CC BY
13
Однак треба зазначити, що без покращення соцiально-економiчноl си-туацп загалом по кра!ни, неможливо досягти поставлених цiлей в окремому регiонi.
Л1тература
1. Оленьев В.В. Глобалистика на пороге ХХ1 века / В.В. Оленьв, А.П. Федотов // Вопросы философии. - 2004. - № 4. - С. 18-30.
2. Дорогунцов С. Сталий розвиток в управлшш еколого-економ1чними системами / С. Дорогунцов, А. Федорищева, О. Ральчук // Економжа Украши : полггико-економ1чний журнал. - 2001. - № 1. - С. 74-83.
3. Буркинский Б.В. Экономико-экологические основы регионального природопользования и развития : монография / Б.В. Буркинский, В.Н. Степанов, С.К. Харичков. - Одесса : Изд-во "Феникс" / ИПРЭЭИ НАН Украины, 2005. - 575 с.
4. Андреева Н.Н. Экологически ориентированные инвестиции: выбор решений и управление : монография. - Одесса : ИПРЭЭИ НАН Украины, 2006. - 536 с.
5. Сталий розвиток територ1ально1 громади: управлшський аспект : монограф1я / за ред. Ю.О. Куца, В.В. Мамоново!. - Харгав : Вид-во ХарР1 НАДУ "Мапстр", 2008. - 335 с.
6. Офщшний сайт Харювсько! обласно! Державно! адмшютраци. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kharkivoda.gov.ua/ru/.
Барун М.В. Современные подходы к оценке проблем и конкурентных преимуществ устойчивого развития региона (на примере Харьковской области)
Проанализированы существующие подходы по использованию инструментария в системе оценок развития региона, определены проблемы и конкурентные преимущества природно-ресурсного потенциала, социального и экономического развития Харьковской области при помощи SWOT-анализа.
Ключевые слова: устойчивое развитие, инструментарий, проблемы, конкурентные преимущества, регион.
Barun M. V. The modern approach to the appraisal of problems end of competitional edges of stable development of the region (an example of Kharkov region)
The existent approaches to the use of tool in the system estimations of development of region were analyzed in article. The problems and competitional edges of natural-resource potentional, social and economic development of Kharkov region were certained by SWOT-analysis.
Keywords: stable development, tool, problems, competitional edges, region.
УДК 631.15:658.011 Ст. викл. Л.В. Демедюк -
Львiвський нащональний аграрний унтерситет
ПРОБЛЕМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ПРИМ1СЬКО1 ЗОНИ
Дослщжено тенденцп розвитку особистих селянських господарств примюько! зони. Визначено перспективи забезпечення сталост цих господарств.
Ключовг слова: особисте селянське господарство, примюька зона, сталий роз-виток.
Постановка проблеми. Особист селянсью господарства е основними виробниками продукцп сшьського господарства. Велика кшьюсть таких господарств (понад 320 тис. у Льв1вськш обл. у 2010 р.), визначальна роль у
сшьськш економщ зумовлюють необхiднiсть у проведеннi дослщжень не тiльки тенденцiй 1х розвитку, а й сталостi розвитку. Зпдно зi Стратегieю ста-лого розвитку Укра!ни, сталим е такий розвиток, який задовольняе потреби суспшьства, не ставлячи пiд загрозу спроможнiсть майбутшх поколiнь задо-вольняти сво1 потреби. Стадий розвиток - це система взаемоузгоджених уп-равлшських, економiчних, сощальних, природоохоронних заходiв, спрямова-них на формування системи суспiльних вiдносин на засадах довiри, партнерства, солщарносл, консенсусу, етичних цiнностей, безпечного навколишньо-го середовища, нацiонадьних джерел духовность В основi сталого розвитку лежать невщ'емш права людини на життя та повноцшний розвиток [1]. Кон-цепцiя сталого розвитку стосуеться не лише сшьськогосподарських пiд-приемств, а й особистих селянських господарств, зокрема розташованих у примiськiй зош. Анадiз останнiх публiкацiй. Вирiшенню проблеми розвитку особистих селянських господарств та сталосп сшьськогосподарського вироб-ництва присвячеш працi П.С. Березiвського, Н.1. Василенько1, Ю.€. Кирилова та 1.В. Осадчук [1-3]. У кра!ш прийнято Стратегiю сталого розвитку Укра-1ни [4]. Однак Стратегiею не передбачеш заходи щодо забезпечення стадостi розвитку особистих селянських господарств.
