CC BY
7
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
УДК 340.1
Тарас Гарасимiв
доктор юридичних наук, професор, заступник директора з науково! та мiжнародно! дiяльностi Навчально-наукового 1нституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", професор кафедри теори, ютори та фшософи права
Garasumiv_@ukr.net
ПРАВОВА МОДЕЛЬ ПАРТНЕРСТВА СУДОВО1 ВЛАДИ ТА 1НСТИТУТ1В ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА
http://doi.org/10.23939/law2020.26.048
© Гарасим1в Т., 2020
ОсобливоТ актуальностi набувае пошук моделi взаемодн судовоТ влади та шститупв громадянського суспiльства, яка здатна забезпечити партнерськ в1дносини мiж державою та ТТ громадянами, стимулювати громадянську актившсть i, у результатi, гарантувати шдвищення авторитету та довiри до судовоТ влади. Вiдтак, проаналповано особливостi взаемодн органiв судовоТ влади та шститу^в громадянського суспiльства й охарактеризовано на основi наукових напрацювань зарубiжних i вiтчизняних дослiдникiв правову модель партнерства.
Дослщження форм взаемодн судовоТ влади та шститу^в громадянського суспiльства, як забезпечують участь громадян у сусшльно-полггичному життi, транспарентнiсть i вiдкритiсть влади е важливим механiзмом становлення правовоТ держави й формування iнституту демократично! громадянськость
Ключовi слова: громадянське сусшльство; судова влада; iнститути громадянського сусшльства; правова держава; модель взаемодн судовоТ влади та шститу^в громадянського сусшльства.
Постановка проблеми. Формування та розвиток громадянського сусшльства суверенно! нащонально-демократично! держави Укра!на - iмператив И усшшного розвитку. Правову державу як основу демократично! неможливо побудувати без розвиненого громадянського сусшльства, водночас громадянське сусшльство не може юнувати без правово! держави. Характеролопчною особливютю сучасного реформування е запровадження концепцi! сервюно! держави, в якiй влада, зокрема судова, постае шструментом служiння людиш.
Безумовно, становлення незалежно! та неупереджено! судово! системи неможливе без довiри громадян до судових процесiв i рiшень, без пiдтримки iнститутiв громадянського сусшльства, що сприятиме виробленню оперативного зворотного зв'язку мiж державою та сощумом. Вiдтак, особливо! актуальностi набувае пошук моделi взаемодi! iнститутiв громадянського сусшльства та судово! влади, яка здатна забезпечити партнерсью вщносини мiж державою та !! громадянами, стимулювати громадянську актившсть i у результату гарантувати пiдвищення авторитету та довiри соцiуму до судово! влади.
Аналiз дослщження проблеми. Проблемi функщонування органiв судово! влади та iнститутiв громадянського сустльства присвячено достатньо велику кшьюсть наукових праць, яю заклали фундамент у дослщження обрано! проблематики. Безпосередньо питання взаемоди органiв судово! влади та шститупв громадянського суспiльства дослiджували: Д. Баронш, М. Булкат, М. Вшьгушинський, Л. Вшокурова, С. Гладiй, В. Городовенко, П. Каблак, I. Марочкш, Л. Москвич, Л. Наливайко, О. Овсяншкова, В. Олшник, С. Прилуцький та iн.
Втiм, незважаючи на значну низку наукових робгг зарубiжних й вiтчизняних дослiдникiв, присвячених проблемам судово! влади та громадянського сустльства, бшьшють аспекпв !х взаемодi!' залишаються доволi дискусiйними. Окрiм того, у глобалiзованому свiтi реалi!' громадянського сустльства динамiчно змiнюються, що вимагае щоразу нового теоретичного осмислення особливостей цих трансформацш. У наукових розвiдках вчених практично не висвгглено типологiчних ознак укра!нсько! моделi демократичних перетворень, зокрема в контекст взаемовпливу судово! влади та громадянського сустльства. Все це ми можемо сфокусувати в корисний результат - вироблення моделi позитивно! взаемоди оргашв судово! влади та шститупв громадянського сустльства.
