CC BY
31
КОНСТИТУЦ1ЙНЕ ТА М1ЖНАРОДНЕ ПРАВО
УДК 342.12 Ярина Бопв
Навчально-науковий iнститут права та психологи Нацюнального унiверситету '^bBiBCb^ полггехшка",
кандидат економiчних наук, асистент кафедри конституцшного та мiжнародного права
yaryna_bohiv@ukr. net
М1ЖНАРОДН1 СТАНДАРТИ 1НСТИТУТ1В ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА ТА ПРАКТИКА IX РЕАЛ1ЗАЦ11 В УКРА1Н1
© Бог1в Я., 2017
Дослщжено мiжнароднi стандарти функщонування iнститутiв громадянського суспiльства, зокрема, стандарти Ради бвропи, а також проаналпований стан реалiзащТ таких положень у правовш системi УкраТни. Проаналiзовано положення Рекомендацн Комiтету Мiнiстрiв Ради Свропи (щодо створення та дiяльностi неурядових оргашзацш) вiд 10 жовтня 2007 року, а також Фундаментальш принципи щодо статусу неурядових оргашзацш в Сврош вiд 5 липня 2002 року. Дослщжено вщповщшсть положень Закону УкраТни "Про громадськi об'еднання" европейським стандартам у сфер1 правового регулювання неурядових оргашзацш.
Ключовi слова: шститут громадянського суспiльства; неурядова оргашзащя; громадське об'еднання.
Ярына Богив
МЕЖДУНАРОДНЫЕ СТАНДАРТЫ ИНСТИТУТОВ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА И ПРАКТИКА ИХ РЕАЛИЗАЦИИ В УКРАИНЕ
Исследованы международные стандарты функционирования институтов гражданского общества, в частности, стандарты Совета Европы, а также анализ состояния реализации таких положений в правовой системе Украины. Проанализировано положение Рекомендации Комитета Министров Совета Европы (относительно создания и деятельности неправительственных организаций) от 10 октября 2007 года, а также Фундаментальные принципы, относительно статуса неправительственных организаций в Европе от 5 июля 2002 года. Исследовано соответствие положений Закона Украины "Об общественных объединениях" европейским стандартам в сфере правовой регуляции неправительственных организаций.
Ключевые слова: институт гражданского общества; неправительственная организация; общественное объединение.
Yaryna Bohiv
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Constitutional and International Law
Ph. D.
INTERNATIONAL STANDARDS OF CIVIL SOCIETY INSTITUTIONS AND THEIR IMPLEMENTATION PRACTICE IN UKRAINE
The article is dedicated to the research of international standards functioning of the civil society institutions including the Council of Europe standards and the analysis of the implementation of these provisions in Ukrainian legal system. The provision of Ministers Committee Recommendation of the European Council (regarding the non-governmental organizations creation and activity) since October 10, 2007 and fundamental principles of NGOs status in Europe since July 5, 2002 is analyzed by the author. Provisions' adequacy of Law of Ukraine "On Public Associations" according to European standards in the field of NGOs legal regulation is investigated.
Key words: civil society institute; non-governmental organization (NGO); public association.
Постановка проблеми. Активне, впливове i розвинене громадянське суспшьство е важливим елементом будь-яко! демократично! держави та вщграе одну з ключових ролей у впровадженш нагальних суспшьних змш i належного врядування в управлшш державними справами i виршенш питань мюцевого значення, розроблення i реалiзацii ефективно! державно! полггики у рiзних сферах, утвердженш вщповщально!' перед людиною правово! держави, виршенш полггичних, соцiально-економiчних та гуманггарних проблем. Розвиток шститупв громадянського сустльства значною мiрою залежить вщ стану нормативно-правово! бази у цш сферг Основним напрямом вдосконаленосн нормативно-правово! бази у цш сферi е ii приведення до вщповщних европейських стандарта.
Становлення в Укра!ш громадянського сустльства та його шститупв набувае дедалi бшьшо!' актуальносн у контекст орiентацii нашо! держави на европейсью цiнностi, а саме - вступ до Свропейського Союзу. Для цього Укра!на бере на себе зобов'язання привести свое законодавство у вщповщнють iз мiжнародними стандартами функцiонування громадянського сустльства та його основних шститупв.
