CC BY
26
ПРОМИСЛОВ1СТЬ: ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТА УПРАВЛ1ННЯ
В.С. Симонова
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛ1ЗАЦП СТРАТЕГ1ЧНИХ НАПРЯМ1В РОЗВИТКУ ДОНЕЦЬКОГО РЕГ1ОНУ: 1НВЕСТИЦ1ЙНА СКЛАДОВА
Глобалiзацiйнi процеси
загострюють необхщнють реалiзащi стратеги розвитку регiону, яка б забезпечила: якюну змiну структури виробництва та експорту в напрямi зростання ваги бшьш технологiчних та конкурентоспроможних продуклв;
iнновацiйно-iнвестицiйний розвиток промисловосп регiону для забезпечення його конкурентоспроможносп;
максимально ефективне та комплексне використання уах наявних ресурсiв i потенцiалiв регiону.
Найбiльш обгрунтованою та доступною в реалiзащi моделлю стратепчного розвитку Донецького регiону сьогоднi е розвиток тих галузей, в яких регюн мае певнi конкурентнi переваги, й шновацшна активiзацiя в уах сферах економiки. Таким чином, формування системи швестицшного забезпечення стратегiчного розвитку, яка б змусила ринковi процеси дiяти у напрямi розвитку прюритетних галузей та шновацшнох активiзацii вае'1' економiчноi системи регiону, е надзвичайно актуальним питанням, що й зумовило вибiр теми дослiдження.
Метою даног статт1 е визначення основних особливостей швестицшного забезпечення розвитку регюну.
Останшм часом проблема швестування стратегiчного розвитку порушувалась у працях багатьох вггчизняних науковцiв, таких як М. Бутко, А. Гайдуцький, С. Козлов, В. Матвiенко I. Сазонець, О. Ястремська.
Однак деяю автори ототожнюють дане питання iз проблемою притягнення шоземних iнвестицiй. Такий пiдхiд е не лише некоректним, а й несе в собi певш загрози, яю буде розглянуто далi. 1нвестицшне забезпечення стратеги розвитку регiону включае пошук як зовнiшнiх, так i внутрiшнiх джерел; аналiз проблем та факторiв, якi перешкоджають ефективнiй реалiзацii напрямiв розвитку регiону.
Для швестицшного забезпечення стратепчного розвитку слщ розглядати та залучати ус можливi джерела, а саме: шоземш; внутрiшнi швестицшш джерела пiдприемств; заощадження населення (прямо та через фiнансовi установи); мiжгалузевий рух капiталу та iн. Розглянемо основш напрями формування ефективно'1 полгтики iз залучення та використання уах наведених видiв iнвестицiй.
Iнвестицiйний штерес до дослiджуваного регiону з боку шоземного приватного капiталу обумовлений низкою досить
суперечливих факторiв. Вiдсутнiсть зараз (у бiльшостi галузей) ефективно'1 конкуренци серед вiтчизняних виробниюв, квалiфiкована й дешева робоча сила, вщносно недорогий i емний ринок сировини, неосяжний споживчий ринок i можливiсть одержання значно бiльш високо! норми прибутку порiвняно з розвиненими крашами - от що робить украшську економiку особливо
© Омонова Верошка Серпшна - асистент. Донбаська державна мaшинoбудiвнa aкaдeмiя, Краматорськ.
ISSN 1562-109X
привабливою для шоземних пiдприeмцiв. Прямий зв'язок мiж потребою держави у каmталi та вiдсотком прибутку на вкладений каттал було доведено ще класиками полгтекономи. Норма вiдсотка на ринку довгострокового катталу залежить вiд попиту та пропозици на короткостроковий позиковий каттал. Якщо норма вiдсотка по короткостроковому катталу вище, нiж закордоном, то це означав, що у кра!т iснуe дефiцит короткострокових фшансових ресурсiв i слiд збiльшити 1х чистий приплив у крашу.
У сучасних умовах iнвестори вiддають перевагу тим сферам, де вони можуть отримати найбшьший прибуток у короткостроковш перспективi з мiнiмальним рiвнем ризику. 1нвестори застосовують мiнiмально ризикову стратегш, обираючи такi напрями iнвестування:
велию сировиннi об'екти, де прибуток забезпечусться виробленим продуктом i вкладення можуть бути тдтриман кредитами мiжнародних фшансових оргашзацш;
низьковитратнi виробництва
споживчих товарiв i послуг, якi гарантують при вщносно незначних iнвестицiях швидкий економiчний ефект;
пiдприeмства, якi е
штернащональною виробничою ланкою, бо, зазвичай, вони характеризуються незалежнiстю вiд можливо'1 нестабiльноi ситуацп в краЛт.