Метою роботи е визначення тенденцш розвитку особистих селянських господарств примюько! зони та напрямiв забезпечення його сталосп.
Виклад основного матер1алу. Особисп селянсью господарства е од-шею з форм самозайнятостi сiльського населення, спрямовано! на самозабез-печення продуктами харчування в умовах недосконалосп сощально-еконо-мiчних систем та неможливостi отримання шших видiв доходiв на достатньо-му рiвнi. Основною 1хньою перевагою, порiвняно з iншими формами зайня-тостi, е значне зниження економiчних i соцiадьних ризикiв, хоча за низького рiвня задоволення матерiадьних i духовних потреб сiльських жителiв. Тому найбшьшого розвитку такi господарства набувають в умовах сощально-еко-номiчних криз, коли стутнь самоексплуатацп 1х власниюв зростае. В умовах економiчного зростання, тдвищення рiвня зайнятосп i доходiв сiльського населення 1хне значення в економщ сiльського господарства i сшьських до-могосподарств знижуеться.
Основне функцiонадьне призначення особистих селянських господарств полягае у забезпеченш господарюючо! шм'1 продуктами харчування власного виробництва. Для характеристики ступеня виконання ще! функцп дослiдники використовують показники обсяпв виробництва i споживання продукпв харчування на одну особу в особистих селянських господарствах.
Упродовж 2000-2010 рр. господарства населення Львiвськоl обл. змен-шили валове виробництво продукцп сiльського господарства у порiвнянних цiнах 2005 р. з 3592,4 до 3083,7 млн грн, тобто на 14,2 %. При цьому темпи скорочення обсягiв виробництва продукцп рослинництва були значно вищи-ми, порiвняно з аналогiчним показником у тваринництвь Питома вага господарств населення у загальному обсязi вироблено! продукцп за дослщжуваний перiод зменшилася з вiд 90,8 до 73,7 %.
Скорочення обсяпв виробництва в господарствах населення вщбулося на фонi збiльшення використовуваноï ними площi сiльськогосподарських угiдь з 642,8 до 796,1 тис. га. Таким чином, виробництво продукцп з розра-хунку на 100 га сшьськогосподарських упдь скорочувалося значно вищими темпами вщ темпiв скорочення загальних обсяпв виробництва. Пошвш пло-щi сшьськогосподарських культур упродовж 2000-2010 рр. зросли з 311,0 до 319,8 тис. га, причому весь прирют склався за рахунок зернових i зернобобо-вих культур i овочiв. Питома вага пошвних площ у структурi сшьськогоспо-дарських угiдь у 2010 р. становила 40,1 %.
Особист селянськi господарства примiськоï зони мають значнi вщмш-ностi порiвняно з господарствами шших зон Львiвськоï обл. Вони проявля-ються насамперед у тому, що бiльша ïх частина мае натвнатуральний чи то-варний характер, тод^ як господарства шших зон - переважно натуральш i виробляють продукцiю майже виключно для власного споживання. З метою видшення групи примiських господарств ми провели статистичне групування адмiнiстративних районiв Львiвськоï обл. До примiськоï зони вщнесено господарства населення, розмiщенi безпосередньо бшя великих мiст Львiвськоï обл.: Пустомипвський, Стрийський, Сокальський, Самбiрський, Жовювсь-кий, Дрогобицький та Яворiвський. Внаслщок групування виявлено значнi вiдмiнностi у структурi посiвних площ у примюьких господарствах порiвня-но з господарствами шших зон. Також виявлено вщмшносп в розвитку галузi тваринництва. Як видно з даних табл. 1, у примюькш зош розмiщено 137,2 тис. га сшьськогосподарських упдь господарств населення, що стано-вить 42,9 % вщ загальноï площi по Львiвськiй обл. Структура посiвних площ у господарствах примюь^ зони вiдрiзняеться вiд аналогiчноï структури у господарствах, розмщених в iнших зонах.
