потужних товщ шельфових вапняыв з тонкими рифовими проверстка-ми; 3 — рифи; 4 — мшководш шельфи з дшянками суходолу; 5 — евапоритовi та соляш лагу-ни; 6 — лiнiя, що вщдшяе глибоководнi радiоляритовi фаци вщ шельфових; 7 — границ рух-ливих блокiв
_ ШШ
чг N
J Швтчна Америка gpL BS
N
Африка ш EQUATOR
201.3 [ JU^AS^ 1С 145
Рис. 4. Схематична карта розмщення континенпв у верхньоюрський час
Швшчне Причорномор'я. Тут вiдклaди юpи yтвopюють Пepeддoбpyдзький юpcький пpoгин з pифoвим пoяcoм. Ця crpyRiypa y тeктoнiчнoмy плaнi np^po-чeнa дo Цигaнcькo-Чaдиp-Лyнзькo-Бiлгopoд-Днicтpoвcькoï зoни poзлoмiв. Ри-фoвi cпopyди тa пoв'язaнi з ними пepeдpифoвi тa зapифoвi фaцiï пpиcyгнi y peгioнi лишe та piвнi oкcфopдy тa, чacткoвo, нижньoгo кiмepиджy, a вiдклaди вepxньoгo кiмepиджy й титoнy пpeдcтaвлeнi лaгyннo-eвaпopитoвими тa кoнтинeнтaльними yгвopeннями. Вiдклaди pифoвoгo пoяcy пpocтягaютьcя дyгoю з пiвнiчнoгo зaxoдy нa пiвдeнний cxiд, фaцiaльнi зaмiщeння вiд глибoкoвoдниx дo пpибepeжниx вiдбyвaютьcя з пiвдeннoгo зaxoдy нa швшчний cxiд. Ha вiдмiнy вiд Пepeдкapпaт-тя, дe oкcфopдcькi бioгepми являють coбoю oкpeмi кyпoлoпoдiбнi тiлa oднoтип-нoï бyдoви, y Пepeддoбpyзькoмy periorn пpиcyгнi двa мopфoлoгiчнi piзнoвиди — бap'epний pиф y зaxiднiй чacтинi тa oкpeмi бioгepмнi тiлa y пiвдeннo-cxiднiй.
Ha cxoдi бaceйн Пepeддoбpyзькoгo юpcькoгo пpoгинy пpимикae дo бaceйнy Пiвнiчнoкpимcькoï юpcькoï зaпaдини (pиc. б). Двa бaceйни yтвopили единий 6a-ceйн дo чaciв oлiгoцeнy, i ïx мeзo-кaйнoзoйcькa cтpaтигpaфiчнa бyдoвa cxoжa. no-чинaючи з oлiгoцeнy, Пepeддoбpyдзькo-Пiвнiчнoкpимcький бaceйн 6ув дeфop-мoвaний зcyвoм, нa пiвнiч no Одecькoмy peгioнaльнoмy тeктoнiчнoмy пopyшeн-ню, Кpимcьким блoкoм. Внacлiдoк cтиcнeння виниклa cepiя пщнять тa пpoгинiв, щo мaють пepeвaжнo шиpoтнe пpocтягaння. Синклiнopiï нaпoвнeнi oлiгoцeн-мioцeнoвими глиниcтими вiдклaдaми дoмaнiкoïднoгo типу готужнють якиx cягae дo дeкiлькox кiлoмeтpiв. Стиcнeння нe пoшиpюeтьcя в бaceйнi Пepeддoбpyзькo-ro юpcькoгo npora^, тoмy щo нa зaxoдi cтpyктypи Пiвнiчнoкpимcькoï юpcькoï зa-пaдини oбpiзaнi Одecьким peгioнaльним тeктoнiчним пopyшeнням, щo вiдoкpeм-люе ïx вiд Пepeддoбpyдзькoгo юpcькoгo пpoгинy. Тaким чинoм мeжa мiж бaceйнa-ми пpocтягaeтьcя вздoвж Одecькoгo тeктoнiчнoгo пopyшeння (див. p!c. б).
