CC BY
35
УДК 340.11
Х. Маркович
Навчально-науковий ютитут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полiтехнiка", асист. кафедри цивильного права та процесу
ПРАВОВА 1ДЕОЛОГ1Я ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА
© Маркович Х., 2016
Досл1джено роль правовой' щеологи у формуванш громадянського сусп1льства. Висвгглено основне призначення иравово! щеологи та 11 вплив на процес становлення громадянського сусп1льства. Розкрито значущкть духовно'1 культури як цшнкть иравовоТщеологи на еволюц1йному шляху громадянського суспшьства.
Ключов1 слова: правова щеологш, громадянське сусп1льство, правова держава, громадянська думка, духовш ц1нност1.
Х. Маркович
ПРАВОВАЯ ИДЕОЛОГИЯ КАК ОСНОВА ФОРМИРОВАНИЯ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА
Исследована роль правовой идеологии у формировании гражданского общества. Освещено основное назначение правовой идеологии и ее влияние на процесс становления гражданского общества. Раскрыта значимость духовной культуры как ценность правовой идеологии на эволюционном пути гражданского общества.
Ключевые слова: правовая идеология, гражданское общество, правовое государство, гражданское мнение, духовные ценности.
K. Markovych
LEGAL IDEOLOGY AS A BASIS OF FORMING CIVIL SOCIETY
The article deals with the role of the legal ideology in the formation of civil society. The main purpose of the legal ideology and its influence on the process of formation of civil society is highlighted in the article. The importance of spiritual culture, as a value of legal ideology on the evolutionary path of the civil society is showed.
Key words: legal ideology, civil society, rule of law, civilian opinion, moral values.
Постановка проблеми. Серед сощальних наук поняття "вдеолопя" - одне i3 найсуперечливи-ших; воно стосуеться i правово!' вдеологй, яка е складним i рiзнобiчним суспшьним явищем. Сьогодш, у час, коли громадянське суспшьство перебувае титьки на шляху свого становлення, правова идеология повинна виступати нарижним каменем для побудови сильного, розвиненого громадянського суспшьства. Тому зробимо спробу дослвдити призначення правово!' вдеологй та визначити й вплив на формування громадянського суспшьства.
Аналiз дослщження проблеми. Аналiз наукових дослвджень ще1 проблематики дав можли-вють дiйти висновку, що iнституг громадянського суспшьства та правова iдеологiя здебшьшого дослiджувалися науковцями, як два окремi феномени. Проблематика ролi правовоi' вдеологй у формуваннi громадянського суспшьства безпосередньо та опосередковано дослвджувалась у працях Недюхи М. П., Удовика Л. Г., Толстенка В. Л., Шемшученка Ю. С., Баркова В. Ю., Розово'' Т. В., Левенця Ю. А., однак це питання потребуе грунтовного та всебiчного розгляду з урахуванням полiтичних змiн та виклиюв сьогодення.
Мета роботи - розглянути питання правовоi iдеологii, оскшьки вона бере свш початок з часу виникнення самого права, адже право та правова вдеолопя формувалися паралельно; дослiдити вплив правовоi iдеологii на формування громадянського суспшьства, зокрема в Укра'ш; висвiтлити основне призначення правово' iдеологii, з'ясувати 11 роль у становленш громадянського суспшьства, а також розкрити значущкть духовно'' культури як одте! iз цiнностей правово'' вдеологй та 11' вплив на формування цившзованого громадянського суспшьства.
Виклад основного матерiалу. Правова iдеологiя - доволi складне суспшьне явище, що е своервдною системою полiтичноi iнтерпретацii, ращонального вираження й обгрунтування значущих для певного суб'екта у цей юторичний момент щншсних властивостей, якостей, сторш, ознак правово''реальности [1, с. 33].
