CC BY
24
_1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
самовизначення, розвитку i самореал1зацп, характеристика гумашзацп як самогумашзацп. Орieнтацiя процесу гуматзаци свщомосп майбутнього вчителя на iдеалiстично-християнський гпдхвд у вихованнi означае визнання його як основи формування цiннiсних ор1ентащй, що передбачае насамперед усввдомлення християнсько! сутносл людини, визнання прюритету морал^ реальну гумашзащю I демократизащю стосуншв партнер1в у вихованш.
Перспективами досл1дження проблеми гумашзацп сввдомосп майбутнього вчителя е визначення умов устшного втшення виявлених тенденцш у практищ викладання вуз1вських, у т. ч. педагопчних дисциплш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Васянович Г. П. Педагопчна етика: навч.-метод. поибник. / Г. П. Васянович. - Льв1в: Норма, 2005.
- 344 с.
2. Ващенко Г. Виховний вдеал. Т. 1: тдручник для педагопв, виховниюв, молод1 [ батьюв. / Г.
Ващенко - Львiв: Камула, 2006. - 278 с.
3. Вишневський О. Теоретичт основи сучасно! укра!нсько1 педагопки: поибник для студештв - Вид.
2-е, доопрац. [ доп. / О. Вишневський. - Дрогобич: Коло, 2006. - 604 с.
4. Зязюн I. А. Культура [ культурна политика / I. А. Зязюн // Рвдна школа. - 1994. - № 12. - С. 27-32.
5. Кремень В. Г. Освгга [ наука Укра!ни: шляхи модершзацп (Факти, роздуми, перспективи) / В. Г.
Кремень. 2003. - 216 с.
6. Сковорода Г. Листи до М. Ковалшського / Г. С. Сковорода // Твори в 2-х томах. Т. 2. - К., 1961. -
С. 211-390.
7. Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всеб1чно розвинено! особистоста / Сухомлинський В.
О. Вибр. твори: В 5-ти т. - К.: Радянська школа, 1976. - Т. 1. - С. 55-206.
8. Ушинський К. Про народшсть у громадському вихованш / К. Ушинський // Вибраш педагопчш
твори: В 2-х т. - К., 1983. - Т. 1. - С. 43-103.
УДК 378(09)(4770)
Л. С. БАРНА
ПОДГОТОВКА ВЧИТЕЛ1В В УЧИТЕЛЬСЬКИХ СЕМ1НАР1ЯХ СХ1ДНО1
ГАЛИЧИНИ
Проаналiзовано досвiд тдготовки вчителiв в учительських семiнарiях Схiдноi Галичини до 1939 року. Опрацьовано матерiали, ят розкривають змiст тдготовки й особливостi проведення nедагогiчноi практики в цих навчальних закладах. Визначено цшт складовi iсторичного досвiду, зокрема, щодо оргатзацп педагогiчноi практики в учительських семiнарiях, яш доцтьно використовувати в сучасних умовах вищоi педагогiчноi освти Украти.
Ключовi слова: Схiдна Галичина, освта, учительська семiнарiя, навчальний процес, педагогiчна практика.
Л. С. БАРНА
ПОДГОТОВКА УЧИТЕЛЕЙ В УЧИТЕЛЬСКИХ СЕМИНАРИЯХ ВОСТОЧНОЙ
ГАЛИЦИИ
Проанализирован опыт подготовки учителей в учительских семинариях Восточной Галиции до 1939 года. Обработаны материалы, которые раскрывают содержание подготовки и особенности проведения педагогической практики в этих учебных заведениях. Определены ценные моменты исторического опыта, в частности, в вопросах организации педагогической практики в учительских семинариях, которые целесообразно использовать в современных условиях высшего педагогического образования Украины.
Ключевые слова: Восточная Галиция, образование, учительская семинария, учебный процесс, педагогическая практика.
_1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
L. S. BARNA
PREPARATION OF TEACHERS IN THE TEACHING SEMINARIES OF EAST
GALICIA
Experience ofpreparation of teachers has been analysed in the teaching seminaries of East Galicia up to 1939. The materials which expose maintenance of preparation and peculiarities of pedagogical practice in teaching seminaries have been worked out. The valuable moments of historical experience have been selected in particular, in relation to organization of pedagogical practice in teaching seminaries which are expedient to be used in modern high education of Ukraine.
