CC BY
27
теля музики до художньо-штерпретацшно! творчосп в рiзних видах музично-виконавсько! даяльност!
6. Висиовки
Внутрiшнiм системоутворювальним фактором музично-виконавсько! компетентносп визначено ху-дожньо-штерпретацшш вмiння, що мають складну iнтегративну структуру й вiдповiдно до визначених структурних компоненпв музично-виконавсько! компетентностi виявляються в рiзновидах музично-виконавсько! дiяльностi. Сформованiсть художньо-iнтерпретацiйних умiнь визначае рiвень музично-виконавсько! компетентностi майбутшх фахiвцiв.
Комплексно-iнтеграцiйна технологiя навчання спрямовуеться на розвиток самостшносп художнього мислення, здатностi до самостiйного розв'язання творчих завдань на шдгрунп набутого музично-виконавського досвiду, самовираження в рiзних видах музично-виконавсько! творчостi й передбачае використання широкого спектру активних та штерак-тивних методiв навчання, традицшних та новiтнiх технологiй, котрi використовуються в процесi викла-дання фахових дисциплiн.
Лiтература
1. Масол, Л. М. Загальна мистецька освгта: теорiя i практика [Текст] / Л. М. Масол. - К., 2006. - 432 с.
2. Андреев, А. Л. Компетентностная парадигма в образовании: опыт философско-методологического анализа [Текст] / А. Л. Андреев // Педагогика. - 2005. - №> 4. - С. 19-27.
3. Бiбiк, Н. М. Компетентшсний тдхвд у сучаснш освт: свгтовий досвiд та украшсью перспективи ^блюте-ка з освгтньо! полижи) [Текст]: монографш / Н. М. Бiбiк,
.H. C. Ba^eHKo, O. I. .HoKmnHa Ta iH.; nig 3ar. peg. O. B.OBHapyK. - K.: "K.I.C.", 2004. - 112 c.
4. noMeTyH, O. KoMneTemHicHnn nigxig - HanBaran-
Bimnn opieHTnp po3BUTKy cynacHoi ocBrrn [TeKcr] / O. noMe-
TyH // PigHa mKona. - 2005. - № 1. - C. 65-69.
5. CTparaH-ApramKOBa, T. E. TBopno-BHKOHaBctKa nigroTOBKa Man6yrmx ywreniB My3HHHoro MncremBa: Teopia i npaKTHKa [TeKCT]: MOHorpa^ia / T. E. CTpaTaH-AprnmKOBa. -KipoBorpag: PBB K^ny iM. B. BnHHHHeHKa, 2014. - 440 c.
6. EacuH, E. A. ncnxonorna xygoxecTBeHHoro TBop-necTBa. ^hhhocth^ih nogxog [TeKCT] / E. A. EacuH. - M.: 3HaHne, 1985. - 64 c
7. TypeHKO, E. HcnonHHTentcKoe ucKyccTBo: MeTogo-noruHecKne npo6neMti [TeKcT] / E. rypeHKo. - HoBocn6npcK. HrK, 1985. - 86 c.
References
1. Masol, L. M. (2006). Total artistic education: Theory and Practice. Kyiv, 432.
2. Andreev, A. L. (2005). Kompetentnostnaya paradigm in education: Experience philosophical and methodological analysis. Pedagogy, 4, 19-27.
3. Bibik, H. M., Vashchenko, L. S., Lokshina, O. I. et. al; Ovcharuk, A. V. (Ed.) (2004). Competence approach in modern education: international experience and Ukrainian prospects (Library of Educational Policy). Kyiv: "KIS", 112.
4. Pometun, A. (2005). Competence approach - a key landmark of modern education. Mother School, 1, 65-69.
5. Stratan-Artyshkova, T. B. (2014). Creative and performing training of future teachers of music: Theory and Practice. Kirovohrad: KSPU V. Vynnychenko, 440.
6. Bacyn, E. A. (1985). Psychology artistic Creativity. Lychnostnie approach. Moscow: Knowledge, 64.
7. Hurenko, E. (1985). Yspolnytelskoe art: methodological problems. Novosibirsk. NGK, 86.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук Стратан-Артишковою Т. Б.
Дата надходження рукопису 21.09.2015
Горбенко Олена Борийвна, кандидат педагопчних наук, старший викладач, кафедра музично-теоретичних та шструментальних дисциплш, Юровоградський державний педагопчний ушверситет iм. Володимира Винниченка, вул. Шевченка, 1, м. Кировоград, Укра!на, 25000 E-mail: [email protected]
УДК 377.36:373.2.011.3-051(477.85)«187/191» DOI: 10.15587/2313-8416.2015.51996
ПРОФЕС1ЙНА ПОДГОТОВКА ВИХОВАТЕЛ1В ДОШК1ЛЬНИХ ЗАКЛАД1В У ЧЕРН1ВЕЦЬК1Й ДЕРЖАВН1Й Ж1НОЧ1Й УЧИТЕЛЬСЬК1Й СЕМ1НАР11 (К1НЕЦЬ Х1Х - ПОЧАТОК ХХ СТ.)