Хоча питома вага зернових та зернобобових i техшчних культур приб-лизно однакова, питома вага посiвiв овочiв та картоплi значно вища за мен-шоï частки кормових культур. Таю вщмшносп у структурi посiвiв цiлком за-кономiрнi - до цього спонукае близькiсть ринку збуту овочевих культур i картопль Хотшося б вiдзначити надмiрно високу питому вагу зернових культур у структурi пошвних площ в особистих селянських господарствах, особливо у господарствах примюь^ зони.
Табл. 1. Структура поавних площ сшьськогосподарських культур
у господарствах населення, 2010 р.
Поивш rai^i У вих господарствах Зокрема в господарствах примюько! зони
площа, га частка, % площа, га частка, %
Всього, зокрема: 319,8 100 137,2 100
зерновi та зернобоб(ж культури 118,0 36,9 49,4 36,0
технiчнi культури 1,7 0,5 0,8 0,6
картопля 92,8 29,0 44,2 32,2
овочi 21,5 6,7 12,9 9,4
кормовi культури 85,8 26,9 29,9 21,8
Низька питома вага кормових культур у структурi пошвних площ зу-мовлена низьким рiвнем розвитку галузi тваринництва у примюькш зонi. У них зосереджено 78,3 тис. голiв велико! рогато! худоби (34,4 % вщ загально! кшькосп), зокрема корiв - 56,8 тис. голiв (37,4 % вщ загально! кiлькостi по областi) (табл. 2). Показники щшьност всiх основних видiв поголiв'я тварин на 100 ошб у примiськiй зонi, обсяпв виробництва продукцп на одну особу значно нижчi порiвняно з показниками шших зон Львiвсько! обл.
Спостер^аються значнi вiдмiнностi у питомiй вазi поголiв'я корiв у структурi погсшв'я велико! рогато! худоби. У господарствах примюько! зони у 2010 р. вона становила 72,5 %, що на 8,8 пунктiв бiльше, шж у господарствах iнших зон. Господарства примюько! зони володтоть значно меншим запасом працi порiвняно з господарствами вiддалених вiд великих мют районiв, адже !х власники, зазвичай, працюють на постiйнiй робота у мютах. Тому вони не мають змоги широко розвивати тваринництво, оскшьки це значно тру-домiсткiша галузь порiвняно з рослинництвом.
Табл. 2. Показники розвитку тваринництва в господарствах населення, 2010 р.
Показник Всього Зокрема
примгська зона шш1 зони
У вих господарствах населення
Чисельшсть сшьського населення, тис. оиб 1001,6 480,4 521,2
Поголш'я велико! рогато! худоби, тис. гол1в 227,7 78,3 149,4
Зокрема корш 151,9 56,8 95,1
Питома вага корш, % 66,7 72,5 63,7
Поголш'я свиней, тис. гол1в 186,8 72,5 114,3
Поголш'я усх вид1в птищ, тис. гол1в 4801,6 1929,1 2872,5
Виробництво молока, т. 633251 253590 379661
Виробництво м'яса, т. 95928 35571 60351
З розрахунку на 100 оиб сшьського населення
Поголш'я велико! рогато! худоби, гол1в 22,7 16,3 28,7
Зокрема корш 15,2 11,8 18,2
Поголш'я свиней, гол1в 18,7 15,1 21,9
Поголш'я усх вид1в птищ, гол1в 4,8 4,0 5,5
Виробництво молока на одну особу, кг 632 528 728
Виробництво м'яса на одну особу, кг 95,7 74,0 115,7
Задля збшьшення грошових надходжень вщ реалiзацi! продукцi! сiльського господарства вони розвивають так! галузi, як овочiвництво та кар-топлярство, а наприклад молоко, виробляють лише для власного споживання. Так само менш розвиненими порiвняно з вiддаленими районами е свинар-ство, птахiвництво, вiвчарство, кролiвництво тощо, адже тварини потребують постiйного, щоденного догляду, що внаслщок зайнятостi на роботi в мютах не вдаеться забезпечити.
