CC BY
7
УДК 342.95
Мирослав Ковашв
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, професор, доцент кафедри адмшстративного та шформацшного права
mkovaliv@ukr.net
Надiя Мороз
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка",
фахiвець деканату nadiuka.nadi4ka.nadin@gmail.com
ПРИНЦИПИ АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ УЧАСНИК1В ВИБОР1В В УKРАÏНI
@ Ковалгв М., Мороз Н., 2017
Увагу зосереджено на основних принципах адмшктративно-правового статусу учасникiв вибор1в в УкраУнь Розглянуто вибори в УкраТш як форму прямого наро-довладдя, що е волевиявленням народу.
Kлючовi слова: вибори; адмiнiстративно-правовий статус; народний суверештет; принципи забезпечення захисту учаснитв вибор1в.
Мирослав Ковалив, Надежда Мороз
ПРИНЦИПЫ АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСА УЧАСТНИКОВ ВЫБОРОВ В УКРАИНЕ
Внимание сосредоточено на основных принципах административно-правового статуса участников выборов в Украине. Рассматриваются выборы в Украине как форма прямого народовластия, которая является волеизъявлением народа.
Ключевые слова: выборы; административно-правовой статус; народный суверенитет; принципы обеспечения защиты участников выборов.
Myroslav Kovaliv
Educational and Research Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Administrative and Information Law
Ph. D., Associate Professor Nadiia Moroz Lviv Polytechnic National University Department of Administrative and Information Law
THE PRINCIPLES OF ADMINISTRATIVE AND LEGAL ELECTORSHIP IN UKRAINE
The article focuses on the basic principles of administrative and legal status of participants of elections in Ukraine. We consider the elections in Ukraine as a form of direct democracy, which is the will of the people.
Key words: election of administrative and legal status; popular sovereignty; principles of
the protection of election participants.
Постановка проблеми. Розвиток Украши як демократично!' держави передбачае створення надшних механiзмiв реалiзацiï принципу народного суверенитету, передусiм через удосконалення виборчого права як полгтичного за характером права громадян "вшьно обирати i бути обраними до органiв державноï влади та органiв мiсцевого самоврядування" [1].
Принципи виборчого права Украши - це основш засади, керiвнi положення, якi визначають сутнiсть i змют реалiзацiï й гарантування виборчих прав громадян Украши i забезпечують передбачений Конститущею та законами Украши порядок оргашзацп та проведення вшх видiв виборiв у державi.
Сутнють i змiст виборiв найузагальненiше виражають ïx принципи. Вони опосередковують основш, фундаментальш засади правового регулювання правовщносин, що утворюються в процесi оргашзацп та проведення вшх видiв виборiв в Украïнi.
Аналiз дослiдження проблеми. Теоретичною основою вивчення питань адмшютративно-правового статусу учасниюв виборiв в Украш стали працi вiдомиx вчених - В. Авер'янова, П. Андрушко, Ю. Барабаша, О. Батанова, В. Ковальчука, М. Козюбри, I. Колiушка, А. Колодiя, Ю. Ключковського, В. Лучина, В. Нестеровича, Н. Нижник, О. Остапенка, В. Ортинського, В. Погоршко, О. Скрипнюк, М. Ставншчук, О. Скрипнюка, Ю. Тодики, В. Шаповала, Ю. Шемшу-ченка та шших.
Метою цiеï статтi е визначення принцишв адмiнiстративно-правового статусу учасниюв виборiв в Украïнi.
Виклад основного матерiалу. З прийняттям Конституцiï Украши на загальнодержавному рiвнi було визначено, що народ Украши як носш суверенитету i як едине джерело влади в Украш мае безумовне i прюритетне право на ïï здiйснення безпосередньо та через органи державно1' влади i органи мюцевого самоврядування, а однiею iз основних форм безпосередньо1' демократiï, за допомогою яко1' реалiзуеться народне волевиявлення, е вибори [1].
Вибори в Украш - це передбачена Конститущею та законами Украши форма прямого народовладдя, яка е волевиявленням народу шляхом таемного голосування щодо формування конституцшного складу представницьких оргашв державно1' влади та оргашв мiсцевого са-моврядування.
В юридичнш лiтературi пiд принципами розумдать загальнi керуючi, виxiднi положення, як визначають найiстотнiшi аспекти певного виду державно1' дiяльностi.
