CC BY
30
Filipowicz E. (red.): Edukacja techniczna i informatyczna: Kreowanie nowoczesnego modelu ksztalcenia, Wydawnictwo Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego Bydgoszcz 2005.
2. Faliszewska J., Misiorowska E., Kacperska J., Wqjcik T., Program zintegrowanej edukacji w klasach I-III, nr DKW-4014-129/99, Moja Szkola, Kielce 1999.
3. Frejman S. D, Zainteresowanie mlodziezy gimnazjalnej zawodami rzemieslniczymi, [w:] Pietrulewicz B. (red.) Praca Zawod, Rynek Pracy, Zaklad Poligraficzny FILIP, Zielona Góra 2003.
4. Frejman St. D., Nauczyciele gimnazjum o motywowaniu uczniów na lekcjach techniki [w:] Furmanek W., Walat. W. (red.), TECHNIKA-INFORMATYKA-EDUKACJA, Rzeszów 2004
5. Frejman St. D., Majowski J., Teachers and students on motivating the learner in technology class w: Modernizace vysokoskolske vyuky technickych predmetu. Hradec Kralove, Czechy, 2011. - Hradec Kralove : Gaudeamus, 2011 [CD-ROM]
6. Klimowicz A., Dobry nauczyciel, «Edukacja i Dialog» 2007, nr. б.
7. Korporowicz L., Ewaluacja - zaproszenie do rozwoju, „Edukacja i Dialog", 2007, nr. б.
S. Kreutz M., Osobowosc nauczyciela - wychowawcy, [w.:] A. Szumski, Osobowosc nauczyciela, PZWS, Warszawa 1959.
9. Gerstmann S., Motywy uczenia siç, «Zycie Szkoly» 19б2, nr б.
10. Majowski J., Metoda projektów w nauczaniu techniki w szkole podstawowej, w: W. Furmanek, W. Walat (red.) XVII Didmattech 2004, Technika - Informatyka -Edukacja, Wyd. Fosze, Rzeszów 2004.
11. Majowski J., Motywacyjna funkcja podrçcznika w nauczaniu techniki, [ w:] W. Furmanek, A. Piecuch, W. Walat (red.): Teoretyczne i praktyczne problemy edukacji technicznej, Wyd. Fosze, Rzeszów 2005.
12. Майовський Я., Мкце мотивацш в дидактичнш c^TeMi зaгaльнoтехнiчнoi освгги Польщ^ / // [в:] HayTOBi записки, n 5/200S, cepiя: пeдaгoгiкa, тернопшь 200S.
13. Maslakowski Z., Co to jest «Talent pedagogiczny», [w:] A. Szumski (red.) Osobowosc nauczyciela, PZWS, Warszawa 1959.
14. Okoñ W., Problemy osobowosci nauczyciela, [w:] Osobowosc nauczyciela (red.) A. Szumski, Osobowosc nauczyciela, Pañstwowe Zaklady Wydawnictw Szkolnych, Warszawa 1959.
15. Okoñ W., Zarys dydaktyki ogólnej, PZWS, Warszawa 19б7.
16. Poplucz J., Motywowanie uczniów w toku lekcji szkolnych, «Nauczyciel i Wychowanie» 19S1, nr 4/5.
17. Poplucz J., Nauczyciele o motywowaniu uczniów na lekcjach, «Ruch Pedagogiczny» 1093, nr 5, s. б3-73.
18. Super D. E., Psychologia zainteresowañ, PWN, Warszawa 1972.
УДК 37 (438)
П. ОЛЬХУВКА
М1СЦЕ I РОЛЬ Г1МНАЗ1Й У СИСТЕМ1 ОСВ1ТИ ТА ПРОФОРШНТАЦИ В
ПОЛЬЩ1
Охарактеризовано особлuвостi функ^онування гiмназiй Польщi як важлuвоï ланки у цШснш сuстемi освти та тдготовки учтвськт молодi до профестного самовизначення. Окреслено роль шкыьного профестного консультанта у наданш учням i 1х батькам професiйноï допомоги у планувант майбутнього шляху здобуття освти i професй.
Ключовi слова: система освти в Польщi, гiмназiя, професшний консультант, професшна орieнтацiя.
П. ОЛЬХУВКА
МЕСТО И РОЛЬ ГИМНАЗИЙ В СИСТЕМЕ ОБРАЗОВАНИЯ И ПРОФОРИЕНТАЦИИ В ПОЛЬШЕ
Охарактеризованы особенности функционирования гимназий Польши как важного звена в целостной системе образования и подготовки учащейся молодежи к профессиональному самоопределению. Определена роль школьного профессионального консультанта в предоставлении учащимся и их родителям профессиональной помощи в планировании будущего пути получения образования и профессии.
Ключевые слова: система образования в Польше, гимназия, профессиональный консультант, профессиональная ориентация.
