CC BY
71
УДК 378.016:81'243
ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ К0МУН1КАТИВН01 КОМПЕТЕНЦП В ПИСЬМОВОМУ МОВЛЕНН1 У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ IH03EMH0I МОВИ
Л. П. Маслюк, ст. викл., Харк1вський нацюнальний автомобшьно-дорожнш ушверситет
Анотащя. Визначено мгсце та роль писемного мовлення у формувант тшомовног комуткатив-но1 компетенцп cmydenmie. Охарактеризовано загалъм принципы щлеспрямованого розеитку письмовог компетенцп тих, хто еиечае тоземну моеу. Запропоноеано зразки епрае для форму-вання навичок тшомовного писъмового мовлення.
Ключoвi слова: комуткатиена компетенцгя, мовленневi навики, писъмове мовлення, писъмовии переказ, асощограма.
ПРОБЛЕМА ФОРМИРОВАНИЯ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНЦИИ В ПИСЬМЕННОЙ РЕЧИ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА
Л. П. Маслюк, ст. преп., Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет
Аннотация. Определены место и роль письменной речи в формировании иноязычной коммуникативной компетенции студентов. Охарактеризованы общие принципы целенаправленного развития письменной компетенции изучающих иностранный язык. Предложены образцы упражнений для формирования навыков иноязычной письменной речи.
Ключевые слова: коммуникативная компетенция, речевые навыки, письменная речь, письменное изложение, ассоциограмма.
THE PROBLEM OF COMMUNICATIVE COMPETENCE FORMATION IN WRITTEN LANGUAGE WHEN STUDYING A FOREIGN LANGUAGE
L. Maslyuk, Asst. Prof., Kharkiv National Automobile and Highway University
Abstract. The place and the role of written language in formation offoreign language communicative competence of students have been determined. The general principles of purposeful development of students' written competence have been characterized. Types of exercises for formation of foreign language written skills have been offered.
Key words: communicative competence, language skills, written speech, written rendering, associogram.
Вступ
Одним 3i cnoco6iB формування i формулю-вання думки e письмове мовлення. Володш-ня письмовим мовленням дозволяе реально використовувати знания шоземно! мови, пе-ребуваючи поза мовним середовищем, спш-куючись з нолями мови за допомогою су-часних засоб1в комушкаци. Можливють иисати особисп й офщшш листи, необхщ-н1сть заповнювати анкети, бланки докумен-
■пв тощо мотивують студенпв до активного оволодшня письмовим мовленням. Навчити студенпв переносити сформован! навички та вмшня в реальш обставини можна лише в умовах спшкування, тобто навчання шозем-нш мов1 мае бути оргашзовано таким чином, щоб воно було под1бним до процесу природ-но1 комушкацп.
Проблема формування комушкативно! компетенцп в письмовому мовленш шд час ви-
вчення шоземно! мови стае дуже актуальною, оскшьки письмове мовлення дозволяе зберегти мовш знания, е надшним шструме-нтом мислення, стимулюе говоршня, ауд1ю-вання 1 читання шоземною мовою.
Анал1з публжацш
Проблеми формування комушкативно! ком-петенцп шд час навчання письмовому мов-ленню вивчали таю вщом1 методисти як Т. Леонтьева, В. Фшатов, С. Пасов, Р. Миль-руд, Н. Шахмаев.
Письмове мовлення в1др1зняеться вщ шших вид1в мовленнево! д1яльност1 не тшьки своею специф1чшстю, але 1 ступенем поширеносп його внкорнстання в побуть Мовознавщ та методисти неодноразово доводили, що пере-дання 1 сприймання шформацп за доиомогою мови здшснюеться, головним чином, у ви-гляд1 усного мовлення (говоршня й ауд1ю-вання) або читання. Користування письмо-вим мовленням е значно обмежешшим. Ще меншу ирактичну значимють мае застосу-вання иисьмового мовлення шоземною мовою. Лист 1 письмове мовлення як засоби навчання вщграють р1зну роль на р1зних етаиах навчання. Так, на початковому еташ навчання основним завданням е навчання письму, оскшьки в цей перюд вщбуваеться формування вмшь кашграфп та вмшь, пов'яза-них з1 звуко-л1терними вщповщностями. За-значеш вмшня е необхщною умовою формування навичок читання та письмового мовлення. На середньому еташ навчання центр переваги в робот1 над письмом надаеть-ся орфографп у зв'язку ¿з накопиченням нового мовного матер1алу. Разом ¿з цим розвива-еться письмове мовлення як зас1б, що сприяе формуванню вмшь 1 навичок усного мовлення. Нарешт1 на еташ вище середнього вмшня, що були засвоеш, вдосконалюються поряд ¿з аналопчним вдосконаленням усного мовлення. Кр1м того, письмове мовлення набувае ще одного важливого значения - воно стае допо-м1жним засобом у самосгшшй робот1 студенпв над мовою, зокрема у вигляд1 складання ано-тацш 1 плашв за прочитаними текстами [1].
