CC BY
42
УДК 342.237.172
Олексш Марушш
Навчально-науковий шститут права та психологiï Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка", аспiрант кафедри адмшютративного та iнформацiйного права
kab330inpp@gmail.com
ПРИНЦИП ЗАКОННОСТ1 У Д1ЯЛЬНОСТ1 ОРГАН1В ПУБЛ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ: МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ
©Марушт О., 2017
З'ясовано змкт i cyTHicTb принципу 3aKOHHOCTi у дiяльностi оргашв публiчного уп-равлшня, який за умови утвердження конституцшно'1 демократы за роки шсля проголо-шення незалежност УкраТни крок за кроком набувае свого реального змiсту, однак су-чaснi реалн вимагають усвщомлення теopетикo-метoдoлoгiчних основ його забезпечення.
Ключoвi слова: зaкoннiсть; верховенство права; органи публiчнoгo упpaвлiння; теopетикo-метoдoлoгiчнi засади; демокра^я.
Алексей Маруший
ПРИНЦИП ЗАКОННОСТИ В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОРГАНОВ ПУБЛИЧНОГО УПРАВЛЕНИЯ: МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ
Выяснено содержание и сущность принципа законности у деятельности органов публичного управления, который в условиях утверждения конституционной демократии за годы после провозглашения независимости Украины шаг за шагом приобретает свое реальное содержание, однако современные реалии требуют осознания теоретико-методологических основ его обеспечения.
Ключевые слова: законность; верховенство права; органы публичного управления; теоретико-методологические основы; демократия.
Alexey Marushiy
Educational and Research Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University, Department of Administrative and Information Law
THE PRINCIPLE OF LEGALITY IN THE WORK OF PUBLIC ADMINISTRATION: METHODOLOGICAL PRINCIPLES
The article is devoted to clarifying the content and nature of the principle of legality in the work of public administration, which in terms of establishing constitutional democracy in the years after independence, Ukraine step by step acquires its real content, but current realities require understanding of theoretical and methodological foundations of its software.
Key words: legality; rule of law; public administration bodies; theoretical and methodological principles; of democracy.
Постановка проблеми. В УкраШ здшснюються великомасштабш перетворення, спрямоваш на змщнення демократа i створення правовоï держави. Вщбуваеться переощнка цшностей в економiчнiй, сощальнш, управлшськш, духовнш та шших сферах життя суспшьства. За цих умов
одшею з основних проблем залишасться змщнення правопорядку. Тому на перший план вису-ваються завдання Í3 забезпечення законности захисту прав i законних штереив громадян, верховенства права.
Натомють, однieю з умов забезпечення прав i свобод людини i громадянина, визначених Конститущею Укра!ни, е утвердження верховенства права i закону у ^CT^i законодавства, що мае досягатися за допомогою неухильного дотримання органами державно! влади, у процес !х владного впливу на суспiльство, принципу законности
Аналiз дослiдження проблеми. Рiзноманiтним аспектам, що стосуються розкриття змюту та сутi принципу законностi, на якому повинна грунтуватися дiяльнiсть оргашв публiчного управлiння, розглядають такi вчеш: В. Б. Авер'янов, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, В. Т. Бшоус,
B. В. Богуцький, I. Л. Бородш, Н. П. Бортник, I. П. Голосшченко, Р. А. Калюжний, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, П. П. Михайленко, О. М. Музичук, В. Л. Ортинський, О. I. Остапенко, В. П. Петков,
C. В. Петков, О. П. Рябченко, М. Ф. Селiвон, О. В. Серьогш, М. П. Стрельбицький, Л. М. Стрель-бицька, I. К. Туркевич, О. Ф. Фрицький, В. О. Шамрай, О. М. Якуба, Х. П. Ярмаю, С. М. Яровий та ш.
Натомють сучасш реалп вимагають усвщомлення теоретико-методолопчних основ забезпечення верховенства права i закону у ^CT^i законодавства Укра!ни.
Мета роботи - дослщити сутнiсть та змют поняття принципу законностi у дiяльностi органiв державного управлiння в процес реалiзацi! ними законiв та виконання державно-управлшських функцiй.