Метою статт е проаналiзувати особливостi взаемодi! оргатв судово! влади та шститупв громадянського сустльства й охарактеризувати правову модель партнерства.
Виклад основного матерiалу. Формування громадянського сустльства та правово! держави висувае низку проблем, яю необхщно вирiшити у процесi реалiзацi! судово-правово! реформи. Визначальними завданнями цiе! реформи е тднести соцiальний престиж суду, зробити його незалежним як надшний гарант прав кожно! людини та забезпечити справедливе правосуддя. Як слушно зауважуе В. Четвернш, "основт мехашзми саморегулювання громадянського суспiльства -це вшьний ринок (економiчний механiзм), полггична свобода i вiльний доступ до незалежного правосуддя (юридичний мехатзм)" [1, с. 628].
В Укра!ш, яка обрала громадянське суспшьство одним зi стратегiчних прiоритетiв суспiльного розвитку, актуальним е формування сильно! та незалежно! судово! гшки влади, здатно! швидко й ефективно реагувати на вс суспiльнi потреби, задовольняти iнтереси громадян, забезпечуючи справедливе правосуддя. З метою оперативно! реалiзацi! судово! реформи постае об'ективна необхщтсть пошуку модусiв тдвищення ефективностi взаемодi! мiж органами судово! влади та шститутами громадянського сустльства. Конструктивний вплив громадянського сустльства, зокрема, й виконання ним контрольно! функци, мае стати потужним каталiзатором цього процесу та гараниею дотримання вщповщних мiжнародних стандартiв.
Беручи до уваги складш умови перехiдних економiчних вщносин й модернiзацiю публiчно! влади, можемо стверджувати, що становлення незалежно! та дiево! судово! влади в Укра!ш неможливе без прямо! та активно! ролi сощуму. Отже, змiцнення громадянського сустльства мае передбачати безпосередню участь громадян у полггичному життi держави та оргашзацп вiдповiдально! судово! влади [2, с. 245-246].
У правовш державi суди покликанi встановлювати та тдтримувати атмосферу законностi й правопорядку, виступати своерщним арбiтром мiж державою i людиною, а також певною мiрою -мiж рiзними гшками влади [3, с. 58]. Отже, судова влада, будучи штегрованою в державний мехашзм, здiйснюе функцiю посередника в сощальних конфлiктах мiж учасниками суспiльного життя та являе собою достатньо ефективний зашб !х розв'язання. У цьому вбачаеться визначальна сощальна щншсть правосуддя та головна причина "конституювання" iнститутами громадянського суспiльства судово! влади. Водночас, судова влада та шституцп громадянського сустльства як обов'язковi системт компоненти правово! держави мають причинно-наслщковий зв'язок, що виступае об'ективною умовою !х ефективного функцiонування. У держав^ в якiй вiдсутня громадянська шщатива, не може бути незалежно! судово! влади, а шгшстичш настро! масово!
свщомосп щодо легальних (правових) форм задоволення власних потреб й захисту штереив знищують об'ективнi основи юнування судово! влади [5, с. 243]. Отже, розвиток одного феномену е неможливий без адекватних змш шшого, що загалом забезпечуе !х еволюцiю та сприяе утвердженню правово! держави.
Ступiнь самостшносп, незалежностi й авторитету судово! влади визначаеться рiвнем правосвiдомостi та правово! культури суспiльства, його iсторичними особливостями, традищями, пануванням тоталiтарно! або правово! державносп. Як справедливо зазначають Л. Наливайко та В. Олшник, в Укра!ш iснуе значна демократична спадщина при тонкому прошарку демократичних традицш, i тому лише на сучасному етапi становлення правово! держави можемо говорити про створення реальних основ демократизму. Вщтак видаеться, що основне завдання при дослщженш судово! влади, !! ролi у розвитку громадянського суспшьства в нашiй державi полягае в пошуку та реконструкцi! тих демократичних принцитв, яю покладено в основу нацюнально! правово! культури i можуть бути розвиненi у процес позитивно! взаемодi! органiв судово! влади та шстшупв громадянського суспiльства [3, с. 58]. Адже i становлення незалежно! судово! влади як обов'язково! ознаки правово! держави, i розвиток шстшупв громадянського суспiльства мають спшьну мiсiю - змiну поведiнки сощуму, якi передбачають елiмiнацiю поширених стереотитв масово! правосвiдомостi щодо соцiально! активносп людей.
