CC BY
27
344ernoBi Украши. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ articles/761/.
15.Устойчивое развитие предприятия, региона, общества: инновационные подходы к обеспечению: монография / под общ. ред. О.В. Прокопенко. - Варшава: Drukarnia i Studio Graficzne Omnidium, 2014. - 474 с.
НадШшла до редакцП 02.09.2015 р.
Р. В. Венжега
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ПОЛОЖЕННЯ 1НСТИТУЦ1ЙНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й У ВУГ1ЛЬН1Й ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Iнституцiйнi трансформаци - невiд'eмна складова ре-формування системи функцiонування буд-яко! галузi, пов'язана з виникненням трансакцiйних витрат. За рахунок фiнансування трансакцiйних витрат i3 державного та мiсцевих бюджетiв мае мшце збiльшення витратно! частини бюджету, що призводить до гальмування розвитку галузь
Iнституцiйнi змiни означають змши шституцшно! струк-тури як набору взаемопов'язаних формальних правил i нефор-мальних обмежень, що визначають систему стимулiв для еко-номiчних агенив. Iнституцiйнi змiни е засобом виршення про-тирiччя мiж постiйно мшливими умовами i факторами госпо-дарсько! дiяльностi, кон'юнктурою ринку та сформованими стшкими нормами економiчноl поведiнки суб'екив, обумовле-но! накопиченим досвiдом попереднього розвитку.
Проблемам шституцшних змiн в економщ присвячено роботи зарубiжних (Т. Веблен [3], А. Алчiан [1], Р. Коуз [11], Д. Норт [13]), росшських (С.Г. Юрдша [8], Г.Б. Клейнер [9], А.М. Олшник [14]) та укра!нських (1.П. Булеев [2], Н.Ю. Брю-ховецька, В.П. Вишневський [4], В.М. Геець [5], В.В. Дементьев [7], Р.Ф. Пустовшт [16]) учених.
© Р.В. Венжега, 2015
Конкретизацш вищезазначених проблем на прикладi ву-гшьно1 галузi здiйснено в роботах украшських науковцiв О.1. Амошi [12], Ю.З. Драчука, Л.Л. Стариченка [17], Д.Ю. Че-реватського [18].
Основоположниками теорп iнституцiоналiзму на початку XX ст. були Т. Веблен (сощально-психолопчний шститущона-лiзм), Дж. Коммонс (сощально-правовий iнституцiоналiзм) та У. Мiтчел (емтричний iнституцiоналiзм). У свош працi «Тео-рiя бездiяльного класу» (1899 р.) Т. Веблен розглядав шститут як «стереотип думки» (habit of thought). 1нститут вш визначав як «звичш способи реагування на стимули, створюваш обста-винами, що змшюються», «розповсюджений образ думки у тому, що стосуеться окремих вiдносин мiж суспiльством та осо-бистiстю й окремого виконання ними функцш», «результат процеав, що вiдбувались у минулому, вони пристосованi до обставин минулого та, вiдповiдно, не перебувають у повному розумшш з вимогами тепершнього часу» [3, с. 201].
Серед неошститущалшив слiд вiдзначити пiдходи до проблем шститущональних змiн А. Алчiана, Д. Норта, Р. Коуза. Дотримуючись еволюцшно1 гiпотези у статтi «Невизначешсть, еволюцiя та економiчна теорiя» [1], А. Алчiан вважае, що «еко-номiчна система вiдбирае суб'ектiв, як виживають: тi, хто отримав позитивний прибуток, виживають, а ri, хто зазнав збит-кiв та збанкрутився, зникають». Це свiдчить про те, що конку-ренцiя мiж шститутами призводить до усунення «слабких» та виживання ефективних економiчних структур. Д. Норт зазна-чае, що шститут - це «правила гри» в суспiльствi або «...створеш людиною обмежувальш рамки, що органiзовують взаемовiдносини мiж людьми... задають структуру спонукаль-них мотивiв людсько! взаемодп в полчищ, соцiальнiй сферi чи економiцi» [13, с. 17].
Р. Коуз [11, с. 103] у статт «Природа фiрми» вперше на-дав економiчне визначення категори «трансакцiйнi витрати» та довiв, що припущення про рiвнiсть нулю трансакцiйних витрат у дшсност слiд вважати «дуже нереалiстичним». Для здшснен-ня ринково! трансакцп потрiбно визначити, з ким бажано уклас-ти дану угоду, ll умови, провести попередш переговори, тдго-186
тyвати контракт про yкладання дано1' угоди, щоб задовольнити Умови всiх сторш, зiбрати вiдомостi про виконання даного кон-трактy.
