CC BY
26
3. К 2018 году Минфин отменит все налоговые льготы. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://proua.com.
4. Минфин хочет отменить 10 налогов. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ru. proua.com.
5. Налоговая предлагает сделать подакцизными бензин и парфюмерию. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://unian.net.
6. С первого ноября 2008 года Тимошенко планирует ввести налог на багатство. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://korrespondent.net.
7. ГНАУ предложила применить специальные санкции к 479 субъектам ВЭД. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://newsukraine.com.ua.
Садовый Ю.В. Социальное развитие Украины в контексте усовершенствования системы налогообложения
На основе опыта высокоразвитых стран показано, что существует связь между уровнем социального развития и системой налогообложения. Современные концепции реформирования системы налогообложения в Украине в большей степени направлены на наполнение бюджета без учета социального эффекта в целом. Учитывая низкий уровень жизни населения Украины, необходимо использовать показатели конечного социального эффекта, причем в ближайшем часовом измерении, а не на отдаленную перспективу. Сделан вывод, что в основе всех изменений налоговой политики Украины должны доминировать социальные приоритеты, а не лишь эффективность наполнения бюджета, поскольку конечной целью системы налогообложения, как и государства в целом, является рост социального уровня населения.
Sadovyj Yu.V. Social development of Ukraine in context of improvement of system of taxation
It is rotined on the basis of experience of highly developed countries, that connection is between the level of social development and tax loading. Modern conceptions of reformation of the tax system in Ukraine are in a greater degree directed on filling of budget without the account of social effect on the whole, taking into account the low level of life of population of Ukraine it is necessary to utillize the indexes of eventual social effect, besides in the nearest sentinel measuring, but not on a remote prospect. A conclusion is done, that social priorities, but not only efficiency of filling of budget, must prevail in basis of all of changes of tax policy of Ukraine, as a final purpose, systems of taxation, as well as states on the whole, there is growth of social level of population.
УДК 330.142 Здобувач Р.Я. Старик - 1нститут регюнальних
до^джень НАН Украти
МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ ОЦ1НКИ Р1ВНЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
КАП1ТАЛУ ШДПРИСМСТВА
Уточнено суттсть поняття "штелектуальний каттал", що формуеться на тд-np^MCTBi за рахунок наявносп в нього конкурентних переваг, зумовлених людсь-ким, технолопчним та ринковим складниками цього катталу. Запропоновано модель економiчноi дiагностики штелектуального катталу тдприемства.
Ключов1 слова: штелектуальний каттал, штелектуальт ресурси, ринковий каттал, людський каттал, технолопчний каттал, економiчна дiагностика.
Постановка проблеми. Зростання рол1 штелектуального катталу в за-безпеченш конкурентоспроможност тдприемства висувае завдання оцшю-вання цього виду катталу.
Проблема вим1рювання штелектуального катталу виявилась внаслщок зростання р1знищ м1ж балансовою i ринковою вартютю тдприемства. У дру-
гiй половит ХХ ст. ця рiзниця стала настшьки iстотною, що науковцi i практики почали вести активний пошук методiв оцiнювання людського кашталу як складника ринково! вартостi шдприемства.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш. У науковiй лiтературi мож-на знайти багато публжацш, пов'язаних з щею проблемою. Окремi аспекти згадано! проблематики висвiтлено у працях В. Гееця, Д. Богигi, У. Садовод Л. Семiв, О. Кендюхова, Н. Марковой А. Чухно, О. Бутшк-Оверського, М. Ва-чевського, I. Дахно, А. Красовськоь
Першi спроби виршення проблеми були пов'язанi з використанням бухгалтерських методiв облiку i оцшки.
В бухгалтерських звiтах знаходяться шформащя, що стосуеться шд-приемств, Вщповщно, слiд сподiватись, що типово бухгалтерськ показники будуть вiдображати iнтелектуальний каштал, оскiльки вiн е важливим не лише для керiвництва, але й акцiонерiв i партнерiв. Проте в бухгалтерскому облiку iснують значнi проблеми, пов'язаш з оцiнюванням i вимiрюванням вартостi знання в пiдприемствi. Першi стандарти, пов'язанi з нематерiальними i право-вими активами розроблено в 1998 р. в Лондош (international Accounting Standards, IAS) [1].
