CC BY
43
УДК 340.1
DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.38.139952
Максимов Сергш 1ванович, доктор юридичних наук, професор,
професор кафедри фшософп Нацюнального юридичного ушверситету ÍMeHÍ Ярослава Мудрого, м. Харюв, Укра'на е-mail: s_maximov@ukr.net ORCID ID: http://orcid.org/ 0000-0002-3165-8142
ПРАВО ЯК НОРМАТИВНА СИСТЕМА: «ГУМАШСТИЧНИЙ» ПОЗИТИВ1ЗМ СВГЕН1Я БУЛИГ1НА
Стаття, присвячена досл1дженню основних момент1в життя та творчост1 Свгетя Булигта - всесвтньо в1домого аргентинського фшософа права, заслужено-го професора Ушверситету Буенос-Айреса, президента М1жнародног асощацп фшософп права i сощальног фшософп (1999-2003) у контекстi його головног пози-тив1стськог iдеi про право як нормативну систему, зроблено висновок про гумамс-тичний вимiр його розумтня права у практичних аспектах.
Ключовi слова: СвгенШ Булигт, нормативш системи, деонтична логта, право, правовий позитивiзм, право i мораль, «гуматстичний» позитивiзм.
Постановка проблеми. Зазвичай позитивiзм вважають «жорсткою» по-зищею в прав^ яка не прагне апелювати до справедливости чи шших правових цшностей, а намагаеться затвердити ч^кий «порядок» на основi «сухого» лопчного аналiзу правових понять. Водночас життя та особиста позищя де-яких представниюв позитивiзму можуть спростовувати цю розхожу думку, про що свiдчать вчення та яскрава особиспсть харкiв'янина за народженням, а ниш видатного аргентинського правознавця, фшософа права, заслуженого професора Ушверситету Буенос-Айреса, почесного президента Мiжнародноi асощацп фшософп права i сощально'' фшософп (IVR) Gвгенiя Булигiна (Eugenio Bulygin), 85^чний ювiлей якого ми нещодавно вщзначили [1].
Gвгенiй Вiкторович Булигiн зробив значний внесок у розвиток сучасно'' анал^ично'' фшософп права, i насамперед таких ii напрямiв, як нормативна лопка i логiчний аналiз проблем права. Його ч^ка i лопчно струнка концеп-цiя права як нормативно'' системи, на основi яко'' вiн послiдовно вiдстоюе головнi принципи юридичного позитивiзму, творчо розвивае i доповнюе фь лософсько-правовi побудови Г. Кельзена, Г. Л. А. Харта й А. Росса. Це зумов-люе значний штерес до його щей в усьому свт.
Аналiз останн1х до^джень та публшацш. Творчосп С. Булигша за останнi часи було присвячено доволi багато публшацш, зроблених як пред© Максимов С. I., 2018 53
ставниками захщно'' фшософп права (Р. Гуаспш, Iталiя [2] , П. Наварро [3], М. Апенза, 1спашя [4] та íh., так i представниками пострадянсько'' фшософп та теорп права (М. Антонов, С. Лисанюк [5], С. Максимов [6] та íh.). Спира-ючись на попереднí роботи, ми прагнемо показати основш моменти життя та творчост видатного фíлософа права (харюв'янина за народженням), зверта-ючи особливу увагу на змют його головно'' ще'' про право як нормативну систему та вирiзняючи певний гумашстичний ухил у його творчостí.
Формулювання цтей. Метою статп е демонстращя основних моментíв життя та творчосп С. Булигíна у контекстí його головно'' ще'' про право як нормативну систему та звернення уваги на гумашстичний вимiр позитивют-сько'' концепцп права самого аргентинського фшософа права.
Виклад основного Mamepiany. С. Булигш народився 25 липня 1931 р. у м. Харков^ де й провiв сво'' дитячí роки. Його батько був шженером, а мати - викладачем шмецько'' та французько'' мов (вона походила iз дворян-ського роду Кандиб) [6, с. 440]. Шсля Друго'' св^ово'' вíйни опинився з батьками в Австрп. Навчався у середнш школí спочатку в Австрп, а з 1949 р. -в Аргентиш. Шсля ïï закíнчення у 1953 р. вступив до юридичного факультету Ушверситету Буенос-Айреса, який закшчив у 1958 р. Ще будучи студентом унíверситету, серйозно защкавився фíлософíею, особливо фíлософíею права. З 1956 р. працюе на кафедрi фшософп права, у 1959 р. призначаеться лектором, у 1960 р. - ад'юнкт-професором, читае курси «Вступ до права» та «Фь лософíя права».
У 1963 р. захищае дисертацíю на тему «Validez y eficacia del derecho» («Дшсшсть i дiевiсть права») й отримуе звання доктора права. Того ж року одержуе стипендш Олександра фон Гумбольдта i проходить стажування у Имеччиш в ушверситетах Кельна (1963), тд керíвництвом професора У. Клуга, i Бонна (1964), тд керiвництвом професора Г. Вельцеля.