1снуе юлька вид1в мовленнево! д1яльносп, навики яко1 викладач мае формувати у студенпв. Письмо поряд ¿з говоршням, ауд1ю-ванням 1 читанням е одним ¿з найбшьш важ-ливих вид1в мовленнево! д1яльност1, ефектив-ного розвитку яких вщ студенпв прагне
кожен викладач у процес1 навчання. Проте цей вид д1яльност1 вимагае доопрацювання у зв'язку з поширенням обсяпв письмових по-вщомлень завдяки появ1 штернету й шших сучасних засоб1в комушкацп.
Мета i постановка завдання
Мета стагп - розкрити особливост1 формування комушкативно! компетенцп у навчанш письмовому мовленню шоземною мовою.
Засоби цшеспрямованого розвитку письмово! компетенцп студенпв мають досить тради-цшний вигляд. Найбшьш поширеними мож-ливостями реатзацп письмово! компетенцп е письмовий переказ студентом тексту, що прочитав викладач, переказ з елементами твору, а також TBip на задану тему.
Оскшьки юнцевою метою навчання письму е здатшсть студенпв самостшно створювати письмовий текст на задану тему, таю тради-цшш форми як переказ i TBip, завдяки яким мета мае бути досягнута, здаються досить ефективними й усшшними, але все-таки не единими. Тому необхвдно розглядати й iHmi шляхи ефективного навчання письму.
Використання асоцюграм i конструкцшних вправ
Використання вправ р1зномаштних вид1в дозволяе зробити роботу i3 навчання письму бшьш щкавою, творчою, актив1зуе шзна-вальш та креативш можливосп студенпв, робить процес розвитку письмово! компетенцп бшьш мотивованим i захоплюючим.
До шдготовчих вправ можна вщнести ство-рення pi3HHx асоцюграм. Принцип асоцю-грам вщомий багатьом викладачам, коли до слова, речения (наприклад, присл1в'я, цитати тощо) студенти вчаться добирати асощацп, тобто спонтанш ще!, думки, що з'являються у них у цей момент вщповщно до запропоно-вано! теми. Як вихщний матер1ал, ¿мпульс для формування асощацш можна використо-вувати картинки, фотографп (або !х фрагмен-ти), яюсь предмети, музику, окрем1 звуки. 3i6pam асощацп е основним матер1алом для створення письмового тексту.
Наприклад: на великих плакатах у центр! викладач пише ключове слово (наприклад, l'hiver) та ставить питания: «Quels mots et
expressions vous viennent à l' esprit quand vous pensez à l'hiver?» Кожен студент пише якомо-га бшьше сл1в i словосполучень, пов'язаних ¿з цим словом, наприклад: la neige, le ciel noir, il fait froid, la glace, des flocons de neige, une tempête de neige, le verglas, Noel, la Saint-Valentin, les jours deviennent courts, les nuits deviennent longs, faire du ski, faire de la luge, faire un bonhomme de neige, patiner, jouer aux boules de neige avec ses amis. Студенти нама-гаються коментувати цю шформащю, вислов-люють ще1, яю в цей час спадають ïm на думку, а один ¿з них фшсуе ïx на дошщ у вшьному порядку, дал1 пропонуеться шдготовча впра-ва, де студенти визначають зв'язок м1ж yciMa зафшсованими асощащями, в основу яких покладено факти i поди повсякденного жит-тя, на перший погляд цшком в1ропдш, але й вони мютять елемент незвичносп, недомов-леность Розв'язання цих ситуацш вимагае нестандартного шдходу, оригшальних pi-шень. Бажання висловити свою верс1ю ство-рюе природну мовленневу ситуащю. Напри-кшщ кожно1 icTopiï може бути поставлене питания, що може заштригувати. Конкретна ситуащя може мати безл1ч розв'язань, у кож-нш ситуацп е ключ - найбшьш витончене ршення. Найчаспше воно е дуже простим, але вимагае ретельного анашзу ситуацп i не-трив1ального шдходу до Heï. Н. Шахмаев вва-жае, що шд час навчання письмовому мов-ленню дуже важливим е тренування уяви [2].