©Я. А. Квасецька
У статт1 висвгтленг питання зародження та розвитку професшно'1 пгдготовки фахгвцгв з дошюльного виховання на Буковиш в перюд ii приналежностг до Австро-Угорсько'1' iмперИ. Проанал1зовано передумо-ви заснування i особливостi функщонування Чертвецько1' державно'1' жiночоi учительсько'1' семiнарii, ор-ган1зацИ професшно'1' пiдготовки вихователiв дошктьних закладiв у рамках загально'1' пiдготовки учи-телiв i у формi заочних фребелiвських курав
Ключовi слова: семiнарiя, курси, практика, екстерни, тдготовка, вихователi, садок, заклад
The article focuses on issues of formation and development of pre-school teachers ' professional training in Bu-kovina in the time when it was a part of Austrian-Hungarian Empire. The article analyzes prerequisites for formation and peculiarities of functioning of Chernivtsi State Women's Teachers Seminary, organizing pre-school teachers ' professional training within general teachers ' training and by means of part-time Froebel courses Keywords: seminary, course, practice, externs, education, pre-school teachers, kindergarten, institution
1. Вступ
В умовах пошуку ефективних шляхГв розвитку нацюнально1 освгга набувае актуальное^ вивчення досвщу професшно0 тдготовки дошкольных фаховщв, зокрема у Захгдтй Укрш'ш конця Х1Х - початку ХХ ст., де дошкольна педагопчна освгга розвивалася тд впливом заходноевропейсько0 культурно-освот-ньо1 традицп. Тому дослОдження процеав зароджен-ня i розвитку фахово1 подготовки дошкольников у Га-личиш, на Буковиш i Закарпаттi, виокремлення рацюнальних педагогiчних Гдей i ретроспективний аналiз форм i методiв навчання е неодмшною умо-вою удосконалення тдготовки дошкольних кадрiв, яко закладають основи виховання освiченого, морального, нацюнально свщомого шдростаючого по-колшня.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Проблеми професшно1 тдготовки вихователГв дошк1льних закладГв наприконщ Х1Х - на початку ХХ ст. i рол у цьому процес учительських семшарш були предметом вивчення у контекст аналГзу розвитку украшсько1 школи i педагопчно0 думки цього перюду таких науковщв, як Д. Герцюк), А. 1гнат, З. Нагачевська [1], Д. Пешшкевич [2] та ш. ОкремГ аспекти дошкольно0 освгга дослГджували З. Нагачевська, Н. Лисенко, М. Олшник [3], Я. Квасецька [4], Г. Рего, С. 1вах. Науковий розгляд предмету нашого дослГдження здшснювали австршсько автори - Х. Бальтрушат (C. Baltruschat) [5], М. Кельнер (M. Kellner) [6], польсьш - В. Бобровська-Новак (W. Bobrowska-Nowak), А. Самсель (A. Samsel), ру-мунсьш (М. Григоровща (M. Grigorovitä) [7]), К. Ун-гуряну (C. Ungureanu) [8] та ш. Проте окремого комплексного дослщження проблеми впливу Чершвецько0 державно1 жшочо1 учительсько1 семшарп на становления професшно1 шдготовки вихователГв дошк1льних закладГв на Буковиш до цих тр не здшснено.
3. Мета i завдання статт
Виходячи з актуальносп проблеми, визначено мету публГкацп - розкрити особливосп професшно0 тдготовки вихователГв дошк1льних закладГв у Чершвецькой жшочш учительськ1й семшари в ав-стршський перюд.
Для досягнення мети дослГдження необх1дно розв'язати так1 дослГдницько завдання: здшснити аналГз науково1 та методично0 лтгератури, архГвних джерел з проблеми дослГдження; проаналГзувати за-конодавчГ та нормативш документи; висвилити ор-гашзацшш форми професшно0 дошкГльно1 тдготов-ки у Чершвецькой державнш жшочш учительськой семшарп, з'ясувати ïï вплив на розвиток сустльного дошкольного виховання на Буковиш.
4. Вплив ЧершвецькоТ державно'1 жшочоТ семiнарïi на становлення ирофссшиоТ пiдготовки майбутнiх вихователiв
Зародження i розвиток дошкольно0 освгга, професiйноï тдготовки вихователГв дошкольних за-кладГв на Буковиш вщбувалося тд впливом рГзних сустльно-полОтичних, культурно-освгтшх процесГв. Особливе значення мало прийняття нового загально австршського шильного закону (14.05.1869 р.). Закон проголосив обов'язкову i безплатну освиу, визначив чгтку структуру системи освгга Австро-Угорщини i взаемозв'язок навчальних закладГв, впорядкував тд-готовку педагопчних кадрГв [3]. Як зазначав вГдомий буковинський педагог I. Карбулицький, цей закон «одним махом кинув австршське народне школьниц-тво на щлком шший шлях, став i для нашого краю предметом перелому» [9].
Закон передбачав створення нових педа-гопчних закладГв - чоловГчих i ж1ночих семшарш, що мали замшити колишш учительсьш препаранди (§ 67). Учительсько семшарп повинш були лГквщува-ти гострий дефщит учителГв, що гостро проявлявся у зв'язку Гз зменшенням максимальноï колькосп учшв у класах, подовженням термшу обов'язковоï освгга i загальною розбудовою шк1льно1' освгга. А жшочГ семшарп мали стати також ключовими осередками i у шдготовщ нових педагопв - вихователГв дошколь-них закладГв.
Чершвецьку чоловГчу державну семшарш бу-ло засновано в 1870 рощ (директор Деметр 1сопеску). Спочатку вона розмщувалася на базГ 4 класно1' народно1' школи по вулищ Школьнш. 14 жовтня 1872 р. по вул. Ландгаусштрассе (ниш вул. А. Шеп-тицького) вГдкрито жшочу учительську семшарш у тамтешнш жшочш народнш школг Мовою викла-дання стала нГмецька, а украï'нська i румунська вив-чалися як предмети. ТермГн навчання спочатку ста-новив три роки, але з 1875 року був подовжений до чотирьох роков [9].
ОбидвГ учительсько семшари вважалися само-стГйними, але мали стльну дирекц1ю. Така ор-гашзацшна форма застосовувався i в деяких Гнших, здеб1льшого невеликих австр1йських мГстах - 1нсбрук, ЛГнц, Лайбах (Любляна) - i була покликана оптимГзува-ти як витрати на утримання учительських семГнарГй, так i використаиия педагогГчного персоналу.