Виклад основного матерiалу. Насамперед потрiбно зазначити, що слово "принцип" усталено вживаеться з чашв середньовiччя, вiд давньофранцузького слова "principe" та латинського "prin-cipium" (центральне пояснення, особливiсть, покладена в основу створення або здiйснення чого-небудь), якi, своею чергою, походять вщ латинського "princeps" - лiдер, iмператор, особа, у руках яко! зосереджена уся повнота влади. Необхщнють розроблення принципiв у перюд середньовiччя пов'язана, на думку Ю. Задорожного, з необхiднiстю врегулювання стосункiв та забезпечення спiвiснування рiзних систем права та органiв, що 1м пiдпорядковувалися [1, с. 273].
Серед численних груп значень поняття "принцип", що зус^чаються у довщково-енцикло-педичних джерелах, видшяють чотири, яю дають визначення юридично! природи ще! категори:
1. Принцип як основоположна правда, закон, доктрина або припущення (тдгрупи: 1) принцип як загальне правило або стандарт; 2) принцип як сукупнють моральних та етичних стандарта).
2. Принцип як наперед визначена полггика або спошб дп.
3. Принцип як основна або необхщна якюна складова або елемент, що визначае внутршню природу чи окремi характеристики поведiнки.
4. Принцип як правило або закон, що стосуеться функцюнування природних феномешв чи мехашчних процесiв [2, с. 15].
Принцип - основоположне начало, основне положення, вихщний пункт, передумова будь-яко1' теори, концепцп [3, с. 447]; центральне пояснення, особливють, покладена в основу створення або здшснення будь-чого [4, с. 561].
У науковш юридичнш лiтературi пiд принципами права розумдать керiвнi засади (ще!), яю зумовленi об'ективними закономiрностями iснування та розвитку людини i суспшьства i визначають змют та спрямованють правового регулювання [5, с. 88].
Сучасш демократичш цшносп европейсько! цившзацп вдаграють провiдну роль у транс-формацп правово! системи Укра!ни. Вiтчизнянi представники науки адмшютративного права та державного управлшня единi у сво!х поглядах щодо необхiдностi проведення комплексно! адмшютративно-правово! реформи та переосмислення ключових положень адмшютративно-правово! доктрини Укра!ни на основi загальновизнаних демократичних цiнностей. При цьому европейсью принципи адмiнiстративного права визнаються прюритетним орiентиром державно-правових реформ, перегляду основоположних засад побудови вггчизняних адмшютративно-
правових шститупв. Запровадження демократичних стандарта дiяльностi оргашв публiчно! адмшютрацп, на думку А. А. Пухтецько!, виступае одшею з передумов розвитку в Укра!ш правово! держави, утвердження верховенства права, громадянського суспшьства, забезпечення всебiчно! реалiзаци прав та свобод, законних iнтересiв громадян [6, с. 44, 45].
Як зазначаеться у юридичнш лггератур^ принципи набувають значення iмперативних вимог, конкретних правил i зобов'язують суб'екта правозастосування до конкретно! поведшки чи встановлюють певнi заборони. За допомогою таких iдей законодавство держави збагачуеться загальнолюдськими правовими цiнностями [7, с. 92].
Натомють, треба зауважити, що законнiсть е складною юридичною щеею, яка також мае багатовiкову юторда. Перше застосування ще! категорп виявляеться ще в античному свiтi. Так, у Стародавнш Грецп та Стародавньому Римi основною формою оргашзацп суспшьства була громадська община - релшйний союз шмей i племен. Громадяни, будучи членами им'1, племенi та громадсько! общини, будували суспiльнi вщносини на принципi "демократи", особливiстю яко! була громадська рiвнiсть, виборнiсть i пiдзвiтнiсть, встановлення термiнiв повноважень, невтручання влади у майновi вiдносини, свобода слова, рiвнiсть усiх перед законом [8, с. 10].
В умовах сьогодення проблему забезпечення принципу законносп у дiяльностi оргашв публiчного управлшня доцiльно, на нашу думку, розглядати, у сшввщношенш iз захистом прав i свобод громадян та змщненням укра1нсько1 державностi.
