CC BY
106
УДК 341.242 Юрш Анатолшович Вишневський,
здобувач кафедри мiжнaродного права Нацюнального юридичного утверситету iмeнi Ярослава Мудрого, м. Харшв
НАДАННЯ ЗГОДИ УКРАШСЬКОЮ PCP НА ОБОВ'ЯЗКОВ1СТЬ ДЛЯ BEÏ М1ЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ
У статп дослiджyються питання надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору у правовiй практицi Украшсько'1 PCP. Детально розкриваються повноваження Президп Верховно'1 Pади УPCP у питаннях надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору за Конститyцieю УPCP 1937 р., за Конститущею УPCP 1937 р. у редакцп 1947 р. i за Конститущею УРСТ 1978 р. Проводиться порiвняльний аналiз вщповщних положень з нормами Конституцп СТСТ 1936 р., Конституцп CPCP 1936 р. у редакцп 1944 р. i Конституцп СТСТ 1977 р. Дослщження грунтуеться на конкретних мiжнародно-правових прикладах надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору з боку Украшсько'1 PCP.
Ключовi слова: мiжнароднi договори, ратифшащя, приеднання, Президiя Верховно'1 Pади Украхнсько! PCP, Pада Miнiстрiв Украшсько! PCP.
Надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору е однieю з найважливших стадiй укладення мiжнародного договору, оскшьки саме вiд цieï стади залежить власне юридичний факт набуття чинност певного мiжнародного договору i, як наслщок, чиннiсть певних прав i обов'язюв сторiн за цим договором. У свою чергу участь певно! краши у тих чи шших мiжнародних договорах означае реалiзацiю нею своех мiжнародноï правосyб'eктностi. !ншими словами, надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору фактично означае участь певнох крайни у рiзноманiтних сферах сучасних мiжнародних вiдносин. Таким чином, тема нашоï статтi мае безпосереднш зв'язок з важливими науковими i практичними питаннями шституту надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору у нащональнш правовiй практицi Украши.
Питанням права мiжнародних договорiв присвяченi пращ В. Г. Буткевича, М. В. Буроменського, А. С. Гавердовського, В. Н. Денисова, А. I. Дмитрieва, В. I. Gвiнтова, С. P. Кравченка, А. Я. Мельника, С. С. Мещеряка, В. О. Piяки, О. Ю. Перевезенцева, О. Я. Трагнюк, А. О. Шепеля, Н. В. Захарово:!, I. I. Лукашука, P. А. Мюллерсона, Б. I. Осьмшша, В. П. Панова, А. М. Талалаева, О. I. ^унова, G. Т. Усенка, Булгаа Алтангерела, Кейта Шейк Амаду, Piчарда К. Гардшера (Richard K. Gardiner), Джона М. Джонса (John Mervyn Jones), Олyфемi Елiас (Olufemi Elias), Метью Кравена (Matthew C. R. Craven), П'ера Кляйна (Pierre Klein), Олiв'e Кортена (Olivier Corten), Mаглосiï Фщморю (Malgosia Fitzmaurice) та iн. У своïх пyблiкацiях зазначенi автори грунтовно дослiджyють окремi аспекти права мiжнародних договорiв, зокрема питання iмплементацiï мiжнародно-правових норм у нацiональний правопорядок.
Однак до цього часу комплексних дослщжень вiтчизняних учених щодо питань юторп становлення i розвитку шституту надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору у нацiональнiй правовiй практищ Украïни немае. Тому мета стaттi полягае у вивченш особливостей надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору з боку Украïнськоï PCP.
Основт завдання нашоï статтi :
- визначити особливосп надання згоди союзними республшами колишнього CPCP на обов'язковють мiжнародного договору згiдно з конститущями CPCP 1936 р. i 1977 р.
- встановити особливосп надання згоди Украшською PCP на обов'язковють мiжнародного договору згiдно з конститущями УРСТ 1937 р. i 1978 р.
- з'ясувати повноваження Президи Верховно'1 Ради УРСР i Ради MÎHÏCTpiB УРСР у процесi надання згоди Украшською РСР на обов'язковiсть для не'1 мiжнародного договору.
Надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору в перюд Укра'1нсько'1 Радянсько'1 Соцiалiстичноï Республiки пов'язуеться переважно з дiяльнiстю Президи Верховно'1 Ради УРСР. Юридичний статус Верховноï Ради УРСР було вперше закршлено i визначено в Конституци (Основному Закош) Укра'нсько' Радянсько'1 Соцiалiстичноï РеспублГки вГд 30 сГчня 1937 р. [5]. Згщно зГ ст. 20 Конституци УРСР 1937 р. Верховна Рада УРСР була визначена як найвищий орган державно! влади УРСР.