ЗгГдно Гз звггом крайового школьного Гнспек-тора Йосифа Марика, 1876 року у Чершвецькш жшочш учительськой семГнарГо' директор Деметр 1со-песку викладав педагогГку на 4-му курсГ; 1ван ГлГбо-вицький - укра0нську мову i математику на 4 курсц Лев Галицький - педагогГку на 2 курсГ, Гстор1ю i гео-графГю на 3 i 4 курсах, шмецьку мову - 1 курсГ, укра0нська мову - 2 i 3 курсах; 1лля Луця - нГмецьку мову на 3 i 4 курсах, румунську мову - 1 i 3 курсах;
Йосиф Вотта - природознавство, пмнастику, а також математику для 3 курсу; Антон Кайндль - малювання i калОграфш. До складу педагопчного колективу входили також Михайло Ктмечик, Вiктор Прелiч, Конрад Кравс, Лагола, Стоян. Усi вищевказанi педагоги викладали i в чоловiчiй учительсьшй семiнарiï [10].
Складовою частиною держаних ж1ночих учи-тельських семiнарiй стали заклади для проходження практики ученицями - зразковi дiвочi народнi школи, так званi «школи вправ», i зразковi дитячi садки.
Зразковi дошшльш заклади при семiнарiях призначалися практичним майданчиком для учениць семiнарiï, як разом iз здобуттям квалiфiкацiï вчителя народноï школи отримували право працювати вихо-вателями, а також для учениць однорiчних курсiв вихователiв (фребелiвськi курси) при учительських семiнарiях та екстершв.
Офiцiйна модель дошкольного виховання i шдготовки дошк1льних кадрiв в австршсьшй частинi Австро-Угорщини, зафiксована в розпорядженш Мiнiстерства вiросповiдань i освии вод 22 червня 1872 року, включала 3 типи дошшльних шституцш -дитячi садки, дитячi охоронш заклади (захоронки) i дитячi ясла, а також 3 форми фаховоï тдготовка дошкшьних педагопв на базi учительських семiнарiй:
1) под час стацiонарного навчання в державних семiнарiях, де кандидати на посаду вчителя мали мо-жливiсть опанувати теоретичними знаннями з дошш-льно1' педагогiки i практичними навичками роботи в дитячому садку. Вiдповiдно до розпорядження вод 11 травня 1872 року передбачалося сполучати атестат зршосп учителя народно1' школи з квалiфiкацiйним посвiдченням вихователя. У 1881 рощ вступило в силу мшютерське розпорядження «Про врегулюван-ня справи подготовки вихователiв i про сприяння ви-хованню у дитячому садку». Згодно з ним слухачi 34 курав жшочих учительських семiнaрiй були зо-бов'язaнi вiдвiдувaти заняття в дитячому садку i про-водити прaктичнi заняття з дiтьми [6].
2) на спещальних (фребелiвських) однорiчних курсах, що за погодженням з Мiнiстерством вОрови-знань i освии оргaнiзовувaлися в окремих, визначе-них мiнiстерством державних жiночих семiнaрiях;
3) через приватне навчанням i мшмум тримь сячну практику у зразковому дитячому садку, пiсля яко1' необх1дно було скласти теоретично -практичш iспити в держaвнiй жiночiй семшарп (екстернатна форма фребелiвських курсiв) [5].
При жшочих учительських семiнaрiях сусод-ньо1' з Буковиною Галичини - Львiвськiй, Пере-мишльськ1й i Крашвсьшй, були зaпровaдженi усi 3 форми подготовки виховaтелiв. Нaтомiсть в Чер-нiвецькiй держaвнiй жiночiй семiнaрiï практикували лише двi - на стaцiонaрi учительсько1' семiнaрiï одно-часно iз здобуттям учительського фаху i через екстернатну форму навчання мaйбутнiх виховaтелiв з обов'язковою 3-мiсячною практикою в зразковому дитячому садку.
Анaлiз юторичних джерел дозволяе ствер-джувати, що водсутшсть однорiчних фребелiвських курсiв в Чершвецьшй семiнaрiï, що оргашзовували-ся при певних семiнaрiях за дозволом австршського
Мiнiстерствa вiросповiдaнь i освии, було пов'язано насамперед з особливостями розвитку суспiльного дошкiльного виховання. Перший дошшльний заклад Галичини був заснований у Львовi 1840 року, 1871 року у крш' даяло 10 таких iнституцiй, а 1890 року - близько 60 [4].
На Буковиш цей процес розгортався значно повОльшше. Перший дошшльний заклад на землях над Прутом вщкрився при державнш жшочш учительськш семшарп 1875 року. Ця подiя викликала у Чернiвцях жваве зaцiкaвлення батьк1в i громадсь-косто У 1876-1877 н.р. у садку вже виховувалося 74 дитини (34 - хлопчики, 40 - дiвчaток), а наступно-го року - 76 дней. Однак семiнaрський садок не од-разу спричинився до поширення дошк1льних зaклaдiв на Буковиш. Аш крайова школьна рада, аш вiдповiднi повiтовi органи не вважала сво1'м прiоритетом заснування i утримання державним коштом нових ш-ституцiй i переклали це на плечi громaдськостi. Але цей рух лише зароджувався [3].
