CC BY
40
УДК 330.131.5
ПРОБЛЕМИ ОЦ1НКИ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНИХ АКТИВ1В 1ННОВАЦ1ЙНО-ОР1СНТОВАНИХ П1ДПРИеМСТВ
К.В. Ковтуненко, к.е.н., доцент Л.В. Скороходова
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Ковтуненко К.В., Скороходова Л.В. Проблемы оцт-ки ттелектуальних активгв тновацшно-оргентованих тдприемств.
У статт розглянуто фактори, що сприяють ускла-дненню оцiнки штелектуальних активгв сучасних ви-робничих тдприемств, наведено основт етапи процесу оцiнювання штелектуальних активгв таких тдприемств.
Ключовi слова: iнтелектуальний капитал, штеле-ктуальт активи, методи оцiнки
Ковтуненко К.В., Скороходова Л.В. Проблемы оценки интеллектуальных активов инновационно-ориентированных предприятий.
В статье рассмотрены факторы, способствующие усложнению оценки интеллектуальных активов современных производственных предприятий, приведены основные этапы процесса оценки интеллектуальных активов таких предприятий.
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, интеллектуальные активы, методы оценки
Kovtunenko K.V., Skorokhodova L.V. Problems of estimation of intellectual assets innovative well-off enterprises.
Factors which are instrumental in complication of estimation of intellectual assets of modern production enterprises are considered in the article, the basic stages of process of evaluation of intellectual assets of such enterprises are resulted.
Keywords: intellectual capital, intellectual assets, methods of estimation
1нновацшний розвиток, в найбшьш за-гальному розумшт, визначаеться тдви-щенням впливу шновацш на економiчне зростання. 1нновацшний аспект розвитку забезпечуеться ефективним використанням ште-лектуального катталу, достовiрна оцшка якого в сучасних умовах когттивно! економiки набувае актуальность Питання оцiнки iнтелектуального каттал в цiлому та окремо його складових е найбiльш вагомою i не вирiшеною в сучаснiй науковш практицi задачею. 1снуе багато неви-рiшених аспектiв, що ускладнюють процес оцiнки iнтелектуальних активiв, як1 потребують виршен-ня як на законодавчому рiвнi, так i шляхом надан-ня методичних рекомендацiй безпосередньо щодо процесу оцiнки. Виклад основного MaTepi&^y
Складнiсть, в першу чергу, продиктована сут-нiстю iнтелектуального капiталу, його структурою, яка мютить зокрема нематерiальнi еле-менти (переважно). Складно оцшити те, що е фь зично неосяжним та не мае матерiального вира-ження.
Метою статтi е виявлення аспектiв, що ускладнюють оцiнку iнтелектуальних активiв, а та-кож представлення повного, поетапного циклу ощнювання таких активiв на сучасному тд-приемствi.
Загальна процедура визначення вартостi ште-лектуального катталу тдприемства потребуе як визначення обекту дослiдження, так i вибору методики його оцшки.
Загальна тенденщя пiдходiв до аналiзу та оцшки складових штелектуального капiталу закладена Мiжнародною бухгалтерською федерацiею (International Federation of Accountants (IFAC)). У стандартах, розроблених федеращею, пропо-нуеться розглядати iнтелектуальний капiтал як та-кий, що структурно складаеться з трьох основних блошв: людський капiтал, капiтал вiдносин з зовтштм середовищем, структурний або оргат-зацiйний капiтал. За стандартами IFAC [1]: — людський каттал (human capital) - знання, на-вички, досвiд, що характернi певно! людиш i е невiд'емними вiд не!;
— каштал вщносин (relationship capital) - зов-нiшнi взаeмовiдносини з контрагентами еконо-Mi4Horo i сошального зовнiшнього оточення пiдприeмства: покупцi, постачальники мате-рiалiв, послуг, органи управлшня, фшансово-кредитнi установи;
— структурний (органiзацiйний) капiтал (structura l (organizational) capital) - специфжа дiяльностi шдприемства (органiзацiйна структура, методи управлiння, виробничi технологiï, тощо), що е невщдшьною складовою та мае цiннiсть перш за все для самого шдприемства, але може бути дуже шкава конкурентам.