У 1968 р. стае стипендiатом Британсько'' Ради i протягом року проводить дослвдження в Оксфордi (1968-1969) пíд керiвництвом професора Г. Л. А. Хар-та. Пíсля повернення в Аргентину отримуе посаду ординарного професора i викладае фшософп права в Нащональному ушверситет Ла-Плати (19701980) й Ушверситет Буенос-Айреса (з 1971 р.).
1нтенсивш науковí дослíдження втíлюються у raroi «Нормативнí системи» (1971), написанш спíльно з К. Альчурроном (1931-1996) [7]. Ця праця здо-бувае високу ощнку у фíлософсько-правовому ствтоварисга i приносить ïï авторам св^ове визнання. З 1972 р. С. Булигш читае лекцп в рiзних ушвер-ситетах Свропи та Америки як запрошений професор. У 1997 р. вш удосто-юеться звання заслуженого професора (profesor emérito) Ушверситету Буе-нос-Айреса. У 1984-1986 рр., пíсля падíння военно'' хунти, був деканом юридичного факультету цього навчального закладу, виступав шщатором
демократичних перетворень у ньому. З 1986 по 2001 р. - суддя Нащонально-го апеляцшного суду Аргентини (палати з цившьних та комерцшних справ). Науковi досягнення С. Булигша вщзначеш премiями Фонду Гуггенхайма (1975) та Фонду Александра фон Гумбольдта (1996).
Слщ вщзначити активну багаторiчну дiяльнiсть С. Булигiна в Мiжнароднiй асощацп фшософп права i сощально' фшософп (IVR) - професшнш оргаш-зацп фiлософiв i теоретиюв права, заснованiй у 1909 р. у Берлшь Понад 30 роюв С. Булигiн обирався членом Виконавчого ком^ету IVR (з 1987 по 2007 р.), причому у 1991-1999 рр. - вще-президентом, а у 1999-2003 рр. -президентом. З 2007 р. вш - почесний президент IVR. Володiе юпанською, англшською, росiйською, нiмецькою, iталiйською мовами (читае укра'нською), основнi працi написанi юпанською та англiйською мовами. Останнiми роками декшька його статей написанi росшською мовою [8-11].
Окрiм життевого досвщу свiтогляд С. Булигiна формувався пвд впливом таких фiлософiв, як I. Кант, Л. Вотенштейн, Р. Карнап, В. Куайн, А. Тарський i Г. Х. фон Вр^, a серед фiлософiв права на нього значною мiрою вплинули Г. Кельзен, Г. Л. А. Харт, А. Росс i його друг та однодумець К. Е. Альчуррон.
Саме у ствавторсга з К. Альчурроном були написаш основш книги: «Нормативы системи» («Normative Systems»), видана англшською мовою (Ввдень, Нью-Йорк, 1971) [7] i перекладена юпанською (Буенос-Айрес, 1975), шмецькою (Фрейбург, Мюнхен, 1994), ггалшською (Турин, 2005), росiйською (Санкт-Петербург, 2011, 2013) [12; 13]; «Про юнування юридичних норм» («Sobra la existencia de las normas jurídicas») (Валеная, 1980, Мехко, 1995) та «Лопчний аналiз i право» (Análisis Lógico y Derecho) (Мадрид, 1991), а також 23 статп. Такий плвдний творчий симбюз дае пiдстави авторам iронiчно пред-ставляти сво'' пращ як написаш одним персонажем «Карлосом Свгешем Бу-лирроном (Carlos Eugenio Bulyrrón)» [4, с. 245].
За оцiнкою М. Апензи, книга «Нормативнi системи» справедливо визнана одшею з найважливiших праць у правовш фiлософii друго' половини ХХ ст. Проведений у нш аналiз фундаментальних понять правово' теорп, таких як «правова система», «прогалина», «протирiччя у законi i протирiччя мiж законами» i т. ш., е значним внеском у цю дисциплiну. М. Ат^енза зазначае: «.. .як часто трапляеться з штелектуальною продукцiею, цi дослiдження е, радше, не точкою прибуття, а «лише» вихщним пунктом, але таким, який жоден iз тео-ретикiв права не зможе про^норувати. Вона е внеском у науку права, тому мае увшти у будь-яку аналопю за темами, яю, поза будь-яким сумшвом, е цен-тральними у фундаментальному дослщженш юридичних питань» [4, с. 246].