Однак Конститущя УРСР 1937 р. виключала можливють надання згоди на обов'язковють мГжнародного договору з боку будь-якого державного органу УРСР, включно з Верховною Радою УРСР. Так, ст. 13 Конституци УРСР 1937 р. встановлювала, що «УРСР забезпечуе за СРСР в особГ його вищих органГв влади i оргашв державного управлГння права, визначенГ ст. 14 Конституци СРСР. Поза межами ст. 14 Конституци СРСР УРСР здшснюе державну владу самостшно, зберГгаючи повшстю своï сувереннГ права» [5].
Зважаючи на вГдсильний характер зазначенох норми, звертаемося до ст. 14 Конституци (Основного Закону) Союзу Радянських Сощалютичних РеспублГк вГд 5 грудня 1936 р. [3]. ЗгГдно з п. а ща статтГ: до вщома Союзу Радянських СоцГалГстичних РеспублГк в особГ його найвищих органГв влади i органГв державного управлГння належало <...> представництво Союзу у мГжнародних зносинах, укладення i ратифшащя договорГв з Гншими державами. Конкретно повноваження з ратифшаци мГжнародних договорГв СРСР належали до вщома Президи Верховноï Ради СРСР (п. м ст. 49 Конституци СРСР 1936 р.) [3].
У подальшому (до прийняття Конституци СРСР 1977 р. [2]) Конститущя СРСР 1936 р. [3] мала ще 42 (!) редакци [18]. Проте знаковою подГею у питанш мiжнародноï правосуб'ектностГ УРСР та шших союзних республГк стали змши до Конституци СРСР 1936 р. [3], внесет Законом СРСР «Про надання союзним республГкам повноважень у галузГ зовшшшх зносин та про перетворення у зв'язку з цим Народного комюарГату закордонних справ Гз загальносоюзного в союзно-республГканський народний комюарГат» вГд 1 лютого 1944 р. [9].
У текст зазначеного Закону було закршлено, що його було прийнято з метою розширення мГжнародних зв'язюв i змщнення ствробГтництва Союзу Радянських СоцГалГстичних РеспублГк з Гншими державами i враховуючи збшьшену потребу союзних республГк у встановленш безпосередшх зносин з Гноземними державами.
Стаття 1 Закону 1944 р. [9] встановила, що союзш республГки можуть вступати у безпосереднГ зносини з Гноземними державами i укладати з ними угоди. У зв'язку з щею нормою до низки статей Конституци СРСР 1936 р. [3] були внесет вщповщш змши. Так, п. а ст. 14 Конституци СРСР 1936 р. [3] було викладено у новш редакци: «до вщома Союзу Радянських СоцГалГстичних РеспублГк в особГ його найвищих органГв влади i органГв державного управлГння належить <...> представництво СРСР у мГжнародних зносинах, укладення i ратифшащя договорГв з Гншими державами, встановлення загального порядку у взаемовщносинах союзних республГк з Гноземними державами» [4].
ДалГ Конститущя СРСР 1936 р. була доповнена ст. 18-а такого змюту: «Кожна Союзна республГка мае право вступати у безпосереднГ зносини з Гноземними державами, укладати з ними угоди i обмшюватися дипломатичними i консульськими представниками» [4].
У зв'язку з цим ст. 60 Конституци СРСР 1936 р. у редакци 1944 р. була доповнена п. д, згщно з яким Верховна Рада Союзноï республГки «встановлюе представництво Союзноï республГки у мГжнародних зносинах» [4].
Також Законом 1944 р. [9] було закршлено ст. 3, яка передбачила перетворення Народного комюарГату закордонних справ Гз загальносоюзного в союзно-республГканський народний комюарГат. На пщставГ ^eï норми була прийнята Постанова ЦК КП(б) Украши та Указ Президи Верховноï Ради УРСР «Про утворення Народного комюарГату закордонних справ УРСР» вщ 5 лютого 1944 р. Ще через мюяць - 4 березня 1944 р. Верховна Рада УРСР
прийняла Закон УРСР «Про утворення союзно-республшанського Комiсарiату закордонних справ Укра'нсько'' РСР» [1].
