УДК 331.101.6
ПРОДУКТИВН1СТЬ ПРАЦ1 В КОНТЕКСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ
I.B. Заюков, к.е.н., доцент Втнщъкий нацюналъний техшчний ушеерситет, м. Втниця, Украша
Заюков I.B. Продуктивтстъ пращ в контекат забезпечення тновацшного розвитку економжи Украши.
Проведений аншпз показниюв продуктивноCTi пращ на макрор1вш в Укра'шь Окреслеш фактори зростання продуктивно CTi npaui в еконолпщ Укра'ши, у тому числ1 в c(j)epi шновацшноТ д1яльность Розроблена модель оцшки шновацшноТ д1яльност1 в УкраТш як чинник зростання продуктивное^ пращ, яка базуетьея на використанш «теорп неч1тких множин». Запропоноваш рекомендаци щодо шдвищення р1вня продуктивное^ npaui в УкраТш (грунтуючиеь на моделях еконолпчного розвитку розвинених краТн свггу).
Ключовг слова: продуктивнють, людеький каштал, робоча сила, еконолпчна модель, теор1я неч1ткоТ лопки, шновацп, осв1та
Заюков И.В. Продуктивность труда в контексте обеспечения инновационного развития экономики Украины.
Проведен анализ показателей продуктивности труда на макроуровне в Украине. Очерчены факторы роста продуктивности труда в экономики Украины, в том числе в сфере инновационной деятельности. Разработана модель оценки инновационной деятельности в Украине как фактор роста продуктивности труда, которая основывается на использовании «теории нечетких множеств». Предложены рекомендации, которые направлены на увеличения уровня продуктивности труда в Украине (основываясь на моделях экономического развития развитых стран мира).
Ключевые слова: продуктивность, человеческий капитал, рабочая сила, экономическая модель, теория нечеткой логики, инновации, образование
Zayukov I.V. Labour productivity in the context of innovative development of Ukrainian economy.
The analysis of labour productivity indexes on a macro level in Ukraine has been conducted. The growth factors of the labour productivity in economy of Ukraine including the field of innovative activity have been outlined. The model for estimation of innovative activity in Ukraine as a factor of growth of the labour productivity, which is based on the use of «fuzzy sets theory» has been created. Recommendations, which are aimed at increasing of Ukrainian labour productivity level (based on the models of economy development of the developed countries of the world) have been proposed.
Keywords: productivity, human capital, labour force, economic model, fuzzy sets theory, innovation, education
Актуальнгсть дослгдження пов'язана з тим, що саме продуктивнгсть пращ (ПП) виступае ключовим показником, який вгдображае ефективнгсть всього суспгльного виробництва, у тому числг робочо! сили. При зростаннг ПП покращуються Bci макроекономiчнi показники краши, а при його зниженнг зростае гнфляцгя, виникае торггвельний дисбаланс, знижуеться ВВП, загострюеться проблема безробгття, падае якгсть i життевий рiвень громадян. Саме цг негативнг моменти простежуються в економгцг УкраТни. Сумно констатувати, але за показником ПП Украша катастрофiчно вгдстае вгд розвинених краТн свгту, не кажучи вже про краши Митного союзу. Це вгдставання, в першу чергу, пов'язано з неефективнгстю використання людського потенцгалу украТнщв. Без пгдвищення ПП Украша буде залишатись низькоукладною та сировиною «базою» для високопродуктивних краш свггу.
Анал1з останшх дослщжень та публжацш
Дослгдженням ПП в контекстг забезпечення гнноващйного розвитку економгки займались вгдомг вгтчизнянг та закордоннг вченг, зокрема:
A. Лоулер, С. Мосс, Д. Синк, Ф. Тейлор, Ю. Одегов, С. Струмшн, В. Сременко, Г. Кулгков, Е. Лгбанова, А. Ревенко та гншг. В цих працях дослгджено категоргйний апарат, чинники впливу на ПП та механгзми ii пгдвищення, зв'язок ПП та економгчного зростання краши i добробуту населення [1-3]. Проблема продуктивних здгбностей людини як особливого виду людського капгталу розглянута в працях Г. Беккера, М. Блауга, Д. Богинг, Г. Боуена, А. Гальчинського,