У роботах сучасних росiйських дослiдникiв (Г.Б. Клей-нера, С.Г. Юрдшо!', A.M. Oлiйника) придшено значну увагу ш-ститутам та шституцшним змiнам. Так, Г.Б. Клейнер [9, с. 7] вважае, що «соцiально-економiчнi шститути не стiльки буду-ються або конструюються, скiльки вирощуються, подiбно до того, як вирощуеться кристал», тобто вони мають життeвi цикли з характерними стадiями зародження, розвитку, стагнацп, ослаблення та зникнення (лiквiдацiï). При цьому С.Г. Юрдша [В, с. В9] пщ iнститyтом розyмie «стшю постiйно вщтворювальш соцiальнi, правовi, економiчнi та iншi вiдносини, що структу-рують суспшьне життя» та зауважуе, що «базовi iнститyти ут-ворюють глибиннi пщстави соцiальних взаeмодiй з приводу спшьного проживання в рамках единого сощуму, що вимагае зв'язку та узгоджень мiж ними в трьох найважливших сферах, що утворюють модель суспшьства... економiки, полiтики та iдеологiï». A.M. Олшник [14, с. 694] визначае шститущональне середовище як «сyкyпнiсть щнностей, формальних та неформа-льних норм, що впливають на стввщношення стимyлiв (корис-ностi, моралi, афектiв та примусу) в дiяльностi та обумовлюють досягнення мiнiмальноï згоди мiж учасниками взаемодп»; та встановлюе «iснyвання конституцп як на мiкро- (всерединi фiр-ми, групи), так i на макрорiвнi».
Украïнськi наyковцi 1.П. Булеев, Н.Ю. Брюховецька, В.П. Вишневський, В.В. Дементьев, ВЖ. Геець пiдкреслюють важливу роль iнститyцiонального середовища, що впливае на ефективнiсть економiки. 1.П. Булеев, Н.Ю. Брюховецька [2, с. 16В] стверджують, що при переходi економжи вiд iндyстрi-ального до постiндyстрiального (iнформацiйного, постекономi-чного та ш.) етапу розвитку iстотно та яюсно зростае роль i значення шституцшного середовища, що реалiзyeться за допо-могою соцiально-економiчних державних i громадянських iн-ститyтiв. На думку В.П. Вишневського та В.В. Дементьева [4, с. 53], сучасне шститущональне середовище культивуе таю щнноси, як его1зм i агресившсть, вiдповiднi стратегiям шдивь
дуального захоплення економiчноl влади в умовах еволюцшно-го виживання, в той час як шновацшне пiдприeмництво засно-ване на коопераци i вщносинах партнерства, оргашзацшно! вдентифшацл. При цьому В.В. Дементьев [7, с. 65] наголошуе, що «шститути виникають як форми, з одного боку, закршлення з'еднання, iндивiдуальних дiй до спшьних, з iншого - реатзацп спшьного в iндивiдуальнiй поведшщ», а «влада е шституцш-ною формою вертання загального до iндивiдуального початку, формою пщпорядкування iндивiдуального спiльному iнтересу та !х гармошзаци. В.М. Геець вщзначае, що в Укра1ш не тшьки не вiдбулося прогресивних iнституцiйних змш, а навпаки, маемо «суперечностi розвитку економжи в довгостроковiй перспективi та виклики, пов'язанi з формуванням шформацш-ного суспiльства й економiки знань», «перед Украшою сто!ть завдання у свош економiчнiй полiтицi переорiентуватися на тдтримку як стабiльностi та вщповщно скорочення питомих витрат на сощальш потреби, так i економiчного зростання» [5, с. 11].
У зв'язку з реформуванням вугшьно! галузi за останш роки виникають характерш змiни в И iнституцiональному середо-вищi, що можуть як позитивно, так i негативно впливати на економiчне зростання краши. За допомогою дослiдження шсти-туцiональних трансформацiй з урахуванням пропозицiй науко-вцiв пропонуеться розробити механiзм оптимального функщо-нування вугшьно! промисловостi у середньостроковiй перспек-тивi для забезпечення подальшого розвитку галуз1
Мета статтi - сформувати концептуальнi положення ш-ституцiйних трансформацш у вугiльнiй промисловостi Украши на пiдставi аналiзу сучасного стану галуз1
У вугiльнiй галузi через гальмування реформ неможливо запровадити ефективнi шститути, а на результати роботи впли-вають «поди минулого». Економiка Украши залишаеться моно-полiзованою, деформованою, енергоемною та неефективною.
Ситуацiя в Укра1ш дае пiдстави вважати, що шституцшне середовище тiсно корелюе з культурою власниюв бiзнесу. Так, прийнятi в корпораци СКМ дивiзiони стали основними форма-
ми оргашзацп в металургп, енергетицi, вугшьному машинобу-дуваннi [17, с. 40].
З шституцшного погляду причиною цих негараздiв е трансформацiя економiки не в сощально-ринкову, а у псевдо-ринкову олiгархiчну структуру, що зорiентована на консерва-цiю, експлуатацiю та експортне спрямування колись потужних, але на сьогоднi технологiчно вiдсталих тдприемств, якi за без-цiнь у приватизацшний перiод перейшли до власност предста-вникiв бiзнесу [16]. Тому держава повинна забезпечувати на-дшний захист прав власностi, незалежнiсть судово! влади у сферi захисту прав приватно! власност та контрактних зо-бов'язань, провести деполiтизацiю бiзнесу, лжвщацш бар'ерiв у сферi конкуренци.
