Проблемы функционирования СЭЗ и Тпр в угледобывающих регионах Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

1.1. Павленко, Г. С. Авдющенко

ПРОБЛЕМИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СЕЗ I ТПР У ВУГЛЕДОБУВНИХ РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ

Сучасна економiчна наука придшяе значну увагу розробщ регiональних пiдходiв до формування економжи. Вибiр регiонального пiдходу до формування соцiально-економiчних моделей обумовлений такими факторами, як географiчне положення, природно-кшматичш умо-

ви, паливно-сировинний, енергетичний, виробничо-технiчний потенцiал, рiвень освгги та квалiфiкацii населення. Зважаючи на зазначеш фактори, регiони можуть мати сво'1' приоритетнi спрямованостi та специфiчнi проблеми, якi можуть не ствпадати iз загальнодержавними, тому це зумовлюе виникнення спецiальних режимiв функцiонування окремих територш. Свiтовий досвiд та досвщ Украши в цьому напрямi вказуе на необхщнють створення у репонах, що мають особливi або несприятливi сощально-економiчнi умови, таких утворень, як територп прiоритетного розвитку (ТПР) та спещальш економiчнi зони (СЕЗ), що передбачають спецiальний режим швестицшно'1' дiяльностi. Але створення таких утворень зус^чаеться зi значними труднощами, що породжують проблеми як для населення даних територiй, так i для економiки краши в цшому. Для Украши однiею з актуальних проблем залишаеться

що в свою чергу тюно пов'язана з металургшною та енергетичною галузями.

Мета статтi - визначення основних проблем функщонування СЕЗ i ТПР у Донецькiй обласп та факторiв, що 1'х спричиняють; окреслення основних напрямiв, за якими необхщно спрямовувати зусилля для подолання негативних соцiально-економiчних явищ у вугледобувних репонах.

Проблеми, що склалися у вугледобувних мютах Донецько'1' областi, мають глибинний характер. Адже ще за чаав iснування СРСР регiон став одним iз найпотужнiших центрiв Свропи. Використовуючи вже налагоджену шфраструктуру промисловостi, щiльнiсть населення та квалiфiкацiю робочо'1' сили, сюди вкладалися значш кошти. Так тривало до початку 70-х роюв ХХ ст. Саме у цей момент один з основних факторiв привабливостi Донбасу -вугiлля - став поступово слабшати. Основнi пласти вироблялися, а бшьш новi залягали занадто глибоко та в бшьш несприятливих умовах. Унаслщок цього грошовi потоки на шахти даного регюну стали зменшуватися та

переорiентовуватися на бiльш перспективнi родовища Кузбасу, Казахстану та Схiдного Сибiру. 1з розпадом СРСР ситуацiя у Донецькому

© Павленко 1рина 1гор1вна - кандидат економ1чних наук, доцент; Авдющенко Ганна Сергпвна - астрант. Нацюнальний прничий ушверситет, Дшпропетровськ.

функщонування ТПР у Донецькш областi, основу економiчного розвитку яко'1' становить вугшьна промисловiсть, ISSN 1562-109Х

регiонi стала критичною. Замкнута економжа та розрив традицшних зв'язкiв, погiршення економiчного стану

призвели до гострого прояву сощальних проблем, особливо безробптя. У райош практично повнютю зникли

машинобудування, хiмiчнi тдприемства та легка промисловiсть (у якш традицiйно були зайнятi дружини шахтарiв). I причина тако'' ситуаци -перш за все падшня вупльно'' промисловостi, яка ранiше була основою процвгтання. Наслiдком стало рiзке падшня видобутку на вугшьних шахтах [5]. Деяка надiя на стабiлiзацiю ситуаци з'явилася лише у 1997-1998 рр. iз усвiдомленням необхiдностi

застосування дieвих iнструментiв збiльшення швестицшно1' активностi та пожвавлення економжи. Такими iнструментами у свгговш практицi вважаеться створення вшьних

економiчних зон i територiй прюритетного розвитку, iснування яких спрямоване як на розвиток бiзнесу у депресивних регюнах, так i на тдйом економiки кра'ни в цiлому.

Вщправним моментом для створення СЕЗ i ТПР у Донецькiй областi стало прийняття Закону Укра'ни «Про спещальш економiчнi зони та спецiальний режим швестицшно1' дiяльностi в Донецькiй обласп» вiд 24.12.1998 р. № 356-ХГУ. Згiдно 1з законом метою створення СЕЗ i ТПР у даному регюш е залучення iноземних швестицш у прiоритетнi галузi виробництва для створення нових робочих мюць i працевлаштування робiтникiв, якi звшьнюються у зв'язку iз закриттям, реструктуризащею

гiрничодобувних та iнших пiдприемств, упровадження новптах технологiй, модернiзацiя дiючих виробництв, розвиток зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, збiльшення поставок на внутршнш ринок високоякiсних товарiв та послуг, створення сучасно'' виробничо'', транспортно'' та ринково'' iнфраструктури,

ефективне використання природних ресурав [1]. Поява СЕЗ i ТПР саме у Донецькш областi викликана тим, що бiльшу частину традицiйних джерел економiчного зростання Донбасу буде вичерпано у недалекому майбутньому. Не допустити занепаду регюну можливо лише через ефективну державну пiдтримку вупльно!' галузi та розвиток малого i середнього бiзнесу, а також споживчого ринку через мехашзм вiльних економiчних зон i територiй прiоритетного розвитку. Адже в областi проживае 10% населення Укра'ни, а працездатна його частина бшьш як на 80% зайнята в галузях промислового виробництва, яю через змiну традищйно'1' ринково!' кон'юнктури потребують суттево!' структурно'' перебудови, що пов'язано з великими швестицшними вкладеннями.