Key words: East Galicia, education, teaching seminary, educational process, pedagogical practice.
Сучасна педагопчна вища школа Украши повинна забезпечити формування ново! генераци педагопв, адаптованих до вимог реформування вичизняно! освии, приведения ii до европейських i свиових стандарлв. Нашiй шшльнш освiтi потрiбен вчитель, здатний до шновацш i творчосл, готовий до швидких трансформацiй освiтнього середовища та активiзацii' власно! дiяльностi.
Нинi у вищш педагогiчнiй освiтi iснуе тенденщя до поступового зменшення годин аудиторних занять, зростання частки самостiйноi' та iндивiдуальноi' роботи студентiв, часткового проведення педагопчно1 практики за мiсцем проживання студентiв тощо На жаль, як показуе досввд, бажаних результатiв така система тдготовки поки-що не дае.
Iснуючi суперечностi мiж процесами оновлення системи педагопчно1 освiти, важливiстю завдань, як мають вирiшувати вчителi, i недостатнiм рiвнем професшно1 компетентностi педагопв спонукають до пошуку нових щкавих пiдходiв, як б дозволили вирiшувати цi суперечностi. Джерелом таких цшних iдей i пiдходiв може стати юторичний досвiд за умови його всебiчного вивчення та аналiзу.
Важливi аспекти ютори розвитку вичизняно1 педагопчно1 освiти та пiдготовки вчителя розглянуп в працях М. А. Авденка, А. Д. Боднара, А. А. Булди, М. М. Грищенка, Н. М. Дем'яненко, М. Б. Свтуха, В. К. Майбороди, М. Д. Ярмаченка. Проблема едност теоретично1 i практично1 пiдготовки вчителiв розкрита в роботах О. О. Абдуллшо1, А. М. Бойко, С. Т. Золотухша, В. I. Лозово1, Л. Г. Коваль, Н. Г. Ничкало, О. Я. Савченко. Питання пiдготовки вчительських кадрiв у 20-30-i роки ХХ ст. були в цен^ уваги С. I. Гусева, М. М. Зотша, Н. П. Калениченка, Н. С. Матвiйчик й iнших дослвднишв. Становлення педагопчно1 освiти i професшно1 пiдготовки вчителiв у Схiднiй Галичиш показано в роботi М. М. Барни [1].
Аналiз наукових праць i дисертацiй з юторп втизняно1 педагогiки дае пiдстави стверджувати, що разом з наявнiстю рiзнопланових до^джень проблеми теоретично1 i практично1 тдготовки вчителiв у минулi перiоди недостатньо вивченими е певнi моменти юторичного досвiду, як можуть успiшно використовуватися в сучаснш вищiй школi Украши.
Мета статп полягае у здшсненш аналiзу досвiду дiяльностi учительських семшарш Схвдно1 Галичини щодо формування вчительських кадрiв i вивчення можливостей використання його цшно1 складово1 у тдготовщ вчителiв в сучасних умовах.
Учительськ семшари були середнiми навчальними закладами, яш в дорадянський час юнували практично на всiй територil сучасно1 Укра1ни i здiйснювали загальноосвiтню та фахову тдготовку майбутнiх вчителiв народних шил. Однак на дiяльнiсть цих навчальних закладiв суттево впливали рiзнi соцiально-економiчнi, суспiльно-полiтичнi i соцiокультурнi чинники в двох основних частинах Украши: Наддшпрянська Укра1на входила до складу царсько1 Росil, а Схiдна Галичина - до Австро-Угорщини.
В 70-i роки XIX ст. в Схвднш Галичинi почали функцiонувати учительськ! семшарп, як1 забезпечували, крiм загальноосвiтньоl, професшну пiдготовку вчителiв для народних (початкових) шкш. Чоловiчi учительськ! семiнарil були ввдкрип у Львовi, Тернополi i Станiславi (нинi Iвано-Франкiвськ), жiночi - у Львовi i Перемишлi [1, с. 133]. В шнщ столитя вiдкрилися новi учительськ! семiнарil: чоловiчi в Самборi i Сокалi, жiночi в Коломи1 i Станiславi та коедукацшна (мала чоловiчний i жшочий вiддiли) в Залiщиках. Вони були двомовними (утраквiстичними): навчання велося польською та украшсько1 мовами. На початку
ХХ ст. в деяких мютах (Льв1в, Перемишль, Сташслав, Тернотль) появилися приватт вчительськ семшарп, переважно жшоч1.