Вугшьна промисловiсть е однiею з базових галузей еко-номiки Укра!ни. Намагання попередшх урядiв пiдтримувати «на плаву» велику кшьюсть глибокозбиткових шахт за рахунок «розмазування» на всiх видшених дотацiй при обмеженому суб-сидуванш технiчного переоснащення навiть тих шахт, що могли стати беззбитковими, призвело до неефективного використання бюджетних коштiв i в пiдсумку до деградаци державного сектору галузi [12, с. 5].
З початком ведення бойових дш ситуащя у галузi стала критичною: порушено залiзничне сполучення, постачання ма-терiалiв та гiрничого обладнання на вугледобувш пiдприемства, знизилися розрахунки за спожиту електроенергiю та вщванта-жену вугiльну продукцiю, а також зменшилися обсяги видобут-ку вугшля та проведення гiрничих виробок. Так, державними вугледобувними пщприемствами на пщконтрольнш уряду Ук-ра!ни територil у 2014 р. видобуто 7,8 млн т рядового вугшля (на 1,1 млн т менше, шж у 2013 р.). При цьому державна пщ-тримка складала 4 118,3 млн грн (у 2013 р. - 5 103, 6 млн грн), у тому чи^ на часткове покриття витрат iз собiвартостi готово! товарно! вугшьно! продукцi! - 4 061,2 млн грн, що на 853 млн грн менше рiвня 2013 р., а збиток вщ виробництва вугшьно! продукцп зменшився з 5 667,6 до 4 970,9 млн грн [9]. Загалом украшсью шахти видобули 65 млн т вугшля, що на 22,3% менше порiвняно з аналопчним перюдом 2013 р. При цьому видо-
буток кокавного вугшля склав 16,1 млн т, а енергетичного -48,9 млн т, що нижче показниюв попереднього року на 32 та 18,5% вщповщно [17, с. 21]. Це передуЫм обумовлено тим, що значна частина шахт у 2014 р. припинила свою виробничо-господарську дiяльнiсть. Багато вугледобувних пщприемств зазнали руйнувань комплекав поверхнi, пошкоджена промис-лова iнфраструктура, а також частина пщприемств затоплеш та не пщлягають вiдновленню.
На непiдконтрольнiй укра1нськш владi територп iз 131 дшчо! шахти розташована 81 (62%), у тому чи^ 62 шахти (67%) державного сектору i 19 (50%) - недержавного [17, с. 20].
Основними проблемами розвитку державного сектору ву-гшьно! промисловост е: обмеженiсть державно! пщтримки на часткове покриття витрат iз собiвартостi готово! товарно! про-дукцп та технiчне переоснащення i низька швестицшна приваб-ливiсть; складнiсть виршення соцiальних питань при реформу-ванш вугледобувних пiдприемств; невiдповiднiсть стану прни-чого господарства шахт i техшчного рiвня виробництва склад-ностi прничо-геолопчних умов i сучасним досягненням науко-во-технiчного прогресу; низькi цiни на втизняне вугiлля, що робить продукцш неконкурентоспроможною (цiни на третину нижчi за iмпортну сировину); дефiцит квалiфiкованих трудових кадрiв у галузi; недосконалкть нормативно-правово! бази для стимулювання шахтарсько! працi, збiльшення продуктивностi працi роб^ниюв з видобутку вугiлля; недостатнiсть власних коштiв на покриття витрат виробництва; низький рiвень iннова-цiйного потенщалу [10].
Вищезазначеним проблемам сприяе низка чинниюв об'ек-тивного та суб'ективного характеру [10].
Об'ективними чинниками гальмування розвитку галузi е: складнiсть прничо-геолопчних умов видобутку вугшля (закри-тий споаб видобутку вугiлля); недосконалiсть щново! та тарифно! полiтики; path dependence (стереотипи мислення, традицп оргашзацп, бiзнесу); втрата кадрового потенцiалу вугшьно! га-лузi й невiдповiднiсть рiвня професiйно! пiдготовки працiвникiв потребам шновацшного розвитку виробництва; вiдсутнiсть аль-тернативних робочих мiсць у регiонах; вщсутшсть механiзму
стимулювання впровадження сучасно! високопродуктивно! ви-добувно! техшки.
Суб'ективнi чинники пов'язанi з вщсутшстю необхiдного законодавчого забезпечення функщонування вугiльно! промис-ловостi; недостатнiм фшансуванням реальних програм розвитку i реструктуризащ! галузi; низьким рiвнем заробiтно! плати та зменшенням престижност шахтарсько! пращ; неефектившстю менеджменту пiдприемств та корумповашстю у галузi.
Шляхами вирiшення зазначених проблем е реформування галузi: поступове зменшення державно! пiдтримки; приватиза-щя, передача в оренду або концеаю перспективних вугiльних пiдприемств.
Шахтний фонд Укра!ни необхiдно розподiлити за групами на перспективнi та неперспективнi шахти [10; 12, с.7].
Р. Коуз зазначае, що головними характеристиками струк-тури (органiзацi!) промисловостi е розмiр пiдприемств i наяв-нiсть у них вертикально! штегращ! [11, с. 54]. Тобто перспек-тивнi вугшьш пiдприемства пiсля приватизацi! доцiльно вклю-чати до складу корпорацiй.