Близько 30% уах iнвестицiй, що надшшли для реалiзацii iнвестицiйних проектiв у Донецькш областi, припадав на металурпю, по 16% - на вугшьну i харчову промисловостi. Невiдповiднiсть галузево'1' структури iнвестицiй у Донецькiй обласп стратегiчним напрямам 11
розвитку е важливою проблемою, яка свiдчить не лише про недостаттсть стимулювання залучення швестицш, а й необхiднiсть формування умов для спря-
мування швестицшних потокiв саме у прiоритетнi галузь На жаль, створення СЕЗ та ТПР за регiональним, а не галузевим принципом, обумовило лише зростання обсяпв, а не якост iнвестицiй.
Gвропейськi компани лiдирують у галузях, пов'язаних iз
машинобудуванням. Багато великих тмецьких концернiв розташувалося на територи колишнього СРСР ще до перебудови i зараз продовжуе створювати спшьш компани. Гарнi перспективи общяе дiяльнiсть зарубiжних вкладникiв капiталу в телекомуткацшному секторi, що являе собою величезне поле дiяльностi.
За ощнками спецiалiстiв Свiтового Банку, основним факторами, яю формували у 2005 р. державну полгтику Укра1ни вiдносно зовтшнього iнвестування, були [2, 33-35]: передвиборчi настро1; фiскальна орiентацiя економiчноi програми розвитку. Значт пенсiйнi виплати (на рiвнi 16% вiд ВВП) було успадковано вщ попереднього уряду. Додатковi соцiальнi зобов'язання, взятi на себе урядом, сприяли подальшому зростанню бюджетних витрат у 2005 р.; вщсуттсть системних стратепчних програмних реформ.
Аналiз свiдчить, що негативнi тенденци в iнвестицiйнiй сферi обумовленi такими чинниками:
тдвищенням ризиковостi
iнвестування через невиважет полiтичнi спекуляцii щодо перегляду результа^в приватизацП держмайна та поширенням процесiв судового розгляду минулих приватизацшних справ;
змiною структури розподiлу фшансового результату украiнських пiдприемств на користь поточного споживання. Якщо у 2004 р. загалом у промисловосп швестици в основний каттал становили 93,9% доходiв прибуткових тдприемств до
оподаткування, то у першому пiврiччi 2005 р. цей показник зменшився до
77,7%;
рiзкою змшою умов оподаткування та порушення державою низки зобов'язань щодо галузевих програм розвитку та полгтики iз СЕЗ та ТПР, що обумовило погiршення iнвестицiйного ^мату в краЛт через зростання шституцшних ризикiв. Також
негативними для швестування чинниками стали додатковi обмеження щодо врахування витрат, пов'язаних iз ремонтом основних засобiв, для включення 1х до собiвартостi продукци; упровадження стягнення ПДВ iз капiталовкладень;
зменшенням швестицшно!
складовоi бюджетних видаткiв. Усього, за ощнками Кабiнету Мiнiстрiв Украши, бюджетн капiталовкладення було скорочено приблизно на 4 млрд. грн. Фактично за ачень-серпень 2005 р. частка каттальних видатюв становила 8,5% видаткiв бюджету проти 18,4% у 2004 р., а частка кош^в державного i мюцевих бюджетiв у капiтальних швестищях склала за 9 мiсяцiв 2005 р. 9,5% порiвняно з 15,5% у 2004 р.;
вiдсутнiстю належного
перетворення на швестицшш ресурси приросту
заощаджень населення (iз 1,3% ВВП у ачш-липш 2004 р. до 7% за вщповщний перiод 2005 р.) через нерозвиненють фiнансових ринкiв, що обумовило 1х спрямування насамперед на споживчi ринки;
рiзким пiдвищенням вилучення чистого прибутку державних
тдприемств, а також включенням до доходiв бюджету коштiв вiд погашення заборгованосп по дивiдендах на державнi частки, нарахованих упродовж 1999-2003 рр., що суттево знизило iнвестицiйну спроможнiсть тдприемств держсектору економжи.
