CC BY
39
УДК 340:12
Ольга Барабаш
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка",
кандидат юридичних наук, доцент кафедри адмшютративного та шформацшного права,
olja2488@rambler.ru
ПРАВОСВ1ДОМ1СТЬ ТА II ВПЛИВ НА ПОВЕД1НКУ ЛЮДИНИ
© Барабаш О., 2017
У статп подано теоретичний аналв поняття "правосвщомкть", охарактеризовано суть цього поняття з погляду рiзних фiлософських шкiл. Виокремлено визначальнi елементи правосвiдомостi у регулятивному впливi на поведiнку людини, визначено залежшсть напряму поведшки людини вщ ТТ правосвiдомостi. З'ясовано визначалънi чинники формування правомприоТ поведiнки. Доведено, що правосвiдомiстъ е не тальки яккною основою правового регулювання, а й важливим чинником його реалiзацiT, завдяки формуванню у свiдомостi особи, суспшьства мотивацiйного чинника правомiрноT поведiнки.
Ключовi слова: правосвiдомiстъ; поведшка людини; людина; свщомкть; склад правосвiдомостi.
Ольга Барабаш
ПРАВОСОЗНАНИЕ И ЕГО ВЛИЯНИЕ НА ПОВЕДЕНИЕ ЧЕЛОВЕКА
В статье дается теоретический анализ понятию "правосознание", охарактеризованы сущность данного понятия с точки зрения различных философских школ. Выделены определяющие элементы правосознания в регулятивному влиянии на поведение человека, определена зависимость направления поведения человека от его правосознания. Выяснено определяющие факторы формирования правомерного поведения. Доказано, что правосознание является не только качественной основой правового регулирования, но и важным фактором его реализации, благодаря формированию в сознании личности, общества мотивационного фактора правомерного поведения.
Ключевые слова: правосознание; поведение человека; человек; сознание; состав правосознания.
Olga Barabash
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Administrative and Informational Law
Ph.D.
LEGAL AWARENESS AND ITS IMPACT ON HUMAN BEHAVIOR
The article deals with theoretical analysis of the concept of "justice", described the essence of this concept in terms of different philosophical schools. Thesis there is determined a key element of justice in rehulyatyvnomu impact on human behavior. Dependence direction of human behavior on its conscience. It was shown determinants of formation of lawful behavior.
Proved that justice is not only the basis of quality regulation, but also an important factor in
its implementation due to the formation in the minds of individuals, society motivational factor
lawful behavior.
Key words: justice; human behavior; man; mind; composition justice.
Постановка проблеми. Поведшка людини е багатогранним явищем, яке дослщжуеться рiзноманiтними науками тд рiзними кутами зору. На визначення вектору поведшки людини впливае значна юльюсть факторiв, серед яких е i правосвiдомiсть. Дослщження правосвiдомостi як одного i3 факторiв, що визначае напрям поведiнки людини, допоможе з'ясувати сутнюш ознаки загального поняття поведiнки людини.
Аналiз дослщження проблеми. Поведшка та правосвщомють людини та !х спiввiдношення дослiджували таю науковщ: П. М. Рабiнович, В. А. Суслов, Г. П. Клiмова, М. Омельчук, П. П. Баранов, Г. Миронова, Т. З. Гарасимiв та ш.
Мета дослщження - визначити вплив правосвщомосп людини на вибiр напряму ii поведiнки.
Виклад основного матерiалу. Спершу вважаемо за необхщне розкрити змiст поняття "правосвщомють". Розкриття змiсту поняття "правосвщомють" припускае пояснення поняття "свщомють". 1з фшософського погляду свiдомiсть - це вщчуття кожною людиною свого iснування i сво!х дiй [1, с.412]. Це найвища притаманна людям якiсть, яка полягае в узагальненому i цшеспрямованому вiдображеннi дiйсностi, уявнiй побудовi дш i передбаченнi ix результатiв, регулюванш й самоконтролi поведiнки, яка мае зовшшш форми вiдображення творчого характеру та пов'язана з мовою. До основних взаемопов'язаних елемешгв свщомосп належать: усвщомлення явищ, абстрактне мислення, самосвщомють, емоци, воля, штущш [2, с. 120].