Перспективш шахти мають значний обсяг запаав, що пiд-лягають видобутку з найменшими витратами та перспективи виходу в найкоротшi термiни на беззбитковий рiвень виробни-цтва.
Неперспективш шахти доцiльно подiлити на двi пiдгрупи:
шахти, що тдлягають консервацi!: першi - з перетворен-ням на водовiдкачувальнi станцi! (у разi потреби за гщрогеоло-пчними висновками); другi - для збереження можливост пода-льшо! реконструкцi! з послщовним виходом на беззбиткову роботу; треи - для тимчасового заощадження коштiв на !х лжв> дацiю;
шахти, що пiдлягають лжвщаци: першi - найбiльш зруй-новаш, занедбанi та збитковi шахти, що потребують значних витрат на вщновлення; другi - шахти, якi вщпрацьовують за-лишковi обсяги промислових запаав; третi - не мають можли-востi на вiдновлення навiть за наявноси значних капiтальних iнвестицiй.
Перехщ вiд оптового ринку вугiлля до укладання прямих договорiв мiж виробниками та споживачами i впровадження
191
бiржово! (аукщонно!) торгiвлi вугiллям забезпечуватиме стиму-лювання конкуренци на пiдприемствах галузi [12, с. 8].
Украшсью фахiвцi пропонують на базi вiдповiдних пщ-роздiлiв Мiнiстерства енергетики та вугшьно! промисловост Укра!ни створити державну акщонерну вугiльну компанiю, передавши !й функцi! безпосереднього управлiння пщприемства-ми або створення на базi шнуючих пiдприемств регiональних державних акцiонерних компанш на рiвнi областей, що дае можливють цим пiдприемствам самостiйно здшснювати пол> тику вiдносно державних пщприемств у разi надання певно! су-ми державного фшансування для них [12, с. 8]. На Донбас вже тривае процес формування державного вугшьного холдингу на базi пщприемств вугшьно! галуз1 Державнi кошти можуть на-правлятися на дотування, субсидування технiчного переосна-щення i реконструкци шахт, фiнансування виведення з експлу-атацi! вугледобувних пiдприемств тощо. Зазначений сценарш можна вважати ефективним при перехщному перiодi в рефор-муванш вугiльно! галузi.
Обсяг видобутку вугшля державними пщприемствами Донбасу (23 шахти: 15 - у Донецькш област та 8 - у Лугансь-кiй) наведено в табл. 1.
За даними табл. 1 у Донецькш област тшьки ДП «Сели-дiввугiлля», до складу якого входять 4 пщприемства, у 2014 р. мае обсяг видобутку майже 1,3 млн т (на 81% за рахунок шахти 1/3 «Новогродiвська» - 635,9 тис. т i шахти «РоЫя» -404,4 тис. т). У 2015 р. плануеться збшьшити обсяг видобутку на шахи 1/3 «Новогродiвська» на 214,1 тис. т, а на шахи «Ро-ая» - залишити на рiвнi 400 тис. т на рж. На ДП «Красноармiй-ськвугiлля» у 2014 р. шахта iм. О.Г. Стаханова забезпечувала 84% рiчного видобутку, а в 2015 р. за прогнозом повинна видо-бувати до 1 млн т, iншi 3 шахти е неефективними. Конкурентш переваги у видобутку вугшля також мають ДП Шахтоуправлш-ня «Швденнодонбаське №1», ДП Шахта «Швденнодонбаська №3 iм. М.С. Сургая» та ДП Вугшьна компанiя «Краснолиман-ська». У Луганськш областi тiльки шахта iм. Д.Ф. Мельникова, що входить до складу ПАТ «Лисичанськвугшля», мае перспек-тиви подальшого розвитку з видобутком у 2014 р. 570,1 тис. т 192
(88% вщ загального обсягу), а в 2015 р. плануеться збiльшення на 185,9 тис. т.
Таблиця 1
Обсяг видобутку вугыля державними тдприемствами Донбасу, тис. т 1
Пiдприемства 2012 2013 2014 2015 (прогноз *)
Донецька область
ДП «Дзержинськвуплля» 500,5 547,7 341,9 402,5
ДП «Селидiввугiлля» 1850,8 2160,5 1283,9 1885,0
ДП «Красноармшськвугшля» 925,9 611,4 648,5 1239,0
ДП Шахтоуправлшня «Пiвденнодонбаське №1» 1015,0 954,0 890,0 890,0
ДП Шахта «Швденнодонбаська №3 iм. М.С. Сургая» ** 912,1 460,0 721,3 755,0
ДП Вугiльна компашя «Краснолиманська» 1385,0 1404,3 930,0 675,0
Луганська область
ДП «Первомайськвугшля» *** 632,4 357,6 273,7 895,0
ПАТ «Лисичанськвугiлля» 670,0 522,2 645,0 1000,0
1 Складено автором за даними тдприемств, що входять до складу ДП, ПАТ [6].
* Прогноз за даними тдприемств, що входять до складу ДП, ПАТ.