У сучаснш юридичнiй лiтературi зазначено, що правова вдеолопя як складова загально'' iдеологii, не тшьки виробляе певне розумшня соцiальноi дiйсностi, перспектив 11 розвитку, а й сприяе утвердженню певного громадянського порядку, пропонуе щнносл, вдеали, норми права, як узасадничують Украшу як крашу та перспективи й розвитку [2, с. 280].
Перед дослвдженням правово'' вдеологй як основи у формуванш громадянського суспшьства варто з'ясувати головне призначення само' вдеологй, яке полягае у здшсненш регулятивно-управлшського, стабiлiзуючого впливу на життед1яльшсть соцiуму, його окремих сфер, поведiнки людини. А це означае, що правова вдеологм спроможна втшюватися у принципи функцiонування держави, норми чинного законодавства, бути легггимним засобом процесу формування правосввдомосп людини, й соцiалiзацii, утвердження й особислсних, професiйниx i громадянських ознак [3, с. 28].
У формуванш i функщонуванш базових цiнностей громадянського суспшьства вдеологм вiдiграе велику роль. Громадянське суспшьство не може успiшно функщонувати i розвиватися без вiдповiдноi його цшям, соцiально-економiчним i соцiально-полiтичним умовам та культурним традицмм iдеологii. У протилежному випадку 11 роль виконуватиметься випадковими, запозиче-ними духовними утвореннями, якi вiдображають чужий досвiд. 1деолог1я е одним iз обручiв, який змщнюе i надiйно скрiплюе громадянське суспшьство, забезпечуе полггичну та сощальну стабiльнiсть [4, с. 88]. Так, правова вдеологм сприяе становленню та розвитку правово' держави та громадянського суспшьства. Вона здатна посилити правову систему, складовою яко1' е вона разом iз законодавством i юридичною практикою. Правова вдеолопя формуе шдиввдуальну, суспшьну правосвiдомiсть, сприяе утвердженню правопорядку за допомогою впливу на економшу, полггику, культуру, фактично на рiзнi сфери життя.
Правова iдеологiя формуеться як процес виявлення теоретичного усввдомлення, координацй та узгодження рiзниx суспшьних iнтересiв через досягнення соцiального компромюу. У цьому випадку правова вдеологм мiститиме великий моральний потенцiал, пвд яким розумiють прiоритет прав i свобод особистостi, розподш влади, полггичний плюралiзм, високу роль суду як полггичного антиподу командно-бюрократичного управлiння. Усе це властиве вдеолопчно та економiчно здоровому суспшьству з розвиненою загальною i правовою культурою. Правова вдеолопя обгрунтовуе й оцiнюе iснуючi та виникаючi правовi вiдносини, законнiсть i правопорядок. Правопорядок складаеться з того, що кожен з нас визнаеться живим духовним центром, особислстю, котра мае вшьну правосвiдомiсть i покликана збертати, виховувати та змiцнювати цю правосввдомють i цю свободу. В основу будь-якого права та правопорядку i будь-яко1 прийнятно'
державно! форми покладено духовне начало: людина покликана до самостiйного вибору тих предмета, якi вона визнае. Правова ИдеологИя е безпосереднiм вiдображенням життевих стосункiв членiв суспшьства, що становлять наци, народности i рiзнi групи та верстви населення [5, с. 153].
Як зазначае Г. В. Мальцев, правова вдеолопя повинна бути наслИдком духовно-етичних, соцiально-правових, культурних пошукИв людини, суспшьства, держави, результатом розумно! громадсько! згоди, гармонiзацiею iнтересiв рiзних соцiальних суб'ектiв. Необхiдно, щоб не було розриву зв'язку мiж буттям i свiдомiстю, оскИльки у такому випадку правова вдеолопя не буде об'ективно вИдображати юридичну дiйснiсть, що призведе до деформацИ! правосвiдомостi [6, с. 12].
