CC BY
11
Вюник Дшпропетровського унiверситету. CepiH: геологiя, географiя. 24 (2), 2016, 98-105. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Geologia, geographia Dnipropetrovsk University Bulletin. Series: geology, geography. 24 (2), 2016, 98-105.
Doi: 10.15421/111637 http://geology-dnu.dp.ua
УДК 56.012.3 (477.8)
Текстури поверхонь наверствувань в осадовш товщi неогену Передкарпатського прогину
1 Петруняк М. Д., 2 Черемкська О. М., 3 Петруняк Г. М., 2 Черемiсський Ю. В.
'Укратське мтералог1чне товариство, Льв1в, Украша
21нститут геологИ та геох1ми горючих копалин НАНУ, Льв1в, Украша
3Льв1вський нацюнальний ун1верситет 1мет 1вана Франка, Льв1в, Украша
Анотащя. Детальне вивчення сл1д1в життед1яльност1 представниюв тваринного i рослинного св1ту дало змогу провести реконструкщю палеоклiматичних, палеогеографiчних та гiдродинамiчних особливостей розвитку Карпатського регюну. В результатi дослiджень отримано актуальну iнформацiю про умови накопичення вiдкладiв континентальних, прибережно-морських та руслових фацш в неогеновому комплексi Передкарпатського прогину. Трасоваш, локально згрупованi чи поодиною в1дбитки бiогенного та абюгенного походження в осадовiй товщi приурочеш до добротасько!" та стебницько!" свгг аквiтан-лангiйського в1ку. Вони добре збережеш та унiкальнi. 1з застосуванням метод!в форма-ц1йного, лiтолого-фацiального, структурного, палеогеограф!чного, палеоекологiчного та палеотектонiчного аналiзiв проведено лп,олого-стратиграф!чну кореляцiю понад 80 повних ввдслонених стратиграфiчних розр1з1в осадових по-р1д добротасько!" та стебницько!" св1т неогену в межах Самбiрськоl пвдзони Передкарпатського прогину. На основ1 одержаних результата виявлено закономiрностi знаходження та стратиграф!чну прив'язку в1д6итк1в та проведено реконструкщю палеоокеанограф!чних умов осадконагромадження в аквгган-лангшський час. Актуальнiсть теми до-слвджень зумовлена можлив1стю використання результата 1з метою надання яккно!" i кшьккно!' оц1нки клiматичним, палеогеографiчним та пдродинам!чним особливостям розвитку Карпатського регюну в неогеновий час. Ключовг слова: Передкарпатський прогин, палеогхнологгя, неоген, стебницька свта, добротгеська свта, проблематичш вгд-битки.
Textures of the layering surfaces in the Neogene sedimentary formation of the Precarpathian foredeep
1 Petrunjak M. D., 2 Cheremisska O. M., 3 Petrunjak G. M., 2 Cheremissky Yu. V.
1 Ukrainian Mineralogical Society, Lviv, Ukraine
2Insitute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals ofNASU, Lviv, Ukraine 3Lviv National University named after Ivan Franko, Lviv, Ukraine
Article is concentrated on the unique preservation of vertebrates, plants and atmospheric phenomena textures on layering surfaces of Neogene sedimentary complex of the Precarpathian foredeep. Footprints and their volumetric reflections have represented the smallest details of objects sculptures and hydrodynamic regime of sedimentation basin. For obtaining the reliable results of reserching, stratigraphic correlation and reconstruction of paleooceanographic conditions of sedimentation in Neogene sedimentary basin, the authors applied such methods: formational, lithofacies, structural, paleogeographical, paleotectonical and paleoecological. Basing on the evidence data, lithologo-stratigraphic correlation was conducted for more than 80 complete outcrops of sedimentary rocks of Dobrotiv and Stebnyk suites of Neogene within Precarpathian foredeep. Established the periodicity in sedimentation process, reconstructed the conditions of formation, saving and disposal of biogenic and abiogenically textures. Reserches are conducted on the base of a detailed study of the most complete outcrops of Dobrotiv and Stebnyk suites in the basin of the river Prut and actually rock material, selected by authors in indigenous occurrence. Dobrotiv suite in the area of perycline fold's closure of the Dobrotiv's anticline, described in several stratigraphic sections. Correlation of obtained data indicates on facial stability of the layer with reflections of