Правовi погляди С. Булигша являють собою варiант ексклюзивного («жор-сткого») позитивiзму. До правового позитивiзму вiн вiдносить такi теоретич-нi конструкц^', якi грунтуються на двох основоположних тезах: тезi про
джерела права i розподшьнш тезь Теза про джерела права виходить iз того, що вс формальш джерела права, яю становлять дiйсне, або позитивне право, являють собою соцiальнi факти, що можуть бути встановлеш без звернення до моральних ощнок. Це означав, що все право - це людське творшня, артефакт. Розподшьна теза заперечуе необхiдний (понятiйний) зв'язок мiж правом i мораллю. Моральне виправдання правових норм не е необхщною ознакою права, а тому правовi норми можуть не вщповщати вимогам моралi [9, с. 236237.]. Вiн сто1ть на позици етичного скептицизму (близького до емотивiзму), вiдповiдно до якого моральнi судження не можуть бути нi об'ективними, ш iстинними, тому що е щншсними судженнями [9, с. 245].
При цьому С. Булигш допускав конфлшт мiж правовими та моральними цими зобов'язаннями, зазначаючи, що якщо людина вважае, що 11 моральним обов'язком е залишити осторонь сво! правовi зобов'язання, то вона й мае вчиняти вщповщно. Отже, правовий позитивiзм С. Булигiна не заперечуе зна-чущостi морального, а лише виносить його «за дужки» права як системи норм.
Яскравий практичний приклад гуманютично! позицп С. Булигша наводить М. Атiенза. Цей приклад стосуеться офщера, який наказуе солдатам катувати арештованого. Послiдовник Булигiна, за Апензою, повинен мiркувати таким чином: «Наказ офщера юридично дiйсний (чинний), але морально неприй-нятний. Оскшьки вiдсутнiй моральний обов'язок пiдкорятися правовим нормам, я не збираюсь виконувати цей наказ за моральними тдставами, але ри-зикую бути покараним за нетдкорення» [4, с. 250]. Позищя прибiчника Булигша у цiй ситуацп з морально! точки зору е бшьш варта переваги, шж позицiя прихильника природного права, для якого такий наказ просто не буде законом.
Така позищя зумовлюе й авторський тдхщ до обгрунтування прав люди-ни. За С. Булигшим, «моральнi права людини не е даностями, а лише дома-ганнями та вимогами. Уперше права людини стають збагненими лише шляхом 1х позитиваци через законотворчють (включаючи прийняття конституцп) або через мiжнародне право. Тiльки пiсля тако! позитиваци мова може йти про правов^ а не суто моральш права людини» [14, с. 152]. Водночас саме вщ-сутнiсть попередньо! захищеностi прав людини природним правом та абсолютною мораллю вимагае, на думку науковця, поличного визнання, «що таю права насправдi е крихкими й тому являють собою таке досягнення людства, яке слщ захищати» [14, с. 152].
Одним iз основних положень правово! концепцп С. Булигiна е розмежуван-ня правових норм i нормативних речень. Правовi норми - прескриптивнi, вони приписують належну поведiнку шляхом логичного пов'язування набору пев-них життевих обставин iз правовими наслiдками. Це пов'язування вщбува-еться завдяки набору лопчних формул, якi надають нормi того чи iншого
ступеня iMneparaBHOcri. На вiдмiну вщ норм, npaBOBi речення caMi собою не нав'язують учасникам cпiлкувaння форми належно'1' поведiнки: вони не пре-cкриптивнi, а деcкриптивнi й лише констатують, що Ti чи iншi норми, iмпе-ративи icнують i дiють у cуcпiльному життi [10, с. 148].
Вщповщно вiдрiзняeтьcя вщ норм i логiчнa структура правових речень, у якiй вiдcутня iмперaтивнa зв'язка (повиннicть). Вiдмiннa i форма ix об'ективно'1 знaчущоcтi: норми можуть бути д^чими i недiючими, ефектив-ними i неефективними, але лише нормативы речення можуть бути ютинними або хибними. Оcкiльки правова наука здатна формулювати icтиннi норматив-ш речення про змicт права, можлива i позитивicтcькa правова наука, вшьна вiд цiнноcтей. Тiльки така наука вщповщае завданню неупередженого тзнан-ня правово'1' дiйcноcтi.
Виходячи i3 розмежування правових норм i правових речень, С. Булигш дае свою вщповщь на проблему icнувaння прогалин та суперечностей у пра-вi й закош. Якщо за загальним правилом юридичний позитивiзм грунтуеться на тезi про вiдcутнicть прогалин i суперечностей у прав^ яке мислиться як закрита лопчна система, то С. Булипн вважае, що прaвовi речення не завжди е адекватними реальнш правовш (логiчнiй) cтруктурi. Мислитель розглядае у цьому зв'язку категорп об'ективност й icтинноcтi права. 1стинним, i у цьо-му cенci об'ективним, право може вважатися у тому випадку, якщо воно дае закриту i лопчно поcлiдовну вiдповiдь на юридично значуще питання про деонтичний статус цього виду поведшки. Якщо прaвовi речення не мicтять вщповвд на запитання («Чи е дозволеним (забороненим, обов'язковим) той чи шший вид правово'1' поведшки?»), то тут ми маемо справу iз прогалиною у правц якщо даються двi протилежнi вiдповiдi на те саме запитання (напри-клад, дiяння приписане, але його невиконання дозволено), ми стикаемося iз суперечшстю у правь Але це не означае, що для заповнення прогалин та усунення суперечностей у прaвi треба звертатися до моральних принцитв чи шших cоцiaльних регуляторiв (як це робить, наприклад, Р. Дворкш).
