CC BY
178
О.А. 1гнатова
ПРИЧИНИ Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ В УКРА1Н1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ II ПОДОЛАННЯ: Ф1ЗИКО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ АСПЕКТ
EKOHOMi4Hi кризи е невiд'eмними фазами капiталiстичного способу
виробництва. Перюдично економiки окремих кра!н зазнають рецеси та великих втрат, оскшьки вiдбуваеться спад обсяпв виробництва, скорочення капiтальних вкладень, зростання безробiття, збшьшення кiлькостi банкрутств фiрм, падiння куршв акцiй та iншi економiчнi й сощальш потрясiння.
При всiх сво!х перевагах i недолiках радянська планова командно-адмшютратив-на система не була схильна до економiчних криз: аш Велика депресiя 1929-1933 рр., аш кризи повоенних рокiв не торкнулися економши СРСР. Але вже з початку 90-х роюв економiка молодо! незалежно! Укра!ни пережила десять роюв такого падiння, зумовленого трансформацiйною кризою, що за наступнi дев'ять роюв зростання обсяг ВВП кра!ни не досяг i 75% вiд рiвня 1990 р.
У 2008 р. Укра!на зустрiла найтяжчу, найглобальнiшу св^ову фшансово-еконо-мiчну кризу, наслiдки яко! е катастрофiчними для всього людства. Кризова ситуацiя, що склалася в Укра!ш, пiдлягае глибокому дослiдженню !! причин i перспектив подолання з рiзних теоретичних позицiй та методичних пiдходiв.
Стан i тенденци економiчного, сощ-ального, полiтико-правового та
гумаштарного розвитку Укра!ни, з якими вона ввшшла у фазу рецеси, комплексно проаналiзованi у Нацiональнiй доповiдi «Соцiально-економiчний стан Укра!ни: наслiдки для народу та держави» [17], пiдготовленiй секщею суспiльних та гуманiтарних наук НАН Укра!ни. Робота насичена фактичним та анал^ичним матерiалом, яким доводиться, що попереднш перiод економiчного зростання в Укра!ш 1999-2008 рр. е «втраченим десятирiччям»: можливостi для побудови сощально орiентовано! ринково! економiки, громадянського суспшьства й ефективно!
пол^ично! системи в Укра!ш не були використанi аш пiд час структурно! кризи 90-х рокiв, анi в умовах економiчного зростання 2000-2008 рр., коли з'явилися фiнансовi ресурси для таких перетворень. Нишшня криза надае третш шанс для перетворень, iнакше ситуащя буде ставати все бiльш неконтрольованою з перспективою втрати всього досягнутого [17].
У публшащях зарубiжних i вiтчизняних учених, аналiтикiв, практиюв-фшансиспв, полiтикiв, журналiстiв останнiм часом доволi грунтовно дослiджено причини та наслщки фiнансово! кризи, а також стушнь i глибину !! поширення в рiзних кра!нах св>
ту. Характеризуючи особливостi кризи в Укра!нi, учеш називають такi !! причини i прояви:
зниження лiквiдностi (нестача кашталу) банкiвського сектору через недосконалiсть методик визначення вартостi активiв, платоспроможностi контрагента, довшьшсть ризикових спекулятивних фiнансових операцш, скорочення банкiвсько! активностi у кредитуванш реального сектору економiки [13, 23; 5,10; 4];
висока доларизащя економши Укра!ни, яка призвела до вливань шоземного капiталу у виглядi «коротких грошей» i неспроможностi Нащонального банку ефективно регулювати грошовий об^ [22, 15; 4; 2,13];
банювська кредитна експансiя у сфе-рi споживчого й iпотечного кредитування, значне переважання кредитування фiзичних оаб, що призводило до зростання платоспроможного попиту населення [22, 15;
5, 5, 6];
неспроможшсть вiтчизняно! економши задовольнити зростаючий попит, висока част-ка iмпортно! продукцi! кiнцевого споживання на вiтчизняному ринку, що не забезпечувало стимулюючо! ролi попиту у зростанш
© 1гнатова Олена Анатоллвна - кандидат економ1чних наук, професор.
ISSN 1562-109X
нащонального виробництва [5, 6-7]; висока залежшсть розвитку нацюнально! економiки вiд зовшшшх джерел [11, 53]; недосконалiсть амортизащйно! полiтики держави i пiдприeмств [4]; неперспективна структура економши, зокрема низька частка готових виробiв у структурi нацiонального виробництва, руйнування
високотехнологiчних виробництв, орiентащя економiки на випуск сировинно! продукци [4; 2, 13; 20, 9]; технолопчна вiдсталiсть втизняно! промисловостi, И недостатня ефективнiсть, надмiрна чутливiсть до зовнiшнiх та внутршшх кон'юнктурних змiн
[1, Ю];
слабка роль держави в регулюванш економiчних та фiнансових процесiв; великий розмiр дефiциту бюджету, зумовлений значними витратами кошлв на поточне утримання сощально! сфери, оплату працi, трансферти населенню, фiнансування перманентного виборчого процесу, «про!дання» iнвестицiйних ресурсiв [5, 6];
змша економiки iз сощально орiентова-но! на приватно орieнтовану [6]; превалювання приватного iнтересу над загальнонащональним [22,11-12] тощо.