У 1907 р., зпдно з сеймовим законом, юнували два типи учительських семшарш: мовно-рисунков1 та природничо-господарсьш, що ввдповвдало двом типам народних шил. У початкових школах в мютах працювали переважно випускники мовно-рисункових, а в сшьськш мюцевосп - природничо-господарських семшарш.
Анал1з навчальних плашв учительських семшарш показав, що !х учш вивчали предмети психолого-педагопчного, гумаштарного, природничо-математичного, мистецького та релшйного спрямування. Ствввдношення предмепв певного спрямування зм1нювалося залежно ввд сощально-полпичних, соцюкультурних чинник1в, р1вня розвитку науки, мюцевих особливостей. Але основою формування фахових знань, умшь та навичок учител1в були предмети психолого-педагопчного циклу.
Таблиця 1
Частка годин, що вiдводилась на вивчення педагогiчних дисциплш в учительських _семiнарiях (у % вiд загально'1 юлькостг)_
Типи учительських семшарш Роки
1871-1874 1874-1886 1886-1909 1909-1919
Жшоч1 13,1 13,2 12,1 13,5
Чолов1ч1 11,6 10,5 10,6 11,0
Як видно з табл. 1, в жшочих учительських семшаршх придшялась бшьша увага педагопчнш пiдrотовцi учениць [ кшьюсть годин, вщведених на вивчення педагопчних дисциплш, поступово збшьшувалась (за винятком 1886-1909 рр.). У чолов1чих семшар1ях, порiвняно з жiночими, частка педагопчних дисциплш була дещо меншою (в середньому на 2-2,5%).
Кшець XIX - початок XX ст. були позначен швидким розвитком природничих наук [ техшки, що поставило нов1 завдання стосовно тдготовки кадр1в педагопв для шил. Це не могло не позначитися на змюп навчальних плашв учительських семшарш. Швидкий розвиток економ1ки, промисловосп, науки передуем сприяв посиленню уваги до природничо-математичних предмепв.
З 1919 р., коли Схвдна Галичина опинилася в склад1 Польщ1, тривалють навчання в учительських семшар1ях збшьшилася до 4-5 роюв. Були запроваджен нов1 навчальн плани, зпдно з якими частка психолого-педагопчних дисциплш зросла до 14,1%, природничо-математичних - до 27,5%; частка гумаштарних предмепв становила 25,3%, а мистецько-техшчних - 28,1%.
Для пор1вняння ввдзначимо, що на вивчення предмепв природничо-математично! групи в жшочих учительських семшар1ях у 1871-1918 рр. припадало в середньому 23,4% загально! шлькосп годин, а в 1919-1937 рр. - 26,2%. У чолов1чих учительських семшар1ях частка природничо-математичних предмепв зростала з 25 до 26,2% загально! шлькосп годин. Зрозумшо, що збшьшення годин на вивчення природничо-математичних предмепв призвело ввдповвдно до зменшення навчального часу на гумаштарн предмети. Зауважимо, що впродовж 1871-1918 рр. у державних чолов1чих семшар1ях вивчався з природничих предмепв лише курс сшьського господарства, а в жшочих - городництво I сад1вництво; у 1919 р. в обох типах учительських семшарш введено курс бюлогп, який включав боташку, зоолопю, анатомш I ф1зюлопю.
Як видно з наведеного навчального плану (табл. 2), юнувало штегрування навчальних предмелв (ф1зики з х1м1ею та мшералопею, географп з космограф1ею, вах бюлопчних предмелв), що давало можливють зменшити тижневе навантаження слухач1в учительських семшарш [4, с. 12]. Вш передбачав вивчення слухачами польсько! мови в обсяз1, який перевищував ус шш1 предмети, [ не мютив украшсько! мови, що наочно шюструе антиукрашську полпику, яку тод цшеспрямовано проводив уряд Польщу
У 1926 р. до навчальних плашв деяких державних учительських семшарш у Схвднш Галичиш було включено укра!нську мову, що вивчалась паралельно з польською в однаковому обсяз1 годин. Щ учительсьш семшарп стали утраквютичними. Внесен змши спричинили зменшення кшькосп годин на вивчення шоземно! мови, юторп, музики, ф1зичних вправ, психолого-педагопчних предмепв та методики навчання [ педагопчно! практики.