B. Гейця, О. ГргшновоТ, В. Денесюка,
A. Добрингна, I. Каленюка, В. Куценко, К. Маркса,
B. Пети, Д. Ргкардо, Л. Семгва, Ж.-Б. Сея, А. Смгта, Л. Туроу, Ж. Шульги, Т. Шульца та гн.
Академгк НАН УкраТни Е. Лгбанова в роботг [1] акцентуе увагу на пгдвищеннг якост населення в умовах посилення тенденцгй глобалгзацп свгтово'Т економгки, що мае стати головним фактором пгдвищення ргвня нащонально'Т конкурентоспроможностг та забезпечення стгйкого економгчного зростання. 1нновацгйно оргентована економгка потребуе пгдготовки робочо! сили широкого профглю, здатно! до навчання i постгйного оновлення отриманих знань, сприйняття технологгчних
шновацш, освоения нових ушверсальних спецiальностей, наявностi стiйких мотивацшних установок на пiдвищення професiйного рiвня, а, отже, i продуктивностi пращ.
Ввдомий вчений Украши О. Гршнова вважае, що на макроекономiчному рiвнi зростання ПП визначае динамiку ВВП, забезпечуе збiльшення ^гавельно^' спроможностi основно! маси населення, стае дiевим засобом послаблення шфляцп i основним джерелом реал!заци заход!в, спрямованих на сощальний розвиток i зростання рiвня життя населення [2].
Таким чином, грунтуючись на результатах дослiджень наведених вище вчених, можна прийти до висновку, що саме пвдвищення ПП е головним чинником подолання економiчного спаду, забезпечення стiйкого i потужного економiчного зростання та пiдвищення рiвня життя населення. Попри те, що в наведених вище працях розглядались питання визначення поняття «продуктившсть», «продуктившсть пращ»; класифкацп фактор!в i резервiв зростання ПП; планування i аналiзу ефективностi використання людського капiталу, нинi вiдсутня едина точка зору щодо оцiнки показник1в ПП в контекст забезпечення iнновацiйного розвитку економши Украши. Недостатньо повно придшена увага необхiдностi використання сучасних моделей, яш б давали змогу оцшювати рiвень ПП та на пiдставi
отриманих даних об'ективно окреслювати шляхи його зростання.
Метою статтi е: дослвдження проблеми ефективностi використання робочо! сили на макрорiвнi та проведення 11 оцiнки, а також розробка рекомендацш i пропозицiй щодо пвдвищення рiвня ПП в Украíнi.
Виклад основного матерiалу
Нинi в свт намiтились диспропорций за рiвнем ПП. Так, за статистикою м!жшродно! Оргашзацп Працi [3] значення ПП розвинених економiк свiту та краíн £С перевищуе свiтовий показник ПП в 3,4 рази; Центральна та Схвдна Свропа, а також краíни СНД - в 1,1 рази, краши Близького Сходу -1,6 рази, а так! репони як Схвдна Азiя, Пiвденна Азiя, Пiвнiчна Африка, Латинська Америка та краши Карибського басейну мають показник ПП менше светового значення в рази, що сввдчить про наявнiсть м1ж кранами ввдповвдного дисбалансу. На жаль, Украша за показником ПП дуже сильно ввдстала ввд розвинених кра1н свггу. Наприклад, вiдставання ввд таких кра1н свпу як Великобританiя, Iзраíль, Канада, США, Япошя становить в межах 4-6 раз; ввд краíн СНД (Азербайджан, Бшорусь, Казахстан) - в 2-2,5 рази; ввдносно рос!! в 1,7 рази. Кр!м того, через низьку ПП залишаеться недоощненою украшська робоча сила по ввдношенню до розвинених краш свпу. Про цей висновок сввдчать дан! таблиц! 1 (станом на 01.2013 року) [4].
Таблиця 1. Оцшка окремих показнишв ефективностi використання робочо! сили в деяких кра!нах
CBiTy
Кра!на
Показники Укра!на <N 1 С и р К .3 я .s £ а Ч .3 ар © .3 ня © .3 £ .3 'о о См
Погодинна середня оплата працi (ПСОП), евро 1,8 20,2 41,9 39,5 34,9 31,1 27,2 3,9
Стввщношення ВВП на душу населення до ПСОП 3,2 1,5 0,8 0,7 0,8 0,9 0,9 2,8
З таблиц! 1 видно, що по показнику сшвввдношення ВВП на одного жителя до погодинно! оплати пращ робоча сила в Укрш'ш недоощнена пор!вняно з середшм значенням краш £С майже вдв!ч!, а пор!вняно з Бельпею, Франщею, Швещею - в 4 раза. Основною причиною цього е те, що Украша мае низьке значення ВВП на одного жителя та м!зерну оплату пращ Зазначена ситуащя цшком об'ективна, оскшьки, протягом 23 рошв незалежносп ми не ор!ентувались на запровадження сучасних шновацшних технологш, нового обладнання, способ!в виробництва тощо. Практично обмежено використовувався людський каштал, який в розвинених крашах е найцшшшим ресурсом ! передумовою зростання ПП. Пор!внюючи
значення середньо! погодинно! оплати працi в Укра!ш, наприклад, з такими кра!нами як Швещя, Данiя, Францiя i Ггатя стае зрозyмiлим, що у громадян Укра!ни оплата в 20 раз менша. Якщо держава буде ^норувати проблеми оплати працi та ПП, то в найближчому майбутньому про «гвдну працю» можна забути, а «працюючi бiднi украшщ» стануть ще б№ш злиденними.
