CC BY
111
ГЕОЛОГО-МПНЕРАЛОГПЧЕСКПЕ НАУКИ
УДК 552.578.3
Muxa^iie 1рина Романшна
кандидат геологгчних наук, доцент, завгдувач кафедри економ1чно'{ геологИ 1вано-Франк1вського нацю-
нального технгчного унгверситету нафти i газу Мазур Анна Павлiвна
асистент кафедри економiчноi геологИ 1вано-Франтвського нацюнального технiчного ymieepcumemy на-
фти i газу
ХАРАКТЕР ПОШИРЕННЯ КРЕЙДОВИХ В1ДКЛАД1В ЗОВН1ШНЬО1 ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО
ПРОГИНУ
DISTRIBUTION OF PRECARPATHIAN'S FOREDEEP OUTER ZONE CRETACEOUS SEDIMENTS
Mykhailiv Irina Romanivna
Candidate of Geological Sciences, Head of Department of Economic Geology in Ivano-Frankivsk National
Technical University of Oil and Gas Mazur Anna Pavlivna
Assistant of Department of Economic Geology in Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
Анотацiя: збереження енергетично'1' незалежностi Украти можливе за рахунок нарощування власного видобутку нафти i газу, який можна забезпечити також шляхом пошуку та вiдкриття нових родовищ у вже розвiданих нафтогазоноснихрегюнах. Карпатська нафтогазоносна провтцш е одтею з найстарших i найбшьшви-вчених, однак перспективи нафтогазоносностi на сьогодт (miд пов 'язувати з крейдовими вiдкладами, зокрема Зовт-шньо'1' зони. Для них характерне локальне поширення, осюльки у зонах ерозшних палеотднять, палеоврЫв i пале-одолин встановлена 1'х часткова вiдсутнiсть, тому авторами уточнено характер поширення крейдових вiдкла-дiв на основi анализу результатiв буртня свердловин та iнтерпретацii геофiзичних до^джень.
Ключовi слова: Зовншня зона, крейдовi вiдклади, кореляцтт схеми, глибина залягання, палеодолини.
Annotation: increasing production of oil and gas, the search and discovery of new deposits of oil and gas in explored regions are the main points in saving energy independence of Ukraine. Carpathian oil province is one of the oldest and most studied in the area, but the prospects for oil and gas nowadays should be associated with Cretaceous sediments, particularly in the Outer Zone. They are characterized by local spread, because in the areas of erosion uplifts and paleovalleys set their partial absence. Therefore, the authors clarified the nature of the distribution of Cretaceous sediments basing on analysis of drilling results and interpretation of geophysical research.
Keywords: Outer zone, Cretaceous sediments, correlation charts, depth, paleoalley.
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливими науковими чи практич-ними завданнями. Одшею з проблем, яка залишаеться невивченою на сьогодш, е встановлення меж поширення крейдових ввдклащв, осшльки при буршш низки свердловин встановлена Гх ввдсутшсть у розкритому розрiзi (№ 32-Богородчани-Парище, №№ 40, 41-Кор-шiв-Iспас та ш.). Знання саме таких особливостей залягання дослщжуваних вщклащв може бути покладено в основу проектування ГРР.
Анатз останшх дослщжень i публжацш, в яких започатковано розв'язання даноТ проблеми, на ям посилаеться автор. Дослвдженнями Ю. З. Круп-ського, Х. Б. Заяць, та ш [1, 2, 3, 4, 5] встановлено, що дшянки повного або часткового розмиву крейдових ввдклащв пов'язаш з ерозшними палеотдняттями, па-леоврiзами i палеодолинами, а гх вщсутшсть у Ходорь вськш, Малогорожанськш, Богородчанськш, Парище-нськш та шших палеодолинах стало наслщком ерозшних процеав, що ввдбувались у тслямезозойський час.
Видiлення невиршених рашше частин зага-льноТ проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. Однак, не дивлячись на обсяг проведених дос-лiджень необхiдно встановити границ поширення, ха-
рактер змiни глибин залягання нижньо- та верхньок-рейдових вiдкладiв у межах Зовнiшньоi зони ввд кордону з Румушею до Польського кордону.
Формулювання цшей CTaTTi (постановка за-вдання). Визначити зони розвитку нижньо- та верх-ньокрейдових вiдкладiв у Зовнiшнiй зон Передкарпат-ського прогину.
Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обгрунтуванням отриманих наукових ре-зультатiв.
На сьогодш юнуе дешлька схем тектотчного районування Передкарпатського прогину, однак нами використано тектонiчну схему Зовнiшньоi зони, яка за-пропонована В. М. Щербою, I. В. Кiлиним, О. С. Щер-бою [6, 7]. Зпдно до якоi у тектонiчнiй будовi Зовшш-ньоi зони видмють Крукеницьку (обмежена Кракове-цьким та Чижшвським розломами), Коавсько-Угер-ську (обмежена Краковецьким та Передкарпатським порушеннями - на твденному заходi i Городоцьким, Калушським та Косiвським - на швшчному сходi) та Сторожинецьку (обмежена Калуським, Косiвським та Сторожинецьким розломами) шдзони (рис. 3). Також, спираючись на результати проведених дослiджень та буршня на Лопушнянськш та сумiжних площах А.С.