AHani3 дослiдження проблеми. Питання правового забезпечення шститупв громадянського сустльства дослщжувалися такими вченими, як О. Ващук, С. 1щук, В. Ковальчук, А. Колодш, В. Кравчук, А. Крусян, О. Лотюк, П. Любченко, О. Петришин, О. Скрипнюк та ш До того ж у сучаснш вiтчизнянiй юридичнiй науцi питання мiжнародних стандартiв функцiонування iнститутiв громадянського сустльства не стало окремим предметом наукових дослщжень.
Мета роботи - дослщити мiжнароднi стандарти функцiонування iнститутiв громадянського сустльства, зокрема, стандарнв Ради Свропи, а також проаналiзувати стан реалiзацii таких положень у правовiй ^^mi Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. Сьогодш у свiтi неурядовi органiзацii швидко розвиваються, зростае !хня кiлькiсть i вiдповiдно вплив на розвиток, що в умовах глобалiзацii робить ще бiльш важливим набуття ними нових економiчних i полiтичних функцiй. Процес глобалiзацii призвiв до утворення рiзноманiтних громадських органiзацiй, що мають на мен представництво штерешв усього людства. Вiдтак можна зробити висновок про тенденщю щодо глобалiзацii окремих
шституцш громадянського сустльства, що теоретично могло б призвести до появи глобального громадянського сустльства. Таке сустльство повинно було б дiяти у межах норм мiжнародного права.
У цьому контекст Т. Блащук слушно зауважуе, що глобалiзацiя впливае як на Украшу загалом, так i на шститути громадянського суспiльства: "Не можна недоощнювати також зростаючу роль громадських оргашзацш у консолщацп суспiльства. Громадсью органiзацiï мають стати реальними каналами представництва усього розмаптя суспiльних штереив, посередниками мiж ïхнiми носiями i владою" [1, с. 42].
В основу розвиненого громадянського сустльства покладено активну дiяльнiсть шститупв громадянського сустльства. Створення шституцш громадянського сустльства - неодмшний атрибут справдi демократичноï держави, чггкий показник свободи ïï громадян. Суб'екти громадянського сустльства (громадсью об'еднання, полпичш партiï, групи за штересами тощо) формулюють i репрезентують перед державою громадсью iнтереси, а також прагнуть забезпечити ефективний дiалог iз державою щодо захисту цих штерешв або врегулювання можливих конфлiктiв [2, с. 127].
У зарубiжнiй науковш лiтературi iнститути громадянського суспiльства характеризуются за п'ятьма критерiями: iнститути громадянського сустльства е приватними, некомерцшними, самоврядними, добровшьними органiзацiями. При цьому останшм п'ятим критерiем е органiзацiйно-правова форма шституту - органiзацiя. Критерiй "оргашзащя" означае, що шститути громадянського сустльства мають певну структуру та закономiрностi створення. Критерш "приватнють" означае, що шститути громадянського сустльства вщдшеш вщ держави. "Некомерцiйнi" - означае, що метою таких шститупв е насамперед не розподш прибутку мiж конкретними людьми (якщо вони отримують певний прибуток), а виконання свое1' мюи. "Самовряднi" - означае, що вони не залежать вщ держави та не шдконтрольш ш. "Добровiльнiсть" означае, що шхто не зобов'язаний приеднатися або бути членом цих оргашзацш примусово. Членство е результатом вшьного вибору, що означае, що щ оргашзацп створет на основi добровшьних дiй [3, p. 167 - 168].
У науковш лiтературi зус^чаються рiзнi мiркування щодо системи шститупв громадянського суспiльства. Найпростiше - це зведення усього шституцшного складу громадянського сустльства до т. зв. третього сектору (громадсью оргашзацп). Дещо ширший шдхщ передбачае, що, крiм структур третього сектору, юнуе сфера публiчноï комунiкацiï мiж людьми, якi створюють i формують громадську думку, i важлива роль у цьому выводиться засобам масово1' шформацп. Ще ширший шдхщ передбачае включення до структури громадянського суспiльства процесiв боротьби iз захисту iнтересiв громадян та 1'х об'еднань. I нарештi, вiдповiдно до найширшого розумiння структури громадянського сустльства, до його складу включаються полггичш оргашзацп, як вiдстоюють сво1' штереси та iнтереси громадян, здiйснюють полггичш функцiï та виступають противагою державу що змушуе останню стримувати розвиток окремих шститупв громадянського сустльства.