Щодо визначення змiсту поняття "правосвщомють" немае едносп серед науковщв. Наприклад, П. М. Рабiнович визначае правосвщомють як систему понять, поглядiв, уявлень i почуттiв з приводу чинного або бажаного юридичного права, а також дiяльностi, пов'язано! з правом [3, с. 79]. В. А. Суслов трактуе правову свщомють як '^зноплановий сплав щеологп та психологи, що мютить у собi сукупнють iдей та знань про право i правову дiяльнiсть, а також емоци, орiентацil, пристрастi та установки, яю виникають у зв'язку з правовою поведшкою людей, дiяльнiстю правоохоронних органiв та iн., включаючи до ii структури знання про право, ощнку чинного права та правовщносин, якi виникають у рiзних його галузях [4, с. 87]. Значний внесок у розвиток теори правосвщомосп зробив I. О. 1ль1н, у розумiннi якого передумова нормального, здорового права закладена в самш людиш, в ii правосвiдомостi. За I. О. 1ль1ним, iснують три правила правосвщомосп, за якими треба: 1) дотримуватись добровшьно чинних закошв i боротися лояльно за нов^ кращi; 2) звiльнити себе внутршньо за допомогою добровiльного самозобов'язання i шукати свободи тiльки через закон i пiд законом; 3) навчатися мистецтва виймати iз закону його правильну i справедливу сутнiсть за допомогою правово! совiстi, творчого прочитання закону. З кожного закону треба навчатися брати те, що в ньому е правильним i справедливим, щоб дух закону володiв буквою, а не навпаки. I. О. 1ль1н вважае, що правосвiдомiсть - це сукупнють переконань щодо права, держави, вше1 оргашзацп суспiльного життя, це головне джерело природного права, а також ушверсальний зв'язок мiж правом i мораллю, мiж природним i позитивним правом [5, с. 145].
У складi правосвiдомостi, на думку Г. П. Клiмовоl, е таю елементи: ращонально-щеолопчний, емоцiйно-психологiчний та настановчо-поведшковий [6, с. 38]. В. А. Суслов виокремлюе не елементи, а сфери правовое' свщомосп, що вщповщають рiзним галузям права, наприклад, кримшально-процесуальну правову свiдомiсть, адмiнiстративно-правову свщомють та ш.; цiннiсть вiдносин, яю включають у себе ставлення до права, правову поведшку людей, дiяльнiсть правоохоронних органiв, власну поведiнку [4, с. 87]. O. P. Ратшова та Г. Х. Сфремово1, виокремили
функщональш структури правосвiдомостi: гносеологiчну, емоцiйно-оцiнну, поведшкову, що здiйснюють вiдповiдно пiзнавальну, ощнну й регулятивну функцiю [7, с. 164]. Враховуючи наведене вище, можемо констатувати, що в тш чи шшш формi науковцi видiляють поведшковий аспект правосвiдомостi.
Саме свiдома поведшка виступае конструктивною, творчою, вона утворюсться в результатi цiлого ряду пристосувань до постшно змiнюваного поля сприйняття. Крiм того, соцiальна специфiка поведшки людини характеризуеться як перетворення внутршнього стану людини в дп щодо соцiально значимих об'ектiв. Становлення правово! держави й утвердження засад громадянського сустльства передбачае орiентацiю на використання правосвщомосп як засобу соцiального регулювання юридично значимо! поведiнки людини [8, с. 703].