footprints on reaching (30-40 m) in the range of 1620 m, which is confined to the limit switch of Sloboda conglomerates in deposits Dobrotiv suite. The greatest accumulation of paleoihnological textures and traces of atmospheric phenomena on the surface of layers is controlled by red sandstone layer. Stebnyk suite is characterized by typical continental formation sign of redcolor layers, covered with thick layer of salt. It is represented by two lithological-facies complexes: Vyrva - clay-psammite (520-600 m) and Nadvirna - psammite-clay (570-660 m). During the fieldwork 2008-2016 years, the authors recorded a significant number of traces of footprints and their volumetric reflections (vertebrates, atmospheric phenomena, birds, gazelles, predators, reptiles, amphibians and other animals). Established pattern of their distribution and binding to distinct stratigraphic levels in sediments of Dobrotiv and
Stebnyk suites. The absence of the new theoretical and practical information causes to classified a significant number of them in the category of problematic. On the surface layers of siltstone, sandstone, marl, clay recorded a numerous prints traces of vertebrates and rare texture of erosion, cracks of drying, ripples, reflections of ice crystals, relics of the root system of plants, channels selection of gas, isolated laying eggs of birds and caviar of amphibians. Survival of sculptural details of many rare traces of vertebrates is unique in Neogene sediments of Precarpathian foredeep, but in the process of preparing surfaces of the layering the authors established areas, which exposed to intense activity of organisms, atmospheric and hydrodynamic factors on the stage of sedimentogenesis.
Keywords: Precarpathian foredeep, paleoichnology, Neogene, Stebnik suite, Dobrotiv suite, problematic footprints.
Вступ. Ушкальш вщбитки сладв хребетних та рiзноманiтних атмоглiфiв у верствах неогенових вщклавдв Передкарпатського прогину знаходять у виглядi трасованих, локально згрупованих або поодиноких сладв на поверхнях шаруватосп оса-дових порщ. Слщи та !х контрвщбитки вщобража-ють найменшi деталi скульптури об'екпв, а також наслщки впливу на них гiдродинамiчного режиму, що панував у басейш седиментаци. У результат спещальних дослщжень геолопчних об'eктiв у басейш р. Прут та И правих приток у 2008-2016 роках, автори одержали новi даш, на основi яких зроблено висновки щодо умов форму-вання неогенового породного комплексу Перед-карпаття.
Стан вивченость Науковi повiдомлення про оди-ничнi знахщки вiдбиткiв слiдiв хребетних протя-гом тривалого часу залишались поза увагою до-слщниюв. Перша грунтовна праця О. С. Вялова [У]а1оу, 1966] мiстила правила опису, розроблення принципiв номенклатури та проведення система-тизацп (класифшаци) сладв життeдiяльностi ор-ганiзмiв. Згодом, Т. А. Денисова [Denisova, 1970] встановила закономiрностi розподiлу та збережен-ня бюгенних текстур в осадових вщкладах Пе-редкарпаття, тодi як у подальших працях подiбна
iнформацiя подаеться лише у виглядi стисло! кон-статацп самого факту знахiдки. Матерiал i методи дослiджень. З метою вста-новлення палеогеографiчних закономiрностей, а також реконструкци палеотектонiчних та палео-океанографiчних умов проведено низку деталь-них польових обстежень унiкальних мюцезнахо-джень палеоiхнологiчних вiдбиткiв у вщкладах аквiтан-лангiйського вiку Передкарпатського прогину. В д^нщ периклiнального замикання До-броивсько! антиклiналi по потоку Ослава (права притока р. Прут) в iнтервалi 1 620 м задокументо-вано ряд стратиграфiчних перетинiв, що мютять у значнiй кiлькостi вщбитки сладв хребетних у вщ-кладах добротiвсько'i сети (рис. 1).
У загальних рисах вщбитки сладв хребетних достатньою збережеш, однак !х дiагностика ускладнюеться проблематикою питань способу життедiяльностi тварин, значними мехашчними змiнами зцементованих вiдкладiв, а також впли-вом iнших факторiв седиментогенезу, котрi безпо-середньо впливають на зовшшнш вигляд вщбит-кiв. Це стосуеться шших вiдбиткiв, дiагностика яких залишаеться тiльки припущенням (рис. 2).