Важливою проблемою у перюд становлення та розвитку правово! держави, формування громадянського суспшьства е проблема сутност судово! влади i гарантш забезпечення !! незалежностi. Позаяк, саме незалежнють судово! влади Укра!ни загалом та суадв зокрема е одшею з вагомих демократичних засад суспшьства, реалiзацiя яко! - необхiдна умова побудови правово! держави. Функщонування самостшно! й авторитетно! судово! влади, яка вщповщае европейськiй системi цiнностей та стандартам захисту прав людини, е визначальною передумовою юнування демократичного суспшьства, що керуеться верховенством права.
Свггова практика сучасних демократичних кра!н показуе, що судова влада - це результат полггичного компромюу, який досягаеться мiж законодавчою та виконавчою владою. Синхронно незалежна судова влада - це результат компромюу, що досягаеться мiж державою та громадянським суспшьством. Адже, саме за допомогою вщповщних шстшупв громадянського суспшьства запобтають й не допускають виключно! шдлеглосп судово! влади державi в особi !! органiв чи посадових осiб. С. Прилуцький, шукаючи балансу мiж державою та громадянським суспшьством, вважае, що спшьний компромю мiж ними у питаннях оргашзацп судово! влади та здшснення правосуддя здiйснюеться, передусiм, у формi громадського контролю. Зокрема, суспшьство мае реалiзовуватися через вiдповiднi мехашзми органiзацi! суддiвського корпусу внаслiдок безпосередньо! участi представникiв громадськостi (присяжних). Рiвновазi мiж суспiльством та державою повинна сприяти адвокатура як незалежний правозахисний шститут громадянського суспшьства, що мае виступати важливою опорою судово! влади. О^м того, громадський контроль над судовою владою мае здшснюватися через вщкритють правосуддя (гласнють та вщкритють судочинства), доступнють засобiв масово! шформацп до судово! iнформацi! та !! об'ективне висвiтлення [5, с. 236].
Зосереджуючи увагу на проблемах налагодження взаемодп громадськосп та судово! влади, слщ вважати аксiомою те, що необхщною умовою е транспарентнiсть судово! влади. Бшьшють вчених вважають, що транспарентнють е однiею з основних засад ушх гiлок влади, яка забезпечуе розвиток демократа, громадянського суспшьства в сучасному свт. Транспарентнiсть як засадниче поняття в тiсному взаемозв'язку поеднуе декшька категорiй, таких як: прозорють, вiдкритiсть, гласнiсть, доступнiсть, громадську участь тощо, яю визначають форми та способи функщонування державно! влади у демократичнш держава
Для нас з ще! позицi! важливо зауважити, що вiдсутнiсть хоча б одного з перелiчених компонентiв принципу транспарентносп не дае змоги забезпечувати ефективнють судово! влади як iнструменту демократа. Транспарентнiсть судово! системи за сво!м сутнiсним навантаженням е
багатостороншм поняттям, яке у впчизнянш правничш наущ протягом останнього часу активно обговорюеться. Так, транспарентнють аналiзуеться як: принцип судово! влади (В. Городовенко); оргашзацшний аспект судово! системи i юридично! дiяльностi суду ( О. Овсяншкова); iнформацiйна доступнiсть суду (О. Аброшмова); iнструмент комунiкацi! мiж державою та громадянським суспшьством (Т. Андрiйчук, Е. Афонш, I. Iбрагiмова, О. Суший); правовий режим, спрямований на забезпечення оптимального стану шформацшно! вiдкритостi судово! влади (I. Спщин).