Пилипчук, Ю.Р. Карпенчук та Л.Б. Пономаренко у Зо-внiшнiй зонi, додатково пропонують видiляти Лопуш-нянську тдзону [8]. Розрiз крейдово! системи Зовшш-ньо! зони представлено двома вщдшами: нижнiм, який включае в себе ввдклади неокому, аптського та альбсь-кого ярусiв; верхнiм, який складений вiдкладами сено-манського, туронського яруав та сеноном [9].
Особливосп поширення крейдових вiдкладiв встановлювались нами на основi аналiзу результатiв буршня свердловин та перештерпритаци матерiалiв ГДС, враховувались також даш проведения сейсмiч-них та iнших дослiджень. Всього зазначеш ввдклади розкритi близько 450 свердловинами у яких проведений комплекс геофiзичних i дослiдницьких робгг.
Аналiз розкритого свердловинами розрiзу показав репональне зменшення товщин сеноману i нижньо! крейди у швденно -сходному напрямку. Але на такому фош вiдмiчаються локальнi незакономiрнi змши тов-щини сеноману (наприклад на Лопушнянському родо-вищi).
Крукеницьк1й шдзош, що знаходиться на тв-денному заходi Зовшшньо! зони, характерна майже по-вна еродованiсть крейдового комплексу порвд. Однак, його залишки присутш в ерозiйних врiзах, що можна побачити з результатiв бурiння св. №№ 1, 3, 7, 11, 21, 22 Коханiвського родовища. Вщклади крейди тут не-згiдно залягають на породах юри та палеозою, штер-вали !х залягання коливаються в межах 1116 м (св. № 1-Кх) - 1341 м (св. №11-Кх). Товщина вiдкладiв скла-дае ввд 8 м (св. 7-Кх) до 104 м (св. 3-Кх). У швшчно-захiднiй частиш Коавсько-Угерсько! пiдзони вiдклади верхньо! крейди розкрип на Пiдлубiвськiй площi, проте на незначних глибинах - ви 137 м (св. № 116-
Пдл) - 289 м (св. № 121-Пдл). Товщина нижньокрейдо-вих вщклащв змiнюеться вiд 25 м (свердловина 121-Пдл) до 139 м (свердловина 110-Пдл), а верхньокрей-дових ввд 73 м (св. 105-Пдл) до 761 (св. 125-Пдл). У розрiзах всiх свердловин вщсутш маастрихськi ввдк-лади, у деяких - ввдклади сантонського ярусу, а у св. №№ 105, 121-Пдл - ввдклади кампанського ярусу. Ни-жньокрейдовi вiдклади свое! максимально! глибини досягають у свердловинi № 125-Пдл (941 м).
Городоцький регiональний розлом впливае на змiну глибин залягання вщклащв крейди, i у швденно-захвдному напрямку глибини !х залягання коливаються ввд 120 м (свердловини Городоцького родовища) до 1473 м (свердловини Рудшвського родовища). Однак, слщ зазначити, що вщклади крейди в межах Рудшвського родовища мають локальне поширення (св. № 300-Рд.) i з пiвденного заходу розмип Раточинською пале-одолиною [10].
При кулiсоподiбному переходi вiд Городоцького розлому до Калуського (рис. 1), на швшчно-захь дному схилi Бiльче-Волицького палеовиступу, що представлений ввдкладами крейди та юри вимальову-еться Малогорожанська палеодолина. На швшчному сходi Бiльче-Волицький палеовиступ огортаеться ду-гоподiбним фрагментом Калуського розлому i межуе з пiвнiчно-захiдним вiдгалуженням Ходорiвсько! палео-долини [10]. Пiвденно-захiдний схил Бшьче-Волиць-кого палеовиступу домюценово! поверхнi ускладне-ний "заходом" Городоцького скиду, ускладнюеться Краковецьким розломом i перекриваеться Самбiрсь-ким покривом [11].
Рис.1. Схема поширення крейдових вiдкладiв ЗовнШнъог зони Передкарпатського прогину (склала: А.П. Ма-зур, 2015 р. автори тектонiчноi основи В.М. Щерба, О.С. Щерба, 1.В. Юлин 2004 р.)
У межах Бшьче-Волицько-Опарсько! дмнки, яка знаходиться мгж Малогорожанською i Ходорiвсь-кою палеодолинами та обмежена Краковецьким та Ка-лушським регiональними розривними порушеннями практично усiма свердловинами розкрито ввдклади крейди (за виключенням тих, яю пробуренi у межах ви-щезгаданих палеодолин). Свердловини Малогорожан-сько! площi розкрили вiдклади як верхньо!, так i нижньо! крейди. Свердловиною № 4-Малогорожанська розкрито практично повний розрiз крейди, о^м мааст-рихського ярусу, який виклинюеться в межах площi, товщина ввдклащв досягае 57 м. А вже у свердловиш
№ 20-МГ товщина цих вщклащв зменшуеться до 12 м. Однак свердловинами №№ 5,10,15,35 та 54-МГ розкрито вщклади лише кампанського та сантонського яруав верхньо! крейди i глибини !х залягання змiнюються ввд 465 м до 1205 м.