Окремi пiдприемства зважились, не чекаючи на розроблення офiцiйних документiв, почали самостшно представляти в рiчних звтах iнформацiю про нематерiальнi активи. Такого типу звгти часто формувались на основi нових, позафiнансових моделях визначення вартост пiдприемства, таких як карта ре-зультатiв, iнтелектуальний капiтал чи мошторинг невимiрних активiв). Такого типу оцшки людського або штелектуального кашталу використовували, го-ловним чином, шдприемства, як працюють у сферi високих технологiй, а та-кож у сферi фiнансових i бiзнесових послуг. Однак шформащя про нематерь альш активи дедалi частiше починае з'являтись i у звгтах пiдприемств тради-цiйних галузей.
Треба зазначити, що таю зв^и лише незначно нагадують формальнi бухгалтерськi звiти i мають зазвичай описову форму, оскшьки е спробою визначення рiзницi мiж ринковою i бухгалтерською вартiстю нематерiальних ак-тивiв. Тому не дивно, що такого типу зв^и ютотно вiдрiзняються мiж собою. Це ускладнюе ix порiвняння i оцiнку. Наприклад, фiрма Semens представляе iнформацiю про штелектуальний капiтал в межах чотирьох груп: пращвники, дослiдження i розвиток (НДДКР), патенти i охорона середовища. В австра-лiйськiй Dow Chemicals також видшяють чотири елементи: технолопя, пращв-ники, клiенти i структурний капiтал. Своею чергою, АВВ концентруе увагу на шформаци про дослщження i впровадження [2].
Мета дослщження. Незважаючи на численнi концепци, на сьогоднi не iснуе единого прийнятного методичного пiдxоду до вимiрювання i оцiнювання рiвня iнтелектуального кашталу. Метою дослщження е узагальнення юнуючих методiв оцiнювання i обгрунтування засад вимiрювання iнтелектуального ка-пiталу шдприемства
Виклад основного матерiалу. Вартють знань та шформаци на шд-приемсга найчастiше визначають термiном iнтелектуальний каштал. Сьогодш багато пiдприемств публiкуе звгти, в яких вони намагаються показати вартють
шдприемства, пов'язану зi знаннями i вмiнням пращвниюв, задоволенням кшенпв, дiловою активнiстю, використовуваними високими технологiями тощо.
Варто звернути увагу, що термiн мiнтелектуальний каштал " наразi не мае однозначного загальноприйнятного трактування, для його ощнювання ви-користовують рiзноманiтнi iнструменти. Деяю дослiдники вважають, що ште-лектуальний капiтал варто розумiти як сукупшсть знання i вмiння використо-вувати 1х на практицi органiзацiями, суспiльством чи фiрмами [3]. На погляд шших, це поняття пов'язане з управлiнням людським капiталом i шформа-цiйними технологiями [4]. 1снуе також шдхщ, згiдно з яким можна видiлити три види штелектуального кашталу: компетенщя працiвникiв, внутрiшня структура, зовшшня структура [5]. Компетенцiя пращвниюв означае 1х здат-нiсть працювати в рiзних умовах, внутрiшня структура - це патенти, концепци, моделi i системи адмiнiстрування, зовнiшня структура - зв'язки з оточен-ням, клiентами i партнерами, фiрмовi знаки i репутацiя пiдприемства.
Незалежно вiд того, яким е визначення штелектуального кашталу, можна стверджувати, що вс методи дослщження передбачають щентифшащю хоча б найважливiших нематерiальних факторiв, якi впливають на вартiсть шдприемства. Незважаючи на те, що форми представлення звтв пiдприемств iстотно вiдрiзняються, вони мають деякi спiльнi риси. Зв^и переважно е до-сить складними документами, якi включають не лише юльюсш оцiнки, але й шформащю у описовiй формi, у виглядi графiкiв, дiаграм та ш. Такi данi да-ють змогу зрозумгги, якими ресурсами знань володiе пiдприемство, шформу-ють про те, яким чином щ ресурси вдалось нагромадити i потiм розвивати (наприклад, шляхом навчання, тренiнгiв, курсiв шдвищення квалiфiкацil та iн.). Звертаеться при цьому увага на те, яким чином щ ресурси використову-ють для досягнення стратепчних цiлей шдприемства.