М. Кельман та О. Мурашин вважають, що принципи права - це керiвнi ще1", якi характеризують змiст права, його сутнють i призначення в суспшьствт На 1'хню думку, принципи права виступають своерщною конструкцiею, на якш грунтуються i реалiзуються не тшьки окремi норми права, iнститути i галузi права, а й вся система права. Саме принципи, вважають щ науковщ, слугують основним орiентиром всiеï правотворчо1', правозастосовно1' та правоохоронно1' дiяльностi державних органiв [2, с. 26].
Як стверджують науковщ, значення принцишв права полягае в тому, що вони у стислому вигляд^ концентровано вщображають найсуттевiшi риси права, е "обличчям" права, вони:
- здшснюють узагальнене закршлення основ суспшьного ладу;
- забезпечують едине формулювання правових норм;
- забезпечують 1'х вплив на суспшьш вiдносини шляхом правового регулювання та шших видiв правового впливу [2, с. 26].
Ю. Битяк, звертаючись до розумшня принцишв адмшстративного права, зазначае, що це вихщш, об'ективно зумовленi основоположш засади, вiдповiдно до яких формуеться й функщонуе система та змют ще1' галузi права [3, с. 29].
До принцитв правового статусу учасниюв виборiв в Украш належать саме и ще1 й положення, якi мають певнi характернi якостi. Принципами правового статусу суб'екпв виборчого процесу можуть вважатися лише таю правила, яю визнаш з боку суспiльства та держави, зараховаш до розряду найважливших iдей i положень правового статусу та записаш в Конституци й шших законодавчих актах як керiвнi ще1, що узагальнено фiксують мюце учасникiв виборiв у суспiльствi та держава
У сукупностi принципи слугують основою для всiх конкретних правових акпв, що регулюють органiзацiю i дiяльнiсть державного iнституту загалом або окремих його ланок. Таю правовi акти не можуть суперечити основним принципам, осюльки останш здебiльшого закршлеш в законi, що мае вищу юридичну силу, - Конституци Украши.
Принципи е правовими вимогами. Але, на вщмшу вiд конкретних законодавчих розпо-ряджень, цi вимоги обов'язковi не лише для органiв, посадових ошб i громадян, якi покликаш додержуватися !х законiв i виконувати, але i для законодавчих оргашв, котрi, створюючи новi закони або коректуючи вже чиннi, повиннi зважати на загальноприйнят демократичнi вимоги чи традици у тiй чи шшш сферах.
1де! та положення, що визнаються принципами, мають високу правову форму закршлення. Якщо однi з них чггко прописанi в Конституци, законi, то iншi прямо в них не зазначеш. Це, безумовно, залежить вщ способу вираження принцитв (текстуальне закрiплення та змiстове закршлення). Тому доводиться !х формулювати, зважаючи на змiст або вие1 Конституци (закону), або т1е1 И частини, у якiй зафiксований дослiджуваний у цьому випадку шститут. Проте ш в якому разi не можна принижувати ролi останнiх, оскiльки вони перебувають у дiалектичнiй едностi з принципами, яю отримують текстуальне вираження. У конкретизовашшш формi вони виражеш в статтях 1, 3 Закону Украши "Про громадсью об'еднання": "Громадське об'еднання - це добро-вшьне об'еднання фiзичних осiб та/або юридичних ошб приватного права для здшснення та захисту прав i свобод, задоволення суспшьних, зокрема економiчних, сощальних, культурних, екологiчних, та iнших штерешв. Громадськi об'еднання утворюються i ддать на принципах: добровiльностi; самоврядностi; вшьного вибору територil дiяльностi; рiвностi перед законом; вщсутносп майнового iнтересу !х членiв (учасникiв); прозоростi, вiдкритостi та публiчностi" [4].
Все викладене цшком стосуеться i основних принципiв адмшстративно-правового захисту учасникiв виборiв в Украш. Тому можна сказати, що принципи адмшстративно-правового захисту суб'ектiв виборчого процесу - це закршлеш в Конституци та шших законах основоположш вимоги, яю виражають !х соцiальне та державне призначення, визначають завдання та повноваження у здшсненш покладених на них функцш, а також мютять ознаки i якостi, що визначають вщмшнють окремих категорiй суб'ектiв.