Глибина занурення крейдових ввдклащв у свер-дловинах Бiльче-Волицького родовища коливаеться у незначних межах i становить близько 1220-1545 м, а у найб№ш шднятш центральнiй дiлянцi, глибина занурення вщклащв становить 1035-1500 м (св. № 90-БВ). Товщина ввдклащв верхньо! крейди досить значна i досягае 650 метрiв (св. №№ 110 та 45-БВ). Проте, уже в
свердловин № 90-Б№че-Волицька, товщина верхньо- Стебницького насуву, однак крейдовi ввдклади розбу-
крейдових вiдкладiв рiзко зменшуеться i складае лише ренi дев'ятьма свердловинами. Глибина залягання ни-
300 м. У свердловинах Мединицького родовища ще жньоГ крейди змiнюеться вiд 1578 м (св. № 8-Лт) до
поступове занурення вiдкладiв крейди у твденно захi- 2297 м (св. № 1-Лт), а товщина цих вiдкладiв змiню-
дному напрямi, зi значною змiною товщин в порiв- еться вiд 61 м до 40 м. У межах ще! смуги крейдовi вщ-
няннi з Бшьче-Волицькою структурою. Так, глибина !х клади мюцями повнiстю розмитi i вiдразу пiд мюцено-
залягання змшюеться вiд 1379 м (св. № 3-Швшчно-Ме- вими товщами знаходяться юрсьш вапняки (керновi
диницька) до 1530 (св. № 10- Швшчно-Мединицька). матерiали свердловини 12-Назавизiв, Доленко Г.Н,
На Угерському родовищi крейдовi вiдклади вщ- 1966). Вiдсутнiсть крейдових вiдкладiв характеризу-
критi свердловинами на глибинах вщ 900 м (св. № 135- еться наявшстю тут Ходорiвськоí палеодолини. У ме-
Уг) до 1200 м (св. № 6-Уг). Розрiз складений породами жах вивчено! частини прогину вона мае ширину вщ 3
(шсковиками) сенону, а структура е ерозшним висту- до 8 км i глибину вiд 350 м у район м. Ходорiв та до
пом з яким пов'язаний масивний газовий поклад, що 1200 м в райош смт. Дашава. Схили долини на цьому
зараз використовуеться як пiдземне газове сховище. вiдрiзку складенi крейдовими i юрськими вiдкладами,
Летнянське родовище ввдкрите на дiлянцi мiж мюцями вони круп до 30°. Ходорiвська палеодолина
Судово-Вишнянським та Краковецьким розломами. роздшяе великi Бiльче-Волицький та Дашавсько-Бого-
Бшышсть свердловин пробуреш у шднасувнш дшянщ родчанський палеовиступи.
25-Пм<1ш
I Тл ГршЕКЙ
л^ _1 «миг
I I • М—«1. ■ КЯШ!13
Рис. 2 Схема кореляцпрозрiв свердловин №№ 2-Пiвденно-Гринiвська-1- Швденно-Гритвська-25-Гритвська-16-Гритвська Зовнiшньоi зони Передкарпатського прогину (склала: Мазур А.П., 2014 р. з використанням ма-
терiалiв 1вано-Франювсь^ геофгзично'1' експедици)
У Центральнш частиш Коавсько-Угерсько! т-дзони свердловинами Дашавського родовища №№ 100, 105 та 107-Дш розбурено вщклади верхньо! та нижньо! крейди. Глибина залягання вiдкладiв верхньо! крейди змшюеться ввд 1042 м (св. № № 105-Дш, 107-Дш) - вщклади представлен вама ярусами крiм маас-трихтського та кампанського, до 1525 м (св. № 100-Дш) Нижньокрейдовi вiдклади залягають в iнтервалi 1446-1508 м (товщина становить 62 м - св. № 105-Дш) та 1852-1907 м (55 м) - св. 100-Дш. Решта свердловин не розкрили ввдклади крейди. Центральна частина Ко-авсько-Угерсько! шдзони також характеризуемся за-нуренням крейдових вiдкладiв у швшчно-схщному
(до Калуського тектонiчного порушення) та в шв-денно-захiдному (до Краковецького порушення) на-прямках. Так, в розрiзi Крехiвського родовища ввдк-лади крейди розкритi на глибинах вщ 50 м (св. № 9-Кр) до 1250 м (св. № 28-Кр). Вiдклади верхньо! крейди Бо-лохiвського родовища залягають на глибиш вiд 1090 м до 1837 м, а нижньо! крейди - вщ 1486-1896 м, товщина нижньокрейдових вiдкладiв змiнюеться ввд 23 до 39 м. Розрiзи свердловин №№ 2, 5, 6, 8-Болохiвська розкривають вiдклади крейди рiзних пiдроздiлiв. Так, свердловиною 2-Болохiвська розкрито пiсковики сенону (шт. 904-970 м); св.№ 5-Болохiв (iнт. 1133-1330 м) розкрито низи верхньо! крейди, сеноман (шт. 1150-
1165 м) та нижню крейду (шт. 1164-1230 м). Свердло-вина № 6-Болох1в в iнт. 1285-1690 м ввдкрила сенон-сантонський теригенний розрiз верхньо! крейди. 1нте-рвал 1690-1815 м - туронський ярус; штервал 18151838 м - сеноманський ярус; iнтервал 1838-1898 м -нижня крейда.