1ншим важливим фактором е те, що зв^и пiдприемств - це опис 1х дь яльностi. У них представлено завдання, на виконанш яких працiвникам довелось зосередити увагу, а також способи виршення проблем, яю довелось вирь шувати в процесi формування i розвитку шдприемства, що базуеться на знан-нях. Зв^и дають можливiсть зрозум^и логiку i принципи функцiонування ме-ханiзмiв набуття знань як фактора конкурентоспроможност пiдприемства, тому щ документи можна використовувати як промоцшний матерiал.
Iнформацiя про засоби знань, умшня, квалiфiкацiю персоналу звичайно доповнена системою юльюсних показникiв. Рiзниця звтв про штелектуальний каштал порiвняно з традицшними стандартними звiтами полягае в тому, що вони слугують головним чином шюстращями представлених заходiв. Важ-ко було б сподiватись, що звiти про iнтелектуальний каштал шдприемства бу-де стандартизовано в найближчому майбутньому. Цьому буде протидiяти при-наймнi два фактори.
По-перше, будь-якi доповнення до iснуючих стандарта i норм у цiй сферi лише ускладнюватиме i без того досить непросте завдання формування рiчних звтв шдприемств.
По-друге, практично неможливо створити таку форму звiтностi, яка б мала ушверсальний характер. Поза тим, специфша дiяльностi пiдприемств, на яких штелектуальний каштал вщграе значну роль у формуванш 1х конкурен-
тно! позици, вiдрiзняеться досить iстотно, тому важливють тих чи iнших характеристик цього виду катталу буде рiзною.
У зв'язку з цим доцшьно було б не так формашзувати такого типу звiт, як визначити його основш складники, даючи змогу тдприемствам самостiйно вирiшувати, яку конкретно шформащю вносити в той чи шший його роздiл. Структуру такого зв^у представлено у табл. 1.
Табл. 1. Концепщя звт у про людський каттал тдприемства
Роздш зв1ту Засоби (фактори) Заходи Результати
Змшт Пращвники, технолопчш системи, мереж1 сшвпращ Ди з метою тдвищення ква-л1ф1капд1 пращвникш, ор1енгаци на потреби кл1енттв Додана вартють, за-доволення потреб кл1енпв 1 працiвникiв
Сценарш Презентащя мехатзму впливу штелектуального тдприемства на тдвищення р1вня його конкурентоспроможноси. Презентащя систем управлшня процесами формування, розвитку 1 використання ш-телектуального катталу в контекст реал1зацИ довготермшових щ- лей тдприемства
Джерело: розробка автора
Як видно з табл. 1, весь звгг тдпорядковуеться сценарда. У ньому показано мехатзм впливу штелектуального потенщалу тдприемства на тдви-щення рiвня його конкурентоспроможностi, а також системи управлшня про-цесами формування, розвитку i використання iнтелектуального катталу в кон-текстi реалiзацil довготермшових цiлей тдприемства. У рамках категорш за-собiв, заходiв i результат доцiльно видiлити кiлька найважливiших характеристик, зокрема, таких, як пращвники, технолопчт системи, системи шфор-маци i управлiння, мереж спiвпрацi, конкурентоспроможшсть рiшень у сферi науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських робiт тощо.
Наступним кроком до виршення проблеми е методика безпосередньо! щентифшаци iнтелектуального капiталу. Рiзниця мiж ринковою i бухгалтерсь-кою вартiстю пiдприемств постiйно зростае принаймш протягом останнiх двадцяти рокiв. Наприклад, у 1992 р. для акщонерних товариств, зареестрова-них на бiржi цiнних паперiв, для американських фiрм вона становила близько 40 % [6]. Ц данi шдтверджуються результатами дослiджень вартостi трансак-цш поглинання пiдприемств. Спiввiдношення цiни трансакци до бухгалтерсь-ко! вартостi становило 4,4.
Наведет результата свдаать про те, що вартiсть пiдприемства щоразу меншою мiрою залежить вiд матерiальних активiв. 1нвестори дедалi меншу увагу звертають на оцiнку закуплених машин i обладнання, оскiльки рiзкi змь ни на ринку можуть призвести до зниження 1х вартостi. Водночас дедалi бшь-шого значення набувають тi елементи майна пiдприемства, як не вiдображено балансi.
