CC BY
28
ответствии с потенциальными лесорастительными условиями Буковинских Карпат и Предкарпатья с учетом требований Правил воссоздания лесов.
Ключевые слова: равномерно постепенные рубки, содействие естественному возобновлению, минерализованные площадки, обеспечение лесовосстановления.
Solodkyy V.D., Zayachuk V. Ya., Robulets S. V. To the question of forming of reliable natural renewal of the forests in the conditions of Bukovina Carpathians
The effective method of assistance to natural renewal of the forest is offered during realization of the first reception of evenly-gradual deck-houses. The ground of biological bases of this method is carried out on forest typology basis in accordance with the potential terms of Bukovyna Carpathians taking into account the requirements of Rules of recreation of the forests.
Keywords: evenly-gradual deck-houses, assistance to natural renewal, mineralized grounds, providing proceeding in the forest.
УДК 712.4:711.555 (477.75) Доц. 1.Р. -Зтьберварг1, канд. бюл. наук;
тж. ЕА. Iслямова1
ОСОБЛИВОСТ1 ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРП НИЖНЬОПРСЬКО! ЦЕНТРАЛЬНО! РАЙОННО! Л1КАРН1 У СТЕПОВОМУ КРИМУ
Представлено результати вивчення стану зелених насаджень територп Нижньопрсько! центрально! районно! ткарш у Степовому Криму. Проаналiзовано особли-восп просторово! структури зелених насаджень; проведено швентаризащю деревно-чагарниково! рослинност на територп Нижньопрсько! центрально! районно! лжарш. Надано рекомендаци для оптимiзацi!' деревно-чагарникових насаджень.
Ключовг слова: зелеш насадження, деревно-чагарникова рослиншсть, швента-ризащя.
Вступ. Озеленення територш лжарень - важливий аспект комунально! сфери. Ландшафт озеленено! територп, використовувано! для оздоровчих щ-лей, може виявляти значний позитивний вплив на оргашзм людини, тому ль карняний парк. - Своерщна лжарня, доповнення до того комплексу оздоровчих заход1в, як здшснюються в лжувальнш установ1 [1]. До завдань лан-дшафтно! оргашзацп територп лжарень входять: полшшення саштарно-гь пешчних умов стосовно чистоти пов1тря й дшянки, гарно! шсоляцп й аерацп, захисту вщ в1тру, шуму й пилу; створення сприятливих умов для лжувально-го процесу; збагачення арх1тектурного вигляду будинюв [2].
Враховуючи особливост ландшафтно! оргашзацп територш лжарень, метою роботи було вивчення й анал1з основних прийом1в 1 асортименту рос-лин, використовуваних в озелененш лжувальних установ у Степовому Криму на приклад! Нижньопрсько! центрально! районно! лжарш. Поставлено таю завдання: вивчити юнукта види деревинно-чагарникових рослин, використо-вуваш в лжарняних парках на приклад1 дослщжуваного об'екта; враховуючи саштарний, ф1зюлопчний, еколопчний 1 естетичний стан озеленено! територп й само! рослинносп, запропонувати рекомендаци для реконструкцп озеле-
1 Нацiон. ун-тет бiоресурсiв i природокористування Укра1ни "Кримський агротехнолопчний ушверситет"
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.12
нення, що сприятимуть усуненню недолшв, а також оптимiзацiï й полегшен-ню догляду.
Об'екти й методи досл1дження. Дослщжуваний у роботi об'ект розта-шований у степовiй зонi Криму, яка займае 63 % (16840 км2) площi твостро-ва i являе собою рiвнину. Це територiя 14 райошв, населення яких становить бшьш чвертi населення пiвострова. Об'екти охорони здоров'я на таюй великiй територп е одними з найважливiших об'екпв соцiальноï сфери. Предметом вивчення в нашш роботi стали ландшафтна й архггектурно-планувальна орга-нiзацiя територiï лшарш, а також асортимент i стан рослин, використовува-них в озелененш цього об'екта.