На даний момент спещальний режим швестування дiе на територи 26 мют i 7 сiльськогосподарських районах Донецько' областi, створено спецiальну економiчну зону «Донецьк» та 33 територи прiоритетного розвитку. На частку цих мют i районiв припадае 40% територи обласп, де проживае 84% населення i сконцентровано 85% виробничого потенщалу. Область мае найбiльший ринок пращ в Укра'ш, мiсткiсть якого 2 млн. чол., та е найбшьш урбанiзованою - 90% населення проживае у великих та малих мютах, щшьнють населення не досить нерiвномiрна [5]. Очевидним е те, що основою матерiального забезпечення бшьшо' частини населення мiст в шдус^альних районах Донбасу е праця на промислових тдприемствах. I основна частина працюючого населення у таких мютах, як Шахтарськ, Дзержинськ, Стаханов, Сшжне, Торез (що входять до перелжу ТПР), зайнята саме у вугшьнш промисловостi, або на технологiчно

пов язаних i3 даною галуззю тдприемствах.

Якщо розглядати результати впровадження СЕЗ та ТПР взагал^ то слщ вiдзначити, що у Донецьку область залучено близько 50% загального обсягу швестицш в Украшу. Вугшьна промисловють знаходиться на 4 мющ за обсягом схвалених швестицшних

проектiв, поступаючись металургiйнiй, будiвництву, транс-

порту та зв'язку. На рисунку подано галузеву структуру схвалених

швестицшних проекпв у СЕЗ та ТПР Донецько'1 обласп станом на 2006 р. [2].

1нш1 галуз1 0,6%

Вугшьна промисловють 14,3%

Металургшна промисловють 23,4%

Комунальне господарство 2,0%

Х1м1чна промисловють 1,6%

Сшьське господарство 1,7%

Нафтопереробна промисловють 1,7%

Буд1вництво 17,3%

Енергетика 4,7%

Машинобудування 4,7%

^ Легка промисловють Транспорт та зв'язок Промисловють Харчова 0 9%

16,5% будматер1ал1в промислов1сть

3,0%

7,6%

Рисунок. Галузева структура схвалених твестицтних проект1в у СЕЗ та ТПР Донецько'1 област1

У той же час територiальний розподш швестицшних проекпв дуже нерiвномiрний, основна ix частина сконцентрована у таких великих промислових мiстаx областi, як Донецьк, Марiуполь, Горлiвка та Красноармiйськ. Малi шаxтарськi мюта (Дзержинськ, Снiжне, Торез, Шахтарськ), яю у зв'язку iз закриттям вугшьних шахт найбiльше потерпають вiд структурного безробггтя i потребують створення нових робочих мiсць, наповнення мюцевих бюджетiв за рахунок зростання виробництва, не використовують переваги спецiального режиму швестицшно'! дiяльностi для

залучення iнвесторiв з бiльш успiшниx мiст регюну та шших мiсць. Звичайно, така ситуащя негативно впливае на життевий рiвень населення цих мiст, що призводить до незадоволеносп трудящих, сощального напруження, погiршення кримiногенного становища. Така ситуащя е загрозливою i потребуе найшвидшого втручання. Адже моральний занепад населення може мати глобальш наслщки.

Також слiд вiдзначити

нерiвномiрний розподш швестицшних проекпв, якi реалiзуються у СЕЗ та ТПР у Донецькш обласп за галузями

економГки. Так, бГльша частина зосереджена у важкш промисловостi. Дана динамiка свщчить про те, що iнвестицiйний процес недостатньо спрямований на структурш зрушення в економiчному комплексi регiону - розвиток високотехнолопчних галузей, шфраструктури, виробництва споживчих товарiв i послуг, як це передбачалося законом [1]. Якщо знову звернутися до проблем

вищеназваних шахтарських мiст, то, можливо, саме структурш зрушення позитивно вплинули б на ïx розвиток за умови неминучого вичерпання вугшьних ресурав шахт та скорочення робочих мюць.