Водночас головною проблемою сучасного стану св^ово! та втизняно! економiчних систем е недосконалiсть !х теоретичного пiдrрунтя, на що вказують багато дослiдникiв. За П. Сщенко, сучаснi економiчнi теорп, у тому числi кейнсiанство, iнституцiоналiзм, теорiя економiкс П. Саму-ельсона ^ у першу чергу, монетаризм, стали щеолопчною базою «ЬиЬЫеесопошю8» i не здатнi подолати суттевих недолшв зазначено! моделi економiки. «Ус iснуючi системи ... носять описовий характер i лише фiксують, у мiру розумiння автора, структуру економши» [10, 17]. В. Андршчук, посилаючись на ощнки зарубiжних i вiтчизняних науковщв, пiдкреслюе, що, зважаючи на особливосп нишшньо! глобально! фiнансово-економiчноl кризи, основоположш принципи й пiдходи теорiй кейншанства, монетаризму, економiки пропозицп, рацiональних очшувань не здатнi виступити «ряпвним антикризовим приписом нi для боротьби з депресивно-руйнiвним впливом кризи, ш для повернення економiки у формат ефективно! динамiки розвитку» [2, 14]. А. Чухно вказуе на помилки, яких припустилися держави,
зокрема й Укра!на, недоощнюючи роль держави в регулюванш ринкових економiчних процесiв. «Ототожнення двох рiзних функцiй - володшня державною власнiстю та державне регулювання - стало основою позбавлення держави регулюючо! функци в умовах формування i недостатнього функцiонування ринкового мехашзму, що спричинило у кра!ш хаос, глибоку кризу, яка призвела до руйнування економши i перетворення Укра!ни на економiчно вiдсталу кра!ну» [22,11].
Подальший економiчний розвиток пов'язаний iз пошуком нових теоретичних та методолопчних iдей i запровадженням практичних заходiв щодо побудови й функцiонування нацюнально! економiчно! системи.
Метою дано! статтi е розробка фiзико-економiчного пiдходу до виршення завдань подолання фiнансово-економiчно! кризи в Укрш'ш.
Першим ученим, який вказав на тюний взаемозв'язок мiж економiкою та фiзикою, був Готфрщ Лейбнiц (1671 р., стаття «Суспшьство i економша»); започаткований ним i розвинутий у подальшому С.О. Подолинським, В. Вернадським,
А. Петровим, П. Кузнецовим, Л. Ларушем, Д. Конторовим тдхщ став окремою наукою, фiлософiею, яка називаеться <^зичною економшою». Сутнiсть !! полягае в тому, що вона «пропонуе вщшти вiд монетаристських поглядiв на сутшсть речей i перейти до фiзичних параметрiв оцiнки економiчно! дiяльностi людства».
Фiзична економiка базуеться на понятп про фiзичну величину - потужшсть. Видатний росiйський учений П. Кузнецов розробив методику ощнки валового продукту окремих кра!н через сумарне енергоспоживання в кшоват-годинах, зазначаючи, що виражений валовий продукт через випуск продукци в нацiональнiй валютi бiльше говорить про темп шфляцп, нiж про дшсний обсяг виробництва. «Оскiльки вартють можна вимiрювати будь-яким товаром, то !! вимiрювання в кiловат-годинах е стшьки ж законним, як вимiрювання в унцiях золота». Валовий продукт перераховуеться в кiловат-години за визначеним правилом з урахуванням коефщенпв, ураховуючи, що, наприклад, «кiловат-година землекопа вiдрiзняеться вiд
кшоват-години екскаватора». Зростання енергоозброеностi, коефiцiента корисно! дi! машин i механiзмiв скорочуе суспшьно необхiдний час на виконання тiе! ж роботи. Змiна енергоозброеност i е сутнiстю змiни продуктивносп працi. Отже, неможливе вимiрювання продуктивносп працi лише робочим часом. П. Кузнецов запропонував використовувати таку одиницю, як енергорубль, за аналопею з нафтодоларом Сороса, а також одиницю транспортно! послуги (Тран), яка е зютавною з кiнетичною енерпею.
