CC BY
13
ються протягом дня сильшше, нiж грунт i трава, а також вiддають штенсивш-ше тепло атмосферi. Температура пов^я у двориках не завжди прямолшшно пов'язана з освiтленням територп. Вона на площд Ринок, 30 як знижуеться до 68,75 % освгглення на контролi, так i зростае до 108,75 % на Плошд Ринок, 10 та 42. Аналопчш данi спостерiгаються i за даними пружност насичено! пари, яка перебувае у межах вiд 72,06 % до 110,29 % контролю.
Значення абсолютно! вологост повггря у двориках завжди вище за значення абсолютно! вологост повiтря на контролi, а найбiльшi !х рiзницi ся-гають до 3 разiв. Про вишу волопсть повiтря у двориках свщчать i показники дефiциту пружностi водяно! пари, точки роси та дефщиту точки роси.
При цьому, максимальш значення мiкроклiматичних рiзниць спостерь гаються за ясно! i тихо! погоди, коли найбшьше виявляються вiдмiнностi вщ-бивних i випромiнювальних властивостей окремих дшянок. Вiдмiнностi дшя-нок у засвоенш прямо! сонячно! радiацi! спричиняють формування вщмш-ностей у сшввщношенш мiж складовими теплового балансу, що призводить до утворення мiкроклiматичних контрас^в. Наявнiсть вiтру полегшуе контакт мiж повiтрям рiзних дiлянок, внаслщок чого здiйснюеться перемшуван-ня шарiв повiтря з рiзною температурою i зволоженням. М1крокиматичш контрасти в таких випадках меншають, вiдмiнностi в розподш метеоелемен-тiв у приземному шарi повiтря згладжуються. Водночас за наявност вiтру можуть статися рiзкi порушення в розподiлi метеорологiчних елементiв. Так, у двориках за сильного швденного виру, навiтрянi пiвденнi стiни е холодш-шими за пiвнiчнi шдвггряш. У цьому випадку спостерiгаеться картина розпо-дiлу температури, подiбна до тако!, що простежуеться за тихо! ясно! погоди.
Висновки. Мжрокшмат у середин вартальних дворикiв старовинно! частини Львова характеризуеться меншою порiвняно з вщкритим простором освiтленiстю (яка часом знижуеться майже в 50 разiв) та вищою вологiстю повiтря (майже у 2 рази). Цей стан зумовлений розмiрами дворика, його типом, плануванням, поверховютю навколишшх будинюв, типом шдстелю-вально! поверхнi, ступенем озеленення тощо.
Л1тература
1. Кл1мат Львова / тд ред. В.М. Баб1ченко. - Луцьк : Вид-во ВДУ, 1998. - 200 с.
2. Кучерявий В.П. Урбоеколопя : навч. поабник. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1999. - 390 с.
3. Кучерявий В.П. Фггомелюращя : навч. поабник. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. -
540 с.
4. Ландсберг Г.Е. Климат города : пер. с англ. - Л. : Гидрометеоиздат, 1983. - 248 с.
5. Наставление гидрометеорологическим станциям и постам. - Л. : Гидрометеоиздат, 1973. - Вып. II. - 288 с.
6. Щербань М.И. Микроклиматология. - К. : Вища шк., 1985. - 224 с.
7. Всё о погоде. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.pogoda.ru.net.
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.climate.org.ua/ghg/whatisgwua.html -Що таке змша кшмату?. ^^^^^^^^^^^^^^^
УДК 630*232 (477.43) Астр. Т.1. Шийка - НЛТУ Украми, м. Львiв
ландшафтне та ф1тоценотичне формування л1созахисних смуг автошлях1в i зал1зниць
Висвгглено основш принципи озеленення автошляхiв i залiзниць для ландшафтного проектування. Описаш основш прийоми, яю використовуються при плануван-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Hi пришляхових насаджень. Наведено результати дослiджень будови, конструкцш та видового складу захисних смуг.
Ключовi слова: захиснi люосмуги, озеленення, автошляхи, залiзниця, ф^оце-ноз, ландшафтне проектування.
Post-graduate T.I. Shyjka - NUFWT of Ukraine, L'viv
Landscape and phytocoenosis formation protective forest belts of motorways and railways
Basic principles of planting trees of motorways and railways are lighted up at the landscape planning. Basic receptions which are used for planning of the road planting are described. Resulted results of researches of structure, constructions and specific composition of defences zonal.
