УДК 336.131 Доц. Н.Б. Ярошевич, канд. екон. наук;
магктрант Ю.А. Обшта - НУ "Львiвська полтехтка "
ПРОБЛЕМИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМНО-Ц1ЛЬОВОГО МЕТОДУ ПЛАНУВАННЯ М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В В УКРА1Н1
Проаналiзовано проблеми запровадження програмно-цiльового методу в Укра-mi як одше"1 ланки в ланцюгу теоретичних засад запровадження комплексу необхщ-них реформ для розбудови розвинено1 демократично1 Украши.
Ключов1 слова: програмно-цшьовий метод, бюджет, мiсцеве самоврядування, ефектившсть.
Постановка проблеми. Одним is головних завдань розвитку Украши як держави, яка розташована в ^rnpi Свропи та шдпадае пiд суперечливi впливи великих i високорозвинених краш, е нарощення темпiв розвитку як на державному, так i на регюнальних рiвнях. У цих умовах надзвичайно важли-вим е шдвищення ефективностi державного та мiсцевих бюдже^в краiни. Для того, щоб бюджет краще виконував поставленi перед ним завдання, у ба-гатьох крашах здiйснено спроби зближення принципiв його формування i функцiонування до бюджету тдприемства, що отримало назву програмно-цiльового методу формування бюджету. Свропейська комiсiя, Свiтовий банк, Мiжнародний валютний фонд рекомендують Украiнi змiни та шдходи до формування бюджету держави та бюдже^в регiонiв, маючи на увазi збшь-шення термiнiв, на як складаються бюджети, гарантп 6шьшо' прозоростi, простiшого супроводу, контролю дiевостi бюджетiв та ефективностi видаткiв, проте протягом останшх рокiв в Укра1ш кiлькiсть дотацiйних регiональних бюджетiв зростае. Тому актуалiзуеться потреба в наукових тдходах до зба-лансованого розвитку регюшв у рамках iнтеграцiйних об'еднань i оцiнки цiеi збалансованостi за критерiями, якi б враховували узгоджешсть соцiальних, економiчних та екологiчних аспеклв розвитку суспiльства.
А • • • • ^ • • »J Г\ v_»
АналiЗ останнiх дослiджень i публiкацiй. Значний внесок у досль дження методологii програмно-цшьового шдходу для вирiшення регюналь-них проблем зробили украшсью вченi М.В. Багров, М.П. Бутко, М.1. Долш-нiй, Б.М. Данилишин, С.1. Дорогунцов, М.1. Кульчицький, А.С. Лисецький, I.I. Лукiнов, Т.Н. Максимова, В.М. Мщенко, Я.Б. Олiйник, З.В. Перун, В.А. Поповкш, 1.Ю. Потеряйло, В.А. Симоненко, А.А. Степанов, М.1. Фа-щевський, А.М. Федорищева, М.Г. Чумаченко, Л.Г. Чернюк та шшь
Зокрема, 1.Ю. Потеряйло у сво'х працях обгрунтувала теоретико-мето-дологiчнi засади застосування програмно-цшьового методу управлшня ви-датками бюджету в Укра1ш та розробила практичш рекомендацii щодо вдос-коналення ПЦМ з урахуванням свггового досвiду забезпечення ефективного й рацюнального використання кош^в державного та мiсцевих бюджетiв.
Кульчицький М.1. та З.В. Перун розглядали потреби виникнення й застосування програмно-цшьового методу формування бюджету, аналiзували вщмшност та переваги цього методу, навели структуру бюджетних програм та основш ii елементи на прикладi зарубiжного досвщу. Проте, проблеми впровадження ПЦМ в Укра1ш, частково розглянут в рiзних публiкацiях, пот-ребують систематизаци.
