CC BY
9УДК 911.5:528.5 Загульська О. Б.
Природн1 чинники антроп1зацш ландшафт1в у зах1днш частин1 УкраУни
Львiвський нацюнальний уыверситет iMeHi 1вана Франка, м. Лвiв e-mail: [email protected]
Анотац'я. За косм/'чними зн1мками з'ясовано ступнь просторового антропогенного перетворення ландшафт1в у зах/'днй частин1 УкраТни, природнi чинники характеру i масштаб/'в антропогенного перетворення ландшафте, д1агностичн1 можливост1 антропогенних утворень стосовно природних властивостей ландшафтв, показано сфери застосування одержаних знань.
Ключовi слова: косм/'чнi зн1мки, ландшафти, зах/'дна частина УкраТни, антроп1зац1я, природнi чинники антромзацП.
Вступ
Дослщження антропогенних модифкацш природного середовища i його сучасного стану ыколи не втрачае актуальности осктьки змiни е безперервними i на кожному етап володiють низкою неповторних рис.
Надшним джерелом шформаци для встановлення характеру антропогенних навантажень та Тхнього мошторингу е космiчнi знiмки. Перевага зшмш над топо- та iншими картами у вщображенш характеру антропогенних перетворень ландшаф^в полягае у здатностi вщтворювати не лише ареали Тхнього поширення, а й внутрiшню структуру.
Як зазначае А.Г. 1саченко [6], ус процеси, якi вiдбуваються у природа диференцiюються згiдно з подiльнiстю територп на ландшафтнi комплекси. Маючи специфiчний екологiчний потенцiал, кожен ландшафтний комплекс по-своему реагуе на антропогенн впливи (визначае форму прояву, штенсивнють, тривалють тощо), вiдрiзняеться тим або шшим ступенем стiйкостi до них, е цтюним територiальним носiем рiзноманiтноТ еколопчноТ' iнформацiТ i служить операцiйною територiальною одиницею еколого-географiчного аналiзу та оцшки.
Виходячи з цiеТ обставини, цта низка прикладних завдань (територiальне планування, еколопчний менеджмент, екологiчна експертиза, обфунтування проектiв природокористування i т. д.) може мати ефективне виршення ттьки тодi, коли фунтуеться на врахуванн ландшафтноТ диференцiацiТ територiТ [4, 13]. Конкретн результати використання ландшафтного пщходу при дослiдженнi антропогенного навантаження висв^леы в працях [1, 7].
Рiзнi аспекти антропогенних впливiв на ландшафтнi комплекси за космiчними та аерозшмками вивчаються з моменту доступностi останшх для науковцiв i сьогоднi висвп"леш у великiй кiлькостi публiкацiй, зокрема, [2, 3, 8, 10-12, 14].
Польський науковець Ян Оледск [15] описав характер зображення на космiчних зымках природних репошв з Тхыми теперiшнiми антропогенними утвореннями для ваеТ краТни. В УкраТнi така робота виконана на захщну Т'Т частину [7]. У данш статтi ц данi узагальненi, а також розкрито природы чинники формування антропоелемента у структурi зображення ландшаф^в.
Матерiали i методи
Пiд ландшафтами розумiемо конкретн територiальнi дiлянки приуроченi до морфоструктур Ш-1У порядкiв зi своерiдним набором та поеднанням ландшафтних комплексiв нижчих рангiв. На знiмках кожен з ландшаф^в сприймаеться як цiлiсне утворення, що забезпечуеться своерiдною фiзiономiчнiстю, тобто набором стшких, контрастних, географiчних за змютом складових ектоярусу, згрупованих у певн композици [7-9].
Рiвень ландшаф^в у ландшафтнiй iерархiТ належно фксуе територiальнi вiдмiнностi в господарськiй дiяльностi, забезпечуе вiдображення усiх ТТ поверхневих елеметчв, вiдповiдае масштабнiй iнформативностi наявних космiчних знiмкiв. Робочий масштаб аналiзованих знiмкiв - 1: 100 000.
Як об'екти дослiдження виступали рiвниннi ландшафти захщноТ частини УкраТни, тобто ландшафти, як сформувались у межах Схщно-европейськоТ платформи. Територiя дослiдження охоплювала Волинську, Рiвненську, Львiвську, Тернопiльську, 1вано-Франшську i Чернiвецьку областi.
У ходi дослiдження з'ясовувалась ступiнь просторового антропогенного перетворення ландшаф^в; особливостi вiдображення антропогенних утворень на космiчних знiмках; природы чинники характеру i масштабiв антропогенноТ модифiкацГТ ландшафтiв; дiагностичнi можливостi антропогенних утворень стосовно природних властивостей ландшаф^в.