Корелящя отриманих даних свiдчить про фа-цiальну витриманiсть горизонту з вщбитками
Рис. 1. Вiдбитки сладв хребетних у вiдкладах добропвсько! CBira (потш Ослава, притока р. Прут):
а - ^HMi та зворотш вiдбитки слiдiв чайки на розшарованш пoверхнi мергелистого алеврoлiту, б - вщбитки сладв земноводного
Рис. 2. Вщбитки та контрвщбитки сладв nTaxiB:
а - препарована поверхня алевролiту добропвсько! свiти, гирло потоку Ослава (права притока
Р. Прут),
б - шдошва масивного тсковику стебницько! свiти (смт Ланчин, р. Прут)
по простяганню (30-40 м) та його стратиграфiч-ну приурочетсть до межi переходу слобiдських конгломерапв у вiдклади добропвсько! свiти. При цьому найбшьший розвиток палеоiхнолоriч-них вiдбиткiв та атмоглiфiв у вщкладах контро-люеться верствою червоноколiрного тсковику, особливого значення якому надае Т.А. Денисова [Denisova, 1970]. Залягання порщ наближене до горизонтального i сприятливе для ступiнчатого пошарового препарування, а на поверхнях наша-рування спостерiгаються числент вiдбитки слiдiв Avipeda filiportatis Vialov, Bestiopeda bestia Vialov, Pecoriptda gazelle Vialov, Pecoripeda satyri Vialov та багатьох шших.
На поверхнях нашарування алевролiтiв, тс-ковикiв, мергелiв, глин виявлено слiди розмиву,
трiщини всихання, брижi, вiдбитки кристалiв льоду, наслщки життeдiяльностi хребетних i без-хребетних. Часто на пiдстильних i перекриваль-них поверхнях проверсткiв, трапляються ч^ю, добре збереженi вiдбитки слiдiв хижаюв i птахiв (рис. 3), як зберiгають деталi !х первюно! морфо-лопчно! будови [Petrunjak, 2012; Petrunjak, 2012;].
Окремо! уваги заслуговують вщбитки сл> дiв птаха i хижака в шарах Гука, якi виявлеш [Tkachenko, 1967] пiд час проведення страти-графiчноl кореляци цих верств i3 добротiвською свiтою. Однак, якщо верстви Гука спiвставити з кросненськими вщкладами, в яких установлено лише один вщбиток слiду птаха, то нижню вшо-ву межу палеоiхнологiчних вiдбиткiв в Карпатах можна значно опустити.
Рис. 3. Поверхнi проверстюв порiд добропвсько! свiти з добре збереженими вщбитками слiдiв хижакiв та птахiв:
а - контрвiдбитки сладв лисицi на пiдошвi алевролiту, б - слщи птаха на покрiвлi алевролiту
Автори детально обстежили шари Гука в пере-киненому заляганш на захщнш околицi м. Косiв по р. Рибниця. Тут коршш виходи вщзначаються доброю вiдслоненiстю, в загальному представле-нi гладкими поверхнями нашарування з локально розвиненими зморшкуватими ieроглiфами, слща-ми волочiння, брижами. Пiдошва верстви суцшь-но вкрита брижами та двома прямолшшними тра-сами з шютьма слiдами невизначеного виду птаха та шмнадцятьма проблематичними вiдбитками невстановленого походження (рис. 4). Палеогра-
фiчна реконструкцiя показуе, що перемiщення об'екта вiдбувалося по азимуту 110° уздовж берега в хвилеприбшнш зош плитководного басейну.
Площина з трасою проблематичних слiдiв простежуеться у вщслоненому iнтервалi вiд 0 до 8,78 м. Першi вiдслоненi 4,60 м являють собою ш-дошву алевролггу з лiнiйною трасою негативних вiдливiв слiдiв у виглядi невисоких вистушв, зба-гачених акцесорними мiнералами. Продовження траси в корiнному заляганнi в iнтервалi 4,60-8,00 м природно вщвалене, а збережений лише И фраг-
Рис. 4. Корiннi виходи шарiв Гука - пiдошва алевролiту з хвилеприбшними знаками та проблематичними вщбитками (р. Рибниця, м. Косiв):
а - фрагмент траси сладв невстановленого походження, б - траса сладв птаха та проблематичний вiдбиток на пiдошвi алевролiту, вилученого з коршного залягання в iнтервалi 8,0-8,78 м)
мент у виглядi контрвiдбитка на покрiвлi пщсте-лювального алевролiту, вадбраного в iнтервалi 8,00-8,78 м. Дат вiдслонення закiнчуеться обри-вом над руслом рши.