Розмежовуючи фiзичну та фiнансову складовi докризового економiчного зростання, не варто ощнювати його динамiку виключно за вартюними показниками ВВП та його складових. Доцiльно дослiджувати також натуральш економiчнi показники й аналiзувати !х у зiставленнi iз грошовими, що може призводити до суперечливих висновюв. Як доказ Лiндон Ларуш наводить статистику 10-кратного збшьшення грошового обсягу ВВП Сполучених Штатiв Америки за перюд iз 1963 по 1993 р., у той час як обсяги фiзичного виробництва реального сектору скоротилися на 30-50% [14, 6]. Таю розбiжностi зумовлеш особливостями ведення державно! статистики. Зокрема, юнуюча практика нащонального рахiвництва не розрiзняе «фiзично непотрiбне розширення
номiнального доходу i корисне виробництво i споживання». Статистичний облiк структури зайнятосп, сформовано!, за словами вченого, в епоху
«постiндустрiально! утопи», вщбивае «злоякiсне зростання того вщсотка вiд усiе! робочо! сили, який вщображае або рiвень безробiття, або зайнятють у рiзноманiтних видах «послуг», якi не додають фактично шчого анi до фiзичного обсягу, аш до про-дуктивностi економiки». При цьому до низки «найпрших, найбшьш паразитичних професiй» Ларуш зараховуе, поряд iз заняттям легалiзованим гральним бiзнесом, нелегальною торгiвлею наркотиками, адмiнiстративною зайнятютю, також сферу ф1нансових операщй (вид. авт.). «Таким чином, обширне паразитичне розростання уявних щнностей фшансового приросту, отримуваного вiд численних спекулятивних форм, обчислюеться як зростання нацiонального доходу на рiвних правах iз
виробництвом !жi та одягу, осв^и, медичного забезпечення, мостiв, тунелiв, залiзниць i робочих мiсць у промисловосп... Сполучення невиправдано зростаючих витрат, пов'язаних iз торгiвлею та адмiнiструванням, зi зростанням надмiрно! зайнятостi у сумнiвно розширюванш сферi так званих «послуг», являе собою iнфляцiйний економiчний розлад... Це захворювання може, в остаточному шдсумку, довести до смерт народне господарство...», - так писав Лiндон Ларуш у серединi 90-х роюв.
Аналiз даних вiтчизняно! офiцiйно! статистики свщчить про неоднозначнiсть показникiв темшв (i навiть напрямiв) еконо-мiчного розвитку Укра!ни за перiод 20012007 рр., обчислених за вартюними та натуральними його вимiрниками (див. таблицю). Звичайно, що бiльше шж трикратне зростання ВВП, вираженого у фактичних цiнах у загальнiй вартосп й у розрахунку на одного жителя кра!ни, та обсягу реалiзацi! продукци промисловосп у грошовому вимiрюваннi мютить значну похибку пiд впливом щнового чинника. «Очищене» вiд iнфляцiйно! складово! зростання ВВП за аналiзований перюд становило 153,7%; саме цей показник ВВП у порiвняних щнах е основним при ощнщ темпу економiчного зростання економiки кра!ни i широко використовуеться органами статистики, державно! влади й управлшня. Однак постае питання, наскiльки таке зростання забезпечене розвитком реального сектору економiки, а наскшьки - iнших, непродуктивних сфер економiчно! дiяльностi.
Грунтуючись на теоретичних здобутках представникiв фiзично! економiки, можна ощнити динамiку ВВП за фiзичними одиницями вимiрювання, доводячи при цьому, що офщшна статистика зростання показника ВВП у порiвняних цiнах е значно завищеною за рахунок його фшансово! складово!. Виготовлення продукци, виконання роб^ i надання послуг виробничого характеру пов'язане з витратами рiзних видiв енергi!, яка виробляеться у кра!ш або експортуеться. Споживання електрично! енергi! за 20012007 рр. збшьшилося на 16,1%, а отже, i фiзичний обсяг виробництва мав зрости не бшьше нiж у 1,16 раза. Звичайно, що за
умови запровадження енергозбертаючих технологiй i зростання енергоефективносп фiзичний обсяг виробництва може збшьшуватися швiдшими темпами, нiж витрати енерги. Але при цьому мае спостер^атися iнтенсивне оновлення
основних засобiв виробництва. Фактично ж при незначному рiвнi екстенсивного оновлення (до 6%) стушнь зносу основних засобiв
щорiчно зростав i досяг у 2007 р. занадто
ДинамЫа варт1сних та натуральних показниюв економ1чного зростання в УкраЫ за 2001-2007 рр. [18]
Таблиця
Значения показнишв за роками 2007
Показники до
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2001,%
Показники, обчислет за вартгсними вимгрниками
ВВП (у фактичних цшах) 204190 225810 267344 345113 441452 544153 720731 353,0
ВВП у розрахунку на одну особу, грн. 4195 4685 5591 7273 9372 11630 15496 369,4
Обсяг реал1зовано!