На нашу думку, ключовою новелою Конституцп СРСР 1936 р. у редакцп 1944 р. е доповнення ст. 14 фразою про надання союзним республшам права вступати у взаемовщносини з iноземними державами, але iз застереженням, що загальний порядок таких взаемовщносин встановлюеться найвищими органами влади i органами державного управлшня Союзу РСР [4].
Згодом змши 1944 р. до Конституцп СРСР 1936 р. [4] знайшли вщображення i в змiнах до Конституцп УРСР 1937 р. [5]. Так, Законом Укра'нсько'' РСР «Про змши i доповнення тексту Конституцп (Основного Закону) Укра'нсько'' РСР» вщ 28 червня 1947 р. [11] була викладена у новш редакцп ст. 19 Конституцп УРСР. Зокрема, зпдно з п. ч ст. 19 Конституцп УРСР 1937 р. (у редакцп 1947 р.) було визначено, що до вщання Укра'нсько'' Радянсько'' Сощалютично'' Республши в особi '"' найвищих органiв державно'' влади i органiв державного управлiння вщтепер належало встановлення представництва Укра'нсько'' РСР у мiжнародних зносинах [6].
Також Конститущю УРСР 1937 р. було доповнено ст. 15-б такого вкрай важливого для становлення в^чизняно'' правосуб'ектносп змiсту: «Укра'нська РСР мае право вступати в безпосередш зносини з шоземними державами, укладати з ними угоди та обмшюватися дипломатичними i консульськими представниками» [6].
Змши 1947 р. [11] до Конституцп УРСР 1937 р. вщповщно розширили i повноваження Президп Верховно'1' Ради Укра'нсько'' РСР у сферi зовнiшнiх зносин. Вiдтепер нова редакщя ст. 30 Конституцп УРСР передбачала, що Президiя Верховно'' Ради Укра'нсько'' РСР, серед iнших повноважень,
- призначае i вiдкликае повноважних представниюв Укра'нсько'' РСР в iноземних державах (п. и ст. 30); а також
- приймае вiрчi i вщкличш грамоти акредитованих при нш дипломатичних представникiв iноземних держав (п. г ст. 30) [6].
Очевидно, що зазначеш вище змiни, внесет до Конституцп СРСР 1936 р. у 1944 р. [9] i до Конституцп УРСР 1937 р. у 1947 р. [11], були викликаш у першу чергу необхщшстю створити достатш правовi пiдстави для обгрунтування мiжнародноi правосуб'ектностi Укра'нсько'' РСР i Бшорусько'' РСР, як засновникiв i членiв Оргашзацп Об'еднаних Нацш [20].
Незважаючи на дещо умовний характер мiжнародноi дiяльностi Укра'нсько'' РСР, це давало можливють, хоча й символiчну i обмежену, iнформувати св^ову громадськiсть про життя Укра'ни, брати участь в обговоренш свiтових та регюнальних проблем, здобувати досвiд у сферi багатосторонньо'' дипломатii [1].
Порядок надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору з боку Укра'нсько!' РСР до прийняття Конституцii 1978 р. [7] грунтувався на вiдповiдних положеннях Конституцii УРСР 1937 р. у редакцп 1947 р., зокрема вже на згаданих нами статтях 20 i 30, а також на статтях 38-41 [6].
У зазначений перюд часу порядок надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору з боку Украшсько! РСР мав такий загальний вигляд. Рада Мiнiстрiв УРСР (Уряд УРСР) видавала постанову про ратифшащю того чи шшого мiжнародного договору. Оскшьки Рада Мiнiстрiв УРСР створювалася Верховною Радою УРСР, була вщповщальна перед Верховною Радою УРСР i 1й пiдзвiтна, то подальша доля постанови про ратифiкацiю мiжнародного договору вирiшувалася Верховною Радою УРСР. А точшше - Президiею Верховно'' Ради УРСР, оскшьки саме Президiя була постшно дiючим органом Верховно'' Ради УРСР у перюд мiж сеаями Верховно'' Ради УРСР [6].
У подальшому Президiя Верховно'' Ради УРСР на пiдставi п. б ст. 30 Конституцп УРСР 1937 р. [6] видавала вщповщний указ про ратифшащю мiжнародного договору. Саме у такий споаб з боку Укра'нсько'' РСР було ратифiковано Статут Оргашзацп Об'еднаних Нацiй [16].
