CC BY
43
УДК 343.326
В. С. Канщр
Навчально-науковий шститут права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор кафедри кримiнального права i процесу
ПРОЯВИ СУЧАСНОГО ТЕРОРИЗМУ: М1НЛИВ1, БАГАТОГРАНН1
© Канщр В. С., 2016
Розкрито явища сучасного тероризму, який у вах сво'л'х формах i проявах, за своши масштабами та штенсивнктю, за своею жорстокктю перетворився сьогоднi на одну з найгострших та найнагальнiших проблем глобально! значущость
Ключовi слова: тероризм, терористичний акт, насильство, щеолопчно мотивоване насильство, свггове спiвтовариство, мiжнароднi в1дносини, полггика терору, системний тероризм.
В. С. Канцир
ПРИЗНАКИ СОВРЕМЕННОГО ТЕРРОРИЗМА: МЕНЯЮЩЕСЯ, МНОГОГРАННЫЕ
Статья посвящается раскрытию явления современного терроризма, который по всем своим формам и проявлениям, по своим масштабам, интенсивности, по своей жестокости превращается сегодня на одну из наиболее острых и насущных проблем глобальной значимости.
Ключевые слова: терроризм, террористический акт, насилие, идеологически мотивированное насилие, международное содружество, международные отношения, политика террора, уголовный терроризм, системный терроризм.
V. Kantsir
SIGNS OF MODERN TERRORISM: THE CHANGING, MULTI-FACETED
This article is devoted to uncovering the phenomena of modern terrorism, what in all its forms, displaying, scales, intensive, cruelty transforming to the one of the most actual and important problem.
Key words: terrorism, violence, ideological of violence, international society, international relations, politic of terror, criminal terrorism, systematic terrorism.
Постановка проблеми. Щшьшсть терористичних загроз як для населення, оргашв державно!' влади та держави загалом настшьки концентрована, що свггова спшьнота звикае (!) анал1зувати "найбшьш резонанст з резонансних". Якщо ввдтворити хронолопю трапчних подш свггового масштабу у зворотному порядку, вона могла б виглядати так.
Кривава субота - 23 липня 2016 року у Кабуи тд час демонстраци стався вибух. Загинули 64 людини i ще 234 отримали поранення. За попередтми даними, вибух здшснив один Í3 трьох смертникв, як були у натовпi демонстранта. Водночас представники влади заявили, що вибуховий пристрiй у другого смертника не спрацював, а третiй був убитий.
Увечерi в п'ятницю, 22 липня 2016 року, поруч i3 торговельним центром "Олiмпiя" у Мюнхен вiдкрили стршянину. Загинули 9 ошб, не менше нiж 16 поранених. Шзшше полiцiя знайшла тшо злочинця - це 18^чний житель Мюнхена з громадянством Нмеччини та 1рану.
Пiзно ввечерi 14 липня 2016 року, шд час святкування Дня взяття Бастили на Англiйськiй набережнш Нiцци вантажiвка в''хала у натовп людей. Жертвами теракту (угрупування "солдати Аллаха") стали понад 80 ошб, десятки поранених. Серед загиблих е громадянин Укра'ни, ще один отримав поранення.
Увечерi 28 червня в центральному аеропорту Стамбула стався вибух. Епщентр вибуху був у залi прильотiв мiжнародного аеропорту iменi Ататюрка. За остан^ми офiцiйними даними, внаслiдок теракту в турецькому аеропорту 44 людини загинули, ще 235 поранен. Серед постраждалих е украшщ: одна укра'нка загинула, ще один громадянин Укра'ни отримав осколковi поранення. Вiдповiдальнiсть за теракт взяла на себе "1сламська держава".