продукци промисловост1 (у факт. цшах), млн. грн. 210842,7 229634,4 289117,3 400757,1 468562,6 551729,0 717076,7 340,1
ВВП у ввдсотках до
минулого року (у пор1вняних цшах) 109,2 105,2 109,6 112,1 102,7 107,3 107,9 153,7
Основш засоби у
промисловоси:
у фактичних цшах на
кшець року, млн. грн. 311089 339259 362598 420080 456738 525222 660369 212,3
введення в дто основних
засоб1в у фактичних цшах,
млн. грн. 10791 12102 14012 23547 22738 29085 39655 367,5
стутнь оновлення, % 3,47 3,57 3,86 5,61 4,98 5,54 6,00 172,9
стутнь зносу, % 51,9 54,5 56,4 58,3 57,9 58,6 59,0 113,7
Середньомюячна номшаль-на заробггна плата, грн. 311 376 462 590 806 1041 1351 434,4
Показники, обчислеш за ф1зичними вимгрниками
Спожито електроенергл тдприемствами добувно!, переробно! промисловосп, будавництва млрд. кВт-год. 91,1 91,7 96,4 100,7 101,1 103,5 105,8 116,1
Використання паливно-
енергетичних ресурс1в на виробничо-експлуатацшт потреби, млн. т умовного палива 144,9 146,0 155,1 155,8 170,0 174,3 175,7 121,3
Перевезення вантаж1в
ус1ма видами транспорту, млрд. т/км 384,5 398,1 450,7 469,4 460,6 477,2 496,4 129,1
Чисельтсть постойного
населення на к1нець року, млн. оаб 48,2 47,8 47,4 47,1 46,7 46,5 46,2 95,6
високого рiвня (59%), що доводить низью темпи запровадження нових засобiв пращ. Пщвищення обсягу використання паливно-енергетичних ресуршв також е обмежуючим
чинником збiльшення фiзичного обсягу виробництва не бшьше нiж на 21,3% за аналiзований перiод. Навггь найбiльше серед дослiджуваних показникiв зростання обсягу
перевезення вантажв усiма видами транспорту свщчить про нереальнiсть зростання фiзичного обсягу виробництва бiльше нiж на 29,1%.
Особливу увагу при аналiзi статистичних даних щодо темпiв економiчного зростання, зокрема динамiки показника ВВП у розрахунку на одну особу, слiд звернути на сталу тенденцiю зменшення чисельност населення Укра!ни. Яким би великим не був прирют обсягу ВВП, вш не може адекватно вщображати зростання економiки за наявностi таких сощальних негативiв, як низька народжуванють, висока смертнiсть i падiння загально! чисельностi населення. Адже кiнцевий результат економiчного зростання мае бути орiентований на вiдтворення людського потенцiалу кра!ни.
Таким чином, через те що при розрахунку ВВП ураховуеться його частина, сформована поза реальним сектором економiки, динамiка економiчного пiдйому за показниками офщшно! статистики е значно (майже в 2 рази) завищеною. Не дивно, що бшьш шж чотирикратне зростання середньо! заробiтно! плати пращвниюв на тлi 25-30% зростання фiзичного обсягу економiки призводило до розкручування шфляцшного, спекулятивного механiзму нарощування фiнансово! складово! ВВП.
Виходячи з результат аналiзу динамiки економiчного зростання в Укра!ш та базуючись на постулатах фiзично! економiки, доцiльно сформулювати основш умови та перспективи подолання фшансово-економiчно! кризи в Укра!ш.
1. Головним прiоритетом державно! економiчно! полiтики мае стати формування ново! господарсько! системи, орiентовано!, у першу чергу, на виробництво кiнцевого продукту, який може споживатися в Укра!ш й експортуватися в iншi кра!ни свiту. Серед головних перспектив подолання настдюв фiнансово-економiчно! кризи в Укра!ш бiльшiсть вiтчизняних учених, зокрема В. Новицький [15], П. Тригуб [20], О. Власюк [4], В. Геець [5], О. Амоша, В. Вишневський, Л. Збаразська [1], А. Чухно [22], вказують на необхщшсть державно! шдтримки розвитку реального сектору економши та фiзично! шфраструктури (транспорту, будiвництва шлях1в, трубопроводiв, енергетики),
оновлення й активiзацi! державно! промислово! полiтики, державного стимулювання шновацшно! та
iнтелектуально! економiки.
Сучасний стан промислово! сфери економiки Укра!ни, який зазнав iстотного впливу фiнансово-економiчно! кризи, потребуе реалiзацi! спiльних зусиль щодо припинення спаду виробництва на вшх рiвнях господарського та державного управлшня. Вiдновлення виробничого та фшансового потенцiалу пiдприемств пов'язане з реалiзацiею державних програм стимулювання економiчного розвитку.
