CC BY
51
УДК 316.344.24-027.561
Погр1бна В. Л., доктор соцюлопчних наук, професор;
Шдкуркова I. В., кандидат соцюлопчних наук, доцент
ПРОФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРП ТА ПРАКТИКИ
У статт1 визначаеться м1сце профестного самовизначення молод1 в систем1 соц1ал1зацп. Анал1з даного феномену кр1зь призму «теорп збагачення прац1» Ф. Герц-берга дозволив авторам довести, що результати профестного самовизначення полягають у зм1нах у структур7 св1домост1 особистост1, якг в1дбуваються посту-пово, супроводжуються формуванням профестних ¡нтереЫв 7 приводять до св1до-мого вибору професп, розкриття власного профестного потенциалу та розбудови професшног кар'ери.
Ключовi слова: профеайне самовизначення, профеайний виб1р, профестна ¡дентифжащя, теор1я збагачення прац1.
Актуальтсть проблеми. Вступаючи у доросле життя тсля закшчення школи, випускники постають перед проблемою вибору професп. Це один iз доленосних виборiв у житп кожно'1 людини, оскшьки передбачае активний пошук свого мюця у професшнш структурi суспшьства через процеси про-фесшно'1 самощентифшацп, самовизначення та саморозвитку. Вщ вдалого профестного самовизначення залежить не тшьки ефектившсть реалiзащi особистiсного потенцiалу людини, але й функцюнування суспiльства в цшо-му. Активний усвiдомлений вибiр подальшо! професшно'1 дiяльностi може супроводжуватися певними труднощами, пов'язаними з вщсутшстю у сус-пiльствi комплексно! програми професшно'1 орiентацii молодi. На жаль, сьо-годнi проблема професiйного вибору практично повшстю покладена на плечi молодих людей та 1'х батьюв. Численнi дослiдження фiксують, що старшокласникам бракуе шформацп про професп, яю iснують у суспiльствi, 1'х змют та умови професшно'1 дiяльностi, про сучасний ринок пращ. Молодим людям не вистачае знань про власш можливосп, про вщповщшсть мiж про-фесiйними уподобаннями та власними схильностями й здiбностями.
Аналiз основних джерел i публЫацш свiдчить про те, що дослщженню професiйного самовизначення та професшно'1 самощентифшацп в рiзних п аспектах присвятили сво'1 працi таю вчеш, як Т. В. Ананко, А. Арвантс, Л. М. Дашельс, Л. Донг, Т. Л. Дурксен, Е. Ф. Зеер, Л. А. 1нжиевська, С. Калд^ Р. М. Классен, С. О. Кимов, Е. Ксакакос, М. З. Кузiв, В. Т. Лозовецька, Г. Ф. Москалик, М. С. Пряжников, А. Резваш, П. Хосрав^ Г.-М. М. Саппа,
106
© Погр1бна В. Л., Щдкуркова I. В., 2017
П. Хосравi та ш. [1-12]. У роботах В. А. Архшова, О. М. Бабосова, В. I. Жу-равльова, Ю. А. Зубок, В. Т. Люовського, С. М. Павлютенкова, В. П. Потапова, В. I. Чупрова знаходимо аналiз чинниюв, що впливають на формування професшного самовизначення та професiйну мотиващю молодi, а проблема сощальноi обумовленосп вибору тих чи iнших професш, динамiка "х престижу, професшш iнтереси та намiри представленi в наукових дослщженнях С. I. Головахи, Д. Л. Костянтишвського, В. Г. Костюка, М. М. Траскуново'].', М. Х. Птми, В. М. Шубкша.
Метою статтi е теоретичне та емпiричне обгрунтування феномену професшного самовизначення молодi в умовах мобшзованого (перехiдного) суспiльства.
Виклад основного матерiалу. Проблема професшного самовизначення юнуе у людини протягом усього життя. Як зазначае у сво"х роботах Е. Ф. Зеер, перед особистютю постшно виникають проблеми, що вимагають вщ не'1' ви-значення свого ставлення до професш, iнодi аналiзу i рефлексп власних про-фесiйних досягнень, прийняття ршення про вибiр професп або п змiну, уточнення або корекщю кар'ери, вирiшення iнших професшно обумовлених питань [13].
Професiйне самовизначення - не одномоментний акт вибору професп, а комплексне явище, що включае у себе фшософсью, психолопчш, сощолопч-нi, педагогiчнi аспекти i може актуалiзуватися на рiзних етапах становлення особистосп.