Дал^ на пiвденний-захiд, у розрiзi свердловини № 1-Дiдушичi розкрито верхньо- та нижньокрейдовi ввдклади (iнт. 1463-1701 м), тодi як свердловина № 2-Дiдушичi розкрила лиш вщклади нижньо! крейди (шт. 1835-1907 м).
Вздовж Калуського розлому простежуеться роз-мив верхiв мезозою, найбiльший з яких в районi площ Балич^ Кадобно. Верхньокрейдовi ввдклади розкритi лиш свердловиною № 1-Кадобно в iнтервалi 920-1218 м (ввд кампану до сеноману). У свердловинах №№ 1, 5, 10, 20-Кадобно глибина залягання вiдкладiв нижньо! крейди знаходяться в iнтервалi 1212-1405 м, а товщина !х змiнюеться ввд 31 до 47 м (св.№№ 1,5,10,20 - Кадобно). Крейдовi вiдклади в iнтервалi 1223-1790 м розкрил також в св. № 1-Швденно-Кадобнянська. На Гри-нiвсько-Богородчанськiй дiлянцi вщклади крейди пос-тупово занурюються у швденно-захвдному напрямку. Товщина !х зменшуеться по мiрi занурення пiд Стеб-ницький насув. 1нтервали залягання верхньокрейдових ввдклащв становлять 1366-1500 м, а нижньокрейдових в1д 1028 м (св. № 11-Гр) до 1702 м (св. № 4-Пр). Розрiз свердловини № 2-Швденно-Гришвкська добре коре-люеться з св. № 1-Пiвденно-Гринiвкська, ус стратони в свердловинi ввдкрито на 785 м нижче. Товщини нижньокрейдових вщклащв в цiй частиш Бшьче-Волиць-ко! зони дещо зб№шена i становить близько 2000 м (рис. 2). Мiж свердловинами ця частина крейдового ро-зрiзу добре корелюеться м1ж собою (св. №№ 1, 2-Шв-денно-Гринiвська; св. №№ 1, 2-Дiдушичi). В св. № 1-Пiвденно-Гринiвська !! товщина складае 55 м (iнт. 2000-2055 м).
На площi Богородчани верхня крейда залягае на глибинi 1902 м (св. № 6-Богородчанська) та 1630 м (св. № 1-Старо-Богородчанська). Гшсометричш рiвнi залягання нижньокрейдових вщклащв становлять 1637 м (св. № 1-Старо-Богородчанська) та 2169 м (св № 11-Бо-городчанська). Товщина !х змiнюеться вiд 11 м (св № 11-Богородчанська) до 37 м (св. № 1-Богородчани). На площах Богородчани, Богородчани-Парище, Ласлвець крейдовi вщклади вiдкрито на рiзних гiпсометричних рiвнях. Свердловина 1 - Ластiвець ввдкрила вiдклади крейди в iнтервалi 3190-3860 м. У даному районi по-ширенi двi палеодолини - Богородчанська i Парищен-ська, в яких ввдсутш крейдовi ввдклади. Це тдтверджу-еться бурiнням свердловин № 7-Богородчани та 39-Бо-городчано-Парищенська.
Свердловина 10-Богородчани пробурена за межами Стебницького насуву розкрила верхню крейду на глибинi 2250 м, проте до вiдкладiв нижньо! крейди не добурено. Гшсометричне залягання вiдкладiв крейди Богородчансько-Парищенсько! дiлянки змь нюеться в значних межах, так верхньокрейдовi - за-нуренi на глибину вiд 1500 до 2400 м, у центральнш частинi дмнки прослiдковуеться незначне !х шд-няття. Нижньокрейдовi вiдклади знаходяться в штер-валi глибин 2250-2650 м. Товщини змiнюються вiд 22 до 32 м.
У райош Ковалiвського тектонiчного пору-шення крейдовi вiдклади поступово занурюються в швденно-захщному напрямi. 1нтервал залягання нижньокрейдових вiдкладiв становить 1583-2536 м, а верхньокрейдових 1998-2490 м. Товщина нижньо! крейди зростае ввд 4 м (св. № 14-Парище) до 24 м (св. № 40-Богородчано-Парищенська). У розрiзi верхньо! крейди присутш лиш туронський та сеноманський яруси. Розрiз св. 36 - Богородчани-Парище представлений вщкладами нижньо! (шт. 2000-2109 м) та верхньо! крейди (шт. 2109-2190 м). У розрiзах свердловин №№ 4, 6, 8-Богородчанська крейдовi вiдклади вiдкритi лише фрагментарно. Розрiз починаеться вiдкладами верхньо! крейди в шт. 2200-2380 м, сеноманський ярус розкритий в iнтервалi 2380-2400 м; нижня крейда в ш-тервалi 2400-2420 м. Розрiзи верхньо! крейди свердловини № 4-Богородчани (iнт. 1830-1890 м) та св. 8 - Богородчани (шт. 1730-1785 м) добре корелюються мiж собою. Свердловина 13-Ковалiвка-Черешенська, що пробурена в тш же дмнш блоку i знаходиться поб-лизу свердловини 53-Богородчани-Парищенська, розкрила вщклади верхньо! крейди в iнтервалi 1824 -1926 м.