Стебницька свта. Вщбитки слiдiв тварин у вiдкладах стебницько! свiти, встановленi попере-днiми дослщниками, спостерiгались лише побли-зу стратиграфiчно! межi з добротiвськими вщкла-дами, яю залягають нижче. Новi даш дозволяють стверджувати про значний розвиток верств i про-версткiв iз вiдбитками бiогенного походження в строкатоколiрнiй частинi розрiзу вирвинського глинисто-псамiтового (520-600 м) та надвiрнян-ського псамто-глинистого (570-660 м) фацiальних комплексiв стебницько! св^и. Пiд час геохiмiчних
та мшералопчних дослiджень [Petrunjak, 1977] у вщкладах стебницько! свiти виявлено вщбитки сладв птахiв, газелей, хижакiв, плазушв, земно-водних та iнших тварин, приурочених до чiтких стратиграфiчних рiвнiв.
Зазвичай, верстви з вiдбитками характеризуются за текстурними ознаками (косошаруватють, ерозiйнi врiзи, внутрiшньоформацiйнi перемиви, бриж^ слiди течiй, стiкання води, вщбитки до-щових крапель i кристалiв льоду, рiдкiснi кладки яець пернатих та шри земноводних, релiкти коре-нево! системи рослин, трiщини всихання, канали газовидшень тощо) та часто розташоваш в безпо-середнiй близькосп або збiгаються з поверхнями проверстюв та пластiв iз мiдною мiнералiзацiею.
Найбшьшу юльюсть вiдбиткiв слiдiв хребет-них зафiксовано в басейнi р. Прут на вщслонених розрiзах стебницьких вiдкладiв. Перший страти-графiчний рiвень приурочений до нижньо! части-ни св^и (поблизу смт Делятин), де вона складена тонкими проверстками строкатих глин i алеврол> тiв. У цих вщкладах виявлено проверсток тскови-ку сiрого, дрiбнозернистого, карбонатного, сильно слюдистого бшя пiдошви iз включеннями дрiбних уламкiв (3-5 мм) глин, схожих на пщстильш вщ-клади. Пюковик косошаруватий (15-20 см), його нижня поверхня нерiвна i в деталях шюструе спе-цифiку поверхнi пщстильних вiдкладiв. На нiй за-фшсовано тонкi вiдливи сiтки трiщин усихання, слiди розмивання давнiших вiдкладiв, порушення донного осадку вiд перемiщення птахiв. Тут же встановлено шiсть вщбитюв слiдiв птах1в одного i того ж виду, визначення якого викликае певнi труд-нощi, оскiльки порiвняння з лiтературними даними свiдчить про повну вiдсутнiсть аналогiй з рашше описаними. Однак спiввiдношення i характер вщбитюв сладв дозволяе стверджувати, що процес !х захоронення вщбувався вiдносно швидко.
Другий стратиграфiчний п^^вень розташо-ваний в цьому ж мющ. Вмiщувальнi породи схо-жi на вищезгаданi, мiстять проверсток тсковику зеленувато-шрого, полiмiктового, слюдистого, карбонатного з розма!ттям акцесорних мiнералiв у шдошв^ а також iз включенням дрiбно! гальки пiдстильних вiдкладiв. На його пiдошвi простежу-ються слiди течи швшчно-схщного напряму (азимут 60-70°) з трьома крупними вщбитками птаха, схожого з Avipeda filiportatis Ууа1оу.
Третш пiдрiвень видiлений в райош смт Яблу-нiв по р. Лючка, де серед тонкошарувато! мергели-сто-вапняково! пачки на гладкiй нижнш поверхнi проверстка виявлено три барельефи сладв диких кiз i вщбитки крапель дощу.
Обстеження розрiзiв осадово! товщi стебницько! свiти по ршах Бистриця Надвiрнянська, Прут, Лючка, Чечва, Бистриця Щцбузька показали, що в штервалах мiж зазначеними вище стратигра-фiчними рiвнями поряд iз трiщинами всихання, вiдбитками дощових крапель, наслщюв консе-диментацiйних розмивiв мютиться значна юль-кiсть вiдбиткiв сладв тварин. Очевидно, процес нагромадження вщклавдв вiдбувався в умовах озерно-алювiальних рiвнин [Cheremisskaja, 2013; Cheremiss'ka, 2012].
