Научная статья на тему 'Проблемы истории Донецко-Криворожской Республики: историографический аспект'

Проблемы истории Донецко-Криворожской Республики: историографический аспект Текст научной статьи по специальности «История и археология»

CC BY
507
121
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ДОНЕЦКО-КРИВОРОЖСКАЯ РЕСПУБЛИКА / ИСТОРИОГРАФИЯ / ДЕЗИНТЕГРАЦИЯ / СЕПАРАТИЗМ / ИСТОРИЧЕСКАЯ НАУКА / ИССЛЕДОВАНИЕ / НАЦИОНАЛЬНО-ГОСУДАРСТВЕННОЕ СТРОИТЕЛЬСТВО / ФЕДЕРАЛИЗМ / УКРАИНСКИЕ ИСТОРИКИ / ТЕРРИТОРИЯ ДОНБАССА / DONETSK-KRIVORIZHSKA REPUBLIC / HISTORIOGRAPHY / DISINTEGRATION / SEPARATISM / HISTORICAL SCIENCE / RESEARCH / NATIONALLY-STATE BUILDING / FEDERALISM / UKRAINIAN HISTORIANS / TERRITORY OF DONBAS / ДОНЕЦЬКО-КРИВОРіЗЬКА РЕСПУБЛіКА / іСТОРіОГРАФіЯ / ДЕЗіНТЕГРАЦіЯ / іСТОРИЧНА НАУКА / ДОСЛіДЖЕННЯ / НАЦіОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНЕ БУДіВНИЦТВО / ФЕДЕРАЛіЗМ / УКРАїНСЬКі іСТОРИКИ / ТЕРИТОРіЯ ДОНБАСА

Аннотация научной статьи по истории и археологии, автор научной работы — Шабельников Виктор Ильич

В статье рассматриваются основные проблемы научного изучений истории Донецко-Криворожской республики, образованной в начале 1918 года. Развитие историографии по указанной теме анализируется путем объективного взгляда на состояние ее осмысления в советской и современной литературе в тесной связи с общей историографией процесса возрождения украинской государственности в 1917-1920 гг.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The problem of Donetsk-Krivorizhska Republic history: historiografic aspect

The article deals with the main problems of scientific study of the Donetsk-Krivorizhska Republic history which was founded at the beginning of 1918. The development of the historiography of this problem is analysed through objective point of view of its understanding in the Soviet and modern literature in close connection with general historiographic process of revival of the Ukrainian stateship in 1917-1920.

Текст научной работы на тему «Проблемы истории Донецко-Криворожской Республики: историографический аспект»

18. Касименко О. К. Розробка й висв^лення основних етатв юторп Украши / О. К. Касименко // Наук. зап. 1н-ту кторп Украши. - К. : Вид-во АН УРСР, 1950. - Т. 3.

- С. 63-77.

19. Кревецький I. Наукова хрошка. Украшська iсторiографiя на переломi / I. Кревецький // ЗНТШ. - Львiв. - 1924. - Т. 134/135. - С. 161-184.

20. Крип'якевич I. Михайло Грушевський. Життя i дiяльнiсть / I. Крип'якевич. -Львiв, 1935. - 28 с.

21. Легкий В. Крестьянство Украины в начальный период Освободительной войны 1648 - 1654 годов / В. Легкий. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1959. - 176с.

22. Новицький В. Державне минуле Украши як предмет науки / В. Новицький // Украша / тд ред. М. Грушевського. - 1929. - Кн. 36. - С. 3-17.

23. Оглоблин О. Думки про сучасну украшську советську юторюграф^ / О. Оглоблин. - Нью-Йорк : Оргашзащя чотирьох свобщ Украши, 1963. - 87 с.

24. Оглоблин О. Михайло Грушевський i украшське нащональне вщродження / О. Оглоблин // Студп з юторп Украши : ст. i джерельш матерiали. - Нью-Йорк ; К. ; Торонто, 1995. - 495с.

25. Окиншевич Л. Нащонально-демократична концепщя юторп права Украши в працях акад. М. Грушевського / Л. Окиншевич // Украша. - 1932. - № 1/2. - С. 93-109.

26. Петровський М. Нариси з юторп Украши / М. Петровський. - К. : Видав. АН УРСР, 1940. - Вип.4. - 268с.

27. Полонська-Василенко Н. Двi концепцп юторп Украши i Росп / Н. Полонська-Василенко. - Мюнхен,1964. - 52 с.

28. Полонська-Василенко Н. Украшська iсторiографiя / Н. Полонська-Василенко.

- Мюнхен, 1971. - 81 с.

29. Рубач М.А. Грушевський Михайло Сергшович / М.А. Рубач // Радянська енциклопедiя юторп Украши. - К. : Гол. ред. Укр. радян. енцикл., 1969. - Т. 1. - С. 483484.