Крейдовi вщклади на площi Богородчани-Парище розмщеш неповсюдно, що пояснюеться рiзною стешнню !х денудацi!. На найбiльш пришднятих дм-нках, крейдовi вiдклади вщсутш повнiстю або част-ково. На розрiзi видно, що на швдень вiд свердловини № 50-Коршiв-Iспаська вщклади крейди виклиню-ються i з'являються пiвденно-схiднiше, i розкритi при буршш свердловини 1-Середнiй Майдан на глибиш 2613 (верхня крейда) та 2759 (нижня крейда). Свердловиною 50-К1 верхньокрейдовi вiдклади розкритi на незначних глибинах - 177 м (сантонський ярус) до 329 м (сеноманський ярус). Товщина вiдкладiв верхньо! крейди становить 152 м. Нижиьокрейдовi вщк-лади заглибленi на 340 м i товщина !х рiвна 17 м. На площi Богородчани-Парище вщклади верхньо! крейди залягають незгiдно на породах нижньо! крейди, товщина змшюеться ввд 14 м (св. № 31- Бого-родчани-Парищенська) до 63 м (св. № 12-Богород-чани). Товщина сенонського ярусу коливаеться в межах ввд 13 м (1-КЧ) до 230 м (св. 6-Бг).
Вщсутшсть крейдових вiдкладiв при буршш бшьшосп свердловин на площi Коршiв-Iспас та Бого-родчани-Парище пояснюеться розташуванням тут Коломийсько! палеодолини, у межах яко! вiдклади розмип (св. №№ 28-30-Коршiв-Iспаська, 32-44-Кор-шiв-Iспаська, 26-27- Богородчани-Парищенська та iн.). У свердловиш 3-Коршiв верхньокрейдовi вiдк-лади розкритi на глибинi 222 м (коньякський ярус) -720 м (туронський ярус) свердловиною № 40-Коршiв-1спаська. Породи нижньо! крейди розкрил на глибиш 319 м (товщина !х становить 4 м).
У швденно-захщному напрямку, в райош свердловини № 58- Коршiв-Iспаська ввдклади дещо занурюються. Свердловиною № 35-Богородчани-Парищенська розкрил вщклади верхньо! крейди на глибиш 2080 м, шд яким залягають породи нижньо! крейди товщиною 22 м (2162 м). Дал^ на швденний захщ, пi-сля Ковалiвського розривного порушення, мезозой-ськ1 в1дклади рiзко занурюються. Верхи мезозойських
вiдкладiв розташоваш на рiзних гiпсометричних рiв-нях. Свердловиною № 63- Коршiв-Iспаська розкрип туронський та сеноманський яруси (верхня крейда) на глибинi 390 м (товщина 32 м). Нижньокрейдовi вщк-лади залягають в iнтервалi 391-408 м (товщина !х ся-гае 19 м). За межами Сторожинецького розлому крей-довi вiдклади виходять на денну поверхню. Свердловиною № 28-Коршiв-Iспаська верхню крейду розк-рили в iнтервалi 470-535 м, а нижню крейду - 535-542 м (товщина 7 м). У швденно-захщному напрямi товщина вiдкладiв поступово збiльшуеться i в свердло-винi № 32- Коршiв-Iспаська зануреш на глибину 365461 м (сантон-сеноман), шд ними породи нижньо! крейди, товщиною до 10 м. Дал^ (св.№ 31 - Коршiв-1спаська) вiдклади мезозойського вiку розкрип в ш-тервалi 787-861 м (верхня крейда), та 861-869 м (ни-жня крейда). Як видно товщина порщ нижньо! крейди дещо менша порiвняно iз сусiднями блоками.
За межами Коавського розлому глибина заля-гання крейдових вiдкладiв рiзко збiльшуеться i свердловиною № 54-Богородчано-Парищенська вони роз-критi на глибинах 1630-1705 м (К2) та 1705-1748 м (К1), свердловиною № 31 -Богородчани-Парищенська розкритi лиш вщклади нижньо! крейди в iнтервалi 2919-2926 м з незначними товщинами, яш сягають 7 м. В напрямку на пiвденний захiд решта свердловин добурили лиш до неогенових вiдкладiв.
У межах Сторожинецько! пiдзони свердлови-нами №№ 48 i 7-Коршiв-Iспас та № 63-Богородчано-Парище не розкрито крейдових вiдкладiв. У межах Сторожинецького та Косiвського розломiв нижньок-рейдовi вiдклади виклинюються.