СутнИсть правово! Идеологи полягае у тому, що вона являе собою систематизовану сукупнИсть правових Идей, принципiв, цiнностей, iдеалiв, теорИй, якi формуються у суспiльствi [7, с. 14]. Правова вдеолопя фактично вИдображае стан громадянського суспшьства та правово!' системи держави. Якщо ж говорити про стан громадянського суспшьства, то, незважаючи на те, що Укра!на вже бИльше, як чверть столИття е суверенною, незалежною, демократичною, соцИальною державою, етап формування та розвитку громадянського суспшьства ще тривае i е доволi затяжним. Поди останшх рокИв, якИ довелось пережити Укра!нИ, залишили свИй негативний вИдбиток на становищИ громадянського суспшьства, оскИльки через зневИру до влади та полИтичних сил знизилася активнИсть громадян у громадському життИ, И тим самим у формуваннИ демократичного суспшьства. ОскИльки громадянське суспИльство е важливим структурним елементом правово! держави, то неможливо не погодитись з думкою Ю. С. Шемшученка, котрий зазначае, що громадянське суспИльство "е базисом держави, ИнщИюе у нИй необхвдш змИни" [8, с. 79-80].
Правова ИдеологИя, будучи багаторИвневою, може знаходити свИй вираз у Конституци, законах, письмових документах, програмних реформах, а також усних заявах професИйних полИтикИв. ЗвИдси випливае, що немае кра!ни у свт, яка б не мала свое! правово! Идеологи.
Правову ИдеологИю слушно розглядають, з одного боку, як Идейну противагу, обмеження И заборону щодо неправомИрних дИй И явищ, а з Иншого, - як сукупнИсть концептуально обгрунтованих Идей, принципИв И положень, стимулИв И мотивИв, що сприяють змИцненню й утвердженню правомИрних засад функцИонування суспшьства [3, с. 40].
ВИдтак правова ИдеологИя спроможна бути своерИдним критерИальним чинником утвердження законностИ И правопорядку як у стратегИчному, цИлеорИентуючому сенсИ, так И у тактичному -реалИзацИ! ухвалених законИв, що не може не позначатись на статусИ права як системи соцИальних загальнообов'язкових норм, дотримання И виконання яких забезпечуеться державою [9, с. 5]. На превеликий жаль, далеко не усИ громадяни усвИдомлюють обов'язковИсть дотримання закону усИма, навИть якщо вИн И не зовсИм досконалий або не ввдповвдае Интересам деяких членИв суспшьства.
За сучасних умов особливого значення набувають такИ прИоритети, як забезпечення належних правових та ИнституцИональних пИдвалин становлення громадянського суспшьства, державна пИдтримка громадських оргашзацш рИзних типИв, дИяльнИсть яких спрямована на утвердження демократичних цИнностей у суспИльствИ, координацИя дИяльностИ мИсцевих органИв виконавчо! влади щодо ствпрацИ з громадськими органИзацИями. Проблема законодавчого регулювання механИзмИв взаемодИ! громадських оргашзацш з державними ИнституцИями стала нагальною [10, с. 17].
Для Укра!ни проблема ствввдношення громадянського суспшьства И влади мае виключно практичний характер, зумовлений тим, що становлення громадянського суспшьства вИдбуваеться у доволИ напруженому протиборствИ з державою, яка мае надзвичайно неоднозначну И внутрИшньо суперечливу соцИально-полИтичну, ИдеологИчну й правову конфИгурацИю. У такИй ситуацИ! сподИвання деяких дослИдникИв на те, що держава пИклуватиметься про розвиток громадянського суспшьства, не ввдповвдають реальному стану речей [11, с. 49]. Вважаемо, що для забезпечення полИтично! стабшьностИ в Укра!нИ, держава повинна зумИти вибудувати свою державну ИдеологИю, якою вона керуватиметься у сво!й дИяльностИ И яка забезпечить ИнтеграцИю суспшьства И держави та цшИстсть усИе! соцИально! системи. Безумовно, для побудови такого типу Идеологи необхИдною умовою повинна виступати згода як самого суспшьства, так И держави щодо напрямИв дИяльностИ та перспектив майбутнього розвитку. Для цього потрИбно звести до мИнИмуму конфликт ИнтересИв мИж громадськИстю та органами державно! влади, причому останнИ повиннИ виражати Интереси нижньо!