Нayкoвi записки. Сepiя: Педагогша. - 2012. - № 2.
103
P. OLHUVKA
PLACE AND ROLE OF GUMNASIUMS IN THE SYSTEM OF EDUCATION AND
JOB CONSELING IN POLAND
The features of the functioning of classical schools in Poland as an important link in the integral system of education and training students for professional self-determination were discussed in the article. An author outlined The role of school professional consultant to provide students and their parents with professional assistance in planning the future path of education and professionwas.
Keywords: system of education in Poland, a gymnasium, a professional consultant, professional orientation.
TiMHa3iH - e пор1вняно новим елементом у CTpyKrypi системи школьно! освии. Це навчальний заклад, який вiдвiдyють учш з 13 до 15 рошв тсля зашнчення початково! школи. Гiмназiя e обов'язковою школою, в якш навчання тривае 3 роки.
Метою навчання в пмназп е всебiчний розвиток учня, що досягаеться завдяки гармоншнш pеалiзацil вчителями завдань у галyзi навчання, виховання та опiки. Гiмназiя повинна не тiльки знайомити учня iз змiстом piзних сфер дiяльностi людини, а й забезпечувати li розвиток, соцiальнy й iнтелектyальнy самостшшсть, даючи можливiсть здiйснювати вибip. Вона мае допомагати yчневi у пошуку життевого й освiтнього шляху, професшному самовизначеннi.
Мета статп - охарактеризувати особливостi фyнкцiонyвання гiмназiй в Польщi як важливо! ланки у цшснш системi освiти та пiдготовки учшвсько! молодi до пpофесiйного самовизначення.
Документом, що окреслюе рамки даяльносп yчителiв та диpектоpiв гiмназiйних шкiл, визначае найважливiшi завдання, як1 потpiбно pеалiзовyвати, е затверджена мшстерством освiти Польщi програма «Реформа системи освiти - тсля пмназшне шкшьництво» [3].
Цей етап навчання мае сприяти введенню учня у сyспiльне життя, а саме:
• вводити у сви науки через тзнання мови, понять, тверджень i вiдповiдних до вибраних навчальних дисциплш методик на piвнi, що забезпечуе можливiсть для подальшо! освiти;
• розширювати i розвивати iндивiдyальнi iнтеpеси учня;
• вводити учня у сви культури i мистецтва;
• розвивати соцiальнi вмшня учня за допомогою набуття адекватного досв^ у спiвжиттi i взаемоди в гpyпi ровесников.
Модель ново! системи осв^и Польщi, яка утворилася пiсля приеднання кра!ни до Свропейського Союзу (GC), показана на рисунку 1.
Вказаш завдання pеалiзовyються на заняттях, що вiдповiдають вибраним навчальним дисциплшам. Це польська мова, iстоpiя, знання про сyспiльство, мистецтво (малювання i музика), iноземна мова, математика, фiзика, астpономiя, хiмiя, бiологiя, геогpафiя, технiка, iнфоpматика, фiзичне виховання. Учш знайомляться з мовою, поняттями, твердженнями i методами, характерними для цих предмепв. Змiст пеpелiчених пpедметiв поширюеться на настyпнi напрями освiти: фiзiологiчна освiта, освiта з пpофiлактики здоров'я, еколопчна освiта, медiйна i читацька освиа, pегiональна освiта, цивiльна оборона, европейська освиа, польська культура на фот середземноморсько! цившзацп.
Директор школи ввдповвдае за врахування тематики названих осв^шх напpямiв у шкiльних навчальних програмах, а за pеалiзацiю освггшх шлях1в - yчителi всiх предмепв, як1 включають !х у власну програму вiдповiдно до змiстy певного напряму. Частково змiст цих галузей можна pеалiзyвати пiд час окремих модульних кiлькагодинних занять.
Реалiзацiя програмних засад вимагае вiд гiмназiйних шил ввдповвдно! дидактично! бази, що дае можливють проводити iнфоpмацiйнi заняття, експерименти на предметах природничого характеру. Учителi самостiйно приймають piшення, яку навчальну програму вони будуть pеалiзовyвати.
104
Наyковi записки. Сеpiя: Педагогiка. - 2012. - № 2
С
Асп1р сн «тура
ТГ
ишптши >1П11ЧЛ>1Х|1 у млтктцйГуЩ
1Г
ГТ
Ронн
1-401 ЦЧЛМНП
17 1Ё
□СИПЛН-П
С1-<ЙР1П ШФтОГШ
■ил 2 до [юн1мк
початкста школа'
О Щ> и [ О и К М ДО ШКО/ЦЛ
шз
ЕЕ
ш шэ т
ни
да
И
* в тому чи^ спецiальнi школи
Рис. 1. Модель структури сучасно'1 системи освти Польщi.