Ступшь антротзаци ландшафтiв на знiмках передаеться через антропофiзiономiчнiсть. Антропофiзiономiчнiсть - це макроструктуры складовi зображення, якi виникли пiд впливом дiяльностi люди. Елементами, як формують антропофiзiономiчнiсть, е населен пункти, сiльськогосподарськi угiддя (поля, городи, пасовища, сшожат^ сади), ставки, канали, штучн насадження, вирубки лiсу, проаки, транспортнi артери, слiди гiрничодобування та шшоТ виробничоТ дiяльностi, штучнi вщслонення корiнних порiд та iншi.
Плями освоення, видтяючись надзвичайно великою строкатютю зображення, достовiрно розпiзнаються на космiчних знiмках рiзних масштабiв.
Основу малюнка зображення антропiзованих територiй на заходi УкраТни складають сiльськогосподарськi угiддя.
Результати i обговорення
За часткою антропоелемента у структурi ектояруса i, вщповщно, у малюнку зображення рiвниннi ландшафти захiдноТ УкраТни роздiлено на три групи: 1) частка антропоелемента до 30%; 2) частка антропоелемента 31-60%; 3) частка антропоелемента бтьше 60%. Розподт ландшаф^в з рiзним ступенем антропофiзiономiчностi демонструе рис. 1.
Рис. 1. Антропофнзюномлчнють ландшафт1в
Легенда ландшафти: 1. Шацький. 2. Ратн1вський. 3. Верхньоприп'ятський. 4. Мульчицький. 5. Сарненський. 6. Клес1вський. 7. Ковельський. 8. Маневицький 9. Тур1йський 10. Рожищенськиий 11. Колгавський 12. Цуманський 13. Малинський. 14. Березшвський. 15. Рокитывський. 16. Костоп1льський. 17. Городницький. 18. Надбузький.
19. Луцький. 20. Млишвсько-Дубывський. 21. PiBHeHCbKm 22. Корецький. 23. Горохiвський 24. Повчанський. 25 Mi30L(b^. 26. Солокшський. 27. Радехiвський. 28. Лаврикiвський. 29. Ратинський. 30. Желдецький. 31. Верхньостирський. 32. Радивилiвський. 33. lкво-Вiлiйський. 34. Кременецький. 35. Передподiльський. 36. Равське Розточчя. 37. Немирiвський. 38. Львiвське Розточчя. 39. Пасмове Побужжя. 40. Вороняцький. 41. Шумський. 42. Яворiвський. 43. Сянсько-Днiстерський. 44. Щирецький. 45. Львiвське Плато. 46. Давидiвський. 47. Бiбрський. 48. Гологiрський. 49. Перемишлянський. 50. Зборiвський. 51. Товтровий. 52. Вишневецький. 53. Ланiвецький. 54. Пщволочиський. 55. Болозiвський. 56. Верхньоднiстерський. 57. Дрогобицький. 58. Стрийський. 59. Моршинський. 60. Рогатинський. 61. Галицький. 62. Присвiчиський. 63. Калуський. 64. Войнилiвський. 65. Прилуквинський. 66. Бистрицький. 67. Надвiрнянський. 68. Бистрицько-Прутський. 69. Бистрицько-Тлумацький. 70. Приднiстровське Оптля. 71. Терноптьський. 72. Чорткiвсько-Борщiвський. 73. Захiдно-Подiльське Приднютров'я. 74. Обертинський. 75. Городенкiвський. 76. Кщманський. 77. Припрутський. 78. Хотинський. 79. Рингацький. 80. Новоселицький. 81. Кальменецький. 82. Сокирянський. 83. Верхньопрутський. 84. Прутсько-Черемоський. 85. Прутсько-Серетський. 86. Буковинський. 87. Самбiрський. 88. Верхньоднютровсью Бескиди. 89. Розлуцький. 90. Довжинецький. 91. Славський. 92. Сколiвськi Бескиди. 93. Береговий Бескидсько-Горганський. 94. Орiвсько-Вигодський. 95. Перегiнський. 96. Майдансько-Солотвинський. 97. Зовнiшнi Горгани. 98. Привододтьний. 99.Яблуницько-Ясинський. 100. Манявсько-Делятинський. 101. Ославський. 102. Шешорський. 102 а. Слобщський. 103. Покутський. 104. Криворiвненський. 105. Путильський. 106. Буковинське середньопр'я. 107. Буковинське низькопр'я. 108. Туркiвський. 109. Верхньовисоцький. 110. Либохорський. 111. Верховинський. 112. Желдецький. 113. Нижньовортеький. 114. Тухольський. 115. Miжгiрський. 117. Пишконя-Братювський. 118. Свидовець. 119. Чорногора. 120. Бистрицький. 121. Приужокський. 122. Рунський. 123. Туринський. 124. Боржавсько-Краснянський. 125. Стрiмчаковий. 126. Шопурсько-Богданський. 127. Марморошський. 128. Гринявсько-Лосiвський. 129. Чивчинський. 130. Вулкаычний. 131. Закарпатське передгiр'я. 132. Притисенський 133. Берепвський. 134. 1ршавський. 135. Верхньотисенський.