Крим. Haпpикiнцi кeлoвeю — пoчaткy oкcфopдy тут, нaвкoлo ocтpiвниx пiднять, з'явилиcя пepшi кopaлoвi pифи yтвopeнi гiлляcтими кoлoнiaльними га-paлaми Calamophyllia, Thecosmilia, Stylosmilia, a тaкoж cтpoмaтoпopoiдeями, вoдo-pocтями. Бiльш шиpoкoгo poзпoвcюджeння пpoцecи pифoyтвopeння нaбyли в Пiвдeннoмy Кpимy вжe y пiзньoмy oкcфopдi — paнньoмy кiмepиджi. Рифи npo-дoвжyвaли зpocтaння, нapoщyючи пoпepeднi cпopyди, i в тoй жe чac з'являлиcя в нoвиx мicцяx. Однoчacнo вiдбyвaлocь змiщeння apeaлy poзпoвcюджeння opraro-гeнниx cпopyд у швшчгому нaпpямкy внacлiдoк фopмyвaння нa швдш cиcтeми кopдeльep.
Донецький басейн. У мeжax тeктoнiчнoï cтpyктypи Днiпpoвcькo-Дoнeцькoгo npora^ бiля м. 1зюм, a тaкoж ceлищ Пpoтoпoпiвкa тa Кaм'янкa вiдoмi виxoди
Рис. б. Cxeматична каpта пoшиpeння фащальнж зoн вiдкладiв вepxньoï юpи у Швичто-Заxiднoмy Пpичopнoмop'ï. Bикopиcтанi матepiали [2, 3, 10, 11, 12, 14, 15, 17, 20] з дoпoвнeн-нями О.Д. Наyмeнкo. У^вш пoзначeння див. на pиc 1.
шаpiв, щo пpeдcтавлeнi пepeшаpyванням opганoгeннo-yламкoвиx, глиниcтиx, мicцями ooлiтoвиx вапнякiв i мepгeлiв cepeд якиx тpапляютьcя нeшаpyватi 6iorep-ми i бiocтpoми виштою вiд 1,5 дo 6,5 м та шиpинoю вiд 1,5 дo 3—4 м (pиc. 6). Eo-лoвними бyдiвeльниками opганoгeнниx cпopyд були кopали i cиньo-зeлeнi вoдo-pocii. Цi вiдклади yocoблюють типoвий ^иклад платфopмниx кopалoвиx фацiй пiзньooкcфopдcькoгo вжу, щo виникли на антиклiнальниx nin^xrax в мiлкo-вoднiй зoнi вepxньoюpcькoгo мopя Днiпpoвcькo-Дoнeцькoгo пpoгинy. Cepeдня Антиклшаль, щo пoзначаeтьcя у peльeфi згаданими виxoдами шаpiв кopалoвиx фацiй, на той чаc була пiдняттям у peльeфi дна мopя, щo пpocтягалocь на вiдcтань близькo 65 км. Тагаж, за матepiалами бypiння, pифoвi тiла вiдoмi на кpилаx Дpyж-кoвcькo-Кocтянтинiвcькoï та Мeчeбилiвcькoï бpаxiантиклiналeй.
Фатальна модель Переддобрузького пiзньоюрського басейну
За peзyльтатами кoмплeкcниx мiкpoпалeoнтoлoгiчниx та мiкpo-фацiальниx дocлiджeнь вepxньoюpcькиx вiдкладiв Пepeддoбpyзькoгo пpoгинy видiлeнo каpбoнатний кoмплeкc, у cкладi якoгo пpиcyтнi pифoгeннi фаци' ce-peдньoгo oкcфopдy — нижньoгo кiмepиджy i тepигeннi лагyннo-кoнтинeнтальнi yтвopeннями вepxньoгo кiмepиджy — титону [2].
На пiдcтавi аналiзy лiтepатypниx джepeл i дocлiджeння шлiфiв зpазкiв repRy cвepдлoвин вдалocя уточнити мeжi poзпoвcюджeння тpьox фацiальниx зoн: ne-peдpифoвoï, pифoвoï та заpифoвoï (pиc. 6). Bизначeний фацiальний cклад пopoд-
Рис. 7. Схематична карта зон максимальних градieшiв прогинання середньо! та верхньо! юри у Швшчно-Захщному Причорномор'!. Умовнi позначення див. на рис. 1
Рис. 8. Схематична карта розташування свердловин, даннi з яких використовувалися для побудови iзопахiт вщкладав верхньоюрського рифогенного комплексу. Умовш позначення див. на рис. 1
ного комплексу характеризуемся наступним чином: в оксфордi сформувалися — передрифова, рифова, зарифова фацп, у юмеридш — зарифова та лагунна, у ти-тонi — передрифова, зарифова i лагунна фацп.
Середньо- та верхньоюрсью вщкладення прогину повсюдно незгiдно заляга-ють на породах, що виникли в бшьш раннiй час. У пiвнiчнiй частиш на нижньо-та середньопалеозойських породах чохла Схiдноевропейськоi' платформи, у ценщ — на строкатих породах верхнього палеозою, а у швденнш частиш запади-ни — на дислокованих вщкладах трiасу та юри.