Зокрема, М. Баглайта та В. Туманов, описують законнють як процес суворого дотримання Конституци та закошв, а також шших правових актiв усiма органами державно! влади, мюцевого самоврядування, посадовими особами i громадянами [9, с. 143]. Саме це, на думку цих дослщниюв, дае можливють функцiонувати системi державного управлiння, здiйснювати цiлеспрямований вплив на суспшьш вiдносини, надавати управлшсью послуги (адже далеко не все предметне поле науки адмшютративного права вичерпуеться вщносинами управлшня) тощо. Водночас завдяки реалiзацi! принципу законностi налагоджуеться не лише система вертикального чи адмшютративного впливу на суспшьство та суспшьш вщносини з боку оргашв державно! влади, а й формуеться складна мережа координацшних зв'язюв, оскшьки принцип законносп розповсю-джуеться не тшьки на тих, для кого приймаються рiзноманiтнi нормативно-правовi акти, а й на тих, хто !х приймае [10, с. 118].
Багатоплановють законносп зумовлюе необхiднiсть !! дослщження не лише як теоретично!, а й як практично! категори. Формулюючи поняття законностi, не можна обшти стороною питання вимог, гарантiй i сфер !! застосування, спiввiдношення з мораллю та справедливютю, взаемозв'язку з доцшьнютю процедур урахування у нормотворчш дiяльностi значення цього принципу для об'ективацп права загалом.
Можна виокремити кшька основних методологiчних пiдходiв щодо сучасного розумiння поняття законностi. Перший необхщно пов'язувати з функцiонуванням законносп як системи нормативних вимог щодо побудови системи правового регулювання у держав^ i вщповщно, реалiзацi! правотворчо! дiяльностi (нормотворчий аспект). Другий повинен передбачати усвщомлення законносп з погляду !! потенцiалу для забезпечення правопорядку у суспiльствi (аспект, пов'язаний з реал1зац1ею права). Саме в останньому розумшш законнють i виступае режимом (станом) дiяльностi усiх без винятку державних оргашв, громадських об'еднань, полггичних партш, пiдприемств, установ, органiзацiй, !х посадових осiб, окремих громадян, за якого необхщно точно i неухильно дотримуватись положень чинних законiв Укра!ни [11, с. 61-63].
Розбудовуючи демократичну Укра!нську державу на фош дотримання режиму законностi, не можна забувати також i про комплекс специфiчних факторiв, якi уможливлюють подiбний демократичний спосiб функцiонування влади та !! зв'язки iз суспiльством. Такими факторами е певш обставини, за наявносп яких можна говорити про допустимють повного забезпечення реалiзацi! вимог верховенства закону у суспшьних вщносинах. Можемо виокремити двi групи таких обставин: загальш та спецiальнi:
1. Загальш обставини - це п полггичш, iдеологiчнi, психологiчнi та економiчнi умови, у яких дiе законодавство. Визнання принципу законностi юнуючим полiтичним режимом у суспiльствi
ютотно впливае на стан дiяльностi з И забезпечення, визначае допустимiсть вживання конкретних кроюв службовцями державного апарату та громадянами щодо чiткого й неухильного дотримання приписiв чинних закошв. Iдеологiчнi - зумовлюють панування у суспшьсга ие! чи шшо! системи щей, поглядiв з приводу суп, змiсту та ролi законностi у житп держави, вiдповiдно вiдображаються у пщходах щодо !х застосування. Почуття, емоцп, хвилювання, настро! окремих шдивдав, колективiв, соцiальних груп та суспшьства загалом (психологiчнi фактори) також визначають стан дiяльностi з виконання закошв у держава Економiчнi умови, пов'язаш з функцiонуванням того чи шшого типу вiдносин обмiну-розподiлення, належностi засобiв виробництва, матерiальних благ певних груп населення i ступiнь представництва останшх у законодавчих органах влади вщповщно вiдображаються на прагненнi iнших категорш населення виконувати закони, якi приймаються в iнтересах власникiв. Загальний рiвень законностi можна розглядати i як офщшний рiвень задекларовано! та гарантовано! державою справедливостi у полiтико-правовiй сфер^
2. Спецiальнi обставини - це специфiчнi, суто юридичнi засоби забезпечення законности До них можна зарахувати таю:
- загальноправовi - до них належать достатнш стан розвитку правово! системи загалом; повнота та узгодженють законодавства; наявнють розвинено! юридично! нормотворчо! технiки i юридичних процедур; високий рiвень правово! культури суспшьства;
- органiзацiйно-правовi - функцiонування органу законодавчо! влади; дiяльнiсть Глави держави, який через право пщпису контролюе ступiнь вiдповiдностi законiв Конституцп Основному Закону кра!ни; безперервна робота оргашв виконавчо! влади, якi мають безносередньо реалiзовувати закони; вiдправлення правосуддя, юнування судiв, якi вирiшують суперечки щодо права i якi можуть застосовувати примусовi заходи у разi порушення норм законiв;
- процесуальш - наявнiсть ефективних процедур для застосування закошв i захисту !х вiд порушення, якi передбачають неможливють покладання на громадян обов'язкiв, не встановлених у законодавства визначають можливють останнiх оскаржити у судi будь-яке ршення (акт) органу (посадово! особи) виконавчо! влади [8, с. 10-19].
