CC BY
119
25. Френе С. Избранные педагогические сочинения / Селестен Френе; [пер. с фр., под ред.
Б. Л. Вульфсона]. - М.: Прогресс, 1990. - 304 с.
26. Фромм Э. Человек для себя: исследование психологических проблем этики; пер. с англ. /
ЭрихФромм. - Минск: Коллегиум, 1992. - 253 с.
27. Чудновский В. Э. Смысл жизни: проблема относительной эмансипированности от «внешнего» и
«„внутреннего» / В.Э. Чудновский // Психологический журнал. - 1995. - Т. 16. - № 2. - С. 15-26.
28. Ящук I. П. Формування життево! компетентност особистоста старшокласникш загальноосв^них
шкш Укра!ни: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07/ I. П. Ящук. - К., 2001. - 21 с.
УДК 37.047
М. М. БОЙКО
ПРОБЛЕМИ ПРОФЕС1ЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ВИПУСКНИКА
СУЧАСНО1 ШКОЛИ: РЕЗУЛЬТАТИ Д1АГНОСТИЧНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Розглянуто психолого-педагогiчнi аспекти проблеми профестного самовизначення, розкрито його поняття та 3Micm, основт компоненти. Окреслено особливостi профестного плану та його вплив на процес самовизначення випускниюв загальноосвттх навчальних закладiв. Наведено результати до^дження процесу формування профестного самовизначення випускниюв школи — з'ясовано профестт намiри, ттереси, потреби, проаналiзовано чинники, як впливають на професшний вибiр.
Ключовi слова: профестна орieнтацiя, професшний вибiр, професшний план, профестне самовизначення, професшний ттерес.
М. Н. БОЙКО
ПРОБЛЕМЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО САМООПРЕДЕЛЕНИЯ ВЫПУСКНИКА СОВРЕМЕННОЙ ШКОЛЫ: РЕЗУЛЬТАТЫ ДИАГНОСТИЧЕНСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ
Рассмотрено психолого-педагогические аспекты проблемы профессионального самоопределения, раскрыто понятие и содержание, основные компоненты. Очерчены особенности профессионального плана и его влияние на процесс самоопределения выпускников общеобразовательных учебных заведений. Приведены результаты исследования процесса формирования профессионального самоопределения выпускников школы — выяснено профессиональные намерения, интересы, потребности, проанализированы факторы, влияющие на профессиональный выбор.
Ключевые слова: профессиональная ориентация, профессиональный выбор, профессиональный план, профессиональное самоопределение, профессиональный интерес.
M. M. BOIKO
PROBLEMS OF CONTEMPORARY SCHOOL LEAVERS' PROFESSIONAL SELF-DETERMINATION: RESULTS OF DIAGNOSTIC STUDY
The basic psychological and pedagogical aspects ofproblem ofprofessional self-determination have been examined; the concept and content of professional self-determination have been exposed with their major components. The peculiarities of professional plan have been outlined and its influence on the process of secondary school leavers' self-determination. The results of the investigation of the process of school leavers' professional self-determination have been provided, professional intentions, interests, needs have been ascertained, factors that influence professional choice have been analyzed.
Keywords: professional orientation, professional choice, professional plan, professional self-determination, professional interest.
Освиа е прюритетною сферою соцiально-економiчного, полиичного, штелектуального, духовного, культурного розвитку наци, особистосп та реатзаци И творчого потенщалу. Серед стратепчних завдань модершзацп системи вищо! освии Укра!ни - забезпечення якосп тдготовки фахiвцiв на рiвнi мiжнародних вимог. Коршш перетворення в уах сферах життя
сустльства, зростання конкуренци на ринку пращ спричиняють змiни не лише у сферi фахово1 тдготовки молодi, а й на етапi вибору нею професи. На жаль, нинi в загальноосвiтнiх навчальних закладах (ЗНЗ) учш не можуть отримати достатньо шформаци про рiзнi аспекти ринку пращ i фахово! дiяльностi, тож професшна орieнтацiя випускник1в школи була i залишаеться одним з важливих завдань освинього процесу.