Впчизняний науковець П. Любченко вважае, що, дослщжуючи структуру громадянського сустльства, його потрГ6но розглядати: по-перше, як сукупнють суб'ектiв (шституцшних утворень): держава, мюцеве самоврядування, нацiонально-етнiчнi спшьноти; церква; полпичш партiï; громадськi органiзацiï; суб'екти господарювання; релшйш органiзацiï; освпш, науковi та культурш установи; асоцiацiï та шшГ об'еднання, профспшки; спортивш органiзацiï; засоби масово1' iнформацiï; шм'я; по-друге, як сукупнють суспшьних вщносин у рГзних сферах життедiяльностi: моральних, правових, полпичних, економiчних, мiсцевого самоврядування, релiгiйних, сощальних, iнформацiйних, сiмейних [4, с. 51 - 52].
У монографп "Правовi засади взаемодiï громадянського суспiльства та державно1' влади у процесi демократично!' лептимацп" В. Ковальчук та С. 1щук стверджують, що громадянське сустльство складаеться ¡з незалежних самоврядних шститупв та системи правових норм, як регулюють взаемини мГж людьми всередиш цього суспiльства, закрiплюють правовi основи функщонування громадянських шститупв та встановлюють чпку процедуру взаемовпливу
громадянського сустльства на державу ^ навпаки, держави на громадянське суспшьство [5, с. 17 -18]. Як зазначають дослщники, базовим елементом громадянського сустльства е його незалежш самоврядш iнститути, якi у процесi взаемоди з органами державно! влади виконують важливi легiтимiзуючi функцi! як у середиш суспiльства, так i у процес його взаемодi! з органами державно! влади.
Сучасш мiжнароднi стандарти правового забезпечення громадянського сустльства визначеш у Рекомендацп СМ/Яес (2007) 14 Комггету Мiнiстрiв Ради Свропи державам-членам (Щодо створення та дiяльностi неурядових органiзацiй) (далi - Рекомендацiя) [6]. Рекомендащя визначае нормативно-правовi параметри для функщонування неурядових органiзацiй як одного iз найважливiших iнститутiв громадянського сустльства. Приймаючи цю Рекомендацiю, автори усвщомлювали найважливiший внесок, зроблений неурядовими оргашзащями у розвиток i здiйснення демократа та прав людини, зокрема, за рахунок сприяння просвт суспiльства, учасн у суспiльному життi та забезпечення прозоросн i пiдзвiтностi державно! влади, i внесок неурядових органiзацiй у культурне життя i соцiальне благополуччя демократичних товариств.
Автори цього документа зазначають, що цими стандартами державним органам кра!н-члешв рекомендуеться керуватися у розробленш нащонального законодавства, державнiй полггищ та практицi, окрiм того, потрiбно враховувати !х пiд час проведення мошторингу взятих зобов'язань. Державам-членам пропонуеться також поширювати текст Рекомендацi! як серед громадськосп загалом та неурядових оргашзацш, яких вiн безпосередньо стосуеться, так i серед парламентарiв, вщповщних органiв державно! влади та освггшх закладiв; забезпечувати його використання тд час навчання державних службовцiв.
В п. 1 Рекомендацп зазначаеться, що термш "неурядовi оргашзацп" включае добровшьш самовряднi об'еднання або органiзацi!, створеш для реалiзацi! некомерцiйних завдань !хшх засновникiв або членiв. До них не належать полггичш партi!.
Основна перевага цього документа - його системний характер. Рекомендащя регулюе ус життево важливi питання утворення та функщонування неурядових оргашзацш. У нш сформульо-ванi загальнi принципи правового положення неурядових оргашзацш, свобода вибору ними щлей свое! дiяльностi, порядок утворення оргашзацш i членства у них, питання правосуб'ектносп неурядових оргашзацш (зокрема, набуття правосуб'ектностi, створення вщокремлених пiдроздiлiв, внесення змiн до установчих документа, припинення правосуб'ектносп, статус шоземних неурядових органiзацiй), порядок управлiння неурядовими оргашзащями, майновi та фiнансовi питання (збiр внескiв, право власностi, державна тдтримка неурядових органiзацiй), пiдзвiтнiсть i вiдповiдальнiсть неурядових органiзацiй та !х участь у прийняттi рiшень оргашв влади [7].