Можливо розрiзнити три стади розвитку Переддобрузького прогину: байос-батську, келловей — ранньоымерщжську, пiзньокiмерiджсько-титонську. В першу стадш, починаючи з пiзньобайоського i в ранньобатський час, в прогиш на-копичуеться потужна товща (до 1500 м) теригенних, глинистих i алевритових порiд. Вiсь прогину простягаеться паралельно складчастiй спорудi Добруджi (рис. 7). У шзньобатський час вщклади у прогинi стають бiльш грубими. Поряд з алевролгтами з'являються шсковики та гравелiти, збагаченi рослинним детритом. Перша стадiя розвитку прогину завершуеться компенсащею прогину, а та-кож можливо i зменшенням його ширини.
Пщ час друго! стади розвитку прогину, що починаеться зi середньокеловейсь-кого часу, спостерiгаеться трансгресивне розташування шарiв вiдкладiв. Вiсь прогину у цей час змiщуеться на швшчний схiд, до платформи, але змiни напрямку простягання вае! структури не спостерiгаеться. В оксфордський час вздовж шв^чно-схадного краю прогину зростали водоростево-кораловi рифи (рис. 6—8). В юнщ раннього к1мериджу прогин зазнав короткочасне пщняття пiсля чого починаеться стадая замикання Переддобрузького прогину.
На початку шзнього ымериджу накопичуються доломiти та доломiтизованi глини, а шзшше на мiсцi прогину утворюеться лагуна з карбонатно-сульфатним типом осадконакопичення. В титонський час лагуна заповнюеться червоно-колiрними глинисто-шщаними вiдкладами. Максимальна потужнiсть вiдкладiв, що накопичувалися у третю стадш, досягае 790 м (свердловина Р-42 сел. Ново-Iванiвка). Вiсь ымеридж-титонського прогину ще бiльше змiстилася на швшчний схщ. Наприкiнцi третьо! стади вся область прогину зазнала пщняття.
Таким чином, у Переддобрузькому прогиш шсля середньоюрсько! регреси спочатку вщкладалися пiщано-конгломератовi вiдклади, пiзнiше — рифогенш На пiдвищених прибережних дiлянках утворювалися пiски та конгломерати. У ымеридш та титонi накопичувалися лагунно-евапоритова фацiя, що складена перешаруванням строкатоколiрних арплтв, гiпсiв та кам'яно! солi. Потужнють цiеi товщi до 790 м, з яко! 60 м складае кам'яна сiль. Континентальнi вiдклади, що з'явилися у третю стадш (наприкшщ титону) перекрит! звичайно-морськими сiроколiрними карбонатно-теригенними породами ранньо! крейди та палеогену. У наслщок пiдняття, що сталось в передкрейдовий час, i ерозп потужнiсть стро-катокольорових порiд дуже мiнлива. У свердловинi № 5-С вона мае 337 м, а в свердловиш 3-С — 734 м.
Розподш мiкрофацiй карбонатних порщ пiзньоi юри Переддобрузького прогину можна спiвставити зi стандартною схемою Дж. Увшсона. За його моделлю юнуе тiльки одна проста система звичайних карбонатних фацш. Вони формують-ся за рахунок накопичення бiохiмiчно вiдкладеного матерiалу. В цю систему вхо-дять внутрiшня мiлководна зона низько! гiдродинамiчноi енергii (шельф) i
Рис. 9. Рoзпoдiл мiкpoфацiй каpбoнатниx nopin; пiзньoï юpи Пepeддoбpyзькoгo пpoгинy та ïxнi yзагальнeнi гоказники пopиcтоcтi i пpoникнocтi
зoвнiшня, бшьш глибoкoвoдна зoна низькoï гiдpoдинамiчнoï e^prii' (баceйн), якi poздiлeнi мiлкoвoднoю зoнoю з виcoкoю eнepгieю (oкpаïна шeльфy).