Вивчення питания професшно! орiентацil учнiв випускних класiв ЗНЗ дало змогу сформулювати 11 сутшсть як психолого-педагопчно1 проблеми, виявити суперечносп мiж об'ективними потребами суспiльства в збалансованш структурi кадрiв i суб'ективними фаховими бажаннями молодi, зокрема прагненням здобути певну професiю: лiкаря, юриста, програмюта тощо.
Досвiд роботи з абiтурiентами засвiдчуе, що профорiентацiйна робота в Укрш'ш здебiльшого здiйснюеться безсистемно, тому професшне самовизначення випускиикiв шил ввдбуваеться стихiйно. Внаслiдок цього виникають суперечностi, пов'язанi з професiйним самовизначенням випускнимв: мiж схильностями, здiбностями i вимогами професи, якою хочуть оволодати молодi люди, та !х бажаннями i реальними можливостями працювати за обраним фахом. Результати дослвджень багатьох учених засвiдчують, що, навчаючись у старших класах ЗНЗ, 63 % респонденпв не мають чiткого уявлення, ким хочуть стати в майбутньому. Головне, що !м важко пояснити причини власно! професшно1 невизначеностi. Зважаючи на це, проблема здобуття осв^и, професшного самовизначення, розвитку особистостi i виховання в XXI ст. як едине цше набувае особливо1 актуальность
Метою статтi е розкрити особливоси, структурнi компоненти професiйного самовизначення сучасних випускнишв ЗНЗ, на основi до^дження з'ясувати професiйнi намiри, iнтереси, потреби, проаналiзувати чинники, як1 впливають на !х професiйний вибiр.
Випускники ЗНЗ ниш надають перевагу тим видам дiяльностi, як характеризуються високим рiвнем доходу, престижиiстю. Вiдтак багато студенпв ВНЗ не виявляють захоплення обраною профеиею, не вiдчувають у шй свого покликання. Причинами тако1 зневiри вважаемо: несформованiсть у випускник1Б ЗНЗ образу майбутньо1 фахово1 даяльносп, конкретних знань про необхiднi якостi спещалюта т1е1 чи шшо1 професшно1 галузц хитання в уявленнях про перспективи життевого шляху; вiдсутнiсть усввдомлено1 потреби у виконанш певно1 фахово1 дiяльностi в майбутньому; нiвелювания професiйних прагнень серед iнших життевих цiнностей. Стосовно цього I. Бех слушно зазначае, що «без професшних устремлiнь, виражено1 професшно1 мотиваци професiйне самовизначення стае неможливим» [2, с. 420]. Питання фахово1 орiентацil старшокласник1в актуалiзуеться тим, що саме на раннш юнацький вiк, достатньо складний за психолопчними та фiзiологiчними параметрами, випадае штенсивне професiйне самовизначення.
Багатоаспектнiсть явища професшного самовизначення зумовила iнтерес до нього вчених рiзних галузей науки. Це сприяло розвитку вказаного поняття в шлькох напрямах: соцiологiчному (I. Мартинюк, П. Кенкманн, М. Тiтма, Р. Веерман, Т. Мальковська), психолопчному (К. Абульханова-Славська, З. Карпенко), фшософському (О. Архангельський, А. Здравомислов, А. Гусейнов), педагопчному (Г. Балл, I. Бех, М. Боришевський, I. Дубровiна, О. Киричук, О. Мудрик). е. Клiмов, е. Павлютенков i С. Чистякова довели, що сввдомий вибiр фаху можливий завдяки вмотивованосп: випускники ЗНЗ усввдомлюють суспiльну значущiсть обрано1 професи, правильно ощнюють власнi можливосл i змiст майбутньо1 трудово1 дiяльностi [1, с 78]. 1х цiлеспрямована дiяльнiсть щодо професiйного самовизначення створюе результат у виглядi задоволення, часткового задоволення або незадоволення потреби фахово1 самореалiзацil.