Основш результати дослщження. Проблеми розбудови демократично! держави, як постали перед Украшою на початку XXI ст., пов'язаш насам-перед з баченням ефективного та безпечного розвитку за умов глобашзаци розвитку свггового господарства. Прояв глобашзаци виявляеться через зрос-тання масштабiв та динамiзацiю мiжнародного руху товарiв, послуг, факторiв виробництва, шформаци, технологи, iнновацiй. Переваги та видатки, пов'яза-нi з процесом економiчноl глоб^заци, розподiляються нерiвномiрно, непро-порцшно, насамперед мiж крашами, що втягнут в процес глобалiзацil. Як по-казують науковi дослiдження, соцiально-економiчний розрив мiж крашами-глобальними лiдерами i крашами-аутсайдерами збiльшуеться, вiдображаючи, насамперед, розриви у генеруванш та освоеннi технолопчних iнновацiй в су-часному шформацшному середовищi. Концентрацiя iнтелектуального кашта-лу та шформацшних ресурсiв у невеликш групi постiндустрiальних краш призводить до певного технолопчного мколонiалiзмум, коли попередш витра-ти цих краш на науку i освiту продукують ефект використання свггово! тех-нолопчно! ренти [1].
Анашз наукових джерел доводить, що з розвитком уЫх провщних кра-1н децентралiзацiя в прийнятл рiшень поглиблюеться i дедалi бшьше уваги придiляеться розширенню прав регюшв. Ученi говорять про появу п'ято!, крiм традицiйних чотирьох, влади - владу регiонiв [2]. Виокремлюеться така свггова тенденцiя: з розвитком суспшьства пiдвищуеться ступiнь децентраль заци управлшня економiкою та реалiзуються ще! регюнашзацй розвитку. Пiд категорiею мрегiоналiзацiя розвитку" розумшть об'ективний процес перене-сення центру ваги в розробленш та реашзацп стратегiчних рiшень щодо змш у соцiально-економiчних системах з нацюнального рiвня на регiональний.
Вiдповiдно до Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 14.09.02 р., № 538, перед Мшютерством Фiнансiв Украши поставлене завдан-ня використання програмно-цiльового методу (ПЦМ), який забезпечуе прозо-рiсть бюджетного процесу, слугуе важливим iнструментом дiагностики, забезпечуе послiдовнiсть у прийнятл бюджетних рiшень. Цей метод дае змогу державi зосереджувати увагу на найважливших прiоритетах при розподiлi фшансових ресурсiв. Крiм того, при виршенш проблем бюджетування прог-рамно-цiльовий метод забезпечуе перехщ вiд наявно! практики зосередження уваги на економiчних категорiях до зосередження на цiлях, реаизащя яких потребуе фiнансування. ПЦМ оптимально вщповщае принципам, на яких грунтуеться бюджетна система Украши [3]. ПЦМ у бюджетному процес - це система планування та управлшня бюджетними коштами в середньотермшо-вiй перспектив^ спрямована на розроблення та реалiзацiю бюджетних прог-рам, орiентованих на кшцевий результат.
ПЦМ вперше запровадили у США, а згодом його перейняла низка ш-ших краш: Австралiя, Нова Зеландiя, Канада, Великобриташя та кра!ни-чле-ни Свропейського Союзу. В УкраАт запровадження ПЦМ розпочалось у 2002 р., але через вщсутшсть достатньо! нормативно-правово! бази та бюджетное' стратеги на середньо- й довготермшову перспективу перебувае на початковш стадп, а саме задiяний за окремими видатками державного бюджету. У нас, як i в деяких крашах СНД (Роси, Казахстанi), використовують
лише OKpeMi елементи ПЦМ, його застосування залишаеться формальним шдходом у реалiзацiï засад бюджетно1' полiтики на перспективу [4].
Зпдно з пунктами 3.1.1 та 3.1.3 Заходiв щодо забезпечення виконання завдань, передбачених Посланням Президента Украши до Верховноï Ради Украши, Програмою дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Украïни та спрямованих на полшшення соцiально-економiчного становища, затверджених постано-вою Кабiнету Мiнiстрiв Украïни вiд 29.04.2000 р., № 747, визначено завдання щодо застосування принцишв середньотермшового планування пiд час фор-мування державою бюджету та створення передумов для програмно-цшьово-го планування, тобто запровадження програмного шдходу в бюджетному процес Украïни, що забезпечить прозорють i обгрунтовашсть бюджету щодо конкретних напрямiв витрат, шдвищить ефективнiсть дiяльностi розпорядни-кiв бюджетних кош^в у досягненнi цiлей на наступний черговий бюджетний рiк, а також посилить зв'язок мiж завданнями розпорядниюв коштiв та бю-джетним фшансуванням.