Пiд час проведення технiчноï iнвентаризацiï зелених насаджень вико-ристовували такi методики: методика, наведена в шструкцп з технiчноï швен-таризацiï зелених насаджень у мютах i селищах мiського типу [3]; методика оцшки стану зелених насаджень у мютах та iнших населених пунктах Криму, яку запропонував в НБС-ННЦ В.П. Ыков зi ствавторами [4]. Назву видiв рослин наведено зпдно з визначниками вищих рослин Украши й Криму з урахуванням сучасних вимог систематики рослин [5, 6].
Результати дослщження. Зелеш насадження на територп лжарень повиннi займати не менш нiж 60 %> вiдведеноï площi. Територiя лiкувальних установ повинна бути добре iзольована вщ сусiднiх дiлянок i вулиць досить щшьною захисною смугою з дерев i чагарниюв. Насадження роздiляють те-риторiю на рiзнi за функцюнальним призначенням дiлянки. Найбiльш важли-во захистити територт парковоï зони вщ вiтру, пилу й шуму [2]. З причини того, що для Степового Криму характерш "пиловi бурГ, захиснi насадження вiдiграють особливо важливу роль.
Захиснi смуги на об'екп сформованi однорядними рядовими посадками тополi iталiйськоï (Populus italica (Du Roi) Moench), яка е швидкозроста-ючою, вiтровальною i недовгсгачною породою. З огляду на це, ми рекомендуемо його зам^ на бшьш стшю та довговiчнi породи: софора японська (Styphnolobium japonicum (L.) Schott), ясен бший (Fraxinus ornus L.) й гос-троплодий (F. oxycarpa Willd.), гледичiя трьохколючкова (Gleditsia tri-acanthos L.), горiх грецький (Juglans regia L.).
Захисш смуги краще формувати двох- або трирядними i багатоярусни-ми. У другому ярус рекомендуемо використовувати плоскогшочник схiдний (Platycladus orientalis (L.) Franco) i тую захщну (Thuja occidentalis L.). З лис-тяних чагарниюв доцшьно використовувати бирючину звичайну (Ligusrum vulgare L.). Використання магонп падуболис^ (Mahonia aquifolium (Pursh) Nutt.) у цих насадженнях дасть змогу зберегти ïх декоративнiсть протягом усього року. Дуже важливо при розташуваннi дерев i чагарниюв навколо бу-дiвель враховувати необхiднiсть освiтлення внутрiшнiх примщень сонцем. Тому з пiвнiчноï та пiвнiчно-схiдноï сторiн дерева розташовують вщ будiвель на вiдстанi в 1-1,5 висоти дорослого дерева даного виду, але не менше 5 м [7]. Ц вимоги чiтко дотримаш на територiï об'екта.
Районнi лжарш та районнi центральнi лiкарнi в бшьшосп сво1й розта-шованi в селищах мюького типу або у великих селах, рщше - у невеликих мютах. Для них характерна змшана органiзацiя територп з обширною парко-вою зоною, на вщмшу вiд мiських лiкарняних комплексiв, де територiя обме-жена через щшьнють забудови. Деревно-чагарникова рослиннiсть займае те-риторiю в кiлька разiв бшьшу, нiж площа, зайнята пiд будiвлями i спорудами [1]. Аналiз балансу територп Нижньопрсько1 центрально1 районно1 лжарш (табл. 1) показав, що шд iснуючими та проектованими насадженнями перебу-вае 71,4 % територп, що вщповщае ДБН В.2.2-10-2001 [8].
Табл. 1. Баланс mepumopiïНижньoгiрськoï цeнтральнoïptiiioiiiioïткарш
№ Назва територп Площа
з/п га %
1 Буд1^ та споруди 0,52 13,6
2 Площ^ дороги та дорiжки 0,48 12,6
3 Водт поверхнi - -
дерева 1,23 32,2
4 Декоративш кущi 0,17 4,5
насадження квiтники 0,09 2,4
газони - -
5 Пустирi та дегрaдовaнi простори 1,32 34,7
Всього: 3,81 100
Сшввщношення вщкритих, нашввщкритих i закритих просторiв на об'екп 2:1:1. Це спiввiдношення е прийнятним для степовоï зони Криму. До-цiльно збiльшити кiлькiсть нaпiввiдкритих просторiв за рахунок вiдкритих.