Таблиця 2
Навчальний план державних учительських семтарш у 1921 р.[5, с. 19]_
№ Навчальш предмети Роки навчання Разом
п/п 1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
1. Релшя 2 2 2 2 2/0 10
2. Польська мова 4 4 4 4 3 19
3. 1ноземна мова 3 2 2 3 3 13
4. Iсторiя 2 3 4 2 2 13
5. Географiя з космографiею 3 3 3 - 2 11
6. Математика 5 4 4 2 - 15
7. Фiзика з хiмiею i мiнералогiею 3 3 3 2 — 11
8. Бюлопя (ботанiка, 2 3 4 1 - 10
зоолопя, анатомiя,
фiзiологiя)
9. Ппена - - - - 2 2
10. Рисунок 2 2 2 2 2 10
11. Музика i спiви 2 3 3 3 3 14
12. Фiзичнi вправи 3 3 3 3 3 15
13. Ручнi роботи 4 4 2 - - 10
14. Педагогiчнi предмети:
а) психолопя i наука - - - 6 6 12
про дитину, теорiя
виховання i
педагогiка;
б) методика навчання - - - 6 7 13
i педагогiчна
практика
Разом 35 36 36 36 35 178
У рiзнi юторичш перюди розвитку педагопчно1 освiти в Укрш'ш в структурi навчально-виховного процесу реалiзовувався принцип взаемозв'язку теорп i практики, причому до змiсту професiйно пiдготовки майбутшх вчителiв входили рiзнi види практик, зокрема: власне педагопчна, методична, виробничо-педагопчна, психолого-педагопчна, педологiчна, полггико-просвiтницька, суспшьно-полиична, краeзнавчо-педагогiчна.
Аналiз лiтературних джерел та архiвних матерiалiв дае пiдстави стверджувати, що в учительських семiнарiях значна увага придмлась практичнiй пiдготовцi майбутшх учителiв, яка забезпечувалась системою практичних занять i творчим пiдходом до оргашзаци педагопчно1 практики. Значною мiрою цьому сприяло функцiонування при учительських семiнарiях базових дослiдних шк1л (шкш вправ), iснування системи неперервно! тдготовки педагопв тощо. Професiйна пiдготовка вчителш у цих навчальних закладах передбачала поеднання методики навчання загальноосвiтнiх предмепв з практичними заняттями в школi вправ, забезпечувала у слухачiв вироблення вмiнь застосовувати отриманi знания в майбутнш педагогiчнiй дiяльностi.
У сво!х методичних рекомендацiях директор Терношльсько1 учительсько! семшарп В. Боберський зазначав, що в цьому навчальному закладi практична тдготовка майбутнiх учителiв тривала два з чотирьох рок1в навчання. На його думку, педагопчна практика мала за мету «розкрити те, як треба застосовувати на практищ засади педагопки i дидактики» [6, с. 4], а будучи добре оргашзованою, вона потрiбна для «вистелення дороги у практичних вмшнях молодого вчителя, щоб вiн не збочив на машвщ експерименту. I якщо навчальний заклад цього досягне, то можна вважати, що вш забезпечив добру тдготовку майбутнiх сво1х вихованщв» [6, с. 24].
Для належно1 оргашзацп навчально1 практики при учительських семiнарiях функцiонували школи вправ, на базi яких проводилися заняття з методики викладання. Цi заняття охоплювали найважливiшi питання окремих навчальних предмепв i методики !х викладання та були максимально наближеш до умов роботи народное' школи, в якш в майбутньому доведеться працювати слухачам.
На нашу думку, ввдсутшсть базових шк1л е однiею з причин, яка негативно позначаеться на професшнш шдготовщ студентiв в сучасних педагопчних вузах. Майбутнi шкiльнi педагоги не мають нинi можливостi на заняттях з фахових предмепв i методик вiдвiдувати уроки вчителiв, брати участь в !х обговореннi тощо.