У швденно-захвдному напрямi свердловиною № 63-Богородчано-Парище розкритий весь розрiз вщ-кладiв крейди, з якого випадають маастрихський i ка-мпанський яруси (верхи крейди), як загалом i в межах вае! Зовнiшньоí зони. 1нтервал залягання вiдкладiв верхньо! крейди становить 1432-1660 м, товщина !х 173 м. Нижньокрейдовi вiдклади знаходяться в штер-валi 1660-1670 м.
Свердловиною № 20-Коршiв-Iспас, дослщжу-ванi вiдклади залягають в iнтервалi 421-578 м (сан-тон-сеноманський ярус) та 578-594 м (вщклади неокому). Свердловина № 16-Ковалiвка-Черешенка досягнула верхньокрейдових вiдкладiв на глибиш 1390 м (пласт товщиною 147 м), шд яким залягають вiдклади неокому, товщиною 28 м. У свердловин 53-Богород-чани-Парище крейда залягае гшсометрично нижче. Верхньокрейдовi вiдклади повнiстю виклинюються в розрiзi дано! свердловини, а нижняя крейда залягае на вщкладах юри на глибиш 1783 м, товщина и сягае 15 м. Вщклади верхньо! крейди в свердловинi № 59 -Ко-ршiв-Iспас занурюються на глибину 255 м, товщина !х становить 100-120 м. Шд ними незпдно залягають неокомсьш вiдклади нижньо! крейди. Товщина порщ данного ярусу сягае 24 м. Свердловиною № 14 - Кор-шiв-Iспас, яка розташована поблизу Покутського розлому, розкрип лиш вщклади верхньо! крейди, глибина занурення сягае 353 м, товщиною до 140 м. Свердловина № 33-Богородчани-Парище, розташована в прирозломнш палеодолиш, мае лише 25 м рава-русько!
свiти. Свердловина 32 Богородчани-Парище, пробурена безпосередньо в зон розлому, вiдкрила тiльки ввдклади палеозою (пiд неогеном).
У швденно-захщному напрямi вiдклади мезозою поступово занурюються i у свердловинi № 15-Ко-ршiв-Iспас розкритi вже на глибиш 852 м, товщина !х рiвна 20 м. Уже в Коавсько-Угерськш пiдзонi, свердловиною 15-Ковалiвка-Черешенка розкритий весь ро-зрiз крейдових вiдкладiв, якi зануренi на глибину 1664-1711 м (туронський та сеноманський яруси). Ни-жня крейда знаходиться в iнтервалi 1713-1744 м. В свердловиш № 1-Ковалiвка-Черешенка, верхня крейда повшстю розмита, а нижня крейда залягае в iнтервалi 1990-2004 м.
На пiвденному-сходi Косiвсько-Угерськоí' ш-дзони товща нижньокрейдових вiдкладiв розкритi на глибиш 1150 м (св. № 50-Коавська), товщиною 11 м. Породи цього вшу прослщковуються до вибою. Поступово на швденний-захщ товщина !х зменшуеться i вже у свердловиш № 45-Коавська рiвна 4 м в штер-валi глибин - 2157-2161 м. Свердловиною № 27-Ко-валiвка-Черешенка в iнтервалi 2150-2164 м, залягають ввдклади нижньо! крейди потужнiстю 14 м. Сусь дня свердловина тiеí ж площi - № 5- Ковалiвка-Чере-шенка, дещо гшсометрично нижче розбурила породи неокому, товщина пласта сягае 35 м та залягае в ште-рвалi 2513-2548 м.
На Сторожинецькш площi (в межах одноймен-но! пiдзони) вiдклади верхньо! крейди залягають на глибинах вщ 732 м (№ св. 26-Сторожинецька) до 1156 м (№ св. 28-Сторожинецька). Нижньокрейдовi вщк-лади локально розкрип такими свердловинами як: №№ 29-Сторожинецька (на глибинi 1027 м), 30- Сто-рожинецька (818 м), 40- Сторожинецька (733 м), 48-Сторожинецька (755 м) та 55- Сторожинецька (1070 м). У крайнш швденно-схщнш дiлянцi пiдзони вiдк-лади крейди розкрип свердловинами Сторожинець-ко! площi в межах Сучавського розривного пору-шення. Свердловиною 48-Ст. на глибиш 736 м - вер-хньокрейдовi вiдклади, та на глибинi 755 м - нижньо-крейдовi, а вже в свердловиш 55-Ст., гшсометрично нижче: 933 м та 1070 м вщповвдно. Товщина нижньо! крейди змшюеться вщ 10 до 15 м.
Свердловинами 1 та 7-1спас породи верхньокрейдових вiдкладiв розкрип на глибинах 895 та 820 вщповщно. Товщина практично однакова - 140 м. Знизу прослщковуеться пласт неокомських вiдкладiв: 1030 м (св. № 1-1спас) та 960 м (св. № 7-1спас). Товщина !х збiльшуеться в захiдному напрямi вiд 8 до 22 м. Далi по розрiзу вiдклади крейди виклинюються.