Метою ще! статтi е аналiз транспарентностi в контексп комунiкацi! органiв судово! влади з шститутами громадського суспiльства, забезпечення ефективного дiалогу влади з громадськютю. Вивчення зарубiжного досвiду дiяльностi недержавних шституцш показуе, що iнiцiативи та активна позищя останнiх сприяють розвитку держави на позищях демократi!, гумашзму та забезпечення прав людини. Натомють становлення iнституту демократично! громадянськостi передбачае транспарентнють та вщкритють влади громадянам у процес пiдготовки та прийняття полiтичних рiшень. Як слушно зауважуе О. Афанасьева, поява iмперативу транспарентносп зазвичай пов'язуеться iз поступальним розвитком публiчного права i демократi!, тодi як його поява фiксуе певний дефщит iнституцiйно! якостi. 1накше кажучи, транспарентнiсть - це слоган, який лакошчно та стисло формулюе сучасний соцiальний запит [6, с. 182-183].
Багатозначний функцюнальний характер феномену транспарентносп констатують науковцi, втiм змiстовно найбшьш вдало, на нашу думку, дефшзувала його В. Ярошенко, а саме - це: необхщна властивiсть, умова вщповщальносп та ефективностi державно! влади; форма взаемоди держави та громадян, яка забезпечуе участь громадян у суспшьно-полггичному житп; спосiб досягнення суспшьно! злагоди та громадянського консенсусу; ефективний спошб забезпечення прав громадян; шструмент, який забезпечуе двостороннiй полiтичний зв'язок мiж державою та громадянським суспшьством "на входГ' - соцiальне замовлення та "на виходГ' - зворотний зв'язок i контроль; iнструмент полггично! соцiалiзацi!; фактор нацiонально! i шформацшно! безпеки; маншулятивна технологiя. Компонентами транспарентносп е: 1) нормативний - законодавче за-крiплення прозоростi та вщкритосп владних iнституцiй; 2) iнституцiональний - наявнють оргашза-цiйних структур - форм, механiзмiв, процедур як влади, так i громадянського суспiльства (двох рiвнiв: внутрiшнiй - мiж самими органами влади i зовнiшнiй - мiж владою i громадянами); 3) осо-бистiсний - прозорiсть i вiдкритiсть дiяльностi посадових осiб, що передбачае вщповщний рiвень полiтично! культури, етики i професiоналiзму [7, с. 87].
Необхщнють забезпечення прозоростi судово! дiяльностi сьогоднi актуалiзуеться двома чинниками. По-перше, судовiй владi дедалi частше делегуються функцi! щодо формування застосованого права при розглядi конкретних справ, як е аналогiчнi до правотворення. Це, звюно, е адекватним результатом процесу розвитку та ускладнення правових вщносин, вимог забезпечення прав людини, iнтернацiоналiзацi! права. Зростаюче значення судово! влади потребуе, вщповщно, значно бшьшого сощального контролю за !! дiяльнiстю, що може бути забезпечений лише за умови прозоросп судово! практики.
По-друге, питання ефективно! судово! влади зпдно iз зарубiжними пiдходами, тюно пов'язано iз колом принципiв запобтання корупцi!. Корупцiйнi дiяння в межах судово! системи можуть мати рiзнi цш: вiд прийняття неправомiрного ршення до елементарного прискорення судового розгляду справи. Вирiзняють два види корупцп, якi найбiльше стосуються судово! системи: полггичне втручання в судовi процеси носив законодавчо! i виконавчо! влади та тдкуп суддiв. Прозорiсть судово! влади може забезпечити лише значне зниження рiвня корупцп як у сферi змщнення !! незалежностi вщ полiтичного тиску, так i перешкоджання процесам прямого тдкупу суддiв [8, с. 178]. Це ставить засаду транспарентносп, по-суп, на друге мюце за значенням тсля верховенства права, позаяк обидва щ принципи мають розгалужену систему елемешгв, що разом формують фундамент справедливого правосуддя. Розвиток концепци транспарентносп судово! системи е одшею iз найбiльш консеквентних свггових тенденцiй щодо реформування судово! влади.