Анал1з ступеня антроп1заци ландшафт1в i Тхн1х природних властивостей показуе т1сний зв'язок м1ж цими двома характеристиками.
Антропоф1зюном1чнють до 30% властива бтьшосп ландшафт1в Волинського Полюся i височинним ландшафтам з великою крутютю схил1в i значними вщносними перевищеннями.
На Волинському та Малому Полюа антроп1зац1ю л1м1туе як надм1рне природне перезволоження i заболочен1сть, так i потужн1 товщ1 п1щаних та суп1щаних в1дклад1в алюв1ального i флювюгляц1ального походження, на яких сформувались малородюч1 дерново-слабкоп1дзолист1 i дерново-прихованоп1дзолист1 фунти.
До ландшафт1в, де на антропоф1зюном1чнють припадае в1д 31 до 60% територп (рис. 2), належить бтьшють ландшафт1в Малого Пол1сся, привисочинн1 ландшафти Волинського Полюся, окрем1 ландшафти п1вденноТ окраТни ВолинськоТ височини, горбог1рн1 ландшафти Захщного Под1лля, под1бна до них за орограф1чними параметрами низка ландшафт1в Оп1лля i Прут-Дн1стерського межир1ччя.
Рис. 2. Фрагмент зображення Перемишлянського ландшафту Оптля.
До третього класу антропоф1зюном1чност1 належать ус1, кр1м перерахованих вище, ландшафти ВолинськоТ височини, ландшафти центрально' частини Захщного Подтля, б1льш1сть ландшафт1в Прут-Дн1стерського межир1ччя, ландшафти Волинського Полюся, як1 сформувались на прип1днятому верхньокрейдовому фундамент! (рис. 3).
Високш антрошзацп цих ландшафтiв, з одного боку, сприяв помiрний гiдрологiчний режим, а з шшого - найбтьш родючi в регiонi сiрi опщзолет фунти, особливо темно-сiрi опiдзоленi та чорноземи опщзоленк Тут також трапляються чорноземи типовi малогумуснi.
Як показав сумюний аналiз знiмкiв та топокарт, антропоелемент приурочений до певних орографiчних ыш, тобто до певних рiвнiв коливання висот вершинних поверхонь та вщносних перевищень. У височинних та низовинних ландшафтах наслщки впливу висот вершинних поверхонь рiзнi.
У низовинних ландшафтах зростання абсолютних висот призводить до посилення ролi антропоелемента, осктьки одночасно понижуеться критичний рiвень фунтових вод i зменшуеться частка перезволожених земель.
Рис. 3. Фрагмент зображення Рингацького ландшафту Прут-Днютерського межир1ччя
На височинах збтьшення абсолютних висот веде до протилежного ефекту - зменшення частки антропоелемента. Це вщбуваеться за рахунок збтьшення вщносних перевищень, наростання штенсивносп ерозшних процесiв, глибшого залягання фунтових вод як головного джерела водопостачання населення, попршення агроклiматичних умов. Зi збiльшенням абсолютно' висоти i вiдносних перевищень бiльш родючi темно-сiрi опiдзоленi фунти i чорноземи опщзолен замiщаються менш родючими ясно-сiрими та арими. У захiднiй УкраТнi ландшафти з домшуванням антропоелемента не пщшмаються вище 400 м в. р. м.
Густота ерозшного розчленування е важливим, але не визначальним чинником, про що свщчить майже суцтьна розоранiсть iнтенсивно почленованих ландшафтiв ВолинськоТ височини. Проте важливою обмежуючою обставиною у просторовому поширенн антропофiзiономiчностi е глибина ярково-балкових форм, яка змушуе виводити частину земель iз стьськогосподарського оброб^ку i переводити Тх у чагарниково-люовий фонд.
