CC BY
19
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12
хисних насаджень бере участь 19 видiв дерев, 10 - чагарниюв, 91 вид трав. Особливютю росту дерев у придорожнш смузi е те, що залежно вiд розташу-вання дерев у смуз^ вони ростуть i розвиваються по-рiзному. Загалом, всi дерева мають нижчу висоту, шж тi, що виросли в лiсi. У них бiльш потужна крона, особливо у дерев, розташованих у крайшх рядах.
Лiтература
1. Бабков В.Ф. Ландшафтное проектирование автомобильных дорог : учебное пособ. [для автомобильно-дорожных вузов]. - 2-е изд. [перераб. и доп.]. - М. : Транспорт, 1980. - 189 с.
2. Бабков В.Ф. Сочетание автомобильных дорог с ландшафтом. - М. : Высшая школа, 1964. - 66 с.
3. Кучерявий В. А. Зеленая зона города. - К. : Наук. думка, 1981. - 248 с.
4. Госс М., Веселы В. Трассирование дорог с учетом ландшафта : пер. с чеш. Н.П. Ор-натского и С. А. Трескинского / под ред. проф. д-ра техн. наук Н.В. Орнатского. - М. : Автот-рансиздат, 1961. - 144 с.
5. Справочник работника зеленого строительства / А.А. Лаптев, Б. А. Глазачев, А.С. Маяк. - К. : Буд1вельник, 1984. - 152 с._
УДК 546.443 Ст. викл. З.Ю. Шеремета, архтектор -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
проблеми орган1защ1 ландшафтно-просторово1
структури територп загальноосвггньо! школи
Висвгтлено проблеми арх^ектурно-ландшафтно'Г оргашзацп територп загально-осв^ньоТ школи в умовах реконструкцп. Встановлено, що осв^ню та тзнавальну функщю виршують шляхом створення дослщних присадибних дшянок з теплицями та парниками, зоолопчних куточюв, метеоролопчних майданчиюв, майданчиюв для вивчення правил дорожнього руху, арборетумiв або дендрарпв.
Ключов1 слова: школа, озеленення, швентаризащя.
Senior lecturer Z. Yu. Sheremeta, architect - NUFWT of Ukraine, L'viv
Problems of organization landscape spatial structure of territory of general school
The problems of architectural and landscape organization of a school territory in conditions of reconstruction are enlightened. It is set that an educational and cognitive function decides by creation of the experimental small holdings with hothouses and hotbeds, zoological corners, meteorological grounds, grounds, for the study of rules of the travelling road, арборетумiв or arboretums.
Keywords: school, planting greenery, inventory.
Метою кожного загальноосвггнього закладу е шдготовка учшв до зрь лого життя. Дитина, яка приходить до школи, мае не лише засвоГти передба-чеш шкшьною програмою знання та набути необхщних навиюв, але стати всеб1чно розвиненою особистютю. Шкшьне середовище мае максимально вщповщати цим завданням. Традицшно склалося так, що школа - це не лише навчальш класи, кабшети, коридори та зали, а це й шкшьне подв1р'я, яке мае свою структуру, що забезпечуе реал1зацш необхщних функцш. Серед них: освгтньо-шзнавальна; ф1зичного виховання; еколопчного виховання; есте-тичного виховання; вщпочинкова; господарська [6].
2. Ландшафта архггектура та дизайн - icторiя i практика
199
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Отже, ландшафтно-просторова структура територи загальноосвггньо! школи безпосередньо пов'язана з функцiональними завданнями, яю виршуе навчальний заклад:
Освiтньо-пiзнавальна функщя виршуеться шляхом створення дос-лщних присадибних дiлянок з теплицями та парниками, зоокуточюв, мете-орологiчних майданчиюв, майданчикiв для вивчення правил дорожнього ру-ху, арборетумiв або дендрарив.
Концепцiя виховання через працю на шюльш дiлянцi належить кори-феевi украшсько! педагогiки Василевi Сухомлинському. Вш присвятив вели-ку частину свого життя вихованню в учнiв працелюбносп, працездатностi, любовi до природи, любовi до працi, розумiння природи, розумшня землi са-ме через працю на присадибнш дiлянцi бiля школи.
Шюльна дiлянка може бути дуже добрим доповненням для уроюв бь ологи, зокрема ботанiки та зоологи, уроюв ручно! працi, трудового навчання, позакласно! роботи. Саме такi заняття е надзвичайно важливими для дiтей молодшого та середнього шкiльного вжу. Учнi не лише мають змогу отрима-ти практичнi знання та вмшня у вирощуваннi овочевих культур, злаюв, ягiд, доглядi за плодовими деревами та чагарниками, садшт кв^кових грядок та клумб, а й набувають навикiв колективно! працi.