Серед юнуючого у наущ рiзноманiття дефiнiцiй транспарентностi судово! системи в контексп нашого дослiдження заслуговуе уваги позищя О. Хотинсько!-Нор. Спираючись на розроблеш в теорi! функци транспарентностi державно! влади, враховуючи специфшу реалiзацi! судово! влади (!! сощальне призначення), дослiдниця формулюе такi функци:
- шформацшна - забезпечення суспшьства iнформацiею про функцiонування судово! системи;
- просвггницька - завдяки належному рiвню поiнформованостi про дiяльнiсть судово! системи громадяни стають бшьш обiзнаними щодо сво!х прав та свобод, а також способiв та механiзмiв !хнього захисту;
- профiлактична - передбачае виявлення факпв порушення прав i свобод людини у судовш системi та сприяе лiквiдацi! та профшактищ кризових явищ у нш (корупцi!, впливу i тиску на суддiв, низько! квалiфiкацi! суддiвських кадрiв тощо);
- стимулювальна - спонукае до змш у суспiльнiй свщомосп, розвитку громадянсько! активностi та правово! культури тощо;
- комунiкативна - забезпечуе вщкритий дiалог судово! системи з суспшьством;
- захисна - захищае судову систему вщ необгрунтовано! критики та полiтичного тиску (чим бшьше суспiльство поiнформоване про роботу та ефективнють судово! системи, тим менше можливостей у полiтично! влади для реалiзацi! безпiдставних змiн у судовш системi з погляду власно! вигоди);
- створення та забезпечення можливостей впливу суспшьства на розвиток судово! системи, процес !! реформування;
- забезпечення громадського контролю за дiяльнiстю судово! влади [8, с. 179].
Як бачимо, основою транспарентносп судово! системи е тюна взаемодiя iз громадянським суспшьством, яка фактично передбачена кожною iз перелiчених функцш. Тому транспарентнють як феномен характеризуе, з одного боку, вплив судово! системи на людину як ношя та елемента сощально! структури суспшьства. Вщтак, транспарентнiсть судово! системи забезпечуе формування належного рiвня розумiння сощумом рiзних аспектiв дiяльностi судово! влади, а вщтак сприяе зростанню обiзнаностi громадян в правових нормах та вихованню правово! культури. Саме розвиток транспарентносп судово! системи у напрямi вчасного, конструктивного, цшковитого, достовiрного та актуального шформування соцiуму про дiяльнiсть судово! системи, безпосередньо впливае на еволющю масово! свiдомостi як передумову формування громадянського суспшьства. Отже, вщ цього залежить й ставлення суспшьства до судово! влади, тобто фактично ставлення громадськосп до судово! системи загалом.
1нформащю про функщонування судово! системи, яка впливае на змши в громадянському суспшьству зокрема, суспшьну свщомють, !! структуру можна розглядати з рiзних позицiй. Так, О. Аброшмова виокремлюе декiлька видiв шформаци про правосуддя, що повинна бути доступна защкавленому суб'екту, якi, на думку дослщнищ, водночас е визначальними формами транспарентносп судово! влади. До них належать: 1) шформащя про суд; 2) шформащя про суддiвське самоврядування; 3) iнформацiя про конкретний судовий процес [9, с. 123, 124].
Згщно з позищею О. Овсяншково!, найбiльш актуальною для суспшьства е можливють отримання тако! шформаци: 1) про суд як орган державно! влади; 2) про органи сувдвського самоврядування та сувдв; 3) про конкретний судовий процес; 4) можливють отримати доступ до судових ршень [10, с. 231].
Розглядаючи транспарентнють судово! системи як чинник формування громадянсько! свщомосп суспшьства, найбшьш значимою та змютовною з погляду впливу на сощум е шформащя, спрямована на широку (необмежену) аудиторда (масова шформащя). Вщтак, це шформащя про:
1. Оргатзацт судовог системи в держав1. Йдеться про таю прописш ютини, як засади оргашзаци системи сущв: !х предметну та територiальну юрисдикщю; розмежування судово!