На владному рiвнi сьогоднi значнi нади щодо збшьшення обсягiв прямих iноземних iнвестицiй (П11) покладаються на вступ Украши до СОТ. За офщшним
сайтом Мшютерства економiки Украши, маемо прогноз, що в результат вступу Украши до СОТ щорiчний обсяг П11 становитиме 4-5 млрд. дол. Таю висновки спещалюти мшютерства роблять на основi положень Угоди, пов'язано! з торпвлею iнвестицiями (ТRiМs). Документ розроблено таким чином, щоб гарантувати рiвнi умови для вгтчизняних i зарубiжних компанш на територи будь-яко1 держави. За твердженням вщомого фiнансиста Дж. Сороса, щ угоди мають «сильний крен» на користь мiжнародних iнвесторiв i багатонацiональних корпорацiй. Якщо ж швестицшний клiмат сподобаеться iноземним швесторам, то вони можуть змiнити вектор свое! дiяльностi, наприклад, на схщноевропейському плацдармi.
Однак не варто нехтувати тими загрозами нацiональнiй економiчнiй безпещ, якi несуть у собi шоземт iнвестицii при лiбералiзацii
iнвестицiйного ринку та пщписанш Угоди ТRiМs, що е передумовою вступу до СОТ:
1) втрата державою шструмеш^в управлшня економiчним розвитком регюну (та краiни в цшому), що е критичним у стратепчнш перспективi;
2) нехтування великим iнвестицiйним капiталом питаннями сощального та екологiчного характеру;
3) загроза закршлення сировинно! спрямованостi бiльшостi тдприемств регюну у световому розподiлi пращ;
4) використання шоземним капiталом потенщалу пiдприемств регiону для розвитку тдприемств, а отже, i економiк iнших держав;
5) спрямування розвитку пiдприемств регiону не у напрямi пiдвищення ефективностi економiчноi системи Украши, а у напрямi максимально повного забезпечення потреб шоземних корпорацiй-iнвесторiв;
6) витiснення з ринку вгтчизняних пiдприемств, дiяльнiсть яких заважае функцюнуванню iноземних корпорацiй-
iнвесторiв, iз порушенням
антимонопольного законодавства та ш.
Розглянемо негативнi явища, яю несе у собi iмпорт шоземних iнвестицiй:
освоення iнвестицiй спричиняе вивiз капiталу транснацiональними корпорацiями. При цьому мае мюце репатрiацiя прибуткiв;
шоземний капiтал використовуе внутрiшнi ресурси для сво'Хх потреб. Це спричиняе негативний вплив на мiсцевi пiдприемства, оскшьки законодавство краХни надае iноземному катталу бiльш вигiднi правовi умови, шж вiтчизняному. Пiдприемства часто використовують прямi швестицГХ з метою ухилення вщ сплати податкiв. Цьому сприяе податкове законодавство краХ'ни-одержувача
iнвестицiй, якщо в ньому не передбачено заходiв запоб^ання цим процесам;
технологи, якi надаються краХ'нами-iнвесторами, зазвичай, не е передовими та сучасними;
мае мюце вщплив штелектуального кадрового потенцiалу. Цьому сприяе рiзниця в оплатi працi в рiзних краХ'нах, отже, деяка частина провщних спецiалiстiв i науковцiв переХ'жджае у краХни з бiльш високим рiвнем оплати працi;
iноземнi компани сприяють експорту свое! продукци та негативно впливають на аналопчний iмпорт конкурент;
у практицi зустрiчаються випадки корупцп, пiдкупу мюцевоХ' влади iноземними швесторами.
Однак слiд визнати, що регюнальш потреби у прямих капiталовкладеннях значно перевищують iснуючу на вiтчизняному фшансовому ринку iнвестицiйну пропозицiю. Щоб одержати щ кошти, Донецькiй областi доведеться конкурувати на досить вузькому сегмент ринку прямих катталовкладень iз промисловими регюнами краХ'н, що мають бшьш сприятливий iнвестицiйний клiмат.
Варто зауважити, що бшьшють iноземних експертiв саме стабшьнють видiляють вирiшальним фактором швестицшноХ' привабливостi краХни [3, 24].
Законодавство щкавить iнвесторiв як загальноправове середовище держави. У даний час можна спостер^ати певну активiзацiю прийняття пiдзаконних актiв, направлених на стимулювання iнвестицiйноi дiяльностi. Серед них можна вщзначити: затверджену Програму розвитку iнвестицiйноi дiяльностi на 2002-2010 роки (постанова Кабмшу вiд
28.12.2001 р. № 1801), схвалений план заходiв щодо виконання цiеi Програми (розпорядження Кабмшу вщ 09.08.2002 р. № 440-р) та програму «1нвестицшний iмiдж УкряХни» (розпорядження Кабмiну вщ 17.08.2002 р. № 477-р). До того ж створено Координацшну групу з активiзацii iнвестицiй-но'Х дiяльностi (постанова Кабмiну вiд
24.10.2002 р. № 1568).