Низький рiвень оплати пращ украшщв можна пояснити високою матерiало- та енергоемнiстю вiтчизняно! продукцп, що впливае на рiвень !! собiвартостi та конкурентоспроможносп (енергомiсткiсть ВВП Укра!ни перевищуе приблизно в 5 разiв вiдповiдне значення розвинених кра!н свiтy), що i пояснюе зниження реально! заробiтно!' плати украшщв, осшльки наш1
тдприемства в п'ять раз1в б1льше витрачають енергоресурав на одиницю виготовленоï продукци, а це тдвищуе ïï соб1варт1сть i робить ïï неконкурентоспроможною на свггових ринках. Тому перспективним шляхом росту заробiтноï плати, а, вiдповiдно, i ПП мае стати модернiзацiя i техшчне переозброення всього вiтчизняного виробництва.
В робот варто наголосити на важливосп розрахунку показник1в ПП на макро-, мезо- та мiкрорiвнях. На превеликий жаль, ниш в офщшнш статистищ вiдсутнi розрахованi значення ПП на вщповщних рiвнях, що не дозволяе своечасно оцшити його рiвень та виявити проблеми i розробити заходи щодо його тдвищення. Тому нинi е актуальною проблемою визначення та здiйснення оцшки продуктивностi працi як основного показника, який ощнюе ефективнiсть використання людських ресурсiв краïни. В економiчнiй лiтературi та в рекомендацiях МОП розрiзняють поняття «продуктившсть» та «продуктившсть пращ». К. Маркс визнавав продуктивною пльки працю. Капiтал i земля - два «класичш» чинники виробництва були виключеш iз списку продуктивних, основними показниками добробуту нацй' визнавалися кiлькiсть внесено'' працi i ïï продуктившсть [5]. 1дею продуктивностi як джерела добробуту видiлив Адам Смт обгрунтувавши необхiднiсть залучення до «продуктивних» галузей не тiльки сiльського господарства, але також промисловосп i торпвлг П. Друкер та Д. Синк продуктившсть розглядали як результативнiсть, яка характеризуе ступiнь досягнення стратегiчних цшей i завдань.
В сучаснiй економiчнiй лiтературi пiд «продуктивнiстю» розумiють ефектившсть використання ресурсiв (працi, капiталу, земл^ матерiалiв, енерги, iнформацiï) пiд час
виробництва рiзних товарiв i надання послуг. Вона вiдбивае взаемозв'язок мiж кiлькiстю i якiстю вироблених товарiв або наданих послуг та ресурсами, як були витраченi на 'х виробництво. Продуктивнiсть дае змогу порiвнювати виробництво на рiзних рiвнях економiчноï системи (на рiвнi окремого шдивща, цеху, пiдприемства, оргашзацп, галузi й держави) з використаними ресурсами. Шд час 'х оцiнювання необхiдно враховувати зростання вартостi енергiï, сировини, витрат, пов'язаних з безробiттям тощо [6].
Загальновщомо, що для визначення ефективносп виробництва найчастiше використовуеться показник продуктивносп працi. Продуктивнiсть працi вiдбивае стутнь ефективностi процесу працi. У ïï визначенш вихвдною категорiею е праця. Продуктивнiсть працi - це ефектившсть затрат конкретноï' працi, яка визначаеться шльшстю продукцiï, виробленоï за одиницю робочого часу, або шльшстю часу, витраченого на одиницю продукци [7]. Зростання продуктивносп працi означае збшьшення кiлькостi продукцiï, виробленоï' за одиницю часу, або економш робочого часу, витраченого на одиницю продукци.
В наукових працях мютиться багато шдходiв до визначення показника продуктивностi пращ на рiзних рiвнях. В нашому дослiдженнi ми скористаемось методичними рекомендащями [8] та проаналiзуемо показник ПП на макрорiвнi. В зазначених рекоменда^х продуктивнiсть працi на макрорiвнi визначаеться як вщношення ВВП краïни за аналiзований перiод до чисельностi зайнятого населення за той же самий перiод. На пiдставi статистичних даних визначимо та проаналiзуемо показник ПП в динамщ (2010-2014 роки) (таблиця 2 [9]).