На думку П. П. Баранова, у регулятивному впливовi правосвщомосп необхщно виокремити низку безпосередньо пов'язаних мiж собою елементiв, зокрема:
- правосвщомють не лише сприяе усвщомленню людиною мети юридично значимо! поведшки, а i е визначальним джерелом ще! свiдомостi. За сво!ми регулятивними можливостями з цим видом свщомосп спроможна конкурувати лише моральна свщомють;
- правосвiдомiсть допомагае людиш усвiдомити сукупнiсть усiх можливих засобiв досягнення мети юридично значимо! поведшки та здшснити вибiр конкретних засобiв iз тако! гiпотетично! кiлькостi;
- правосвщомють (поряд iз моральною свщомютю) допомагае людинi правильно оцiнювати сощальну ефективнiсть обрано! стратегi! досягнення мети юридично значимо! поведшки [9, с. 480-481].
Саме у правовш поведшщ суб'екпв проявляеться, на думку Г. П. Клiмово!, реальний змiст !хньо! правосвiдомостi. Тому в структурi правосвщомосп вона видiляе поведiнковi компоненти, до яких вщносить правовi настанови, яю у сво!й сукупностi становлять щннюну орiентацiю суб'ектiв та готовнiсть до дiяльностi в галузi правового регулювання. Правова настанова i правова поведшка юнують в органiчнiй едностi, !хш стiйкi стереотипи е обов'язковим елементом правово! свщомосп людини i сустльства [6, с. 39].
Правосвщомють фшсуе сощально прийнятнi моделi поведiнки, що реалiзуються у суспiльних вiдносинах i вiдображають iснуючi правовi iде!, щнносп i норми. З iншого боку, правовi iде!, якi об'ективувалися в системi правових норм i "одухотворяють правову органiзацiю юридичних вiдносин, трансформуються в переконання (тобто правосвщомють) тих, хто формуе на !хнш основi новi норми права, хто застосовуе чинне право, хто керуеться ним у повсякденнш дiяльностi, дотримуеться i використовуе його" [10, с. 185].
Поведшкову частину правосвщомосп становлять мотиви правово! поведшки, правовi установки. Це и елементи, яю безпосередньо зумовлюють i визначають поведiнку суб'ектiв права, !! напрямок, природу. Поведiнковi елементи утворюють вольову сторону правосвщомосп, синтезують ращональш та емоцшш компоненти, е одшею iз складових частин правово! поведшки [11, с. 214, 215].
Поведшкова частина правосвщомосп, яку ще часто називають юридично значущою настановою, що в принцип не змшюе суп проблеми, оскшьки вона е шдикатором формування правосвiдомостi, дае змогу проаналiзувати ставлення суспiльства чи окремих шдивдав до об'ективного юридичного права. Про сформоваш у свiдомостi особи правовi переконання чи отриманi юридичш знання можна робити висновки тшьки пiсля вчинення нею певних дш, що породжують юридичнi наслiдки, чи реалiзацi! набутих правових знань на практищ, у сво!й повсякденнiй та професшнш дiяльностi. Тому важливiсть поведшкового елемента правосвiдомостi полягае також у тому, що завдяки йому правосвщомють може виступати засобом правового регулювання, брати участь в реформуванш законодавства [12, с. 280].
Тому ми погоджуемося з думкою А. О. Штанько, що поведiнковi елементи правосвщомосп безпосередньо е об'ектом i засобом правового регулювання, адже можливо впливати на поведшку людей через !х правосвщомють, формуючи вщповщш мотиви i правовi настанови. Саме вщ правосвщомосп, а точшше вiд !! сформованосп та реформованостi залежить те, як дiятиме суб'ект -
npaBOMipHO чи протиправно; як bíh здшснюватиме свое право вiдповiдно до його призначення чи всупереч йому; що матиме на метк за допомогою реалiзацil права нанести шкоду шшим учасникам суспiльних вiдносин або здшснити соцiально корисний (в крайньому разi - без нанесення шкоди) вчинок [13, с. 148].