Протягом першого пiврiччя Ш курсу слухачi учительсько1 семшарп проходили пасивну практику: вiдвiдували заняття вчител^в i все побачене фiксували в сво1х зошитах. Пiсля тако1 практики кожен з кандидапв повинен був мати збiрку сво1х спостережень щодо особливостей методики проведення вiдвiданих навчальних занять. У другому пiврiччi майбутнi вчителi самi складали показовий конспект лекцп i на щотижневих конференцiях в присутносп однокурсников проводили окремi фрагменти урошв. У цьому ж семестрi практикувалося залучення практикантiв до проведення урок1в як помiчникiв учителя.
Такий вид д1яльност1 називався «лекцiйними пробами» ^ вважаемо, нин1 м1г би бути слушним при оргашзацп пропедевтично1 педагопчно1 практики студентiв. Ця практика передбачае лише спостереження студентами за навчально-виховним процесом п1д час вдавдання уроков та 1нших навчальних занять. Анкетування студентiв х1м1ко-61олог1чного факультету ТНПУ 1м. В. Гнатюка показало, зокрема, що 92% опитаних хотши би брати посильну участь у проведенш уроков або допомагати вчителям. Це дало б змогу студентам впевнешше себе почувати п1д час активно1 педагопчно1 практики.
Статут вчительсько1 семшарп передбачав на IV кури активну педагогiчну практику, яка включала дв1 форми: спроби викладання i проведення занять («лекцш» або «лекцiйних проб»). Перша форма реал!зовувалась через проведення кандидатом уроку, який напередоднi був проведений учителем, тобто дозволяв кандидату шляхом репродукцп ввдтворити ди педагога. «Лекщя» вимагала в1д кандидата розробки уроку з ново1 теми: складання конспекту, вибору методичних прийом1в подання навчального матерiалу, добору засобiв наочносп тощо. Пiдготовка до такого уроку велася тд керiвництвом i за допомогою вчителя школи вправ. Ввдкритий урок проводився в присутност1 директора, головного вчителя ! вчителя школи вправ та вс1х слухачiв-практикантiв семшарп. Шсля уроку на п1дсумков1й конференци проводився Грунтовний аналiз, який розпочинався самооцшкою кандидата, пот1м виступали шш1 кандидати, вчителi, директор школи. Атмосфера на цих конференщях була максимально доброзичливою.
У державних учительських семшар!ях з 5-р!чним термiном навчання пасивна педагопчна практика проводилася на IV, а активна - на V кури. В навчальних планах цих семшарш обсяг психолого-педагопчних предметiв був значним, помпний в1дх1д в1д «педагогiки рецептурносп» Й. Гербарта до «педагогiчного психолопзму». Таким учительським семiнарiям було надано право обирати навчальш плани з урахуванням психоф1з1олог1чних можливостей майбутнiх учителiв. У планах знову в1д6увся перерозподш годин на вивчення загальноосвiтнiх предмелв: гуманiтарнi предмети становили 34,5%, природничо-математичш - 24,9%, мистецько-технiчнi - 21,5% [1, с. 135].
Основш засади проведення педагопчно1 практики визначалися спещальними приписами, серед яких були таш:
• слухачi повинн1 вiдвiдувати уроки не в будь-якому кла^, а поступово - в1д найнижчого до найвищого;
• обов'язкова участь практиканпв у конференщях, присвячених обговоренню вiдвiданих i проведених уроков;
• Грунтовна письмова тдготовка до «пробних лекцiй»;
• чергування у школ1 вправ з метою ознайомлення з у^ма проявами шильного життя;
• ведення нотаток з педагопчно1 практики [7, с. 148].
Особливо1 уваги заслуговуе п1дх1д до державно1 атестацИ кандидатiв на вчительсьш посади. Щоб отримати диплом («патент») вчителя, потр16но було, кр1м складання квалiфiкацiйного 1спиту, пройти обов'язкове дворiчне стажування i захистити його. Трир1чш
або тривалша перерва в педагогiчнiй po6oTi зобов'язувала кандидата на вчительську посаду до повторного складання квалiфiкацiйного iспиту.