Така мoдeль вiдoбpажаe пpиpoднiй poзвитoк наpoщyвання пoтyжнocтi вiдкладiв каpбoнатiв в напpямкy збiльшeння глибини no cxray вiднocнo пoзитив-нoгo тeктoнiчнoгo eлeмeнтy та йoгo пepифepiï. На пoчаткoвиx cтадiяx poзвиткy каpбoнатнoгo cxилy, шаля мopcькoï тpaнcгpeciï i затoплeння шeльфy, виcoкoeнep-гeтичнa зoнa мoжe бути пoблизy бepeгoвoï лiнiï. Пpoтe внacлiдoк фopмyвaння кapбoнaтнoï плaтфopми з oкpaïнoю, вoнa нeзaбapoм вiдcyвaeтьcя вiд бepeгa у бiк мopя, щo cпpичиняe виникнeння тpьox гoлoвниx гpyп фацш: пepeдpифoвi, p^ фoвi та зapифoвi фаци". У зaлeжнocтi вiд тeктoнiчнoï бyдoви oкpaïни плaтфopми на якш фopмyeтьcя тiлo pифy, в cepeдинi гpyп фaцiй з'являютьcя фaцiaльнi гоя-
са, що мають pi3Hi риси. У середиш такого загального фащального плану за озна-ками умов утворення видiляються щонайменше дев'ять типових (стандартних) поясiв фацш: басейновий, шельфу вiдкритого моря, глибоко занурено!" окраши шельфу, передового схилу, бiогерму (рифове ядро), зарифово!" мшини (пiски), за-рифово!" лагуни, лагуни з обмеженим водообмiном та фацй' поясу евапоритiв на соляних рiвнинах. Вони бiльш вузькi однорiднi на вузькому шельфi i великi та мiнливi на широкому.
На пiдставi аналiзу лiтературних джерел, дослiдження шлiфiв зразкiв керну i узагальнених геофiзичних показникiв каратожу свердловин, вдалося створити узагальнену схему розповсюдження мiкрофацiй карбонатних порщ пiзньоï юри Переддобрузького прогину (рис. 9). На побудовану нами схему було накладено прогнозш показники пористост i проникностi, та даш мiкрофацiального аналiзу, що обГрунтували рифов^ зарифовi i передрифовi вiдклади шзньо!' юри Переддоб-рузького прогину (рис. 9).
Перспективи нафтогазоносност верхньоюрських в1дклад1в
Переддобрузький юрський прогин. Як наголошувалось ранiше, верхньоюрськi вiдклади залягають на утвореннях келовею, а на платформi — на еродованiй поверхш палеозойського фундаменту. Рифовий пояс, у тектошчному планi, е приуроченим до Цигансько-Чадир-Лунзько-Кшшсько!' зони розломiв. Згiдно з нашими даними, за комплексом характерних ознак (структурш i текс-турш особливостi порiд, склад породоутворюючих органiзмiв, характер сшв-вiдношення з одновжовими утвореннями, форма залягання та ш.) бар'ерний риф, був сформований в зош рiзкого переходу шельфу у вщносно прогнуту котловину приосьово'1' частини Переддобрузького прогину.
Характерною рисою середньо-верхньоюрських вiдкладiв Переддобрузького прогину (рис. 6) е ïx фацiальна зональнють. Вона чiтко вiдображуе систему се-редньо- верхньоюрських депресiй, де кожна зона вiдповiдае стади' компенсаци' прогину згщно глибини басейну. Знизу вверх фацй' змшюються вiд алювiально-дельтових, передрифових до барьерних рифiв i зарифових (лагунно-евапоритовi та лагунно-континентальнi).
Тут широко розповсюдженш мiлководно-морськi (шельфовi) сiрi вапняки з теригенними i сульфатними прошарками. Численнi стилолiтоподiбнi поверxнi, кавернозш зони, поява роздоломiчення та iншi ознаки як гiпогенного карсту так i субаерального вивiтрювання в розрiзаx свердловин свiдчать про трансгресивно-полщикшчну будову, типову для карбонатних формацш платформного шельфу. При переxодi вщ шельфових розрiзiв до депресiйниx, ютотним чином змiнюеть-ся склад оргашчних залишкiв: появляються представники бiльш глибоководних