** Рашше входила до ДП «ДВЕК».
*** Без урахування 2 шахт, зруйнованих за перюд ведення бойових дш.
За чистою виручкою без ПДВ перспективними також вважаються вищезазначенi пщприемства. Зокрема, серед них у 2014 р. на шахи 1/3 «Новогродiвська» цей показник складав 252,3 млн грн, на шахи «РоЫя» - 156,4 млн грн (ДП «Селидiв-вугiлля»); на шахтi iм. О.Г. Стаханова ДП «Красноармшськву-гiлля» - 304,0 млн грн, у Донецькш област та на шахтi iм. Д.Ф. Мельникова ПАТ «Лисичанськвугiлля» - 129,7 млн грн. За ш-шими тдприемствами дат наведено в табл. 2.
На рис. 1 чиста виручка без ПДВ на 1 т видобутого вугш-ля державними тдприемствами Донбасу складае приблизно 350-450 грн/т, максимальне значення (537,09 грн/т) зафжсовано у 2014 р. на ДП «Красноармшськвугшля», а мшмальне (219,84 грн/т) - у ПАТ «Лисичанськвугшля». Це свщчить про те, що держава повинна надавати короткострокову пщтримку на перь од реформування галуз^ щоб зазначенi вугiльнi пщприемства з найбшьш сприятливими умовами господарювання мали перс-пективи виходу на бездотащйний i самоокупний режим дiяль-
носи з подальшою приватизащею, передачею в оренду або концесш цих пщприемств.
Таблиця 2
Чиста виручка без ПДВ державних тдприемств Донбасу, _млн грн 1_
Пщприемства 2012 2013 2014
Донецька область
ДП «Дзержинськвугшля» 244,1 206,8 146,4
ДП «Селидоввуплля» 669,4 722,8 468,4
ДП «Красноармшськвугшля» 355,1 222,8 348,3
ДП Шахтоуправлшня «Швденнодонбаське №1» 354,4 265,1 297,3
ДП Шахта «Швденнодонбаська №3 ¡м. М.С. Сургая»* 391,0 151,0 327,1
ДП Вугшьна компан1я «Краснолиманська» 603,9 530,6 382
Луганська область
ДП «Первомайськвугшля»** 268,7 155,0 91,9
ПАТ «Лисичанськвуг1лля» 138,5 115,5 141,8
1 Складено автором за даними тдприемств, що входять до складу ДП, ПАТ [6].
* Рашше входила до ДП «ДВЕК».
** Без урахування 2 шахт, зруйнованих за перюд ведения бойових дш.
Рис. 1. Чиста виручка без ПДВ на 1 т видобутого вугшля державними тдприемствами Донбасу
За проектом Концепци Державно! цшьово! економiчноl програми реформування вугiльно! промисловостi на 20152020 рр. передбачаеться розгляд трьох варiантiв розв'язання проблем вугшьно! галузi [10].
Перший варiант передбачае залишення iснуючо! ситуацi! (обмеженiсть державно! тдтримки на часткове покриття витрат iз собiвартостi та вiдсутнiсть державно! пщтримки на технiчне переоснащення). Перевагами е економiя коштiв державного бюджету, яю протягом п'яти рокiв спрямовуються лише на охорону працi; захист навколишнього середовища; реструкту-ризацiя вугшьно! промисловост та соцiальна пiдтримка пращв-никiв, що вивiльняються. Негативними рисами е зниження ш-вестицiйно! привабливост вугледобувних пiдприемств; змен-шення обсяпв видобутку вугiлля, необхщних для забезпечення достатнього рiвня енергетично! безпеки держави; зростання за-боргованостi iз зароб^но! плати; вiдсутнiсть державних сощ-альних гарантiй для шахтарiв, що може призвести до виникнен-ня складних соцiальних й екологiчних проблем у вугледобувних регюнах, у результат чого можливе хаотичне припинення виробничо! дiяльностi пiдприемств вугiльно! промисловостi та затоплення шахт, що несе в собi екологiчну катастрофу. Цей варiант вирiшення проблеми е неефективним, тому що виника-ють одразу проблеми сощального, екологiчного характеру, а перспективш пiдприемства залишаються без потенцiйних швес-торiв.
За другим варiантом передбачена державна тдтримка тд-приемств вугшьно! промисловост у повному обсязi на часткове покриття витрат iз собiвартостi, без фiнансування технiчного переоснащення та можливштю залучення кредитiв iнвестора тд державнi гарантi!. Перевагою цього варiанта е збереження ос-новних фондiв, обсягiв видобутку вугiлля, кадрового потенщ-алу; вiдсутнiсть соцiального вибуху. Недолжи - збiльшення на-вантаження на державний бюджет на постшнш основу вiдсут-нiсть стимулу нарощування видобутку вугшля та реформування вугiльно! галузц неможливiсть виходу на беззбитковий рiвень та низька iнвестицiйна привабливiсть вугледобувних тдпри-емств; ризики щодо реально! можливоси повернення кредитiв.