Показник штелектуальних активiв, який харак-теризуе параметри потенцiалу створення вартостi, е надзвичайно важливим для шдприемства, ос-к1льки на сьогодш менша частина активiв орга-тзацд мае матерiальну основу, значно бшьша пропорцiя активiв мае нематерiальне походження.
Пiд нематерiальними активами розумiють не-монетарнi засоби, що не мають матерiалiзованоï форми, але мають варт1сть i можуть бути визнанi об'ектом права iнтелектуальноï власностi юри-дичноï чи фiзичноï особи, мають можливють бути вiдокремленi вiд пiдприемства, застосовуються власником (пiдприемством) бiльше нiж одного року i приносять економiчну вигоду, як у виглядi роялтi так й економп. Роялтi - це винагорода шдприемства за використання нематерiальних акти-вiв як безпосередньо на тдприемстш так й за ра-хунок часткового передання прав штелектуально1' власностi у форми дозволу на використання не-матерiальних активiв.
В активi балансу пiдприемства облжовуються нематерiальнi активи. Пiдприемства, зпдно чинному законодавству, володшть, самостiйно розпо-ряджаються i використовують нематерiальнi активи так саме як будь-який шший об'ект 1'х власно-сп. До них, зокрема, належать рiзноманiтнi права пiдприемства (право використання земельно1' дм-нки, виробничо1' площi тощо), патенти (право на винахщництво), торпвельш марки, лiцензiï, това-рнi знаки, авторсьш права.
Усi нематерiальнi ресурси незалежно вiд 1'х рiзноманiтностi складу мають спшьш риси що поеднують 1х у це поняття. Специфiчною рисою нематерiальних активiв е вщсутшсть матерiально-речовоï структури - неосяжш, не вiзуальнi, не мають фiзичноï оболонки. Також особливiстю не-матерiальнi активiв аналогiчно основним вироб-ничим засобам е вiдносна постiйнiсть 1х спожив-ноï вартостi протягом тривалого перiоду використання. Навiть певш види нематерiальних акти-вiв що не можуть бути вщдшеш ввд пiдприемства та вiдповiдно реалiзованi як самостшний об'ект (iмiдж пiдприемства), також забезпечують пiд-приемство додатковим доходом а саме, активно позначаються на шнцевих результатах дiяльностi пiдприемства, а тому 1х доцiльно розглядати як ресурси, що шдвищують активи пiдприемства.
Особливий характер нематерiальних активiв (через 1х вплив на виробничий процес та одночас-ний вплив факторiв зовшшнього середовища) ус-кладнюе достовiрнiсть оцшки ефекту 1х використання, не надае можливостi точно визначити суму прибутку, що може бути отримана вiд 1х використання. Однак беззаперечною лишаеться 1х зда-тнiсть приносити пiдприемству за умов 1х ефек-тивного використання додатковий дохiд або еко-номiю.
Вщповщно до Положення (стандарту) бухгал-терського облжу 8 «Нематерiальнi активи» видь ляють так1 1х групи [2]:
— право користування природними ресурсами -право користування надрами, шшими ресурсами природного середовища тощо;
— право користування майном - право користу-вання земельною дiлянкою*1, право користування будiвлею, спорудою, право на оренду примiщень;
— *1: {Лопчшше право користування земельною дiлянкою слщ вiднести до першо! групи нема-терiальних ресурсiв.};
— право на знаки для товарiв i послуг - право на товарш знаки i торговi марки, право на фiрмовi назви тощо;
— право на об'екти промислово! власностi - право на винаходи i кориснi модел^ право на про-мисловi зразки, право на новi сорти рослин, породи i лшп тварин, ноу-хау (англ. know-how «знати як») i т. д.;
— авторсьш та сумiжнi з ним права - право на ль тературш та музичш твори, програми для ЕОМ, право на рiзнi бази даних тощо;
— гудвш (англ. Good will);
— iншi нематерiальнi ресурси, наприклад право на провадження певно! дiяльностi.
Певнi складовi нематерiальних ресурсiв мають свiй змiст та специфжу. Так, право користування власниками земельних дмнок, iнших природних ресурав (водою, лiсом), виробничими примщен-нями обумовлено 1х цiльовим призначенням (ви-робниче або iнше). Власник нематерiальних ре-сурсiв може передати свое право користування ними шшому тдприемству без права 1х продажу, це означае, що останне не стае 1х власником, а лише може користуватися шею землею, шшими природними ресурсами. В Укра!ш при створенш сш-льних шдприемств украшський засновник може вносити до статутного фонду право на викори-стання земельно! дмнки, яка е його власшстю. За домовленiстю засновник1в це право мае бути ощ-нено за цшами свiтового ринку.