Пiонерaми у створенш недержавних (приват-них) дошшльних зaклaдiв стали у Чернiвцях i загалом на Буковинi сестри Мелaнiя i Анна Вест. Мелaнiя Вест (замужня Ромсторфер), як i ïï сестра Анна, здо-були професш вчителiв i вирiшили попробувати сво1' сили у спрaвi виховання найменших дней. 30 грудня 1893 року Мелашя Вест-Ромсторфер звернулася до Крайово1' шк1льно1' ради Буковини iз клопотанням про надання дозволу на вщкриття у Чернiвцях приватного дитячого садка. У свош зaявi вона повщомляла, що садок мае водкритися 1 травня 1894 р. по вул. Петровича, 6 i дятиме на пiдстaвi розпорядження МЫстерства вiровизнaнь i освiти в1д 22 червня 1872 р. В садок приймали дггей вiком в1д 3-4 роюв, а вихователькою працювала сестра Меланш - Анна Вест [10].
У 1896 рощ дошшльний заклад ввдкрився при монастирсьшй школi римо-католицького чернечого згромадження «Родини Марй» (м. Чершвщ, вул. Се-мигородська, 53) Керiвником дитячого садка стала Аурелiя Мiлiнкевич, a ïï помiчницею - професшна вихователька Кaмiллa Кудла [10]. Згодом до ство-рення мереж1 дошшльних зaклaдiв на Буковинi долу-чилися як окремi особи, так i свпсьш жiночi ор-гашзацп i зaктуaлiзувaли питання пiдготовки дошшльних ка^в.
Протягом 25 рошв в1д заснування Чернiвецькоï жiночоï' семшарп тдготовка виховaтелiв здiйснювa-лася лише в рамках подготовки вчителiв народних шшл. Вже на 2 кура ученищ вивчали дошк1льну пе-дагопку, що грунтувалася на теорiï i практищ дошкольного виховання Фрiдрiхa Фребеля. Потреби дошкольного закладу враховувалися також при вив-ченнi таких предмепв, як релiгiя, мова, вшьноручш роботи, спОви, гiмнaстикa.
Важливою складовою професiйноï подготовки учениць семiнaрiï' була обов'язкова практика в зраз-ковому дитячому садку, що проводилася на 3 i 4 курсах семшарп [11]. Вона починалася з «госштацш» -вщвщування занять з метою знайомства з формами i методами роботи з диъми. Под час госштацш учш знайомилися з вихователями i дгтьми, спостертали за заняттями i допомагали под час прогулянок, влашту-
вання рiзноманiтних irop. Попм починалася шдго-товка до самoстiйнoгo проведения занять i3 молод-шими дпъми, а згодом старшими. А завершальним етапом були вiдкpитi заняття з подальшим ix обгово-ренням зразковими вихователями та викладачами методики. При цьому oцiнювалася також як1сть плашв-конспекпв занять, надавалися неoбxiднi мето-дичш вказiвки та поради.
Значна увага пpидiлялася опануванню навичок щоденного та перспективного планування роботи, звiтнoстi дошшльних закладiв.
Пiдгoтoвка виховател1в через естернатну форму навчання в Чершвецькш жiнoчiй учительськ1й семшарп розпочалася напришнщ 90-х рок1в Х1Х ст., коли на Буковиш почала розширюватися мережа за-кладiв суспiльнoгo дитячого виховання. Процедура екстернатно! форми здобуття квал1фшацп була по-piвнянo складною. Досить сказати, що необхвдно бу-ло спочатку отримати дoзвiл на проходження тримюячно! практики в зразковому дитячому садку при учительськ1й семшарп, який на клопотання ди-рекцл семшарп надавала Крайова шкiльна рада. А по завершенню практики екстерни складали iспити з пpедметiв, передбачених для слуxачiв oднopiчниx фребел1вських куpсiв [4].
Як вдалося встановити в Державному аpxiвi Чершвецько! oбластi, пеpшi квалiфiкацiйнi св1доцтва вихователя дошкольного закладу (шм. - «BefähigungsZeugnis als Kindergärtnerin») для екстершв в Чершвецькш деpжавнiй семшарп були виданi 1897 року. У них вписаш iмена Ельвipи Ротенбург - урод-женки м. Серет (Буковина), випускнищ 5-класно! жшочо! школи, i Люси Тумл1ч, уродженки м. Смixoв (Бoгемiя), яка вчилася на пiдгoтoвчиx жшочих курсах в Чеpнiвцяx [12].
У квал1фшацшному свiдoцтвi зазначалося, що учениця шд час тримюячно! практики в дитячому
садку цосарсько-короловсько! учительсько! жшочо! семшарп в Чершвцях усшшно склала юпити i отри-мала ощнки з таких предметiв: релiгiя, наука про ви-ховання i теорiя дитячого садка, практичнi заняття в дитячому садку, мова, вшьноручш роботи, стви i гiмнастики. Рiвень знань (поступ) визначався за такою шкалою: визначний, похвальний, добрий, за-довОльний i незадовiльний. При отримаш незадовшь-них оцiнок кандидаткам пропонувалося перескласти iспит або ж здшснити переподготовку.
Чернiвецька ж1ноча учительська семiнарiя була нiмецькомовною, однак практиканти мали право обирати мову, з яко! складали iспити i квалОфшували-ся для роботи вiдповiдно в шмецькомовному, укра!номовному чи румуномовному дитячому за-кладi. Згаданi Ельвiра Ротенбург i Люсiя Тумлiч от-римали право працювати в дитячих дошшльних за-кладiв з нiмецькою мовою виховання. Першими вихователями для укра!номовних дошшльних закладiв у 1900-1902 рр. стали Марiя Плага зО Сторожинця i Gвгенiя Зотта з Чершвщв, для румуномовних заклада -Верошя Манолш i Мар1я Стефанюк з Серету [12].