Клiмaт Степового Криму помiрно континентальний з тривалим i спе-котним лiтом i короткою м'якою зимою. Баланс вологи в Степовому Криму е негативним, супроводжуючись значною нестaбiльнiстю зволоження. Це веде за собою таю кшматичш явища, як посухи i суховп. Кшьюсть опaдiв - 350450 мм/рж, бiльшa ïх частина випадае влику у вигл_вд злив. Враховуючи щ показники, ми рекомендуемо використовувати ксерофии, ксеромезофiти i мезофiти в озеленен територiй.
Bнaслiдок проведеноï комплексноï оцiнки насаджень Нижньогiрськоï центрaльноï рaйонноï лiкaрнi встановлено, що в бшьшосп випaдкiв регуляр-не планування дшянки (будiвлi та споруди, площадки, дорiжки) супрово-джуеться парковою зоною iз застосуванням пейзажних елементiв озеленення. Типовими е груповi i рядовi посадки, куртини i солiтери. У бшьшосп випад-кiв використовують тaкi породи, як тополя бша (Populus alba L.) та иалшська (P. italica (Du Roi) Moench), гледичiя трьохколючкова (Gleditsia tri-acanthos L.), в'яз гiрський (Ulmus glabra Huds.), верба бша (Salix alba L.), сосна чорна тдвид кримська (Pinus nigra subsp. pallasiana (Lamb.) Holmboe), го-рiх грецький (Juglans regia L.), клен польовий (Acer campestre L.), ясен зви-чайний (Fraxinus excelsior L.). З чагарниюв трапляеться таволга Вангутта (Spiraea x vanhouttei (Briot) Zabel), шипшина собача (Rosa canina L.), бузок звичайний (Syringa vulgaris L.) та ш. (табл. 2).
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.12
Табл. 2. Асортимент дерев i чагарнишв на територйНижньогiрськоí центральногорайонног' лгкарт (що використовуються, ят не рекомендован i що пропонуються) [9,10]
BHKopncTOByBam Не рекомендован 3anp0n0H0BaHi
1. Ulmus glabra Huds. 1. Populus italica (Du Roi) Moench 1. Spiraea japonica L.f.
2. Gleditsia triacanthos L. 2. Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. ex Spach
3. Pinus nigra subsp. pallasiana (Lamb.) Holmboe 2. Populus alba L.
3. Juniperus sabina L.
4. Juglans regia L. 4. Tilia cordata Mill.
5. Populus italica (Du Roi) Moench 5. Styphnolobium japoni-cum (L.) Schott
6. Populus alba L.
7. Acer campestre L. 6. Fraxinus ornus L.
8. Acer platanoides L. 7. Mahonia aquifolium (Pursh) Nutt.
9. Fraxinus excelsior L.
10. Prunus cerasifera Ehrh. 8. Parthenocissus quin-quefolia Planch.
11. Platycladus orientalis (L.) Franco
12. Robinia pseudoacacia L. 9. Crataegus oxyacantha auct. non L.
13. Betula verrucosa Ehrh.
14. Spiraea x vanhouttei (Briot) Zabel 10. Forsythia x intermedia Zabel
15. Syringa vulgaris L.
16. Buxus sempervirens L. 11. Hibiscus syriacus L.
17. Ligustrum vulgare L.
18. Prunus avium L.
Частина насаджень стала непридатною через те, що догляд за ними здшснювався стихшно, некв^фжовано i в недостатньому обсяз^ У район-них лжарнях, як правило, вщсутня спещальна служба, що виконуе вiдповiднi функцп, тому заходи з догляду за озелененою територiею або вiдсутнi, або 1х здiйснюе персонал лiкарнi. Така ситуащя вимагае на територп лжарш вико-ристовувати невибагливi види дерев i кущiв.
Недовговiчнi плодовi породи потребуе бiльшого догляду i частшо! ре-конструкцп насаджень. 1х застосування на територп лiкарень доцiльно обме-жити. Найчастiше плодовi дерева висаджують в однопороднi груповi i рядовi посадки, що спричиняе масовi ураження хворобами i шюдниками. Таких прийомiв варто уникати i створювати рiзнопородi насадження.