Умовою зашнчення пмназп е складання учнем, 3 класу, зовнiшнього юпиту, що мае дiагностично-вiдбiрковий характер. Тут достатньо лише шформаци про досягнення випускника пмназп, його бальний результат е тдставою до прийому у вибрану середню школу. 1спит включае знання i вмiння мiжпредметного характеру, що ввдображають вид навчання на гiмназiйному етат.
Залежно вiд результату iспиту учш можуть продовжувати навчання, як вказано на рисунку, у трирiчному загальноосвиньому лще!, трирiчному профiльному лще!, чотирирiчному технiкумi, дво- або трирiчнiй професшнш школi, дворiчному додатковому лще! чи трирiчному додатковому технiкумi.
Така широка пропозищя випускникам гiмназiй створюе для них шанс в реалiзацil рiзних шляхiв здобуття освiти i планування власно! освиньо! та професшно! кар'ери.
Як вважае К. Лелiньська, здшснення освiтньо-професiйного вибору у новiй системi освiти можливе за умови дотримання к1лькох принципiв, зокрема:
• професшне консультування мае охоплювати виховними дiями дiтей i молодь на рiзних етапах навчання;
• у процес професшно! орiентацil учень е суб'ектом виховного впливу, мета якого полягае не в наданш одноразово! поради, а у шдготовщ до самостшного прийняття рiшень щодо вибору професп i здобуття освiти, а тсля заинчення навчання - рiшення щодо виходу на ринок працi на базi визначеного шляху професiйно! кар'ери;
• професшна орiентацiя мае бути включена у виховний план школи;
• освишй процес мае бути максимально використаний для реалiзацi! завдань профорiентацi!. [1, с. 32].
У контекст обов'язкових положень профорiентацiя у гiмназiях повинна проводитись у рамках годин, що е у розпорядженш вихователя чи в рамках реалiзацi! предмета знань про
Науков1 записки. Сер1я: Педагогша. - 2012. - № 2.
105
суспшьство. Зауважимо, що в «Основах програми загального навчання у riмназiях» дуже чiтко поданi положения стосовно тдготовки учнiв до вибору подальшого напряму навчання у таких предметах, як техшка та шформатика. Метою реалiзацi! змiсту програм цих предмепв е пiдготовка учня до тзнання самого себе, наявних на ринку пращ професш, а також освiтнiх напрямiв, що ведуть до освоення вибраних професiй.
Крiм того, мшстерство народно! освiти i спорту Польщi визначило принципи функцiонувания внутршньо! системи професiйного консультування, яке реалiзовуеться шляхом спiвпрацi з психолого-педагогiчними консультпунктами. Позитивним аспектом тако! спiвпрацi може бути трансформащя професiйного консультування з дотриманням европейських стандартiв загальност i доступу до допомоги у процес планування професiйного розвитку людини на кожному етат 11 життя. У документах мшстерства також вказуеться на необхвдшсть призначення школьного професiйного консультанта, окреслюються його завдання та роль, як вiн повинен виконувати, будучи гарантом реалiзацi! цих обов'язк1в стосовно учня.
Шшльний професiйний консультант повинен стати, крiм психолога, соцiального педагога i логопеда, ще однiею особою, котра входить до системи психолого-педагопчно! допомоги, яка надаеться школою учневi i його батькам.
На думку А. Лукашевича i Г. Солтисшьсько!, створення посади школьного професiйного консультанта виникае з багатьох причин:
• потреби професшно! допомоги, зосереджено! навколо учня, що тдвищуе правильнiсть прийняття рiшень стосовно вибору освiти i професп,
• забезпечення систематичного впливу на учнiв в рамках планово! дiяльностi, реалiзовуючи активнi методи (майстерш, активiзуючi заняття тощо),
• надання учням допомоги у виборi i вiдборi iнформацi!, пов'язано! з освггою i ринком працi вiдповiдно до запланованого ними напряму професшного розвитку,
• зниження суспiльних витрат на навчання завдяки правильному вибору на наступних етапах освiти,
• наближення польських рiшень до стандартiв кра!н СС у зв'язку зi вступом Польщi у 2004 р. в СС. [2, с. 15].
Основними цшями роботи шильного професшного консультанта е:
- тдготовка молодi до правильного вибору професп i шляху подальшого навчання, а також шдив^альне складання плану освiтньо! i професшно! кар'ери, пiдготовка учня до умшь зарадити собi у важких ситуащях - таких, як безробiття, проблеми зi здоров'ям, адаптацiя до нових умов пращ i професiйно! мобшьносп;
- пiдготовка учня до ролi працiвника;
- пiдготовка батьк1в до ефективно! пiдтримки дiтей при прийнятп ними освiтнiх i професiйних ршень;
- допомога учителям у реалiзацi! тем, пов'язаних з вибором професп у рамках предметних занять.