За час польових дослiджень 2008-2016 рр., ав-тори зафiксували значну кшьюсть прямих слiдiв хребетних та !х барельефних вiдливiв, атмоглiфiв,
ieроглiфiв у стебницьких вiдкладах. Вiдсутнiсть ново! теоретично! та прикладно! iнформацi! зму-шуе вiдносити !х до розряду проблематичних. На окремих вiдкритих площинах нашарування слiдiв хижакiв спостерiгаються на покрiвлi пiсковику, де вони мають добре збережеш трiщини всихання (рис. 5), а !х пiдошва переважно збагачена акце-сорними мiнералами з вщбитками слiдiв невизна-ченого птаха (рис. 5). У стебницьюй свiтi, ^м дрiбного вугiльного детриту i в^риштизованих рослинних решток [Petrunjak, 2014] тсля ката-строфiчно! повенi 2008 року знайдено вiдбиток водоростi, наповнено! псамтовим теригенним ма-терiалом (рис. 5).
Збережешсть скульптурних елементiв слiдiв хребетних у вщкладах стебницько! свiти винятко-ва. На окремих стратиграфiчних рiвнях унiкальнi вiдбитки слiдiв тварин фшсуються по нашаруван-ню у проверстках глин, однак через фiзичнi вла-стивостi цих порiд препаруванню таю взiрцi практично не пщлягають.
Обговорення результатов. Текстури бюген-ного походження вiдомi з девону, однак вщбитки сладв хребетних у молодших вiдкладах вiдносять до рiдкiсних палеонтолопчних решток, оскiльки !х збереження потребуе особливих умов фосил> зацi! [Vjalov, 1966]. Зокрема, Чарльз Дарвiн у свш час вказував на важливють виявлення аналопч-них вiдбиткiв сладв хребетних за постiйно! вщ-сутносп !х скелетних решток в осадових породах [Vjalov, 1966].
Ретельне обстеження вщклавдв, особливо в мiсцях значного розвитку вщбитюв сладв, пока-зуе закономiрнiсть у незбереженостi скелетних решток у вщкладах аквган-лагншського вiку. Це пщтверджуеться одиничним зафiксованим фактом знаходження алеврол^ зi збереженим вiдбитком хребта, плавниюв i мiхурiв риби (рис. 6).
Вдаючись до принципу актуалiзму, одержуемо нагоду проводити екстраполяцiю мiж сучасними спостереженнями i ситуацiйними обставинами минулого. Пiд час польових робгг по р. Прут часто зустрiчаються згрупованi на мiлинах слiди едино! чаплi в околицi (рис. 7), яю перебували в неспри-ятливих для збереження умовах та пщ час черго-вого дощового перюду були розмитi.
З iншого боку, викопш слiди диких кiшок, юз, птахiв вражають iдентичнiстю з сучасними видами. Наприклад, у Карпатсьюй спорудi iнше мю-цезнаходження викопних сладв вiдоме в Румунi! у горах Вранчей, де знайдено слщи мастодонтiв, верблюдiв тощо. Румунськi геологи, порiвнюю-
Рис. 5. Бюгенш та абюгенш текстури у вiдкладах стебницько! свiти в долиш р. Прут:
а - полшональш трiщини всихання та слщи хижака з сiмейства кошачих на покрiвлi пiсковику; б - слщи невизначеного птаха на покрiвлi алеврол^;
в - вiдбиток водоростi на покрiвлi верстви пiсковику, який зафшсовано у вiдвалах; г - контрвщбиток водоростi в пiдошвi пiсковику (коршне залягання) з вертикальними ходами муло!ДОв
чи викопнi слiди iз сучасними встановили близь-ку схожiсть впритул до сучасних родiв i вцщв [Denisova, 1970]. Пiд час аналопчного ствстав-лення слiдiв газелей, установлених на Прикарпат-тi, також не виявлено найменших змiн у розмiрi i формi копит [Vjalov, 1966]. В цьому вщношенш справедливе зауваження М. Малкея [Malkej, 1983] про те, що Чарльз Дарвiн у сво!х працях, очевидно, ототожнюе еквiвалентнiсть природного i штучного вщбору.
