CC BY
25
чении деревообрабатывающих предприятий, использование устаревших форм аукционных торгов необработанной древесиной, неподготовленность отечественных производителей к требованиям европейских рынков ставят под сомнение перспективы экономического роста деревообрабатывающей промышленности. Определены причины низкой инвестиционной привлекательности, а также направления совершенствования деятельности в сфере деревообрабатывающей промышленности. Дана содержательная характеристика качественных изменений во внешней среде функционирования деревообрабатывающих предприятий и проведен анализ их убыточности. Проведена количественная оценка факторов, влияющих на финансовые показатели деятельности деревообрабатывающих предприятий, с использованием математических методов регрессионного анализа.
Ключевые слова: необработанная древесина, торговля, факторный анализ, регрессионная модель, аукционная торговля, убыточность, деревообрабатывающее предприятие.
Mnykh O.B., Hrechyn B.D. Some Current Problems in the Area of Untreated Wood Trade and Factor Analysis of the Activity of Woodworking Enterprises in Ukraine
Some actual problems in untreated wood trade in the external and domestic market are considered. It is proved that the gap in goals and resources of wood processing enterprises, the use of outdated forms of auctioned untreated wood, unpreparedness of domestic producers with European markets cast doubt on the prospects for economic growth timber industry. The reasons for low investment attractiveness, as well as areas of improvement in the woodworking industry are uncovered. The content characteristics of qualitative changes in the external environment of functioning of woodworking companies and their loss are given. A quantitative assessment of factors affecting the financial performance of the woodworking enterprises, using mathematical methods of regression analysis, is conducted.
Keywords: untreated wood, trade, factor analysis, regression model, the auction trade, loss, woodworking enterprise.
УДК 330.342.146:[332.122:338.43](477.87)
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК СГЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й ЗАКАРПАТСЬКО'1 ОБЛАСТ1
Т.В. Морська1
Дослщжено сощально-еконо]шчний розвиток сшьських територш Закарпатсько! обл. Здшснено об'ективне оцшювання сучасного стану сшьських територш. Обгрунто-вано шляхи активiзацil розвитку сшьських територш. Проаналiзовано господарську дь яльшсть шдприемств у межах сшьських територш Закарпатсько! обл. Охарактеризовано теритс^альну оргашзащю сшьськогосподарського виробництва та земельно-ресур-сний потенщал области Визначено невщкладш завдання щодо перспективи розвитку прського, сшьського господарства. Окреслено прюритети розвитку сшьського госпо-дарства, як повинш сприяти створенню умов для зростання економши та покращення сощального становища у сшьськш мюцевосп.
Ключовi слова: сощально-екож^чний розвиток, сшьсью територп, земельно-ре-сурсний потенщал, агропромисловий комплекс, сощальна iнфраструктура, зайнятiсть, безробтя.
Вступ. Важливим напрямком для обфунтування шляхiв активiзацií розвитку сшьських територш е об'ективна оцiнка íх сучасного стану. Цей аналiз
1 Ст. викл. Т.В. Морська, канд. екон. наук - Ужгородський торговельно-економiчний шституг КНТЕУ
грунтуеться на виборi вiдповiдних шдикаторш, якi характеризують процеси та явища, що вщбуваються на цих територiях, та сукупносп значно!' кiлькостi по-казникш, що дають змогу оцшити рiзнi аспекти життед1яльносп й господарю-вання сшьського населения. Вони охоплюють економiчнi та сощальш показни-ки, якi представлеш у вiтчизиянiй статистичнiй базi i достатньою мiрою сприяють виконанню поставленого завдання, яке, своею чергою, не обмежиться iдентифiкацiею параметрiв i тенденцiй розвитку сiльських територiй (загалом по областi та у розрiзi райошв, зокрема). На наш погляд, важливо: зосередитись на виявi конкретних проблем у контекстi дослiджуваних напряшв розвитку, що виникають у межах територш, i запропонувати шляхи й Мщативи щодо 'х усу-нення; врахувати вплив базових видiв економiчноí дiяльностi та галузей шфрас-труктури на вiдносне становище сiльських територш цього репону порiвияно з iншими регiонами кра'ни (усередненими значеннями загалом по кра'ш).