У перюд до прийняття Конституци УРСР 1978 р. [7] сформувалися й iншi характеры ознаки практики надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору з боку Президи Верховно'1 Ради УРСР. Так, можна констатувати, що Укра'нська РСР в основному ставала учасником мiжнародних договорiв унiверсального характеру [14]. Проте у цш практищ були приклади ратифшаци i мiжнародних договорiв регiонального (европейського) характеру [15]. Також слщ зазначити, що застереження Украшсько']! РСР до певного мiжнародного договору фактично були iдентичними до вщповщних застережень Союзу Радянських Сощалютичних Республiк i Бшорусько'' РСР [19].
Конститущя (Основний Закон) Союзу Радянських Сощалютичних РеспублГк вiд 7 жовтня 1977 р. у п. 10 ст. 73 (Глава 8. СРСР - союзна держава) встановила, що до вщома Союзу Радянських Сощалютичних РеспублГк в особi його найвищих оргашв державно'' влади i управлшня належить <...> представництво СРСР у мiжнародних вщносинах; зв'язки СРСР з шоземними державами i мiжнародними оргашзащями; встановлення загального порядку i координащя вiдносин союзних республiк з шоземними державами i мiжнародними органiзацiями <...>» [2].
У ст. 80 (Глава 9. Союзна Радянська Сощалютична РеспублГка) Конституци СРСР
1977 р. було закршлено, що «союзна республГка мае право вступати у вщносини з шоземними державами, укладати з ними договори i обмшюватися дипломатичними i консульськими представниками, брати участь у дГяльносп мГжнародних оргашзацш» [2].
Як бачимо, у порГвнянш з Конститущею СРСР 1936 р. у редакци 1944 р. [4] Конститущя СРСР 1978 р. [2] передбачала не лише встановлення загального порядку вщносин союзних республГк з шоземними державами i мГжнародними оргашзащями, але також i координащю цих взаемовщносин. До речГ, закрiплення у Конституци СРСР 1978 р. [2] права союзних республГк на вщносини з мГжнародними оргашзащями фактично означало легалiзацiю вже юнуючих вГдносин, оскГльки деякi союзш республiки, зокрема Укра'нська РСР i Бшоруська РСР брали участь у вщносинах з мГжнародними органiзацiями (наприклад, з ООН), починаючи з 1945 р. [20].
Норма ст. 80 Конституци СРСР 1978 р. [2] була досшвно вщтворена у ст. 74 Конституци (Основного Закону) Укра'нсько'' РСР вщ 20 квГтня 1978 р. № 888-IX: «Украшська РСР мае право вступати у вщносини з шоземними державами, укладати з ними договори i обмшюватися дипломатичними i консульськими представниками, брати участь у дГяльносп мГжнародних оргашзацш» [7]. Пункт 13 ст. 108 Конституци Укра'нсько'' РСР
1978 р. прямо встановлював, що ПрезидГя Верховно'' Ради Укра'нсько'' РСР ратифшуе i денонсуе мГжнародш договори Укра'нсько'' РСР [7].
При цьому порядок надання згоди на обов'язковють мГжнародного договору за Конститущею УРСР 1978 р. [7] у порГвнянш з Конститущею УРСР 1937 р. у редакци 1947 р. [6] зберГгся практично у незмшному виглядГ: Рада МшютрГв Укра'нсько'' РСР видавала постанову про ратифшащю або приеднання до певного мГжнародного договору [17], а ПрезидГя Верховно'' Ради Укра'нсько'' РСР на пщставГ постанови Ради МшютрГв Укра'нсько'' РСР видавала вщповщний указ [12].
Власне Закону Укра'нсько'' РСР про мГжнародш договори не юнувало, очевидно, з огляду на певну умовнють мГжнародно'' правосуб'ектносп Укра'нсько'' РСР (п. 10 ст. 73 Конституци СРСР 1978 р. [2]). Разом з тим слщ вщзначити певш позитивш новели в укра'нському законодавствГ щодо порядку надання згоди на обов'язковють мГжнародного договору з боку Укра'нсько'' РСР. Так, п. 8 ч. 2 ст. 118 Конституци УРСР 1978 р. закршив, що у межах сво'х повноважень Рада МшютрГв Укра'нсько'' РСР здшснюе, виходячи з установленого Союзом РСР порядку, керГвництво в галузГ вГдносин Укра'нсько'' РСР з Гноземними державами та и учасп в дГяльносп мГжнародних оргашзацш [7]. Зазначена норма згодом була конкретизована у ст. 15 Закону Укра'нсько'' РСР «Про Раду МшютрГв Укра'нсько'' РСР» вщ 19 грудня 1978 р., № 4157-IX [13].