Серед основних принцитв, якi, на думку Комггету Мiнiстрiв Ради Свропи, мають визначати правовий статус громадських оргашзацш !хшх кра!н, у документi сформульованi таю: 1) неурядовi органiзацi! включають об'еднання або оргашзацп, створенi як окремими особами ^зичними або юридичними), так i групами таких осiб. Вони можуть мати або не мати члешв; 2) неурядовi органiзацi! можуть бути як неформальними об'еднаннями або оргашзащями, так i об'еднаннями або оргашзащями, як мають правосуб'ектнють; 3) неурядовi органiзацi! можуть бути нащональними й мiжнародними i за складом, i за сферою дiяльностi; 4) неурядовi органiзацi! повиннi мати право на свободу висловлення поглядiв та будь-яю iншi права i свободи, що мають гарантп у мiжнародних або регiональних договорах та можуть належати таким оргашзащям; 5) неурядовi органiзацi! не пiдлягають управлiнню з боку оргашв державно! влади; 6) неурядовi оргашзацп, як мають правосуб'ектнють, повинш мати такi самi права, що переважно належать шшим юридичним особам, i на них повинш поширюватися такi самi обов'язки та санкцп у сферi адмiнiстративного, цившьного та кримiнального права, якi застосовуються до таких юридичних ошб; 7) законодавчi та податковi норми, що застосовуються до неурядових оргашзацш, повинш заохочувати !х утворення i тривалу дiяльнiсть; 8) неурядовi органiзацi! не повинш розподшяти будь-який прибуток, що може виникнути внаслщок !х дiяльностi, мiж сво!ми членами або засновниками, але можуть використовувати цей прибуток для реалiзацi! сво!х завдань; 9) ди або бездiяльнiсть суб'ектiв владних повноважень, що впливае на неурядовi оргашзацп, повинш
надаватися до адмшютративного оскарження та вшьного оскарження з боку неурядових оргашзацш у незалежному та неупередженому судГ з належною юрисдикщею.
Рекомендащя обстоюе вшьний вибГр громадськими об'еднаннями цшей своеï дГяльносп та засобiв 1х досягнення, ставлячи при цьому тшьки одне обмеження - вони повинш вiдповiдати вимогам демократичного суспiльства. З щею метою неурядовi органiзацiï повинш мати можливють вшьно здiйснювати дослщження, навчання i представництво з питань, що мають суспшьне значення; шдтримувати окремого кандидата на виборах чи референдумах (якщо вони прозоро декларують мотиви своеï шдтримки); здшснювати будь-яку законну економГчну, господарську або комерцшну дГяльнють для сприяння свош основнш дГяльносп, без вимагання жодних спещальних дозволГв, проте за умов виконання будь-яких лщензшних або регуляторних вимог, яю застосовуються щодо вiдповiдноï дГяльностг
Право заснування неурядовоï органiзацiï надаеться будь-якш особГ, як фГзичнш, так i юридичнш, або ï^m груш. Згщно з п. 19 Рекомендаций встановлюються мшмальш вимоги до змюту установчих документа неурядовоï органiзацiï (тшьки тих, яю мають правосуб'ектнють). Вони повинш мютити даш про назву оргашзацп, ïï цш, повноваження, вищий керГвний орган, перюдичнють та процедуру проведення його засщань, порядок затвердження фшансових та шших звтв, процедуру внесення змш до статуту та саморозпуску оргашзацп або ïï об'еднання з шшою неурядовою оргашзащею.
Рекомендащя щодо створення та дГяльносп неурядових оргашзацш висувае двГ основш вимоги до правосуб'ектносп неурядовоï органiзацiï: 1) вона повинна бути чгтко вщмежована вщ правосуб'ектносп ïï члешв або засновниюв; 2) неурядова оргашзащя, утворена за допомогою об'еднання двох або бшьше неурядових оргашзацш, повинна бути наступником прав та зобов'язань таких оргашзацш.