Зауважимо, що вiдклади стебницько! i частко-во добротiвсько! свiт е утворами червоноколiрних формацiй мобiльних зон iз переважаючими арид-ними умовами лггогенезу.
Формування строкатоколiрних вiдкладiв стебницько! св^и в Передкарпатському прогиш пов'я-зане з областями живлення на швшчному заходi i твденному сходi, якi являли собою тдняття з покривами червоних i бурих глин. Промiжок мiж ними являв собою мiжгiрську рiвнину. Первинний матерiал, який надходив iз областi осадконагро-мадження, був червоноколiрним i утворювався в корах вив^рювання латеритного типу.
Переважае думка, що басейн стебницького часу являв собою лагуну, яка перюдично з'едну-валась на твденному сходi i на пiвнiчному заходi з вiдкритим морем. Однак дат замiрiв косо! шару-ватостi, сладв течiй, напрямкiв оповзання осадiв, атмоглiфiв, палеоiхнологiчних вiдбиткiв, розпо-дiл крупноуламкового i вулканогенного матерiалу свiдчить про iншi умови осадконагромадження.
У ранньостебницький час на швшчному захо-дi iснувало крупне пiдняття з рiзкоамплiтудним рельефом та густою гiдросiткою. Складене воно було метаморфiчним комплексом, юрськими вап-няками i, частково, вщклацами флiшу. За впливу засушливих i дощових перiодiв, що часто чергу-валися, пiдняття до початку тзньостебницького часу пенепленiзувалось. Область осадконагромадження в швденно-схщному напрямку являла собою передпрську рiвнину, в якiй нагромаджу-вались рiчковi алювiальнi товщi. 1нтенсивне ви-вiтрювання в областi тдняття мало латеритний характер, що i зумовило первинний червоноко-лiрний характер порщ. Напрямок течiй протягом усього перюду був стабiльним i, в основному,
Рис. 6. Вщбиток скелета риби на поверхш алеврол^ стебницько! свiти (потш Лойовий, с. Лойова)
вiдповiдав напрямкам, що вкладаються в сектор вщ 225°до 250°. У дослiджених розрiзах помггно-го напрямку зносу матерiалу з пiвнiчно-схiдного обрамлення платформи чи протилежного з боку Карпат не виявлено.
У пiвденно-схiднiй частинi стебницького ба-сейну седиментаци iснувала передгiрська рiвнина з рiвнинним рельефом. Область живлення була значно вщдалена i являла собою злегка горбисту поверхню. На шляху транспортування уламковий
матерiал зазнавав повно1 дезiнтеграцil, що супро-вожувалось вившьненням акцесорних та рудних мшератв. Умови в областi живлення та осадко-нагромадження вiдповiдали вищезазначеним, кл> матичнi умови були явно аридними. З настанням дощових перiодiв передпрсью долини (область осадконагромадження) тимчасово затоплювалися. По численних палеоруслах формувались потужш верстви пiсковикiв з текстурними ознаками русло-вих фацш.
Рис. 7. Сучаснi слiди чаплi на поверхнi мулистого алювiю р. Прут (с. Саджавка)
В област осадконагромадження по всьому про-гину росла бщна рослиннiсть (трав'яниста, очеретяна, рщше деревовидна). Чергування засушли-вих та дощових перiодiв спричинювало частi площиннi змиви вщкладеного шару та перекриття його новим 3i збереженням поверхнi численних полтональних трiщин усихання. Часто в басейш седиментацiï утворювалися дiлянки i3 застшними водами та болотною рослиннiстю, а перюдична змiна атмосферного режиму сприяла захоронен-ню вiдбиткiв слiдiв тварин. Таю знахщки в рiзних частинах прогину i на всiх стратиграфiчних рiв-нях свiдчать не так про бурхливий розвиток жит-тя, як про конкретш умови формування вiдкладiв.
Висновки. Палеоiхнологiчнi вiдбитки в Пе-редкарпатському прогинi приуроченi до осадовоï товщi неогену i цiкавi не лише винятковою збере-жешстю, а й рiзноманiтнiстю видовоï приналеж-ностi.