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Дослiджения проблем розвитку сшьських територiй займають вагому частку в сучасних науково-прак-тичних розробленнях. Вiдомими вченими у цш галузi е: М.А. Лендел, В.П. Мж-ловда, М.К. Орлатий, М.1. Пiтюлич, СМ. Писаренко, ВВ. Юрчишин, 1.В. Прокопа, П.Т. Саблук, Я.В. Шевчук та iншi науковщ-економкти цього напряму.
Мета i завдання дослвдження. Метою роботи е дослвдження особливос-тей розвитку сiльських територш Закарпатсько!' обл., окреслення кола ключо-вих проблем i перспективних шляхш !'х розвитку.
Виклад основного матерiалу. Серед регiонiв кра'ни Закарпатська обл. загалом характеризуеться:
• високим рiвнем депресивноси (з позицiй рiвня депресивноси подiляють реп-они з найвищим, високим, середнiм та низьким рiвнями) [2, с. 76-90];
• низьким рiвнем конкурентоспроможностi, що мае невисоку перспективу розвитку i потребуе активно!' державно! пiдтримки (за рiвнем конкурентоспромож-ностi - найвищим, високим, середтм, низьким - видiляють чотири кластери областей краши) [6];
• низьким рiвнем швестицшно! привабливостi (за швестицшною привабливiстю подiляють областi з високим, середтм та низьким рiвнями) [3].
• середтм рiвнем людського розвитку (за рiвнем людського розвитку регюни по-дiляють з високим, середтм i низьким людським розвитком) [4];
• вiдсталiстю за рiвнем проблемностi (подiляють областi на вщстал^ депресивнi, зони екологiчного лиха);
• умовно чистою теритс^ею (за рiвнем забруднення навколишнього природного середовища).
Наведене вище характеризуе передусш саме соцiально-економiчний роз-виток сiльських територiй Закарпаття, якг а) займають бiльшу площу репону; б) у сшьськш мiсцевостi проживае бiльшiсть населення регiону. Ускладнюють ситуацда й проблеми, пов'язанi з обмежешстю мiсць прикладання працi, пра-цевлаштуванням неконкурентоспроможних на ринку працi груп населення (непрацюючо'' молодi, осiб передпенсшного вiку); низьким рiвнем техиiчного оновлення та iнновацiйноí виробничо!' дiяльностi; низьким рiвнем залучення ш-вестицiй у розвиток територп. Господарську дiяльнiсть у межах сшьських територш Закарпаття здшснюють шдприемства добувно!' й обробно!' промисловостi,
лкового та рибного господарства, транспортш та будiвельнi органiзацií, закла-ди торгiвлi, вщпочинку, оздоровчо-лiкувального спрямування та iн.
У територiальнiй органiзацií сiльськогосподарського виробництва сшьських територiй Закарпаття видiляють три зони (низинна, передпрна, прсь-ка). Специфша земельно-ресурсного потенцiалу Закарпаття зумовила доволi об-меженi перспективи розвитку ще1" галузi, особливо в районах прсько!' природ-но-економiчноí зони. Проте, iз врахуванням iсторичних факторiв, сшьськогос-подарське виробництво займае ключове мiсце у життед1яльносп мiсцевого на-селення, тобто забезпечуе розвиток сфери зайнятосп мкцевого населення, мож-ливостi отримання потрiбних для проживання доходiв без вшзду з метою пра-цевлаштування за межi регiоиу. Варто зауважити, що сiльське населення Закарпаття значно переважае мкьке i становить 62,8 % (проти 31,1 % загалом у кра-íнi). Тут завжди була парцелящя землi, частка особистих селянських госпо-дарств у загальному обсязi виробництва валово1 продукцií сшьського господарства порiвияно з шшими регiонами Украши була значною i за радянських часiв (питома вага ОСГ, станом на 1990 р., становила 59,5 %).
Сiльське господарство в межах до^джуваних територiй характеризуемся низькою ефективнiстю, позаяк традищйно сiльськогосподарським ви-робництвом займаеться найбшьша частка населення регiону, а обсяги випуску та валова додана варткть цiеí галузi стабiльно скорочуються. Катастрофiчно зменшуеться частка основних засобiв сшьського господарства у сферi матерi-ального виробництва. Разом з цим, сшьське господарство вiдiграе важливу роль в економщ регiону, займаючи трете мкце за питомою часткою у валовш дода-нiй вартостi та випуску (тсля промисловостi й торгiвлi).