На думку С. Булигша, якщо в конкретнш cиcтемi права вiдcутнi вiдповiд-ш прaвовi речення або вони не стають непоcлiдовними, то це не перешкоджае нам установити нормативний статус конкретного виду поведшки шляхом формулювання нового ютинного правового речення на пiдcтaвi судового розсуду.
Визнання (recognition) правових норм вщбуваеться через правову аргу-ментaцiю, яка дае можливicть надати вербально'1' форми тим логiко-прaвовим посилам, яю вже iмплiцитно icнують у цш cиcтемi права. Але, на вщмшу вiд iнших сучасних aвторiв, С. Булигiн не вважае можливим створення жорстких правил правово'1' аргументаци (як це робить, наприклад, Р. Алека) чи створення особливого виду лопки - юридично'1' (I. Вроблевський). Мислитель роз-
рГзняе два види правово! аргументаци: обгрунтування i переконання. Перший грунтуеться виключно на лопчних засобах, другий - на психолопчнш пере-конаностi аргументiв. Типовим прикладом обгрунтування може бути матема-тична теорема; прикладом переконання - рекламний заклик. У юридичнш практищ щ два види аргументацп, як правило, нерозривно пов'язаш - мов-лення адвоката чи рГшення суддi мютять i логiчнi, i психологiчнi аргумента. Але психолопчна аргументацiя, за переконанням С. Булигша, не е правовою аргументащею - до не! належать тшьки заходи формально! логiки. Вш вважае науково необгрунтованим включення у визначення права будь-яких психоло-пчних, аксiологiчних та iнших позалогiчних елеменпв [15, с. 11].
С. Булигш опублiкував понад 11 книг i 150 статей рiзними мовами, а також переклади 6 книг i понад десяти статей з англшсько! та шмецько! мов на ю-панську. Серед його книг, окрГм уже згаданих, написаних у ствавторсга з К. Альчурроном, таю: «Naturaleza jurídica de la letra de cambio» («Правовий статус векселя», Буенос-Айрес, 1961); «Norme, validitá, sistemi normativi» («Норми, термiн дГ!, нормативы системи», Турин, 1995); «La pretension de corrección del derecho. La polémica sobre la relación entre derecho y moral» («Ви-мога правильности права. Спори з приводу взаемозв'язку мiж правом i морал-лю», у спiвавторствi з P. Алексi, Богота, 2001); «Validez y eficacia del derecho» («Дшсшсть i дiевiсть права», у спiвавторствi з Г. Кельзеном та Р. Вальтером, Буенос-Айрес, 2004); «Las lagunas del derecho» («Прогалини у правЬ», у ствавторсга з Ф. АтрГа та iншими, Мадрид, 2005); «Normas у sistemas normativos» («Норми i нормативш системи», у ствавторсга з Д. Мендонца, Мадрид, 2005); «Una discusión sobre la teoria jurídica» («Дискуая щодо правово! теорГ!», у ствавторсга з Дж. Разом i Р. Алека, Мадрид, 2007).
Про постшний штерес ФГлосоФГв i теоретиюв права до творчостГ С. Бу-лигiна свГдчить, зокрема, той факт, що у 2015 р. в одному з провщних свГто-вих видавництв (Видавництвi Оксфордського утверситету, Велика Бриташя) був опублiкований том вибраних творГв С. Булигiна «Есе з правово! фшосо-фй» [16].
Перше знайомство пострадянського фiлософсько-правового ствтовариства з С. БулигГним вГд6улося у 2003 р., коли як президент IVR вш вiдвiдав Гз вь зитом Укра!ну, де провГв творчГ зустрГчГ з науковцями Киева, Одеси i Харкова. ПершГ переклади статей С. Булигша росГйською з'явилися у часописГ Все-укра!нсько! асощацл фшософп права i сошально! фГлософГ! «Проблеми фшософп права» («До проблеми об'ективносп права» (т. III, 2005) [15] i «До проблеми обгрунтування прав людини» (т. IV-V, 2006-2007)) [14].
У цьому ж часописГ було опублГковано переклад дискусГ! мГж С. БулигГним i Р. АлексГ з проблеми природи права, яка вщбулася на мГжнароднГй конфе-ренцп «НейтральнГсть та теорГя права» в юпанському мГстГ Жирона у 2010 р.