Одшею з основних причин, що стримують швестицшш потоки у СЕЗ та ТПР, була i залишасться нестабшьнють та певною мiрою безсистемнiсть

укра'нського законодавства, що регулюе спецiальний режим швестицшно'' дiяльностi, вiдсутнiсть комплексного пщходу до прiоритетниx видiв дiяльностi, можливють неоднозначного тлумачення ряду термiнiв у законодавчш базi та ïx застосування на практищ рiзноманiтними вiдомствами. Яскравим прикладом цього е скасування пГльг для СЕЗ та ТПР у 2005-2006 рр., внаслщок якого за шщативою iнвесторiв було припинено дiяльнiсть з ряду iнвестицiйниx проектiв по Донецькш область Це призвело до недоотримання швестицш в основш промисловi галузi, у тому числi у вугшьну, на суму 600 млн. дол. США, що вплинуло i на скасування робочих мюць. Хоча у 2007 р. пГльги було частково вщновлено, повернути довiру iнвесторiв вже складно. Доречним у данш ситуаци було б застосування мiжнародного досвщу. Здiйснення тако'' полiтики в Укрш'ш викликае ризики, здатнi пвдрвати стимулювання до вкладення iнвестицiй. Прийнят закони по

Донецькому регiону також е не досить привабливими для iнвесторiв ще й через те, що передбачений ними мехашзм швестування занадто

обтяжений регулятивними заходами та обмежуе свободу iнвесторiв. Тому для збГльшення ефективносп iнвестицiйниx заxодiв важливими е кроки з дерегуляци ринку, а iнакше виникае загроза недосягнення головное.' мети створення СЕЗ та ТПР [3].

Багато в чому майбутне регюну залежить вщ того, наскшьки послщов-ною, поступовою та передбачуваною буде полггика держави стосовно вирiшення проблем, що склалися в регюш. Будь-яке родовище вугшля з часом вичерпуеться, i потрiбно щось робити з шахтами та шахтарями, звiльненими з вугледобувних

тдприемств. Також зрозумiло, що енергоноси Укра'ни збiльшуватимуться у цiнi, необхщно впроваджувати енергозберiгаючi технологГ'. Не можна допускати ш масового закриття шахт, ш рГзкого збiльшення цГн на енергоноси. З такими радикальними змшами в господарюванш важко справлятися, i вщ цього в першу чергу постраждають найменш соцiально заxищенi верстви населення.

Отже, в першу чергу необхщне визначення чгтких регулюючих меxанiзмiв створення i функцюнування всГх без

винятку СЕЗ та ТПР, а також обгрунто-ванi альтернативнi варiанти 'х розвитку, пов'язанi зГ структурною перебудо-вою економГки Укра'ни, можливими змГнами кон'юнктури свГтового ринку, ви-рГшенням проблем нерГвномГрностГ со-щально-економГчного розвитку як по регГонах кра'ни, так i всерединГ них. Вщсутнють альтернативних варГантГв може призвести до зупинення СЕЗ та ТПР у своему розвитку, яю будуть вГддалятися

вщ потреб вГтчизняно'' економГки, посилюючи економГчну вГдокремленГсть окремих територГй.

ЗарубГжний досвщ створення i розвитку СЕЗ та ТПР не може бути повнГстю застосованим до економГки Украши, тому необхГдно його детально вивчати, осмислювати та адаптувати до потреб економГки кра'ни та ïï окремих територГй. Дуже важливим у даному напрямГ е те, що ефект вщ функцГонування СЕЗ та ТПР повинен мати не лише локальний, але й макроекономГчний характер, а також бути рГвномГрно розподГленим по територи зон з особливими умовами швестування. НеобхГдно досягти збалансованосп ГнтересГв усГх учасникГв ГнвестицГйного процесу.

Висновки. Узагальнюючи

розглянутГ проблеми, що склалися у вугледобувних регюнах Украши, можна помГтити, що вони мають сталий характер i негативно впливають на стан економГки Украши в цшому. Такими проблемами е соцГальна незахищенють населення, нерГвномГрнГсть розподГлу ГнвестицГйних проекпв, вГдсутнГсть тенденцГй до структурних зрушень, непослГдовнГсть законодавства, яке регулюе функцГонування ТПР тощо. Тому осмислення та поступове ïx подолання мае бути одним Гз прГ-оритетних завдань. СЕЗ та ТПР, будучи перспективною формою регюнального господарювання та

зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в Укра'ш, потребують помiркованого пiдходу та вщповщальних рiшень. Адже при правильнiй спрямованосп розвитку СЕЗ та ТПР зможуть забезпечити ефективний розвиток регiональних економiчних комплексiв (у тому числi депресивних мют Донбасу) та держави.

Лггература

1. Закон Украши вщ 24.12.1998 р. № 356-ХГУ «Про спещальш економiчнi зони i спецiальний режим швестищйно'1 дiяльностi в Донецькiй обласп» // Вiдомостi Верховно'' Ради Украши. -1999. - №7. - Ст. 50.

2. Адамов Б.1. Особливосп розвитку спещальних економiчних зон та територш прiоритетного розвитку з пшьговим режимом швестицшно'1 дiяльностi в умовах глобалiзацii // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. -Донецк: ДонНУ, 2007. - 1794 с.

3. Геец В., Семиноженко В. Специальные економические зоны: «чёрные дыры» или точки экономического роста // Зеркало недели. - 2006. - № 44.

4. Макогон Ю. Перспективи регюнально' децентралiзацii i проблема вщкритосп економжи Украши // Економют. - 2005. - №4. - С. 43-44.

5. Стельмах В. Между Руром и Саксонией // Эксперт. - 2006. - №42 (45).