ланки населення та виконувати взят на себе зобов'язання або ж нести ввдповщальшсть за 'х невиконання. Сьогодт в Украiнi проблемною е ввдсуттсть дiевиx правових меxанiзмiв, що перешкоджае становленню будь-яких громадянських iнститутiв, як б захищали iнтереси населення. Тому у фундамент правово' iдеологii повинна бути закладена iдея правового порядку.
Варто зазначити, що у нашш державi громадянське суспшьство перебувае на нижчому щаблi розвитку порiвняно з кра'нами Заxiдноi Свропи, де воно вже пройшло важкий процес свого становлення. Однак, на наш погляд, Революцм гвдносп стала новим поштовхом на шляху до формування громадянського суспшьства. Саме громадськi активiсти стали иею рушiйною силою, яка змусила змшювати усе суспшьство. Сьогоднi дуже важко контролювати тих, хто прийшов до влади, тому держава i громадянське суспшьство повиннi ефективно взаемодмти, оскшьки без цивiлiзованого громадянського суспшьства держава не може самостшно створити можливосл для успiшноi модернiзацii та стабшьного розвитку демократично' кра'ни. Сьогодт, коли Укра'нська держава бореться за мир на сво'й землi, сили громадськосл згуртувалися i можна сказати, що громадянське суспшьство стало максимально наближеним до його традицшного розумшня, тобто, у якому левова частка громадян подшяють однаковi цiнностi та суспшьш iдеали. Громадяни в такий спосiб довели, що здатнi на згуртовашсть i взаемодопомогу задля добробуту усiеi кра'ни. У цiй ситуацй важливого значення набуло вироблення суспшьно'' вдеологй, яка об'еднала переважну бшьшють громадян довкола спшьних цшей.
Ключовим елементом громадянського суспшьства е громадська думка. Вона виступае як повноцшний сощальний iнститут, який покликаний здшснювати контроль над полiтичною владою i виключати з 11' боку зловживання та порушення людських прав i свобод. Громадська думка е необхвдною умовою для продуктивно' спiвпрацi громадянського суспшьства та держави. Громадянське суспшьство виступае своервдним посередником мiж громадянином та державою, тому його розвиток сприяе ефективнш взаемодй з органами державно' влади. Ввдтак формування громадсько'' думки сприяе формуванню сильного громадянського суспшьства, яке здатне ефективно взаемодмти iз державою та забезпечувати й стабшьний розвиток.
Вагоме мiсце у формуванш громадянського суспшьства посiдае духовно-штелектуальна сфера. Це означае, що громадянське суспшьство сввдомо твориться людьми, котрi розумiють значущiсть громадянських цiнностей i необxiднiсть формування вiдповiдниx iнститутiв. 1накше у кра'нах навздогiнного типу розвитку громадянське суспшьство виникнути не може. Дефщит культурного та духовного розвитку громадян призводить до руйнацй суспшьства. До складу культури громадянського суспшьства включаеться сукупнiсть як iндивiдуальниx, так i колективно-групових цiннiсниx орiентацiй i зразкiв поведiнки учасникiв системи громадянського суспшьства. Будь-яю економiчнi, полггичш чи соцiальнi перетворення не будуть успiшними i постiйними, якщо недостатньо враховаш цiннiсно-свiтогляднi орiентацii, якщо не сформуються вiдповiднi дуxовнi передумови шституцшних трансформацiй. В Украiнi дуxовно-iнтелектуальнi тдвалини становлення демократично' системи влади ще не засвоет укра'нським сусп1льством такою мiрою, щоб стати культурно-полiтичною передумовою реально' полiтичноi практики. "Комунiкативний розум" та дiалоговий принцип творення громадянсько' сп1льноти, як, наприклад, у кра'нах Заxiдноi Свропи, в Укра''нi не спрацьовують. Культура сусп]льно'' толерантностi, культура свободи також недостатньо розвинена, тобто громадянське суспшьство у нас виступае поки що, як "штелйхнтське", не вкоршене у ментальшсть широких верств населення. Усе це не може бути сформоване без шдиввдуальних зусиль духовно-штелектуального прошарку укра'нського суспшьства. Особливе значення для Укра'ни мають процеси формування громадянсько' духовно' культури, що передбачае насамперед культуру полггично'' свободи, високу актившсть, здатшсть до дiалогу, толерантшсть, повагу до людсько'' особистосл, вiдповiдальнiсть, солiдарнiсть, справедливiсть, негативне ставлення до будь-яких форм насильства. Демократичш перетворення суспшьства неможливi без людей, вихованих у демократичному дусi [12].