[17; 18]. У ходi ще!' полемки, розрiзняючи позицп спостерiгача й учасника, С. Булигш стверджував, що учасниками «правово! гри» е т^ хто зацiкавлений не просто в опис права, а у виршенш правових проблем, наприклад, суддi, адвокати та приватш особи. Якщо позищя спостерiгача грунтуеться на описi права, то позищя учасника пов'язана iз застосуванням права для вирiшення практичних проблем. У цьому сена суддi е найважлившими дiйовими особами. Але в дiяльностi суддi потрiбно роздiляти два рiзних етапи. Виршуючи правову проблему, суддя, в першу чергу, повинен зайняти позищю спостерь гача для визначення того, що наказуе чинне право. Тут е тшьки двi можливо-стi: або iснуючi правовi норми передбачають однозначне й чпке рiшення у справ^ або - нi. У першому випадку суддя зобов'язаний застосувати буквально витлумачену норму. У щй ситуацп прийнятною для суддi буде тшьки точка зору спостеркача.
Але може статися так, що чинне право не мютить однозначного ршення правово!' проблеми, тобто !'!' ршення е невизначеним. Такий стан справ може виникати з рiзних причин. По-перше, до них належать певш логiчнi недолiки правово!' системи, таю як нормативш прогалини (коли право не мютить рь шення для розглянутого випадку) або нормативш протирiччя (коли е кшька несумiсних ршень). По-друге, до них можна вщнести так званi випадки тв-тш або прогалини визнання. У вах цих обставинах суддя повинен визначити, яке ршення пiдлягае застосуванню. Це означае, що у разi нормативно'!' прогалини вш повинен «створити» нову норму, у разi суперечносп (повнiстю або частково) - «скасувати» принаймнi одну з тих, що суперечать одна другш норм, а в разi пiвтiнi - змшити змiст вiдповiдних виразiв. У вах цих обставинах суддя змшюе iснуюче право.
Однак можлива ситуащя, за яко!' закон мiстить однозначне ршення справи, але суддя розглядае останне як украй несправедливе, або тому, що законода-вець не взяв до уваги будь-яку значущу яюсть (аксiологiчну прогалину), або з огляду на те, що суддя не схвалюе використовуваш законодавцем цiннiснi критерп. У подiбних випадках можлива вщмова суддi вiд застосування юну-ючо!' норми i звернення до шшо!' норми (зрештою, створено!' ним самим), яка не належала чиннш правовш системi на момент прийняття такого ршення.
Це означае, що суддi беруть участь - навiть якщо це вщбуваеться лише у виняткових випадках - у створенш права. Такий суддiвський розсуд нi в якому разi не означае довшьносп. Суддя застосовуе власнi цiннiснi критерп для створення, змши або скасування правових норм. При цьому С. Булигш тдкреслюе, що вс щ проблеми е типовими для застосування, а не для щентифшацп права. Це означае, що коли суддя не застосовуе чинно!' норми з огляду на те, що, на його думку, !'!' використання призведе до велико! несправедливости, а замють цього застосовуе шшу норму, створену в результа-
т ним самим, це не можна охарактеризувати як модифшащю поняття права. У таких випадках змшюються норми або правила правово! системи, а не поняття права [17].
Р. Алека на противагу Е. Булигшу вважае такий опис недостатшм. У першу чергу, вш звертае увагу на домагання на правильшсть, яке з необхщшстю висувае суддя. Дал^ з його точки зору, це домагання належать не тшьки до позитивного права, але i до справедливости, тобто до мораль Аргумент Були-гша може бути штерпретований як твердження, зпдно з яким уникнення «велико! несправедливость» - тшьки особиста або суб'ективна справа судд^ а не щось об'ективно необхiдне завдяки домаганню права на правильшсть. Р. Алека зазначае, що позитивiст може погодитися з тим, що домагання права на правильшсть включае в себе домагання на моральну правильшсть, i тим не менш, буде заперечувати твердження про необхщний зв'язок мiж юридич-ною дшсшстю, або юридичною правильнiстю та мораллю.
Р. Алека наполягае на необхщному характерi зв'язку мiж юридичною правильшстю та мораллю. Коли позитивне право допускае двi рiзнi штер-претаци: справедливу (11) i несправедливу (12), домагання права на правильшсть вимагае 11. З цього питання позитивюти i непозитивiсти не мають великих розбiжностей, якi починаються там, де потрiбна вiдповiдь на питання, що вщбуваеться, коли вибрано 12, тобто несправедлива штерпретащя. Якщо обрана несправедлива штерпретащя, то, зпдно з позитивiзмом, таке ршення е юридично бездоганним ршенням з моральними дефектами. Зпдно ж з не-позiтiвiзмом, таке рiшення е дефектним не тiльки з морально!, але й юридично! точки зору. Воно е юридично дефектним не тшьки через те, що домагання на моральну правильшсть порушуеться у разi винесення морально дефектного судового ршення, але так само через те, що правове домагання на правильшсть також порушуеться. Це призводить до необхщносп цшшсного, або щеального, зв'язку мiж правом i мораллю. При цьому домагання на правильшсть мае на уваз^ що право обов'язково включае в себе щеальний вимiр, так само як i реальний, або владний (офщшний) вимiр. Ц дефекти в будь-якому вимiрi е правовими дефектами, однак, можуть бути адекватно зрозумш тшьки за допомогою непозитивютського поняття права. Зазначений теоретичний аспект проблеми доповнюеться практичним аспектом. Якби дефектнють була лише моральною, то було б важко пояснити, чому суд вищо! шстанцп повинен мати повноваження скасувати несправедливе ршення суду нижчо! iнстанцii у випадках, коли справедливе ршення так само сумiсне з позитивним правом, як i рiшення несправедливе [18].