Бшьша частина територií Закарпатсько1 обл. (85 %) - гiрського типу. А це означае, що для ц сiльських територiй (передусiм, передгiрноí i гiрськоí зони) притаманне ведення гiрського сiльського господарства, що вирiзняеться своею специфiкою. Поряд з цим, сшьськогосподарську продукцiю виробляють виключно особисп селянськi господарства. Окрiм цього, прським районам при-таманнi Грунти з низькою родючктю. Для них характерш змиви Грунтiв пiд час паводюв, вiтрова ероз1я, оскiльки тут спостеркаються сильнiшi, нiж у рiвниннiй частиш, вiтри. На жаль, обсяги еродованих земель зростають. Земельнi площi, що обробляються, використовуються екстенсивно, оскiльки вноситься недос-татня кiлькiсть органiчних i мiнеральних добрив, зовсiм не проводиться коршне полiпшения лук i пасовищ. Бшьшсть господарств припинили активну природо-охоронну дiяльнiсть позаяк припинилося фшансування, вiдсутия належна мате-рiально-техиiчна база, чи то пак мотиващя. Це, зокрема, спричинило зниження i без того низько1 (порiвняно зi середньообласними значеннями) урожайностi ок-ремих сшьськогосподарських культур.
Водночас тут важливу роль ввдграють пасовища та луки, яга е вагомою кормовою базою для тваринницько1 галузi. За площею вони посдають значну частку у сшьгоспупддях регiону. Найвища ефективнiсть використання сшьськогосподарських упдь для виробництва тваринницько1 продукцií спостерi-гаеться у передпрних районах регiоиу. Вiвчарство, найбiльш територiально ро-зосереджена галузь тваринництва, наявне у всiх гiрських районах регюну, од-
нак характеризуется великою розбiжнiстю у виробництвi вовни на 100 га сшьськогосподарських упдь (вiд 5 до 142 кг за середнього значения у репош 44 кг на 100 га сшьгоспупдь).
Виробництво продукцií тваринництва у прськш зонi регiону е найбшьш ефективним, однак бшьшу частину продукцп вирощено у господарствах населення, тому вона характеризуеться високою собiвартiстю i трудомiсткiстю. По-ряд з цим сiльгоспвиробники зiштовхуються з такими проблемами як потреба долати значш ввдсташ до мiсць оргашзовано!' торгiвлi продуктами харчування, вiдсутнiсть транспортних засобiв. Створення мережi приймальних пунктов для прийому та перероблення сшьськогосподарсько!' продукцií дало б змогу вчасно отримувати 11 вiд виробнишв та збшьшити 11 обсяги, сприяло б економiчному пiднесенню регiону та матерiальному забезпеченню його жител1в.
Важливим чинником у формуванш структури i спецiалiзацií сшьського господарства е потреби у продукцп АПК, яш значною мiрою корегують обсяги виробництва сшьськогосподарсько!' продукцп. Ц потреби визначаються науко-во обфунтованими нормами споживання продовольства у розрахунку на душу населення i реальними можливостями 1х задоволення [4]. Як засвдаують ста-тистичнi даш, на сьогоднi продукцiя сшьського господарства Украши не забез-печуе повноцшно!' яккно!' структури харчового рацiону населення. Значно зменшилась калорiйнiсть рацiону харчування, особливо скоротилась частка продуктiв тваринного походження. Така ситуащя властива i для прських тери-торiй. Низький рiвень споживання м'яса 38 кг на одну особу) компенсуеться надшрним споживанням iнших продуктiв, зокрема картопл^ молока. Варто до-дати, що европейський р1вень споживання м'ясопродукпв на душу населення вищий у 2,5-3 рази. Ращональний рiвень споживання продукпв харчування мае включати: м'яса та м'ясопродуктав - 67 кг на душу населення, молока та молоч-них продуктiв - 395 кг, яець - 245 шт., риби та рибних продукпв - 15 кг, хль бопродуктiв - 104 кг, картоплi - 123 кг, овочiв - 110 кг, плодiв та ягiд - 43 кг, цукру - 38 кг. Зi зростанням доходiв населення структуро-формувальний вплив цього чинника буде вагомтим.