Повноваження Президи Верховно'' Ради Украшсько" РСР з ратифшаци i денонсаци мГжнародних договорГв Украшсько" РСР були припиненг з набранням чинносп Закону
Укра'нсько'' РСР «Про змши i доповнення Конституцп (Основного Закону) Укра'нсько'' РСР» вщ 27 жовтня 1989 р., № 8303-ТС [10].
Вщповщно до ч. 3 ст. 97 Конституцп УРСР 1978 р. в редакцп 1989 р. ратифшащю i денонсащю мiжнародних договорiв Укра'нсько'' РСР було вщнесено до виключного вiдання власне Верховно'' Ради Укра'нсько'' РСР (а не Президп Верховно'' Ради Укра'нсько'' РСР) [8]. При цьому зпдно з п. 5 ст. 108 Конституцп УРСР 1978 р. право вести переговори i пщписувати мiжнароднi договори Укра'нсько'' РСР було надано Головi Верховно'' Ради Укра'нсько'' РСР [8].
Отже, дослщження практики Верховно'' Ради Укра'нсько'' РСР щодо порядку надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору з боку Укра'нсько'' РСР дае змогу зробити таю основнг висновки:
по-перше, виникнення i становлення шституту надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору з боку Укра'нсько'' РСР безпосередньо пов'язуеться iз становленням мiжнародноi правосуб'ектносп Укра'нсько'' РСР;
по-друге, майже вся практика надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору з боку Укра'нсько'' РСР здшснювалася через видання постанов Ради Мшю^в Укра'нсько'' РСР i подальше видання вщповщних указiв ПрезидГ' Верховно'' Ради Укра'нсько'' РСР про ратифшащю або приеднання до певного мiжнародного договору; i
по-трете, переважна частина випадкiв надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору з боку Укра'нсько'' РСР пов'язуеться з участю Укра'нсько'' РСР в мiжнародних договорах ушверсального характеру. Проте практика Укра'нсько'' РСР мютить також непоодиною приклади надання згоди на обов'язковють мiжнародних договорiв регiонального (европейського) характеру.
Перспективи подальших дослгджень у цьому напрямку полягають у необхщносп дослщження сучасно'' укра'нсько'' практики надання згоди на обов'язковють мiжнародного договору.
Список лггератури: 1. Iсторiя та традицп зовшшньопол^ично'' служби Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/history. 2. Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республик. Принята на внеочередной седьмой сессии Верховного Совета СССР девятого созыва 7 октября
1977 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://statearchive.ru/467. 3. Конституция (Основной закон) Союза Советских Социалистических Республик. Утверждена постановлением Чрезвычайного VIII Съезда Советов Союза Советских Социалистических Республик от 5 декабря 1936 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://constitution.garant.ru/history/ussr-rsfsr/1936/red_1936/3958676/chapter/2/#1200.
4. Конституция (Основной закон) СССР в редакции от 1 февраля 1944 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://constitution.garant.ru/history/ussr-rsfsr/1936/red_1936/3958683/. 5. Конститущя (Основний Закон) Укра'нсько'' Радянсько'' Сощалютично'' Республши. Затверджена Постановою Надзвичайного XIV Укра'нського З''зду Рад вщ 30 ачня 1937 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://static.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1937.html. 6. Конститущя (Основний Закон) Укра'нсько'' Радянсько'' Сощалютично'' Республши вщ 30 ачня 1937 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/001_001. 7. Конститущя (Основний Закон) Укра'нсько'' Радянсько'' Сощалютично'' Республши. Прийнята на позачерговш сьомш сесп Верховно'' Ради Укра'нсько'' РСР дев'ятого скликання 20 кв^ня
1978 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1978.html. 8. Конститущя (Основний Закон) Укра'ни вщ 20 квггня 1978 р., № 888-К [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/888-09. 9. О предоставлении союзным республикам полномочий в области внешних сношений и о преобразовании в связи с этим Народного комиссариата иностранных дел из общесоюзного в союзно-республиканский народный