Пщвищення цiн на основнi фактори виробництва при незмшнш продуктивностi пращ й вщповщно незмiнному фiзичному обсязi виробництва призводить до пiдвищення собiвартостi продукцi! i, як наслiдок, вщпускних цiн виробникiв. Якщо попит на продукщю мае потенцiал до зростання, то вш не е тим чинником, який обмежуе обсяг дiяльностi, оскшьки капiтал вiдтворюеться та нарощуеться в щш товарiв, його вистачае для здшснення наступного виробничого циклу, поки наявна додатна рентабельнiсть, тобто доки щни на фактори виробництва не "з'!дають" одержаний у процес реалiзацi! прибуток. У разi, коли платоспроможний попит обмежений i навт мае динамiку до скорочення, виробництво спадае пiд впливом зменшення попиту, оскшьки отримано! вiд неповно! реалiзацi! продукцi! виручки не вистачае для поновлення виробничого циклу в тому ж самому обсязь Вплив динамiки попиту на змiну обсягу дiяльностi виробничого шдприемства наведений на рисунку.
Потрапивши у стан спадання обсягу виробництва при антагошстичносп навко-лишнього середовища (загально! кризово! економiчно! ситуацп, наявностi iнфляцiйних процесiв), що, подiбно хвилi, вимивае капiтал, пiдприемства потребують додаткових фшансових ресурсiв для швестицш в основний та оборотний каштал. Аналiз структури капiтальних вкладень, яка склалася за останнi передкризовi роки, показуе, що рiзких структурних змш у джерелах фiнансування капiтальних вкладень не вщбувалося; повiльно зростала частка кредитних ресуршв у фiнансуваннi основного кашталу; бiльше половини
фшансових джерел вкладень в основний каштал припадало на власнi кошти шдприемств та органiзацiй. Скорочення в сiчнi-листопадi 2009 р. прибутку прибуткових шдприемств на 37,7% i зростання збитюв збиткових суб'ектiв господарювання в 1,9 раза порiвняно з аналогiчним перюдом минулого року [8, 9] е
швестицшно1 активностi пiдприемств за рахунок власних фiнансових джерел.
Не варто iдеалiзувати i сподiватися на те, що збiльшення обсягiв дiяльностi автоматично призведе до падiння цiн (виробниюв та споживачiв), адже у структурi вiтчизняно1 економiки значну частку становить "тшьо-
негативним сигналом продовження спаду
ОБСЯГ Д1ЯЛЬНОСТ1 НЕ СКОРОЧУСТЬСЯ П1Д ВПЛИВОМ ПОПИТУ, оскiльки каштал вщтворюеться та нарощуеться у щш товарiв, його вистачае для здшснення наступного виробничого циклу, поки наявна додатна рентабельшсть
Незмшний
Так, попит збыьшуеться
Зароб^на плата, цiни на iншi
фактори виробництва
2
а т с
о ¿у
При незмтнш продуктивностi економiчних ресурав
Фiзичний
обсяг
виробництва
/ 1
Грошова оцiнка е а
(собiвартiсть) с о р
обсягу
виробництва
Ш, попит скорочуеться
ПОТРЕБА В ДОДАТКОВИХ Ф1НАНСОВИХ РЕСУРСАХ
ОБСЯГ Д1ЯЛЬНОСТ1 СКОРОЧУСТЬСЯ П1Д ВПЛИВОМ ПОПИТУ, оскiльки отримано1 вщ неповно1 реалiзацi1 продукцi1 виручки не вистачае для поновлення виробничого циклу в тому ж самому обсязi
Рисунок. Вплив динамти попиту на обсяг дiяльностi виробничого тдприемства
вий" сектор - такий собi "буфер", який значно зменшуе щнову еластичшсть i, за рiзними оцiнками, становить вщ 35 до 50% i вище [7, 3, 23, 19].
Для усунення багатьох наслiдкiв падшня виробництва товарiв (робiт, послуг), виведення економiки iз кризи необхiднi дiйовi заходи з боку держави щодо розширення дiяльностi суб'ектiв
господарювання та стимулювання платоспроможного попиту населення. Реалiзацiя вказаних заходiв мае бути комплексною, лише тодi вона матиме як результат подолання iнфляцiйних процесiв полiпшення соцiально-економiчного
становища у кра1нi. Адже вироблена продукщя, яка не користуватиметься попитом, залишиться на складах
шдприемств, а зростаючий незадоволений споживчий попит в умовах обмеженого протекцiонiзму та прийнятих Укра1ною зобов'язань перед СОТ спричинить потоки бiльш конкурентоспроможних за щною та/або якiстю iмпортних товарiв i подальше зниження вiтчизняного виробництва.