У гiрських районах частка сшьського населення змiнюеться вiд 59 % до 91 %, густота населення у 2-3 рази нижча порiвняно з рiвнинними. Через неза-довшьш стандарти середовища життедiяльностi та оплати пращ вщбуваеться постiйний вiдплив населення. Зi сшьсько!' мiсцевостi насамперед ви'жджають люди у працездатному вiцi, нердао з бшьш високим освiтнiм рiвнем. Як насль док, показники вщтворення сшьського населення погiршилися, iстотно зрю се-реднiй його вiк. Чисельнкть пенсiонерiв у розрахунку на 1000 сшьських меш-канцiв у вах гiрських районах перевищуе середньообласш значення. Склад-нiсть ситуацц шдсилюеться наявними проблемами доступу до базових можли-востей iснувания: продуктивно!' зайнятосп, освiти, медичного обслуговування, нормальних житлових умов тощо. Отже, незадовiльна демографiчна ситуацiя в гiрських районах призводить до деградацп трудового потенцiалу i трудових ре-сурс1в аграрно! сфери, додаткових труднощiв у процесi формування ринку ро-бочо1' сили в сшьськш мiсцевостi, ускладнюе становлення нових форм господа-рювання, скаж1мо, фермерства. Хоча у прських районах сшьське господарство i
залишаеться одшею з основних сфер докладання пращ, однак бтьша частина працiвникiв зайнята у сферах пошти та зв'язку, транспорту, освiти та лiсового господарства.
На сьогодш надзвичайно потужним галышвним чинником розвитку гiрського сiльського господарства е фiиансовi ресурси та каттальш вкладення у галузь, якi з розрахунку на 1 га сшьськогосподарських угiдь е найнижчими в УкраЫ. Частка iнвестицiй в гiрськi райони в загальнш структурi iнвестицiй, спрямованих в Украшу, е мiзерною i щороку скорочуеться. У гiрських районах обсяги швестицш знизились у три рази (Свалявський, Рахiвський р-ни). Не сти-мулюе приплив iнвестицiй у прське стьське господарство i чинний Закон Украши "Про статус прських населених пунктiв в УкраМ".
Перспективи розвитку прського стьського господарства, на наш погляд, пов'язаш з реалiзацiею низки завдань щодо (рис. 1): тдвищення продуктивностi та ефективносп стьськогосподарського виробництва; налагодження виробниц-тва оргашчно!' продукцп; диверсифшацп сiльськогосподарськоí д1яльностц роз-будови виробничох i сощальнох iнфраструктури. Окресленi прiоритети розвитку стьського господарства повиннi сприяти формуванню конкурентоспроможних господарств i сталому розвитку галузь Водночас вони створюють умови для зростання економ!ки та покращення сощального становища у сiльськiй мiсце-восп, що особливо важливо для прських територш. Проте варто додати, що гiрськi райони - це територп, якi самотужки не здатнi виршити велику к1ль-кiсть соцiально-економiчних та еколопчних проблем i через це потребують постiйноí державноí допомоги.
Напрями розвитку сшьськогосподарського виробництва прських райошв ЗакарпатськоТ област1
Диверсифкащя Проведения заход1в з налагодження сшьськогосподарськоТ д1яльност1 виробництва орган1чноТ продукц1Т
Створення ¡нтегрованих агроструктур
Вщновлення виробництва традищйних с1льгосикультур (льону, тютюну)
Залучення сшьськогосподарських упдь до системи охорони природи \ культурно! спадщини
Пщвищенняефективност1використаннясшьськогосподарських упдь
Рис. 1. Прюритетм напрямки розвитку гiрського стьського господарства
Протягом остантх двадцяти рокiв у краЫ вiдбуваеться реформування агропромислового комплексу з метою розвитку рiзних форм власносп на селi, полегшення умов господарювання, сприяння розвитку ОСГ. Однак прсью насе-ленi пункти доа не отримали достатньоí уваги та тдтримки з боку держави.
Державна допомога для ОСГ прських територш е недоступною:
• через обмежеш можливостi збуту сшьгосппродукщ'1, оскшьки дотаци на розви-ток скотарства, свинарства, вiвчарства виплачують тiльки у разi реамзаци пере-робному шдприемству;
• переважно у домогосподарствах бшьше двох корiв не утримують, а компенса-цiю виплачують фiзичним особам, яю утримують 3 i бшьше корiв;
• сiльськогосподарськi кооперативи (виробничi й обслуговуючi), котрим вщшко-довують 40 % витрат, здiйснених у поточному рощ сшьськогосподарським об-слуговуючим кооперативом (на придбання насiння багаторiчних трав, добрив з урахуванням норм та iз розрахунку 0,5 га пасовища на 1 голову; закушвлю но-во1 сiльгосптехнiки, потрiбноl для кормiв; матерiалiв для облаштування примь щення та нового обладнання, потрiбного для створення молокозбирального пункту), не поширеш у гiрськiй мiсцевостi.