спецiалiзацiï; ieрархiю судових шстанцш та 1х повноваження; оргашзацшш основи дiяльностi iнститyтy адвокатури;
2. Прощсуольнш аспект дiяльноcтi cyдовоï системи. До ^eï групи входять вщомосп про: склад суду та порядок його формування; порядок звернення до суду, порядок оскарження судових ршень; про сyдовi рiшення, судову практику y справах, якi e найбiльш актуальними та поширеними на певному етапi сyспiльного розвитку, про право на захист i правничу допомогу;
3. Сyддiв i адвокатiв. Цей вид шформацп передбачаe собою вщомосп про доступ до сyддiвськоï та адвокатськоï професiï, данi про кандидата на посаду сyддiв та сyддiвськy кар'eрy, про притягнення до вщповщальносп сyддiв i адвокатiв, про i^m права та обов'язки. Також сюди необхщно вiднести достyпнiсть вщомостей про майно та рiвень доходiв сyддiв та членiв ïхнiх шмей;
4. Резонанcовi cyдовi процеси: хщ та результати;
5. Сyдовy реформy. Така шформащя повинна розкривати вщомосп про мету та цш реформування сyдовоï системи, конкретнi заходи та термши, а теж очiкyванi результати.
На думку О. ХотинськоьНор, особливютю iнформацiйноï складовоï транспарентностi сyдовоï системи як чинника, що безпосередньо впливаe на еволюцiю громадськоï свiдомостi, e семантичний аспект шформацп, яка спрямовyeться до матово^ iндивiдyально невизначеноï аудитора, й вiдображаe фyнкцiонyвання сyдовоï системи як сощального iнститyтy сyспiльства [8, с. 231].
Як на законодавчому рiвнi, так i безпосередньо y судовш системi докладено чимало зусиль y напрямi розвитку ïï транспарентности Зокрема, йдеться про iмплементацiю мiжнародних норм i прийнятi основоположнi законодавчi акти y цiй сферi, а також про внутршньосистемш заходи, спрямоваш на достyпнiсть, вiдкритiсть, прозорiсть та зрозумшсть сyдовоï системи для сощуму. Використання новiтнiх форм взаeмодiï та комушкацп сyдовоï системи з суспшьством дозволяe розвиватися транспарентностi сyдовоï системи як шструменту, за допомогою якого формyeться таке сyспiльне ставлення до сyдовоï системи, при якому громадяни реалiзyють своe право бути пошформованими про те, що вiдбyваeться y судовш œ^^i та навколо не", здшснюють контроль за ïï функщонуванням, внаслiдок чого змiнюeться та еволюцiонye громадянська свiдомiсть сyспiльства.
Засада взаeмодiï з громадськiстю та впливу громадськосп на судову владу e однieю iз визначальних домiнант принципу транспарентности Так, дослiдник цieï концепцп А. Галай стверджye: вивчення iноземного досвщу даe змогу стверджувати, що шщативи та активна позицiя недержавних шституцш сприяють розвитку держави на позищях демократа, гyманiзмy та забезпечення прав людини. До змюту принципу транспарентносп належить цiла група засадничих основ: участь шститупв громадянського сyспiльства в розробленш та обговореннi проектiв нормативно-правових акпв; здiйснення взаeмоконтролю щодо розв'язання проблем, що мають важливе суспшьне значення; надання шститутами громадянського суспшьства соцiальних послуг населенню щодо виконання завдань та функцш держави; утворення спiльних консультативно-дорадчих та експертних оргашв, рад, комiсiй, робочих груп; спiвпраця щодо пiдготовки кадрiв; одержання органами сyдовоï влади iнформацiï, зiбраноï недержавними iнститyцiями [11, с. 335— 336]
Судова влада в сучасному сyспiльствi, будучи iнтегрованою y державний мехашзм, маe виконувати фyнкцiю посередника в суперечках мiж учасниками суспшьного життя i являe собою доволi ефективний засiб примирення та виршення соцiальних конфлiктiв. У цьому вбачаeться головна соцiальна цiннiсть правосуддя i основна причина того, що суб^кти сощального життя конституюють судову владу. Водночас судова влада (як i iншi гшки влади) та структури громадянського сyспiльства e генетично пов'язаними. У суспшьсга, де немаe громадянськоï iнiцiативи, не може iснyвати i незалежна судова влада, а значне поширення шгшстичних настроïв масовоï свщомосп щодо легальних форм задоволення своïх потреб i захисту iнтересiв рyйнye фундамент iснyвання сyдовоï влади [12, с. 248].