Таблиця 2. Аналiз продуктивностi працi на макрорiвнi
Показники Роки
20101 20111 20121 20131 20141
1. Валовий внутршнш продукт у фактичних цшах, млн. грн. 1079345,0 1299991,0 1404669,0 1465198,0 1566728,0
2. 1ндекс споживчих цiн, % до попереднього року 109,1 104,6 99,8 100,5 124,9
3. Валовий внутршнш продукт в приведених цiнах 2014 року, млн. грн. 1421367,3 1636645,8 1771975,9 1830032,3 1566728,0
4. Юльюсть зайнятого населення Украши, тис. оиб 20266,0 20324,2 20354,3 19314,2 18073,3
5. Продуктившсть пращ, тис. грн. 70,1 80,5 87,1 94,8 86,7
6. Абсолютне вщхилення ПП в 2014 рощ до попереднього року, тис. грн. - + 10,4 + 6,5 + 7,7 -8,1
1 - без урахування тимчасово окупованоï територiï Автономноï' Республiки Крим та мюта Севастополя.
Отже, розраховане значення показника ПП на макрорiвнi в 2014 рощ становило 86,7 тис. грн., це означае, що одна зайнята особа в економщ Украши виробила продукцiï' в середньому на 86,69 тис. грн. Динамша показника ПП в 2010-
2014 роках засвщчуе, що з 2011 року почались тенденцiï' зменшення цього показника, а в 20122013 роках темпи його росту упов№нились. В 2014 рощ продуктившсть пращ по вщношенню до 2013 року скоротилась на 8,1 тис. грн., або на 9 %.
Зростання показника ПП в 2010-2013 роках в сво!й основг базуеться, в бгльшгй мгрг, на екстенсивних факторах, а не на гнтенсивних, у тому числг завдяки неефективному використанню людського потенцгалу на ринку пращ; демографгчним негараздам, неефективнгй державнгй економгчнгй полгтицг.
Основна причина диспропорцгй в економгцг -це неправильно вибрана модель розвитку. У нас домгнуе ресурсна економгчна модель, яка базуеться на поргвняно низькому ргвнг ефективностг, оскгльки вона призводить до виснаження цгнних природних ресурсгв Укра!ни. Одна з головних проблем зниження ПП г розвитку економгки - домгнування в укра!нському експортг металгв, продукцп хгмгчно! промисловостг та сгльськогосподарсько! продукцп, переважно на ргвнг сировини. Стае цглком зрозумгло, що краще виробляти в Украшг продукцгю з високою доданою вартгстю, нгж вирощувати продукцгю сгльського господарства г майже дешево вгдправляти ii на експорт. Якщо цим Уряд буде нехтувати, то наслгдки для нашо! економгки цглком очевиднг - прискорення темпгв вгдставання ПП та ВВП вгд розвинених кра!н свгту; загострення соцгально-економгчно! ситуаци; виснаження природних багатств; втеча людського капгталу закордон, г, як наслгдок - загроза нацгональнгй безпецг Укра!ни.
Враховуючи науковг розробки багатьох вгтчизняних та закордонних вчених та базуючись на результатах дослгджень роботи [10] базовими чинниками зростання продуктивностг працг на макроргвнг для забезпечення
конкурентоспроможностг економгки, яка оргентована на ефективнгсть можуть бути:
— вища освгта г професгйна пгдготовка (пгдвищення ргвня та якостг загально! г професгйно! освгти; створення резерву освгчених працгвникгв, якг спроможнг швидко адаптуватись до мгнливого середовища; органгзацгя безперервного виробничого навчання; створення умов щодо формування системи безперервного навчання);
— ефективнгсть ринку товаргв г послуг, фгнансового ринку та ринку працг, розмгр ринку г його ефективнгсть (удосконалення органгзаци оплати працг на засадах взаемозв'язку розмгргв оплати працг з результатами дгяльностг; зростання гнтелектуального потенцгалу, професгйно! гнучкостг та тщативностг працгвникгв; узгодження гнтересгв ргзних соцгальних груп; використання гнучких форм зайнятостг, удосконалення структури зайнятостг населення);
— оснащенгсть новими технологгями (збгльшення кглькостг гнновацгйних розробок г впровадження результатгв гнновацгйно! дгяльностг; поширення гнформацгйних технологгй; спрощення доступу до кредитних ресурсгв тощо).