остракод, форамiнiфер, брах1опод та молюсив, зменшуеться роль бентосних ор-ганiзмiв (коралiв, криноiдей (Crinoidea), колонiальниx водоростей). В лагунно-евапоритових та лагунно-континентальних вiдкладаx на схилах палеодепресй", за зразками шлiфiв керну свердловин, визначена наявнють тонкошаруватих осадкiв з текстурою зминання, а також спорадичних включень в мiкрозернистиx вапня-ках уламив криноiдей, клубк1в синьо-зелених водоростей та ш. Бiтумiнознiсть (i пов'язана з нею темнобарвнють порiд), вмiст сульфатно!" сiрки та бору, що зрос-тають iз збiльшенням потужностi лагунно-евапоритових та лагунно-континен-
тальнт вiдклaдiв, пiдтвepджye дeпpeciйний xapaктep циклiчнocтi вiдклaдiв. Мeжi poзпoвcюджeння зoн пepexoдy вiд дeпpeciйниx фацш дo шeльфoвиx нe завжди зб^ают^я. Cиcтeмy дeпpeciй oкcфopд-paньoкiмepиджcькoгo вiкy мoжнa poзгля-дати як низку виникаючт пaлeoзaпaдин, на пepифepiï якиx в зoнi пepexoдy дo шeльфy юнували пaлeoeкoлoгiчнi yмoви, cпpиятливi для pифoyтвopeння. Piзкi лoкaльнi збiльшeння пoтyжнocтeй вапняйв тяжiють дo зoни пepeтинy макет-мaльниx гpaдieнтiв пoглиблeння cepeдньoï та вepxньoï юpи. Там дe збepiгaлиcя нaйкpaщi yмoви вiльнoгo вoдooбмiнy з ви^итим мopeм. Так, на prn. 6 виднo, щo iзoпaxiти pифoвиx yтвopeнь на пiвнiчнoмy зaxoдi i пiвдeннoмy cxoдi витягyютьcя в нaпpямкy пepeтинy зoн мaкcимaльнoгo пoглиблeння ба^йну кeлoвeйcькoгo та oкcфopдcькoгo 4acy. У pядi пyнктiв в кapбoнaтниx raproornax вcтaнoвлeнi rapa-лoвo-кpинoïднi кaлькapeнiти, бpeкчieвиднi вoдopocтeвi вапняки та iншi yreope^ ня, якi cyпpoвoджyють pифи.
Пopoди pифoвoгo <^pa» iнтeнcивнo дoлoмiтизoвaнi, np^ymi пopиcтo-кa-вepнoзнi дoлoмiти з пopoжнинaми вилyгoвyвaння кpycтифiкaцiйнoгo кальциту, чepeпaшoк гacтpoпoд, фopaмiнiфep та iншиx opгaнiчниx залишив. B той жe 4ac зapифoвi cyльфaтнo-кapбoнaтнi вiдклaди знaчнo бiльш щшьш й мaлoпpoникнi. Boни ввepx за poзpiзoм пepexoдять в piзнoкoльopoвi глини, aлeвpoлiти та mcra-вики. Cyмapнa пoтyжнicть циx вiдклaдiв дocягae 800 м. ^й типoвий peгpecивний кoмплeкc e тoвщeю, яка зaxopoнилa та знiвeлювaлa пaлeopeльeф cтвopeний ora-фopд — paнньoкiмepиджcькими pифaми. Таким чигом, у cпpиятливиx cтpyктyp-нo-гeoлoгiчниx yмoвax вepxньoюpcькi pифoвi кoлeктopи мoжyть бути дocтaтньo нaдiйним peзepвyapoм для BB.
Шдльнють ïx дocягae 2,20—2,40 г^м3. Biдкpитa пopиcтicть змiнюeтьcя вiд 4,5 дo 30,26 %. Мiжзepнoвa пpoникнicть дocягae 254,42 x 10-3 мкм2. Зycтpiчaютьcя piзнoбiчнoopieнтoвaнi вiдкpитi тpiщини шиpинoю дo 0,1—0,3 мм. Зyмoвлeнa ними пpoникнicть змiнюeтьcя в мeжax 41,8 x 10-3 —645,5 x 10-3 мкм2.
Екpaнoм oкcфopдcькиx кoлeктopiв e глиниcтo-кopбoнaтнo-cyльфaтнi вщ-клади кiмepидж-титoнcькoгo вiкy. Bepxньoюpcькi кapбoнaтнi пopoди xaparaep^ зyютьcя щiльнicтю в мeжax 2510—2690 кг/м3. Biдкpитa пopиcтicть змiнюeтьcя вщ 0,25 дo 6,17 %. Гaзoпpoникнicть cклaдae вiд 0,01 дo 11,4 x 10-3 мкм2. Bмicт залиш-кoвoï вoдoнacичeнocтi змiнюeтьcя в шиpoкиx мeжax — вiд 27,4 дo 69,9 %. За да-ними гeoфiзичниx дocлiджeнь cвepдлoвин (ГДC), пopиcтicть вepxньoюpcькиx кapбoнaтниx вiдклaдiв дocягae за бiчним кapoтaжним зoндyвaнням (БКЗ) — 30— 65 %, за мiкpoбiчним кapoтaжeм (БМК) — 2—13 %, за акустичним кapoтaжeм (АК) — 4—14 та за нeйтpoнним гaмo кapoтaжeм (НГК) — 5—18,2 %. Koeфiцieнт зaгaльнoï глиниcтocтi змiнюeтьcя вщ 1 дo 19 %.