Прийняття рiшения у процесi вибору професи, на думку Н. Побiрченко, становить сукуптсть вольових дiй i передбачае так1 етапи: спочатку учш вчаться формулювати проблему, що означае вмшня сприймати, виокремлювати, обгрунтовувати i визначати критери и успiшного виршення, а полм органiзовують виконання ршень, аналiзують i контролюють результати [6, с. 136].
е. Клiмов стверджуе, що професiйне самовизначення треба розумии як частковий випадок включення людини в групу. Воно супроводжуеться прийняттям i засвоенням особистiстю мети, щнностей, норм i стилю життя, способ1в поведiнки i дш тощо. Не фахова
дшльшсть формуе особиспсш риси пращвника, а навпаки, людина ввдповвдно до сво'х особиспсних якостей належить до певного типу професш i завдяки ïm обирае напрям cboeï трудовоï дальность Учений вважае, що, ввдповвдно до розробленоï ним класифшаци тишв професш («людина - людина», «людина - природа», «людина - техшка», «людина - знакова система», «людина - художшй образ»), вимоги, як ставить профес1я до людини, залежать в1д об'екта пращ [4, с. 63].
У працях С. Чютяково", Л. Йовайш1, М. Пряжшкова, Е. Зеера, М. Скоморохова професшне самовизначення штерпретуеться як виб1ркове ставлення шдиввда до свггу професш в щлому та до обрано' професи зокрема; як самостшне й усввдомлене знаходження сенсу пращ й ус1е' життед1яльност1 людини в конкретнш культурно-юторичнш (сощально-економ1чнш) ситуаци, зумовлене переважно зовшшшми умовами [1, с. 142]. Водночас потр1бно розмежовувати поняття вибору старшокласниками майбутньо' професи i професшне самовизначення старшокласнишв. На думку I. Дубровшо' та В. Моляко, професшне самовизначення школярш - це не тшьки виб1р майбутньо' професи, а i його реал1защя. Кр1м професшно' тдготовки, дослвдники вбачають у фаховому самовизначенш й адаптащю людини на конкретному робочому м1сщ [6, с. 124]. Це дае тдстави стверджувати, що поняття вибору старшокласниками майбутньо' професи i професшне самовизначення старшокласниюв не тотожш. Як бачимо, у процеа професшного самовизначення формуеться ставлення людини до себе як суб'екта майбутньо' фахово' д1яльност1, що зумовлюеться шдивщуальними особливостями особистосп й зовшшшми умовами; самостшним i усввдомленим узгодженням професшно-психолопчних особливостей з1 змютом i вимогами професшно' д1яльност1.
Структурним компонентом професшного самовизначення е наявшсть професшного плану - складник життевого плану - уявлення людини про бажаний спос1б життя, тобто сощальний, професшний, имейний статус, а також шляхи i способи його досягнення. Його варто складати з урахуванням професюграми - комплексного, систематизованого i всеб1чного опису об'ективних характеристик професи, що мютить вимоги до шдивщуально-психолопчних особливостей людини на основ! анал1зу змюту професшно' дальность Професшний план -обгрунтоване уявлення про обрану сферу трудово' дальносп, способи оволодшня майбутньою профес1ею i перспективи професшного зростання.
Основш компоненти професшного плану:
• уявлення про роль пращ в житп людини (щннюно-мотиващйний аспект вибору професи);
• далека перспективна професшна мета (мр1я), узгоджена з шшими життевими щлями (с1м'я, р1вень матер1ального добробуту та ш.);
• знания професш i ввдповщних навчальних заклад1в;
• усввдомлення сво'х можливостей задля досягнення поставлено!' мети (самоощнка внутршшх i зовшшшх фактор1в вибору професи);
• практична шдготовка i реал1защя окремих компоненпв професшного плану в ход1 пробних пошукових дш.
Реал1защя такого плану випускниками ЗНЗ забезпечить усшх процесу професшного самовизначення. За умови усввдомлення хибносп професшного вибору шд час реал1заци зазначених пункпв розробляють новий професшний план .