Рекомендащя доволГ широко трактуе право власносп неурядових оргашзацш, яю мають правосуб'ектнють. Засадничим для фшансових та майнових аспектов дГяльност неурядових оргашзацш е, зокрема, п. 50, який встановлюе порядок збору внесюв: "Неурядова оргашзащя повинна мати можливють звертатися по внески та отримувати ï^ - у формГ грошових коштГв або шшого майна - не лише вщ оргашв державноï влади своеï краïни, але також i вщ юридичних та фГзичних осГб, мГжнародних оргашзацш та оргашв шших держав, за единоï умови дотримання загальних норм законодавства щодо митних правил, iноземноï валюти, протидп легалiзацiï доходГв, одержаних злочинним шляхом, а також щодо фшансування виборГв та полтоичних партш" [7].
Пщроздш VI Рекомендацiï висвтолюе питання регулювання державноï шдтримки неурядових оргашзацш. Зокрема, у п. 57 документа зазначаеться про те, що неурядова оргашзащя повинна отримувати допомогу у здшсненш своïх цшей за допомогою державного фшансування та шших форм шдтримки, наприклад: звшьнення вщ податку на прибуток та шших податюв або обов'язкових зборГв стосовно доходу неурядовоï органiзацiï вщ членських внесюв, коштГв i товарГв, отриманих вщ донорГв або державних i мГжнародних агентств, швестицшних доходГв, доходГв вщ оренди майна, а також пшьг з оподаткування пожертв неурядовоï оргашзацп за допомогою виключення ï^ з податковоï бази або надання податкових кредитГв. Однак при цьому неодмшною умовою будь-якоï форми державноï пщтримки неурядовоï органiзацiï е додержання чтоких та об'ективних критерiïв.
Пщхщ до вибору неурядових оргашзацш, яким надаеться така пщтримка, доволГ гнучкий: до уваги може братися як характер ï^ дГяльносто, так i належнють до певноï категорiï або режиму, встановленого законом, або конкретноï органiзацiйно-правовоï форми. Отримання неурядовою оргашзащею державноï шдтримки накладае, своею чергою, пщвищеш вимоги до прозорост ïï використання. Неурядова оргашзащя, яка ïï отримуе, може бути зобов'язана щороку подавати фшансовий звто та звто про свою дГяльнють до компетентного контрольного органу; повщомляти про те, яку частину ïï витрат спрямовано на залучення коштГв i на адмшютративш витрати; проводити фшансовий аудит оргашзащею або особою, незалежною вщ ïï посадових осГб [7].
Стосовно нагляду за дГяльнютю неурядовоï оргашзацп, то вихщним принципом для його здшснення е те, що дГяльнють неурядовоï органiзацiï повинна вважатися законною за вщсутносто
доказiв протилежного. Зазначасться, що припинення дiяльностi неурядово1' органiзацiï або у випадку, якщо це е iноземна неурядова органiзацiя, скасування дозволу на ïï дiяльнiсть повиннi вiдбуватися лише на пiдставi рiшення суду за переконливих доказiв наявностi вiдповiдних пiдстав. Причому таке ршення суду мае надаватися до негайного апеляцшного оскарження.
У рекомендацп мютиться вимога про безумовне дотримання права неурядових оргашзацш на участь у прийнятп ршень органами державноï влади. Зокрема передбачено, що урядовi та квазiурядовi органи ушх рiвнiв повиннi забезпечувати ефективну участь неурядових оргашзацш без дискримшацп в обговоренш та консультацiях щодо завдань i ршень у сферi державноï полiтики. Така участь повинна забезпечувати свободу висловлювання рiзноманiтних думок, поглядiв осiб щодо функцiонування суспiльства. Сприяння таюй участi та спiвпрацi повинно включати належне розкриття публiчноï шформаци або доступ до тако1' шформацп. Консультацiï з неурядовими органiзацiями мають бути обов'язковими у межах шдготовки проекнв законодавчих актiв будь-якого рiвня, якi впливають на статус неурядових оргашзацш, 1'х фiнансування або сфери дiяльностi.