Таким чином, якщо С. Булигш описуе прийняття юридичних рiшень у важ-ких випадках як правотворчий акт, який перетворюе моральш мiркування
на право, то Р. Алека наполягае не на випадковому i суб'ективному, а на необ-хщному i об'ективному характерi зв'язку мiж юридичною i моральною пра-вильшстю. Вважаемо, що використання таких методолопчно важливих кон-цептiв, як позищя спостерiгача й учасника, диференцiацiя видiв прогалин в правi, домагання права на правильшсть, крайня несправедливiсть, моральна та юридична дефектнiсть суддiвських рiшень можуть значною мiрою збагатити вщповщш вiтчизнянi правовi доктрини.
Останшми роками в журналi «Фiлософiя права i загальна теорiя права» вийшли переклади статей С. Булигiна укра!'нською мовою («Кант i сучасна фiлософiя права» (2014) [19], «Норми права, лопка та iстина» (2015) [20], «Мое бачення ращональносп права» (2016) [21]. Найбшьш повне уявлення про творчють С. Булигiна можна отримати iз двох збiрок його праць: «"Нор-мативнi системи" та iншi працi з фшософп права i логiки норм» (СПб., 2013) [22] i «Вибранi працi з теорп та фшософп права» (СПб., 2016) [23].
Про неабияю здiбностi С. Булигша як полемiста свiдчать т дискусп, в яких вiн бере участь на мiжнародних форумах i на сторiнках наукових видань. Зо-крема, широко вiдомими е його дискусп з Г. Кельзеном (щодо проблеми дш-сностi та дiевостi права) [23, с. 273-323], О. Вайнбергером (щодо проблеми лопки норм) [23, с. 327-376], Р. Алека (щодо проблеми природи i поняття права як стр мiж позитивютом i непозитивiстом) [23, с. 379-428] та шшими науковцями. Слiд також зазначити, що поряд з академiчними устхами С. Бу-лигiна вщ iнших вiдрiзняе тонке почуття гумору i вмiння гармонiйно поедну-вати рiзнi сторони життя, такi як амейш цiнностi (у нього трое д^ей i п'ятеро онукiв), вщпочинок, дружба i заняття фiлософiею права.
Висновки. За С. Булигшим, розгляд права як нормативно!' системи значною мiрою розширюе горизонти його лопчного аналiзу, водночас передбачае вра-ховувати актившсть людини як суб'екта права, моральна позищя яко!' мае перевагу перед формалiзмом норми в контексп суддiвськоi правотворчостi, складного екзистенцiйного вибору та обгрунтування прав людини як ушкаль-ного досвiду, який слщ обов'язково зберiгати. Тим самим гумашстичний ви-мiр права знаходить свою реалiзацiю у ключових аспектах правово!' концепцй аргентинського фiлософа права.
Л1ТЕРАТУРА
1. Максимов С. Свген1й Булигш: концепц1я права як нормативно!' системи. Фтосо-ф1я права / загальна теор1я права. 2016. № 1-2. С. 310-317.
2. Гуастини Р. Выдающиеся аспекты «Нормативных систем». Российский ежегодник теории права. 2010. № 3 / под ред. А. В. Полякова. Санкт-Петербург: Изд. дом СПбГУ, 2011. С. 492-499.
3. Navarro Pablo E. Normative Systems and Legal Positivism. Eugenio Bulygin and the Philosophy of Law. Essays in Legal Philosophy. Introduction I. / Bulygin E. Oxford University Press, 2015. P. 1-21.
4. Атиенза М. Евгений Булыгин и теория юридической аргументации. Проблеми фтософп права. Т. IV-V. Кшв; Чершвщ: Рута, 2008. С. 245-351.
5. Антонов М. В., Лисанюк Е. Н. Нормативные системы в теории права и логике норм. «Нормативные системы» и другие работы по философии права и логике норм / К. Э. Алчуррон, Е. В. Булыгин, П. Герденфорс, Д. Макинсон; под ред. Е. Н. Лисанюк. Санкт-Петербург: Изд-во Петерб. Ун-та, 2013. С. 4-43.
6. Максимов С. И. Евгению Викторовичу Булыгину - 80 лет. Проблеми фiлософil права. 2012. Т. VIII-IX. С. 440-443.