1снуе багато визначень сутност поняття «професшне самовизначення». Однак ус вони мiстять декiлька основних моментiв. По-перше, професiйне самовизначення - це усвщомлений вибiр професiйноi дiяльностi, заснований на оцiнцi власних здiбностей та можливостей, особливостей професп та вимог до не'].'. Так, М. Дубшка зазначае, що «професшне самовизначення полягае в усвщомленш особистiстю себе як суб'екта конкретноi професiйноi дiяль-ностi та передбачае... самооцiнку людиною власних шдивщуально-психоло-гiчних якостей i зiставлення сво"х можливостей з психолопчними вимогами професп до спещалюта» [14, с. 48]. Е. Ф. Зеер додае до цього ще й таю по-казники, як усвщомлення щнносп сусшльно-корисно" працi; орiентування в соцiально-економiчнiй ситуацп i прогнозування престижност обраноi пра-цi; загальне орiентування в свiтi професiй i видшення професiйноi мети; ш-формування про професп, спещальносп, професiйнi навчальнi заклади i мiс-ця працевлаштування; уявлення про перешкоди на шляху досягнення професiйних цiлей, про сво" переваги, що сприяють реалiзацii намiчених планiв i перспектив; наявшсть резервних варiантiв вибору на випадок невда-чi за основним варiантом професiйного самовизначення; початок практичноi
реалiзащï особиспсно'1' професшно'1' перспективи i постшне коригування на-мiчених планiв [13].
По-друге, процес професшного самовизначення зазвичай пов'язаний з прагненням людини до саморозвитку та самореашзацп. Зокрема, М. С. Пряж-ников пiдкреслюe нерозривний зв'язок професшного самовизначення iз само-реалiзацieю людини в шших важливих сферах життя, i вщзначае: «суттю професiйного самовизначення е самостiйне i усвiдомлене знаходження зна-чень обрано'1' або вже виконувано'1' роботи i вае'1' життедiяльностi в конкретнiй культурно-iсторичнiй (соцiально-економiчнiй) ситуацп, а також знаходження значення в самому процес самовизначення» [15, с. 64].
По-трете, професшне самовизначення характеризуеться активним пошу-ком можливостей для власного професшного саморозвитку. Як зазначае В. Т. Лозовецька, «особистють вщходить вщ позицп об'екта впливу з боку суспшьства, державних i громадських органiзацiй щодо вирiшення свое професшно!' долi, перестае служити об'ектом програмування ззовш» [16, с. 10], стаючи самостiйним суб'ектом професiйного самовизначення.
Найбшьш актуальною проблема професiйного самовизначення стае у юному вш^ коли випускники школи - старшокласники вперше обирають про-фесiю. У цей час у молодих людей актуалiзуються таю пошуковi етапи: первинна орiентацiя у професiях, формування професшно'1' готовностi до самовизначення, формування професшних намiрiв, розвиток iнтересiв та схильностей, конкретний професшний вибiр.
Вiдповiдно, чинниками устшного професiйного самовизначення е: по-iнформованiсть про те, якi у суспшьста iснують професп, та як до них ви-суваються вимоги; знання об'ективних потреб у рiзних видах працi у суспшь-ствц оцiнка сво'1'х якостей та здiбностей i спiввiдношення ïx з вимогами професп та ш.
У той же час слщ зазначити, що за умов вщсутносп загально'1' профорiен-тацшно'1' програми у суспiльствi у процес професiйного самовизначення особистостi можуть виникати певнi проблеми, пов'язанi з адекватшстю оцш-ки власних здiбностей, змiсту працi, кон'юнктури ринку пращ тощо. Цi проблеми потребують негайного вирiшення.
Враховуючи, що процес щентифшацп у вiдповiдностi до теорш Г. Тедж-фела [17] i Дж. Тернера [18] включае двi взаемодiючi пiдсистеми - соцiальну та особистюну, соцiальна самоiдентифiкацiя е основою для визначення жит-тевих стратегш у взаемовiдносинах iз соцiальним оточенням. При цьому професшна самоiдентифiкацiя характеризуе прагнення особистост оволодь ти знаннями, умшнями та навичками rid або шшо'1' професп, мислене засто-сування до себе професшно значущих особливостей характеру, поведшки, спiлкування, тобто формуеться через професiйне самовизначення.