12 червня 2016 року угруповання "1сламська держава" заявило про вiдповiдальнiсть за вбивство 50 осiб у гей-клубi в Орландо, штат Флорида. Про це повщомило близьке до гсламгётш агентство Amaq. Окрiм цього, джерела NBC News повщомили, що за хвилини до атаки Омар Матш, якого пвдозрюють у напад^ подзвонив у 911 i поклявся у вiрностi ватажковi iсламiстiв. Спвроз-мовники каналу пояснили, що Матш, швидше за все, виявився прихильником вдеологи 1Д. У розмовi вш згадав братiв Царнаевих, якi влаштували теракт пiд час Бостонського марафону в 2013 роц.
Керiвник полщи Орландо Джон Мiна зазначив, що напад був "добре падготовленим i органзованим". У нападника було штурмове озброення, пiстолет та ще шша зброя. 29-рiчний Омар Матiн народився в США, проте його батьки е вихвдцями з Афганiстану. Стршець увiрвався в гей-клуб Pulse в Орландо в нч на недшю. Внаслiдок його д1й загинули 50 ошб, ще 53 отримали поранення. Сам нападник був застрелений пвд час перестршки з полiцiею. Правоохоронн органи квалiфiкували подiю як "внутршнш теракт".
За повiдомленням агентства Reuters ввд 9 червня 2016 року, у Багдадi внаслiдок двох вибухiв загинули щонайменше 22 людини та ще 70 отримали поранення. Полщя 1раку повiдомила, що один вибух пролунав на торговiй вулицi, а шший - на армiйському пропускному пункт!
22 березня 2016 року сер1я терактiв сталася в столиц Бельги - Брюсселi. Два вибухи прогримши в залi вильотiв аеропорту Брюсселя, ще два вибухи - у брюссельському метро. За попередтми даними, загинули 13 ошб, 35 постраждали.
13 березня 2016 року, ввечер! в цен^ Стамбула в Туреччин на автобуснiй зупинцi поблизу одного з офiсiв прем'ер-мiнiстра в момент великого скупчення людей вибухнув замiнований автомобшь, який перебував мiж двома автобусами. Загинули 37 людей, постраждали 125.
13 листопада 2015 року, ввечер! в Парижi сталася сер1я терактiв. Невiдомi вiдкрили стршянину в одному з ресторанiв 10 округу французько!' столицi, три вибухи пролунали в безпосереднiй близькостi вщ стадiону "Стад де Франс", де проходив матч футбольних збiрних Франци та Нiмеччини, на якому був присутнш французький президент Франсуа Олланд. Крiм того, на рок-концертi в театрi "Батаклан" невiдомi захопили заручникв. Загинуло 129 осiб. Терористичне угрупування "1сламська держава" взяла на себе вадповадальщсть за цю серiю терористичних атак.
31 жовтня лайнер Airbus 321 авiакомпанii "Когалимавiа", який виконував рейс 9268 Шарм ель Шейх - Санкт-Петербург, вилетв з Сгипту i зник з екранiв радарiв через 23 хвилини. На борту перебували 217 пасажирiв i шм членiв екiпажу. Уламки росiйського цивильного лiтака були виявленi в цен^ Синайського пiвострова в Сгиптi. У катастрофi нiхто не вижив. У результат проведених дослвджень встановлено, що причиною катастрофи лайнера A321 став теракт.
Так, 10 жовтня 2015 року два вибухи з штервалом у три секунди прогримши вранц в столиц Туреччини Анкарi - в район залiзничного вокзалу. Теракт, влаштований двома терористами-
смертниками, став причиною загибелi 95 oci6, 246 отримали поранення. Це найрезонанстший теракт за всю юторто держави.
Щ тези посилюються фактом жахливо! трагеди - збиття лiтака Boeing 777 бшя Тореза Донецько! обласп 17 липня 2014 - авiацiйна катастрофа рейсового пасажирського лгтака компани Malaysia Airlines, внаслвдок яко! загинули вш пасажири та екiпаж (на борту перебувало 298 людей (283 пасажирiв i 15 членiв екiпажа), шхто не врятувався). За кiлькiстю загиблих, ця катастрофа стала найбшьшою в ктори авiацii з 11 вересня 2001 року, увшшла в десятку найбшьших за всю iсторiю. Це найбшьша авiакатастрофа XXI ст. на пострадянському простора найсмертоноснiше збиття пасажирського лггака. Лайнер збито росiйським зенiтним ракетним комплексом "Бук". Укра!нська сторона заявляе, що мае докази причетностi до катастрофи лгтака Boeing 777 терорислв.