У 1906 рощ квалОфшацшш свОдоцтва отримали 9 з 13 практикантов у дитячому садку при Чершвецькш учительсьшй семшарп. Найчастше ученищ обирали одну з трьох крайових мов, але досить часто двО у такому поеднання: шмецька i укра!н-ська, шмецька i румунська. 1906 року Ольга Воро-нюк з села ВасилОв Заставшвського повггу, Мар-фелша Дончул з повггового центру Кщмань, МарОя Магас з Чершвщв квалОфОкувалися на вихователОв дошкольного закладу з шмецькою i укра!нською мо-вами виховання, Елеонора Кордус з передмОстя Мо-настириська та ЕлОзабета Глушко з передмОстя Кло-кучка у Чершвцях - з шмецькою i румунською мова-ми. Це, без сумшву, збшьшувало можливостО моло-дих фаховщв для наступного працевлаштування.
Таблиця 1
Список екстершв фребелОвських курдв Черн1вецько1 державно! жшочо! семшарп. 1905/06 н. р.
№ п/п ПрОзвище та Ом'я МОсце народження ВОросповодання Мовна квалОфшацОя
Отримали квалОфОкацшш свОдоцтва
1 Воронюк Ольга ВасилОв (Буковина) правосл. укр. i нОм.
2 Букулей МарОя КостОна (Буковина) правосл. рум.
3 Кордуш Елюнора Монастириська (ЧернОвцО) правосл. рум. i нОм.
4 Дончул МарфелОна КОцмань (Буковина) правосл. укр. i нОм.
5 Глушко ЕлОзабета Клокучка (ЧернОвцО) правосл. рум. i нОм.
6 Магас МарОя ЧернОвцО гр.-кат. укр. i рум.
7 Омелько ПавлОна ЧернОвцО гр.-кат. укр.
8 СтехлОк АмалОя ЛьвОв рим.-кат. нОм.
9 ТребОч Ф. Мала Толова (Буковина) Оуд. шм.
Не здобули квалОфшацшш свОдоцтва
10 Сулятицька ЕлОзабета ЧернОвцО гр.-кат. укр.
11 ВрабОуца К. Сатулмаре (Буковина) прав. рум. i нОм.
12 Аувен Ф. ТопорОв (Галичина) Оуд. шм.
Джерело: [12].
Екстернатна форма подготовки вихователОв дошшлля на Буковиш цшком забезпечували необ-ходними кадрами потребу фребелОвських дитячих садк1в i захоронок Буковини. У 1906-1913 рр. квалОфшацшш свОдоцтва щороку отримували вод 6 до 10 оаб.
На квалОфшацшних сводоцтвах вихователОв за-лишилися шдписи педагопв Чершвецько! семшарп, якО шдтверджували той чи шший рОвень знань май-бутшх дошкОльних фахОвщв. Легко розшзнаються подписи багаторОчного директора семшарп Деметра 1сопеску i його наступника з 1901 року Михайла
Кушшрюка, викладачiв Антона Кузелi (музика i спiви), Франца Грiлiча (пмнастика), Лу!за Тарабано-вича (жiночi ручш роботи), Осипа Маковея (укра!н-ська мова), а також Олександра Опольського, Василя Цопи та ш. На свщоцтвах прочитуеться, зокрема, пiдпис Гелени Нштович - вихователя зразкового дитячого садка при жшочш учительськ1й семшарп.
Гелена Нштович (до замiжжя - Слившська) працювала вихователем зразкового дитячого садка при учительськ1й семшарп з 1875 року [8, 10]. Завдя-ки 1й на Буковинi поширювалися оде! громадського дошкольного виховання, утверджувалися фребелОвсь-ко методи дошкольно! педагопки i авторитет професп вихователя. Гелена Нштович керувала в дошкольному закладi жоночо! учительсько! семшарп не тшьки усiм навчально-виховним процесом, але й практич-ними заняттями для учениць 3 i 4 курав семшарп, а також 3-мюячною практикою для бажаючих здобути професш вихователя екстерном. I! пiдпис зберОг-ся на квал1фжацшних свОдоцтвах виховател1в 18971908 рр. [12].
Пiсля Гелени Нштович вихователем зразкового дитячого садка при семшарп стала Сiльвiя Паш-кан - уродженка Чертвщв, випускниця учительсько! семшарп. З 1908 року вона працювала тимчасовим вчителем у вищiй православнiй шестикласнiй школi Чернiвцiв, а 1910 року перейшла до учительсько! семiнарi!. де отримала посаду позаштатного вихова-теля, а згодом - позаштатного учителя практики в дитячому садку. Через рж роботи в дитячому садку учительсько! семшарп вона стала штатним вихователем зразкового дошкшьного закладу, про що свщ-чить, зокрема, звгт про дiяльнiсть дитячого садка семшарп за 1911 рОк., у якому Сiльвiя Пашкан Оме-нуеться цiсарсько-королiвською вихователькою [10].
При призначенш на цю посаду враховувалася не тiльки педагогiчна освiта, отримана в учительськой семiнарi!, але й знання 3 -х крайових мов - шмецько!, укра!нсько! О румунсько!, а також французько!. Знання шмецько! мови шдтверджувалося свщоцтвом на право навчати в народних школах з шмецькою мо-вою викладання, а знання укра!нсько! О румунсько! -додатковими квалОфжацшними документами шсля складання ввдповщних Оспипв. Важливим аргументом на користь Ольв!! Пашкан стало також свОдоцтво про проходження додатково! педагопчно! практики в зразковому дошкшьному закладО державно! ж1ночо! учительсько! семшарп у м. Грац ( земля ШтирОя).