Ще одна важлива яюсть насаджень - естетика. Завдяки вмшому добору рiзноманiтних за кольором i формою рослин створюються живописш гру-пи, якi благотворно впливають на психологiчний стан i самопочуття хворих. На територп об'екта присутш в основному чист однопороднi групи дерев, рiдше чагарникiв. Пiд час проектування таких об'екпв також варто уникати плакучих i трашдальних форм, яю символiзують скорботу i вщхщ з життя. Але на територп дослщжуваного об'екта е такi рослини.
Квикове оформлення парково1 зони та корпушв в бiльшостi випадкiв вщсутне. У невеликий кiлькостi трапляються тюльпан Фостера (Tulipa fosteri-ana Irv.), лшейник гiбридний (Hemerocallis x hybrida hort.), барвiнок малий (Vinca minor L.), iрис гiбридний (Iris x hybrida hort.). Ми рекомендуемо роз-ширити асортимент квiткових рослин на лжарняних територiях завдяки зас-
тосуванню багаторiчниюв, таких як гайлардiя гiбридна (Gaillardia x hybrida hort.), живучка повзуча (Ajuga raptans L.), крокус весняний (Crocus vernus Wulf.), хризантема садова (Chrysanthemum x morifolium Ramat.), очиток вид-ний (Sedum spectabile Borean) i о. 1дкий (S. acre L.), ясколка повстяна (Cerasti-um tomentosum L.). Ц рослини не потребують особливого догляду, але водно-час е яскравими акцентами на загальному тлi насаджень.
Висновки i рекомендацп. Внаслiдок виконано! роботи ми шдготува-ли таю загальш висновки та рекомендацп:
1. Захисний пояс насаджень втратив цЫсшсть у зв'язку з недостатнiм доглядом за рослинами i недовговiчнiстю деревних порiд, що були викорис-танi при його створеннi. Рекомендуемо здшснити реконструкцiю пери-ферiйного захисного поясу з тдбором рослин, яю забезпечать довговiч-нiсть i створять багатоярусну структуру.
2. Однопороднi групи на територп об'екта доцiльно замшити рiзнопородни-ми, для того щоб уникнути масових уражень хворобами та шюдниками.
3. Для естетичного формування ландшафту пропонуемо використовувати красивоквiтучi та вiчнозеленi чагарники.
4. Асортимент квггкових рослин рекомендуемо розширити завдяки застосу-ванню багаторiчникiв, що потребують мшмального догляду.
Лiтература
1. Залесская Л.С. Курс ландшафтной архитектуры : учебн. пособ. / Л .С. Залесская. - М. : Стройиздат, 1964. - 184 с.
2. Краткий справочник архитектора: Ландшафтная архитектура: справочное издание / под ред. И.Д. Родичкин. - К. : Изд-во "Будивэльнык", 1990. - 336 с.
3. 1нструкщя з техично! швентаризаци зелених насаджень у мютах та селищах мюького типу Укра!ни - ГКН 03.08.007, 2002. - К. : Вид-во Мш. агр. полт., 2002. - 24 с.
4. Методические рекомендации по оценке состояния зеленых насаждений в городах и других населенны пунктах Крыма / сост. В.П. Исиков, Н.В. Корнилова, М.М. Эйдель-берг, Ю.Г. Расин. - Ялта : Изд-во ГНБС, 1997. - 48 с.
5. Определитель высших растений Украины / под ред. Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброча-ева, Б.В. Заверуха. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 545 с.
6. Определитель высших растений Крыма / под ред. Н.И. Рубцова. - Л. : Изд-во "Наука", 1972. - 550 с.
7. Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений: СНиП 2.07.01-89*- [Введен 01.01.1990]. - М., 1994. - (Строительные нормы и правила СССР).
8. Бесплатная библиотека стандартов и нормативов. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.docload.ru
9. Будинки i споруди. Заклади охорони здоров'я: ДБН В.2.2-10-2001. - [Чинний вщ 01.04.2001]. - К. : Держбуд Укра!ни, 2001. - 166 с. (Державш буд1вельш норми Укра!ни).