2. Показник продуктивносп працi в реальному секторi економiки у фiзичному (а не грошовому!) вимiрюваннi мае стати базовим при визначенш рiвня оплати працi працюючих у вшх економiчних сферах. Не ринок iз його надзвичайно розвинутими фiнансово-грошовими вщносинами мае бути фактором пiдвищення продуктивносп працi, а зростання продуктивностi пращ - умовою розвитку ринкових вщносин.
У радянський перюд eK0H0Mi4H0ï icTopiï Украши питанням пiдвищення продуктивностi працi придшялось особливе значення. Здiйснювалися постiйнi
дослщження щодо виявлення факторiв i pe3epBiB, що впливали на ïï зростання, вимiрювання ïï рiвня та динамши на пiдприeмствах, у галузях i регюнах. Аналiзуючи причини уповiльнення темшв зростання продуктивностi працi у 80-х роках, Д. Карпухш вiдзначаe, що юнуе безпосередня залежнiсть ефективностi пращ вщ характеру змiни у структурi народного господарства. Саме зростання у структурi ВНП частки сфери послуг, що е характерною тенденщею як для св^ово].', так i для вiтчизняноï економiки, призвело до падшня темпiв зростання продуктивностi працi [12, 272]. Перехщ пiдприемств до ринкових умов господарювання, що характеризувалися набуттям самостiйностi в установленш планових показникiв i в розподш результатiв дiяльностi, призвiв до того, що при подальшому зниженнi приросту
продуктивносп працi вони спрямували зусилля на збшьшення своïх доходiв шляхом завищення цiн, вимивання дешевого асортименту, прюритетного спрямування коштiв на збшьшення заробiтноï плати на шкоду штенсифшаци виробництва. Як справедливо зазначае вчений, «економiчний розвиток на основi випереджаючого зростання ресурсоспоживання неминуче призводить до катастрофи» [12, 280-282].
Незважаючи на теоретичнi та практичш доведення важливостi оцiнки показника суспiльноï продуктивностi працi, необхiдностi випередження темшв його зростання порiвняно з темпами зростання заробiтноï плати, в Украш починаючи з 1994 р. офщшна статистика вiдмовилася вiд його визначення, а також вщ розробки методики його обчислення у вiтчизнянiй системi нацiональних рахункiв. За приблизними ощнками, рiвень продуктивностi працi в Украш становить 25-30% щодо розвинутих краш GC [16].
3. Розвиток фiнансовоï сфери економiки, а також фшансова дiяльнiсть суб'ектiв реального сектору мають бути спрямованi на досягнення кiнцевоï мети -збiльшення фiзичного обсягу ВВП. Необхщно розробляти й запроваджувати
механiзми економiчного регулювання, якi обмежують надмiрний розвиток фiнансового сектору порiвняно зi швидкiстю розвитку реального сектору економши, з метою уповiльнення процешв формування i самовiдтворення фiктивного кашталу й обмеження фiнансово-спекулятивноï
капiталiзацiï.
Фшансовий ринок, який виник як сфера обслуговування торгiвлi та виробництва, набув останшм часом неймовiрних темпiв розвитку, що значно випередили темпи зростання реального сектору економши. Фшансова дiяльнiсть вiдрiзняеться низькими операцiйними витратами, високим рiвнем рентабельностi, незначним термшом окупностi вкладеного капiталу; бiльшiсть операцш на ринку фiнансових iнструментiв характеризуеться короткою (а за умови функщонування електронних грошей - надкороткою!) тривалютю фiнансового циклу. Цi ознаки служать перевагами для власниюв капiталу щодо його вкладання у фiнансову, а не у виробничу сферу; для найманих пращвниюв - щодо працевлаштування в установах фшансового сектору, а не на шдприемствах, де здшснюегься матерiальне виробництво, виконання робгт виробничого характеру й надання виробничих або соцiальних послуг.
За показниками ресурсного забезпечення та результатiв дiяльностi шд впливом ринкових саморегулюючих механiзмiв вiдбувся перекiс економiки вщ реального вбiк фiнансового сектору. Це призвело до утворення так званих «фшансових пузирiв», якi становлять значш обсяги коштiв, емiтованих фiнансовою системою i не забезпечених товарною масою, раптовий «вибух» яких i став причиною фiнансовоï кризи. В умовах кризи фшансовий сектор у першу чергу вщмовився вщ найбiльш ризикованих операцш, серед яких кредитування виробництва, що зумовило поширення кризовоï ситуаци на всю економiчну систему.