У швденному напрямi ввд площi 1спас декiлька свердловин Славецько! площi (свердловини №№ 1, 4, 6) повшстю вщкрили вiдклади верхньо! крейди на глибинi вiд 1206 м до 1599 м, а нижня крейда розкрита на глибиш 1405 м, з товщиною вiдкладiв, яш змшю-ються вщ 8 м (св. № 1-Славецька) до 23 м (св. № 4-Славецька).
Свердловиною № 2-Шеремепвська верхньок-рейдовi вiдклади розкритi в iнтервалi 1308-1480 м, а нижня крейда - 1483-1490 м. Вибо! свердловин ще! площi знаходяться у неогенових вщкладах. Далi пок-рiвля мезозою, залягае на глибинi 1537 м (К2), потуж-
шсть складае 170 м. Нижньокрейдовий вiддiл просль дковуеться в iнтервалi 1715-1727 м. 1х розрiз сшвста-вляеться з розрiзом свердловини № 15-Ковалiвка-Че-решенка. В подальшому вiдклади крейди поступово зрiзаються пiднасувною частиною i вже в повному ро-зрiзi розкрил свердловинами Лопушнянського родо-вища на значних глибинах.
У Лопушнянськш пiдзонi ложе знаходиться, на абсолютних глибинах 3,5-5 км, а ерозшш врiзи пере-вищують 5,5-6 км. Тут теж розвинута система пору-шень i мае розвиток ерозшний рельеф. Так Красно!ль-ська палеодолина i дек1лька виявлених невеликих па-леодолин (Солонецька, Мигiвська, Вижницька, Кут-ська) мають продовження в Лопушнянськш шдзош Солонецька i Красно!льська долина оточують Лопуш-нянське пiдияття, а Кутська i Вижницька оточують Ро-женське шдняття. В районi св. № 1-Вижниця, з усього мезозою збереглись лише верхньоюрськ1 ввдклади, в той час, як у суадшх свердловинах на швшчний зах1д i пiвденний схiд поступово i закономiрно розрiз мезозою нарощуеться аж до сенонських вiдкладiв.
Верхньокрейдовi вщклади зануренi на глибину вад 4081 м (св. № З-Лопушна) до 4450 (св. № 2-Лопу-
шна), для вiдкладiв нижньо! крейди штервали залягання змiнюються в межах вщ 4102 м (св. № 11-Лопу-шна) до 5100 м (св. № 13-Лопушна) (рис. 3).
Далi по розрiзу вiдклади крейди поступово занурюються i вже у свердловинах Красношьського ро-довища вщклади верхньокрейдового вiддiлу залягають на глибиш вщ 1217 м (св. № 11 -Красношьська) до 1315 м (св. № 1- Красношьська), а нижньокрейдових вщ 1339 до 1607 м. Товщина порщ неокому зрос-тае ввд 6 м (св. № 5- Красношьська) до 25 м (св. № 3-Красношьська). Свердловина № 1-Святославська пробурена практично б™ кордону з Румушею. 1нте-рвал залягання верхньо! крейди 1793-1965 м, знизу за-лягае пласт нижньо! крейди товщиною 20 м. Свердловина № 1-Солонець, пробурена в межах пришднятого мегаблоку шднасувно! частини. Свердловина № 2-Се-пвська пробурена в склешннш частинi Сегiвсько! ан-тиклшально! складки, що знаходиться мiж Мипвським i Жадiвським скидо-зсувами i являе собою горст, при-пiдиятий у ввдношенш до всiх сум1жних блоков приб-лизно на 50 м, нижньо- та верхньокрейдовi в1дклади залягають в iнтервалi 2120-2367 м.
Рис. 3 Схема кореляцИрозрiв свердловин №№ 1 ^сювсъка -1-Сергивсъка-3-Петровецъка-2-Петровецъка Зов-нiшнъоi зони Передкарпатсъкого прогину (склала: Мазур А.П., 2014 р. з використанням матерiалiв 1вано-
Франювсъ^' геофгзично'1' експедицп)
Проаналiзувавши все вищезазначене можна ска-зати, що для крейдових вiдкладiв характерне локальне поширення, яке контролюеться розвитком палеодолин та характеризуемся невеликими глибинами залягання, якi збiльшуються у швденно-захвдному напрямi. Проте характер ïx залягання рiзко змiнюеться у пiднасувi По-кутсько-Буковинських Карпат, де глибина залягання сягае понад 5000 м.
Висновки з даного дослiдження i перспек-тиви подальшого розвитку в цьому напрямку.