Отже, законнють полягае фактично у вимозi виконувати чинш закони. Тому юнування останшх також може розглядатися як невщ'емнв умова !! реалiзацi!. Закони, як слушно зазначав вщомий дореволюцiйний державознавець М. М. Коркунов, е основою, базою законносп [12, с. 58]. "Першою умовою законносп е сам закон", - писав також один з фундаторiв радянсько! теорi! права П. I. Стучка [13, с. 221]. На думку О. I. Ющика: "...принцип законносп мае сво!м вихiдним моментом необхщнють мати закон як юридичну форму нормативно! сутносп у дiяльностi державного апарату. Повнота законодавчого регулювання суспшьних вщносин е базою для послщовного здiйснення принципу законностi. Якщо важливi елементи поведiнки не врегульованi нормами права або щ норми не впорядковаш, розрiзненi, то неминуче створюються умови для випадкових ршень, для розсуду, вщ якого один крок до сваволГ' [14, с. 15, 16]. З цими думками важко не погодитися.
Висновки. Пщсумовуючи, можемо констатувати, що принцип законносп у дiяльностi оргашв публiчного управлшня - це, по суп, основоположний принцип !хньо! дiяльностi.
Натомiсть потрiбно наголосити, що без встановлення надшних правових гарантш вiльного i безпечного юнування особи у суспшьства не може вщбуватися розвиток Укра!ни у напрямку побудови демократично! правово! держави. Саме цьому мае сприяти неухильне дотримання органами публiчного управлiння принципу законносп, адже норми права, що приймаються суб'ектами виконавчо-розпорядчих повноважень, тшьки тодi можуть бути пщставою для поведшки громадян i органiзацiй, коли вони вщповщають положенням Конституцi! та закошв Укра!ни.
1. Задорожний Ю. Започаткування римським правом принцитв права у крагнах романо-германськог правовог ам'г / Ю. Задорожний //Право Украгни. - 2010. - № 3. - С. 272-276. 2. Пухтецька А. Свропейсью принципи адмтстративного права: поняття 7 система / А. Пухтецька //
Право Украгни. - 2006. - № 10. - С. 15-19. 3. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник /
H. И. Кондаков ; отв. ред Д. П. Горский ; [2-е, исправл. и дополн. изд.]. - М. : Наука, 1975. - 720 с. 4. Сучасний словник гншомовних слгв : близько 20 тис. слгв i словосполучень / [уклад. : О. I. Скоп-ненко, Т. В. Цимбалюк]. - К. : Довiра, 2006. - 789 с. 5. Рабтович П. М. Основи загальног теорИ права та держави : [навч. поабник] /П. М. Рабтович ; [6- е вид]. - Харюв : Консум, 2002. - 160 с. 6. Пухтецька А. А. Свропейсью принципи адмiнiстративного права та Свропейський тформацтний простiр (науково-тформацтне видання) / А. А. Пухтецька - К. : 1нститут держави i права iM. В. М. Корецького НАН Украгни. - 2007. - 88 с. 7. Зажицкий В. И. Правовые принципы у законодательстве Российской Федерации / В. И. Зажицкий // Государство и право. -1996. - № 11. - С. 38-44. 8. Горбунова Л..М. Принципи законностi у нормотворчт дiяльностi оргатв виконавчог влади / Л. М. Горбунова. - К. : Юртком 1нтер, 2008. - 240 с. 9. Баглай М. В., Туманов В. А. Малая энциклопедия конституционного права. - М., 1998, с. 143. 10. Фридинский С. П. Законность нормотворчества как условие обеспечения прав и свобод человека и гражданина // Права человека в России: правозащитная деятельность государства: сб. материалов Всероссийской науч.-практ. конф., 12 мая 2003 г. / под ред. В. Н. Лопатина. - СПб., 2003. - С. 118.