Gвропейськi стандарти функщонування шститупв громадянського суспiльства додатково визначеш Фундаментальними принципами щодо статусу неурядових оргашзацш у Сврош, прийнятими учасниками багатосторонньо1' зустрiчi, органiзованоï Радою Свропи, 5 липня 2002 року у м. Страсбург. Цей документ визначае таю основш принципи дiяльностi неурядових оргашзацш "6. Неурядовi оргашзацп виникають внаслщок iнiцiативи iндивiдуумiв чи груп ошб. Саме тому нацiональна юридична i податкова структура, що застосовуеться до них, повинна дозволяти i заохочувати цю шщативу. 7. Ус неурядовi органiзацiï мають право на свободу вираження поглядiв. 8. Неурядовi органiзацiï з правосуб'ектнiстю повиннi мати н самi можливостi, якi загалом мають й iншi юридичнi особи, шдлягати тим самим адмiнiстративним, цившьним i кримiнальним зобов'язанням i санкщям, якi застосовнi до них. 9. Будь-яка дiя чи бездiяльнiсть урядового органу, що впливае на неурядовi органiзацiï, повинна пiдлягати адмiнiстративному перегляду i бути вщкритою до оскарження у незалежному i неупередженому сущ з повною юрисдикщею" [8].
Як вщомо, 19 квiтня 2012 року набрав чинносн Закон Украши "Про громадськi об'еднання", прийнятий Верховною Радою Украши 22 березня 2012 року (дат - Закон). Загалом необхщшсть прийняття нового Закону була зумовлена рекомендащею Парламентсько1' Асамбле1' Ради Свропи, що викладена у шдпункн 7.5.1 Резолюци ПАРС 1755 "Функщонування демократичних шституцш в Украïнi", вщповщно до якого ПАРС зверталась iз проханням прискорити ухвалення нового закону про громадсью органiзацiï в Украш для усунення недолiкiв iснуючого законодавства про недержавш органiзацiï.
Основним шститутом i ознакою громадянського суспiльства е громадсью об'еднання, вщповщно до ст. 1 Закону "громадське об'еднання - це добровшьне об'еднання фiзичних ошб та/або юридичних осiб приватного права для здшснення та захисту прав i свобод, задоволення суспшьних, зокрема економiчних, соцiальних, культурних, екологiчних та шших iнтересiв. Громадське об'еднання за оргашзацшно-правовою формою утворюеться як громадська оргашзащя або громадська спiлка" [9]. Метою утворення громадських оргашзацш е захист прав i свобод, задоволення економiчних, сощальних, культурних та шших штерешв. Завдяки дiяльностi громадських оргашзацш громадяни мають можливють ефективно взаемодiяти з органами державно1' влади та впливати на 1'х рiшення.
Як слушно зазначае С. 1щук, бшьшють змiн у правовому статусi шститупв громадянського суспiльства, що передбачалися Законом, були зумовлеш потребою адаптацiï вггчизняного законодавства до европейських стандартiв у сферi правового регулювання неурядових оргашзацш [10]. Закон Украши "Про громадсью об'еднання" передбачае таю нововведення у сферi дiяльностi громадських об'еднань: 1) знижено вш для засновниюв молодiжноï громадсько1' органiзацiï - з 15 роюв до 14 рокiв; 2) закршлено право юридичних осiб приватного права бути засновниками громадських об'еднань, утворених у формi громадських спшок; 3) за громадськими об'еднаннями зi статусом юридично1' особи закрiплено право на здшснення шдприемницько1' дiяльностi безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'еднання, або через створеш у порядку, передбаченому законом, юридичш особи (товариства, шдприемства), якщо така
дГяльнють вщповщае мет (цшям) громадського об'еднання та сприяе ïï досягненню; 4) детальшше врегульований порядок утворення громадськоï оргашзацп, встановлено вимоги до протоколу установчих зборГв; 5) детальшше врегульовано процедуру реестраци громадських оргашзацш та вщмови у такш, у т. ч. встановлено на нормативному рГвш термш розгляду документа для реестраци (7 дшв), передбачена необхщнють шформування уповноваженим органом з питань реестраци засновниюв про заснування чи вщмову у такш рекомендованим листом ¡з повщомленням про вручення, ¡з наданням мотивованого ршення, посилаючись на вщповщний закон, встановлено вичерпний перелш документа для реестрацiï нового громадського об'еднання або внесення змш до вже юнуючого; 6) створено Реестр громадських об'еднань, який зробив публГчним перелш громадських оргашзацш та стлок.