У процес професшного самовизначення особистють, орieнтуючись на певну професiйну групу суспшьства, до яко'1 прагне вступити, мае виявити сво'1 особистiснi якост та оцiнити 1'х. Залежно вщ наявностi необхiдних для професп якостей формуеться «вольова спрямованiсть на самощентифшащю з обраною групою шляхом збереження i розвитку особистiсних якостей, що сприяють самощентифшацп, або пошуки шшо'1' групи» [19]. Фактично мова йде про можливють працювати за сво'1'м покликанням.
Слово «покликання» у тлумачному словнику С. Ожегова мае значення (мовою оршналу): «склонность к тому или иному делу, профессии»; «дело жизни, предназначение» [20, с. 609]. Схильшсть людини до професп ств-вiдноситься з тими видами дiяльностi, якими вона займаеться в господар-ському життi суспiльства. Але в господарському житт суспiльства пред-ставлеш i тi, хто схильностей до справи, якою зайнятi, не мають. I в цьому сенсi вони не мають шанав стати професюналами. Постае питання: яким може бути стан суспшьства, якщо в ньому взаемод^ть професiонали i не-професюнали? Вiдповiдь е очевидною.
На необхщнють створення умов, при яких у професшнш дiяльностi людини виявляеться ii «природна» схильнiсть до того, чим вона зайнята на тд-приемста чи в оргашзацп, вказують результати деяких соцiологiчних досль джень, що проводилися ще за чаав радянсько'1 влади. Якщо продуктивнiсть пращ пращвника, що вдало обрав свою роботу i виконуе ii з бажанням, при-йняти за 100%, то продуктившсть працi працюючого без бажання буде скла-дати 65 %; працюючого охоче, але такого, що неправильно обрав профеаю -50%, а тих, хто працюе без бажання i помилився у професшному виборi - 30 (!) % [21, с. 208-209].
Разом з тим визнання факту «вiрного»/«невiрного» професшного самовизначення молодо'1' людини припускае, що в процеа професшно'1' дiяльнос-тi вiдiграють важливу роль здатносп, якi не пiддаються змшам. Оскiльки здатностi, що данi людиш вiд природи, не змiнюються в процеа спiльноi дiяльностi, вони виконують функщю незмiнних (iнварiантних) величин та е тими елементами, значенням яких не можна нехтувати, оскшьки саме на '1'хнш основi повинна будуватися оптимальна оргашзащя професiйноi дi-яльносп людини.
У подальшому аналiзi феномену професшного самовизначення ми про-понуемо звернутися до щей Ф. Герцберга i його ствробпниюв, якi у другш половинi 50-х рр. минулого сттття розробили «теорiю збагачення пращ». Вони, зокрема, визнають: «Якщо праця (labour) нудна, монотонна або неприемна, людина стане працювати тшьки заради того, щоб уникнути мате-рiальних позбавлень i несхвалення. .. .I навпаки, для людей будь-яко'1' куль-тури й у будь-якому регюш завжди кращим мотиватором працi е власне
умшня робити конкретну роботу (work), котра вщповщае 1'хшм здiбностям, звичайно, за умови, що така робота 'м надана» [22, с. 125]. Вщповщно до цього висновку дослщники направили сво'' зусилля в напрямку, який самi ж i визначили як найбiльш перспективний для вивчення. «Збагачення працi, -вказують Ф. Герцберг i М. У. Майнер, - допомагае так оргашзувати роботу, щоб здiбностi i можливостi 'х виявити росли в пращвниюв швидкими темпами» [22, с. 129]. Отже, модель дш, запропонована авторами теорп збагачення пращ, являе приклад того, як на ращональному рiвнi може змшювати-ся пiдхiд до оргашзацп стльно'' дiяльностi людей, що, в свою чергу, опосередковано впливае на мехашзм професшного самовизначення. Якщо молода людина розумiе, що «збагачена праця» надасть або, навпаки, не на-дасть 1'й можливiсть розкрити власний професiйний потенцiал i побудувати професiйну кар'еру, вона бути робити свш вибiр свiдомо, а не шту'тивно.