Асоцюграми за достатньо р1зномаштних форм стають, таким чином, основною формою оргашзацп лексичного матер1алу i прекрасною можливютю для проведения шдготов-чого етапу роботи з текстом.
Здатшсть викладати письмово cboï думки шоземною мовою слщ розвивати послщовно i постшно. Для виршення цього завдання юнуе низка вправ репродуктивно-продуктив-ного характеру. Yci вправи слщ виконувати письмово. 1нтерес викликають, наприклад, таю завдання:
- вщновити початок i кшець icTopiï;
- вщновити д1алог i3 окремими репл1ками;
- зм1нити форму тексту (повщомлення на розмову, д1алог на опис);
- неоднозначну ситуац1ю описати у р1зних текстах i д1алогах;
- пояснити протир1ччя м1ж текстовою та шюстративною 1нформац1ею;
- надати письмово в1дпов1дь на лист, телефоны дзв1нки, розмови тощо;
- шд1брати ключов1 слова, як1 ведуть до пев-ного заздалег1дь вщомого результату тощо.
Наступним етапом у робот1 над текстом мо-жуть бути конструкц1йн1 вправи. Ц1 вправи передбачають роботу з артиклями, прикмет-никами, числ1вниками, займенниками i при-йменниками. Для роботи i3 текстом щ вправи мають вир1шальне значения для встановлення р1зного роду зв'язюв, наприклад, причинно-насл1дкових, м1ж лексичними одиницями, ви-значеними на першому, п1дготовчому eTani.
Наприклад: лексика за темою «Les repas» звичайно пов'язана з особливостями вживания невизначеного, визначеного, частково-го артикл1в, прийменника de п1сля д1еслова в негативнш форм1 зам1сть артикл1в du, de l', de la, des. Можна запропонувати, наприклад, так1 вправи:
- «La maîtresse de la maison et les invités». Студент мае визначити, який артикль слщ вживати п1сля д1есл1в «любити», «xotîth» та «ïcth». «Voulez-vous du café ou du thé je vous mets une tasse?» «Merci, mais je voudrais du jus d'orange». «Vous aimez les fraises? Je vous passe une assiette?» «Très bien, passez-moi une assiette de fraises». «Est-ce que vous buvez de la bière froide quand il fait très chaud?» «Oh non, quand il fait chaud je bois de l' eau minérale. Je ne bois pas du tout de bière»;
- «Le gourmand». Студент мае вщповюти на пропозицп товариш1в: «Veux-tu du poisson?» «Non, je ne veux pas de poisson, je veux des bonbons». «Tu veux de la salade de viande?» «Non, je ne mange pas de salade, je veux de la limonade!» «Préfères-tu de la soupe de poisson ou de fromage?» «Je préfère d' une grande tarte aux pommes»;
- числ1вники можна закршити за допомогою вправ, шд час виконання яких студенти об-говорюють, наприклад, цши на певш продукта у Францп або згадують дата, пов'язаш з icTopiera Францп. Наприклад: «Combien coûte 1 kg de pommes de terre en France?» «En France 1 kg de pommes de terre coûte de 0,76 à 1,22 euros». «Connaissez-vous ces dates? -1789, 1939-1945, 1992». «La Révolution française a commencé en 1789 avec la convocation des États généraux et la prise de la Bastille. La Croix de guerre 1939-1945 est une décoration militaire française destinée à distinguer des personnes (civiles et militaires), des unités, des villes ou des institutions ayant fait l' objet d' une citation pour fait de guerre au cours de la Seconde Guerre mondiale. Le 79e Tour de France se tient du 4 juillet au 26 juillet 1992 sur 21 étapes pour 3 983 km»;