Тiсною спорiдненiстю з комплексом природних умов вщзначаеться й ще один елемент антропофiзiономiчностi - малюнки розселення.
На заходi УкраТни мережа сiльських поселень формувалась в умовах незначного демографiчного тиску, що призвело до освоення переважно комфортних з погляду рельефу i фун™ частин ландшаф^в.
У низовиннiй частит заходу УкраТни (Велике i Мале Полюся) рiвнинний характер рельефу та високий рiвень залягання фунтових вод зумовили переважно привододтьно-долинне топографiчне положення населених пунк^в. Поселення розташованi переважно гшздовим способом, iнодi групуються у смуги, як приуроченi до видовжених пщвищень у рельефi. Домiнують замкнув розгалуженi планувальнi форми поселень, чому сприяють досить велию розмiри межирiч та невеликi перепади висот. lнодi панiвними е видовженi чи нав^ь рядковi форми поселень, спричиненi вузькими долинами рк.
У височиннiй частит захщноТ УкраТни переважае ярково-долинний, зрщка привододiльний тип топографiчного положення поселень (рис. 2). Вш приурочений до ландшаф^в з добре виробленими долинами рк та днищами балок при вщносних перевищеннях рельефу 40-100 м. Головним обмежуючим чинником поширення стьських поселень на межирiччя е глибоке залягання там
фунтових вод. У мюцеположеннях з меншими перепадами висот i положистими схилами поселення проникають на вододти. Найчаспше таю ландшафти трапляються на Волинськш височиш, Подiллi, Опiллi, Прут-Днiстерському межирiччi (рис. 3) Конфiгурацiя поселень успадковуе обриси ерозшних чи флювiальних форм рельефу, а на межирiччях набувае замкнутоТ розгалуженоТ форми.
Характер розселення переважно деревоподiбний та ланцюговий, хоча трапляються й iншi види. Гшздовий спосiб розмiщення населених пунктiв присутнш у ландшафтах з невеликими розмiрами. Рiчково-балкова мережа тут представлена або своТми верхiв'ями, або недостатньо вироблена для ланцюгового розмщення поселень (Товтри, Вороняки, Гологори, Равське Розточчя, Мiзоцьке пасмо).
Гшздовий малюнок розселення властивий також територiям зi значними площами привододтьних поверхонь та положистими недовгими схилами (захщ ВолинськоТ височини, окремi дiлянки Прут-Днiстерського межирiччя). У гшздовий споаб найчастiше групуються поселення iз замкнутою розгалуженою планувальною формою. Рщше вiн трапляеться у поеднанн iз замкнутою видовженою i лшшною рядковою формами.
Висновки
Отже, у захщнш частинi УкраТни екологiчний ефект антропогенних впливiв у виглядi стьськогосподарськоТ дiяльностi i розселення тiсно корелюе з особливостями природноТ основи ^еТ територiТ i виявляе чiтку приуроченють до тих чи iнших ландшаф^в.
Масиви сiльськогосподарських угiдь i окремi угiддя вписуються у сприятливi для оброб^ку i прийнятноТ врожайностi фунтово-орограф1чш умови, а елементи малюнкiв розселення значною мiрою зумовленi кiлькiсними параметрами та геометрiею рельефу, лiтологiчним складом порщ та малюнком рiчковоТ мереж1.
Плями освоення, Тхнi метричнi параметри та внутршня структура, особливостi розподту по територiТ ландшафту е прямими показниками природних умов - рельефу, рiвня залягання фунтових вод, мiкроклiмату, родючост фун™, природноресурсного потенцiалу загалом. Опосередковано вони шдикують тектонiку, геолопчну будову, особливостi загальноТ атмосферноТ циркуляцп.
Наявнiсть тiсного зв'язку мiж природною та антропогенною складовою ландшаф^в створюе широк можливосп для виявлення особливостей природних умов на космiчних зшмках, суттево розширюючи, таким чином, Тхнш iнформацiйний потенцiал. З'являеться можливiсть оцшювати не тiльки iнтенсивнiсть антропогенного впливу, а й стушнь сприятливостi для нього природного фону.
Космiчнi зшмки разом з вiдомостями про характер зв'язку мiж природними умовами i ступенем антропогенного перетворення ландшафту надають добру шформацшну основу для наукового обфунтовування норм антропогенних навантажень, обмежень щодо природокористування, створення оптимальних умов для проживання населення, розробки рекомендацш щодо оптимiзацiТ еколопчних умов та щодо запоб^ання негативним явищам, а у разi Тхнього виникнення - щодо Тхнього направленого регулювання у репош дослiдження.