Беручи до уваги вже згадаш поди на територи Донецько! та Лугансько! областей Укра!ни, одним Гз основних джерел загроз нацiональнiй безпещ Укра!ни у сферi забезпечення територiальноi цшсносл та державно! безпеки - визнаеться терористична дмльшсть оргашзацш та окремих осГб. Надзвичайно високий стутнь суспшьно! небезпечносл ще! загрози, зумовлений масштабтстю наслвдюв терористичних злочишв i значною кшьюстю постраждалих у результат !х вчинення. СпостерГгаеться тенденцм створення великих воетзованих терористичних формувань, з макси-мальним рГвнем оргашзованосл (ГерархГчносп), розвиненою шфраструктурою всередиш держави i за кордоном, посилення взаемозв'язку з оргашзованою злочиншстю, зокрема транснащональною, а також неприхованим "донорством" на рГвш керГвництва шоземних держав.
Аналiз дослщжувано! проблеми. КрГзь призму кримшального та мГжнародного права терористичну дмльшсть розглядали В. Антипенко, Ю. Антонян, А. Данилевський, С. Допшка, В. Емельянов, В. Ермаков, О. Зубова, А. Комарова, М. Краснов, В. Крутов, В. Кубальський, В. Кудрявцев, В. Лшкан, В. Лопатш, В. Лунеев, Б. Мартиненко, Г. Морозов, С. Мохончук, М. Назаркш, Д. Никифорчук, Л. Новшова, Е. Побегайло, М. Руденко, I. Смазнова, I. Трунов, В. Устинов, О. Хлобустов, О. Шевченко та шшГ, як зосереджували увагу на мГжнародно-правових та кримшо-лопчних проблемах боротьби з тероризмом. У цьому контексл змГстовним доповненням е пращ про питання безпеки Укра!ни: I. Бшька, В. Горбулша, М. Гуцало, О. Данильяна, О. Дзьобаня, В. Косевцова, Г. Костенка, П. Крутя, М. Панова, О. Панфшова, А. Смелянцева, В. Смолянюка. Щ дослщники, акцентуючи увагу на динамщГ розвитку тероризму, пропонують спектр практичних заходГв, до яких необхщно вдатися для профилактики i запобГгання екстремГстським дмм та терористичнш дмльностГ Водночас зроблено спробу виокремити ri специфши, яю породжет "мутащею" тероризму, змшою його "генетичного матерГалу" у реалмх сьогодення.
Мета статт полягае у дослщженш та осмисленш феномена тероризму як новггаьо! глобально! проблеми, що мае багатогранне, мшливе забарвлення, динамГчно розвиваеться у негативному русл1
Виклад основного матерiалу. МГжнародний тероризм перетворився на шструмент втручання у внутршш справи нашо! держави. Вш знецшив дружш, добросусвдсью мГждержавш ввдносини, спотворив мирний звичний уклад життя сотень тисяч законослухняних громадян, як вимушет стати внутршшми (i не тшьки) переселенцями, мкрантами (лат. migratio - переселення).
Тероризм тдривае стабшьшсть у мГжнародних ввдносинах, дестабшзуе полгтичну ситуащю всередиш окремих держав. На сучасному етат розвитку людсько! цившзаци проявляеться багатомаштшсть форм терористично! дмльносп, яка все бшьше пов'язуеться з мГжнащональними i мГжрелГгшними конфлштами, з дмльшстю оргашзованих незаконних формувань, що спещалГзу-ються на торпвлГ наркотичними засобами, нелегальнш торпвлГ зброею та в шших сферах.