10. Порайонний асортимент дерев та кущ1в Укра!ни / за ред. О.А. Кашшченка. - К. : Держком. буд1вництва, архттектури та житлово! полггаки Укра!ни, 1998. - 188 с.
11. Кашшченко О.А. Декоративна дендролопя : навч. поабн. / О.А. Кашшченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.
Зильберварг И.Р., Ислямова ЭА. Особенности озеленения территории Нижнегорской центральной районной больницы в Степном Крыму
Представлены результаты изучения состояния зеленых насаждений территории Нижнегорской центральной районной больницы в Степном Крыму. Проанализированы особенности пространственной структуры зеленых насаждений; проведена инвентаризация древесно-кустарниковой растительности на территории Нижнегорской центральной районной больницы. Даны рекомендации для оптимизации древесно-кустарниковых насаждений.
Науковий bîchhk НЛТУ Украши. - 2G12. - Вип. 22.12
Ключевые слова: зеленые насаждения, древесно-кустарниковая растительность, инвентаризация.
Zil'bervarg I.R., Islyamova EA. Features of planting of greenery of territory of Nizhnegorsky Central Regional Hospital in the Steppe Crimea
In the work results studying the state of green spaces of the territory of Nizhnegorsky Central Regional Hospital in the Steppe Crimea. We analyzed the spatial structure of green space, the inventory of trees and shrubs in the Nizhnegorsky Central Regional Hospital. Recommendations are given for optimization of tree and shrub plantings. Keywords: green spaces, trees and shrubs, inventory.
УДК581.526:582.55:524.6(477) Acnip. С.В. Гзмест'ева; ст. наук. ствроб.
1.М. Данилик, канд. бюл. наук - 1нститут екологи Карпат
НАН Украши, м Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗМНОЖЕННЯ CAREXDIOICA L. (CYPERACEAE) У ПРИРОДНИХ ПОПУЛЯЦ1ЯХ ЗА Р1ЗНИХ УМОВ РОСТУ
Проведено вивчення особливостей генеративного й вегетативного розмножен-ня Carex dioica L. за рiзних умов росту на територп Украши. Встановлено, що бшь-шють дослщжених популяцш мае значний потенщал до насшневого вщтворення, ре-алiзацiя якого залежить вщ еколого-ценотичних умов оселища, ïx динамжи та рiвня антропопреси. У несприятливих умовах домшуюча роль у самошдтриманш популяцш належить вегетативному розмноженню, що дае змогу зменшити витрати на реп-родукщю й ефективно використовувати наявш ресурси. Виявлено, що жiночi особи-ни C. dioica бшьшою мiрою реалiзують стратепю розселення завдяки формуванню значно довших кореневищ. Чоловiчi особини характеризуются вищою спецiалiза-цiею до кущiння й утворення компактних куртин.
Ключовг слова: Carex dioica L., вегетативне й генеративне розмноження, само-вщновлення, популящя.
Актуальшсть дослiджень. Одним 1з найважливших аспекпв оцшки стану популяцш та ïx перспектив на майбутне е з'ясування мехашзм1в, якими забезпечуеться ïxне вщтворення у наступних поколшнях. Особливо актуальною е ця проблема для рщюсних i зникаючих вид1в, з огляду на ïï наукове й прикладне значення для розробки шляxiв ïx культивування, подальшоï реш-тродукцiï тощо.
Надто мало даних стосовно особливостей вщтворення вегетативно-рухливих видiв, що неминуче ставить питання про сшввщношення в ïxньому онтогенезi вегетативного й генеративного розмноження та ïx ролi для само-вщновлення популяцiй як однiеï з фундаментальних рис, що забезпечуе ïx довготривале iснування на певнiй територiï [11]. Одним iз таких раритетних видiв е Carex dioica L. - дводомна багатс^чна довгокореневищна трав'яна рослина, що належить до полщентричного типу бюморфи, розмножуеться насiнням i вегетативно [1-3].
Метою нашоï роботи було дослщити особливостi генеративного й вегетативного розмноження цього виду за рiзниx умов росту його популяцш на територп Украши.
Методика дослщжень. Дослщження проводили у восьми оселищах C. dioica, що вщмшш за еколого-ценотичними умовами, ступенем антропо-