Очевидно, дирекщя Чершвецько! державно! жоночо! семшарп враховувала, що, попри рОзнопла-нову освиу, у Сшьвп Пашкан був недостатшм досвОд практично! виховательсько! дОяльносто Тому було виршено пщбрати для Ольвп Пашкан досввдчену помОчницю. Нею стала КамОлла Кудла - уродженка м. Бистриця (ТрансОльванОя), яка близько 25 рокОв працювала в ЧернОвцях вихователем. Спочатку у дошкольному закладО, оргашзованому 1896 року римо-католицьким монастирем «Родина Марп», а згодом -у заснованому особисто приватному дитячому садку (вул. Семигородська, 3) [3].
У 1912 р. КамОлла Кудла обшняла посаду по-заштатного вихователя зразкового дитячого садка
ЧернОвецько! жОночо! учительсько! семОнарО!. Нова посада стала значними кар'ерним ростом. Це прояви-лося, насамперед, у високой заробпнш плап, що ста-новила 1200 корон. КрОм того, з огляду на значний досвОд КамОлли Кудли, МОнОстерство вОросповОдань О освОти АвстрО! встановило !й рОчну доплату у розмОрО 150 корон. Таким чином позаштатний вихователь зразкового дитячого садка учительсько! семОнарО! отримував на рж 1350 корон [10]. Це було на Буко-винО спОввОдносно з рОвнем зарплати учителя народно! школи Оз значним педагогОчним стажем [9] О недо-сяжною мрОею для вихователОв приватних дошкОль-них закладОв, заснованих окремими фОзичними особами О громадськими органОзацОями. У таких закладах вихователО отримували в 2-3 рази менше.
Показовим у цьому плаш е дОяльшсть дитячого дошкОльного закладу (захоронки) товариства «Право-славних русинок», що 1908 року був органОзований у Чершвцях по вул. Франца, 31. Персонал новозасно-вано! захоронки складався з виховательки - випуск-ницО курсОв при учительськОй семОнарО!, О служницО, яка варила !сти О допомагала доглядати дОтей. На перших порах вони отримували по 20 корон мОсячно! платнО, тобто по 240 корон на рОк. У 1912 роцО !хня заробпна плата зросла приблизно вдвОч - до 500 корон на рОк, але О надалО значно вОдставала вОд рОвня матерОально! винагороди в державному дитячому садку при жоночш учительськой семшарп [13].
Авторитету державнОй жОночОй учительськОй семОнарО! у ЧернОвцях, як О зразковому дитячому садочку, додавали належнО умови для навчально-виховного процесу. 1888 року у Чершвцях було спо-руджене сучасне просторе примщення по вул. Стефани, у якому ниш розмОщуеться Педагопчний ко-ледж ЧернОвецького нацОонального унОверситету Ом. Ю. Федьковича (вул. Горького, 23). Тут розмОсти-лися всО структурнО пОдроздОли чоловОчо! О жОночо! учительських семОнарОй, що сприймалися як справжнОй навчальний комплекс. Педагог О письмен-ник Осип Маковей, який бОльше 10 рокОв працював в учительськОй семОнарО! учителем укра!нсько! мови та л1тератури, писав: «...Се справдО не одна школа, а цОла педагогОчна фабрика з рОзними школами пОд одним дахом, одним зарядом [управлшням. - Я. К.]. У великОм, досить вигОднОм будинку посеред садОв були до осенО 1909 р., з одного боку, хлопяча школа вправ, два приготовляючО курси О чотири роки мужеського семОнара, а з другого боку - дОвоча школа вправ О при-готоляючО курси та жОночий семОнар,.. а е ще тут О фре-белОвська школа, де виховуеться щороку по 40 дОтей, а практикуе все з кольканадцять кандидаток» [14].
Наприконщ Х1Х - на початку ХХ ст. екстернатна форма професОйно! пОдготовки майбутнОх вихователОв здобула поширення в рОзних коронних землях ав-стршсько! частини Австро-Угорщини. У 1899/1900 н. р. нею скористалися 152 особи, а 1905/06 н. р. -272 особи, що свОдчило про активне утвердження як само! професО! вихователя, так О екстернатно! форми професшно! пОдготовки дошкольних фахОвщв.
За офОцОйними даними, у 1907/08 н. р. на Буко-винО дОяло 12 дошкОльних закладОв, напередоднО Пер-шо! свОтово! вОйни !х кОлькОсть перевищила цифру 20,
але !хнш picT вОдбувався значно меншими темпами, шж пiдготовка вихователiв [4]. I це без врахування того фактора, що випускники державно! жшочо! учительсько! cемiнарiï в Чершвцях могли працювати i народними учителями, i вихователями.
Можливо, саме з огляду на цю обставину то-вариство «Укра!нська школа» у Чершвцях при ор-гашзацп приватно! ж1ночо! учительсько! cемiнарi! (1909) не ставило œ6i за мету сполучати пiдготовку народних учителiв i вихователiв за прикладом дер-жавних жшочих семшарш Галичини i Буковини. Ор-ганiзацiя фребелiвcьких курciв i екстернатно! форми тдготовки вихователiв продовжувала залишалася в компетенцй' державних жшочих учительських cемiнарiй.
5. Амробащя результат дослiдження
Вiдповiдно до отриманих результапв до-cлiдження розробленi рекомендацп для педагопчних закладiв з пiдготовки дошшльних фах1вщв з метою використання узагальненого icторико-педагогiчного доcвiду в начально-виховному процесг Вони ак-туалiзують нацiонально-регiональний компонент професшно! пiдготовки вихователiв дошк1льних за-кладiв, що виходить за меж1 локальноcтi i набувае загальнодержавного значення.