Стаття надшшла до редакцп 10.04. 2013. N. Romantsova

HISTORICAL VIEWS OF M. HRUSHEVSKY. THE PROBLEM OF UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY OF THE 20TH CENTURY

The article examines the Ukrainian researchers' analysis of the historical views of M. Hrushevsky. It deals with conceptual aspects and historiographical reviews of the scientist's works. The article dwells upon the status of this problem in the Ukrainian historiographical research works. The author summarizes that the scientific heritage of M. Hrushevsky requires a more thorough further examination.

Keywords: historical views, scientific concept, ethnic focus, historiographical analysis, Ukrainian researchers, scientific diasporas, Soviet historians.

УДК 303.446.4(477.6)

В. I. Шабельшков

ПРОБЛЕМИ ICTOPII ДОНЕЦЬКО-КРИВОР1ЗЬКО1 РЕСПУБЛ1КИ: 1СТОР1ОГРАФ1ЧНИЙ АСПЕКТ

У cmammi розглядаються основт проблеми наукового вивчення iстори Донецько-Кривор1зько1 республти, утвореног на початку 1918 р. Розвиток icторюграфи з вказаног теми анал1зуеться шляхом об'ективного погляду на стан гг осмислення в

радянськгй та сучаснгй л1тератур1 у т1сному зв'язку з загальною ¡сторюграф1ею процесу в1дродженняукрагнськог державност1 у 1917-1920рр.

Ключов1 слова: Донецько-Кривор1зька республта, ¡сторюграф1я, дезттегращя, сепаратизм, Iсторична наука, досл1дження, нацюнально-державне буд1вництво, федерал1зм, украшськ1сторики, територ1я Донбаса.

Останшм часом спостер^аеться помине пожвавлення штересу дослщниюв, певних пол^ичних сил до юторп так звано! Донецько-Криворiзькоi республши (ДКР) -своерщного квазiдержавного формування, утвореного в кшщ сiчня 1918 р. на територп Схщно! та Квденно! УкраХни, яке охоплювало Харкiвщину, Донеччину, Катеринославщину, Сумщину, Херсонщину з Кривим Рогом, Слизаветградом i частину областi Вiйська Донського.

З цього приводу накопичено немало рiзного роду л^ератури, захищено двi дисертацп, але майже всi дослщження грунтуються на опублiкованих документах ще з радянських часiв. На сьогодш не зроблено жодного фундаментального комплексного дослщження з юторюграфп утворення та юнування ДКР, вiдсутнi статтi з ще! проблеми. Саме тому метою даного дослщження е спроба проаналiзувати на засадах проблемно-хронологiчного принципу питання, яю вiдображають iсторiю ДКР, дiяльнiсть п органiв влади, основш пiдсумки боротьби рiзних полiтичних сил, стутнь осмислення проблеми у втизнянш та зарубiжнiй юторюграфп на основi 1! поетапного розгляду в iсторiографiчнiй лiтературi.

В юторюграфп утворення та юнування Донецько-Криворiзькоi республiки, яка е складовою частиною юторюграфп Украшсько! нащонально-демократично! революци 1917-1920 рр., можна видшити два основнi етапи: радянський та украшсько! державностi з початку 1990-х рр.

У радянськш юторюграфп пошуки вiдповiдi на питання про мюце i роль Донецько-Криворiзькоi республши в подiях 1918 р. в Укрш'ш розпочалися ще на початку 1920-х рр. До цих пошуюв залучалося багато учасникiв тих подш, вiдомих iсторикiв. Але результати дослщжень не вiдповiдали вимогам об'ективних ощнок. Науковi пiдходи часто пiдмiнялися пол^икою. Iсторичнi публшацп не мали шчого спiльного з фактами минулого. В них майже не розглядалися науковi питання утворення та юнування Донецько-Криворiзькоi республiки. Перша серйозна спроба вщтворити поди Украшсько! революцп з позици вщносно! свободи, яка ще юнувала в iсторичнiй науцi в 1920-т рр., здiйснив дослiдник М. Попов [1]. Вш визнавав, що вплив бшьшовиюв в Укршш пiсля жовтня 1917 р. був слабкий, навт у Харковi та Катеринославi, де радянську владу встановлено росшськими вшськами В. Антонова-Овсiенко, а утворення ДКР взагалi було найгрубiшою полiтичною помилкою, в якiй виявилася явна недоощнка ролi селянства i нацiонального питання.

Шсля «розгрому» помiркованих iсторикiв на початку 1930-х рр. в юторичнш наущ був започаткований етап ортодоксально! бшьшовицько! доктрини Украшсько! революцп, характерними ознаками яко! була iдеалiзацiя радянсько! влади, звуження дослiджуваних тем. Протягом майже сорока роюв нiхто з юториюв грунтовно i комплексно не звертався до питання утворення Донецько-Криворiзькоi республши.

Новий перiод дослiдження революцп в Укршш взагалi та юторп ДКР зокрема розпочався пiсля ХХ з'1зду КПРС i критики культу особи Сталша, коли в суспшьсга виникла потреба в розкриттi правди юторп.