Третш оптимальний сценарiй полягае у здшсненш ефек-тивного реформування вугiльно! галузi - короткострокове на-дання державно! пщтримки на: часткове покриття витрат iз со-бiвартостi; технiчне оснащення та будiвництво об'ектiв вугледобувних тдприемств; охорону працi; лiквiдацiю та консерва-цiю для забезпечення виведення ряду вугiльних пiдприемств на беззбитковий рiвень роботи. Реалiзацiя цього варiанта забезпе-чить створення бази для залучення приватних iнвестицiй у роз-виток вугледобувних пiдприемств iз наступною !х приватизащ-ею. Це дозволить оновити основш фонди пiдприемств, зберегти кадровий потенцiал у галузi, збшьшити обсяги видобутку вугш-ля. Основним ризиком цього тдходу е залежтсть термiнiв тех-нiчного переоснащення, лшввдацп та консервацi! вугледобувних пiдприемств вщ стабiльного та в повному обсязi фiнансування.
Програма реформування вугiльно! промисловост на 20152020 рр. дозволяе забезпечити створення привабливих умов для приватизаци тдприемств, оптимiзацiю державно! пщтримки вугшьно! галуз^ зниження собiвартостi видобутку вугшьно! продукцп, скорочення чисельностi адмшютративного персоналу на пiдприемствах вугшьно! галузi та частини непрофiльних i допомiжних пiдприемств на всiх етапах оптимiзацi! !х роботи, повне забезпечення зростаючих потреб нащонально! економiки якюною вугiльною продукцiею при максимальному рiвнi про-мислово! та екологiчно! безпеки, виконання соцiальних пiльг та гарантш для працiвникiв пiдприемств вугiльно! галуз^ лшввда-цiю або консервацiю пщприемств вугшьно! галузi за умови виконання заходiв, визначених Концепцiею системи сощально! пiдтримки працiвникiв пiдприемств вугшьно! галузi та населен-ня територш, на яких розташованi вугледобувнi та вуглепере-робнi пiдприемства, що перебувають у стадп лiквiдацi! (консер-ваци).
У сферi модернiзацi! шахтного фонду треба не тшьки впроваджувати високопродуктивну технiку та провiднi технологи, але i працювати над створенням i використанням принци-пово нових засобiв виймання вугiлля в ушкальних за складнiс-тю умовах укра!нських родовищ, що з часом можуть бути за-требуваними на св^овому ринку, а також розглядати варiанти 196
щодо доцшьност видобутку шахтного метану з вугшьних плас-тiв та його подальшо! утилiзацi!, як альтернативне джерело електроенерги для виробничих потреб. Створення шновацшно-го (венчурного) фонду з вщповщними механiзмами комерщал> зацi! науково-техшчних розробок за участю держави та приватного бiзнесу на умовах державно-приватного партнерства буде сприяти ефективному розвитку галузi та скороченню трансак-цiйних витрат. 1мпорт якiсного i за прийнятною цiною вугiлля, що зараз становить вщчутну частку паливно-енергетичного комплексу, мае стати суттевою складовою енергетично! пол^и-ки, для чого слщ розвивати вiдповiдну iнфраструктуру (глибо-ководнi порти, залiзничне сполучення) [12, с. 9].
Серед заходiв видшено збереження зайнятостi квалiфiко-ваних пращвниюв на цих пiдприемствах, сприяння розвитку малого бiзнесу як пiдrрунтя для диверсифшаци економiки реп-онiв на територiях, де розташованi пiдприемства вугшьно! галу-зi, залучення працiвникiв, що вившьняються, до тдприемниць-ко! дiяльностi шляхом навчання основам ведення бiзнесу, створення робочих мiсць в аграрному секторi економiки в цих реп-онах, органiзацiю надання послуг з працевлаштування та сприяння добровольному переселенню сiмей працiвникiв, яю втра-тили роботу, до шшо! мiсцевостi з метою працевлаштування, забезпечення адресно! допомоги i соцiально! тдтримки вившь-неним працiвникам, вдосконалення системи тдготовки, пере-пiдготовки (для сумiжних галузей промисловостi) та пiдвищен-ня квалiфiкацi! у професiйно-технiчних навчальних закладах та на виробництвi для реалiзацi! принципу навчання впродовж життя [15].
Украшсью вченi придiляють увагу моделi iнституцi! iнно-вацiй для забезпечення шновацшного розвитку вугiльно! галузi. Ця модель е поеднанням двох економшо-сощальних iнституцiй: вугледобувного комплексу та шновацшно-венчурного бiзнесу, якi дозволяють при переходi галузi на iнновацiйний шлях розвитку забезпечити взаемодш мiж органами державно! та мшце-во! влади, пiдприемствами вугледобувного комплексу й оргаш-зацiями науково-технiчно! сфери на користь прискореного ви-користання досягнень науки i технологiй. Iнституцiя iнновацiй
мае разом з мшцевими органами влади виршити питання щодо можливого вщновлення роботи окремих пiдприемств, якi були мютоутворюючими, реформування або навiть вщродження со-цiально! iнфраструктури шахтарських мштечок, особливо мо-нофункцiональних [17, с. 60]. Наведену пропозицiю можна роз-глядати як складову системи заходiв соцiально! пiдтримки пра-цiвникiв вугледобувних тдприемств. 1ншою ефективною про-позищею е iндустрiальний парк на базi вугiльно! шахти - це оболонкова управляюча компанiя, власник бренду та гарант економiчних iнтересiв власникiв iндустрiального парку. До ро-бочого тша вiдносять компанi! спецiального призначення для реалiзацi! конкретних проектiв, нового напряму бiзнесу, фiрми-агенти пiдприемницьких структур. Компани можуть спецiалiзу-ватися на видобутку корисних копалин, генерацi! енергп, енер-гопостачаннi, пiдйому, транспортi, водовщливу, вентиляцi!, а машини й устаткування шахти можуть бути орендованi, прода-нi, а !х обслуговування може бути передане в аутсорсинг чи пе-реведене на договiр тдряду [17, с. 32; 18, с. 76].