Таким чином, науковщ вiдiйшли вiд протиставлення чинникiв, що впли-вають на пращвника та пояснюються в рамках змютовних i процесуальних теорiй мотивацп, й звернулися до розробки системних моделей. Такого роду модел^ що мютять рiвнi активностi працiвника, визнають, що таю поняття, як «зусилля», «здiбностi», «результати», «винагороди», «задоволення», «сприйняття», мають спiввiдноситися у рамках едино' системи, невщ'емною складовою яко' е професшне самовизначення та професiйний вибiр.
Вiдомо, що у кожно' молодо' людини, що сто'ть на порозi вибору свого професiйного майбутнього, е не тшьки культурно обумовленi, але i шдивщу-альнi особливостi. Факт наявносп в особистостi «позакультурних» шдивщу-альних особливостей робить професiйний вибiр елементом процесу оргашзацп пращ [23, с. 26]. Але при цьому не ставиться питання про те, що професшний вибiр у масштабах суспшьства - це приваблива i демократична щея. Так, Е. Дюркгейм, надаючи особливого значення оргашзаци професiйноi дiяльностi людей у сучасному йому суспiльствi на умовах пращ по здiбностях, пiдкреслював, що недостатньо виробити новi правила органiзацii пращ, «необхщно ще, щоб вони були справедлив^ а для цього треба, щоб зовшшш умови конкуренцii були рiвними» [24, с. 378].
Разом з тим щея рiвних умов для уах на стадii ii практично' реалiзацii набувае форми сощального примусу, втрачаючи при цьому усю свою при-вабливiсть i демократичшсть («Держава» Платона). Якщо професiйний вибiр не знаходить тако' форми, у якш вiн стае «привабливим» для молодо' людини, то ii професшна соцiалiзацiя «нагадуе не завжди влучний пострш по мi-шеш, яка рухаеться» [25, с. 124].
Досить часто сучасш випускники шкш приходять до ситуацii професiй-ного самовизначення без певно'' мотивацii, не усвщомлюючи важливостi цього кроку, бо е значний ризик помилкового вибору, який може потягнути
за собою особист розчарування та гальмування процесу професiоналiзацii. З метою дослщження мотивiв професiйного самовизначення молодi у жовтнi 2016 р. було проведено опитування 784 студенев першого курсу усiх шсти-тутiв та факультетв денноi форми навчання Нащонального юридичного унiверситету iменi Ярослава Мудрого.
За статтю було опитано 42,2% чоловшв та 57,8% жшок. Бшьшють опи-таних першокурсникiв - представники Хар^сь^ (27,2%) та прилеглих до неi областей - до^^ко" (11,4%), Днiпропетровськоi (8,9%), Луганськоi (7,0%). Це свщчить про те, що у сво"х освiтнiх орiентацiях молодi люди оби-рають, в основному, свш регiон для навчання.
Професiйна самощентифшащя та професiйне самовизначення зумовлене певним мотивацшним пiдгрунтям, що вiдбивае, з одного боку, реали суспшь-ного життя, а з iншого - духовш потреби особистостi. Це ми можемо спо-стерiгати у вщповщях респондентiв на запитання «Чому Ви для навчання обрали саме Нащональний юридичний ушверситет iм. Ярослава Мудрого?». Найбшьш поширеною вiдповiддю (62,9%) були «компшменти» в бiк професп, якiй навчають в унiверситетi, 56,9% першокурсниюв давно мрiяли на-вчатися саме в цьому унiверситетi, 43,8% хотши отримати диплом престижного вишу, 40,5% вважають, що в ушверситет е перспективи подальшого працевлаштування, кар'ери, 23,9% звернули увагу на те, що ушверситет мае добру матерiально-технiчну базу, 15,5% респонденпв як мотив обрали ба-жання продовжити династш батьк1в. Як бачимо, домiнують мотиви, пов'язанi iз «модною», затребуваною профеаею, престижнiстю вишу, перспективою працевлаштування, що одночасно е засобом реалiзацii себе у професп та га-рантованим високим соцiальним статусом.
Мотив продовження династи заслуговуе окремоi уваги. Пщ впливом сiм'i формуеться вихщна система ставлення до свiту, професп i себе, як майбут-нього професюнала. Велике значення при цьому мають так зваш «сценарii виховання». Цi сценарii можуть сприяти формуванню, як правило, полярних титв мотиваци - цiльовоi та контрмотивацii. Формування першого, найбiльш привабливого, типу вщбуваеться в результатi використання класичних ви-ховних стратегiй, коли батьки м'яко i ненав'язливо спрямовують природнi схильносп i здiбностi дитини в русло "хньо" максимальноi реалiзацii. Проте можна видшити i найбiльш поширенi батьювсью плани, що негативно позна-чаються на майбутньому професшному життi.