Якщо для учнiв молодшого шкiльного вжу важливо вироблення перших навиюв з догляду за рослинами, вироблення спостережливост за змiнами в природ^ то для старших учнiв робота на пришюльнш дiлянцi - це практичш заняття, якi дуже добре шюструють та доповнюють знання з бюлоги. Класи-фiкацiя рослин, вивчення назв, родово! приналежностi, спостереження за перь одами вегетацil рiзних рослин, це не повний перелж завдань, що можуть ви-конуватися на присадибнш дшянщ. Може бути також передбачена дшянка закритого грунту. Наприклад, теплиця, парник - для освоення прийомiв обро-бiтку грунту, пошву чи посадки рослин, боротьби зi шкiдниками.
Дуже потрiбною для школи е зоолопчна дiлянка. Робота на нш дае на-вики не лише у доглядi за тваринами, знання та розумшня поведшки рiзних тварин, а й вироблення навиюв сшвчуття, милосердя.
Метеорологiчний майданчик - це база для виконання практичних ро-б^ з природознавства для молодших школярiв, а для старших - лабораторiя для урокiв географи, позашкiльноl та гуртково! роботи.
На територи школи передбачена посадка фруктових i декоративних
дерев. Якщо дозволяе площа, фруктовi дерева можуть бути згруповаш в сад.
• • • • 2 Органiзацiя саду декоративних рослин потребуе мiнiмум 150-300 м . За наяв-
ностi резервних територш ця площа може бути збшьшена [6].
Зоологiчнi, метеоролопчш та iншi дiлянки для занять тд вiдкритим небом мають бути одного розмiру незалежно вiд типу школи. На них розта-
шовують постiйне обладнання та вiдповiднi споруди.
* * 2
Зпдно з ДБНу, - дiлянка закритого грунту мае займати 200 м , зооло-
пчний куток - 100 м2, метеорологiчний майданчик - 225 м2, майданчик для занять шд вiдкритим небом - 225 м2 [3].
ФункцГТ фiзичного виховання забезпечують наявнiстю спортивного ядра при кожнш школi. Заняття з урокiв фiзкультури у теплу пору року пе-редбачено проводити на дворi, що сприяе не лише доброму фiзичному роз-
200
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий тсник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12
BOTKOBi учшв, а також 1'хньому загартовуванню. Спортивне ядро мае займати приблизно 30 % плошд територи шюльно1" дшянки.
Тут створюються Bei необхiднi можливост для проведення занять з фiзичного виховання рiзновiкових категорiй учнiв. Добре оснащене шюльне ядро може слугувати також базою для гурткових занять учшв у позаурочний час та для занять фiзкультурою i спортом мешканщв мжрорайону на територи якого розташоване шкiльне подвiр,я.[2]
Функщя екологiчного виховання полягае у виробленш навикiв ро-зумiння природи, довколишнього середовища, вмiння цивiлiзовано вступати у контакт з природою, виховання культури стосунюв з довколишшм середо-вищем. Згадаш вище дослiднi дiлянки для рослинництва, овочiвництва та зо-олопчш куточки е доброю основою для виршення цього завдання.
Функцiя естетичного виховання забезпечуеться формуванням територи навчального закладу засобами садово-паркового мистецтва та ландшаф-тно1 архiтектури. Створення пейзажних композицш, використання живопло-стрижених форм дерев та чагарниюв, рядовi та алейнi посадки, оргашза-цiя квiтникiв, газонiв, виносних рослин, використання малих архiтектурних форм, альтанок, пергол, садово1 скульптури, вертикального озеленення, в'юн-ких рослин. Усi щ засоби прививають учням розумiння та вщчуття краси.
Вiдпочинкова функцiя полягае у створенш мiсць для вщпочинку великих i малих груп, а також для усамггнення. Таю мюця вiдпочинку передба-чаються окремо для рiзних вiкових категорiй учшв.
Господарська функщя виршуеться обладнанням вщповщного мiсця для збереження iнвентарю з догляду за дослщними дiлянками, кв^никами, газонами, фруктовими та декоративними деревами, а також з догляду за тва-ринами. Господарська дiлянка передбачае гараж^ стоянки для автомобiлiв та велосипедiв, мiсця для збирання смiття, овочевi сховища тощо.
Враховуючи перерахованi вище функци, ми проаналiзували просторо-ву оргашзащю територiï Приватно1 гiмназiï Блаженного Клименпя Шептиць-кого, яка розташована в колишньому примiшеннi дошкiльноï установи № 112, в Сихiвському райош м. Львова.