З метою досл1дження особливостей професшного самовизначення нами було проведено анкетування випускнишв ЗНЗ, як1 навчаються в центр1 довуз1всько' тдготовки Тернотльського нащонального педагопчного ушверситету 1меш Володимира Гнатюка. У ньому воображено найсуттев1ш1 компоненти структури професшного самовизначення: професшний штерес, потреби, професшш нам1ри та ситуаци вибору професи. В обстеженш взяли участь 178 ос1б вшом 16-17 роив.
Респонденти вказали, що ч1тш терм1ни незалежного тестування прискорили визначення напряму майбутньо' професшно' д1яльность Ще в першому семестр1 вони змушеш обирати навчальш дисциплши для учасп у зовшшньому незалежному ощнюванш (ЗНО). Переважна бшъштсть обирае предмети, домшантш при зарахуванш в р1зш ВНЗ. З одного боку, це дозволяе ïm забезпечити багатовар1антшсть напрям1в тдготовки, з шшого - «приршае» на шту'тивний, неосмислений виб1р, бо часто виявляеться, що опанування бажаною профес1ею вимагае зовс1м шших сертифшапв. Для частини випускнишв питання про виб1р життевого шляху залишаеться
не виршеним до законченна школи, нечiткими е уявлення про свое покликання. Нинi майже 7 % випускнишв шк1л навiть у травт не визначаються з вибором свого професшного майбутнього. На це впливають об'ективнi суперечностi в системi освiти: мiж ршнем пiдготовки випускнишв ЗНЗ та вимогами ЗНО до якосп осв^и, потребою суспiльства у фахiвцях та несформованою професiйною спрямовашстю абiтурiентiв, мiж попитом на ринку пращ та шльшсним i яшсним показниками випускник1в ВНЗ.
Професiйне самовизначення - це надзвичайно складний процес, який зумовлюеться специфiкою особистостi i зовнiшнiми умовами, що суттево впливають на ставлення до професи, плани та ршення рiзних груп молодь Вiд того, наск1льки поiнформованi учш про свiт професiй, залежить 1'х вибiр. Значна частина учнiв, не вмшчи правильно вибрати професiю, потребуе порад, консультацiй спецiалiстiв i дорослих. Навггь тi школярi, в кого професшне спрямування вже сформоване, звертаються за порадами до педагогiв, щоб зайвий раз упевнитись у власному виборi. Пiд час спiлкування з випускниками школи з'ясовано, що 37 % оаб потребують порад, консультацш фахiвцiв.
Так1 випадки можна звести до шлькох типових ситуацiй:
1) випускник ЗНЗ добре орiентуеться у свт професiй, обрав професiю ввдповвдно до сво1х iнтересiв i здабностей, знае, як здобути обраний фах, але звертаеться для тдтвердження правильносп власного вибору;
2) абiтурiент мае юлька варiантiв власного професiйного майбутнього, але вагаеться, до якого ВНЗ вступити, щоб наблизити його;
3) виникае конфлштна ситуащя: професiйний план абiтурiента викликае або внутрiшнi (недоощнка себе, завищений рiвень прагнень), або зовшшш (неузгодженiсть вибору з позищею батьк1в, учителiв) розбiжностi;
4) абiтурiент не мае професiйного плану, невпевнений у сво1х можливостях, але демонструе нахили до певного виду дiяльностi;
5) «нульова» ситуацiя: особа не мае чикого професiйного плану, аш схильностей до певного виду даяльносп, але мае намiр опанувати якусь професiю.