Проте в належний спосГб не врегульованим залишаеться питання фiнансовоï пщтримки дГяльносп громадських оргашзацш. Як вщзначалося, Рекомендащя Комитету МшютрГв Ради Свропи (щодо створення та дГяльносп неурядових оргашзацш) вщ 10 жовтня 2007 року мютить положення про необхщнють юнування чГтких та об'ективних критерiïв для надання будь-якоï державноï допомоги та шдтримки неурядових оргашзацп. Так, ст. 23 Закону передбачае можливють фiнансовоï шдтримки громадських об'еднань зГ статусом юридичноï особи за рахунок кошта Державного бюджету Украши, мюцевих бюджета вщповщно до закону. Однак у Закош Украïни "Про громадсью об'еднання" не визначеш порядок та умови залучення такоï фiнансовоï допомоги, критерп, на як вказувала Рада Свропи, не розроблено та не передбачено жодноï процедури подання заявок громадським об'еднанням на отримання вiдповiдноï допомоги.
Згщно з п. 4 згаданоï Рекомендацп Ради Свропи, неурядовГ об'еднання можуть бути мГжнародними. У Закош Украши "Про об'еднання громадян" вщ 1992 року було передбачено функщонування мГжнародних громадських оргашзацш. Натомють, вщповщно до п. 7 Роздшу V "Перехщш та прикшцевГ положення" нового Закону, всеукрашсью та мГжнародш громадсью оргашзацп, зареестроваш у день введення цього Закону у дда, вважаються громадськими оргашза-щями, що пщтвердили свш всеукраïнський статус, що фактично вказуе на те, що мГжнародних громадських оргашзацш, яю створеш в Украш та поширюють свою дГяльнють на територи шших держав, не юнуватиме. Натомють таю органiзацiï вважатимуться всеукрашськими.
Висновки. Отже, проведене дослщження стану реалГзацп стандарта Ради Свропи стосовно правового статусу шститута громадянського сустльства дае змогу констатувати загалом позитивш змши у впчизняному законодавсга Украши ¡з цього питання. До того ж залишаються невиршеними окремГ актуальш проблеми функщонування шститута громадянського сустльства, а саме - чГтка та прозора процедура залучення бюджетних кошта громадськими об'еднаннями та питання мГжнародного статусу таких шститута.
1. Блащук Т. В. Вплив глобал^зацИ' на розвиток ¡нститут1в громадянського сустльства / Т. В. Блащук // М1жнародт та национальна мехатзми захисту прав людини: виклики сьогодення: матер. М1жнар. наук.-практ. конф. (8 квтня 2011р., м. Донецьк, Украгна) / упор. Л. М. Дешко, Ю. В. Мазур. - Донецьк: Сучасний друк, 2011. - С. 42-43. 2. Головащенко О. Громадянське сустльство як основа у становлент правовог держави / О. Головащенко // В1сник АкадемИ' правових наук Украгни - 2008. - № 3(54). - С. 126-188. 3. Salamon L. M. Putting the civil society sector on the economic map of the world / L. M. Salamon // Annals of Public and Cooperative Economics vol. 81(2). - 2010. - pp. 167-210. 4. Любченко П. М. Конституцiйно-правовi проблеми визначення структури громадянського сустльства / П. М. Любченко // Вiсник Академп правових наук Украгни. -2004 - № 3 (38). - С. 43-53. 5. Ковальчук В. Б. Правовi засади громадянського сустльства та державног влади у процес демократичног легтимацп: моногр. / В. Б. Ковальчук, С. I. 1щук. -Острог: Видавництво Нащонального утверситету "Острозька академiя", 2013. - 268 с. 6. Рекомендащя Комтету Мiнiстрiв Ради Свропи (щодо створення та дiяльностi неурядових оргашзацш) вiд 10 жовтня 2007 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/994_937/ card2#Card. 7. Опалько Ю. Свропейсью критерп розвитку громадянського
сустльства та можливостг ïx застосування в Украш. Аналтична записка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old. niss. gov. ua/monitor/juni08/11. htm 8. Фундаментальн принципи щодо статусу неурядових оргатзацт у Сврот: Меморандум Ради Свропи eid 5 липня 2002 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4. rada. gov. ua/laws/show/994_209. 9. Про громадсью об'еднання: Закон Украгни вiд 22 березня 2012 р. // Вiдомостi Верховног Ради Украгни. - 2013. - № 1. - Ст. 1. 10. 1щук С. I. Концептуальн засади реалiзацiг права на свободу об 'еднань в Украш / С. I. 1щук // Часопис Нащонального утверситету „ Острозька академiя ". Серiя „Право". - 2012. - № 6 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lj. oa. edu. ua/articles/2012/n2/12isiovu. pdf.