У цих умовах найбшьшим досягненням украХнсько! юторюграфп стала публшащя 1нститутом юторп Укра1ни АН УРСР узагальнюючих праць з юторп УкраХнсько! революцп [2], в яких знайшли висвiтлення подп, пов'язанi з утворенням ДКР, що, на погляд авторiв, було природним i закономiрним явищем.

Характерною особливютю цього перiоду стало те, що в радянськiй юторюграфй все часпше почали з'являтися дослiдження та спогади з юторй революцiйних подш в Укршш. Однак '!х автори звертали увагу лише не з'ясування суспшьних тенденцш, що зумовили утворення ДКР, на вiдтворення iсторичних причин спроби вичленення Донецько-Криворiзькоi областi зi складу Украши.

У деяких працях [3] факт видшення Донецько-Криворiзького басейну в самостшну автономну республiку розцшювався як випадковий i помилковий, але зумовлений тсею конкретною iсторичною обстановкою. Так, професор Н. Гончаренко писав, що видшення Донецько-Криворiзького басейну в самостшну автономну республшу було штучним i не викликалося необхiднiстю, але революцiйнi поди тих часiв змусили частину бшьшовиюв пiти не цей вимушений крок. Ця думка здаеться нам далекою вщ iстини. Дезштегращя зусиль бiльшовикiв у боротьбi за перемогу сощалютично1 революцй у зв'язку з утворенням ДКР, навпаки, шяк не додавала сил для досягнення поставлено'!' мети.

Вщомий украшський юторик А. В. Лихолат висловив думку про те, що Донецько-Криворiзька радянська республiка була утворена насамперед з метою дати вщач австро-нiмецьким окупантам i вiйськам Центрально1 Ради, якi вторглися у межi Донецького i Криворiзького басейнiв, що дало можливють бiльшовикам перетворити це об'еднання в найважливший опорний пункт боротьби проти окупашив [4, с. 107, 109]. Вш доводив, що «ус сво! зусилля Раднарком Донецько-Криворiзькоi республiки змушений був спрямувати на оргашзащю вiдсiчi австро-нiмецьким окупантам i гайдамацьким вiйськам Петлюри-Винниченка, якi вторглися у меж Донецького i Криворiзького басейшв» [4, с. 109]. Цю думку подiляли iсторики О. Бородш, М. Гольнев, П. Днiпровський, як вбачали в утвореннi ДКР «тактичний задум, розрахований на врятування Донецько-Криворiзького басейну вiд австро-шмецько1 окупацй» [5, с. 84]. Але з такими мiркуваннями також не можна повшстю погодитися. Автори статтi доводять, що керiвники Донецько-Криворiзькоi республiки мали добрi намiри i не бажали зла радянськш владi в Укршш. Це цiлком правильно i не викликае сумнiвiв. Водночас не можна давати ощнку iсторичним фактам i подiям, зважаючи лише на думки i намiри тих чи шших дiячiв. Як не прикро, але насправдi видiлення Донецько-Криворiзького басейну - одного iз найбiльших промислових регюшв Украши - лише ослабляло оргашзащю единого фронту для захисту краши вщ австро-нiмецьких вiйськ. Авторам, на наш погляд, було б цшком лопчно розглядати утворення ДКР i фактичну дезiнтеграцiю республiки у зв'язку з досвщом i завданнями радянського будiвництва з урахуванням конкретно-iсторичних умов того часу.

В шших працях йшлося про помилки, яких припустилася частина партшних керiвникiв Донецько-Криворiзького басейну в радянському нащонально-державному будiвництвi внаслщок нерозумiння ними нацiональноi полiтики партл бiльшовикiв. З цього приводу автори колективно1 працi про перший з'!зд Комунiстичноi партii (бiльшовикiв) Укра1ни В. I. Юрчук, А. I. Коршенко, Л. М. Кравчук та iншi висували твердження про те, що «такий пiдхiд був полiтично шкщливим, оскiльки вiддiлення вiд Укра1ни промислово розвинутих райошв погiршувало "й економiчне i военне становище» [6, с. 207]. У монографй В. А. Чирко [7] утворення ДКР взагалi розглядаеться з точки зору помилкового розумшня частиною бшьшовиюв ленiнських принцитв федерацii радянських республiк, вважаючи, що в основу будiвництва багатонацiональноi держави слщ покласти не нацiональний принцип, а принцип територiально-економiчноi спiльностi областей Украши, що на думку автора, було проявом помилкового тдходу до нащонального питання [7, с. 74-75]. В. А. Чирко приходить до висновку, що штучне вщдшення вщ Укра1ни промислових центрiв ослаблювало пролетарську базу радянсько1 влади. Та справа не тшьки в цьому. Здаеться,

цю проблему слiд було розглядати ширше, з точки зору негативних наслiдкiв такого кроку для майбутнього Укра1ни.