М. Кельман та О. Мурашин вважають, що до головних загальних принцитв права слщ зараховувати:
- принцип поваги до прав людини;
- принцип свободи;
- принцип гуматзму;
- принцип справедливости
- принцип рiвностi;
- принцип законностi в процеш створення i реалiзацil правових норм;
- принцип демократизму;
- принцип едносп юридичних прав i обов'язюв;
- загальна обов'язковiсть норм права з поеднанням переконання i примусу для забезпечення його виконання;
- вщповщальнють права загальнолюдським цшностям; вiдкритiсть закошв;
- логiчнiсть i несуперечливiсть норм права;
- принцип взаемно! вщповщальносп держави i особи [2, с. 30].
Ю. Битяк видшяе двi групи принцишв адмшютративного права Украши. На його думку, обидвi групи принципiв (внутршш та зовнiшнi) - це не якюь особливi, незалежнi одна вщ одно! KaTeropiï, а лише рiзнi аспекти вiдтворення виконавчо1' дiяльностi держави, пов'язаш з рiзними критерiями шдходу до наукового аналiзу [3, с. 30].
Внутршш принципи формування та функцюнування адмiнiстративного права Украïни в сучасний перiод, вважае Ю. Битяк, спрямовано на формування сощально справедливого адмшютративного права, ефективне врегулювання виконавчоï дiяльностi держави, вивчення й усунення характерних для нього суперечностей. До внутршшх принцишв вш зараховуе:
- вщповщнють адмiнiстративного права положенням Конституцп Украïни;
- верховенство адмiнiстративно-правового закону в ^CT^i нормативних актiв, яю мiстять адмiнiстративно-правовi норми;
- наявнють власного пiдrрунтя формування й розвитку;
- спецiалiзацiю;
- вiдповiднiсть адмшютративно-правових законiв певним положенням мiжнародно-правових договорiв i3 питань адмiнiстративного права, учасницею яких е Украïна [3, с. 31].
До зовшшшх принципiв адмшютративного права Украши Ю. Битяк зараховуе основш принципи регулювання взаемовщносин суспшьства й органiв виконавчо1' влади, зокрема:
- служшня органiв виконавчо1' влади та 1'х апарату суспiльству й людиш;
- обмеженiсть втручання оргашв виконавчо1' влади в громадянське й особисте життя людини;
- повнота прав i свобод громадян у адмшютративно-правовш сферц
- взаемна вщповщальнють;
- визначення мiнiмально необхiдних повноважень оргашв державно1' виконавчо1' влади;
- оптимальне доповнення й урiвноваження державно-владних повноважень оргашв вико-навчо1' влади з повноваженнями оргашв самоврядування [3, с. 34].
Принципи слщ розумпи як засадничi (основнi) iдеï, положення, вимоги, що характеризують змiст адмшютративного права, вщображають закономiрностi його розвитку i визначають напрями i мехашзми адмшютративно-правового регулювання суспiльних вiдносин [5, с. 80].
Питання про принципи правового статусу суб'екпв виборчого процесу е частиною загальшшо1' проблеми принцишв права загалом. Внаслщок цього викладеш нижче загальнi уявлення, що мютяться в науковiй лiтературi i стосуються принципiв права, можуть бути застосоваш й до характеристики принципiв правового статусу учасниюв виборiв в Украш.
На нашу думку, до принцишв адмшютративно-правового захисту учасниюв виборiв в Украш належать:
- принцип рiвностi;
- принцип гласносп;
- принцип добровшьностц
- принцип законностi.
Пiд рiвнiстю маеться на увазi рiвнiсть правового статусу учасниюв виборiв в Украш. Обсяг прав не залежить вщ iдеологiï, цiлей i завдань конкретних суб'екпв виборчого процесу. На цей обсяг впливае сам факт приналежносп громадян до категори учасникiв виборiв у нашiй державi. Так, правом брати участь у виборах користуються вш громадяни Украши на рiвноправнiй основа Держава у сво1й дiяльностi створюе всiм громадянам рiвнi можливосп для реалiзацiï консти-туцiйного права на об'еднання, на вираження сво1'х полгтичних поглядiв i на участь у виборах. Принцип рiвноправностi спрямований також на забезпечення реалiзацiï прав ушх громадян на здiйснення волевиявлення, саме тому не допускаеться жодних обмежень за ознаками професшно1', расово1', нацюнально1' або релiгiйноï приналежностi.