Bищeнaвeдeнi зaкoнoмipнocтi щoдo pифoгeннo-кapбoнaтнoгo oблямyвaння пaлeoзaпaдин пoвнoю мipoю cтocyютьcя Пepeддoбpyзькoгo npora^, дe icнyвaли вci вiдпoвiднi пaлeoгeoгpaфiчнi, пaлeoклiмaтичнi, пaлeoeкoлoгiчнi та пaлeoтeк-тошчш пepeдyмoви фopмyвaння знaчниx за лaтepaльними poзмipaми opгaнoгeн-ниx пoбyдoв з oзнaкaми cyттeвoï фaцiaльнoï мiнливocтi pифoвoгo типу. Caмe мe-xaнiзм лaтepaльнoгo (бoкoвoгo) нapoщyвaння у cпoлyчeннi з пaлeoгiдpoxiмiчни-ми ocoбливocтями бaceйнy oбyмoвлювaв yтвopeння плacтoпoдiбниx iнтeнcивнo дoлoмiтизoвaниx кaвepнoзнo-втopиннoпopoвиx peзepвyapiв (пocтлiтифiкaцiйнa мeтacoмaтичнa дoлoмiтизaцiя e гoлoвним чинникoм yтвopeння втopиннo-пopo-вт кapбoнaтниx кoлeктopiв), якi за cтpyктypoю пopoжниннoгo пpocтopy набли-
жаються до гранулярних колекторiв. В той же час, невелик товщини та морфо-логiчна невиразнiсть створюють ускладнення при ïx виявленнi та картуванш сейсмiчними методами.
Наведенi результати палеотектошчних i лiтолого-фацiальниx дослiджень свiдчать про те, що басейн середньо-шзньоюрсько!" седиментаци' характеризував-ся iнтенсивною та рiзноманiтною конседиментацiйною тектонiкою, обумовле-ною притисканням складчасто!" споруди Добруджi до Схщноевропейсько!" платформи. Внаслiдок цього, о^м рифових зон, якi облямовують палеозападини, iснували палеотектонiчнi i палеогеоморфологiчнi передумови формування карбонатних органогенних побудов на локальних дiлянкаx: на схилах i периклиналях локальних пiднять i валiв, в склепiнниx частинах та на крилах мiжкупольниx ан-тиклшальних структур. Вивчення потужностей та лгголого-фащальних особли-востей середньо-пiзньоюрськоï карбонатно!" споруди пщтверджуе ïx присутнiсть. Тому основш перспективи треба пов'язувати не тшьки з вiдкриттям родовищ в пластоподiбниx iнтенсивно доломiтизованиx кавернозно-вториннопорових резервуарах, а також i з наявнютю у розрiзi середньо-пiзньоюрськиx вiдкладiв родовищ, що е лгголопчно екранованими пластовими резервуарами, приуроченими до окремих карбонатних прошарив, що може ютотно розширити перспективи верхньоюрського рифогенно-карбонатно-евапоритового комплексу.
Наявнють, поряд з рiзноманiтними локальними i зональними потенцiйними колекторами, зонально'1' покришки у вигляда зарифового комплексу осадових порщ (лагунно-евапоритова фацiя), що представлен потужними вiдкладами кiмерiджу i титону (до 400 м), як складенi перешаруванням строкатоколiрниx аргiлiтiв, гшсш, ангiдритiв та кам'яно'1' солi (потужнють 60 м), що мають достатш екрануючi власти-востi, дозволяе припускати тут наявнють рiзноманiтниx пластових покладав нафти поруч з масивними — самозапечатаними нафтогазовими резервуарами.
Висновки
1. У складi карбонатних фацш юрського вжу Переддобрузького прогину слщ очiкувати не тшьки рiзноманiтнi за розмiрами, формою, морфо-логiею та фiльтрацiйно-емкiсними властивостями органогенш побудови, з якими пов'язанi угруповання переважно дрiбниx покладiв ВВ, але й бар'ернi рифи i кар-бонатнi вали, з якими мають бути пов'язаш крупнi зони та ареали нафтогазона-копичення.
2. До найбшьш перспективних зон (ареалiв) нафтогазонакопичення належать:
— рифогенно-карбонатне облямування пiзньоюрськиx соленосних депресш;
— вторинно-карбонатнi пластовi тша високопористих травертинiв в перед-рифовш та зарифовiй зонах збiльшеноï потужносп рифiв, що тяжiють до дшянок перетину зон максимального прогинання середньо- та верхньоюрського часу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Атлас «Лггосфера Укра'1ни». За ред. П.Ф. Гожика. Кшв: Географiка, 2005. 67 с.