Компенсащя 50 % вартостi придбаних у юридичних осiб машин та обладнання для мехашзацп ферм е можливою тiльки за наявностi достатшх за-ощаджень для закупiвлi техшки та обладнання, яких в ОСГ ирських районiв не-мае через низький рiвень товарностi сiльськогосподарськоí продукцп, недос-тупнi кредитнi ресурси.
Зидно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 2 березня 2011 р., № 246 (у редакцп постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 23 квггня 2012 р., № 342) дотащя за молодняк виплачувалась фiзичним особам за утримання молодняку велико"1 рогато"1 худоби (далi - молодняк), який народився в 1х госпо-дарствах, та збереження його до певного вшу на дату подання вiдповiдних до-кументiв: 250 грн за голову - за молодняк вшом вщ 3 до 5 мюящв; 500 грн за голову - за молодняк вшом вщ 6 до 8 мюящв; 750 грн за голову - за молодняк вшом вiд 9 до 11 мюящв (включно). На жаль, у ирських районах намггилась тенденцiя недовiри до такого роду бiзнесу. Зниження ринкових цiн на живу худобу i за забiйну цiну у 2002-2003 рр. зумовило згортання дiяльностi тих пооди-ноких для гiрськоí мiсцевостi фермерських господарств, якi утримували бiльше 10 корiв. Бiльшiсть, насамперед молодих родин. шукають iнших варiантiв док-ладання сво"1х трудових зусиль, вiдбуваеться штенсивний вiдтiк робочо"1 сили у рекреацшно-туристичну сферу. А тому впродовж дослщжуваного перiоду прос-тежуеться стабiльне зменшення поголiв,я ВРХ, а посiвнi площi становили в се-редньому 190,2 тис. га (рис. 2).
100
а б
Рис. 2. Змта поавних площ основних альськогосподарських культур (а) та поголiв 'я ВРХ (б) упродовж 2006-2013 рр.
Зазначене вище змушуе констатувати, що мехашзм регулювання стьсь-когосподарського виробництва у ирських умовах неефективний, юнуе цшкови-те ^норування розвитку ОСГ. Вочевидь, що декларащя державно"1 пiдтримки
ОСГ (ст. 10 Закону Украшу "Про особисте селянське господарство") ще не га-рантуе й реального втiления, а даюча система регулювання аграрного виробниц-тва у прських умовах неефективна з основних позиций: не долаються кризовi тенденцií, не забезпечуеться стимулювання виробництва сiльськогосподарськоí продукцií та розвитку аграрного ринку.
Приеднуемось до думки, що особливу увагу у межах прських сшьських територiй потрiбно придшити розвитку тих галузей, якi не е кашталомкткими i не потребують значних бюджетних витрат [5, с. 150]. Одшею з таких перспек-тивних сфер е сiльський зелений туризм. Значний потенщал у прських районах мають деревообробна промисловiсть, виробництво електроенергií та розвиток санаторно-курортноí галузi i за умов iнвестувания та податкових пiльг мають перспективу стати прибутковими.
Гiрськi територп мають значний потенцiал щодо виробництва еколопч-но чистоí продукцií тваринництва. Це науково обгрунтовано у працях украшсь-ких вчених [1, 34], в яких, зокрема, наголошено на напрацьованосп власних са-мобутнiх технологш генезису тваринницькоí продукцп, якi вiдрiзияються вiд традицiйних. Зростання контингенту вщпочивальникш теж розширюе можли-востi збуту еколопчно чистоí тваринницькоí продукцií.