1. Жорстка статева перевага - у випадку попереднього настрою на дитину товно" статi при появi дитини шшо" спостерiгаеться або виховання по типу протилежноi статi, iз жорстким нав'язуванням вщповщних iнтересiв i про-фесш, або падiння iнтересу до виховання взагалi й iгнорування явних здiб-ностей дитини.
2. Прагнення продовжити в дитиш власну лшю розвитку - нав'язуеться професшний напрям, подiбний до батьювського, нерщко протилежний ю-тинним здiбностям i схильностям.
3. Прагнення до компенсацп - батьки вважають, що дитина просто зобов'язана досягти того, що не вдалося батькам.
4. Реалiзацiя сценар^ «батьки вундерюнда» - дитину орiентують на дуже високi досягнення в обстановщ пiдвищеноi вiдповiдальностi i перевтоми.
5. Прагнення до збереження батьювського прюритету за будь-яку цiну -розвиток дитини навмисно гальмуеться з тим, щоб вона не перевищила рiвня батьюв, у тому чист й у професшному вiдношеннi.
У бшьшосп випадкiв результатом реалiзацii подiбних сценарив е штучне обмеження кола майбутшх професiйних занять, емоцiйна напружешсть, зни-ження самооцiнки, а у професшному аспект! - неадекватний вибiр профе-сiйного шляху, низька ефектившсть дiяльностi. Хоча наше дослiдження виявило вiдносно невисокий вiдсоток респондентiв, яю визначають свiй про-фесiйний вибiр бажанням продовжити сiмейну династiю (15,5%), ми схильш пояснювати це розвитком самостшносп як домшуючо" якостi в структурi модального типу особистостi, характерного для сучасноi укршнсько" молодi, а також переважанням в сiм'ях опитаних першокурсникiв класичних сощаль-но позитивних виховних стратегiй.
Крiм батькiв, найбшьш поширеними джерелами шформаци про ушверси-тет були визначенi сайт ушверситету (53,9%), друзi та знайомi (52,4%), а також Дш вiдкритих дверей (16,2%) й сощальш мереж1 (13,8%). Найменш шформативними для респондентiв джерелами виявилися телебачення (1,4%) та газети i журнали (0,4%).
Отже, можемо спостер^ати природне пiдвищення впливовостi такоi гiлки засобiв масовоi iнформацii, як 1нтернет, потенцiал якого доцiльно максимально використовувати в профорiентацiйнiй робот!
Аналiз соцiального походження першокурсникiв виявив, що бшьшють iз них мають батьюв-тдприемщв (22,1 %). Далi рейтинг склали таю позицп -юрист (15,5%), представник ро6очо" професii (11,6%), пращвник освiти (7,5%), медичний працiвник (6,1%), економют (5,7%), iнженер (3,5%), пращвник сшьського господарства (2,1%). Близько 9% опитаних вщповши, що "х батьки - безробiтнi, ще 5% - пенсюнери.
Отже, простежуеться три основних напрями впливу батьюв на професш-не самовизначення дiтей: 1) тдприемщ мають за мету орiентацiю нащадкiв на продовження сiмейного бiзнесу, можливiсть поглибленоi пiдготовки з проблем, що забезпечують юридичне супроводження бiзнес-дiяльностi; 2) юристи орiентують на спадкоемшсть та престиж профес!; 3) «бюджетни-
ки» бажають забезпечити дпей надшним майбутнiм, спрямовуючи 'х на отримання престижно' професп у високорейтинговому вуз^ i, як наслiдок, можливiсть тсля його закiнчення знайти гiдне мюце роботи.
Висновки. Професiйне самовизначення молодi е важливою складовою процесу соцiалiзацii, його результати полягають у змшах в структурi свщо-мостi особистосп, якi вiдбуваються поступово, супроводжуються форму-ванням професiйних iнтересiв i призводять до свщомого вибору професп. Виходячи з цього, особливого значення набувае теза С. А. Климова: «Про-феая - це доля, життевий шлях людини... це i споаб життя, i склад думок, i стереотипи сприйняття свiту, i сощальний тип людини» [26, с. 7].
Л1ТЕРАТУРА
1. Arvanitis A. Autonomy and morality: A Self-Determination Theory discussion of ethics. New Ideas in Psychology. 2017. Vol. 47. P. 57-61.