Тому виникае питання, яким чином можна ощнити вартiсть вказаних позабалансових активiв. I. Едвшесон i М. Малоне визначають iнтелектуальний капiтал як рiзницю мiж ринковою i бухгалтерською вартiстю [7]. У науковш лiтературi фiгурують також таю поняття як капiтал знань, позафiнансовi акти-
ви, нематерiальнi активи, приховаш активи, засоби досягнення цшей. Для того, щоб можна було визначити вiдповiднi джерела штелектуального кашталу, а отже, i визначити областi, якi потрiбно ощнити, необхiдно подiлити капiтал iнтелектуальний на людський i структурний.
Пiд людським кашталом треба розумiти поеднання знань, вмшня, шно-вацiйностi i здатност окремих працiвникiв до виконання завдань. У нього також входять вартють шдприемства, його оргашзацшна структура i фiлософiя. Однак вiн не е власшстю пiдприемства. Наведенi специфiчнi риси штелекту-ального капiталу створюють значш методологiчнi труднощi за будь-яких спроб його оцiнювання.
Своею чергою, до складу структурного кашталу входять: комп'ютерна техшка, програмне забезпечення, бази даних, оргашзацшна структура, патен-ти, товарш знаки, торговельнi марки. Сюди входить все, до забезпечуе допо-могу працiвникам в процесi створення ними додано! вартостi. До структурного кашталу належить також капiтал у виглядi клiентiв, передушм зв'язки з голов-ними клiентами, а також мережi спiвробiтництва з партнерами. Такий каштал може бути власшстю шдприемства i ощнювання його елеменпв не становить трудношдв у працiвникiв, що займаються бухгалтерiею.
У концепци штелектуального кашталу робляться спроби визначити джерела додатково! вартост пiдприемства. Однак вона не мае тут свого тради-цшного фiнансового значення. Бiльшiсть дослщжень з ще! проблематики, якi проводились в першш половинi 90-х роюв минулого столiття, тiею чи шшою мiрою бути пов,язанi з намаганнями формалiзувати принаймнi частину склад-ниюв iнтелектуального капiталу. Здiйснювався пошук передушм емпiричних показникiв, яю б давали змогу його зщентифжувати i вимiряти, що вiдкривало шлях до встановлення об'ективного критерiю порiвняння пiдприемств в пло-щинi iнтелектуального капiталу.
Зважаючи на це, вартим уваги е досвщ скандинавсько! фiрми "Скан-дiя". У 1995 р. це акщонерне товариство опублiкувало рiчний звiт, в якому серед численних додатюв був також i додаток, присвячений штелектуальному капiталу. Запропонована в ньому модель вимiрювання базувалась на припу-щеннi, що фiрма повинна бути у сташ окреслити мiсiю, з яко! виникае страте-гiя. Своею чергою, це мало забезпечити 1й досягнення справжньо! стало! вар-тост^ Зi впроваджено! стратегi! виникали фактори успiху в формi цiнностей, яю фiрма намагалась максималiзувати. Вони були об'еднаш в чотири групи: фшанси, клiенти, процеси, розвиток. Працiвники становили додаткову спшьну для вказаних груп сферу.
Для кожно! з вказаних груп розроблено показники, яю слугують для вимiрювання результатiв дiяльностi. "Скандiя" таким чином вiдмовилась вщ описово! форми звiтностi, оскiльки описовий зв^ не може бути використаний для здшснення порiвнянь, насамперед з шшими пiдприемствами, а також з власними результатами з попередшх роюв. Крiм того, представленi за рiзнi роки звiти в описовш формi могли iстотно вiдрiзнятись з погляду структури або змiсту. Використана система показниюв базувалась на юльюсних ощнках, що спрощувало здiйснення порiвнянь.
На n^eraBi набутого досв^ Л. Едвiнссон i М. Малоне пiдготували пе-релж стандартних показникiв, можливих, на 1'хнш погляд, для використання на кожному шдприемствь ïx загальна кiлькiсть налiчуе сотнi позицiй. Показники згруповано згщно з попередньо розробленими для Сканди напрямками (фшан-си, кшенти, процеси, розвиток, персонал). Для того, щоб забезпечити макси-мальну об'ектившсть зв^у, кожний з показниюв повинен мати юльюсне вира-ження. Таке представлення показниюв дае змогу також використовувати щлий спектр методiв кiлькiсного аналiзу. Потрiбно звернути увагу на те, що автори методики дуже ретельно проаналiзувати дiяльнiсть пiдприемства, зокрема шляхом щентифшаци всix важливих операцiй.