Кргм того, проаналгзувавши довгд таких кра!н як: США, Великобритании Нгмеччини, 1талп, Франци, Япони, Канади, Бразилг!, 1зра!лю, Австралг! можна вгдмгтити, що в основг зростання ВВП та ПП лежить принцип гнновацгйно! дгяльностг. Тому цг кра!ни проводять такг основнг заходи в сферг пгдтримання власного високого науково-технгчного розвитку: проведення пгльгово! полгтики оподаткування та амортизацг! основних фондгв гнновацгйних пгдприемств; впровадження системи страхування кредитгв г самих гнновацгйних розробок; надання пгльгових кредитгв; надання пгльг г субсидгй на проведення гнновацгйних дослгджень тощо. Отже, враховуючи наведенг вище напрямки стимулювання розвитку ВВП та ПП та проаналгзувавши гснуючг свгтовг моделг економгчного зростання економгк г грунтуючись на постулатах наукових теорг! вгдомих вчених, зокрема: Р. Солоу, Й. Щумпетера, П. Ромера, Р. Лукаса, Г. Гроссмана, Е. Хелпмана, Н. Стоукг, П. Ромера, Т. Веблена, Дж. Гелбрейта та багатьох гнших - можна зробити головний висновок, що в основг економгчного зростання лежать два основнг чинники - освгта та гнноваци. Без цього розумгння нашгй крашг буде практично неможливо вийти з кризово! ситуаци.
Що сьогоднг вгдбуваеться в гнновацгйнгй дгяльностг Укра!ни? Аналгз статистичних даних [9] дозволив зробити наступнг висновки: кглькгсть пгдприемств, що впроваджують гнновацгй з кожним роком зменшуеться; спостерггаеться низька наукоемнгсть
промислового виробництва та обмеженгсть фгнансування власних та кредитних ресурсгв на гнновацгйнг розробки тощо. Цг данг пгдтверджують вкрай низьку можливгсть економгчного зростання та збгльшення ргвня ПП в крашг. Варто в нашому дослгдженнг проаналгзувати продуктивнгсть працг працгвникгв наукових органгзацгй. Данг для аналгзу приведет в таблицг 3 [9].
Отже, з таблицг 3 видно, що продуктивнгсть працг працгвникгв наукових органгзацгй в середньому за 2010-2013 роки становила лише 294 тис. грн., що лише в декглька раз перевищуе продуктивнгсть працг в економгцг Укра!ни. Отриманг результати свгдчать про необхгднгсть термгнового виргшення дано! проблеми - тобто пгдвищувати продуктивнгсть працг на всгх ргвнях. Для цього необхгдно шукати моделг, якг грунтуючись на гнновацгях дозволять прискорити ргст ПП. З цгею метою необхгдно чгтко зрозумгти, якг фактори працг потргбно включити в модель гнновацгйного поступу.
Нинг почав використовуватись европейський гнновацгйний гндекс, який розраховуеться на основг системи гндикаторгв науково-технгчного розвитку - Свропейського гнновацгйного табло (С1Т) - European Innovation Scoreboard (EIS), що дозволяють, на думку експертгв СС, об'ективно оцгнити ргвень науково-технгчного розвитку кра!н-учасниць Спгвтовариства [11].
Таблиця 3. Ощнка продуктивностi працi працiвникiв наукових оргатзацш Укра'ни
Показники Роки
2010 2011 2012 2013
1. Обсяг реалiзованоï iнновацiйноï продукцiï, млн. грн. 33697,6 42386,7 36157,7 35891,6
2. Обсяг реалiзованоï iнновацiйноï продукци в приведених цiнах 2013 року, млн. грн. 38576,8 44476,7 36446,3 35891,6
3. Кшьюсть пращвниюв наукових органiзацiй, тис. осiб 141,1 134,7 129,9 123,2
4. Продуктившсть працi пращвниюв наукових оргатзацш, тис. грн. 273,4 330,2 280,6 291,3
5. Абсолютне вiдхилення ПП працiвникiв наукових органiзацiй до попереднього перiоду, тис. грн. - + 56,8 -49,6 + 10,8
Зазначеш !ндикатори Свропейського шновацшного табло можна включити в модель оцшки шновацшнох д!яльносп в Укрш'ш як чинник зростання продуктивносп пращ. Зазначена модель може грунтуватись на «теори нечпких множин».