Але й сьогодш швестори звертають увагу на певну нестабшьнють укра'Хнського законодавства, пов'язану з непрогнозованими змшами до чинних закошв. У 2002 р. iнвестицiйне законодавство було стабшьним, бо парламент не займався законотворчою дiяльнiстю iз цих питань. Як наслiдок, уже у 2003 р. можна було спостер^ати прирют прямих та портфельних iноземних iнвестицiй, який сягнув майже 28%.
Вщповщно до оцiнок експер^в Свiтового Банку для полiпшення швестицшного клiмату в державi необхiдно скасувати або змшити бiльш нiж 3600 законодавчих акпв [2, 33-35].
Отже, доцшьно припустити, що значно бшьш доступними танадшними джерелами iнвестицiйних ресурав для стратегiчного розвитку регiону е внутршш джерела. На користь цього твердження свщчить i той вагомий аргумент, що за умови залучення внутршшх iнвестицiйних ресурсiв той
прибуток, заради отримання якого шоземш швестори вкладають свш капiтал, не вивозитиметься з регюну, а залишатиметься в ньому у виглядi доходiв населення та у рiзних формах решвестуватиметься, зростаючи у геометричнiй прогреси. Тому для стимулювання швестування у розвиток прюритетних галузей слiд перш за все розробити ряд заходiв, спрямованих на максимальну активiзацiю внутрiшнього швестування.
До внутршшх джерел iнвестицiй тдприемства належать амортизацiйнi вiдрахування, якi мають формуватись на економiчно обгрунтованих засадах i використовуватись виключно на вiдтворення. На сьогоднi це важливе джерело каттальних вкладень через недосконалу амортизацшну полiтику замiсть того, щоб поповнювати фiнансовi ресурси тдприемств, спрямовуеться на фшансування оборотного катталу та поточних потреб. Виправити ситуащю можливо за рахунок податкових пшьг, ютотного збiльшення норм амортизаци, розширення сфери застосування прискореноi амортизаци (вiдповiдно до Закону Украши «Про оподаткування прибутку тдприемств» прискорена амортизащя застосовуеться тшьки до основних фондiв третьоi групи, що придбан пiсля 1 червня 1997 р., на тдприемствах, якi не займають монопольного положення на ринку i щни на продукцiю яких не регулюються державою).
Необхщно подолати таку негативну тенденцш, коли основнi засоби зношуються швидше, шж податкова амортизацiя переносить вартють об'екта основних засобiв на готову продукщю. Частiшають випадки, коли пщприемство припиняе оновлювати технологи, оскшьки амортизацiйна полiтика стае головною вадою для цього процесу.
У зв'язку з цим необхщним е внесення змш до податкового законодавства: усунення дискримшаци
щодо амортизаци основних 3aco6ÏB, якi були виготовленi до 1 ачня 2004 р., а також обмеження щодо вщнесення коштiв, що спрямовуються на ремонт о6'eктiв першо'1 групи основних засо6iв, до валових витрат лише у розмiрi 10% вартост об'екта.
Не варто забувати i про таке вагоме джерело швестицшних ресурсiв, як заощадження населення.
З6iльшення частки сощальних тран-сфертiв у 2005 р. позитивно вплинуло на динамку заощаджень населення. Так, у другому кварталi 2005 р. частка заощаджень у загальних витратах становила 9,3 %. У 2003-2004 рр. цей показник не перевищував 1,8%. Збшьшення частки заощаджень мае мюце наприкшщ року, однак висою доходи стимулювали зростання заощаджень уже на початку 2005 р. При цьому слщ звернути увагу на те, що порiвняно високi темпи шфляци не стримували зростання рiвня заощаджень. Негативний вплив таких тенденцш полягае у тому, що зростання заощаджень не трансформуеться в швестици.
Вагомою причиною низького рiвня участi населення в iнвестицiйному процеа е незначнi обсяги вiльних кош^в (заощаджень) населення через низький рiвень доходiв. Також рiвень довiри населення до фшансових установ е досить незначним.
Установлення податкових пшьг у прюритетних галузях у сукупносп з рядом шших розроблених заходiв мае сприяти мiжгалузевому перепливу катталу в регют. Саме у цьому мiжгалузевому перепливi катталу i вбачаеться основне джерело швестицш у розвиток регюну. Передбачаеться, що основними швесторами стануть тдприемства традицшних
експортоорiентованих галузей
(металургiя, хiмiчна промисловють тощо). Для зростання ж обсяпв iнвестицiйних ресурсiв слiд реалiзувати ряд заходiв для стимулювання експорту.