Keywords: protective forest belts, planting trees, motorways, railway, phytocoenosis, landscape projection.
Важко уявити соб1 сьогодш цившзащю без засоб1в пересування, а особливо без зашзничного i автомобильного. У р1зних крашах автомобшьний транспорт став не тшьки основним транспортним засобом, але й частиною побуту. Проте досягнення науково-техшчного прогресу приносить людям не тшьки користь, але й завдають шкоди. Платою за транспорт е можливють до-рожньо-транспортних пригод, неможливють запобiгти шкоди вiд забруднен-ня навколишнього середовища викидами вiдпрацьованих газiв, транспортного шуму, iнших фiзичних впливiв. Вiд них страждають вс люди, навiть тi, якi не користуються транспортом.
Змiнений дiяльнiстю людини природний ландшафт також може бути гарним. Досягнення цього ефекту залежить вщ вмiння проектувальникiв i бу-дiвельникiв вирiшити завдання вписування споруд у природш форми рельефу i отримувати вдале поеднання архiтектури споруд з перспективою усього ландшафту. Усшх в цьому плат залежить також i вщ того, з яким вщчуттям мiри i пропорцш використовуються можливостi декоративного озеленення дор^.
Озеленення автомобiльних дорiг пiд час ландшафтного проектування мае на мет не стшьки прикрасити дорогу, скшьки пiдсилити ïï зв'язок з нав-колишньою природною рослиннiстю, i полягае не тшьки у садшш нових дерев i чагарниюв, але i збереженш на придорожнiй смузi наявноï рослинностi, доповненнi ïï новими насадженнями вщповщно до типу ландшафту або мас-куваннi неестетичних мюць, а в окремих випадках i частковому рубанш, коли це потрiбно для вiдкриття живописних краевидiв i визначних мюць [4].
Насадження е оргашчною частиною, запроектованою згiдно з ландшафтом дороги. На сьогодш дорожньо-експлуатацшш оргашзаци, якi займа-ються озелененням дорщ переважно здiйснюють одномаштш рядовi посадки, якi не змшюються на великiй протяжностi. Це не найкраще вирiшення. Заходи з озеленення автомобшьних дорiг мають враховувати таю завдання:
1. Будiвельнi та експлуатацшш - вiдновлення рослинностi, яку знищи-ли або пошкодили шд час будiвельних робiт; створення живопло^в, якi вщдь ляють дорогу вщ прилеглих полiв та пасовищ; створення густих придорожшх насаджень для захисту проïзноï частини вiд снiгових заноЫв, запобiгання розмиванню дорiг, зсувам, сильним в^ам та пиловим бурям, ще одна фун-
кщя полягае у використаннi деревини вiд доглядових рубань для господар-ства з^зниць i автодорiг.
2. Пiдвищення безпеки руху - зорове орiентування водив - попере-дження про перехрестя, приховаш повороти дороги; захист водив вщ ослш-лення свiтлом фар зустрiчних автомобiлiв; захист вiд бокового вггру за допо-могою рядових насаджень; улаштування чагарникових насаджень, яю затри-мують автомобiлi, якi з^'хали з про1жджо1 частини.
3. Забезпечення кращого поеднання дороги в ландшафт - закршлення грунтових вiдкосiв; поеднання дороги з прилеглими формами ландшафту; шдкреслення окремих елеменлв рельефу, наприклад, збшьшення позiрноï ви-соти горба посадкою на ньому чагарниюв або дерев; створення на придорож-нш смузi декоративних рослинних груп, яю урiзноманiтнюють монотонний пейзаж, прикрашають дорогу.
4. Технолопчш i сiльськогосподарськi завдання - участь разом з комплексом полезахисних насаджень у покращенш кшматичних умов шляхом створення сприятливого мжрокшмату придорожньоï смуги.
5. Саштарно-гтешчш завдання - захист мiсць вщпочинку, придорож-нiх споруд вiд шуму, пилу i шюдливих газiв [1]. Найбшьш ефективним засо-бом покращення зорового сприйняття дороги, на вщмшу вiд окремого дерева, е алея. Вона орiентуе увагу водiя в потрiбному напрямку i виразно шд-креслюе прямi дiлянки дор^ [1, 2, 5]. Вiдношення висоти дерев алеï до ïï ши-рини дуже сильно впливае на оптичне враження, яке залишаеться вщ дороги. Наприклад, алея високих шрамщальних дерев оптично звужуе дорогу, нав^ь якщо вона насправдi досить широка. Орiентований вплив алеï особливо по-мiтний вночi, пiд час туману i в разi високого сшгового покриву.