Право на винахщ - це закрiплене за власником i оформлене патентом право використовування технiчного, технологiчного та шшого рiшення. Патентування забезпечуе охорону винахщництва i надае правову захищенiсть передачi патенту шшо-му суб'екту ринкових вщносин з метою отриман-ня вщповщно! плати за його використання.
Право на промисловi зразки - це право на ви-користання авторських художньо-конструкто-рських ршень, що надають продукцп особливий зовшшнш вигляд, що в свою чергу забезпечуе пiдвищення попиту у покупщв. Промисловi зразки у виглядi об'емних моделей (посуду, меблiв, авто-мобм) i промислових рисунков (одеж1, тканин, харчових продукпв) широко використовуються в маркетинговш дiяльностi пiдприемств для збь льшення обсягу продаж1в продукцп i пiдвищення його конкурентоспроможностi. Пiдприемство як власник певних промислових зразюв може на три-вало! комерцшно1 основi передати право користу-вання ними шшим суб'ектам ринкових вiдносин з метою отримання вiдповiдного доходу.
Право на використання товарних знаков - це виключне право на використання створених тд-приемством-власником позначень (у виглядi слiв, малюнк1в тощо) власних товарiв з метою !х роз-рiзнення споживачами вiд аналогiчних товарiв ко-нкурентiв. Товарнi знаки рееструють у патентних органах, що забезпечуе !х правову охорону. Това-рш знаки пiдприемства розмiщуються безпосе-редньо на товарах, упаковках, документах, ярли-ках, шформацшних анонсах пiдприемства тощо.
Авторськ права - це виключне право юриди-чно! або фiзичноl особи, що створила науковий чи художнш твiр, програмне забезпечення на його видання, використання, публiчне виконання, реалiзацiю тощо. Кожна кра!на свiту мае законо-давство, яке передбачае умови визначення авто-рських прав за названими особами. В Укра!т програмне забезпечення ЕОМ вщноситься також до об'екпв авторського права й включае в себе про-грами на техшчних носiях з вiдповiдною доку-ментацiею для вирiшення пiдприемством рiзних господарських задач i автоматизовано! обробки шформацп. Вартiсть програмного забезпечення за-лежить вiд багатьох чинник1в, зокрема ввд завдань як1 здатне вирiшувати, оригiнальним воно е або стандартним, замовленим або розробленим безпо-середньо тдприемством. Власники бiльш доско-налого програмного забезпечення за однакових умов досягають кращих результатiв господа-рювання завдяки бiльш оперативному i точному виршенню господарських завдань, що стоять перед тдприемством. Цей вид нематерiальних акти-вiв може бути розповсюджений на комерцшно1 основi серед шших пiдприемств, з метою отримання економiчноl вигоди !х власнику.
Ноу-хау - це право на набутий виробничий i органiзацiйно-господарський досвщ технологiчнi рiшення, технiчну iнформацiю, що можуть забез-печити економiчну вигоду пiдприемству. Ноу-хау не патентуеться i не пiдтверджуеться iншими пра-вовими документами в протирiч праву на винахщ, однак воно е комерцшною таемницею тдприем-ства i вимагае ретельно1 охорони.
Специфiка джерела виникнення ноу-хау обу-мовлюе вiдсутнiсть його початково1 вартостi, од-нак ноу-хау може бути часткою вкладу в статут-
ний фонд тдприемства-власника ноу-хау при за-снуванш разом з iншими учасниками спшьного пiдприемства. Варлсть ноу-хау визначаеться за взаемною погоджешстю сторiн що е тдставою для здiйснення запису в установчих документах про прийняття нематерiальних активiв на баланс новостворюваного тдприемства.