Разом iз цим навiть у реальному секторi економiки виникають ситуацiï, коли в гоншш за надприбутками шдприемства потрапляють у фiнансову залежнiсть вщ постiйного нарощування фiнансовоï капiталiзацiï. Так, ринкова теорiя сформувала, а практика шдтвердила
спрямовашсть дiяльностi суб' екпв господарювання на нарощування обсягiв виробництва й ре^заци TOBapiB, робщ послуг i3 метою завоювання конкурентних позицiй. Конкурентна боротьба за ринки збуту потребуе значних швестицш. Брюс Хендерсон, засновник Boston Consulting Group, доводить, що у раз^ якщо зростання обсягу дiяльностi не призводить до бiльш високо! частки виробника на ринку, а сума решвестування не покриваеться звеним прибутком, то такий виробник потрапляе в так звану «фшансову пастку», коли продукт, що виготовляеться, поглинае бшьше коштiв, нiж може генерувати. Лише таю компани (а ïx лише двi чи три в будь-якому сегмент ринку), яким вдаеться випередити своïx основних конкурентiв у темпах зростання виробництва, можуть уникнути фiнансовоï пастки. Бшьшють же виробникiв та ïx продуктiв сприяють постiйному витоку корпоративних ресуршв, а отже, постшно потребують додаткового капiталу для ïx поповнення. «Цши для покупцiв могли б бути нижними, а прибуток - бшьшим, якщо б ус конкуренти усвiдомили своï фiнансовi пастки i припинили втрачати в них гроши» [21, 47].
Задля подолання фiнансово-економiч-ноï кризи доцiльно, зокрема, застосовувати заходи податкового регулювання, що сприятимуть розвитку виробничого сектору й обмежуватимуть надприбутки фiнансовоï сфери. Так, за зниженими (пiльговими) ставками мають оподатковуватися доходи пiдприемств, що виготовляють продукцiю (виконують роботи, надають послуги виробничого характеру), призначену для кiнцевого споживання як внутршшми, так i зарубiжними покупцями. Доходи суб'екпв економiки, одержанi вщ надання фiнансовиx послуг з обслуговування виробничих пiдприемств, мають також виключатись iз загально1' суми податково1' бази -оподатковуваного доходу фшансових посередниюв. Для таких суб'ектiв виробничо1' та фiнансовоï дiяльностi мають застосовуватися звичайш ставки
оподаткування прибутку. А для суб'екпв, якi не беруть безпосередньо1' (або опосередковано1') участi в забезпеченш нацiонального виробництва й одержують надприбутки вiд посередницьких,
спекулятивних операцш тощо, мають бути встановленi шдвищеш ставки податку на прибуток.
Для сфери кшцевого споживання доцiльно диверсифiкувати акцизи на товари, яю не е предметами задоволення первинних потреб людей. Кутвля «брендовои» продукцiï, модних товарiв тощо, зокрема, iмпортниx, якi становлять «надлишкове» споживання, мае приносити не лише задоволення ix покупцям, але й додаткову користь суспiльству у виглядi бюджетних доxодiв, що мають спрямовуватися на державнi iнвестицiï, наукову й шновацшну дiяльнiсть держави.
Запровадження податкових обмежень надприбуткiв фiнансового сектору i «над-лишкового» споживання населення в умовах подолання наслiдкiв фiнансово-економiчноï кризи пропонуеться як вимушений тимчасовий засiб державного регулювання економши, що забезпечить стимулюючу та фюкальну функци податкiв.
Висновки. Отже, поточна фшансово-економiчна ситуацiя зумовлюе потребу в подальшому поглибленнi поглядiв, у вдосконаленш пiдxодiв до забезпечення економiчного розвитку та його якiсноï трансформаций Так, в умовах подолання кризових явищ i змiни прiоритетiв економiчного зростання показники фiнансовоï капiталiзацiï доцшьно розглядати як вториннi в ^CT^i iндикаторiв економiчноï ефективностi пiдприемств та економши в цiлому, висуваючи на перший план вимоги щодо шдвищення енергоефективностi, екологiчноï
ефективностi, збiльшення продуктивносп працi виробникiв та споживчих ринкових кошиюв у фiзичниx одиницях вимiрювання. Капiталiзацiя економiки мае забезпечуватися в першу чергу за рахунок розширення фiзичного обсягу дiяльностi реального сектору економши, введення в експлуатацiю нових високопродуктивних,
ресурсозберiгаючиx засобiв працi. Державна фiнансово-економiчна полiтика мае сприяти зростанню фiзичного обсягу виробництва реального продукту.
Лiтература
1. Амоша О. Промислова полiтика Ук-раши: концептуальнi орiентири на
середньострокову перспективу / О. Амоша, В. Вишневський, Л. Збаразська // Економша Украши. - 2009. - № 11-12.
2. Ац^йчук В. Можливють використання iснуючих теоретико-концептуальних пiдходiв й iнструментарiю для подолання фiнансово-економiчноï кризи / В. Андрiйчук // Економiчний часопис -XXI. - 2009. - № 5-6. - С. 12-16.
3. В Украине растет теневая экономика // Дело. - 2009. - 9 сент. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://delo.ua/ biznes/ukraina/v-ukraine-tenevaja-ekonomika-129754.