Нами запропоновано здшснювати таку оцшку на основ! використання метод!в математичного моделювання, а саме «теори нечиких множин». При ощнюванш шновацшнох д!яльносп низка параметр!в е недоступною для точного кхлькхсного вимру, тод! вводиться суб'ективна компонента, що виражаеться нечеткими оцшками типу «високий», «низький», «середнш» тощо. З'являеться те, що в наущ визначаеться як лшгвютичний опис ! задаеться так званими функц!ями належпосп фактора нечптай множин!. З метою створення експертно-моделювальноl системи для багатофакторного анайзу оцшки рейтингу шновацшнох д!яльносп (Р1Д) нами був використаний математичний апарат, що базуеться на «теори нечгтких множин» [12].
Джерелом одержання бази знань, що моделюе взаемозв'язок штегрального ! окремих показник1в оцшки Р1Д, е думки експерпв, як1 спещал!зуються в данш сфер!. Особливють вираз!в типу «ЯКЩО ТО, 1НАКШЕ», як1 формулюються природною мовою, полягае в тому, що !хня адекватшсть, на вхдмшу вхд кшькхсних моделей, не зм!нюеться при незначних коливаппях вхщних ощнок у той чи шшш бш. Сукупнють под!бних висловлювань е множиною точок у простор! «окрем! критерп -штегральний критерш». За фшсованими лшгвютичними оцшками окремих критерив Р1Д ощнюеться штегральний критерш
Детальшше розглянемо конкретш параметри пропотевано^' модел та наведемо склад фактор!в, як1 мають бути визначеш при оцшюванш Р1Д (Д), який може залежати, на нашу думку, вщ елеменпв, що приведен! в Свропейському шновацшному табло [11]:
R = fr = (Х,^,К,№) (1)
де Х - рушшт сили шновацшного розвитку (особи з вищою освпою в галуз! техшчних та природничих наук серед населення у вод 20-29 рок1в (к1льк1сть на 1000 мешканщв вщповщного вшу); особи, що мають закхнчену вищу освиу. серед населення у вод 25-64 рокхв (к1льк1сть на 100 мешканщв вщповхдного вшу); стушнь
використання населенням 1нтернету (кiлькiсть лiнiй 1нтернету на 100 мешканщв); особи, що беруть участь у програмах щдвищення квалiфiкацiï (навчання) для населення у вщ 25-64 рокiв (кiлькiсть на 100 мешканщв вщповвдного вiку); рiвень освети молодi (питома вага осiб у вщ 20-24 рокiв, якi мають як шшмум повну середню спещальну освiту, серед населення вiдповiдного вшу)) [11];
Y - створення нових знань (витрати некомерцiйного сектору на науковi розробки (НР) (% ВВП); витрати комерцшного сектору на НР (% ВВП); витрати на НР у високотехнолопчному та «середньо-високотехнолопчному» секторах промисловосп (% загальних витрат на НР у промисловосп); пiдприемства, що отримують кошти на iнновацiйну дiяльнiсть з некомерцiйних джерел (% ввд загально' кiлькостi як iнновацiйних, так i неiнновацiйних пiдприемств)) [11];
Z - шновацп та пiдприемництво (малi та середнi компани, що займаються iнновацiями для власних потреб (% вщ загально' кiлькостi МСК); малi та середнi компани, що беруть участь у стльних iнновацiйних проектах у промисловосп (% вiд загально' кiлькостi МСК); витрати на шновацшну дiяльнiсть (% у загальному товарооборот^; венчурний капiтал, що призначений на фшансування раннiх стадiй роботи компанш (% ВВП); витрати на шформацшш та комунiкацiйнi технологiï (% ВВП); малi та середнi компани, що використовують оргашзацшш iнновацiï (% вщ загально' кiлькостi МСК)) [11];
K - iндикатори - застосування (особи, зайнят у високотехнологiчних сегментах сектору послуг (% вiд загально' чисельносп робочох сили); експорт високотехнологiчноï продукци (% вiд загального експорту; продаж ново' продукци на ринку (% ввд загального товарообороту); продаж ново' для фiрми промислово' продукци, але не ново' на ринку (% вщ загального товарообороту); особи, зайняп у високотехнолопчному та «середньо-високотехнолопчному» секторах
промисловосп (% вщ загально' чисельносп робочох сили)) [11];
N - iндикатори - iнтелектуальна власнiсть (патенти на 1 млн. населення; новi торговi марки на 1 млн. населення; новi зразки промислового дизайну на 1 млн. населення)) [11].