6. Висновки
У результатi icторико-педагогiчного аналiзу встановлено, що пiдготовка дошкiльних кадрiв на Буковиш розпочалася iз заснування Чершвецько! державно! учительсько! семшарп у 1872 рощ i здшс-нювалася у рамках загально! пiдготовки учителiв народних шшл i у формi заочних фребелiвcьких курciв (екстернатна пiдготовка вихователiв з обов'яз-ковою тримicячною практикою на базi зразкового дитячого садка при учительсьшй семшарп). Виявле-но особливосп профеciйноï подготовки майбутнiх вихователiв, що проявилися у викориcтаннi здобутшв класично! пcихолого-педагогiчноï науки, псному зв'язку теорп та практики, впливО буковинського полшультурного середовища. Подальше дослодження цих питань дозволить чгтшше узагальнити основш форми i методи навчання для ефективного викори-стання накопиченого досвщу у сучасному навчаль-ному процеci.
Лiтература
1. Нагачевська, З. I. Практика тдготовки вихователОв для укра!нських дошкшьних закладiв Галичини та використання !! позитивних елементв у сучасних мовах [Текст]: зб. матерiалiв / З. I. Нагачевська. - Удосконалення професшно! подготовки спещалют1в дошкшьного профь лю. - К., 1996. - С. 136-141.
2. Пеншкевич, Д. I. Розвиток украшського шкшь-ництва на Буковиш (XVII - поч. ХХ ст.) [Текст]: моногра-фОя / Д. I. Пешшкевич. - Черн1вцО: Рута, 2002. - 520 с.
3. Олшник, М. кторш дошкшля Буковини [Текст]: навч.-метод. поиб. / М. Олшник, Я. Квасецька. - Чершвцг Зелена Буковина, 2012. - 76 с.
4. Квасецька, Я. А. Екстернатна форма професшно! тдготовки вихователОв дошкОльних заклад1в на захщноук-
parncBKHX 3eMjax y CKJiagi ABCTpo-yropmuHi (ocTaHHa Tpe-THHa XIX - nonaTOK XX ct.) [TeKCT]: HayK.-npaKT. koh$. / .3. A. KBace^Ka. - negaroriKa b CHCTeMi ryMaHiTapHoro 3HaHHH. - XepcoH: TejBBeTHKa, 2015. - C. 28-31.
5. Baltruschat, C. Zur Geschichte der Ausbildung von Kindergärtnerinnen in Osterreich [Text] / C. Baltruschat. -Wien, 1986. - 79 p.
6. Kellner, M. W. Aus- und Weiterbildung österreichischer Kindergartenpädagoginnen aus historischer und zukünftiger Perspektive [Text] / M. W. Kellner. - Graz, 2009. - 308 p.
7. Grigorovitä M. Invä|ämintul m Nordul Bucovinei (1775-1944) [Text] / M. Grigorovitä. - Bucure^ti, 1993. - 175 p.
8. Ungureanu, C. Invä|ämäntul primar din Bucovina (1774-1918) [Text] / C. Ungureanu. - Chi^inou: Civitas, 2007. - 336 p.
9. Kap6yjiHHBKHH, I. Po3Bift HapogHoro mrintHHUTBa Ha EyKOBHHi [TeKCT] / I. KapöyjiHHLKHft. - BamriBHi, 1907. - 148 c.
10. OcBiTHi ycTaHoBH [TeKCT]. - KpaftoBa mKintHa paga EyKoBHHH, m. ^epmBm. - 1869-1918. - OopM. 211. -C. 56-58. - PernM gocTyny: http://www.archives.gov.ua/ Publicat/Guidebooks/Chernivci.pdf
11. Kaindl, R. F. Zum 25. Jahrestage der k.k. Lehrerund Lehrerinenbildungsanstalt in Czernowitz [Text] / R. F. Kaindl // Bukowinaer Rundschau. - 1895.
12. OKojia 3 nigroToBKH BHrnemB (nojoBina) [TeKCT]. -flepxaBHHH apxiB ^epmBeHBKoi o6jacTi. - 1869-1944. -OopM. 244. - C. 60-61. - PernM gocTyny: http:// www.archives.gov.ua/Publicat/Guidebooks/Chernivci.pdf
13. naBjoBHH, B. 3BiT npo giammcTt «npaBocjaBHHX pycHHoK» Ha EyKoBHHi [TeKCT] / B. naBjoBHH // HoBa EyKo-BHHa. - 1913. - № 13.
14. MaKoBeft, O. Pe^opMa yHHTemcBKoro ceMiHapa b ^epmBuax [TeKCT] / O. MaKoBeft // Hama mKoja. - 1910. -Pin. 2. - C. 20-23.
References
1. Nagachevs'ka, Z. I. (1996). Praktyka pidgotovky vyhovateliv dlja ukrai'ns'kyh doshkil'nyh zakladiv Galychyny ta vykorystannja i'i' pozytyvnyh elementiv u suchasnyh movah. Udoskonalennja profesijnoi' pidgotovky specialistiv dosh-kil'nogo profilju. Kyiv, 136-141.
2. Penishkevych, D. I. (2002). Development of Ukrainian Schooling in Bukovyna (XVII - early XX centuries). Chernivtsi: Ruta, 520.
3. Oliynyk, M. I., Kvasetska, Ia. A. (2012). History of Pre-Schooling of Bukovyna. Chernivtsi: Zelena Bukovyna, 76.
4. Kvasetska, Ia. A. (2015). Distant Form of Pre-School Teachers Professional Training in Western Ukrainian Lands as Part of Austrian-Hungarian Empire (last third of the XIX - early XX centuries). Pedagogy in Humanities System. Odesa, 28-31.
5. Baltrushat, K. (1986). To History of Kindergarten Teachers Education in Austria. Vienna, 79.
6. Kellner, M. (2009). Education and Building Qualifications of Austrian Pre-School Educational Institutions Teachers from Historical and Future Perspectives. Graz, 308.