У стратиграфiчному розрiзi вщ межi переходу слобiдських конгломератiв у вщклади добропв-ськоï свiти вирiзняeться пачка порiд (20 - 40 м) зi значною кiлькiстю сладв тварин, а в типово кон-тинентальних стебницьких вiдкладах, вiдбитки закономiрно виявляються по всьому розрiзу в ш-тервалi вiд 0 до 700 м вщ основи св^и i до покла-дiв соль
Слщ зазначити, що умови залягання цих вщ-кладiв тектонiчно ускладнеш, i лише на дiлянцi периклшального замикання Добротiвськоï анти-клiналi (р. Прут) залягання порщ наближене до горизонтального. Саме таю умови можна вважати сприятливими для пошарового препарування ви-няткових екземплярiв iз метою реконструкцп па-леоекологiчних подiй на територи сучасного Пе-редкарпатського прогину.
Бiблiографiчнi посилання
Cheremisskaja, O. M., Cheremisskij, Ju. V., 2013. Geologo-strukturnye, litologicheskie i paleo-geograficheskie aspekty formirovanija otlozhenij stebnikskoj svity Predkarpatskogo progiba [Geological and structural, lithologie and pa-leogeographic aspects of the formation of Steb-nyk suite deposits in Precarpathian foredeep]. Materialy VII Vserossijskogo litologicheskogo soveshhanija. Novosibirsk, INGG SO RAN, pp 251-254 (in Russian). Cheremiss'ka, O. M., 2012. Geologo-paleookean-ografichni aspekty formuvannja vidkladiv stebnyc'koi' svity Karpats'kogo segmentu Pa-ratetisu [Geological-paleooceanografic aspects
of the formation of the deposits of the Stebnik's suite of the Carpathian segment of the Para-tethys]. Zbirnyk materialiv mizhnarodnoi' nau-kovoi' konferencii'. K., p. 112 (in Ukrainian).
Denisova, T. A., 1970. Teksturnye osobennosti porod i uslovija obrazovanija dobrotovskoj svity nizh-nego miocena Predkarpat'ja [Textural features of rocks and formation conditions Dobrotov suite of Lower Miocene of Precarpathians foredeep]. Izd. Nauka, 136 p. (in Russian).
Malkej, M, 1983. Nauka i sociologija znanij [Science and Sociology of knowledge]. M., Progress, 253 p. (in Russian).
Petrunjak, M. D., 1977. Prostranstvennaja lokalizaci-ja medistyh peschanikov v Prikarpat'e [Space localization of the copper sandstones in the Precarpathian]. Mineralogija osadochnyh obrazovanij, 4. K.: Nauk. Dumka, pp. 32-35 (in Russian).
Petrunjak, M. D., Cheremiss'ka, O. M., Cheremiss'kyj, Ju. V., 2012. Dynamichnyj vplyv zhyvyh orga-nizmiv na sedymentogenni utvorennja ta geo-himichne seredovyshhe mineraloutvorennja [Dynamic effect of the living organizmes for the sedimentology formation and geochemical situation of the mineral genesis]. Zbirnyk materialiv mizhnarodnoi' naukovoi' konferencii'. K., p. 74 (in Ukrainian).
Petrunjak, M. D., Cheremiss'ka, O. M., Cheremiss'kyj, Ju. V., 2012. Mehanichnyj vplyv zhyvyh organizmiv na sedymentogenni utvoren-nja ta geohimichne seredovyshhe mineraloutvorennja [Mechanic effect of the living orga-nizmes for the sedimentology formation and geochemical situation of the mineral genesis]. Zb. naukovyh prac' IGN NAN Ukrai'ny, 5, pp. 145-148 (in Ukrainian).
Petrunjak, G. M., Cheremisskaja, O. M., 2014. Or-ganicheskoe veshhestvo kontinental'nyh geo-generacij [Organic matter of continental geogen-erations]. Kadastr nedvizhimosti i monitoring prirodnyh resursov. Tula, TulGU, pp. 82-83 (in Russian).
Tkachenko, O. F, Pishvanova, L. S., Shvareva, N. Ja., 1967. Nahodka sledov ptic i hishhnika v slojah «Guka» na r. Rybnice v Predkarpat'e [Finding traces of birds and predator in the layers of "Hook" on r. Rybnitsa in Carpathians]. Bjull. MOIP, XLII(4), pp. 125-128 (in Russian).
Vjalov, O. S., 1966. Sledy zhiznedejatel'nosti or-ganizmov i ih paleontologicheskoe znachenie [Traces activity of organisms and their paleon-tological value]. K.: Naukova dumka, 219 p. (in Russian).
Надшшла до редколегп 25.10.2016