Етап невизначеносл дослiдники пов'язують iз необхiднiстю отримати вичерпну шформащю. Вiн пов'язаний iз поняттям макрошформованосп, зокрема такими 11 елементами: а) знання про свiт професiй та види професшно! освiти (про основне розма1ття предметiв, мети, знарядь i умов працi; структуру соцiального попиту на поповнення кадрiв у сферi пращ; систему професiйних навчальних закладiв i перспективи професiйного зростання); б) знання про працю i суб'ект пращ (про мету i мотиви дiяльностi; здiбностi, професiйну придатнiсть i основнi шляхи 11 розвитку, засоби самовиховання; вимоги професи до людини; юридичнi, моральнi норми регулювання трудових вiдносин; норми, правила i типовi помилки, пов'язанi з процесом самовизначення) та мшрошформованость а) знання про обраний вид даяльносп (про особливосп предмелв, мети, знарядь, умов пращ; повсякденш обов'язки на трудовому мющ, спосiб життя i соцiальне оточення, пов'язане з певною професiею; навчальш заклади, в яких можна отримати обрану професiю); б) знання про себе (про професшно значущi якосп та якостi, якi необхiдно компенсувати, подолати; сво! найбiльш дiевi мотиви; сощально побутову ситуацiю; вiдповiднiсть зробленого вибору нормам i основным принципам виршення завдання вибору професil) [4,с. 73].
У процесi анкетування ми з'ясували, що випускники ЗНЗ таких знань не мають, що й гальмуе процес !хнього професiйного самовизначення.
У процеи професiйноl консультацil потрiбно встановити вiдповiднiсть мiж iндивiдуальними психолопчними та особистiсними особливостями й вимогами до пе! чи iншоl професи. Схема вивчення особистост1 учня з метою професшно1 консультацil та професшного скерування мiстить такi елементи:
- вивчення конкретное' професiйноl дiяльностi та ввдповвдних вимог до фiзичних та психiчних характеристик людини;
- розробка та створення професiограм конкретних професш;
- виявлення професiйно важливих якостей для оволодшня певним фахом;
- вивчення професшно1 та особистiсноl спрямованосп, психiчних процесiв та властивостей респонденпв;
- складання психофiзiологiчних та психолопчних характеристик;
- порiвняння отриманих характеристик i3 вимогами до обраних професш;
- видача рекомендацiй i3 корекцiï професiйно важливих якостей особистосп для оволодiння професieю;
- визначення професiйноï вiдповiдностi.
За рiвнем профеийних намiрiв, як1 лежать в основi вибору фаховоï дiяльностi, респонденти роздшилися на двi групи: 1) конкретш професiйнi намiри - 69 %; 2) рiзноплановiсть сфери професiйних намiрiв - 21 %.
Результати обстеження показали, що учнi, в яких дiагностовано рiзнi професiйнi намiри, не сшвввдносять своï здiбностi й штереси з майбутньою фаховою дiяльнiстю. Часто у них немае реальноï бази знань, таланту, фiзичних показникiв тощо для оволодiння спецiальнiстю, яка ïx зацiкавила. Зазвичай, ця категорiя випускникiв покладаеться на результати ЗНО i зарахувань до ВНЗ. Стосовно них не можна зробити однозначного прогнозу, осшльки вони вже у статус першокурснишв не мають визначеносл щодо майбутньо1' фаху. Учнiв, в яких зафшсовано конкретнi галузевi професiйнi намiри, очiкування вiд навчання у ВНЗ (отримати грунтовш знання, як1сну осв^, можливiсть саморозвитку у фаxовiй дiяльностi й iн), вважаемо такими, що визначилися з вибором майбутньоï професи.
Результати до^дження соцiальниx мотивiв, як характеризують освiтнi потреби учнiв, дозволяють констатувати тдвищений iнтерес до професи лшаря, юриста, програмiста, вчителя, перекладача тощо. Найбiльш престижною, на думку респондеипв, е професiя лiкаря. Аналiз результатiв дослiдження показав, що бшьшсть випускник1в обирають професiю самостшно, хоч i прислухаються до порад батьшв, друзiв, вчителiв. 58 % учшв 11-х класiв вiдповiли, що вони обрали для себе майбутню професш самостшно, 30 % - за порадами батьшв, а 12 % - за допомогою друзiв, учителiв. Цiкаво, що 13 % опитаних стверджують: батьки 1'хнього вибору не тдтримують. За результатами анкетування переважна бшьшсть учнiв не знають змюту, умов працi i вимог до професш, яку обирають.