Лтература
1. Брилевский М. Н. Геоэкологическая оценка природоохранного потенциала физико-географических регионов Беларуси / М. Н. Брилевский, Н.В. Гагина, Е.В. Морозов // Вестник БГУ. - Сер. 2 - 2009. - С. 88-93.
2. Виноградов Б. В. Аэрокосмический мониторинг динамики экосистем / Б.В. Виноградов // География и природные ресурсы. - 1980. - №2. - С. 58-67.
3. Виноградов Б. В. Аэрокосмический мониторинг экосистем / Б. В. Виноградов. - М.: Наука, 1984. - 320 с.
4. Гродзинський М. Д. Ландшафтознавство: навчальний поабник / М. Д. Гродзинський, О.В. Савицька. - К.: ВПЦ «КиТвський ушверситет». 2008. - 319 с.
5. Гусев А .П. Антропогенные изменения ландшафтов юго-востока Беларуси в конце XX в. и их экологическая оценка / А. П. Гусев, С.В. Андрушко // Известия БГПУ им. М. Танка. - Серия 3. - 2008. - №4. - С. 45-47.
6. Исаченко А. Г. Введение в экологическую географию / А. Г. Исаченко. - Изд-во С.-Петербур. ун-та, 2003. -192 с.
7. Загульська О. Б. Ландшафтна штерпретац1я аерокосм1чноТ шформацп (на приклад! захщних областей УкраТни): автореф. дис. На здобуття наукового ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.01 «ф1зична географ1я, геоф1зика та геох1м1я ландшафт1в / Загульська Ольга Богдашвна. - КиТв, 1996. - 24 с.
8. Загульська О. Б. Ландшафтно-дистанцшы дослщження: переваги, здобутки, перспективи / О. Б. Загульська // Вюн. Льв1в. ун-ту. - Сер. географ. - 2004. - Вип. 31. - С. 277-284.
9. Загульська О. Б. Ландшафт на аеро- та космозымках / О. Б. Загульська // Ф1зична географ1я та геоморфолопя. - К.: ВГЛ «Обри», 2013. - Вип. 3 (71). - С. 102-111.
10. Концепция регионального геоинформационного мониторинга / К. Я. Кондратьев. В. Ф. Крапивин. Е. С. Пшенин // Исслед. Земли из космоса. - 2000. - №6. - С. 3-10.
11. Кочетков М. В. Моделирование состояния природных экосистем для экологического мониторинга / М. В. Кочетков, Е. Н Черемисина, О.В Митракова. А. В Любимова // Геоинформатика. - 2001. - №3. - С. 9094.
12. Николаев В. А. Космическое ландшафтоведение: учебное пособие / В. А. Николаев. - М.: Изд-во Москв. унта, 1993. - 81 с.
13. Позаченюк Е. А. Экологическая экспертиза (природно-хозяйственные системы): монография / Е. А. Позаченюк. - Симферополь, 2006. - 473 с.
14. Розенберг Г. С. Космический мониторинг в ландшафтно-экологических исследованиях / Г. С. Розенберг, С. В. Саксонов, Р. С. Кузнецова, С. А. Сенатор // Изв. Самарского научного центра РАН. - 2012. - Т. 14. - № 1. - С. 10-14.
15. Oledzki Yan Regioni fotomorficzne Polski / Yan Oledzki. - Warszawa: Akapit-DTP, 2001. - 245 s.
Анотация. О. Б. Загульская Природные факторы антропизации ландшафтов в западной части Украины. По космическим снимкам установлена степень антропогенного преобразования ландшафтов в западной части Украины, природные факторы характера и масштабов антропогенного преобразования ландшафтов, диагностические возможности антропогенных образований относительно природных свойств ландшафтов, показаны сферы применения полученных знаний.
Ключевые слова: космические снимки, ландшафты, западная часть Украины, антропизация, природные факторы антропизации.
Abstract. O. B. Zagul's'ka Natural factors of antropogenic transformation of landscapes in the western part of Ukraine. On space images the degree of the anthropogenic transformation of landscapes in the western part of Ukraine, natural factors of character and scales of anthropogenic transformation of landscapes, the diagnostic opportunities of anthropogenic formations relatively properties of landscapes are established. Scopes of the received knowledge are shown.
Keywords: space images, landscape, western part of Ukraine, anthropogenic transformation, natural factors of anthropogenic transformation.
Поступила в редакцию 31.01.2014 г.