У контекстi зазначеного звертае на себе увагу висновок дослщника юторп ДКР П. Л. Варгатюка, який вважае, що хоча Донецько-Криворiзька республiка i ввiйшла до складу Радянсько! Укра1ни в березнi 1918 р., але «незгоди з питань нащонально-державного радянського будiвництва серед 11 працiвникiв залишилися незжитими» [8, с. 219].

З думкою дослщниюв про нащонально-державний фактор у дiяльностi бiльшовикiв Донецького та Криворiзького басейшв можна погодитися на тiй тдстав^ що вона вiдображае переважно шгшстичне ставлення частини бiльшовицького керiвництва до укра1нського нацiонального руху та укра!нсько! державностi. Гасло бiльшовикiв про право нацш на самовизнання було формальним i розглядалося як тактичний крок на шляху дезштеграцп Укра1ни.

Деяю питання юторп ДКР не обшшли увагою загальнi дослiдження зарубiжних авторiв, якi репрезентованi працями укра!нсько! дiаспори. Вони вiдзначаються розглядом питань державотворення у контекст нацiонально-державного будiвництва, а по суп - теорп та юторп становлення системи радянсько! влади, боротьби з нащональними ухилами в КП(б)У. Серед ще! групи дослщжень варто виокремити роботу Д. М. Стахiва «Перша советська республiка в Укра!ш» [9], в якiй автор розглядае появу й устрш п'яти радянських республiк на територп Укра1ни та !х пiдлеглiсть Росп на початку 1918 р., зокрема, 11 плани подшу Укра1ни на кшька фiктивних республiк, проголошення радянсько! влади в УНР, тобто на малш територп республiки без так званих республiк Кривдонбасу, Таврп та Одещини, запровадження на всш украшськш територп комунiстичного режиму, недопущення фактичного утворення едино! укра'!нсько! державностi навiть у радянськш формi. Але в робот не знайшли вiдповiдi питання мiри самостiйностi партiйних органiв на мюцях у практичному здiйсненнi полiтики державотворення, взаемин мiж ДКР i радянською Роаею. Крiм того, не можна не пом^ити цiлком очевидно! обмеженосп джерельно! бази, через що видання бшьш вiдображае думки та припущення автора з питань державотворчо! тематики.

Майже единим, особливо вагомим дослщженням ютори Донецько-Криворiзькоi республiки в радянсью часи е дисертацiя В. Я. Ревегука [10]. Автор, спираючись головним чином на документи, доступш матерiали архiвiв та преси зробив спробу змалювати узагальнюючу картину про увесь комплекс причинно-наслщкових факторiв iсторii ДКР, розглядаючи при цьому проблему з мотиващею, заснованою на радянських щеолопчних стереотипах, про вимушений крок бшьшовиюв пiти на видiлення Донецько-Криворiзького басейну зi складу Укра!ни з метою вщмежування вiд, як вiн пише, «контрреволюцiйноi Центрально! Ради» i зберегти радянську владу, приеднавши Укра!ну до Росп. Фактично дослiдник намагався виправдати появу ДКР, довести, що юнування цього новоутворення в тих умовах було потрiбним кроком.

Загалом радянська юторична наука мала певш досягнення у вивченш iсторii Донецько-Криворiзькоi республши. Саме в цей час значно розширилася джерельна база дослщження, з'явилися новi погляди i оцiнки подш, пов'язаних з утворенням та юнуванням окремих радянських республiк на територп Укра!ни. Але цiлком ймовiрно, що в умовах щеолопчного диктату КПРС досягти всебiчного об'ективного аналiзу в цьому питанш було неможливо.

Шсля проголошення незалежностi Укра!ни вiтчизняна iсторiографiя вступила в новий перiод свого розвитку. Дослщники, нарештi, одержали можливють неупереджено вiдтворювати iсторичне минуле. Зокрема, юторики переглянули й переосмислили деяю сюжети та оцiнки процесiв, яю мали вiдношення до проголошення та юнування ДКР. Вагомий внесок в юторюграф^ комплексу проблем Укра!нсько! нащонально-демократично! революцii 1917-1920 рр. зробили вiдомi вiтчизнянi дослiдники

Г. Ф. Курас, В. Ф. Солдатенко, О. П. Реент, Ф. Г. Турченко [11] та ш., у працях яких висв^люються, зокрема, й питання утворення та юнування Донецько-Криворiзькоi республши. Автори акцентували увагу на пол^ичнш боротьбi за владу рад в Укршш, виклали сучаснi погляди на ^торш ДКР з позицш нацiонального державотворення iз застосуванням наукових методiв дослiдження. Майже всi вони прийшли до висновку, що штучшсть i помилковiсть виникнення республiканських об'еднань на територп Укра'ни цiлком очевидна. Про доцшьшсть такого висновку йде мова в монографп

A. Михненка, який вщзначав, що «i теоретично, i практично утворення Донецько-Криворiзькоi республiки було неправомiрним та шкщливим як для Донбасу, так i для уае'! Укра'ни» [12, с. 152].