Домшантними задачами в галузi фiнансового сприяння експорту е:
надання державою гарантшних зобов'язань щодо кредитних ресурсiв, яю залучаються уповноваженими банками для забезпечення обiговими коштами виробництва й оргашзацш, орiентованих на експорт свое!' продукцп;
надання державних гарантшних зобов'язань i страхування експортних кредитiв вiд комерцiйних i полiтичних ризиюв для забезпечення захисту екс-портерiв.
Одним з найважливiших напрямiв тдтримки експорту, особливо товарiв iз високим ступенем обробки, е використання важелiв податкового регулювання. У зв'язку з цим у процес удосконалення дшчоХ податковоХ системи УкраХни в напрямi посилення ХХ стимулюючого впливу на вгтчизняних виробникiв доцiльно вивчити й апробувати можливi форми податкового заохочення експортерiв, такi як:
скасування ПДВ на вироби, що виготовляються за лiцензiями як для зовшшнього, так i внутрiшнього ринкiв. Без цього, як правило, лщензшна продукщя машинобудування не стане конкурентоспроможною (порiвняно з витратами виробництва в лiцензiара украХнське пiдприемство-лiцензiат несе додатковi витрати зi сплати ПДВ i мита на iмпортнi комплектуючi);
розробка комплексу заходiв для зниження непрямого оподаткування експорту послуг i приведення механiзму регулювання у вщповщнють iз вимогами СОТ;
звiльнення експортерiв вщ сплати податку на рекламу експортних товарiв:
зниження розмiрiв державного митного збору при розгляданш в арбпражних судах позовiв, пов'язаних iз виробництвом i наступним експортом товарiв i послуг.
Очiкуване приеднання УкраХни до СОТ буде сприяти створенню умов передбачуваносл доступу вичизняноХ
продукцп на зовшшш ринки, усуненню торговельноХ дискримшацп та застосуванню загальноприйнятоХ
правовоХ бази для захисту штереав украХнських експортерiв за рубежем. Торговельнi представництва УкраХни мають рiзко активiзувати свою роботу в напрямi монiторингу поточноХ ринковоХ кон'юнктури щодо украХнських експортних товарiв на зовнiшнiх ринках для запоб^ання ускладненням торгово-полiтичного характеру. У випадках виникнення загрози застосування крашамичмпортерами захисних заходiв вони повиннi надавати посередницью послуги i прямо брати участь у подоланш конфлiктноi ситуаци з мiнiмальними втратами, використовувати дипломатичш канали для захисту iнтересiв украшських експортерiв у випадку Хх дискримшацп.
Реалiзацiя розроблених заходiв дозволить збшьшити обсяги експорту з регiону, пщвищити ефективнiсть експортноХ дiяльностi пiдприемств, збшьшити обсяги внутршшх
iнвестицiйних ресурсiв регюну. А до тих заходiв, що пщвищують iнвестицiйну привабливiсть прiоритетних галузей, варто додати заходи, яю стимулюватимуть пщприемства
традицiйних експортоорiентованих
галузей швестувати туди своХ зростаючi прибутки. Таким заходом може стати внесення змш до Закону УкраХни «Про оподаткування прибутку пщприемств» стосовно дозволу вщнесення усiх форм iнвестицiй у пщприемства, що мають статус 11111 Р, на валовi витрати.
Висновки. Таким чином, розробленi заходи зi стимулювання швестування у прiоритетнi галузi регюну вщповщають принципам захисту економiчних штереав регiону (особливо вiдносно загроз, пов'язаних з шоземними iнвестицiями), системностi (охоплюють уа iнвестицiйнi джерела та розглядають Хх розвиток у взаемозв'язку) i ринковим законам (в аспекп вшьного ринкового перепливу капiталу мiж галузями).
Лггература
1. Козлов С. 1нвестицшна парадигма украшсько! економiки, або як звабити каттал // Юрид. газ. - 2004. -№ 20 (32). -С. 13-15.
2. Akimova I. Investment Climate in Ukraine in the First Half of 2005: Reasons
for Consern // Beyond Transition: The Newsletter About Reforming Economies. -2005. - Vol. 16, № 3. - July-September 2005. - P. 33-35.
3. Jorge E. Intriago. Ukraine -Investment Potential // Business Times Journal. -2005. - № 26 (21). - P. 24.