Принцип гласносп означае те, що суб'екти виборчого процесу в Украш здшснюють свою дiяльнiсть не iзольовано, а взаемоддать iз широким колом мiжнародних урядових i неурядових органiзацiй, i з нацюнальними державними органами, оргашзащями, неурядовими структурами та громадянами. З метою ширшого ознайомлення громадян iз виборчим процесом через засоби масово1' iнформацiï поширюеться iнформацiя про полпичну ситуацiю в державi. Отже, найдетальшшу iнформацiю про виборчий процес в Украш населення отримуе iз вистутв лiдерiв
партш та 1хнього оточення, передвиборчих програм, в яких висвплюються проблеми дотримання i захисту прав людини в краш, здiйснюeться аналiз дiяльностi уряду, глави держави, законодавчого органу та шших оргашв держави, називаються органи влади та ïx посадовi особи, що порушили права людини, та заходи щодо вщновлення порушених прав громадян, а також подаються пропозици щодо удосконалення чинного законодавства у сферi управлiння державою та захисту прав i свобод громадян. Важливу роль у реалiзацiï принципу гласносп вадграе проведення рiзноманiтниx семiнарiв з актуальних аспектов забезпечення прав людини.
Принцип добровшьносто випливае з положень ст. 36 Конституци Украши та п. 2 ст. 3 Закону Украши "Про громадсью об'еднання". Цей принцип означае, що шхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'еднання громадян або обмежений у правi добровольного виходу з цього об'еднання чи обмежений у правах за належнють чи неналежнють до полтоичних партш або громадських оргашзацш. Створення полггичних партш, громадських оргашзацш та ïxня дiяльнiсть i членство в них здшснюються на основГ вшьного волевиявлення учасниюв виборГв в Украïнi.
Сьогодш в Украш необхщне змютовне вивчення практики реалГзаци принципу законносп.
Законнють е ушверсальним правовим принципом, необхщною умовою реалiзацiï шших принцитв дГяльносп учасниюв виборГв, який знайшов нормативне втшення у численних статтях чинно1' Конституци Украши та в законах багатьох шших краш. Це обов'язковий атрибут юнування та розвитку демократично оргашзованого суспшьства. Законнють необхщна для забезпечення свободи громадян, реалГзаци 1хшх прав, формування та розвитку громадянського суспшьства, побудови правово1' держави, а ïï рГвень та стан слугують головним критерГем оцшки правового життя громадян, суспшьства та держави.
Законнють як принцип, вщправне положення та об'ективна властивють права в узагальненому виглядГ являють собою всезагальну вимогу дотримання та виконання закошв. Це матерГально обумовлений, що характеризуеться правовою еднютю, режим дГяльносп (поведшки) суб'екпв права, котрий складаеться на тдставГ розумшня, своечасного, загального та чпкого проведення в життя науково обгрунтованих правил створення, вдосконалення, конкретизации тлумачення, реалГзаци та охорони закошв i тдзаконних акпв, яю перебувають у системних вщносинах чпко визначено1' нормативно закршлено1' координаци та субординаци один до одного для комплексно!' оргашзаци та регулювання суспшьних вщносин [6].
Ус закони держави мають виражати волю й штереси народу, бути конкретним виявом народовладдя. Здшснення i розвиток демократи, реальне забезпечення прав та штересГв громадян е невщ'емною умовою створення правовоï держави. Однак сама наявнють закошв ще не виршуе цих завдань. Аби практично регулювати дГяльнють вщповщних оргашв державноï влади i управлшня, оргашзацш, установ i громадян, закошв треба точно i неухильно дотримуватись й виконувати 1х. А у державг сустльста мае панувати режим законносп.
Необхщною умовою законносп е забезпечення в законодавсга такого важливого принципу, як верховенство закону i Конституци, осюльки руйнування законносп найчаспше починаеться з грубих порушень положень Конституцiï, з ухвалення антиконституцшних закошв, тдзаконних акпв, що суперечить законовг Але найголовшше - це те, що закон тшьки тодГ може бути базою законносп, коли в ньому вщображено правовГ iдеï добра, гумашзму, справедливости а також закршлено права людини.
Принцип законносп адмшютративно-правового захисту суб'екпв виборчого процесу розкривае сутнють суспшьно-полгшчного життя у демократичнш правовш державг
Видшимо таю форми прояву принципу законносп адмшютративно-правового захисту учасниюв виборГв в Украшг
1. Верховенство закону щодо всГх правових акпв. Цей принцип припускае виключнють закону, тобто шдпорядкованють закону всГх юридичних акпв (нормативних i застосовних) вщповщно до 1х субординации Враховуючи те, що Конститущя Украши мае вищу юридичну силу, вс виборчГ закони повинш вщповщати Конституцiï, шдзаконш нормативш акти - законам, причому шдзаконш акти приймаються i ддать лише тодг коли певш суспшьш вщносини не
врегульоваш законом. Правозастосовш акти мають бути тднормативними, тобто вiдповiдати нормативно-правовим актам - виборчим законам i тдзаконним актам.