11. Осауленко О. Змщнення законностi у правозастосовному процес / О. Осауленко, О. Панько // Право Украгни. - 2004. - № 12. - С. 61-68. 12. Коркунов Н. М. История философии права: пособие к лекциям / Н. М. Коркунов. - СПб.: Тип. Меркушева, 1896. - 270 с. 13. Стучка П. И. Учение о советском государстве и его конституции / П. И. Стучка. - М.-Л.: Госсоцэкиздат, 1931. 288 с. 14. Ющик О. I. Правова реформа: загальне поняття, проблеми здтснення в Украгт. - К. : 1нститут законодавства Верховног Ради Украгни, 1997. - 192 с.
REFERENCES
1. Zadorozhnyy Yu. Zapochatkuvannya Ryms 'kym pravom pryntsypiv prava u krayinakh romano-hermans 'koyi pravovoyi sim "yi [The beginning of Roman law principles of law in the countries of Romano-Germanic legal family]. Pravo Ukrayiny, 2010, Vol. 3, 272-276 рр. 2. Pukhtets'kaA. Yevropeys 'ki pryntsypy administratyvnoho prava : ponyattya i systema [The European principles of administrative law : concept and system]. Pravo Ukrayiny, 2006, Vol. 10, 15-19 рр. 3. Kondakov N. I. Logicheskij slovar'-spravochnik [Logical dictionary-reference book]. Moscow, Nauka Publ., 1975. 720 р. 4. Suchasnyy slovnyk inshomovnykh sliv: blyz 'ko 20 tys. sliv i slovospoluchen' [Modern dictionary of foreign words : about 20 thousand words and phrases]. Kyiv, Trust Publ., 2006. 789 р. 5. Rabinovych P. M. Osnovy zahal'noyi teoriyi prava ta derzhavy [General theory of law and state]. Kharkov, Konsum Publ., 2002. 160 р. 6. Pukhtets'ka A. A. Yevropeys'ki pryntsypy administratyvnoho prava ta Yevropeys'kyy informatsiynyy prostir (naukovo-informatsiyne vydannya) [The European principles of administrative law and European information space (research and information publication)]. Kyiv, 2007, 88 р. 7. ZazhickijV.
I. Pravovye principy v zakonodatel 'stve Rossijskoj Federacii [The legal principles in the legislation of the Russian Federation]. State and law, 1996, Vol. 11, 38-44 рр. 8. HorbunovaL.M. Pryntsypy zakonnosti u normotvorchiy diyal 'nosti orhaniv vykonavchoyi vlady [The principles of legality in rule-making activities of the Executive authorities]. Kiev, Jurincom Inter Publ., 2008, 240 р. 9. Bahlay M. V., Tumanov V. A. Malaya эntsyklopedyya konstytutsyonnoho prava [Small encyclopedia of constitutional law]. Moscow, 1998, 143 р. 10. FridinskijS. P. Zakonnost' normotvorchestva kak uslovie obespechenija prav i svobod cheloveka i grazhdanina [The legitimacy of rulemaking as a condition of ensuring the rights and freedoms of man and citizen]. Prava cheloveka v Rossy'y' y' pravozashhy'tnaya deyatel'nost' gosudarstva, St Petersburg, 2003, 118 р. 11. Osaulenko O. Zmicznennya zakonnosti u pravozastosovnomu procesi [Strengthening the rule of law enforceability in the process]. Pravo Ukrayiny, 2004, Vol. 12, 61-68 рр.
12. Korkunov N.M. Y'story'ya fy'losofy'y' prava: posoby'e k lekcy'yam [The history of the philosophy of law: a Handbook for the lectures]. St Petersburg, 1896, 270 р. 13. Stuchka P.Y'. Ucheny'e o sovetskom gosudarstve y' ego konsty 'tucy 'y' [The doctrine of the Soviet state and its Constitution]. Lviv, Gostekhizdat Publ., 1931, 288 р. 14. Yushhy'k O.I. Pravova reforma: zagal'ne ponyattya, problemy' zdijsnennya v Ukrayini [Legal reform: a General concept, issues of implementation in Ukraine]. Kiev, Institute of legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine, 1997, 192 р.
Дата надходження: 17.03.2017р.