2. Brummelhuis ten L. L., Lautsch B. A. Office or kitchen? Wellbeing consequences of role participation depend on role salience. Journal of Vocational Behavior. 2016. Vol. 93. P. 171-182.
3. Camus G., Berjot S., Amoura C. et al. Motivation scale to be (re)worked: towards a new approach of the theory of self-determination. Canadian Journal of Behavioural Science. 2017. Vol. 49, Issue 2. P. 122-132.
4. Durksen T. L., Klassen R. M., Daniels L. M. Motivation and collaboration: The keys to a developmental framework for teachers' professional learning. Teaching and Teacher Education. 2017. Vol. 67. P. 53-66.
5. Freund A., Cohen A., Blit-Cohen E. et al. Professional socialization and commitment to the profession in social work students: A longitudinal study exploring the effect of attitudes, perception of the profession, teaching, training, and supervision. Journal of Social Work. 2017. Vol.17, Issue 6. P. 635-658.
6. Kaldi S., Xafakos E. Student teachers' school teaching practice: The relation amongst perceived self-competence, motivation and sources of support. Teaching and Teacher Education. 2017. Vol. 67. P. 246-258.
7. Rezvani A., Khosravi P., Dong L. Motivating users toward continued usage of information systems: Self-determinationtheory perspective. Computers in Human Behavior. 2017. Vol. 76. P. 263-275.
8. Ryan R. M., Deci E. L. Self-determination theory: basic psychological needs in motivation, development, and wellness. New York: Guilford Press, 2017. xii, 756 p.
9. Self and social identity in educational contexts / edited by Kenneth I. Mavor, Michael J. Platow and Boris Bizumic. London; New York, NY: Routledge, 2017. xiv, 363 p.
10. Self-determination theory (SDT): perspective, applications and impact / Susan L. Wade, editor. New York: Nova Publishers, 2017. xi, 180 p.
11. Self-determination theory in new work arrangements / Maria José Chambel, editor. Hauppauge, New York: Nova Science Publishers, Inc., 2016. x, 160 p.
12. The theory of self-determination / edited by Fernando R. Teson. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press, 2016. xi, 245 p.
13. Зеер Э. Ф. Психология профессий: учеб. пособие для студентов вузов. 4-е изд., перераб., доп. Москва: Академ. Проект; Фонд «Мир», 2006. 336 с.
14. Дубшка М. Специфша професшного самовизначення особистост майбутнього фахiвця. Наук. зап. КДПУ. Сер1я: Педагог1чм науки. Юровоград. 2015. Вип. 140. С. 47-51.
15. Пряжников Н. С. Профессиональное самоопределение в культурно-исторической перспективе. Вопросы психологии. 1996. № 1. С. 62-71.
16. Лозовецька В. Т. Професшна орieнтащя молодi в умовах сучасного ринку пращ: монографiя. Кив: 1ПТО НАПН Украши, 2012. 157 с.
17. Social identity and intergroup relations / edited by Henri Tajfel. Cambridge, Cambridgeshire; New York: Cambridge University Press, 1982. xv, 528 p.
18. Turner J. C. Social Categorization and Self-Concept: A Social Cognitive Theory of Group Behavior. Advances in Group Process: Theory and Research / edited by E. J. Lawler. Greenwich, Connecticut: JAI Press, 1985. Vol. 2. P. 77-121.
19. 1нжиевська Л. А. Психолопчш особливосп професшно1 самощентифшаци молодого фахiвця. URL: http://vuzlib.com/content/view/434/94/.
20. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка. 3-е изд. Москва: Азъ Ltd., 2008. 928 с.
21. Энциклопедия профессионального образования: в 3 т. / руководитель авт. кол., науч. и лит. ред. С. Я. Батышев; науч.-ред. совет: С. Я. Батышев (пред.) и др. Москва: Рос. акад. образования: Проф. образование, 1998. Т. 1: А-Л. 1998. 566 с.
22. Херцберг Ф., Майнер М. У. Побуждения к труду и производственная мотивация. Социолог. исследования. 1990. № 1. С. 121-129.
23. Рощина Я. М., Другов М. А. Выбор профессии: по любви или по расчету?: Препринт WP3/2002/04. Москва: ГУ-ВШЭ, 2002. 43 с.
24. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / пер. с фр. и послесл. А. Б. Гофмана. Москва: Наука, 1991. 572 с.
25. Смелзер Н. Социология / науч. ред. изд. на рус. яз. и авт. предисл. В. А. Ядов; пер. с англ. Москва: Феникс, 1994. 687 с.
26. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения: учеб. пособие для вузов. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 509 с.
REFERENCES
1. Arvanitis, A. (2017). Autonomy and morality: A Self-Determination Theory discussion of ethics. New Ideas in Psychology. 47: 57-61.
2. Brummelhuis, ten L. L., Lautsch, B. A. (2016). Office or kitchen? Wellbeing consequences of role participation depend on role salience. Journal of Vocational Behavior. 93: 171-182.
3. Camus, G., Berjot, S., Amoura, C. et al. (2017). Motivation scale to be (re)worked: towards a new approach of the theory of self-determination. Canadian Journal of Behavioural Science. 49 (2): 122-132.
4. Durksen, T. L., Klassen, R. M., Daniels, L. M. (2017). Motivation and collaboration: The keys to a developmental framework for teachers' professional learning. Teaching and Teacher Education. 67: 53-66.
5. Freund, A., Cohen, A., Blit-Cohen, E. et al. (2017). Professional socialization and commitment to the profession in social work students: A longitudinal study exploring the effect of attitudes, perception of the profession, teaching, training, and supervision. Journal of Social Work. 17 (6): 635-658.
6. Kaldi, S., Xafakos, E. (2017). Student teachers' school teaching practice: The relation amongst perceived self-competence, motivation and sources of support. Teaching and Teacher Education. 67: 246-258.
7. Rezvani, A., Khosravi, P., Dong, L. (2017). Motivating users toward continued usage of information systems: Self-determinationtheory perspective. Computers in Human Behavior. 76: 263-275.
8. Ryan, R. M., Deci, E. L. (2017). Self-determination theory: basic psychological needs in motivation, development, and wellness. New York: Guilford Press.
9. Mavor, K. I., Platow, M. J., Bizumic, B. eds. (2017). Self and social identity in educational contexts / edited by Kenneth I. Mavor, Michael J. Platow and Boris Bizumic. London; New York, NY: Routledge.
10. Wade, S. L. ed. (2017). Self-determination theory (SDT): perspective, applications and impact. New York: Nova Publishers.
11. Chambel, M. J. ed (2016). Self-determination theory in new work arrangements. Hauppauge, New York: Nova Science Publishers, Inc.
12. Teson, F,R. (2016). The theory of self-determination / edited by Fernando R. Teson. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press.
13. Zeer, E. F. (2006). Psihologiya professiy: uchebnoe posobie dlya studentov vuzov. 4-e izd., pererab., dop. Moskva: Akademicheskiy Proekt; Fond «Mir» [in Russian].
14. Dubinka, M. (2015). Spetsyfika profesiinoho samovyznachennia osobystosti maibut-noho fakhivtsia. Naukovi zapysky KDPU. Seriia: Pedahohichni nauky, 140, 47-51 [in Ukrainian].
15. Pryazhnikov, N. S. (1996). Professionalnoe samoopredelenie v kulturno-istoricheskoy perspektive. Voprosyipsihologii, 1, 62-71 [in Russian].
16. Lozovetska, V. T. (2012). Profesiina oriientatsiia molodi v umovakh suchasnoho rynku pratsi: monohrafiia. Kyiv: IPTO NAPN Ukrainy [in Ukrainian].
17. Tajfel, H. ed. (1982). Social identity and intergroup relations / edited by Henri Tajfel. Cambridge, Cambridgeshire; New York: Cambridge University Press.
18. Turner, J. C. (1985). Social Categorization and Self-Concept: A Social Cognitive Theory of Group Behavior. Advances in Group Process: Theory and Research / edited by E. J. Lawler. Greenwich, Connecticut: JAI Press, 2: 77-121.
19. Inzhyievska, L. A. Psykholohichni osoblyvosti profesiinoi samoidentyfikatsii molodoho fakhivtsia. URL: http://vuzlib.com/content/view/434/94/ [in Ukrainian].