Сшьське населення Закарпатськоí обл. характеризуеться шдвищеною мiграцiйною здатнiстю, зокрема, розвитком маятниковоí мiграцií. Кошти заро-бiтчан здебшьшого вкладаються у покращення житлових умов. Тут показники введення в експлуатацда житла у сiльськiй мiсцевостi на особу перевищують усередиенi по краЫ. У сшьських поселеннях наявнi надлишки економiчно активного населення. 1снуе безробiття, низький рiвень дiловоí активности Тенден-цií, якi характеризують демографiчну ситуацiю дослiджуваних територiй, збшь-шують (посилюють) ресурснi потреби для виршення соцiальних та екологiчних проблем.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. На сьогодш с1льсь-кi територií Закарпатськоí обл. е малопридатними для розвитку шдприемниц-тва, позаяк характеризуються низьким р1внем комунiкацiй, обслуговуючоí iн-фраструктури, квалiфiкацií персоналу тощо. Тiльки в незначнш кiлькостi с1льських населених пунктiв прикордонних районiв або ж примiськоí територп обласного центру, кнують можливостi пiдвищения дiловоí активностi завдяки розмiщенню потужних склад1в, загот1вельних пунктiв тощо та й шфраструктура тут визначально сформована на кращому рiвнi.
Тенденцiею, що формуе демографiчну ситуац1ю у Закарпатськш обл., е сповiльнения темпiв скорочення загальноí чисельностi населения. Вперше за 18 ротв зростае чисельнкть населения, зокрема сiльського. Високий (як для су-часноí Украíни) природний прирiст населения характерний для районв гiрськоí i передгiрноí зон Закарпаття. Природне скорочення населення властиве районам, що межують зi Словаччиною та Угорщиною. Залишаеться гострою проблема безробитя у сiльськiй мiсцевостi.
Головною причиною безробитя сшьського населення е стагнацшш прояви у розвитку сшьськогосподарського виробництва, особливо в умовах прських райошв. Сiльське господарство в межах дослщжуваних територiй характе-
ризуеться низькою ефектившстю, позаяк традицiйно сiльськогосподарським ви-робництвом займаеться найбшьша частка населения регюну, а обсяги випуску та валова додана вартiсть цiеí галузi стабшьно скорочуються. Зменшуеться частка основних засобiв сшьського господарства у сферi матерiального виробниц-тва. Разом з цим, сшьське господарство ввдграе важливу роль в економiцi реп-ону, посiдаючи трете мiсце за питомою часткою у валовiй додашй вартостi та випуску.
Лiтература
1. Битер О. Р1вень життя сшьського населенна: проблеми i перспективи / О. Битер. - Львiв : Вид-во "Украшсью технологи", 2005. - 288 с.
2. Заставший Ф.Д. Депресивт регюни Украши: аналiз, оцшка, проблеми / Ф.Д. Заставший // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - 2005. - № 1. - С. 76-90.
3. 1нвестицшна привабливiсть Захщного регюну Украши : монографiя / 1РД НАН Украши; наук. ред. С.О. 1щук. - Льв]в, 2011. - 212 с.
4. Копитко В. Чинники формування регiональних особливостей розвитку АПК / В. Копит-ко // Вюник Льв]вського державного аграрного ушверситету. - Сер.: Агроiнженернi дослщжен-ня. - Льв]в : Вид-во Льв]вського ДАУ. - 2006. - 792 с.
5. Штюлич М.М. Економiчна оценка швестицшно! привабливостi гiрських територш Кар-патського регiону / М.М. Штюлич // Соцiально-економiчнi проблеми сучасного перiоду Украши. Актуальн1 проблеми регионального розвитку : зб. наук. праць / 1РД НАН Украши; вщп.ред. В С. Кравцв. - Льв1в. - 2012. - Вип. 6 (98). - 420 с.
6. Писаренко С.М. Сусшльно-теритс^альш системи в теоретичних концепцшх регiоналiз-му / С.М. Писаренко // Соцiально-економiчнi дослiдження в перехщний перiод Регюнально! сус-пшьно! системи : зб. наук. праць. - 2004. - Вип. 3, ч. 1. - С. 31-38.
7. Шевчук Я.В. 1нфраструктурний потенщал шновацшного розвитку сшьських територш (на прикладi Карпатського регiону) / Я.В. Шевчук // Концептуальт засади шновацшного розвитку сшьських територш у посткризовий перюд: на прикладi Карпатського регюну Украши : наук. доповщь / за ред. В.В. Борщевського; 1РД НАН Украши. - Льв]в, 2012. - 57 с. - С. 33-42.
Надшшло до редакцп 10.12.2015 р.