На основi проведених дослщжень можна шдсу-мувати, що поширення крейдових ввдклащв у Зовшш-нш зонi характеризуеться такими особливостями для кожноï дослiджуваноï щдзони, як:
- для Крукениць^' щдзони характерна майже повна еродованiсть крейдового комплексу порщ. Од-нак, його залишки бувають в ерозiйниx врiзаx, що можна побачити з результапв буршня свердловин №№ 1,3,7,11 Коxанiвського родовища. Ними розкритий лише нижньокрейдовий розрiз у iнтервалi 1116-1353 м;
- у швшчно-захвднш частиш Коавсько-Угерсь-ко1 щдзони крейдовi ввдклади розкритi на Пiдлубiвсь-к1й площi в iнтервалi глибин 220-980 м. Дал^ вздовж Городоцького тектонiчного порушення у твденно-за-хвдному напрямку спостертаеться ïx занурення i у св. № 300 Рудшвського родовища вони розкрип в штер-валi ввд 1407 до 1473 м. Для дшянки, яка розташована м1ж Малогорожанською i Ходорiвською палеодоли-нами, крейдовi ввдклади характеризуються аналопч-ними умовами залягання (вони розкрип на глибинах ввд 460 м у св. № 5-Малогорожанська до 1770 м у св. № 1-Летнянська).
- центральна частина Коавсько-Угерсь^' т-дзони також характеризуеться зануренням крейдових ввдклащв у пiвнiчно-сxiдному (до Калуського тектош-чного порушення) та в швденно-захвдному (до Крако-вецького порушення) напрямках. Свердловинами Бо-лоxiвського, Кадобнянського та Гришвського родовищ вони вже розкрип на глибинах 1000-1700 метрiв, однак свердловинами №№ 40, 59-Богородчани-Парище - на глибинах 2559 м та 2587 м. Також необхвдно зазначити, що на твдень вiд Космацького розлому немае однозначного шдтвердження наявносп крейдових вщкла-дiв, однак за даними сейсмiчниx дослiджень видм-ються сприятливi структури на глибинах 5000-5500 м;
- на твденному сxодi Косiвсько-Угерськоï т-дзони крейдовi ввдклади розкритi свердловинами №№ 35-Богородчани-Парище, 25-Коршiв-Iспаська, 19-Ко-валiвко-Черешенська, 2-Сегiвська та шшими на глибинах 1300-2500 м. Однак, на твденний зах1д вщ поздо-вжнього Косiвського розлому вони рiзко заглиблю-ються i вже свердловинами Лопушнянсь^' щдзони розкрип на глибинах: 4245 м (св. № 3-Лопушнянська),
5050 м (св. № 13-Лопушнянська) та 5300 м (св. № 1-Сергпвська);
- в Сторожинецькш шдзош крейдовi вщклади вiд Коломийсько! палеодолини i на твденний схвд до кордону з Румушею занурюються вiд 177 м (св. № 50-Коршiв-Iспаська) до 1793 м (св. № 1-Святославська).
Список лггератури:
1. Крупський Ю. З. Геодинамiчнi умови фор-мування i нафтогазоносностi Карпатського та Волино-Подiльського регiонiв Укра!ни / Ю. З. Крупський. -Ки!в: УкрДГР1, 2001. - 144 с.
2. Заяць Х. Б. Глибинна будова надр Захiд-ного регiону Украши на основi сейсмiчних дослiджень i напрямки пошукових робiт на нафту i газ / Х. Б. Заяць.
- Львiв: ЛВУкрДГР1, 2013. - 136 с.
3. Вялов О. С., Буров В. С., Каретников Л. Г. Некоторие вопросы геологии и перспектив нефтеносности Передкарпатского прогиба // Геология нефти и газа. - 1966. - № 6. - С. 49-53.
4. Субботин С. И. Глубинное строение Советских Карпат и прилегающих територий по даннным геофизических исследований. - К.: Изд-во АН УССР.
- 1955. - 260 с.
5. Гаврилишин В. I., Пастернак С. I., Сеньков-ський Ю. М. Лiтолого-палеогеографiчна карта сено-ману Волино-Подiлля i сумiжних територш // Доп. АН УРСР. Сер. Б. - Геолопя, хiмiя та бюлопя. - 1969. - № 3. - С. 210-213.
6. Щерба В. М., Килын И. В., Щерба А. С. О тектоническом районировании и перспективах газоносности Внешней зоны Передкарпатского прогиба // Тезисы докл. респ. совещ. - Часть 1. - Львов, 1973. - С. 155-156.
7. Щерба В. М., Кшин I. В., Щерба О. С. Роз-ривш дислокацп та !х вплив на структуру Зовшшньо! зони Передкарпатського прогину // Доп. АН. УРСР. Сер. Б. - Геолопя, хiмiя та бюлопя. - 1974. - № 3. - С. 242-243..
8. Пилипчук А. С., Карпенчук Ю. Р., Понома-ренко Л. Б. Перспективи нафтогазоносносп твденно-схвдно! частини пiднасуву Укра!нських Карпат // Наф-това i газова промисловiсть. - 1993. - № 1. - С. 3-7.
9. Изотова Т.С. и др. Литофацыальный анализ по данным ГИС и керна мезозойських отложений северо-западной части Бильче-Волицкой зоны Предка-рпатького прогиба, Львов, 1988, фонды УкрНИГРИ.
10. Вишняков И.Б. Зональный прогноз нефте-газоносности кембрийских отложений Волыно-По-дольской нефтегазоносной области / И.Б. Вишняков.-Львов: УкрНИГРИ, 1988.-20 с.
11. Атлас родовищ нафти i газу Украши. IV том.-Львiв: Укра!нська нафтогазова академiя, 1988.