На основi проведеного дослiдження можна стверджувати, що сучасна молодь рашше вiдчувае себе дорослою. Це зумовлено передуСм загальними глобалiзацiйними процесами, соцiально-економiчними i полиичними процесами в краïнi. Свiдченням цього е бшьш чiткi плани на майбутне, впевненють у можливосл реалiзацiï сво1'х намiрiв (про це заявили 78 % опитаних).
Головними причинами, яш стають на завадi професшного вибору молод^ е, на нашу думку:
- недостатня поiнформованiсть;
- ввдсутшсть переконливо1' аргументацiï на користь одного iз багатьох привабливих варiантiв;
- необ'ективне оцiнювання власних можливостей;
- недоступшсть отримання професiï, яка щкавить.
Отже, результати дослiдження довели, що проблема професшного самовизначення випускнишв ЗНЗ е актуальною. Поеднання результапв спостереження з результатами опитування засвiдчуе, що 1'м нелегко зорiентуватись у виборi фаху, тому потрiбно сприяти розширенню i поглибленню знань, умiнь, пов'язаних з майбутньою профеаею. Фаxовi намiри випускник1в е засадничою характеристикою для виршення завдання вибору ВНЗ i майбутньо1' професiйноï дiяльностi. Але у бшьшосп школярiв цi намiри е суперечливими через об'ективнi причини, зумовлеш передусiм недостатньою готовнiстю школи i ВНЗ до оргашзаци та проведения профорiентацiйноï роботи. Невмотивованi або хибш професiйнi намiри часто формують суперечливi чинники: необxiдиiсть здiйснения процесу професшного самовизначення особистосп випускника у зв'язку з новими соцiально-економiчними умовами i консерватившсть, тобто повiльною переорiентацiею освинього процесу в школi та вишi на запити ринку працi.
Мошторинг стану профорiентацiйноï роботи нин1 показуе, що назрша необxiднiсть переглянути та вдосконалити ïï як основу шших видiв профорiентацiйноï допомоги, надати цш роботi системного та послiдовного характеру.
Розробка та впровадження методiв i форм профорiентацiйноl роботи у довузiвськiй тдготовщ абiтурiента, що сприяе активiзацil процесу його самовизначення, становить перспективу наших подальших дослiджень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барiхашвiлi I. I. Психологiчнi основи профорiентацil та професiйного самовизначення: навч. поЫбник / I. I. БарiхашБiлi, М. П. Ворона, Г. В. Грищенко; за заг. ред. I. М. Старкова. - К.: Вид. дiм «Професюнал», 2009. - 208 с.
2. Бех I. Д. Виховання особистосл: тдручник / I. Д. Бех. - К.: Либвдь, 2008. - 848 с.
3. Зеер Э. Ф. Профориентология: теория и практика: учеб. пособие для высшей школы / Э. Ф. Зеер, А. М. Павлова, Н. О. Садовникова. - М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2004. - 192 с.
4. Климов Е. А. Как выбирать профессию. - Изд. 2-е, доп. и дораб. / Е. А. Климов. - М.: Просвещение, 1990. - 159 с.
5. Пилипчук О. Ф. Професшна спрямовашсть особистосл, И сутшсть i проблема формування в процем профорiентацiйноl роботи / О. Ф. Пилипчик // Оновлення змюту i метсдав психологи осБiти та професiйноl орiентацil: збiрник наукових праць. Науковi записки РДПI. Вип. № 6. -Рiвне: РДПI, 1999. - С. 44-50.
6. Побiрченко Н. А. Формування осо6истюно! готоБностi учшв загальноосБiтньоl школи до пiдприемницькоl дшльносп: дис^. д-ра психол. наук: 19.00.07 / Н. А. Пбрченко. - К., 2000. - 456 с.