7. Grigorovitsa, M. (1993).Primary Education in Northern Bukovyna (1775-1944). Bucharest, 175.
8. Ungurianu, K. (2007). Primary Education in Bukovyna (1774-1918). Tsivitas, 336.
9. Karbulytskyy, I. (1907). Development of People's Schooling in Bukovyna. Vashkivtsi, 148.
10. Osvitni ustanovy (1896-1918). Krajova shkil'na rada Bukovyny, m. Chernivci, 211, 56-58. Available at: http:// www.archives.gov.ua/Publicat/Guidebooks/Chernivci.pdf
11. Keindl, R.F. (1895). To the 25-th Anniversary of Emperor and King Men's and Women's Teachers Seminaries in Chernivtsi. Bukovynian Review.
12. Shkola z pidgotovky vchyteliv (cholovicha) (18961944). Derzhavnyj arhiv Chernivec'koi' oblasti, 244, 60-61. Available at: http://www.archives.gov.ua/Publicat/ Guidebooks/ Chernivci.pdf
УДК DOI:
1. Вступ
Виршення проблеми якосп шк1льно1' музично! освии в цшому i якосп уроку музики зокрема значною мОрою залежить вод розумшня вчителем музики потреби «олюднювати Людину» [1]. Окреслено щ потреби i в метО школьного навчання з музики: виховання в учтв щнтсно-свиоглядних орОентацш у сферО мисте-цтва, високих особистюних моральних якостей талантОв, природних задатков, розумових та креативних здь бностей, розвиток ключових, м1жпредметних i пред-метних компетентностей, формування потреби у твор-чому самовираженн та естетичному самовдоскона-лент [2]. РеалОзацш мети забезпечуе дотримання по-ложень особистюно-орОентованого подходу, сутнють якого полягае в оргашзаци навчання музики з ураху-ванням Ондивщуальних потреб i потенцшних можли-востей школяра, розвиток його музичних здОбностей, творчого потенц1алу, глибоко1 поваги до його особис-тосп, ставлення до нього як до свОдомого i вОдповОда-льного суб'екта навчально-виховно1' взаемодл.
2. Постановка проблеми
Важливим чинником результативностО такого уроку, як показуе аналОз шк1льно1 програми, штер-в'ювань учителОв музики, проведених у Сумському обласному ОнститутО тслядипломно1' педагопчно1'
13. Pavlovych, V. (1913). Report on "Orthodox Rusyns" Activity in Bukovyna. Nova Bukovyna, 13.
14. Makovey, O. (1910). Reform of Teachers Seminary in Chernivtsi. Nasha Shkola, 2, 20-23.
освии, Кшвському ушверситетО ОменО Бориса Грш-ченка, е педагопчне проектування. УчителевО важ-ливо вмии чОтко визначати цОлО музичного навчання i виховання, рацОонально структурувати навчально-методичний матерОал конспекту заняття, планувати змОст i види дОяльностО учнОв з урахуванням 1х потреб та штереав, передбачати результати навчально-виховно1' дОяльностО учнОв тощо. У програш «Мисте-цтво у 5-9 класах» [2] зазначаеться, що у 5-7 класах, важливими е рОзноманит форми практично1 музич-но1 дОяльностО учшв, пОд час яко1 вОдбуваеться 1'хне самовираження у спОвО, шструментальному музику-ваннО; у 8-9 класах серед прюритетних видОв дОяльностО видОляють ОнтерпретацОю художнОх творОв у культуролопчному контекстО, виконання ОндивОдуа-льних i колективних проектОв. ЯкОсть, усшшшсть, продуктивнОсть, результативность, ефективнОсть уроку музики забезпечуе праксеолопчний шдхвд, що сприяе змОнО предметно-центровано1' системи освии на особиспсно-дОяльшсну. Актуальность означених вище цОлей музичного навчання i виховання школярОв увиразнюе необхОднОсть удосконалювати як му-зично-педагогОчну дОяльнОсть учителя музики у зага-льноосвОтньому навчальному закладО, так i методич-ну пОдготовку майбутнОх учителОв музики у вищих педагогОчних навчальних закладах.
Рекомендовано до публжаци д-р пед. наук, професор Отич О. М.
Дата надходження рукопису 23.09.2015
Квасецька Ярина Андривна, асистент, кафедра педагопки та психологи дошшльно! освии, Чершвець-кий нацiональний унiверситет iм. Юрiя Федьковича, вул. Коцюбинського 2, м. Чершвщ, Украша, 58012 E-mail: [email protected]
378. 147: 78: 378.22 10.15587/2313-8416.2015.51995
П1ДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ УРОКУ: ПРАКСЕОЛОГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д
© е. М. Проворова
У статтi на основi аналiзу наукових джерел, дослiдно-експериментальноi роботи у педагогiчних утвер-ситетах Украши окреслено особливостi музично-педагогiчноi дiяльностi майбутнього вчителя музики, з 'ясовано деяк аспекти методично'1' пiдготовки студентiв мистецьких, музично-педагогiчних факуль-тетiв до проектування уроюв музики у школi на засадах праксеологiчного пiдходу. Доводиться: спроек-тованi студентами уроки музики засвiдчують пiдвищення рiвня методично '1' пiдготовленостi Ключовi слова: майбутнш учитель музики, методична тдготовка, проектування, урок музики, праксео-логiчний пiдхiд
On the basis of analysis of scientific sources, the experimental work in pedagogical universities of Ukraine there are outlined the features of music and pedagogical activity of the future music teacher. There are clarified some aspects of methodical training of art, music and pedagogical faculties students to design music lessons at school on the basis of praxeological approach. It is proved that music lessons designed by students certify growing level of students' methodical training
Keywords: future music teacher, methodical training, design, music lesson, praxeological approach