З 2021 р. передбачено припинити державну пiдтримку вугшьно! галузi, крiм державно! пiдтримки для цшей водовiдливу й охорони навколишнього природного середовища. Орiентова-ний обсяг фшансування Програми складае 27 158,0 млн грн, у тому чи^ з державного бюджету - 11 385,5 млн грн. Фшансування часткового покриття витрат щодо собiвартостi вугшьно! продукцп, будiвництва та техшчного переоснащення вугледобувних пiдприемств буде припинено пiсля 2016 р. При цьому збшьшення видобутку вугiлля по перспективних шахтах на 80% забезпечить зростання продуктивност працi робiтникiв з видобутку в 1,8 раза, а також зменшення собiвартостi 1 т готово! товарно! вугшьно! продукцп на 40% [10].
На рис. 2 наведено запропонований шституцюнальний мехашзм трансформацiй у вугiльнiй промисловоси Укра!ни, що включае оптимальний варiант взаемовiдносин мiж державним сектором економжи та бiзнес-структурами за участю шститу-цiйних iнвесторiв, наукових установ, посередницьких компанiй. Дана схема взаемозв'язку шституцш сприятиме залученню iн-вестицiй до вугшьно! галузi та слугуватиме збшьшенню кiлько-198
Рис. 2.1нституцюнальний мехатзм трансформацш вугыьног промисловост1 Украши (розроблено автором)
си науково-техшчних розробок за цим напрямом дослiдження у середньостроковiй перспективi, що дозволить пщвищити ефек-тивнiсть виробництва, конкурентоспроможност продукцi! та впровадження шновацшних технологiй.
Висновки. Концептуальними положеннями шституцшних трансформацiй у вугiльнiй галузi е: розподш шахт на перспек-тивш та неперспективнi, що пiдлягають консерваци або лжвь дацi!; розробка пiдходiв до оцiнки стiйкостi вугiльних тдприемств за економiчними показниками; короткострокова державна пщтримка галузi (створення на базi вугiльних пiдприемств державних акцюнерних компанiй за регiонами, що будуть скла-датися з перспективних вугiльних пiдприемств); кредитування галузi у перехщний перiод визначеними державою оргашзащ-ями та компанiями (iнституцiйними швесторами) за рахунок допомоги збоку мiжнародних експертiв та фондiв; чiтке форму-вання обсягiв фiнансування галузi на часткове покриття витрат щодо собiвартостi готово! товарно! продукцi!, технiчного пере-оснащення i реконструкцi! шахт, охорону працi та захист на-вколишнього середовища; розробка програми сприяння зайня-тостi населення у шахтарських мютечках (залучення пращвни-кiв до пщприемницько! дiяльностi, навчання основам ведення бiзнесу, перепiдготовка осiб у професiйно-техиiчних навчаль-них закладах та на виробнищв для сумiжних галузей промис-ловоси, аграрного сектору економiки, забезпечення адресно! допомоги та сощально! пiдтримки вившьненим працiвникам, розширення в iндустрiальних регюнах робочих мiсць для ведення малого та середнього бiзнесу); зосередження органiв влади та бiзнесу на перспективних проектах з видобутку шахтного метану з вугшьних пласив; при переходi перспективних державних пщприемств до недержавного сектору сприяння комер-цiалiзацi! науково-технiчних розробок щодо впровадження шновацш у галузь (формування iндустрiальних паркiв на базi вугшьних шахт у бiзнес-структурах); створення «прозорого» механiзму взаеморозрахункiв мiж постачальниками прничого обладнання, матерiалiв iз недержавним сектором шляхом залучення шституцшних iнвесторiв; орiентацiя економiки на iмпорт
яюсного та за прийнятною цiною вугшля, що дозволятиме роз-вивати з^зничне сполучення, глибоководнi порти.
Розробка дieвих iнституцiональних та фiнансових меха-нiзмiв реалiзащi зазначених заходiв буде перспективою науко-вих дослiджень за даним напрямом.
Л1тература
1. Алчиан А. Неопределенность, эволюция и экономическая теория [Электронный ресурс] / А. Алчиан. - Режим доступа: http://ecsocman.hse.ru/data/985/692/1219/section3_istoki.pdf.