Формування мотивiв до правово! поведiнки не належить тшьки до спонтанних рефлексивних вщображень у свiдомостi впливу чинникiв та умов правового середовища, з якими контактуе особа. Вони також залежать вщ отриманих нею правових знань, практики реалiзацi! цих знань, тобто, якоюсь мiрою, е результатом набутого правового досвщу особи. Оскiльки, стикаючись з конфлiктною юридичною ситуацiею, особа з достатшм рiвнем правосвiдомостi здатна осмислити i виршити таку ситуащю, опираючись на норми права. Здатнють до осмислення конфлiктних ситуацiй правового характеру та процесу !х виршення формуеться здебiльшого когнiтивним блоком правосвщомосп [12, с. 281].
0. Ф. Скакун цшком слушно до одного з мотивiв правомiрно! поведiнки вщносить: переконанiсть у справедливостi i корисносп приписiв правових норм [14, с. 457], що е фактичною ознакою правово! свiдомостi, яка виражаеться у ставленш до чинного права, а також в усвщомленш його цшносп (у цьому випадку при вщповщност засад природного i позитивного права) [12, с. 281]. Цшком слушно Т. З. Гарасимiв до сфери девiантно! поведшки зараховуе правовий шгшзм, зневагу до закону та пропонуе !х мiнiмiзувати для врегулювання соцiальних дилем [15, с. 308-309]. Тобто, проглядаючи й аналiзуючи зворотний зв'язок деформаци правосвiдомостi та девiантностi, не помилимося, якщо правову свiдомiсть будемо вщносити до сфери правомiрностi.
Погоджуемося з думкою, що правосвщомють е не тшьки яюсною основою правового регулювання, а й важливим чинником його реатзаци, завдяки формуванню у свщомосп особи, суспiльства мотивацiйного чинника правомiрно! поведiнки, слугуючи при цьому детермшантом "юридичного оздоровлення суспшьства" - тдвищення рiвня законностi та дотримання правопорядку [12, с. 282].
Висновки. Враховуючи наведене вище, можемо констатувати тюний зв'язок мiж змютом понять "правосвщомють" та "поведiнка людини". Правосвiдомiсть е тим чинником, що спрямовуе вектор поведшки людини на дотримання чи недотримання правових норм. Вщ рiвня правосвщомосп напряму залежать зовшшш прояви юридично-значущо! поведiнки людини.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дидье Ж. Философский словарь [Текст] / Ж. Дидье. - Москва: Междунар. отношения, 2000. - 565 с. 2. Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием [Текст] / С. Кара-Мурза. - Москва: Экспо-Пресс, 2003. - 316 с. 3. Рабтович П. М. Основи загальног теорИ права та держави: навч. поаб. / П. М. Рабтович. - Вид. 8-ме, стереотипне. - Х.: Консул, 2005. - 160 с. 4. Суслов В. А. Структура правосознания [Текст] / В. А. Суслов // Правоведение. - 1997. - № 2. - С. 86-98. 5. Ильин И. А. О сущности правосознания [Текст] /И. А. Ильин. - Москва: Рагортъ, 1993. - 225 с. 6. Кл1мова Г. П. Правосв1дом1сть: до питання теорИ / Г. П. Кл1мова // Актуальна питання тновацтного розвитку. -2012. - № 2. - С. 35-41. 7. Ратинов А. Р. Правовая психология и преступное поведение. Теория и методология исследования / А. Р. Ратинов, Г. X. Ефремова. - Красноярск: Изд-во Красноярск, унта, 1988. - 256 с. 8. Омельчук О. М. Вплив правосв1домост1 на повед1нку людини / О. М. Омельчук // Форум права. - 2012. - № 4. - С. 702-705. 9. Баранов П. П. Правосознание и правовое воспитание / П. П. Баранов // Общая теория права : курс лекций / под общ. ред. В. К. Бабаева. - Нижний Новгород: НВШМ, 1993. - 597 с. 10. Миронова Г. Метаф1зичний реал1зм - актуальна парадигма сучасного праворозумтня / Г. Миронова // Антрополог1я права: фтософський та юридичний вим1ри (стан, проблеми, перспективи) : статт1 учасниюв Другого всеукрагнського "круглого столу" (м. Льв1в, 1-2 грудня 2006р.). - Льв1в: Край, 2007. - С. 181-196. 11. Лисенков С. Л. Теор1я держави i права: тдручник / С. Л. Лисенков, А. М. КолодШ, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський; за ред. С. Л. Лисенкова. - К: Юртком 1нтер, 2005. - 448 с. 12. Муж В. В. Правова свiдомiсть як мотив правомiрног поведшки /В. В. Муж//ВiсникНащональногоутверситету "Львiвська полтехтка". -
2015. - № 824. - С. 278-282. 13. Штанько А. О. Правосвгдомгсть та ii роль у формуванн правовой поведтки / А. О. Штанько // Держава i право. Юридичт i полтичт науки. - 2009. - Вип. 43. -С. 144-152. 14. Скакун О. Ф. Теорiя права i держави: тдручник / О. Ф. Скакун. - 4-те вид., допов. i перероб. - К.: Алерта, 2013. - 524 с. 15. Гарасимiв Т. З. Фтософема девiантноi поведтки: монографiя / Т. З. Гарасимiв. - Львiв: Львiвський державний утверситет внутрштх справ, 2014. -356 с.