Для реалiзацi! вищенаведених цiлей професiйнi консультанти зобов 'язаш виконувати наступнi завдання:
• систематичне дiагностувания потреб учшв в iнформацi! i доступ до не! у плануванш навчання i професiйно! кар'ери;
• накопичення, актуалiзацiя i поширення iнформацi! про освпу i професi! вiдповiдно до певного рiвня i напряму навчання;
• надання молод^ батькам, учителям додаткових джерел, детально! iнформацi! на репональному, загальнонацiональному, европейському i свiтовому рiвнях на тему: ринку працi; трендiв розвитку професiй i працевлаштування у свт; можливост1 використання наявних умшь i здiбностей у рiзних сферах св^ працi; установ i оргашзацш, що пiдтримують функцiонувания осiб з обмеженою працездатшстю у щоденному i професiйному життi; альтернативних можливостей навчання для молодi з емоцiйними проблемами i соцiальною не адаптованiстю; освишх програм СС; порiвняния дипломiв i сертифiкатiв про отримання професi!;
• надання учням i !х батькам iндивiдуальних порад щодо освiти i професi!;
106
Науковi записки. Серiя: Педагогiка. - 2012. - № 2
• проведения групових активiзуючих занять для тдготовки учшв до сввдомого планування кар'ери i виконання професiйноï ролi;
• скерування у важких ситуацiях до спецiалiстiв - професшних консультанта у психолого-педагопчних консультативних пунктах i центрах зайнятосп, лiкарiв i тощо;
• координування iнформацiйно-консультативноï дiяльностi школи;
• тдтримка батьк1в i вчителiв у процес консультативноï дiяльностi за допомогою оргашзаци шк1льних iнформацiйних зустрiчей, надання ïm iнформацiï та матерiалiв для роботи з учнями i т. д.;
• ствпраця з педагогiчною радою у сферк створення i забезпечення постiйностi внутрiшньоï шшльно1' дiяльностi консультування згiдно з статутом школи; реалiзацiï завдань у галузi пiдготовки учшв до вибору професшного шляху, як подаш у виховнiй програмi школи;
• систематичне пiдвищения власно1' квалiфiкацiï;
• збагачення мюця працi сучасними засобами передання iнформацiï (1нтернет, CD, ввдео i тощо);
• ствпраця з установами, як1 пiдтримують внутршню шк1льну систему консультування -такими, як мiсцевi управлiння освiти, центри iнформацiï i планування професiйноï кар'ери, воеводськ служби охорони гiгiени пращ, установи професшно1' удосконалення, центри ремюництва i малого пiдприемництва, органiзацiï об'еднання роботодавцiв та iн.
Пiдсумовуючи, зазначимо, що школи, особливо пмназшш, потребують професiйних консультантiв, як1 будуть разом з учителями-вихователями, учителiв конкретних предмепв надавати учням професiйну допомогу у правильному плануванш майбутнього власного шляху здобуття освии i професп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Lelinska K. Orientacja i poradnictwo zawodowe w nowym systemie edukacji Warszawa // New Ksztalcenie zawodowe/ - 2000. - № 2 - S. 29-33.
2. Lukaszevicz A., Soltysinska G. Szkolny doradca zawodowy. - Warszawa, 2003
3. Ministerstwo Edukacji Narodowej. Reforma systemu edukacji - szkolnictwo ponadgimnazjalne. // Glos Nauczycielski. - 2000. - № 2.
УДК 376 (438)
М. Я. К1ЧУЛА
СУТШСТЬ I КРИТЕРИ ЯКОСТ1 ОСВ1ТИ В ПОЛЬЩ1
У cmammi 3diümeHO спробу встановити, як трактують яюсть oceimu у польськш педагогщ, eid появи цього поняття в освттй практищ. np0aHani30eaH0 основт критерп та вимоги, що стоять перед яюстю освти, для використання в Укран позитивного досвiду Польщi. Показано, що у польськш освттй системi окреслюеться поняття iнтересaрiус — особа, яка ставить чтю вимоги до якiсноï освти.
Ключовi слова: яюсть освти, оцтювання якостi, iнтересaрiус, освтт послуги.
М. Я. КИЧУЛА
СУЩНОСТЬ И КРИТЕРИИ КАЧЕСТВА ОБРАЗОВАНИЯ В ПОЛЬШЕ
В статье осуществлена попытка установить, как трактуют качество образования в польской педагогике, от дня появления этого понятия в образовательной практике. Проанализированы основные критерии и требования, которые стоят перед качеством образования Украине, для использования позитивного опыта Польши. Показано, что в польской образовательной системе четко очерчивается понятие интересариус — лицо, которое четко очерчивает требования к качественному образованию.
Ключевые слова: качество образования, оценивания качества, интересариус, образовательные
услуги.
Наукой записки. Cерiя: Педагопка. - 2012. - № 2.
107