Одшею з найбiльш вагомих публшацш у сучаснiй укра'шськш юторюграфп е чотиритомна монографiя професора В. Ф. Солдатенка «Укра'на в революцшну добу» [13], у якiй автор, поряд з революцшними подiями 1917-1920 рр., простежуе процеси зростання сепаратистських тенденцш в Укра'ш, розчленування п на окремi марiонетковi республiки, встановлення радянсько'! влади на Сходi i Пiвднi Укра'ни, проголошення ДКР, 11 функцiонування у взаемозв'язку об'ективних i суб'ективних факторiв.

B. Ф. Солдатенко дае сучасну мотиващю причин цього явища суспшьно-пол^ично! юторп Украiни. На його думку, утворення незалежно'! вщ Укра'ни Донецько-Криворiзькоi республiки було теоретичною i практичною помилкою, зумовленою не лише нерозумшням шляхiв нацiонально-державного будiвництва, а й амбiцiйнiстю 11 оргашзатсрв [13, с. 91].

Ученi В. Кремень, Д. Табачник, В. Ткаченко квалiфiкують сепаратизм того часу, як децентралiзаторську тенденщю, «отаманщину бiльшовицького зразка» [14, с. 229-232]. Спочатку, на !х погляд, це було ^норування бiльшовиками нацiонального моменту, що знайшло свое втшення у створеннi Донецько-Криворiзькоi республiки та намiрах залишити 11 у складi Росп, а згодом з'явилися й iншi аргументи, як, наприклад, едшсть економiки i пол^ики, мiцне керiвництво i допомога Раднаркому РСФРР, виршення господарських i пол^ичних завдань. Автори прийшли до висновку, що децентралiзаторськi тенденцп переважно були пов'язаш з неправильним розумiнням гасла «Вся влада Радам». Проте у робот не знайшли вщображення таю питання утворення ДКР, як шгшстичне ставлення окремо'! частини бiльшовицького керiвництва Донецького i Криворiзького басейнiв до украшського нацiонального руху, гострi суперечносп радянсько'! полiтики з потребами нацюнально-державного вiдродження в Украiнi. На наш погляд, у тих умовах тшьки врахування нацюнальних iнтересiв укра'нського народу в питаннях створення власно'! державносп могло забезпечити його полiтичнi й нацюнальш права, запобiгти небезпецi розчленування Укра'ни на окремi адмiнiстративнi одинищ. Але в дiяльностi бiльшовикiв нацюнальний аспект був другорядним i тдпорядковувався класовим i полiтичним iнтересам.

Нацюнальний фактор у створенш Донецько-Криворiзькоi радянсько'! республiки знайшов вiдображення в монографп П. Г. Лаврова «Iсторiя Швденно-Схщно'! Укра'1'ни», в якiй утворення ДКР автор називае «донецько-криворiзьким сепаратизмом» [15, с. 146]. Це видання розв^вало стереотипи у тзнанш справжньо'! юторп ДКР на фонi наукового дослщження й популярного нарису про Швденно-Схщну Укра'1'ну. Проте, ця праця будуеться лише на вщомих друкованих матерiалах, а тому '!й не вистачае глибини дослщження, щоб достатньо фахово висв^лити поди того часу.

Удалу спробу прослщити ютор^ украiнсько-росiйських кордошв на матерiалах Донбасу зробив американський вчений Куромiя Гiроокi. Вiн вважае, що «утворення ДКР було бюрократичним вимiром» [16, с. 150] i мало нацюнальну, культурну i пол^ичну сутнiсть, яка була характерна для радянських республш, а тому дуже важко виявити пщтримку з боку населення нового державного об'еднання на територп Донецького та Криворiзького басейшв, незважаючи на те, що це були пролетарсью

центри. Отже, перед нами питання, на яке дав вщповщь ще М. Скрипник про те, що для боротьби з Центральною Радою бшьшовики сподiвалися на пщтримку населення, особливо роб^ничого класу, а тому прийняли ршення «обмежити район дш пролетарсько! влади на Укра!ш тереном Донецького басейну» [17, с. 160]. Здаеться, що тут вони все ж таки мали пщтримку бшьшосп населення, оскшьки пролетарiат цього регюну був багаточисельним, а крiм того мав мюце i нацiональний фактор - наявшсть велико! кiлькостi роаян, яка досягала до 40 % усього населення регюну [18, арк. 27].

У 2007 р. науковець О. А. Удод опублшував першу i до цього часу едину в украшськш лiтературi статтю з проблем юторюграфп Донецько-Криворiзькоi республiки [19], у якш висвiтлив основнi перюди юторюграфп ДКР, визнав, що загалом ця тема до самого початку десталшзацп перебувала поза науково-юторичною критикою, але в наступш роки були вщновлеш публшацп, у яких домшувала негативна оцiнка ДКР, аж до «застшних» часiв, пiсля чого «ця тема просто зникла з юторп революцп в Укра!ш» [19, с. 224]. Оцшюючи загальний стан юторюграфп ДКРР, автор зробив, на наш погляд, вдалий висновок, що в сучасних умовах на першу позищю у вивченш цього питання виходять «розвшчання мiфiв довкола ДКР, лшвщацп асоцiативних стереотипiв стосовно соборностi, протистояння Сходу i Заходу, сепаратизму i федералiзму та iнших полiтичних проблем, привнесених в юторш Донецько-Криворiзькоi республши» [19, с. 228].