2. Бойчук Г.В., Бурова М.И., Дулуб В.Г., Лещух Р.И., Полухтович Б.М., Туркевич Е.В. О верхнеюрских отложениях придунайской части Преддобруджского прогиба. Геология и геохимия горючих ископаемых. Киев: Наук. думка, Вип. 77. 1999.
3. Газизова С.А. К сравнительному анализу прогибов, обрамляющих Восточно-Европейскую платформу. Преддобруджский передовой прогин. Геол. сборник. Институт геологии Уфимского научного центра РАН. 2009. № 8. С. 88—93.
4. Гуревич Б.Л. Деяы риси геолопчно! будови твденно! частини Дшстровсько-Прутського межир1ччя (за даними геоф1зичних дослщжень). Геол. журн. АНУРСР. 1958, т. 18, вып. 5.
5. Дашч М.М., Романов Л.Ф. О возрасте глин, перекрывающих платформный силур в районе Саратской и Каушанской опорных скважин Днестровско-Прутского междуречья. Изд. АН Молдавской ССР, 1965. № 8.
6. Жабша Н.М. Оксфордсьы рифогенш вщклади у Передкарпатп. Теоретичш та прикладш аспекти сучасно'1 бюстратиграфи фанерозою Укра'ши. Ки1в, 2003. С. 84—86.
7. Жабша Н.М., Ашкеева О.В. Еволюц1я пояшв верхньоюрського карбонатного шельфу на територи Украшського Передкарпаття Доповiдi НАНУкрагни, 8, 2003. С. 118—122.
8. Жабша Н.М., Ашкеева О.В. Оновлена стратиграф1чна схема верхньо'1 юри-неокому Украшського Передкарпаття. Зб. наук. праць УкрДГР1. 2007. № 3. С. 46—56.
9. 1ванчук П.К. Геологическое строение юго-западного и южного Причерноморья. Тр. ВНИГРИ, 1957.
10. Круглов С.С. Формационно-геодинамическая корреляция юры и раннего мела юго-западного обрамления евразийской литосферной плиты. Геодинамжа. 1999. 1(2). С. 70—82.
11. Лещух Р.Й., Пермяков В.В., Полухтович Б.М. Юрсьы вщклади твдня Укра'ши. Льв1в: бвросвп; 1999. 336 с.
12. Мельниченко ТА., Шафранська Н.В. Текгошка i структурний план Переддобрудзького прогину. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2010. № 3. С. 76—84.
13. Полухтович Б.М. Юрские отложения западной части Преддобруджского прогиба (стра-тиграф1я и нефтегазоносность). Изв. АНМССР. 1963. № 8. С. 30—37.
14. Полухтович Б.М., Самарская Е.В., Самарский А.Д. Особенности строения верхнеюрских рифов Юга Украины. Геология рифов и их нефтегазоносность: Тез. докл. Всесоюз. совещ. 16—18 апр. 1985 г., г. Карши УзССР, 1985. С. 134—136.
15. Полухтович Б.М., Самарский А.Д., Хныкин В.И. Верхнеюрские рифогенные постройки юго-запада СССР. Геология советских Карпат: Докл. советских геологов на XII конгрессе КБГА. Киев: Наук. думка, 1984. С. 156—163.
16. Полухтович Б.М., Шпак П.Ф., Самарский А.Д. и др. Геологическое строение Западного Причерноморья. Киев, 1990.
17. Романов Л.Ф. Мезозойские пестроцветы Днестровско-Прутского междуречья. Кишинев: Штиинца, 1976. 208 с.
18. Романов Л.Ф., Славин В.И. Тектоническое положение и происхождение юрського Пред-добруджинского прогиба. Вест. Моск.универс. 1970. № 5.
19. Сандулеску М., Шлезингер А.Е. Преддобруджинский прогиб. Тектоника Европы и смежных областей. Варисциды, эпипалеозойские платформы, альпиды. М. 1978. С. 236—238.
20. Слюсарь Б.С. Юрские отложения северо-западного Причерноморья. Кишинев: Штиинца, 1971. 246 с.
21. Соллогуб В.Б. К вопросу о тектоническом строении Преддобруджинского прогиба и юго-западной границы Русской платформы по данным геофизических исследований. Тр. ИГН УССР, сер. геофиз., 1958, вып. 2.
22. Соллогуб В.Б. Тектоника передовых прогибов Альпийской геосинклинальной области и сопредельных районов Европейской части СССР. Киев. 1960.
23. Стратиграф1я верхнього протерозою та фанерозою Укра'ши: у двох томах. Т 1: Страти-граф1я верхнього протерозою, палеозою та мезозою Укра!ни. Вщп. ред. П.Ф. Гожик. Ки!в: Логос, 2014. 636 с.