комиссариат : Закон СССР от 1 февраля 1944 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://constitution.garant.rU/history/ussr-rsfsr/1936/zakony/3946734/#141. 10. Про змши i доповнення Конституци (Основного Закону) Украшсько! РСР : Закон Укра!нсько! РСР вщ 27 жовтня 1989 р., № 8303-IX [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/8303-11. 11. Про змши i доповнення тексту Конституци (Основного Закону) Украшсько! РСР : Закон Украшсько! РСР вщ 28 червня 1947 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1-02. 12. Про приеднання Украшсько! Радянсько! Сощалютично! Республши до Вщенсько! конвенци про право мiжнародних договорiв : Указ Президи Верховно! Ради Украшсько! РСР вщ 14 кв^ня 1986 р., № 2077-XI [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2077-11. 13. Про Раду МЫс^в Украшсько! РСР : Закон Укра!нсько! РСР вщ 19 грудня 1978 р., № 4157-IX [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1085.330.15&nobreak=1. 14. Про ратифкащю Женевських конвенцш вщ 12 серпня 1949 року про захист жертв вшни : Указ Президи Верховно! Ради Укра!нсько! РСР вщ 3 липня 1954 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1063.2372.0. 15. Про ратифкащю Свропейсько! конвенци про зовшшньоторговельний арб^раж : Указ Президи Верховно! Ради Укра!нсько! РСР вщ 25 ачня 1963 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1063.2294.0. 16. Про ратифкащю Статуту Оргашзаци Об'еднаних Нацш : Указ Президи Верховно! Ради Укра!нсько! РСР вщ 22 серпня 1945 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://hai-
nyzhnyk.in.ua/doc2/1945(08)22.Ustav_00N.php. 17. Про схвалення та представлення на розгляд Президи Верховно! Ради Укра!нсько! РСР пропозици про приеднання Укра!нсько! РСР до Вщенсько! конвенци про право мiжнародних договорiв : Постанова Ради Мшс^в Укра!нсько! РСР вщ 26 березня 1986 р., № 102 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/102-86-%D0%BF. 18. Редакции Конституции СССР 1936 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://constitution.garant.ru/history/ussr-rsfsr/1936/red_1936/. 19. International Covenant on Civil and Political Rights. New York, 16 December 1966 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://treaties.un.org/pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=IV-4&chapter=4&lang=en#EndDec. 20. Member States [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.un.org/en/members/index .shtml.
СОГЛАСИЕ УКРАИНСКОЙ ССР НА ОБЯЗАТЕЛЬНОСТЬ ДЛЯ НЕЕ МЕЖДУНАРОДНОГО ДОГОВОРА Вишневский Ю. А.
В статье исследуются вопросы выражения согласия на обязательность международного договора в правовой практике Украинской ССР. Детально раскрываются полномочия Президиума Верховного Совета УССР в вопросах выражения согласия на обязательность международного договора в соответствии с Конституцией УССР 1937 г., Конституцией УССР 1937 г. в редакции 1947 г. и Конституцией УССР 1978 г. Проводится сравнительный анализ соответствующих положений с нормами Конституции СССР 1936 г., Конституции СССР 1936 г. в редакции 1944 г. и Конституции СССР 1977 г. Исследование основывается на конкретных международно-правовых примерах выражения согласия на обязательность международного договора со стороны Украинской ССР.
Ключевые слова: международные договоры, ратификация, присоединение, Президиум Верховного Совета Украинской ССР, Совет Министров Украинской ССР.
THE CONSENT OF THE UKRAINIAN SOVIET SOCIALIST REPUBLIC TO BE BOUND BY AN INTERNATIONAL TREATY Vishnevsky Y. A.
The issue of consent to be bound by an international treaty in the juridical practice of the Ukrainian SSR is studied in the article. The powers of the Presidium of Verhovna Rada (the Supreme Council) of the Ukrainian SSR in the issues of giving of consent to be bound by an international treaty according to the Constitution of the Ukrainian Soviet Socialist Republic of the year 1937, the Constitution of the Ukrainian SSR of the year 1937 with changes in the year 1947 and the Constitution of the Ukrainian SSR of the year 1978 are disclosed in detail. Comparative analysis of respective dispositions and the norms of the Constitution of the Union of Soviet Socialist Republics (USSR) of the year 1936, the Constitution of the USSR of the year 1936 with changes in the year 1944 and the Constitution of the USSR of the year 1977 are carried out. The research is grounded on specific international juridical examples of consent to be bound by an international treaty of the Ukrainian SSR.
Key words: international treaties, ratification, accession, Presidium of the Supreme Council (Presidium of the Verkhovna Rada) of Ukrainian SSR, Council of the Ministers of Ukrainian SSR.
Hadiüwna do peda^ii 19.06.2014p.