Узагальнюючу спробу комплексного дослщження ютори встановлення влади рад у Донецько-Криворiзькому басейнi, появи ДКР у цьому регюш зробив О. О. Поплавський, який пщготував першу в сучаснш украшськш наущ кандидатську дисертацiю з ще! тематики [20]. Звшьняючись вiд пол^ично! заангажованосп окремих попередникiв, автор дослiдження дае сучасну оцшку подiям у твденно-схщному регiонi Укра!ни. Саму iдею вщдшення ДКР вiд Укра!ни вiн вважае актом прояву «радянського сепаратизму» та авантюрою, яка не мала перспективи.

Причини утворення Донецько-Криворiзькоi республiки, на його думку, криються переважно в негативному ставленш до укра!нського нацiонального руху, укра!нсько! державностi, в сепаратистських настроях окремих очшьниюв бiльшовицьких органiзацiй Донецького i Криворiзького басейнiв.

Проте, стан сучасних дослщжень засвiдчуе необхiднiсть розв'язання окремих питань проблеми, яю недостатньо вивчеш, або !м даеться сумнiвна оцшка. Зокрема, найменш опрацьованими в юторюграфп iсторii ДКРР виявилися питання взаемин мiж ДКР i РСФРР, що вщбувалися на початку 1918 р. Про щ вiдносини згадуеться в роботах В. Даренського та А. Михненка [21]. Але автори, розглядаючи рiзноспрямованiсть юнуючих тодi взаемин Донецько-Криворiзькоi республiки та Росii, не враховували ту обставину, що керiвництво ДКР було не лише об'ектом, а й суб'ектом таких вщносин, на яю впливали внутршньоукрашсью полiтичнi та економiчнi чинники. Слiд узяти до уваги i той факт, що ДКР у зв'язках з Роаею так i не визначила форму свое! державносп (варiант федерацii або обласно! автономii). Цi питання взагалi згадуються невиправдано мало.

На нашу думку, позици Росiйськоi Федерацii та частини керiвникiв Донецького i Криворiзького басейшв щодо розчленування Укра!ни i утворення на !! територii обласно! республши виявились у глибокiй суперечностi з потребами нацюнально-державного будiвництва Укра!нсько! Народно! Республiки i зiграли негативну роль в !! трагiчнiй доль

В останнi роки опублiковано багато статей у журналах i газетах, де iнодi фахово, часто дискусшно, висвiтлюються рiзнi аспекти iсторii ДКР, немало з них присвячено керiвникам республши [22]. Проте джерелами цих публiкацiй виступають поточнi матерiали. При цьому увага акцентуеться передуам на позитивних моментах утворення

та дiяльностi республiки, але вони не позбавлеш '11 iдеалiзацii, особливо в питаннях ставлення до державних i полiтичних дiячiв.

Частина авторiв [23] акцентувала увагу на пол^ичнш складовш появи Донецько-Криворiзькоi республiки. В '!х працях спостерiгаеться '11 певна щеолопзащя, прагнення пояснити цей феномен обставинами крайньо'! необхiдностi.

Та найбшьш резонансною стала монографiя iсторика i полiтолога В. В. Корнiлова «Донецко-Криворожская республика. Расстрелянная мечта» [25]. Спираючись головним чином на мемуарну л^ературу та деяю вiдомi документальнi видання i матерiали, автор виклав свою точку зору на поди революцп 1917-1920 рр., яка суттево вiдрiзняеться вiд те!, що склалася в сучаснш украшськш юторюграфп. Вiн вважае, що приеднання Донецько-Криворiзькоi республiки до Укра'ни було помилкою, що шякого сепаратизму не було i бути не могло, осюльки територiя ДКР була частиною загальноросшсько'! територп, яка шбито нiколи не входила до складу Укра'ни. На його думку, щея не вiддiлятися вiд Росп, рiвних мовних i нацiональних прав для вах етносiв в Укрш'ш користувалася тодi абсолютною пiдтримкою населення регюну, яке не сприймало лозунгу украшсько'! самостiйностi.

Подiбнi погляди на нашу ютор^ фактично переводять проблему юнування Донецько-Криворiзькоi радянсько'! республiки з науково'! площини в полiтичну. Неупереджений погляд на ютор^ Укра'ни свщчить про автохтоннiсть укра'нського населення та правомiрнiсть iснування украшсько'! держави в рамках сучасних територiальних меж, складовою частиною яких е географiчнi кордони колишнього ДКР, що споконвiчно охоплювали бшьшють украшського Сходу та Пхвдня.