Однак шд час формування звiту за допомогою представлено: вище методики виникае небезпека того, що елементи, характеристики яких не вдаеться представити у юльюснш формi, не буде враховано в звггносп. Таким чином загальна характеристика тдприемства може бути неповною i - що з цього ви-никае - необ'ективною. К^м того, складений таким чином зв^ е досить об'емним i складним, мiстить велику кiлькiсть показниюв, що робить його досить трудомютким i шдвищуе ймовiрнiсть внесення в нього деяких недосто-вiрниx даних. Практика свiдчить про те, що для виршення проблеми ощню-вання iнтелектуального капiталу досить усшшним е використання методики збалансовано1 карти результат.
Дослiдження у сферi методологи ощнювання iнтелектуального кашта-лу показують, що конструкцiя самого iнструментарiю системи вимiру може ю-тотно впливати на його результати. 1нтелектуальний каттал значною мiрою залежить вiд пращвниюв пiдприемства: ïxнix умiнь, навикiв, досв^, квалiфi-кацiï, знань, а також вщ бажання працювати i рiвня ïx iдентифiкацiï з цiлями дiяльностi пiдприемства. Пiд час впровадження системи вимiрювання i оцiнки цих щнностей потрiбно зважати на те, що ця поведшка може пiдлягати змшам. Як наслiдок, iстотнi елементи будуть уважно вимiрюватись i оцiнюватись, а значущдсть решти елементiв знизиться, нав^ь якщо ранiше (перед впрова-дженням новоï методики вимiрювання) ïx вважали iстотними.
Таким чином, використання вiдповiдноï методики вимiрювання рiвня знань може виявитись виршальним для функцiонування тдприемства, особливо якщо його дiяльнiсть значною мiрою залежить вiд використання штелектуального потенщалу. Прикладом може бути досвщ вiдомоï фiрми Hewlett-Packard. Протягом багатьох роюв дiяльнiсть фiрми була класичним прикладом висо^ культури органiзацiï, це було одним iз основних джерел ïï усшху на ринку. Однак, коли було змшено систему оцiнювання працiвникiв, яка висува-ла на перший план коротко- i середньотермiновi фiнансовi результати, вияви-лось, що таю змши негативно вплинули як на умови пращ, так i на ефекти дь яльность Одразу зрiс показник ротаци кадрiв, а тi сшвроб^ники, як залиши-лись, зазначили, що культуру фiрми фактично лiквiдовано для досягнення нез-розумiлиx стандартiв i норм.
Таким чином, системи ощнювання слугують не лише для отримання i аналiзування даних. Супутньою ix функцiею е формування мотивацiйноï позици пращвниюв. Цю функщю може бути використано свщомо - шляхом вико-
ристання вщповщно! мконструкцiï " системи монiторингу й ощнювання можна opiernyBara працiвникiв на найважливiшi завдання i сфери дiяльностi. З шшо-го боку, кеpiвництвo пiдпpиeмств намагаеться якомога ширше охопити результата пращ, уникаючи використання чисто фшансових показниюв. Зважаючи на це, можна помггити вiдхiд вщ простих метoдiв мoнiтopингy i ощнювання в paзi одночасного поширення сфери використання бшьш складних методик. Прикладом останшх може бути збалансована карта результата.
Збалансована карта pезyльтaтiв дае змогу вимipювaти ефективнiсть дь яльност пiдпpиeмствa iнaкше, нiж у paзi використання лише фiнaнсoвих показниюв. Автори цieï кoнцепцiï Р. Каплан i Д. Нортон [8] запропонували подь лити дiяльнiсть пiдпpиeмствa на чотири групи: фшанси, клieнти, внутршш процеси, наука i розвиток. Аналопчно до paнiше наведених методик, для кож-нoï дiлянки розроблено показники, яю служать для мoнiтopингy результата, досягнутих кожним пpaцiвникoм, структурним шдроздшом чи opгaнiзaцieю загалом. Оскiльки кожна з груп е piвнoпpaвнoю, автори концепци припуска-ють, що однаковою мipoю iстoтним для пiдпpиeмствa е як позитивний фшан-совий результат, так i покращення процедур дiяльнoстi чи задоволення потреб клieнтa.