4. Власюк О.С. Украшсью реали свiтовоï фiнансовоï кризи / О.С. Власюк // Вюник Академи митноï служби Украши. -2009. - № 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu/ Economika/2009_1/Vlasyuk/Vlasyuk.htm.
5. Геець В. Формування i розвиток фiнансовоï кризи 2008-2009 роюв в Украш / В. Геець // Економша Украши. - 2010. -№4.-С. 5-15.
6. Гнибщенко 1.Ф. Фiнансово-економiч-на криза: стан та перспективи подолання / 1.Ф. Гнибiденко // Ринок пращ та зайнятють населення. - 2009. - № 1. - С. 11-16. [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://www. nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Rpzn/2009_1/09gif pip.pdf.
7. Давыденко Б. 35% украинского бизнеса - в тени // Дело. - 2010. - 9 июня [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://delo.ua/ekonomika/makroekonomika/35-ukrainskogo—v-teni-141256/.
8. Доповщь Державного комiтету статистики "Про соцiально-економiчне становище Украши за 2008 рш" [Електронний ресурс] / Державний комтет статистики Украши (Офщшний сайт). -Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2008/mp/ dopovidx/d122008.rar.
9. Доповщь Державного комiтету статистики "Про соцiально-економiчне становище Украши за 2009 рш" [Електронний ресурс] / Державний комтет статистики Украши (Офiцiйний сайт). -Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/mp/ dopovidx/dop122009.zip.
10. Сщенко П С. BUBBLEECONOMICS як економiка фшансових спекуляцш i вщ-творення iррацiонального виробництва / П.С. Сщенко // Теоретичш та прикладнi питання економши: зб. наук. праць. - 2010. -Вип. 21. - С. 12-18 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/ Soc_Gum/Tppe/2010_21/Zb21_02 .pdf.
11. Задоя О.А. Економiчна криза в крашах Схiдноï та Центральноï Свропи: спiльнi риси та нащональш особливостi / О.А. Задоя // Теоретичш та прикладт питання економши. - 2010. - Вип. 21. -С. 48-54.
12. Карпухин Д.Н. Повышение производительности труда в СССР -стратегическая задача / Д.Н. Карпухин // Экономическая история СССР: очерки / рук. Л.И. Абалкин. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 496 с.
13. Корнеев В. Антикризовi шструменти фiнансовоï стабiлiзацiï / В. Корнеев // Економша Укра1ни. - 2009. -№ 12. - С. 22-34.
14. Ларуш Л. Физическая экономика как платоновская эпистемологическая основа всех отраслей человеческого знания / Л. Ла-руш. - М.: Шиллеров. ин-т науки и кул] Науч. кн., 1997. - 126 с.
15. Новицький В. Глобальна фiнансово-економiчна криза: сутшсть, системнють проявiв та перспективи подолання / В. Новицький // Економiчний часопис - XXI. - 2009. - № 1-2. - С. 3-4.
16. Ревенко А. Забытая производительность труда / А. Ревенко // Зеркало недели. -2008. - № 10. - 2008. - 15-21 марта [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.zn.ua/ 2000/2020/62334/.
17. Соцiально-економiчний стан Украши: наслщки для народу та держави: нащональна доповщь / за заг. ред. В.М. Гейця [та ш.]. - К.: НВЦ НВУВ, 2009. - 687 с.
18. Статистичний щорiчник Украши за 2008 рш / за ред. О.Г. Осауленка; Державний комтет статистики Украши. - К.: 1нформацшно-анал^ичне агентство, 2009. -566 с.
19. Теневая экономика в Украине достигла 57% ВВП [Электронный ресурс] / Business Information Network. - Режим дос-
тупа: http://bin.com .ua/templates/news_article_ big.shtml?id=88610.
20. Тригуб П.М. Свiтова фшансово-економiчна криза i Украша / П.М. Тригуб // Науковi працi: наук.-метод. журнал. - 2009. -Т. 104, вип. 91. Iсторiя. - С. 6-12.
21. Хендерсон Б. Финансовые ловушки: как их найти и обезвредить / Б. Хендерсон // Антикризисный менеджмент. -2007.-№ 1.-С. 45-47.
22. Чухно А. Сучасна фшансово-еконо-мiчна криза: природа, шляхи i методи ïï подолання / А. Чухно // Економша Украши. -2010.-№ 1.-С. 4-18.
23. Экономика в тени // Дело. - 2010.-14 янв. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://delo.ua/ekonomika/makroekono-mika/ekonomika-v-teni-132762/.
24. Яценко Н. Экономика Украины 19992008: потерянное десятилетие / Н. Яценко // Зеркало недели. - 2009. - № 51 [Электронный. ресурс]. - Режим доступа: http://www. zn.ua/2000/2020/ 68155/.