Таким чином, аналiз лiтератури свщчить про те, що дослщники провели значну роботу з визначення причин, сутносп, наслщюв утворення та юнування Донецько-Криворiзькоi республiки. Введено в науковий об^ значну кiлькiсть засекречених у радянську добу матерiалiв. Пюля проголошення незалежностi Укра'ни вiтчизнянi юторики переглянули деякi сюжети та оцшки процесiв, що вiдбувалися на територп Укра'1'ни в роки Укра'нсько! революцп i вiдмовилися вiд основних радянських постулатiв. Утiм, тему ще передчасно вважати закритою. Дотепер немае достатньо обгрунтовано'! вщповвд дослiдникiв на таю актуальш питання: доцiльнiсть утворення та юнування Донецько-Криворiзькоi радянсько'! республiки; мiра самостiйностi парт1йних органiв та !х керiвникiв у практичному здiйсненнi поличного курсу; методологiчнi засади вивчення юторп революцiйних подiй 1917-1918 рр.; характер ствпращ мiж ДКР та радянською Роаею. Крiм того в сучаснш втизнянш iсторiографii не отримали достатньо'! вiдповiдi питання: чому радянськi республши, утворенi на основi повiтiв, волостей i губернiй, не мали виразного нацiонально-державного характеру, а базувалися на рiзного роду класових та штернацюнальних принципах.

Список використано1 л1тератури

1. Попов М. Нарис юторп Комушстично'! партii (бiльшовики) Укра'ни / М. Попов. - Х. : Пролетарш, 1929. - 309 с.

2. Перемога Велико'! Жовтнево'! соцiалiстичноi революцп на Укрш'ш : у 2 т. - К. : Наук. думка, 1967. - 391 с.; Укра'нська РСР в перюд громадянсько'! вшни. 19171920 рр. : у 3 т. / ред. колепя: Скаба Л. Д. (гол.) та ш. - К. : Полггвидав Укра'ни, 1967. -Т. 1. - 473 с.

3. Гончаренко Н. Г. Борьба за укрепление власти Советов в Донбассе / Н. Г. Гончаренко. - Луганск : Облиздат, 1963. - 212 с.; Гончаренко Н. Г. В битвах за октябрь (март 1917-1918 гг.) / под ред. акад. АН УССР Н. И. Супруненко. - Донецк : Донбасс; Астахова В. Пролетариат Харькова в борьбе за победу Октября / В. Астахова, Ю. Кондуфор. - Х., 1967. - 178 с.; Короливский М. А. Победа Советской власти на Украине / С. М. Короливский, М. А. Рубан, Н. И. Супруненко. - М. : Наука, 1967. -

560 с.; Лихолат А. В. Жовтень на Укра!ш / А. В. Лихолат. - К. : Пол^видав Укра!ни, 1967. - 161 с.

4. Лихолат А. В. Розгром нащоналютично! контрреволюций на Укра!ш (19171922 рр.) / А. В. Лихолат. - К. : Держпол^видав, 1955. - 662 с.

5. Бородш А. В единому бойовому строю велико! партп Ленша / А. Бородш, Н. Гольнев, П. Дншровський // Комунiст Укра!ни. - 1962. - № 9. - С. 82-87.

6. Первый съезд Коммунистической партии (большевиков) Украины, 5-12 июля 1918 г. : протоколы / редкол.: В. Ю. Юрчук (председатель), Л. И. Корниенко, Л. М. Кравчук и др. - К. : Политиздат Украины, 1988. - 258 с.

7. Чирко В. А. Коммунистическая партия - организатор братского сотрудничества народов Украины и России в 1917-1922 гг. / В. А. Чирко. - М. : Мысль, 1967. - 384 с.

8. Варгатюк П. Л. У борш гартована: В. I. Ленш i бшьшовицью оргашзацп Катеринославщини / П. Л. Варгатюк. - Дншропетровськ : Промшь, 1990. - 247 с.

9. Стахiв Д. М. Перша советська республша в Украшь Нарис юторп росшсько! агресп та конституцшного розвитку советсько! влади тд час першо! частинно! окупацп Укра!ни / Д. М. Стахiв. - Нью-Йорк. - Детройт : Скрептон, 1956. - Ч. 2. - 240 с.

10. Ревегук В. Я. Донецько-Криворiзька республша : дис. ... канд. ют. наук: 07.571 / В. Я. Ревегук. - Х., 1974. - 195 с.