Незважаючи на позитивний досвiд у тдготовщ педагогiчних кадpiв, збiльшення кiлькостi навчальних предмелв i годин на !х викладання, вдосконалення навчально-виховного процесу тощо, учительськ семшарп пiддавалися кpитицi, оскшьки:
- piвень психолого-педагопчно! та професшно! пiдготовки майбутнix вчителiв був недостатшм;
- поеднання загальноосвпньо! та фахово! пiдготовки за вiдносно короткий вiдpiзок часу (3, 4 або 5 рошв) не сприяло забезпеченню глибоких знань слуxачiв;
- до учительських семшарш приймались молодi люди вшом 14 рок1в, що не завжди дозволяло !м зробити правильний вибip свое! професп.
У 1930-i роки державш учительськ1 семшарп в Польщi були pеоpганiзованi у педагоги або педагопчш лще!. Цi навчальнi заклади тимчасово отримали статус вищих, хоча ршень пiдготовки педагогiчниx кадрш у них був значно нижчим, нгж в унiвеpситетаx [4, с. 11]. Отже, на пiдставi вищевикладеного можемо зробити наступш висновки:
1.Учительськ1 семшарп в Схвднш Галичинi були педагопчними сеpеднiми навчальними закладами, як1 забезпечували загальноосвiтню, фахову та методичну шдготовку вчительських кадpiв для початкових шил. У змют! пiдготовки майбутнix учителiв значною мipою вiддзеpкалювалися соцiально-економiчнi i суспiльно-полiтичнi умови та державна полпика в галузi освiти. Згаданi особливосп сприяли змiнi спiввiдношень годин на вивчення психолого-педагопчних, природничо-математичних i гумаштарних навчальних предмепв.
2.Учительськ1 семшарп забезпечували необхвдний piвень професшно! тдготовки майбутшх учителiв пеpедусiм за рахунок належно! оргашзацп педагопчно! практики. Структура ще! практики вiдповiдала сучаснiй, але за змютом та оpганiзацiею мала певш переваги. Так, пасивна практика (аналог сучасно! пропедевтично!) передбачала, ^м спостережень за навчально-виховним процесом, «лекцшш проби», пiд час яких практикант надавав учителевi допомогу в проведенш уроку або його окремих етатв. Вважаемо, цей вид дiяльностi варто включити в програму пропедевтично! практики сучасних педагопчних ушверситепв, що дасть змогу устшшше здiйснювати фахову шдготовку майбутшх учителiв.
3.Доцiльним в нишшшх умовах е iснування базових шил для педагопчних вузiв за аналопею шк1л вправ учительських семiнаpiй, що також дозволить покращити як1сть професшно! пiдготовки учителiв для загальноосвiтньо! школи в Укра!ш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барна М. М. Педагопчна освiта в Галичит у 1772—1939 pp. та подготовка вчителiв у сучасних умовах / М. Барна // Освгта i виховання в Польпц та Укpаiнi (Х1Х—ХХ ст.): Матеpiали мiж нар. наук.-практ. конф., 20—22 трав. 1998 р., м. Шжин: У 2-х ч. — Шжин: НДПУ, 1998. — Ч. 1. — С. 132—137.
2. Булда А. А. Теоретичш основи практично! тдготовки вчителiв кторп в педагопчних навчальних закладах Укра!ни (кторико-педагопчний аспект): автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 / А. А. Булда. — К., 2000. — 36 с.
3. Майборода В. К. Вища педагопчна освгта в Украш: iстоpiя, досвщ, уроки (1917—1985 pp.) / В. К. Майборода. — К.: Либвдь, 1992. — 196 с.
4. Матшйчук Н. С. Шдготовка вчительських идрГв в Украш (20—30-i роки ХХ ст.): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — К., 1997. — 19 с.
5. Чвертьстолпнш ювшей учительських семтарш // Учитель. — 1896. — С. 343—355.
6. Boberski W. Glowne zasady praktycznego ksztalcenia kandydatow w seminaium nauczycielskim / W. Boberski. — Zloczow, 1899. — 24 s.
7. Program nauki w panstwowich seminarjach nauczycielskich. — Warszawa, 1921. — 173 s.