7. Alchurron C. E., Bulygin E. Normative Systems. Wien; New York: Springer, 1971. XVIII + 208 pp.
8. Булыгин Е. В. Кант и современная философия права. Избранные работы по теории и философии права. Санкт-Петербург: Алеф-Пресс, 2016. С. 18-27.
9. Булыгин Е. В. Что такое правовой позитивизм? Правоведение. 2011. № 4. С. 236-245.
10. Булыгин Е. В. Нормы и нормативные предложения: различие между ними и опасность их смешения. Правоведение. 2008. № 2. С. 147-153.
11. Булыгин Е. В. Краткая автобиография. Российский ежегодник теории права. 2010. № 3. С. 481-482.
12. Алчуррон К. Э., Булыгин Е. В. Нормативные системы. Российский ежегодник теории права. 2010. № 3. С. 309-480.
13. Алчуррон К. Э., Булыгин Е. В. Нормативные системы. «Нормативные системы» и другие работы по философии права и логике норм. Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2013. С. 44-210.
14. Булыгин Е. К проблеме обоснования прав человека. Проблемы философии права. 2008. Т. IV-V. С. 149-152.
15. Булыгин Е. В. К проблеме объективности права. Проблемы философии права. 2005. Т. III. C. 7-13.
16. Bulygin E. Essays in Legal Philosophy / ed. by K. Berman, C. Huerta, T. Mazzarese, J. J. Moreso, P. E. Navarro, S. L. Paulson. Oxford: Oxford University Press, 2015. 378 p.
17. Булыгин Е. Алекси между позитивизмом и неопозитивизмом. Проблеми фшосо-фп права. 2012. Т. VIII-IX. C. 36-43.
18. Алекси Р. Между позитивизмом и непозитивизмом? Третий ответ Евгению Булыгину. Проблеми фтософИправа. 2012. Т. VIII-IX. C. 51-59.
19. Булигш С. Кант i сучасна фiлософiя права. Фiлософiя права i загальна теорiя права. 2014. № 1-2. С. 304-311.
20. Булигш С. Норми права, лопка та ютина. Фiлософiя права i загальна теорiя права. 2015. № 1-2. С. 298-311.
21. Булигш С. Мое бачення ращональносп права. Фiлософiя права i загальна теорiя права. 2016. № 1-2.
22. «Нормативные системы» и другие работы по философии права и логике норм / К. Э. Алчуррон, Е. В. Булыгин, П. Герденфорс, Д. Макинсон; под ред. Е. Н. Ли-санюк. Санкт-Петербург : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2013. 380 с.
23. Булыгин Е. В. Избранные работы по теории и философии права / пер. с англ., нем., исп.; под науч. ред. М. В. Антонова, Е. Н. Лисанюк, С. И. Максимова. Санкт-Петербург: Алеф-Пресс, 2016. 476 с.
REFERENCES
1. Maksymov S. (2016) Evgenii Bulygin: consepsija prava iak normatyvnoi systemy [Eugenio Bulygin: the concept of law as a normative system], Filosofiia prava i zagalna teoriia prava [Philosophy of law and general theory of law], 2016, no. 1-2, 310-317 [in Ukrainian].
2. Guastini R. (2010) Vydaiuschiesia aspekty «Normativnykh system» [The noteworthy aspects of «Normative systems»], Rosiyskiy ezchegodnik teorii prava [Russian yearbook of legal theory], 2010, no. 3, 481-482 [in Russian].
3. Navarro Pablo E. (2015) Normative Systems and Legal Positivism. Eugenio Bulygin and the Philosophy of Law. Bulygin E. Essays in Legal Philosophy. Introduction I. Oxford University Press, 2015, 1-21.
4. Atienza M. (2008) Evgeniy Bulygin i teoriia juridicheskoy argumentasii [Eugenio Bulygin and the Theory of Legal Argumentation], Problemy filosofii prava [Philosophy of law issues], 2008, vol. IV-V, 245-251 [in Russian].
5. Antonov M. V., Lisanyuk E. N. (2013) Normativnyie sistemy v teorii prava I logike norm [Normative systems in theory of law and logics of norms]. «Normativnyie sistemy» i drugiie raboty po filosofii prava i logike norm [«Normative systems» and outher works on philosophy of law and logics of norms] / C. E. Alchourron, E. Bulygin, P. Gardenfors, D. Mafkinson; ed. by E. N. Lisanyiuk. S-Petersburg: S-Petersburg university edition, 2013, 4-43 [in Russian].
6. Maksimov S. I. (2012) Evgeniiu Viktorovichu Bulyginu - 80 let [The Jubilee of Eugenio Bulygin (80 years)], Problemy filosofii prava [Philosophy of law issues], 2012, vol. VIII-IX, 440-443 [in Russian].
7. Alchurron C. E., Bulygin E. (1971) Normative Systems, Wien; New York: Springer, 1971. XVIII + 208 pp.
8. Bulygin E. V. (2016) Kant i sovremennaia filosofiia prava [Kant and Contemporary Philosophy of Law], Bulygin Evgeniy Viktorovich. Izbrannyie raboty po teorii i filosofii prava [The selected writings in theory and philosophy of law], Sankt-Petersburg, 2016, 18-27 [in Russian].