Проте алеï мають i негативш властивостi стосовно зорового впливу. За ясноï сонячноï погоди вщ алей часто падають на проïжджу частину густi тiнi. Рiзке чергування темних тшей i свiтлих промiжкiв втомлюють водiя так само, як i нерiвномiрнiсть нiчного освiтлення. Тому варто уникати надмiрно довгих алей навт на рiвнинi i замшяти ïx групами дерев.
На безлюих рiвнинаx короткi алеï скульптурно прикрашають дорогу, однак на довгих прямих замють алей краще садити окремi групи дерев. Вони не створюють одноманiтного зеленого бар'еру, добре розчленовують ландшафт на окремi види, яю послiдовно вiдкриваються зору пасажирiв i полег -шують водiю автомобшя вiзуальне визначення вiдстаней [3, 5].
Для надання придорожнш смузi i смузi вздовж залiзниць бiльшоï рiз-номанiтностi насадження необxiдно формувати з дерев i чагарниюв рiзноï висоти i конф^ураци крони, яю мають листя i квiти, що вiдрiзняються за кольо-ром. Для цього потрiбно вибирати мiсцевi породи, стшю проти вщпрацьова-них газiв автомобiлiв, якi не пiддаються вггролому i снiголаму, не е вибагли-вими до грунтових умов i вологи.
Груповi посадки залежно вiд порщ, якi ix формують, можуть бути де-ревнi, деревно-чагарниковi та чагарниковь Основна центральна група дерев висотою, силуетом крони, кольором листя створюе загальний силует групи. ïx оточують бшьш низькими деревами або високим чагарником, яю шдкреслю-ють основну групу, сприяють прискоренню ïï росту. Групу обрамлюють ча-гарниками, яю затшяють грунт. Рослини, якi входять у групу, повинш цвiсти
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
(черемха, бузок, вишня, шипшина i iн.), мати гарне листя (клен гостролистий, шовковиця та iн.) або контрастну форму та забарвлення крони i стовбура (береза, верба). Ращональний пiдбiр порiд дае змогу зберегти рiзницю в кольорi весь теплий перюд року: весною за рахунок цвтння (черемха, вишня, акацiя бiла), восени завдяки яскравим плодам (горобина) або листям (клен).
Анашзуючи захиснi насадження вздовж зашзнищ Львiв - Мостиська, встановлено, що для кожно! з видшених дiлянок захисних насаджень зашзни-цi характерним е своя за будовою та конструкцiею смуга, яка призначена для виконання свого певного завдання - функцй. Детальну характеристику будо-ви смуги та конструктивний тип наведено в табл.
Табл.. Будова та конструкця захисних смуг
№ пробно! д1лянки Розм1ри смуги, м Висота тдлтску Кшьшсть ряд1в, шт. 1снуючий конструктивний тип смуги
довжина ширина висота
1 200 70 17 3 11 щшьна
2 150 20 15 4 3 щшьна
3 150 20 12 4 4 щшьна
4 100 15 6 2 3 щшьна
5 400 16 6 1,5 4 щшьна
6 100 5 18 1,5 1 ажурна
7 400 16 12 1 2 ажурна
8 1550 20 8 1 6 щшьна
9 450 16 6 1,5 4 щшьна
10 250 30 6 2 8 щшьна
11 300 23 6 2 6 щшьна
12 300 24 3 1 8 щшьна
13 а 300 38 27 - 1 продувна
13 б 400 38 27 4 1 ажурна
14 700 16 5 1 2 ажурна
15 200 3 4 - 1 продувна
16 300 3 7 - 1 ажурна
17 300 5 10 - 1 ажурна
18 600 8 19 - 1 ажурна
Кожна конкретна видшена пробна дшянка характеризуеться сво!ми таксацшними показниками. Довжина пробних дiлянок змшюеться вiд 100 до 1550 м, ширина - вщ 16,0 до 44,0 м та висота смуги - вщ 3 до 19 м, вщповщ-но рiзний вж вiд 15 до 60 роюв. Смуги сформовано з рiзною кшьюстю рядiв -вiд 1 до 11. О^м того, характерною особливютю е наявнiсть або вiдсутнiсть ярусу шдлюку та пiдросту. Наявний ярус мае рiзну висоту, яка змшюеться вщ 3 до 5 м. Наявшсть або вiдсутнiсть вiдзначеного ярусу впливае на форму -вання типу смуги за конструкщею, яка вщзначаеться як продувна, ажурна та щшьна. З табл. можна порахувати, що 53,85 % протяжност захисних зелених насаджень вздовж залiзницi формують смуги щшьно! конструкци, 22,38 % -смуги ажурно! та 23,78 % - смуги продувно! конструкцй.