2. Загальнють означае те, що в суспшьств всi державш органи, громадськi органiзацiï, посадовi особи, громадяни перебувають тд дiею виборчих закошв. Не може бути винятку для жодного iз суб'ектiв виборчого процесу щодо вимог законностi.
Зазначеш iнститути активно розвиваються, що зумовлюе необхщнють 1'х постiйного наукового осмислення з правово! позицiï. Важливими е удосконалення та розроблення понятшного апарату, який використовуеться у вщповщних нормативних правових актах. Однаковють термiнологiï, чгткють i яснiсть застосовуваних визначень е запорукою ефективного регулювання суспшьних вщносин, якi виникають у процесi шформування органами державноï влади громадськостi у ходi виборчого процесу [7, с. 175].
Висновки. Отже, положення про те, що учасники виборiв в Украш у свош дiяльностi зобов 'язаш чiтко i неухильно дотримуватись вимог, яю встановленi чинним законодавством, забезпечувати вщповщнють цим вимогам свохх програмних i оргашзацшно-статутних документiв, не порушувати права та свободи людини i громадянина, е базовим у i^rn дiяльностi, саме на ньому грунтуеться принцип законностi.
1. Конститущя Украгни: прийнята на п'ятт ceciï Верховног Ради Украгни 28.06.1996 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua2. Загальна теорiя права (3i схемами, кросвордами, тестами): тдручник / [М. С. Кельман, О. Г. Мурашин]. - К.: Кондор, 2002. - 353 с. 3. Адмiнiстративне право Украгни: тдручник / [Битяк Ю. П., Гаращук В. М., Дьяченко О. В. та т.]. - К.: Юртком 1нтер, 2007. - 544 с. 4. Про громадсью об'еднання : Закон Украгни вiд 22 березня 2012р. № 4572-VI // Вiдомостi Верховног Ради Украгни. - 2013. - № 1. -Ст. 1.5. Адмiнiстративне право Украгни. Академiчний курс: тдручник: У двох томах: Том 1. Загальна частина / ред. колегiя: В. Б. Авер 'янов (голова). - К. : Юридична думка, 2004. - 584 с. 6. Горбунова Л. Iсторiя до^дження iдеï та поняття законностi / Л. Горбунова // Право Украгни. -2004. - № 2. - С. 23-28. 7. Самов С. С. Правове регулювання застосування тформацтних технологт для формування довiри до оргатв державног влади / С. С. Самов // Науковий вiсник Львiвського державного утверситету внутрштх справ. Серiя юридична. - 2015. - Вип. 1. -С. 173-184.
REFERENCES
1. Konsty'tuciya Ukrayiny' [The Constitution Of Ukraine]. Availadle at: http://zakon2.rada.gov.ua.
2. Kel'man M. S., Murashy'n O.G. 3agaFna teoriya prava (zi sxemamy\ krosvordamy\ testamy) [3agaFna theory of law (with diagrams, puzzles, tests)]. Kiev, Condor Publ., 2002, 353 р.
3. By'tyak Yu. P., Garashhuk V. M., D'yachenko O. V. ta in. Administratyvne pravo Ukrayiny ' [Administrative law of Ukraine]. Kiev, Jurincom Inter Publ., 2007, 544 р. 4. Pro gromadsk ob'yednannya [On public enterprises]. The law of Ukraine on March 22, 2012. 5. Administratyvne pravo Ukrayiny' [Administrative law of Ukraine], Kiev, Publishing house "Legal thought", 2004, 584 р. 6. Gorbunova L. Istoriya doslidzhennya ideyi ta ponyattya zakonnosti [History study the ideas and concepts of law]. Law Of Ukraine Publ., 2004, Vol. 2, 23-28 рр. 7. Yesimov S. S. Pravove regulyuvannya zastosuvannya informacijny'x texnologij dlya formuvannya doviry' do organiv derzhavnoyi vlady' [Legal regulation of the use of information technologies for building trust in public authorities]. Scientific Bulletin of the Lviv state University of internal Affairs. series legal. 2015, Vol. 1,173-184 рр.
Дата надходження: 25.03.2017р.