11. Курас I. Ф. Глюзп й практика нащонального шгшзму. Погляд iз сьогодення на Донецько-Криворiзьку республшу / I. Ф. Курас, В. Ф. Солдатенко // Соборництво i регiоналiзм в укра!нському державотвореннi (1917-1920 рр.). - К., 2001. - С. 37-64; Реент О. П. Укра!нська револющя i робiтництво: соцiально-полiтичнi та економiчнi змiни (1917-1920 рр.) / О. П. Реент: НАН Укра!ни; iн-т iст. Укра!ни. - К., 1996. - 265 с.; Реент О. П. У робггнях юторично! науки / О. П. Реент. - К. : Просвгга, 1999. - 352 с.; Реент О. П. Нариси з юторп укра!нсько! революцп / О. П. Реент. - К. : 1 вересня, 2000. -80 с.; Солдатенко В. Ф. Укра!нська револющя. 1сторичний нарис / В. Ф. Солдатенко. -К. : Либщь, 1999. - 975 с.; Турченко Ф. Г. Швденна Укра!на: модершзащя, св^ова вшна, револющя (кшець Х1Х ст. - 1921 р.): 1сторичш нариси Ф. Г. Турченко, Г. Ф. Турченко. -К. : Генеза, 2003. - 304 с.

12. Михненко А. Iсторiя Донецького басейну друго! половини Х1Х - першо! половини ХХ ст. : моногр. / А. Михненко. - К. ; Донецьк : Юго-Восток, 2003. - 440 с.

13. Солдатенко В. Ф. Укра!на в революцшну добу: ют. есе-хрошки : у 4 т. / В. Ф. Солдатенко. - К. : Свггогляд, 2009. - Т. 2 : Рк 1918. - 411 с.

14. Кремень В. Г. Укра!на: альтернатива поступу (Критика юторичного досвщу) / В. Г. Кремень, Д. В. Табачник, В. М. Ткаченко. - К.: АРС-иККАВДБ, 1996. - 793 с.

15. Лаврiв П. I. Iсторiя Швденно-Схщно! Укра!ни / П. I. Лаврiв. - К. : Спшка, 1996. - 208 с.

16. Куромiя Гуроокь Свобода i терор у Донбасс Украшсько-росшське прикордоння. 1870-1990-т рр. // Проою Куромiя. - К., 2003. - С. 150.

17. Скрипник М. О. Вибраш твори / М. О. Скрипник. - К. : Укра!на. - 617 с.

18. ЦДАВО Укра!ни, ф. 413, оп. 1, спр. 320.

19. Удод О. А. Iсторiографiя Донецько-Криворiзькоi радянсько! республки / О. А. Удод // Регюнальна iсторiя Укра!ни : зб. наук. ст. - К. : !н-т юторп НАН Укра!ни, 2007. - Вип. 1. - С. 221-228.

20. Поплавський О. О. Донецько-Криворiзька радянська республша: юторико-полiтичний аспект : автореф. дис. ... канд. ют. наук: 07.00.01 / О. О. Поплавський. -Дншропетров. нац. ун-т iм. О. Гончара, 2010. - 20 с.

21. Даренський В. Про факти регионального державотворення в Укра!ш: феномен Донецько-Криворiзькоi республши 1918 р. (ДКР) / В. Даренський // Альманах. Спецвипуск. - К., 2000. - С. 237-241; Михненко А. Iсторiя Донецького басейну ХЕХ -першо! половини ХХ ст. : моногр. / А. Михненко. - Донецьк: Юго-Восток, 2003. - 440 с.

22. Сергшчук В. Донецько-Криворiзька пам'ять / В. Сергшчук // Украша молода. - 2004. - 23 груд.; Акентьев А. Донецко-Криворожская республика. Ретроспектива / А. Акентьев // Русская правда. - 2005. - март. № 9(45); Думанський В. Дггище «полум'яного револющонера». До 90^ччя Донецько-Криворiзькоi радянсько! республши / В. Думанський // Дзеркало тижня. - 2008. - 8-14 берез.

23. Попов Г. Краеугольный Донбасс (О Донецко-Криворожской республике) / Г. Попов // Корреспондент. - 2004. - № 50. - С. 50-53; Щирий П. Донецько-Криворiзька Радянська Республка: що це було: (1917-1918 рр.) / П. Щирий // Донеччина. - 2007. - 17 кв^.

24. Стефанко С. Л. З ютрп укршшзацп. Донецько-Криворiзька республка. Северодонецький з'!зд. Мовний закон. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://firtka.if.ua; Сюндюков I. Про сумний досвщ одного сепаратистського утворення 1918 року / I. Сюндюков // День. - 2011. - 15-16 груд.

25. Корнилов В. Донецко-Криворожская республика. Расстрелянная мечта / В. Корнилов. - Х. : Фолио, 2011. - 604 с.

Стаття надшшла до редакцп 12.02.2013.

V. I. Shabelnikov

THE PROBLEM OF DONETSK-KRIVORIZHSKA REPUBLIC HISTORY:

HISTORIOGRAFIC ASPECT

The article deals with the main problems of scientific study of the Donetsk-Krivorizhska Republic history which was founded at the beginning of 1918. The development of the historiography of this problem is analysed through objective point of view of its understanding in the Soviet and modern literature in close connection with general historiographic process of revival of the Ukrainian stateship in 1917-1920.

Key words: Donetsk-Krivorizhska Republic, historiography, disintegration, separatism, historical science, research, nationally-state building, federalism, Ukrainian historians, territory of Donbas.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.