Висновки. Дослщження форм взаемоди судово! влади та iнститутiв громадянського сустльства, якi забезпечують участь громадян у суспшьно-полггичному життi, транспарентнiсть i вiдкритiсть влади е важливим мехашзмом становлення правово! держави й формування шституту демократично! громадянськостi. Громадянське сустльство - це процес, який потребуе суспшьно-громадянських зусиль щодо його тдтримання та вiдтворення у нових актуальних формах. I саме транспарентшсть i вiдкритiсть судово! влади е важливими мехашзмами цього демократичного процесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Проблемы общей теории государства и права: учебник для юридических вузов. Москва: Норма-ИНФРА, 1999. 832 с.2. Гриценко I. С., Прилуцький С. В. Судова влада i громадянське сустльство: концепт взаемоди. BicHUK кpuмiнaльного судочинства. 2015. № 1. С. 241-249. З.Наливайко Л. Р., Олшник
B. М. Теоретико-правова характеристика взаемоди оргашв судово!' влади та шститупв громадянського сустльства. Дшпро: Дшпроп. держ. унт внутр. справ, 2019. 192 с. 4.Баронш Д. Б. Суд у систем! сустльних вщносин. Науковий eicHUK Ужгородського на^онального утверситету. Сеpiя: Право. 2014. Вип. 28(3).
C. 144-146. 5.Прилуцький С. В. Громадянське сустльство в мехашзм1 судово! влади та правосуддя: теоретико-правовий аспект. Кримшальне право та кримшолопя. 2010. № 1. С. 236-243. 6. Афанасьева О. В. "Открытое государство" в понятийной системе обществознания. Вопросы государственного и муниципального управления. 2014. № 1. С. 171-187. 7.Ярошенко В. М. Транспарентшсть та вщкрипсть влади як мехашзми становлення шституту демократично! громадянськосп. Нaуковi прац Чорноморського державного унiвеpcuтету iменi Петра Могили. Сер.: Полiтологiя. 2012. Т. 182, Вип. 170. С. 85-91.8.Хотинська-Нор О. З. Транспарентшсть судово! системи та адвокатури як чинник формування громадянсько! свщомосп сустльства. Вкник кpuмiнaльного судочинства. 2016. № 2. С. 176-182.9.Абросимова Е. Б. Судебная власть в Российской Федерации: система и принципы. Москва: Институт права и публичной политики, 2002. 160 с.Ш.Овсяншкова О. О. Транспарентшсть судово! влади: поняття та змют. Вкник АкадемИ правових наук Украши. 2008. № 4 (55). С. 228 - 237.11.Галай А. О. Недержавш оргашзацп юридичного спрямування як учасники публ1чного управлшня: монография. Ки!в: КНТ, 2015. 408 с.12.Гриценко I. С., Прилуцький С. В. Судова влада i громадянське сустльство: концепт взаемоди. Вicнuк кpuмiнaльного судочинства. 2015. № 1. С. 241-249.