У сучасних умовах тероризм постшно трансформуеться, активно використовуючи новГ форми i методи протиправних дш. Сьогодт вш представлений не лише бойовиками-одинаками, але й оргашзованими ствтовариствами з надзвичайно потужним оснащенням i великими економГчними можливостями. Така ситуацм потребуе наукового аналГзу особливостей еволюци тероризму як
соцГального явища, поглибленого вивчення динам1ки його форм i методiв, без чого неможлива його лшввдацм.
Варто зазначити, що основною метою мiжнародного полггачного тероризму завжди була дестабiлiзацiя державних режимiв, формування в населення стурбованосп через свою беззахиснiсть перед насильством, змша державно!' влади в державi й здiйснення iнших полiтичних, нащональних чи релiгiйних сподiвань. Терор здшснювався, як правило, невеликими полiтичними угрупованнями. За оцiнками експертiв, сьогоднi у свт нараховуеться вiд 100 до 500 терористичних оргашзацш [1, с. 39-53]. Вони тдтримують мiж собою постшт контакти, що спрямованi на подготовку та здiйснення терористичних акпв, обмiн iнформацiею i фiнансове забезпечення злочинно'' дiяльностi.
Сучасний мiжнародний тероризм охопив не лише сушу, але морський i повпряний простiр. Варто зазначити, що глобалiзацiя призвела до розширення географii терористичних актiв, зростання 'хньо'' кiлькостi. Глобалiзацiя системи свггового господарства дае змогу екстремiстським, зокрема мусульманським угрупованням, без особливих проблем впроваджувати кадрову, фшансово-еконо-мiчну i технологiчну базу в держави i регiони, якi е об'ектом 'хньо'' шдривно'' дiяльностi, тобто дмти не ззовн, а зсередини системи, що знищуеться. Терористичнi акти почали набувати системностi, а терористичнi угруповання стали синхронзувати сво'' ди. Це дае пвдстави говорити про глобалiзацiю тероризму.
Однею iз найнебезпечнiших особливостей сучасного мiжнародного тероризму е легкiсть його тиражування. Як правило, будь-який терористичний акт провокуе коптовання, з огляду на ту обставину, що шформацм про нього до найменших деталей поширюеться свiтовими ЗМ1. Засоби масово'' iнформацii у такому разi виконують роль мимовшьних "шструкторГв" з органзащ! терактiв.
Сучаснi терористи практично не обмежен простором, застосовують силу i розмiщують логiстику в неконтрольованих потоках сучасного суспшьства. Це дае змогу органзованим теро-ристичним угрупованням бути мобшьними та дiездатними. Терористичнi органзаци, якi побудованi за принципом мереживно'' структури, е набагато гнучкiшими, нж державнi iнституцii (iерархiчнi структури), покликан 'м протистояти.
Динамiка зростання терористичних акпв, що постiйно спостерiгаеться у першш половинi ХХ1 сторiччя, змушуе замислитися над проблемою соцiальноi детермшованосп тероризму. Склад-нiсть та багатовимiрнiсть зазначено'' проблеми зумовлюе необхiднiсть застосування соцГально-фшософського аналiзу пiд час й дослiдження та вирiшення багатьох правових, полггачних та фшософських питань. Розкриття сутностi сучасного тероризму неможливе без його глибокого та усестороннього осмислення на свггоглядному рiвнi, що передбачае визначення онтолопчного статусу в сучаснш соцiальнiй реальностi та видшення чинникiв його виникнення та розвитку. Крiм того, сучасний тероризм е настшьки мiнливим, динамiчним, рiзноманiтним у вшх сво'х проявах, що постшно виникае нагальна потреба у його переосмисленнi на теоретичному та свггоглядному рiвнi.
Як соцiальне явище тероризм - це вдеолопя, полiтика та соцальна практика суспшьних сил (тдивдав, груп та шститупв), яю орiентуються на нелегальнi насильницькi форми змши державного та суспшьного устрою. 1накше кажучи, це несиметрична реакцм, що використовуеться тодг коли слабша сторона не може подолати сильншу за допомогою звичайних засобiв.