Проблема сталостi розвитку особистих селянських господарств тюно пов'язуеться з проблемою сталосп доходiв сiльських домогосподарств. У процеш економiчного аналiзу доводиться враховувати невщщльшсть проце-сiв, якi вщбуваються в економiчнiй дiяльностi сiльських родин i тенденцiях функцiонування особистих селянських господарств. Шумпетер Й., окреслю-
ючи чинники, яю визначають економiчнi дiï фермера, вщзначив: тривалий досвiд, зокрема успадкований, навчив його, сюльки слiд вирощувати зерна, щоб отримати максимальний зиск. Досвщ навчив його вловлювати й врахо-вувати динамiку обсягу й штенсивносп попиту. Вiн дотримуеться оптималь-них обсягiв виробництва, як може, i змшюе ïх лише поступово тд тиском об-ставин [5, с. 24]. Очевидно, що змши в доходах е одшею з таких обставин.
У Львiвськiй обл. понад 200 тис. сшьських жителiв зайнят виключно в особистих господарствах. Це майже половина ошб працездатного в^ у сiльськiй мiсцевостi. У примюькш зонi вiдповiдний показник значно нижчий. Однак забезпечення сталосп доходiв сiльських родин як у вщдалених районах, так i у примюькш зош значною мiрою залежить вщ сталостi розвитку особистих господарств.
Сукупш ресурси з розрахунку на одне сшьське домогосподарство у Львiвськiй обл. у 2009 р. становили 3022,08 грн на мюяць, що на 1,0 % менше порiвняно з 2008 р. Зважаючи на те, що шдекс iнфляцiï у 2009 р. становив 12,3 %, можна констатувати зменшення сукупних ресурив домогосподарств на 13,4 %. У номшальному вираженнi зменшилися доходи домогосподарств у вигл_вд оплати працi, доходiв вiд пiдприемницькоï дiяльностi та самозайня-тостi. Загальне збiльшення сукупних ресурив домогосподарств вiдбулося виключно завдяки збшьшенню пенсiйних виплат.
Доходи вiд продажу сшьськогосподарсь^ продукцiï сiльськими до-могосподарствами у 2009 р. становили 2103,96 грн на одне домогосподарство (на 0,2 % бшьше ж^вняно з 2008 р. у номшальному вираженш i на 12,0 % менше - в реальному вираженш). Вартють спожшш продукцп, отриманоï з особистого тдсобного господарства та вщ самозагопвель, за цей час зросла з 4524 до 4879 грн, тобто на 7,8 % у номшальному вираженш. У реальному вираженш вона також зменшилася - на 4,3 %.
В умовах соцiально-економiчноï кризи початку 90-х роюв минулого столтя сiльськi жителi компенсували скорочення доходiв пiдвищенням штен-сивностi використання власноï працi в особистих господарствах. Це знаходило свое вираження у розширенш посiвних площ сiльськогосподарських культур, нарощуванш чисельностi поголiв'я тварин i загальному збiльшеннi обсягiв виробництва продукцп. В умовах сучасноï кризи селянам вдалося значно збiль-шити доходи вiд ведення особистих господарств. Це може св^ити про посту-пове вичерпування можливостей iнтенсифiкацiï виробництва в цих господарствах. Очевидно, що складна демографiчна ситуащя, процеси старшня сiльсь-кого населення, масова м^ащя за кордон значно скоротили загальний запас працi, який може використовуватися в особистих господарствах.