Морская Т.В. Социально-экономическое развитие сельских территорий Закарпатской области
Исследовано социально-экономическое развитие сельских территорий Закарпатской обл. Осуществлена объективная оценка современного состояния сельских территорий. Обоснованы пути активизации развития сельских территорий. Проанализирована хозяйственная деятельность предприятий в границах сельских территорий Закарпатской обл. Охарактеризована территориальная организация сельскохозяйственного производства и земельно-ресурсный потенциал области. Определены первоочередные задачи по перспективам развития горного сельского хозяйства. Обозначены приоритеты развития сельского хозяйства, которые должны способствовать созданию условий для роста экономики и улучшения социального положения в сельской местности.
Ключевые слова: социально-экономическое развитие, сельские территории, земельно-ресурсный потенциал, агропромышленный комплекс, социальная инфраструктура, занятость, безработица.
Morska T. V. Socio-economic Development of Rural Areas of the Transcarpathian Region
The research is aimed at studying the characteristics of the rural development of the Transcarpathian region, to identify key issues and range of prospective ways of development. The socio-economic development of rural areas of the Transcarpathian region is studied. Objective assessment of the current state of rural areas is made. The ways to enhance rural development are found. The economic activity of enterprises within rural areas in the Transcarpat-hian region is analysed. The territorial organization of agricultural production and land reso-
urce potential of the region is characterised. Some priorities regarding the development of mountain agriculture are defined. The priorities for agricultural development, which should help create the conditions for economic growth and improve social conditions in rural areas, are outlined. The priorities for the development of agriculture should promote a competitive economy and sustainable development of the industry. At the same time they create conditions for economic growth and improve social conditions in rural areas, which is especially important for mountain areas.
Keywords: socio-economic development, rural development, land and resource potential, agriculture, social infrastructure, employment, unemployment.
УДК 338.43
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ПРАВОВ1 ФОРМИ ПЩПРИ6МНИЦТВА У
СГЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВ1 ТА ПОТРЕБА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ IX ФУНКЦЮНУВАННЯ
Т. Т. Небоженко1'2
Конкретизовано органiзацiйно-правовi форми шдприемництва, як використову-ють у сшьському господарствi Украши. Проаналiзовано динамшу юлькосп рiзних ви-дiв пiдприeмств, що провадять свою дшльшсть у сiльськогосподарськiй сферi. Наголо-шено на потребi законодавчого закршлення основоположних принципiв державно! шд-тримки сшьськогосподарських товаровиробникiв, так як системнiсть i стабiльнiсть. Доведено потребу державного регулювання функцiонування пiдприeмницьких структур у сшьському господарство котра виникла через вщсутшсть чинного документа, особливо з потребою планування подальшого розвитку агропромислового сектору на тактичному та стратепчному рiвнях.
Ключовi слова: сшьське господарство, пiдприeмство, фермерське господарство, агропромисловий комплекс, особисте селянське господарство.
Вступ. Стабiлiзацiя i пожвавления сiльськогосподарського виробництва, створення сприятливих умов всiх форм господарюванщя та розроблення меха-нiзмiв !х ефективного державного регулювання - це не тальки важлива еконо-мiчна задача, але й складна економiчна проблема. I оскiльки за роки реформу-вания агропромислового комплексу з'явилися рiзнi типи пiдприемств: приватш, державнi, унiтарнi державнi, мунiципальнi, колективш, кооперативи та союзи кооператорiв, акцюнерш товариства рiзного типу, селянськi фермерсью, шд-собнi господарства та ш. - потрiбно визначити, якi iз органiзацiйно-правових форм сiльськогосподарських пiдприемств е найбшьш життездатними у сучас-них економiчних умовах та встановити, чи потрiбним наразi е державне регулювання шдприемств агропромислового комплексу Украши.
Анал1з останн1х наукових досл1джень та публжацш. Рiзнi аспекти ор-гашзацп та функцiонувания с1льськогосподарськпх п1дприемств в УкраМ пок-ладено в основу дослщжень таких сучасних вчених, як 1.Ф. Баланюк, О.1. Жук [1], Л. Гнатишин [2], АО. Гужаров [3], Т.1. Дьолог [4]. Важливим та не вивче-ним до кшця залишаеться питання потреби або недоцшьноста державного регу-
1 acnip. Т.Т. Небоженко - Льв1вський НУ BeTepHHapHoï медицини та бiотехнологiн iM. С.З. Гжицького;
2 наук. кергвник: доц. С.1. Поперечний, канд. екон. наук