- жшочий рщ прикметниюв можна закршити за допомогою тако! вправи: студенти гово-рять про cboï смаки, але не називають предмет, а слухач1 мають здогадатися, про що йдеться. Наприклад: «Je l'aime petite, ronde, exacte, chère, suisse». «C'est une montre!» / «Je l'aime grande, claire, bien aérée, bien éclairée, carrée, avec 10 tables, 10 chaises, un tableau noir...» «C'est une salle d'études» / «Je l'aime froide, rose, pas trop sucrée, mousseline, avec de la confiture...» «Tu aimes la glace?». (Умова: слова мають бути жшочого роду);
- займенники як непрямий додаток закрш-люються у вправах, де конструкцп д1есл1в у французькш мов1 зб1гаються з украшськими, але не завжди. Наприклад: Je le connais (Я його знаю) / Je le sais (Я це знаю), але Aider quelqu'un (допомагати комусь). Donc, quelqu'un ou à quelqu'un: parler, proposer, attendre, téléphoner, dire bonjour, aider, comprendre etc.
Останнш етап шдводить студента до самос-тшного створення письмового тексту i може включати в себе низку структурних вправ. Прикладом такого типу вправ е, наприклад, матер1ал «1Шсть питань» (французькою мо-вою: «Six questions»). До «Шести питань» вщносяться: Хто? (Qui?) Що? (Que?) Коли? (Quand?) Де? (Où?) Як? (Comment?) Чому? (Pourquoi?). В1дпов1д1 на щ шють основних питань утворюють, звичайно, лопчну основу для створення письмового тексту [1].
Таким чином, запропоноваш вправи, яю мають за кшцеву мету шдготовку студенев до ефе-ктивного самостшного написания тексту шо-земною мовою, можна розглядати як шлях в1д слова до речения i, нарешт1, до тексту.
Висновки
Письмове мовлення - це cnoci6 висловлення думок у граф1чнш форм1. Воно е продуктив-ним видом мовленнево1 д1яльност1, за якого людина ф1ксуе мовлення для передання ш-формацп шшим. Письмо розглядаеться як важливий 3aci6 у вивченш мови: воно сприяе
мщному засвоенню мовного матер1алу (лек-сичного та граматичного) 1 формуванню на-вичок читання й усного мовлення. Письмова форма спшкування у сучасному сусп1льств1 виконуе важливу комун1кативну функц1ю. Тому сьогодн1 ставлення до письма й форму-вання у студент1в вм1нь висловлювати сво! думки в письмов1й форм1 р1зко зм1нилося. Письмо як мета навчання наявне у програмах для вс1х тип1в навчальних заклад1в, на вс1х етапах навчання ¿ноземн1й мов1. Письмов1 тренувальн1 вправи 1 контрольн1 роботи зна-ходять широке застосування у засвоенш лексики та граматики. Наведен1 вище приклади е тшьки окремими видами вправ, як1 мають на мет1 п1дготувати студент1в до виконання конкретних завдань для розвитку 1хн1х пись-мових навичок. Використання цих вправ до-поможе ефективно формувати письмову компетенц1ю студент1в, що, безумовно, вплине на процес навчання шоземнш мов1 в ц1лому.
Значения письма у навчанш ¿ноземн1й мов1 велике, оск1льки воно дозволяе зберегти мов-н1 знания, передати шформащю, служить над1йним ¿нструментом стимулювання мис-лення, говор1ння, ауд1ювання 1 читання шо-земною мовою.
Л1тература
1. Фокина К. В. Методика преподавания ино-
странного языка / К. В. Фокина, Л. Н. Тер-
нова. - М.: Просвещение, 2008. - 112 с.
2. Шахмаев Н. М. Технические средства обу-
чения / Н. М. Шахмаев. - М.: Просвещение, 2003. - 136 с.
Рецензент: Н. В. Саенко, доцент, д. п. н., ХНАДУ.
Стаття над1йшла до редакцп 16 с1чня 2014 р.