Збалансована карта результата е дуже важливим кроком в напрямку вимipювaння штелектуального кашталу, осюльки цiннoстi, яю дос було irao-ровано, в цш метoдицi трактуються на piвних правах з чистим прибутком або IRR. Однак i нaдaлi проблемою е пiдбip пoкaзникiв, яю б давали змогу обгрун-товано вiдпoвiсти на запитання, чому акци oднieï фipми коштують значно бiльше, нiж акци шшо1", майже iдентичнoï [9].
Методика збалансовано!" карти pезyльтaтiв дае змогу застосувати систему вимipювaння до специф^ дiяльнoстi, яку проводить фipмa - oцiнюють тi ди, якi з погляду фipми е найважлившими. Анaлiз структури збалансовано!" карти результата дае можливють вияснити, що, на думку кеpiвництвa тд-приемства, е ключовим фактором, який виршуе yспiх пiдпpиeмствa.
Використання збалансовано!" карти результата ускладнюеться деякими проблемами практичного характеру. По-перше, це дуже складна система i часто включае надто багато показниюв. Таким чином, використання ще1" системи може призвести до значного сyб,eктивiзмy в процес oцiнювaння тих чи iнших показниюв. Кpiм того, не виключаеться можливють того, що в карту не пот-раплять тi аспекти дiяльнoстi пiдпpиeмствa, якi важко вимipяти, але якi водно-час е важливими для досягнення yспiхy в тривалому часовому гopизoнтi.
Бiльшiсть пiдпpиeмств використовуе чотири традицшш кaтегopiï зба-лансовано1' карти pезyльтaтiв: фiнaнси, клieнт, внутршш процеси, а також наука i розвиток. У кожнш з цих груп визначаеться принаймш деюлька показни-кiв (нaйчaстiше iнтегpaльних, враховуючих кiлькa елементiв).
На рис. 1 показано приклад збалансовано!' карти результата одного з банюв. У карт здiйсненo зiстaвлення кiлькiсних i яюсних пoкaзникiв. Остaннi були oцiнювaнi кеpiвництвoм. Для того весь зaхiд мав бшьшу знaчyщiсть, величину винагород пращвниюв поставлено в залежнють вщ pезyльтaтiв ощню-вання.
Збалансована карта результатов
Реал1защя стратеги
Загальне число домашшх господарств
Hobí домашш господарства Втрачеш домашш господарства Розпад, поеднання, подш домашшх господарств Баланси актив1в роздр1бних торговельних шдприемств Часка в ринку
Puc. 1. Збаланcoвана каpmаpeзyльmаmiв (авmopcькаpoзpoбка)
Висновки. Таким чином, наведена система була не лише знаряддям ви-мiрювання й ощнювання, але також частиною системи мотиваци працiвникiв, значною мiрою побyдованоï на сyб,eктивних оцiнках.
Чим складщшою e збалансована карта резyльтатiв, тим бшьшою e не-безпека, що вщповщальний за оцiнювання керiвник не матиме змоги придши-ти належну увагу всiм показникам, не збере достатньоï кiлькостi даних i не проаналiзye ïx перед прийняттям ршення. Це може спричинити недостатньо об^ктивну оцiнкy працiвникiв з боку керiвника, внаслiдок чого може наступи-ти вдащ вiд цiнностей, якi дос були для пiдприeмства досить ютотними.
Окремою проблемою e пiдбiр показниюв за системами ощнювання. Як вже згадувалось, керiвництво пiдприeмства може ïx пiдбирати таким чином, щоб вiдповiдно формувати свiдомiсть працiвникiв. Однак не слщ забувати, що головною метою при цьому e вимiрювання й ощнювання фактичного стану. Найважлившою проблемою, таким чином, e структура i змют карти.