Аналiз наукових джерел (як закордонних, так Г вгтчизняних авторiв) дае змогу констатувати, що суттевими ознаками сучасного тероризму е таю:
- злочинний спошб досягнення мети (насильство);
- подвшний характер об'екта насильства (безпосереднш об'ект терористичного впливу Г кшцевий, стратепчний об'ект);
- створення обстановки страху та психолопчно'' напруги через залякування;
- публГчнГсть Г гласнГсть виконуваних дш;
- висока соцальна небезпека, зумовлена втягуванням у сферу терористичного акту випадко-вих ошб.
Отож у наш час тероризм виступае засобом протиправного протистояння або примусу. У такому разГ насильство, яке покладено в основу дш терорислв, здебшьшого втратило адресно-шдиввдуальний характер, що призводить до значно'' кшькосп потерпших.
Зазначимо також, що будь-яка терористична акцм передбачае два об'екти злочинних пося-гань. Первинний - це об'ект безпосереднього впливу (залякування) - окрема людина, група людей, будь-який матерiальний об'ект тощо; i вторинний - це об'ект управлшня (суспiльнi ввдносини).
Враховуючи об'ект терористичних акцiй, можна видшити таку дихотомiчну пару, що вторично утвердилась, як терор селективний i терор слiпий.
Селективний терор спрямований проти конкретноi особи або групи осiб, iз вбивством яких пов'язуються ввдповвдш плани. Це може бути також певний суто конкретний виробничий або шший об'ект, який необхвдно лiквiдувати.
Але терористичний акт може здшснюватися й, так би мовити, наослш (звiдси й назва) проти полггично iндиферентноi i взагалi випадковоi, у цьому розумiннi безособово', неконкретноi, не чiтко визначеноi групи людей.
Вш набувае все чпгашого полiтичного забарвлення i пояснюеться це низкою обставин:
- тероризм знижуе ефектившсть управлшня суспшьством i, як наслвдок, регулювання соцiально-полiтичних процесiв;
- послаблюючи державш та суспiльнi структури, тероризм е живильним середовищем для утворення та посилення впливу в суспшьстш опозицiйних антиконституцiйних утворень;
- активiзуючи морально-психологiчний вплив на населення, тероризм викликае хаос, прово-кацй, ускладнення, озлобленiсть людей стосовно один одного, що використовуеться ним у сво'х полггичних цшях;
- виходячи за межi державних кордонiв, створюючи транснащональш злочиннi структури, тероризм набувае мiжнародного характеру i становить небезпеку для всього мiжнародного ствто-вариства. 1снуе декшька обставин, що сприяють виникненню та розповсюдженню тероризму, базове - це ввдповвдне соцiально-полiтичне та економiчне середовище в державi. Оцшюючи вплив економiчних факторiв, вiдомий полгголог проф. Е. Паiн вважае, що в бвдних, нерозвинутих державах, що перебувають на найнижчих рiвнях економiчного i соцiального розвитку, проявiв полггичного екстремiзму i тероризму у чистому видi практично не iснуе. Водночас у державу де багатству незначноi меншостi населення протиставляеться злиденнiсть бшьшосл людей i пануе зневiра у те, що можливо що-небудь змшити законними засобами, iснують усi передумови для його виникнення [1].
Форми проявiв тероризму винятково багатограннi: вони коливаються у промiжку вiд примушування i погроз до фiзичного знищення людей.
Так, феномен тероризму пов'язаний з проблемою насильства в гётори людсько' спшьноти взагалi i зi сторони надшених владними повноваженнями, зокрема. З огляду на це, тероризм виступав i виступае не лише своервдним виявом зневiри, але й як форма протесту проти нащонального, релшшного, соцiального та полiтичного утиску.
Узагальнюючи, можемо виокремити низку сутшсних характеристик сучасного тероризму.
По-перше, метою тероризму (так само як i терору) е залякування тих, на кого спрямований терористичний акт.