24. Сухаревич П.М. Новые данные по стратиграфии юрских отложений юго-восточной части Причерноморской впадины. ДАН СССР. 1956. 3.
25. Тюремина В.Г., Хмелевская Е.В. Литолого-геохимические и палеогеографические условия образования верхнеюрской эвапоритовой толщи Преддобруджского прогиба: препринт АН УССР. Ин-т геологии и геохимии горючих ископаемых. Львов, 1990. 47 с.
26. Anikeyeva O., Zhabina N. Ukrainian part of the Upper Jurassic reef belt of Europe and correlation with adjacent regions. Buletini i Shkencave Gjeologjike 1/2014 Special Iss. Proceedings of XX CBGA Congress, Tirana, Albania, 24—26 Sept. 2014, 191—194.
27. Leinfelder R.R., Schmid D.U., Nose M., Werner W. Jurassic reef patterns — the expression of a changing globe. Phanerozoic Reef Patterns — SEPM Special Publication, 2002, 72, 465—520.
Стаття надшшла 12.05.2019
О.Д. Науменко, П.М. Коржнев, В.П. Стрижак, М.О. Дезес
ПРОГНОЗ НЕФТЕГАЗОНОСНОСТИ СРЕДНЕ- И ВЕРХНЕЮРСКОЙ КАРБОНАТНОЙ ТОЛЩИ СЕВЕРО-ЗАПАДНОЙ ЧАСТИ ЧЕРНОГО МОРЯ И ПРИЛЕГАЮЩЕЙ СУШИ ПО СЕДИМЕНТАЦИОННО-ПАЛЕОГЕОМОРФОЛОГИЧЕСКИМ КРИТЕРИЯМ
Выполненными исследованиями в Переддобружском прогибе установлена возможность широкого распространения различных морфогенетических типов ловушек углеводородов, связанных с карбонатно-породными телами. Здесь прогнозируются не только различные по размерам, форме, фильтрационно-емкостным параметрами органогенные постройки, но и барьерные рифы и карбонатные валы, с которыми должны быть связаны крупные зоны и ареалы нефтегазонакопления. Миграция ВВ в резервуары средне- и верхнеюрского возраста могла происходить из глубины сквозь нижнедевонский стратиграфический уровень, верхневизей-ский и нижнесерпуховский яруса карбона, а также среднеюрские отложения. Что подтверждается составом хлороформного экстракта, а также данными текстурно-битуминологичных (макро- и микроскопических) исследований. С юрскими рифогенно-карбонатными комплексами, в пределах фундамента Скифской плиты, связаны значительные перспективы нефтега-зоносности. Хорошим примером может служить Амударьинский нефтегазоносный бассейн.
Ключевые слова: северо-западная часть Черного моря, Скифская плита, Переддобружский прогиб, средне- и верхнеюрское время, карбонатные отложения, рифовые фации, коллекторы, миграция углеводородов, нефтегазонакопления.
Oleksii Naumenko, Peter Korzhnev, Vasiliy Strizhak, Mariia DeZes
OIL AND GAS PROGNOSIS OF THE OF MIDDLE- AND UPPER JURASSIC CARBONATE STRATA OF THE NORTHWESTERN PART BLACK SEA AND ADJACENT AREA ACCORDING TO THE SEDIMENTARY-PALEOGEOMORPHOLOGICAL CRITERIA
The studies carried out in the revealed the possibility of wide spread of various morphogenetic types of hydrocarbon traps associated with the carbonate rock bodies. Here, not only organogenic structures with different sizes, shapes and filter-volume parameters are expected, but also barrier reefs and carbonate ramparts, with which large zones and areas of oil and gas accumulation can be associated. The migration of hydrocarbons into the reservoirs of Middle- and Upper Jurassic age could occur from the depths through the Lower Devonian stratigraphic level, the Upper Visevian and Lower Serpukhovian stages of Carboniferous deposits, as well as the Middle Jurassic deposits. This is confirmed by a composition of chloroform extract, as also by the data of texture-bituminological (macro- and microscopic) studies. Significant prospects of oil and gas bearing capacity are associated with the Jurassic reef-carbonate complexes within the Scythian Plate basement. An example of such a structure is the Amudarya oil and gas bearing basin.
Keywords: North-Western part of the Black Sea, Scythian plate, Pre-Dobruja oil and gas bearing region, Scythian plate, Middle and Upper Jurassic, carbonate sediments, reef facies, reservoirs, hydrocarbon migration, oil and gas accumulation.