Основою вимiрювання й ощнювання вартост пiдприeмства все частше стають не лише результати, але й процеси, яю вiдбyваються в пiдприeмствi. Однак значною проблемою e те, що частина цих процешв маe неформальний характер i важко пiддаeться вимiрюванню за допомогою традицшних iнстрy-ментiв. Тому потрiбно бшьшою мiрою залучати в процес вимiрювання i оцi-нювання iнтелектyального кашталу методи дослiджень з таких областей знань, як сощолопя i психолопя працi.
Лiтература
1. Drucker P. Post-capitalist Society / P. Drucker // Harper Business. - New-York, 1993. -
S. 58.
2. Dobija D. Pomiar i sprawozdawczosc kapitalu intelektualnego przedsiçbiorstwa / D. Dobi-jaю - Wyd. WSPiZ im I. Kozminskiego. - Warszawa, 2003. - S. 39.
3. Najapet J. Social Capital, Intelectual Capital and the Organizational Adwantage / J. Naja-pet, S. Ghoshal // Academy of Management Review, 1998. - No 23 (2). - S. 242-266.
4. Davenport T.H. Working Knowlege. How Organizations Manage What They Know / T.H. Davenport, I. Prusak. - Harward Business School Press. - Boston, 1997. - S. 67.
5. Sveiby K.E. The New Organizational Wealth, Managing and Measuring Knowledge-based Assets / K.E. Sveiby // Berett-Koehler. - San-Francisco, 1997. - S. 45.
6. Bradley K. Intellectual Capital and the New Wealth of Nations / K. Bradley // Lesson in Royal Society of Arts. - London, 21.10.1996.
7. Edvinsson L. Developing Intellectual Capital at Skandia / L. Edvinsson, M. Malone. -Long Range Planning, 1997. - No 3.
8. Pfeffer J. Knowledge and Activity / J. Pfeffer, R. Sutton // Calfornia Maganement Review, 2002. - No 41.
9. Вакульчик О.М. Структура штелектуального кашталу шдприемства в умовах роз-витку постшдус^ально'1 економши / О.М. Вакульчик, Г.Л. Ступшкер // Вюник Харювського соцыально-економычного шституту. - 2008. - № 5. - С. 2-7.
Старик Р.Я. Методические аспекты оценки уровня интеллектуального капитала предприятия
Уточнена сущность понятия "интеллектуальный капитал", который формируется на предприятии за счет наличия у него конкурентных преимуществ, обусловленных человеческой, технологической и рыночной составляющими частями этого капитала. Предложена модель экономической диагностики интеллектуального капитала предприятия.
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, интеллектуальные ресурсы, рыночный капитал, человеческий капитал, технологический капитал, экономическая диагностика.
Staryk R. Ya. Methodical aspects of estimation of level of intellectual capital of enterprise
The article specifies the notion of "the intellectual assets" which are formed on the basis of the present competitive advantages, caused by human, technological and market components of the assets of the enterprise. The economic diagnostics of the intellectual assets of the enterprise pattern has been suggested.
Keywords: intellectual assets, intellectual resources, market resources, human capital assets, technological assets, economic diagnostics._
УДК 338.24 Доц. М.Р. Тимощук, канд. екон. наук - Львiвський 1БС
УБС НБУ, м. Кшв
МЕТОДИ ОЦ1НЮВАННЯ ПОТЕНЦ1АЛУ РОЗВИТКУ П1ДПРИСМСТВ З УРАХУВАННЯМ ВАГОМОСТ1 Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ФАКТОР1В
Розглянуто методолопчш засади ощнювання потенщалу розвитку шдприемства. На основi здшсненого аналiзу запропоновано новi шдходи до розроблен-ня методiв ощнювання потенщалу розвитку шдприемства. Рекомендовано до використання багатофакторну авторегресивну модель для розрахунку прогнозних зна-чень критерiальних показниюв. Розроблено узагальнену схему послщовносп ощнювання потенщалу розвитку шдприемства.
Ключов1 слова: потенщал, потенщал розвитку шдприемства, методи ощнювання потенщалу розвитку, МП-метод, ПМ-метод.
Постановка проблеми. В умовах трансформаци нацюнально! економь ки ефектившсть управлшня стае одшею з основних умов забезпечення конку-рентоспроможност в1тчизняних шдприемств \ шдвищення р1вня розвитку еко-номжи Укра!ни. Практика функцюнування оргашзацш та шдприемств поро-