Гудвiлл - вартiсть пiдприемства, що базуеться на дшово1 репутацп. В дане поняття вкладають все те що пов'язане з iмiджем (образом) тдприемства, зокрема: iм'я, дiловi зв'язки i партнерство, ступiнь довiри споживачiв тощо. Гудвiлл визначаеться рiзницею мiж вартiстю всього пiдприемства i ринковою варпстю його активiв, реалiзованих кожний окремо, або як рiзниця мiж фактичною цiною виплаченою за тдприемство, i балансовою вартiстю його майна. Ця рiзниця може бути доволi суттевою. На ll величину впливае ряд факторiв, що формують ушкальшсть пiдприемства: мiсце розташування, виробнича структура, структура управлiння, конкурентоздатнiсть продукцп, взаемовiдносини з покупцями тощо.
1нтелектуальш активи займають виключне мi-сце серед шших активiв i потребують особливих пiдходiв з точки хору ошнювання [2].
Труднощi в щентифшацп та структуризацil iнтелектуальних активiв ставлять тд сумнiв мож-ливiсть оцшки об'екту, що складаеться з трьох ча-стин, матерiальних чи неввдчутних, до того ж по-стшно взаемодiючих та утворюючих додаткову цшшсть за рахунок ефекту синергil [3].
Взявши до уваги особливють природи iнтелек-туальних активiв, важливою е спроба змоделюва-ти процес 1хнього оцiнювання. Доцiльно виокре-мити послщовш етапи процесу оцiнювання (рис. 1).
Весь процес ошнювання штелектуальних акти-вiв вiдображае складнiсть iдентифiкацil, виокре-млення та к1льк1сного вiдображення (грошового).
Слщ вiдмiтити, що проблема оцшки i управлiн-ня iнтелектуальними активами на мшро- та макро-рiвнях присвячена значна к1льк1сть праць науков-цiв-економiстiв, цi проблеми також вирiшуються у багатьох практичних розробках [5].
Складшсть оцiнки iнтелектуальних активiв по-в'язана з такими факторами:
— нел^щшсть компонентiв iнтелектуальних ак-тивiв;
— iнтелектуальнi активiв активи характеризу-ються значними неповернутими втратами, що е причиною пiдвищеного ризику;
— взаемозалежтсть, взаемопов'язанiсть мiж собою компоненпв iнтелектуальних активiв при-зводить до того, що загальна варпсть штелектуальних активiв перевищуе вартiсть окре-мих !х елементiв.
Нижче, наведено ам основних етапiв оцiнки штелектуальних активiв, що включають весь процес оцшки - вщ визначення об'екту оцiнки до отримання безпосереднього результату вимiру (в грошовш або вiдноснiй формi).
1. Визначення об'екту оцiнювання та бажаних результапв -___-
2. Визначення мети та завдань ошнювання -^_______UZ-
3. Побудова параметрiв моделi оцiнювання -HZ-
4. Визначення к1льк1сних i як1сних критерпв оцiнки -HZ-
5. Вибiр конкретного методу ощнювання -ZD HZ-
6. Лдаптацiя методiв оцшки та вимiру -^_______UZ-
7. Визначення та опрацювання необхiдних даних -___-
Рис. 1. Етапи процесу оцiнювання iнтелектуальних активiв
В цшому, необхiдно вiдзначити, що сучасне економiчне середовище е настiльки нестабшьним i ризиковим, що традицiйнi методичш iнструменти, як1 базуються на принципах бухгалтерського облшу, е не зовам адекватними умовам сього-днiшнього дня. Не надають можливiсть прове-дення комплексно! достовiрноi оцiнки i бшьшють методiв визначення ефекту вiд використання ком-понентiв iнтелектуального капiталу, ринково! капiталiзацii, матричнi методи [5]. Значна шль-к1сть факторних методiв побудована на обмеженш кiлькостi чинник1в впливу. До того ж, здебшьшого не враховуеться вплив яшсних показнишв, яш, в свою чергу, визначають шнцевий результат використання iнтелектуального продукту.
1снують як фiнансовi, так i не фiнансовi методи оцiнки штелектуального капiталу, табл. 1.
Зокрема до не фшансових методiв оцiнки штелектуального катталу вiдносять: — для оцшки людського капiталу (iндивiдуальноi компетенцп) можна використати наступнi по-казники:
1) структура кадав пiдприемства i управ лш-ня ними;
2) стушнь задоволеностi працiвникiв;
3) обсяг продаж1в в розрахунку на кожного прашвника, в тому числi в адшшстрацп;
4) додана вартiсть в розрахунку на кожного прашвника, в тому чи^ в адшшстрацп;
5) освгга працiвникiв;
6) досвiд працiвникiв, стаж за даною про-фесiею;
7) витрати на освiту в розрахунку на одного прашвника;
8) шльшсть робочих дшв на пiдвищення квалiфiкацii персоналу за рiк;
9) плиншсть кадрiв.