Запровадження ПЦМ у бюджетному процес набувае надзвичайно1' ак-туальност в умовах iнтеграцiï Украши до Свропейського Союзу, оскшьки пiдготовка бюджету у програмному формат е одшею з головних вимог до краш-члешв СС та кандидатiв до вступу до СС. Бшьшють краш СС надають допомогу шшим крашам у формi цiльових програм, виконання яких мае бути забезпечене досягненням конкретних визначених результат.
Аналiз публiкацiй [1, 2, 4, 5] дав тдстави виокремити таю проблеми щодо запровадження програмно-цшьового методу:
1. Bidcymnicmh стратеги розвитку регюну. Стратепя розвитку регь ону необхщна для досягнення конкретних цшей управлiння та ефективного
розподшу ресурсiв. Прiоритетним завданням для регюшв та Украши на шляху до збалансованого, ефективного, сталого розвитку залишаеться досягнення такого стану, коли територiальне планування поступово перейде iз площини наукових проектiв у площину конкретних i реальних дiй на вех рiв-нях управлiння, i стане невщ'емним елементом у формуванш стратеги сощ-ального й економiчного розвитку кожного регiону.
2. Мала децентралiзацiя. Розроблення стратеги регюнального розвитку неможлива без урахування саме шститущонального його аспекту. Децен-тралiзацiя як розширення владних повноважень на мюцевому рiвнi призво-дить до вишо ефективностi публiчного управлiння на нижчому рiвнi, а також бшьше враховуе штереси громадян. Загалом, рiвень децентралiзацiï державного сектору повинен вщповщати спiввiдношенню двох показникiв, якими е: 1) свобода оргашв мюцево1* влади в ухваленнi рiшень; 2) адекватшсть поль тично1' вiдповiдальностi мюцевих органiв влади за ухваленi нею ршення.
Надзвичайно важливо аби подальша бюджетна децентралiзацiя вщбу-валася шсля змiн адмiнiстративно-територiального устрою краши, системи державного управлшня (стосовно мюцевого самоврядування), соцiального захисту, податково!" системи. Вщ того, якими будуть реформи значною мiрою залежатимуть обсяги видаткiв мюцевих бюджетiв та доходи, якими вони будуть покриватись. У частит видаткових повноважень мюцеве самоврядуван-
ня повинне мати право ухвалювати ршення щодо врегулювання питань, якi безпосередньо стосуються життя мешканцiв за принципом субсидiарностi.
У будь-якому разi для ефективного запровадження бюджетно! рефор-ми потрiбно посилити вiдповiдальнiсть за бюджет i розподiл надходжень адекватно до завдань. Так, для бюдже^в нижнього рiвня важливо, щоб !хт проблеми могли вирiшуватись максимально незалежно вiд бюджетних рь шень вищих рiвнiв.
3. Вiдсутнiсть державних сощалъних стандартiв. Одним з кроюв до покращення фшансового стану мiсцевого самоврядування могло б бути зат-вердження державних сощальних стандартiв, якi б гарантували яюст послу-ги (професiйнi стандарти) та водночас слугували основою розрахункiв фшан-сових потреб мiсцевих бюджетiв, як значно залежать вiд уряду у фшансово-му планi. Це дасть змогу чггко визначити вiдповiдальнiсть держави за ухва-лення рiшень щодо делегованих повноважень та 1хне фшансове забезпечен-ня. Водночас рiвень фшансово! допомоги з боку держави повинен вщповща-ти можливостi мiсцевого самоврядування забезпечувати дотримання вказа-них сощальних стандар^в. Субнацiональнi рiвнi отримують значш повнова-ження щодо надання сощальних послуг населенню, але !хт бюджети не отримують достатньо кош^в для фiнансування.
4. Вiдсутнiстъ чтких критерив розрахунку загалъних видатшв на де-легованi функцй. Обсяг фшансових кош^в для шдтримки державних сощальних послуг (делегованими повноважень) в Укрш'ш визначае центральний уряд, однак мае виконуватись на мюцевому рiвнi, який, своею чергою, не от-римуе достатньо коштiв, щоб збалансувати цей визначений обсяг видаткiв. Обласш та районнi ради депутатiв лише формально затверджують бюджет i тому фактично не впливають на обгрунтування окремих статей видаткiв. Бе-ручи до уваги прюритетшсть соцiальних послуг, особливо освгги, охорони здоров'я та сощального захисту, мiсцеве самоврядування змушене витрачати значну частину сво!х власних ресурЫв на цi постiйнi видатки та не мае змоги придшяти бшьше уваги мiсцевому розвитку.