Згiдно з ДБНу, розмiри земельноï дiлянки загальноосвiтньоï школи за-
лежать вiд кiлькостi учшв у школi i е такими: за юлькост 100-300 учнiв у
2 . школi, норматив 50м на одного учня, загальна площа - 1,5 га, 1снують таю ж
нормативи для дошюльних закладiв: за кiлькостi 100-350 дiтей, норматив на
одну дитину - 35 м2, загальна площа - 1,22 га [3, 4].
У пмнази Блаженного Климеиля Шептицького арх^ектурно-просто-рова структура, яку ми дослщжували, навчаеться близько 150 учшв. За наве-деними вище нормативами вона належить до категори вiд 100 до 300 учшв, тобто загальна площа територи пмнази мае становити приблизно 1,5 га. Те-риторiя колишньо1' дошюльно1" установи, яка вмiшувала 280 дггей, займала площу приблизно 1,1 га. Зпдно з ДБНу, за умов реконструкци площу зелених насаджень допускаеться скорочувати, але не бшьше нiж на 30 % [3].
Для забезпечення функцiй "школи нового типу", у нашому випадку пмнази, територш колишнього дитсадка довелося переобладнати. Наприклад, було демонтовано 14 групових павiльйонiв та здiйснено перепланування територи.
2. Ландшафта архiтектура та дизайн - iсторiя i практика
201
Нащональний лкотехшчний ун1верситет УкраТни
Перед початком виконання робiт з реконструкцп було зроблено швентари-зацiю рослин, за матерiалами яко! встановлено, що на територй пмназп ростуть:
• хвойт дерева - ялина колюча форми ср1бляста та голуба, туя захвдиа, ял1вець звичайний;
• листят дерева - липа др1бнолиста, каштан кшський, пркокаштаи зви-
и и с» и • •
чайний, клен цукристий, клен гостролистий, клен-яв1р, акац1я б1ла, береза поникла, верба козяча, верба бша, верба ламка, черемхи звичайна та тзня, вшь-хи шра та чорна, осика, сумах пухнастий;
• фруктовi дерева - черешня, вишня звичайна, алича, яблуня "райська", гор1х грецький;
• хвойт чагарники: ял1вець козацький;
• листят чагарники - жасмин садовий, бузок звичайний, спрея Вангутта, спрея верболиста, спрея японська, пухироплвдиик калинолистий, сшжио-ягщиик, самшит в1чиозелений, троянда, гортензия садова;
• ягiдники - ожина, малина, агрус.
Всього - 152 дерева, 54 чагарники.
З наявних чагарниюв та багаторiчних рослин було сформовано пей-зажш композицп. У пмназп зiбрано велику колекцiю багаторiчних квiтiв та грунтопокривних рослин. Для !х розмноження на територп видшено дiлянку для шкшки. Роботи з благоустрою територп виконувалися переважно руками батькiв та учшв шд керiвництвом архiтектора. Гiмназiя неодноразово займала першi мiсця на мюькому конкурсi на краще озеленення навчально! установи.
Озеленення територiй дитячих дошкшьних установ та шкiл займають значне мiсце в загальному баланс зелених насаджень житлових районiв i мiкрорайонiв. Частка для озеленення навчальних закладiв досить висока: дошкiльних - до 60 %, а шкш - до 50 % загально! територп закладiв. Це озна-чае, що вони формують сприятливе середовище житлових районiв [5].
Виршувати питання оптимiзацil ландшафтно-просторово1 структури загальноосвптах шкiл потрiбно шляхом мiстобудiвного моделювання. Мюто-будiвельне моделювання здiйснюють у такш послiдовностi:
• визиачають чинники впливу на ефективтсть м1стобуд1вного використання територш;
• досл1джують взаемодш чиннишв, кер1вн1 та кероват чинники;
• визначають еталоииий тип об'екта;
• встановлюють граиичиi значения параметр1в за характеристиками кожно1 групи чиииикiв, враховуючи характеристики еталоииого типу;
• визиачають шльшсиий критерiй ефективиостц
• розробляють модель процесу проектуваиия або реконструкцп територш [1].
Лiтература
1. Бородич Л.В. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. - Полтава, 2009. - 19 с.
2. Змеул С.Г., Махонько Б.А. Архитектурная типология зданий и сооружений. - М. : Изд-во "Архитектура-С", 2007. - 238 с.
3. ДБН В.2.2-3-97. Будинки та споруди навчальних заклад1в. - К., 1997. - 48 с.
4. ДБН В.2.2-4-97. Будинки та споруди дитячих дошкшьних заклад1в. - К., 1998. - 27 с.
5. Ковальський Л.Н. Архитектура учебно-воспитательных зданий. - К. : Вид-во "Буди-вэльнык", 1983. - 143 с.
6. Краткий справочник архитектора. Ландшафтная архитектура / под ред. И. Д. Родич-кина. - К. : Вид-во "Будивэльнык", 1990. - 235 с._
202
Зб1рник науково-техшчних праць