— споживчий капiтал ошнюеться показниками:
1) склад клiентiв, методи та способи взаемо-зв'язку з шдприемством, ступiнь !х задоволення;
2) прибуток пiдприемства в розрахунку на одного замовника;
3) обсяг продаж1в в розрахунку на одного замовника;
4) шльшсть iмiджевих ктенпв пiдприемс-тва;
5) к1льк1сть ктенпв та час !х прихильностi до шдприемства як до партнера;
6) дублювання замовлень.
— оргашзацшний капiтал може бути оцшено на-ступними показниками:
1) розмiри охоплення, функцп та мiсця зас-тосування шформацшних систем;
Тaблиця 1. Методи оцiнки iнтелектyaльного кaпiтaлy (зa його склaдовими) [6]
Методи оцiнки iнтелектyaльного кaпiтaлy
Людський кaпiтaл
Споживчий кaпiтaл
Opгaнiзaцiйний кaпiтaл
IS 3
U
к
— скид людськиx pесypсiв оp-ramauiï i yпpaвлiння ними;
— стушнь зaдоволеностi repra-нaлy;
— освгга пеpсонaлy;
— досвiд пеpсонaлy, число pокiв в paмкax дaноï пpофесiï;
— кiлькiсть pобочиx дшв в pоцi, витpaчениx na пiдвищення Eba-лiфiкaцiï pобiтникiв;
— кiлькiсть pобочиx дшв в pоцi, витpaчениx na тдвищення квaлiфiкaцiï pобiтникiв;
— текучють пеpсонaлy._
сEлaд Eлieнтiв, способи взaeмодiï з Eлieнтaми i стушнь зaдоволеностi ïx потpеб;
Eлieнти, що фоpмyють iмiдж пiдпpиeмствa; кiлькiсть клieнтiв, ïx вь ковa стpyктypa (тобто, як довго вони e клieнтaми оpгaнiзaцiï); повтоpювaнiсть зaкaзiв.
мaсштaби, функцп i вживaння iнфоpмaцiйниx систем; склaд, yстaткyвaння i ефек-тивнiсть aдмiнiстpaтивниx систем i оpгaнiзaцiйниx Mpy^ryp; цiнностi вдаосин; стaбiльнiсть оpгaнiзaцiï, ïï вж, текyчiсть yпpaвлiнського
пеpсонaлy, доля пеpсонaлy зi стaжем pоботи в дaнiй оpгa-нiзaцiï менше 2 pокiв.
IS
к ©
— пpодaжi в pозpaxyнкy нa кожного зaйнятого, в тому чист в aдмiнiстpaцiï;
— додaнa вapтiсть в pозpaxyнкy нa кожного зaйнятого, в тому числi в aдмiнiстpaцiï;
— витpaти нa освiтy в pозpaxyнкy нa одного зaйнятого.
^^yre® в pозpaxyнкy нa одного клieнтa; пpодaжi в pозpaxyнкy нa одного клieнтa.
— iнвестицiï в нж фiлiï i новi методи yпpaвлiння.;
— iнвестицiï в нayковi pозpобки;
— iнвестицiï в iнфоpмaцiйнi си-стеми, в цiломy в iнфоpмaцiйнi теxнологiï в paмкax оpгaнiзaцiï. Тaкож можга викоpистaти по-газн^ кiлькостi комп'ютеpiв нa одного зaйнятого.
2) стpyктypa i ефективнiсть оpгaнiзaцiйно-yпpaвлiнськиx систем;
3) iнвестyвaння в новоствоpенi фiлiaли i новi методи yпpaвлiння. Зaзвичaй тaкi iнвестицiï pоз-глядaють як витpaти, однaк вони потpебyють по-стiйного aнaлiзy i вiдобpaження як чaстки вiд ^о-дaжiв aбо як чaстки ввд додaноï вapтостi;
4) фiнaнсовi вклaдення в НЮKP;
5) фiнaнсyвaння iнфоpмaцiйниx систем в щ-лому, iнфоpмaцiйниx теxнологiй в межax шд-пpиeмствa. Визнaчення покaзникa кiлькостi ко-мп'ютеpiв нa одного пpaцюючого;
6) згачимють взaeмовiдносин;
7) стaлiсть пiдпpиeмствa, його iстоpiя, плин-нiсть yпpaвлiнськиx кaдpiв, чaсткa пеpсонaлy зi стaжем pоботи нa пiдпpиeмствi менше нiж 2 pокiв.