5. Слабкий взаемозв'язок мiжршеннями центрально! влади щодо виду та обсягiв функцш, а також наданими коштами для виконання цих ршенъ. Важливо збалансувати обсяг наданих повноважень та функцш з державного на нижчi рiвнi влади i вщповщною фшансовою шдтримкою. Бшьшють фун-кцiй оргашв нижчих рiвнiв мiсцеве самоврядування здатне виконувати бшьш ефективно, нiж центральна влада.
6. Значнi соцiалънi субсиди, на розподт яких органи влади нижчих рiв-нiв не маютъ впливу. Мiсцевi органи влади практично не мають стимулiв до тдвищення обсягу сво!х надходжень у контекст бюджету та управлшня сво-!ми ресурсами прозорими та рацiональними методами. Сощальш послуги по-виннi надавати т органи влади, якi знаходяться найближче до громадян.
7. Вiдсутнiстъ методики планування та встановлення довготермшо-вих планiв. Для досягнення реально! економiчноl та сощально! ефективност полггика мiсцевого розвитку повинна мати системний характер. Довготермь нове планування е засобом ре^заци стратегiй розвитку регюшв. У контекст iнвестицiйного розвитку важливо усвщомити, що проекти, важливi для тери-
торiальноï громади, досить триваш за термiнами реашзацп, що унеможлив-люе 1'хне обмеження одним бюджетним роком.
8. Heo6xidnicmh змм бюджетно'1 класифшаци. ПЦМ вимагае застосування програмно1' класифжаци, за якою складаеться, затверджуеться бюджет та використовуеться для прийняття вщповщних бюджетних ршень. Також виникае питання про роль функщонально1' та економiчноï класифжацш, яю служать основою для анашзу та контролю. Вiдомча класифiкацiя вщграе важливу роль у програмному пiдходi до формування бюджету, саме вона встановлюе структуру головних розпорядниюв, на основi яко1' визначаються пiдроздiли, вщповщальш за виконання програм. Таким чином, вщомча кла-сифiкацiя виконуе таю головш функци: забезпечуе ведення реестру уЫх роз-порядникiв бюджетних коштв; дае змогу групувати спорiдненi програми в межах одного розпорядника коштв; дае змогу чггко розподiлити вщповщаль-нiсть за виконання програм. Отже, iз впровадженням ПЦМ до формування бюджету класифжащя видаткiв набувае нового змюту i розумiння ïï призна-чення е iстотним для цшсного сприйняття цього методу.
9. Bidcymnicmh показнишв резулhтативностi виконання програм. Пщ час визначення бюджетно1' програми потрiбно чiтко усвiдомлювати, насамперед головним розпорядникам, яким чином вимiрювати результат реалiзацiï програми. ПЦМ передбачае, що для прийняття ршень щодо використання коштв враховують такi аспекти, як шдвищення корисностi програми, зни-ження витрат на функцiонування мiсцевих урядiв, якiсне надання послуг з охорони здоров'я та добробут суспiльства загалом [5].
Висновки. Процес запровадження програмно-цшьового методу планування мюцевих бюджетв в Украïнi перебувае лише на початковш стади. Переваги, яких можна досягти, використовуючи ПЦМ, залежать вщ стану по-лiтичноï, адмiнiстративно-територiальноï, бюджетно!, податково1' та iнших суспшьних систем, що вiдповiдатимуть рiвню розвитку провщних краш свь ту. У дослщженш систематизовано основнi проблеми запровадження програмно-цшьового методу формування бюджетв в Укршш. Монiторинг, контроль та ощнка програм ПЦМ мають базуватися на системi показникiв, яка адекватно вщображае теоретико-методологiчний пiдхiд до застосування ПЦМ в Укра1'ш за умов наявного стану полгтично!, адмшютративно-територь ально!, бюджетно!, податково1' систем. Надалi плануемо видiлити та уточнити систему показниюв результативностi бюджетних програм та розробити ана-лiтичнi методи розрахунку прогнозу розвитку регюну.