Результати аналiзу видового складу фiтоценозiв захисних насаджень вказуе на те, що в !х формуванш задiяна значна кшьюсть деревних, чагарни-кових, трав'яних, мохових i лишайникових видiв. У формуванш структури за-
хисних насаджень бере участь 19 видiв дерев, 10 - чагарниюв, 91 вид трав. Особливютю росту дерев у иридорожнш CMy3i е те, що залежно вiд розташу-вання дерев у CMy3i, вони ростуть i розвиваються по-рiзному. Загалом, всi дерева мають нижчу висоту, шж ri, що виросли в лiсi. У них бiльш потужна крона, особливо у дерев, розташованих у крайшх рядах.
Лiтература
1. Бабков В.Ф. Ландшафтное проектирование автомобильных дорог : учебное пособ. [для автомобильно-дорожных вузов]. - 2-е изд. [перераб. и доп.]. - М. : Транспорт, 1980. - 189 с.
2. Бабков В.Ф. Сочетание автомобильных дорог с ландшафтом. - М. : Высшая школа, 1964. - 66 с.
3. Кучерявий В. А. Зеленая зона города. - К. : Наук. думка, 1981. - 248 с.
4. Госс М., Веселы В. Трассирование дорог с учетом ландшафта : пер. с чеш. Н.П. Ор-натского и С. А. Трескинского / под ред. проф. д-ра техн. наук Н.В. Орнатского. - М. : Автот-рансиздат, 1961. - 144 с.
5. Справочник работника зеленого строительства / А.А. Лаптев, Б. А. Глазачев, А.С. Маяк. - К. : Будiвельник, 1984. - 152 с._
УДК 546.443 Ст. викл. З.Ю. Шеремета, архтектор -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
проблеми органвацп ландшафтно-просторово1 структури територп загальноосвггньо! школи
Висвгтлено проблеми арх^ектурно-ландшафтно'Г оргашзацп територп загально-осв^ньоТ школи в умовах реконструкцп. Встановлено, що осв^ню та тзнавальну функщю виршують шляхом створення дослщних присадибних дшянок з теплицями та парниками, зоолопчних куточюв, метеоролопчних майданчиюв, майданчиюв для вивчення правил дорожнього руху, арборетумiв або дендрарпв.
Ключов1 слова: школа, озеленення, швентаризащя.
Senior lecturer Z. Yu. Sheremeta, architect - NUFWT of Ukraine, L'viv
Problems of organization landscape spatial structure of territory of general school
The problems of architectural and landscape organization of a school territory in conditions of reconstruction are enlightened. It is set that an educational and cognitive function decides by creation of the experimental small holdings with hothouses and hotbeds, zoological corners, meteorological grounds, grounds, for the study of rules of the travelling road, арборетумiв or arboretums.
Keywords: school, planting greenery, inventory.
Метою кожного загальноосвггнього закладу е шдготовка учшв до зрь лого життя. Дитина, яка приходить до школи, мае не лише засвоГти передба-чеш шюльною програмою знання та набути необхщних навиюв, але стати всеб1чно розвиненою особистютю. Шюльне середовище мае максимально вщповщати цим завданням. Традицшно склалося так, що школа - це не лише навчальш класи, кабшети, коридори та зали, а це й шюльне подв1р'я, яке мае свою структуру, що забезпечуе реал1зацш необхщних функцш. Серед них: освгтньо-шзнавальна; ф1зичного виховання; еколопчного виховання; есте-тичного виховання; вщпочинкова; господарська [6].