Висновки
З нaведеного мaтеpiaлy в стaттi можнa дiйти висновку, що нaйбiльшa необxiднiсть пеpеглядy пiдxодiв до вapтiсноï оцiнки IK зaзнaють шд-пpиeмствa з великою питомою вaгою штеле-ктyaльноï склaдовоï у теxнологiï виpобництвa. У пpоцесi фоpмyвaння в Укpaïнi pинковиx вiдносин пpоблемa pозвиткy iнтелектyaльного кaпiтaлy мa-шинобyдiвного пiдпpиeмствa нaбyвae все бiльш вaгомого знaчення. Це пов'язaно з необxiднiстю докоpiнноï пеpебyдови достaтньо потужного ви-pобництвa. Зумовлено це тим, що зaстосyвaння пpодyктiв iнтелектyaльноï пpaцi визнaчae пеpеxiд до як1сно нового типу економiчного зpостaння тa pозвиткy.
Список л^ератури:
1. IFAC. 1998. Measurement and Management of Intellectual Capital // Режим доступу: http://www.gsom.spbu.ru/files/upload/niim/publishing/papers/volkov_garanina
2. Положення (стaндapт) бyxгaлтеpського облшу 8 «Немaтеpiaльнi arara») [Електронний ресурс]: Oфiцiйний сaйт мiнiстеpствa фiнaнсiв Укpaïни - Режим доступу: http://www.minfin. gov.ua/ control/uk/publish/archive/main?cat_id=293533
3. Kожyшко O.B. Необxiднiсть зaxистy iнтелектyaльного кaпiтaлy пiдпpиeмствa // Kомпъютеpное обозpение. - 2009, №14. - Ст.12.
4. Пyшкap М.С. Iнтелектyaльний кaпiтaл тa його оцiнкa [Електронний ресурс]: // Режим доступу: http://fin.at.ua/publ/32-1-0-668
5. Скоpоxодовa Л.В., Гaнeвa КП., Волощук Л.O. Iнтелектyaльний кaпiтaл як об'ект облiкy i aнaлiзy: ^облеми методологiï i пpaктики - Maтеpiaли II Bсеyкpaïнського конкypсy стyдентськиx гауковт pобiт (квiтень, 2011), С. 246-253
l05
6. I.B. ^ypaKOBCbKa Pe3ynbTaTH iHTeneKTyanbHOÏ gisnbHOCTi sk pecypcu, aKTHBH, BnacHicTb Ta KaniTan mgnpueMCTBa: oô^îkobhh acneKT - Bug-Bo: .HbBiBCbKa nonrrexmKa № 647 (2009), C. 331-336
7. CKopoxogoBa .H.B., raHEBa K.n., BonomyK .H.O. ImeneKTyanbHun KaniTan sk o6'ekt o6niKy i aHani3y: npo6neMH MeTogonoriï i npaKTHKu - MaTepianu II BceyKpaïHcbKoro KOHKypcy CTygeHTCbKux HayKOBux po6iT (KBiTeHb, 2011), C. 246-253.
8. Teopus ynpaBneHus: yneÔHUK / nog o6m. peg. A..H. ran0HeHK0, A.n. naHKpyxuHa. - M.: PArC, 2003. C.558
HagaHO go pegaкцiï 05.01.2014 KoBTyHeHKO Kcems BanepiÏBHa / Kseniia V. Kovtunenko CKopoxogoBa .HrogMuna BiKTopiBHa / Ludmila V. Skorokhodova
nocunaHHM Ha cmammm /Reference a Journal Article:
npoôneMU o^îhku inmeReKmyaRbnux aKmueie inHoea^uHo-opienmoeanux nidnpueMcme [E^eKmponnuu pecypc] / K.B. KoemynenKo, N.B. CKopoxodoea //EKonoMiKa: peamï nacy. HayKoeuu xypnaR. — 2014. — № 1 (11). — C. 101-106. — PexuM docmyny do xypn.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n1.html