Лггература
1. Анилионис Г.П. О сущности и системном характере противоречий глобализации / Г.П. Анилионис // Вестник Российского университета Дружбы народов. - Сер.: Экономика. -2002. - № 1(8). - С. 27-35.
2. Чумаченко М.Г. Проблеми регионального самоврядування в Украш1 / М.Г. Чумачен-ко // Економша Украши. - 1993. - № 6. - С. 3-12.
3. Демк1в O.i. Напрями поглиблення бюджетно'1 реформи в УкраЫ / О.1. Демюв // Фь нанси Украши. - 2009. - № 3. - С. 46-55.
4. Огонь Ц.Г. Програмно-цшьовий метод та ефективнють бюджетних програм / Ц.Г. Огонь // Фшанаси Украши. - 2009. - № 7. - С. 20-30.
5. Кульчицький M.i. Формування та виконання бюджету за програмно-цшьовим методом / М.1. Кульчицький, З.В. Перун // Фшанси Украши. - 2005. - № 2. - С. 78-83.
Ярошевич Н.Б., Обшта Ю.А. Проблемы внедрения программно-целевого метода планирования местных бюджетов в Украине
Проанализированы проблемы внедрения программно-целевого метода в Украине, как звена в цепи теоретических положений внедрения комплекса необходимых реформ для формирования развитой демократической Украины.
Ключевые слова: программно-целевой метод, бюджет, местное самоуправление, эффективность.
Yaroshevich N.B., Obshta Yu.A. Problems of introduction program -target method of planning 1оса1 budgets in Ukraine
In article the program problems are analysed of target method in Ukraine, as a link in a theoretical positions chain of necessary reforms complex introduction for formation of the developed democratic Ukraine.
Keywords: program - target method, budget, local self-government, efficiency.
УДК336.716:334.716 Доц. Г.О. Партин, канд. екон. наук; студ. О.В. Дiдух-
НУ "Львiвська nолiтехнiка"
ОСОБЛИВОСТ1 ВПЛИВУ ОСНОВНИХ ЧИННИК1В НА Ф1НАНСОВУ СТ1ЙК1СТЬ ШДПРИеМСТВА В УМОВАХ Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ
Дослщжено поняття фшансово! стшкосп тдприемства та особливосп впливу на не! основних чинниюв. Встановлено, що фшансова стшкють тдприемства - це такий його стан, за якого обсяг фшансових ресурав, що перебувае в розпорядженн тдприемства, забезпечуе його фшансову незалежтсть, плато- та кредитоспромож-нють 1 фшансування розвитку дiяльностi на поточний i перспективний перюди.
Ключов1 слова: фшансова стшкють суб'екта господарювання, фшансовий по-тенщал, зовшшш чинники, внутршт чинники, фiнансово-економiчна криза.
Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку економжи Украши, що характеризуеться кризовими явищами у вЫх сферах д1яльносл, особливо актуальною е проблема забезпечення фшансово! стшкосп тдприемства. Без цього неможлива стабшзащя економжи держави загалом. Так, статистичш дат засв1дчують, що фшансова стшюсть шдприемств Украши знижуеться, оскшьки з1 зменшенням обсяпв д1яльност1 спостершаються висок темпи зростання суми довготермшових \ поточних зобов'язань. Лише за дев'ять мюящв 2009 р. довгостроков1 зобов'язання збшьшилися на 7,37 % (з 383623,2 станом на 1.01.2009 до 411898,8 на 30.09.2009), поточш зобов'язання за цей перюд зросли на 9,77 % (з 945982,3 станом на 1.01.2009 до 1038362,7 на 30.09.2009).
Кожне тдприемство у процес свое! д1яльносл взаемод1е з постачаль-никами сировини \ матер1ал1в, споживачами продукци, конкурентами. Остан-ш в конкурентнш боротьб1 намагаються змщнити свое становище на ринку \ цим самим послабити становище шших шдприемств. З огляду на це, виникае потреба в удосконаленш управлшня фшансовою стшюстю тдприемства, зокрема забезпечення захищеносп д1яльност1 шдприемств вщ негативних вплив1в зовшшнього середовища.
Мета дослвдження полягае у вивченш основних характеристик фшан-сово! стшкосп суб'екта господарювання та особливостей впливу чинниюв на