Розвинене, культурне громадянське сусп]льство може сформуватися за допомогою очищення людського духу вщ користолюбства, злих помиошв, лицемiрства i неправди. Такого "очищення" можна досягти глобальною гуманiзацiею людських ввдносин, перевлаштуванням життя кожного
пересiчного громадянина за законами добра i справедливости Сьогоднi поняття культури, духовности моралi втратило свое значення на ринку цшностей, однак без цшносл та духовностi шлях до формування громадянського суспшьства е закритим. Американський фшософ Джон Дьюi вдало зазначив, що "...кращим мiрилом для оцшки будь-яко! форми суспшьства е вдеал, на який воно орiентуе форми свого життя, i мiру, у якш воно реалiзуе цей вдеал" [13, с. 32]. А тому кожен громадянин повинен здшснювати щоденну працю над сво!м духовно-культурним вдосконаленням, щоб вiддзеркалювати цей iдеал правосввдомого громадянського суспшьства.
Серед важливих завдань формування правово! демократично! держави i громадянського суспшьства в Укра!ш е збереження громадянсько! злагоди та оргашзацм належного виконання та застосування закотв. Вирiшальна роль у виконаннi закотв належить самим громадянам, якi прагнуть бути громадянами правово! демократично! держави [11, с. 49]. Сьогодт в Укра!т е усi пiдстави для формування сильного громадянського суспшьства. Як зазначають сучаснi науковцi [14, с. 114], сила громадянського суспшьства полягае у його економiчнiй автономи щодо держави та владних iнституцiй. Громадянське суспшьство е суб'ектом, дiевою особою полггичного процесу, оскшьки вимагае встановлення нового типу ввдносин - не кшентальних, а партнерських. Необхiдним також для його розвитку е налагодження ефективних взаемоввдносин громадськосл з державою. Потрiбно забезпечити додатковi можливостi для задоволення суспшьних iнтересiв з використанням громадсько! iнiцiативи. Вважаемо, що держава повинна надати громадянам можливють контролювати дiяльнiсть органiв державно! влади, що у подальшому забезпечило б ввдкритшу i прозорiшу роботу полiтикiв та держави загалом. Роль правово! вдеологи у процесi становлення громадянського суспшьства полягае у забезпеченш останнього вдеями, цiнностями, концепцмми, принципами, що у сукупносл здатне сформувати високий рiвень правово! культури та правово! сввдомосп суспшьства. Крiм того, правова вдеолопя сприяе розвитку юридично! практики у державу дiяльностi трьох гшок влади та правоохоронних оргашв. Правова вдеологм вiдображае рiвень сформованосп громадянського суспшьства, формуе почуття поваги до права, правових заборон та умшня виконувати обов'язки.