REFERENCES
1. Problemu obshchei teoryy hosudarstva y prava: uchebnyk dlia yurydycheskykh vuzov [Problems of the general theory of the state and law: a textbook for law schools]. Moskva: Norma-YNFRA, 1999. 832 p.2. Hrytsenko I. S., Prylutskyi S. V. Sudova vlada i hromadianske suspilstvo: kontsept vzaiemodii.[Judiciary and civil society: the concept of interaction ] Visnyk kryminalnoho sudochynstva. 2015. № 1. P. 241-249. 3.Nalyvaiko L. R., Oliinyk V. M. Teoretyko-pravova kharakterystyka vzaiemodii orhaniv sudovoi vlady ta instytutiv hromadianskoho suspilstva.[Theoretical and legal characteristics of the interaction of the judiciary and civil society institutions] Dnipro: Dniprop. derzh. unt vnutr. sprav, 2019. 192 p. 4.Baronin D. B. Sud u systemi suspilnykh vidnosyn.[Court in the system of public relations] Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo. 2014. Vyp. 28(3). P. 144-146. 5.Prylutskyi S. V. Hromadianske suspilstvo v mekhanizmi sudovoi vlady ta pravosuddia: teoretyko-pravovyi aspekt.[Civil society in the mechanism of judicial power and justice: theoretical and legal aspect] Kryminalne pravo ta kryminolohiia. 2010. № 1. P. 236-243. 6.Afanaseva O. V. "Otkrutoe hosudarstvo" v poniatyinoi systeme obshchestvoznanyia. ["Open State" in the conceptual system of social science. Issues of state and municipal administration. ] Voprosbi hosudarstvennoho y munytsypalnoho upravlenyia. 2014. № 1. P. 171-187. 7.Iaroshenko V. M. Transparentnist ta vidkrytist vlady yak mekhanizmy stanovlennia instytutu demokratychnoi hromadianskosti. [Transparency and openness of power as mechanisms of formation of the institution of democratic citizenship. ] Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly. Ser.: Politolohiia. 2012. T. 182, Vyp. 170. P. 85-91.8.Khotynska-Nor O. Z. Transparentnist sudovoi systemy ta advokatury yak chynnyk formuvannia hromadianskoi svidomosti suspilstva. [Transparency of the judicial system and advocacy as a factor in the formation of civic consciousness of society.] Visnyk kryminalnoho sudochynstva. 2016. № 2. P. 176-182.9.Abrosymova E. B. Sudebnaia vlast v Rossyiskoi Federatsyy: systema y pryntsypb. [Judicial power in the Russian Federation: system and principles. ] Moskva: Ynstytut prava y publychnoi polytyky, 2002. 160 p.10.Ovsiannikova O. O. Transparentnist sudovoi vlady: poniattia ta zmist. [Transparency of the judiciary: concept
and content.] Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy. 2008. № 4 (55). P. 228 - 237.11.Halai A. O. Nederzhavni orhanizatsii yurydychnoho spriamuvannia yak uchasnyky publichnoho upravlinnia: monohrafiia[Nongovernmental organizations of legal orientation as participants in public administration: a monograph]. Kyiv: KNT, 2015. 408 p.12.Hrytsenko I. S., Prylutskyi S. V. Sudova vlada i hromadianske suspilstvo: kontsept vzaiemodii. [Judiciary and civil society: the concept of interaction.]Visnyk kryminalnoho sudochynstva. 2015. № 1. P. 241-249.
Дата надходження: 12.03.2020р.
Taras Harasymiv
Institute law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University Department of Theory, History and Philosophy of Law
Sc.D., Prof
LEGAL MODEL OF PARTNERSHIP OF THE JUDICIARY AND CIVIL SOCIETY INSTITUTIONS
Of particular relevance is the search for a model of interaction between the judiciary and civil society institutions, which is able to ensure partnerships between the state and its citizens, stimulate civic activism and, ultimately, guarantee the credibility and trust of the judiciary. Thus, the article analyzes the features of interaction between the judiciary and civil society institutions and characterizes, based on the scientific achievements of foreign and domestic researchers, the legal model of partnership.
The study of the forms of interaction between the judiciary and civil society institutions, which ensure the participation of citizens in socio-political life, transparency and openness of government is an important mechanism for the rule of law and the formation of democratic citizenship.
Key words: civil society; judiciary; civil society institutions; constitutional state; model of interaction between the judiciary and civil society institutions.