2. Булеев И.П. Институты социальной ответственности как фактор стабильности экономики / И.П. Булеев, Н.Е. Брюхо-вецкая // Науковi пращ ДонНТУ. Серiя: економiчна. - 2009. -Вип. 37-1. - С. 162-169.
3. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен; пер. с англ.; под общ. ред. В.В. Мотылева. - М.: Прогресс, 1986. -367 с.
4. Вишневский В. Инновации, институты и эволюция / В. Вишневский, В. Дементьев // Вопросы экономики. - 2010. -№ 9. - С. 41-62.
5. Геець В.М. Посткризовi перспективи та проблеми роз-витку економш Украши й Росп (макроекономiчний спектр) / В.М. Геець // Фшанси Украши. - 2011. - № 2. - С. 11-23.
6. Запрошення потенцшних iнвесторiв до участ в тендерi для придбання активiв вугшьновидобувно! галуз^ що перебу-вають у державнш власностк перелш шахт / Мшютерство енер-гетики та вугiльноi промисловост Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/ publish/ article?art_id=245017933.
7. Институциональные проблемы эффективного государства: монография / под ред. В.В. Дементьева, Р.М. Нуреева. -Донецк: ДонНТУ, 2011. - 372 с.
8. Кирдина С.Г. Институциональная структура современной России: эволюционная модернизация / С.Г. Кирдина // Вопросы экономики.- 2004. - №10. - С. 89-98.
9. Клейнер Г.Б. Эволюция институциональных систем / Г.Б. Клейнер; ЦЭМИ РАН. - М.: Наука, 2004. - 240 с.
10. Концепщя Державно! цшьово! економiчноi програми реформування вугшьно! промисловост на 2015-2020 роки (Проект) / Мшютерство енергетики та вугшьно! промисловост Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/publish/article?art_id=245027382.
11. Коуз Р. Фирма, рынок, право / Р. Коуз. - М.: Дело Ltd, «Catallaxy», 1993. - 192 c.
12. Методичш рекомендаци щодо розроблення програми вiдновлення та модершзацп вугiльноi промисловостi / О.1. Амоша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Череватський, Ю.З. Драчук, О.С. Сердюк; НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стi. - До-нецьк, 2014. - 46 с.
13. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт; пер. с англ. А.Н. Нестеренко; предисл. и науч. ред. Б.З. Мильнера. - М.: Фонд экономической книги Начала, 1997. - 180 с.
14. Олейник А.Н. Институциональная экономика / А.Н. Олейник. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 703 с.
15. Про затвердження плану заходiв щодо реалiзацii Концепци створення системи сощально! пщтримки пращвниюв пщприемств вугшьно! галузi та населення територш, на яких розмщуються вугледобувш та вуглепереробш пiдприемства, що перебувають у стадп лiквiдацii (консерваци) [Електронний ресурс] // Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни. - 2013. -№353-р. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/-353-2013-%D1%80/paran9#n9.
16. Пустовiйт Р. Ф. 1нституцшш перешкоди i чинники нацiонального економiчного зростання [Електронний ресурс] / Р. Ф. Пустовшт // Соцiально-економiчнi проблеми сучасного перюду Укра!ни. Проблеми штеграци Укра!ни у свiтовий ф> нансовий просир / НАН Укра!ни, 1н-т регiональних досл> джень. - Львiв, 2013. - Вип. 1 (99). - Режим доступу: http://cibs. ck.ua/rs/scien/spub/pustoviyt12.pdf.
17. Розвиток шституцюнального середовища промисло-вого виробництва з урахуванням галузево! специфiки / А.1. Ка-202
банов, Л. Л. Стариченко, Д.Ю. Череватський, Ю.З .Драчук та ш.; НАН Украши, 1н-т економiки пром-CTi. - Кшв, 2015. - 136 с.
18. Ильяшов М.А. Трехмерные индустриальные парки: определение, особенности и направления развития / М.А. Илья-шов, В.В. Левит, Д.Ю. Череватский // Економжа промисловос-■ri. - 2015. - №1 (69). - С. 74-83.
НадШшла до редакцП 01.09.2015 р.
С.А. Волкогон
ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НАЛОГОВЫХ ОРГАНОВ ПРИ СТИМУЛИРОВАНИИ МАЛОГО БИЗНЕСА РЕГИОНА
Формирование налоговой политики стимулирования развития малого бизнеса региона требует сбора и обработки значительных объемов информации. Основными субъектами при этом являются налоговые органы, которые в процессе администрирования налогообложения субъектов регионального малого бизнеса собирают первичную информацию и осуществляют ее обработку для обоснования принимаемых решений как на уровне региона, так и на уровне всей страны. Сбор, обработка и применение необходимой для разработки налоговой политики информации, учитывая ее объемы и требуемую скорость работы, невозможны без широкого использования соответствующего информационного обеспечения. При этом под информационным обеспечением имеются в виду не только универсальные и специализированные программные комплексы, но и методы осуществления бизнес-процессов, связанных с администрированием налогообложения субъектов малого бизнеса региона. Разработка информационного обеспечения деятельности налоговых органов при стимулировании развития малого бизнеса региона подразумевает формализацию соответствующих биз-
© С.А. Волкогон, 2015