Висновки. Для побудови демократичного суспшьства потрiбно закласти мiцний фундамент, яким виступае iдеологiя. Саме вдеологм через однаковi цiнностi, iде!, погляди на право здатна об'еднати народ та бути орiентиром у складному та тривалому процесi формування законослухняного, цившзованого громадянського суспшьства. Роль правово! вдеологи у державi зростае з розвитком суспшьства, оскшьки правова вдеологм як уособлення права здатна закршити принципи демократа, рiвностi та справедливости Громадянське суспшьство е соцiальною основою держави, тому щ обидва шститути повиннi тiсно взаемод1яти i функщонувати для задоволення потреб людини як найвищо! соцiально! цiнностi у держава Цього можна досягти, дотримуючись балансу iнтересiв мiж державою та суспшьством.
1. Байниязов Р. С. Правосознание и российский правовой менталитет / Р. С. Байниязов // Правоведение. - 2000. - № 2. - С. 31-40. 2. Удовика Л. Г. Трансформация правово!'системи вумовах глобалгзацп: антропологгчний вимгр: моногр. / Л. Г. Удовика. - Х.: Право, 2011. - 552 с. 3. Недюха М. П. Правова гдеологгя укралнського сустльства: моногр. / М. П. Недюха. - К.: "МП Леся", 2012. -400 с. 4. Лгсовсъкий В. М. ¡деологгя в Укрспт та и роль у формуванш i становленш громадянського сустльства / В. М. Лковський // Вкник Днтропетровського утверситету. Серiя: Фiлософiя. Соцiологiя. Полiтологiя. -2012. - Т. 20, Вип. 22(3). - С. 86-92. - Режим доступу:
http://nbuv. gov. ua/UJRN/vdufsp_2012_20_22(3)_20. 5. Правознавство: тдруч. / тд ред.
В. В. Копейчикова // 7-ме вид., стер. - К.: Юртком 1нтер, 2003. - 736 с. 6. Мальцев Г. В. Право как идеологическое явление / Г. В. Мальцев // Сов. государство и право. - 1973. —№ 3. - С. 12-15.
7. Толстенко В. Л. Правова iдеологiя у структурi правосвiдомостi: теоретико-методологiчнi основи аналiзу /В. Л. Толстенко //Держава i право: зб. наук. праць "Юридичт i полтичш науки". -Вип. 41. - К.: 1н-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН Укра!ни, 2008. - С. 10-18.
8. Полiтологiчний енциклопедичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка та т. - К.: Генеза, 2004. -
736 с. 9. Юридична енциклопедiя: у 6 т. /ред. кол.: Ю. С. Шемшученко та in. - Т. 5. -К.: Вид-во "УкраТнська енциклопедiя" iMeni М. П. Бажана, 2003. - 736 с. 10. Барков В. Ю. Cynepe4nocmi розвитку громадянського суспльства в УкраШ та засоби Тхнього подолання / В. Ю. Барков, Т. В. Розова // Актуальт проблеми держави i права. - 2005. - Вип. 25. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv. gov. ua/UJRN/apdp_2005_25_3. 11. Бальцт Ю. Громадянське сустльство в УкраТю в умовах розбудови правовой демократичноТ державностi / Ю. Бальцй // Вкник ЦВК. -2008. - № 1 (11). - С. 46-49. 12. Сулим О. В. Формування духовних щнностей як передумова становлення громадянського сусшльства в УкраТЫ / О. В. Сулим, Л. О. Сандюк // Global international scientific analytical project [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gisap. eu/ru/node/472 (дата звернення: 28.10.2016). - Назва з екрана. 13. Дьюи Дж. Этика демократии / Дж. Дьюи // Полит. исследования. - 1994. - № 3. - С. 28-32. 14. Левенець Ю. А. Держава у просторi громадянського сусшльства /Ю. А. Левенець. - К.: Освтня книга, 2006. -272 с.