Таким чином, запропонована модель дозволить комплексно оцшити результат шновацшно! д1яль-ност1 та порiвнювати його з iндикаторами розви-нених кра!н. Крiм того, фактори приведет в моделi можуть слугувати основою резервiв зрос-тання ПП в Украíнi та дозволить гармошзувати вГдносини Укра!на - £С-27, а це забезпечить подальшу мiжнародну спiвпрацю в рамках £С. Вир1шення зазначено! проблеми дозволить вирiшити т1 виклики, як1 стоять сьогоднi перед Укра!ною [13]:
— глобалiзацiя i неолiбералiзацiя укра!нсько! економiки;
— безальтернативнють сталого економiчного розвитку;
— нарощування темтв технологiчного прогресу, переход економiки Укра!ни на найвищ1 технологiчнi уклади;
— попршення демографи, зниження якосп трудових ресурс1в та посилення процесiв м1грацп населения.
Враховуючи те, що освгга залишаеться ключовим фактором зростаиия ПП та шновацшно! дiяльностi, запропонуемо основш напрямки в сферi И розвитку, грунтуючись на Проект стратеги шновацшного розвитку Укра!ни на 20102020 роки в умовах глобалiзацiй них виклишв [13]:
— розробка ключових орiентирiв для розвитку освiтнього потенщалу в Украшк
— забезпечення можливосп доступу до вс1е! сис-теми освгга, у тому числi через бюджетне ф1-нансування, надання вам бажаючим пшьгових кредитiв на здобуття освгга;
— збалансування попиту та пропозици на ринку працi Укра!ни, у тому числ1 через оптим1зац1ю структури тдготовки спецiалiстiв шляхом приведення И у в1дпов1дшсть з потребами на-рощення кшькост1 фахiвцiв з природничих 1 технiчних спецiальностей;
— впровадження системи безперервного на-вчання та узаконення неформально! осв1ти в Укра!н1;
— проведення оц1нки в1дпов1дност1 науково-кадрового потенцiалу встановленим прюритетам наукового та iнновацiйного розвитку кра!ни г атестацп робочих м1сць дослвднишв (з метою оц1нки р1вня в1дпов1дност1 !х професшно! квал1ф1каци та результативносп критер1ям 1 стандартам, як1 1снують в св1тов1й науков1й сп1льнот1);
— зб1льшення розм1р1в оплати прац1, який би в1дпов1дав св1товим, у тому числ1 европейсь-ким стандартам;
— вдосконалення системи тдготовки у вс1х профес1йних 1 вищих навчальних закладах кра!ни та поеднання навчального 1 наукового (рацюнал1заторського) процес1в;
— п^дтримання програм стажування вчених у заруб1жних наукових центрах, у тому числ1 матер1ально (наприклад, через надання президентських, державних, 1менних та 1нших вид1в стипенд1й тощо);
— в1дродження системи тдвищення квал1ф1каци кадр1в;
— розробка 1 запровадження системи стимул1в для тдвищення власного р1вня самоосв1ти тощо.
Зазначен1 вище рекомендаци не т1льки сприя-тимуть зб1льшенню р1вня ПП та ВВП кра!ни, але 1 стануть основою формування у укра!нц1в потуж-ного людського кап1талу, у тому числ1 освггаього, шновацшного тощо. Висновки
Досл1джуючи проблему ефективносп використання людських ресурс1в в Укра!ш, а саме, через анал1з показника продуктивност1 прац1 на макрор1вн1, ми ч1тко простежили катастроф1чне в1дставання його значення пор1вняно з розвиненими кранами св1ту: США, Великобритан1ею, Франц1ею, Швец1ею та нав1ть кранами Митного союзу. Попри низьке значення показника ПП, було додатково з'ясовано, що за р1внем номшально! заробггао! плати Укра!на, ще б1льшими темпами в1дстае в1д кра!н £С-27. Тому перспективним, на мш погляд, майже единим шляхом зростання номшально! заробггао! плати в Укра!н1 мае стати тдвищення ПП у вс1х сферах економ1чно! д1яльност1 з поступовим переходом до «економ1ки знань».