REFERENCES
1. Blashchuk T. V. Vplyv hlobalizatsiyi na rozvytok instytutiv hromadyans'koho suspil'stva [Influence of globalization is on development of institutes of civil society]. Mizhnarodni ta natsional 'ni mekhanizmy zakhystu prav lyudyny: vyklyky s 'ohodennya: Materialy mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. [International and national mechanisms of defence of human rights: calls of segodennya: Materials of international naukovo-praktichnoy conference]. Donets'k, Suchasnyy druk Publ., 2011,42 -43 pp. 2. Holovashchenko O. Hromadyans 'ke suspil 'stvo yak osnova u stanovlenni pravovoyi derzhavy [Civil society as basis is in becoming of the legal state]. Visnyk Akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny. 2008, vol. 3(54), 126 - 188 pp. 3. Salamon L. M. Putting the civil society sector on the economic map of the world. Annals of Public and Cooperative Economics. 2010, vol. 81(2),167 - 210 pp. 4. Lyubchenko P. M. Konstytutsiyno-pravovi problemy vyznachennya struktury hromadyans 'koho suspil 'stva [Constitutionally legal problems of determination of structure of civil society]. Visnyk Akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny. 2004, vol. 3 (38), 43-53 pp. 5. Koval'chuk V. B., S. I. Ishchuk Pravovi zasady hromadyans'koho suspil 'stva ta derzhavnoyi vlady v protsesi demokratychnoyi lehitymatsiyi [Legal principles of civil society and state power are in the process of democratic legitimation]. Ostroh, 2013, 268 p. 6. Rekomendatsiya Komitetu Ministriv Rady Yevropy (shchodo stvorennya ta diyal'nosti neuryadovykh orhanizatsiy) vid 10 zhovtnya 2007 r. [Recommendation of Committee of Ministers of Advice of Europe (in relation to creation and activity of ungovernmental organizations) from October, 10 in 2007]. Avaible at: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/994_937/ card2#Card. 7. Opal'ko Yu. Yevropeys'ki kryteriyi rozvytku hromadyans 'koho suspil 'stva ta mozhlyvosti yikh zastosuvannya v Ukrayini [The European criteria of development of civil society and possibility of their application are in Ukraine. Analytical message]. Analitychna zapyska. Avaible at:: http://old. niss. gov. ua/monitor/juni08/11. htm 8. Fundamental 'ni pryntsypy shchodo statusu neuryadovykh orhanizatsiy v Yevropi: Memorandum Rady Yevropy vid 5 lypnya 2002 r. [Fundamental principles are in relation to status of ungovernmental organizations in Europe: Memorandum of Advice of Europe from July, 5 in 2002]. Avaible at: http://zakon4. rada. gov. ua/laws/show/994_209. 9. Pro hromads 'ki ob "yednannya: Zakon Ukrayiny vid 22 bereznya 2012 r. [About public associations: Law of Ukraine from March, 22 in 2012]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2013, vol.1. 10. Ishchuk S. I. Kontseptual'ni zasady realizatsiyi prava na svobodu ob "yednan ' v Ukrayini [Conceptual principles of realization of right are on freedom of associations in Ukraine]. Avaible at: http://lj. oa. edu. ua/articles/2012/n2/12isiovu. pdf. 2012, vol. 6.
Дата надходження: 04.03.2017р.