REFERENCES
1. Baynyyazov R. S. Pravosoznanye y rossyyskyy pravovoy mentalytet [Legal awareness and legal Russian mentality]. Pravovedenye - Jurisprudence. 2000. Vol. 2, p. 31-40. 2. Udovyka L. H. Transforma-tsiya pravovoyi systemy v umovakh hlobalizatsiyi: antropolohichnyy vymir: Monohrafya [The transformation of the legal system in the context of globalization: an anthropological dimension: Monograph], Kharkiv, Pravo Publ., 2011. -552p. 3. Nedyukha M. P. Pravova ideolohiya ukrayins'koho suspil'stva: Monohrafiya [Legal ideology Ukrainian society: Monograph], Kyiv, "MP Lesya" Publ., 2012. - 400p. 4. Lisovs'kyy V. M. Ideolohiya v Ukrayini ta yiyi rol' u formuvanni i stanovlenni hromadyans'koho suspil'stva [Ideology in Ukraine and its role in the formation and development of civil society]. Visnyk Dnipropetrovs'koho universytetu. Seriya: Filosofiya. Sotsiolohiya. Politolohiya - Bulletin of Dnipropet-rovsk University. Series: Philosophy. Sociology. Politology. 2012. Vol. 20, is. 22(3), p. 86-92. Ava ilable
at http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdufsp_2012_20_22(3)_20 5. Pravoznavstvo: pidruchnyk [Jurisprudence:
Tutorial]. Ed. V. V. Kopyeychykov. 7th ed., ster., Kyiv, Yurinkom Inter Publ., 2003. - 736p. 6. Mal'tsev G. V. Pravo kak ideologicheskoe yavlenie [Right as an ideological phenomenon]. Sov. gosudarstvo i pravo - Soviet State and Law. 1973. N. 3, p. 12-15. 7. Tolstenko V. L. Pravova ideolohiya u strukturi pravosvidomosti: teoretyko-metodolohichni osnovy analizu [Legal ideology in the structure of justice: theoretical and methodological foundations of analysis]. Derzhava i pravo: zb. nauk. prats'. Yurydychni ipolitychni nauky - State and Law: coll. of sci. works. Legal and Political Science. Vypusk 41. Kyiv, In-t derzhavy i prava im. V. M. Korets'koho NAN Ukrayiny, 2008, p. 10-18. 8. Politolohichnyy entsyklopedychnyy slovnyk [Political Science Encyclopedic Dictionary]. Eds. Shemshuchenka Yu. S. et al. Kyiv, Heneza Publ., 2004. - 736p. 9. Yurydychna entsyklopediya: V 6 t. [Legal Encyclopedia: In 6 Vols.]. Eds. Yu. S. Shemshuchenko et al. Kyiv, "Ukrayins'ka entsyklopediya" imeni M. P. Bazhana Publ., 2003. Vol. 5. -736p. 10. Barkov V. Yu., RozovaT. V. Superechnosti rozvytku hromadyans'koho suspil'stva v Ukrayini ta zasoby yikhn'oho podolannya [The contradictions of civil society in Ukraine and means to overcome them]. Aktual'ni problemy derzhavy i prava - Actual Problems of State and Law. 2005. Vol. 25, p. 14-20. Available at http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2005_25_3. 11. Bal'tsiy Yu. Hromadyans'ke suspil'stvo v Ukrayini v umovakh rozbudovy pravovoyi demokratychnoyi derzhavnosti [Civil society in Ukraine in terms of building a legal democratic state]. Visnyk TsVK - CEC Bulletin. 2008. N. 1 (11), p. 46-49. 12. Sulym O. V., SandyukL. O. Formuvannya dukhovnykh tsinnostey yak peredumova stanovlennya hromadyans'koho suspil'stva v Ukrayini [Formation of cultural wealth as a prerequisite of civil society in Ukraine]. Global international scientific analytical project [Electronic resource]. Available at http://gisap.eu/ru/node/472 (accessed 28.10.2016). 13. D'yuiDzh. Etika demokratii [Democracy Ethics] Polit. Issledovaniya - Political studies. 1994. N. 3, p. 28-32. 14. Levenets' Yu. A. Derzhava u prostori hromadyans'koho suspil'stva [The state in the space of civil society]. Kyiv, Osvitnya knyha Publ., 2006. -272 p.