Розраховане значення ПП на макрор1вн1 в Укра!н1 засвГдчило, що ПП в 2014 роц1 ютотно зменшилась 1 становила лише 86,7 тис. грн. на одну зайняту людину, що на 8 тис. грн. менше пор1вняно з 2013 роком або на 9 %. Аналопчш тенденци були пом1чен1 при розрахунку показника ПП пращвнишв наукових оргашзацш, де це значення становить всього 294 тис. грн., що в рази менше значень розвинених кра!н свиу. Зазначеш низьк1 р1вн1 ПП несуть суттеву загрозу для пода-льшого розвитку нашо! держави. В ход1 досл1-дження були запропонован1 резерви 1 напрями зростання ПП на макрор1вн1. Кр1м того, в робот була запропонована модель оцшки 1нновац1йно1 д1яльност1, яка мае грунтуватись на «теорп неч1т-ких множин». При побудов1 зазначено! модел рекомендовано враховувати 1ндикатори, як1 вико-ристовуються при дослвдженш результат1в шновацшно! д1яльност1 в кранах £С-27. ПГдводячи п1дсумки, варто додатково наголосити на важли-вост1 забезпечення формування 1 реал1зац1! людського кашталу укра!нц1в, а найважлив1шими на сьогодн1 чинниками його розвитку мають стати осв1та 1 наука.
Список лггератури:
1. Лiбанова Е.М. Людський розвиток в Укра!ш: iнновацiйний вимiр [Колективна монографiя] / За ред. Е.М. Шбаново!. - К. : 1н-т демографи та сощальних дослiджень НАН Укра!ни, 2008. - 316 с.
2. Гршнова О.А. Трудовий потенщал Укра!ни: ощнка стану, ефективнiсть використання, стратегiчнi напрями розвитку [Монографiя] / За ред. О.А. Гршново!. - Черкаси. : ТОВ «Маклаут», 2011. - 360 с.
3. Ромусш Я.В. Динамша продуктивностi працi економiки Укра!ни у контекст диспропорцiйностi м1жнародних порiвнянь / Я. В. Ромуак // Ефективна економша. - № 5. -2011. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua /?op=1&z=569.
4. Федеращя профспшок Укра!ни. Iнформацiйно-аналiтичнi матерiали на засщання НТСЕР до питання про стан реформування оплати пращ. - Ки!в. - 2014. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ntser.gov.ua/split/files/content/p1-ps.doc.
5. Гончаров Ю.В. Тенденци i проблеми аналiзу продуктивностi пращ в цшому по економiцi та за деякими видами промислово! дiяльностi / Ю.В. Гончаров // Ефективна економша. - № 3.
- 2014. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/ ?op=1&z=2814
6. £лець О.П. Продуктивнють працi: роль, сутнють та чинники / О.П. £лець, М.О. Глазкова // Теоретичш i практичнi аспекти економiки та штелектуально! власностi. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. eir.pstu.edu/bitstream/handle/123456789/1365/ 123.pdf?sequence=12011
7. Морщенок Т.С. Продуктивнiсть працi: економiчна сутнiсть та фактори !! пiдвищення на пiдприeмствi / Т.С. Морщенок, 1.Л. Луц // Вюник Запорiзького нацiонального унiверситету.
- № 2. - 2014. - С. 63-71.
8. Наказ Мшютерства економши Укра!ни вщ 26.12.2008 за № 916 «Про затвердження Тимчасових методичних рекомендацiй розрахунку продуктивностi пращ в цiлому в економiцi та за видами економiчно! дiяльностi». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://www.uazakon. com/documents/date_3 x/pg_gmwhsf. htm
9. Офщшний сайт Державно! служби статистики Укра!ни. Нацiональнi рахунки. Наука, технологи та шновацл. Ринок працi. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
10. Сергшчук С.1. Класифiкацiя чинник1в зростання продуктивностi праш вщповщно до еташзаци розвитку нацюнально! економiки / С.1. Сергiйчук, П.М. Карась, Л.О. Гришина // Вюник Чершпвського державного технолопчного унiверситету. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.vistnic.stu.cn.ua/index.pl?task=arcl&j=7&id=9
11. Трубша М.А. £вропейське iнновацiйне табло як генералiзований показник шновацшного розвитку Укра!ни: Укра!на i £С / М.А. Трубiна // Актуальш проблеми державного управлiння. - № 1. - 2013. - С. 370-377.
12. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и ее применение к принятию приближенных решений / Л. Заде. М. Мир, 1976. 115 с.
13. Офщшний сайт Верховно! Ради Укра!ни. Проект Стратеги шновацшного розвитку Укра!ни на 2010-2020 роки в умовах глобалiзацiй них виклишв. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kno.rada.gov.ua/komosviti/doccatalog/document?id=48722
Надано до редакци 17.01.2015
Заюков 1ван Вшторович / Ivan V. Zayukov
Zivan@i.ua
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Продуктивтстъ пращ в KonmeKcmi забезпечення тноващйного розвитку економжи Украти [Електронний ресурс] / 1.В. Заюков // Економка: реали часу. Науковий журнал. — 2015. — № 2 (18). — С. 236-242. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n2.html