Висновок. Забезпечення сталосп сшьськогосподарського виробництва в сучасних умовах перетворюеться у складне завдання. Очевидно, що вщ-повщш заходи з боку уряду чи оргашв мiсцевого самоврядування щодо його стимулювання можуть виявитися неефективними. Так, незважаючи на значш кошти, видiленi урядом для реалiзацiï програми розширення чисельностi по-голiв'я корiв у особистих селянських господарствах, реально воно впродовж багатьох роюв скорочуеться. Тому потрiбно змиритися з тим, що обсяги ви-
робництва i реатзацп продукцiï особистими селянськими господарствами скорочуватимуться й надалi. Основнi зусилля варто сконцентрувати на роз-робленш органiзацiйно-економiчного механiзму забезпечення сталостi ви-робництва в сiльськогосподарських пiдприeмствах.
Л1тература
1. Берез1вський П.С. Особисте селянське господарство: ретроспектива i синергетика перспектив розвитку / П.С. Берез1вський // Трансформащя сшьського господарства та села. -Льв1в : Вид-во ЛНАУ, 2010. - С. 123-133.
2. Василенька Н.1. Диверсифжащя виробничо! д1яльносп сшьського населення Льв1всь-ко1 обласп / Н.1. Василенька // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2010. - № 3.
- С. 80-86.
3. Кирилов Ю.С. Розвиток малих форм господарювання на сел1 в умовах глобашзацп / Ю.С. Кирилов, 1.В. Осадчук // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2010. - № 7.
- С. 91-98.
4. Стратепя сталого розвитку Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.who-is-who.com.Ua/bookmaket/ust/6/61.html.
5. Шумпетер Йозеф А. Теор1я економ1чного розвитку: Дослщження прибутгав, катталу, кредиту, вщсотка та економ1чного циклу : пер. з англ. В. Старка. - К. : Вид. д1м "Киево-Моги-лянська академ1я", 2011. - 242 с.
Демедюк Л.В. Проблемы устойчивого развития личных крестьянских хозяйств пригородной зоны
Исследованы тенденции развития личных крестьянских хозяйств пригородной зоны. Определены перспективы обеспечения устойчивости этих хозяйств.
Ключевые слова: личное крестьянское хозяйство, пригородная зона, устойчивое развитие.
Demedyuk L.V. Challenges of sustainable development of subsidiary farms suburbs
Investigated trends in private farms suburbs. Determined the prospects for sustainabi-lity of these farms.
Keywords: private peasant farms, suburban area, sustainable development.
УДК [504:330.53]:630 *6 Астр. Л.М. Пелиньо1 - НЛТУ Украши, м. Львв
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО ОБЛ1КУ НА ПВДПРИСМСТВАХ Л1СОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто теоретичш засади формування системи еколопчного облжу люових шдприемств, визначено основш складники ще! системи. Наведено класифжащю еко-лопчних витрат люових шдприемств. ОбГрунтовано необхщшсть складання звггнос-т про сталють розвитку тдприемствами люового сектору.
Ключовг слова: еколопчний облж, зв1тшсть про сталють розвитку, еколопчний менеджмент, еколопчш вигоди, еколопчш витрати.
У сучасних умовах розвитку економжи ринковi аспекти витiсняють еколопчш питання дiяльностi лiсових пiдприемств, саме тому формування та розвиток ефективних систем еколопчного менеджменту та еколопчного аудиту вкрай необхщне. Однак !х створення та функцюнування е неможли-
1 Наук. кер1вник: доц. Л.1. Максим1в, канд. екон. наук