20. Ozhegov, S. I., Shvedova, N. Yu. (2008). Tolkovyiy slovar russkogo yazyika. 3-e izd. Moskva: Az' Ltd. [in Russian].
21. Entsiklopediya professionalnogo obrazovaniya: V 3 t. / Rukovoditel avt. kol., nauch. i lit. red. S. Ya. Batyishev; Nauch.-red. sovet: Batyishev S. Ya. (pred.) i dr. (1998). Moskva: Ros. akad. obrazovaniya: Prof. obrazovanie, T. 1: A-L [in Russian].
22. Hertsberg, F., Mayner, M. U (1990). Pobuzhdeniya k trudu i proizvodstvennaya mo-tivatsiya. Sotsiologicheskie issledovaniya. 1, 121-129 [in Russian].
23. Roschina, Ya.M., Drugov, M. A. (2002). Vyibor professii: po lyubvi ili po raschetu?: Preprint WP3/2002/04. Moskva: GU-VShE [in Russian].
24. Dyurkgeym, E. (1991). O razdelenii obschestvennogo truda. Metod sotsiologii / per. s fr. i posleslovie A. B. Gofmana. Moskva: Nauka [in Russian].
25. Smelzer, N. (1994). Sotsiologiya / Nauch. red. izd. na rus. yaz. i avt. predisl. V. A. Yadov; per. s angl. Moskva: Feniks [in Russian].
26. Klimov, E. A. (1996). Psihologiya professionalnogo samoopredeleniya: ucheb. poso-bie dlya vuzov. Rostov-na-Donu: Feniks [in Russian].
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ САМООПРЕДЕЛЕНИЕ: ПРОБЛЕМЫ ТЕОРИИ И ПРАКТИКИ
Погребная В. Л., Подкуркова И. В.
В статье определяется место профессионального самоопределения молодежи в системе социализации. Анализ данного феномена сквозь призму «теории обогащения труда» Ф. Херцберга позволил авторам доказать, что результаты профессионального самоопределения заключаются в изменениях в структуре сознания личности, которые происходят постепенно, сопровождаются формированием профессиональных интересов и приводят к осознанному выбору профессии, выявлению собственного профессионального потенциала и построению профессиональной карьеры.
Ключевые слова: профессиональное самоопределение, профессиональный выбор, профессиональная идентификация, теория обогащения труда.
PROFESSIONAL SELF-DEFINITION: PROBLEMS OF THE THEORY AND THE PRACTICE
Pogribna V L., Pidkurkova I. V
The problem of professional self-determination exists in a person throughout his life. Personality always faces problems requiring her to determine her attitude to professions, sometimes to analyze and reflect their own professional achievements, to decide on the choice ofprofession or its change, refinement or correction of a career, the resolution of other professionally determined issues.
There are many definitions of the concept of «professional self-determination». However, they all contain a few key points. First, professional self-determination is a conscious
choice of professional activity, based on the assessment of their own abilities and capabilities, the characteristics of the profession and the requirements for it. Second, the process ofprofessional self-determination is usually associated with the person's desire for self-development and self-realization. Thirdly, professional self-determination is characterized by an active search for opportunities for own professional self-development.
The most actual problem of professional self-determination is at a young age, when school graduates - senior students first choose a profession.
Factors of successful professional self-determination are: awareness of what are the professions in the society and what are the requirements for them; knowledge of objective needs in different kinds of work in society; assessment of their qualities and abilities and their correlation with the requirements of the profession etc.
In the process of professional self-determination, the personality, guided by a certain professional group of the society, to which he aspires to enter, must reveal his personal qualities and evaluate them, to show a «tendency to a profession».
In analyzing the phenomenon of professional self-determination, one should turn to the ideas of F. Herzberg and his colleagues, who in the second half of the 1950s developed a «theory of enrichment of labor». This made it possible to conclude that if a young person realizes that «enriched labor» will provide or, on the contrary, will not enable her to reveal her own professional potential and build a professional career, she will make her choice consciously and not intuitively.
Quite often modern graduates of schools come to a situation ofprofessional self-determination without a certain motivation, not realizing the importance of this step, because there is a significant risk of mistaken choice, which can lead to personal frustrations and inhibition of the process ofprofessionalization.
In order to study the motives of professional self-determination of young people in October 2016, 784 students of the first year of study at all institutes and faculties offull-time education at Yaroslav the Wise National Law University were interviewed. The results of the survey made it possible to draw conclusions about the motivational basis for professional self-identification and professional self-determination, the priority sources of information about the future profession and educational institution etc.
Keywords: professional self-determination, professional choice, professional identification, theory of the enrichment of labor.