REFERENCES:
1. Did'e Zh. Filosofskij slovar' [Philosophical dictionary]. - Moskva, 2000, 565 p. 2. Kara-Murza S. Manipuljacija soznaniem [Manipulation of consciousness]. - Moskva, 2003, 316 p. 3. Rabinovych P. M. Osnovy zahal'noyi teoriyi prava ta derzhavy [Fundamentals of the general theory of law and state]. -Kharkiv, 2005, 160 p. 4. Suslov V. A. Struktura pravosoznanija [The structure of justice], Pravovedenie, 1997, Vol. 2, p.p.86-98. 5. l'in I. A. O sushhnosti pravosoznanija [On the essence of justice]. -Moskva,1993, 225 p. 6. Klimova H. P. Pravosvidomist': do pytannya teoriyi [Legal awareness: the question of theory], Aktual'ni pytannya innovatsiynoho rozvytku, 2012, Vol. 2, p.p.35-41. 7. Ratinov A. R. Pravovaja psihologija i prestupnoe povedenie. Teorija i metodologija issledovanija [Legal psychology and criminal behavior. Theory and methodology of the study]. - Krasnojarsk, 1988, 256 p. 8. Omel'chuk O. M. Vplyv pravosvidomosti na povedinku lyudyny [The impact of justice on human behavior], Forum prava, 2012, Vol. 4, pp.702-705. 9. Baranov P. P. Pravosoznanie i pravovoe vospitanie [Legal awareness and legal education]. - Nizhnij Novgorod, 1993, 597 p. 10. Myronova H. Metafizychnyy realizm -aktual'na paradyhma suchasnoho pravorozuminnya [Metaphysical realism - the current paradigm of modern thinking], Antropolohiya prava: filosofs'kyy ta yurydychnyy vymiry, L'viv, 2007, p.p. 181-196. 11. Lysenkov S. L. Teoriya derzhavy i prava: pidruchnyk [Theory of law: a textbook]. - Kyyiv, 2005, 448 p. 12. Muzh V.V. Pravova svidomist' yak motyv pravomirnoyi povedinky [Legal consciousness as a motive lawful conduct], Visnyk Natsional'noho universytetu "L'vivs'ka politekhnika", 2015, Vol. 824, p.p.278-282. 13. Shtan'ko A. O. Pravosvidomist' ta yiyi rol' u formuvanni pravovoyi povedinky [Legal awareness and its role in shaping legal behavior], Derzhava i pravo. Yurydychni i politychni nauky, 2009, Vol. 43, p.p. 144-152. 14. Skakun O. F. Teoriya prava i derzhavy: pidruchnyk [Theory of Law and State: a textbook]. - Kyiv, 2013, 524 p. 15. Harasymiv T. Z. Filosofema deviantnoyi povedinky: monohrafiya [Filosofema deviant behavior: monograph]. - L'viv, 2014, 356 p.
Дата надходження: 29.12.2016р.