По-друге, елемент насильства спрацьовуе лише тод^ коли загроза теракту виражена явно (продемонстрована реальна можливють, здатшсть i готовнiсть його здшснити). Для того, щоб д1я була ефективною, вказана загроза не реалiзуеться до кiнця, тобто виб^вка буде закладена, але не обов'язково пдарвана.
По-трете, максимально можливий публiчний резонанс здiйсненого терористичного акту. Публiчнiсть тероризму робить його зброею подвшно' дii. Якщо об'ектом терористичноi дмльносл виступае конкретний полiтик або державний д1яч, то !'м необхiдно побоюватися не лише за свое життя та здоров'я, але й гшву власного народу, який починае висувати владi сво!' вимоги. Зовсiм не випадково терористи вибирають для виб^в i пiдпалiв мiсця з найбшьшим скупченням людей. Теракт повинен викликати вiдчуття загально' небезпеки, загального страху та сощально' напруги в суспшьстш [2].
Висновки. Сучасна цившзацм, грунтуючись на певних принципах розумшня насильства та його можливого застосування, вочевидь, повинна змшити парадигму мислення, осюльки терор i тероризм виступають продуктами саме такого способу мислення. Наявтсть загрози термоядерно!, бiологiчноi та iнших видiв катастроф, у результат яких людство може взагалi припинити свое подальше кнування, вимагае змши багатьох пiдходiв щодо розумiння можливостей взаемодii рiзних сощальних, суспшьних i громадських структур, потребуе нового тдходу щодо конфлiктiв, можливого зггкнення iнтересiв i цiннiсних орiентащй.
1. Паин Э. А. Социальная природа терроризма и экстремизма / Э. А. Паин // Общественные науки и современность. - 2002. - № 4. - С. 39-53. 2. Илларионов С. И. Террор и антитеррор в современном мироустройстве / С. И. Илларионов. - М. : ООО "Риц "Проф Эко", 2003. - 592 с. 3. Илларионов С. И. Террор и антитеррор в современном мироустройстве. - М. : ООО "Риц "Проф Эко", 2003. - 592 с. 4. Печенюк I. С. Суттсть i витоки мгжнародного тероризму / I. С. Печенюк, М. М. Шевченко // Военна iсторiя - 2004. - 46. - С. 39-53. 5. Агаев Н. А. Сучасний тероризм - причини i прояви / Н. А. Агаев, М. О. Карпов, О. Ф. Хмтяр, В. В. €фiмова. - К. : Молода нащя, 2005. - 110 с. 6. Смельянов В. П. Терористичний акт: загальне поняття, вiдмежування вiд сумiжних злочитв та шляхи вдосконалення складу злочину / В. П. Смельянов // Вкник Асощацп кримтального права Украти. - 2015. - № 1 (4). - С. 233-244.
REFERNCES
1. Payn Е. A. Sotsyal'naya pryroda terroryzma y эШгвтугта. [Obshchestvennbie nauky y sovremennost]. 2002, Vol. 4, pp. 39-53. 2. Yllaryonov S. Y. Terror y antyterror v sovremennom myroustroystve. - Moscow : Ryts Prof Эko Publ, 2003, 592 p. 4. Pechenyuk I. S., Shevchenko M. M. Sutnist' i vytoky mizhnarodnoho teroryzmu [Voyenna istoriya]. 2004, Vol. 46, pp. 39-53. 5. Ahayev N. A., Karpov M. O., Khmilyar O. F., Yefimova V. V. Suchasnyy teroryzm - prychyny i proyavy. Kiev, Moloda natsiya Publ, 2005, p. 110. 6. Yemel'yanov V. P. Terorystychnyy akt: zahal'ne ponyattya, vidmezhuvannya vid sumizhnykh zlochyniv ta shlyakhy vdoskonalennya skladu zlochynu [Visnyk Asotsiatsiyi kryminal'noho prava Ukrayiny]. - Kharkov, 2015, Vol. 1,pp. 233-244.