9. Bulygin E. V. (2011) Chto takoie pravovoi pozytivizm? [What is Legal Positivism?], Pravovedenie [Jurisprudence], 2011, no. 4, 236-245 [in Russian].
10. Bulygin E. V. (2008) Normy i normativnyie predlozchenia: razlichiie mezchdu nimi i opasnost ih smeshenia [Norms and Normativ Propositions: the Difference between them and the Danger of their Mixing], Pravovedenie [Jurisprudence], 2008, no. 2, 147-153 [in Russian].
11. Bulygin E. V. (2010) Kratkaia avtobiografiia [An (Auto)biographical Sketch], Rosiyskiy ezchegodnik teorii prava [Russian yearbook of legal theory], 2010, no. 3, 481-482 [in Russian].
12. Alchurron C. E., Bulygin E. V. (2010) Normativnyie sistemy [Normative Systems], Rosiyskiy ezchegodnik teorii prava [Russian yearbook of legal theory], 2010, no. 3, 309-480 [in Russian].
13. Alchurron C. E., Bulygin E. V. (2013) Normativnyie sistemy [Normative Systems], «Normativnyie sistemy» i drugiie raboty po filosopii prava i logike norm [«Normative systems» and outher works on philosophy of law and logics of norms] / C. E. Alchourron, E. Bulygin, P. Gardenfors, D. Mafkinson; ed. by E. N. Lisanyiuk. Sankt-Petersburg: Petersburg university edition, 2013, 44-210 [in Russian].
14. Bulygin E. V. (2008) K probleme obosnovaniia prav chelovieka [On the Problem of the Foundation of Human Rights], Problemy filosofii prava [Philosophy of law issues], 2008, vol. IV-V, 149-152 [in Russian].
15. Bulygin E. V. (2005) K probleme obektivnosti prava [To the problem of objectivity of law], Problemy filosofii prava [Philosophy of law issues], 2005, vol. III, 7-13 [in Russian].
16. Bulygin E. (2015) Essays in Legal Philosophy, Oxford: Oxford University Press, 2015, 378 p.
17. Bulygin E. V. (2012) Alexy mezchdu pozitivizmom i nepozitivizmom [Alexy Between the Positivism and Non-Positivism], Problemy filosofii prava [Philosophy of law issues], 2012, vol. IV-V, 36-43 [in Russian].
18. Alexy R. (2012) Mezchdu pozitivizmom i nepozitivizmom? Tretiy otvet Evgeniiu Bulyginu [Between the Positivism and Non-Positivism? A Third Replay to Eugenio Bulygin], Problemy filosofii prava [Philosophy of law issues], 2012, vol. IV-V, 51-59 [in Russian].
19. Bulygin E. (2014) Kant i suchasna filosofiia prava [Kant and Contemporary Philosophy of Law], Filosofiia prava i zagalna teoriia prava [Philosophy of law and general theory of law], 2014, no. 1-2, 304-311 [in Ukrainian].
20. Bulygin E. (2015) Normy prava, logika i istina [Legal Norms, Logics and Truth], Filosofiia prava i zagalna teoriia prava [Philosophy of law and general theory of law], 2015, no. 1-2, 298-311 [in Ukrainian].
21. Bulygin E. (2016) Moie bachennia racionalnosti prava [My Vision of the Rationality of Law], Filosofiia prava i zagalna teoriia prava [Philosophy of law and general theory of law], 2016, no. 1-2, 318-323 [in Ukrainian].
22. «Normativnyie sistemy» i drugiie raboty po filosopii prava i logike norm. [Normative Systems and other Writings on the philosophy of law and logics of norms] / C. E. Alchourron, E. Bulygin, P. Gardenfors, D. Mafkinson; ed. by E. N. Lisanyiuk, Sankt-Petersburg, 2013, 380 p. [in Russian].
23. Bulygin E. V. (2016) Izbrannyie raboty po teorii i filosofii prava [The Selected Writtings in Theory and Philosophy of Law], Sankt-Petersburg, 2016, 476 p. [in Russian].
Максимов Сергей Иванович, доктор юридических наук, профессор, профессор кафедры философии Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
ПРАВО КАК НОРМАТиВНАЯ СиСТЕМА:
«гуманистический» позитивизм евгения булыгина
Статья посвящена исследованию основных моментов жизни и творчества Евгения Булыгина - всемирно известного аргентинского философа права, заслуженного профессора Университета Буенос-Айреса, президента Международной ассоциации философии права и социальной философии (1999-2003) в контексте его главной позитивистской идеи о праве как нормативной системе, делается вывод о гуманистическом измерении его понимания права в практических аспектах.
Ключевые слова: Евгений Булыгин, нормативные системы, деонтическая логика, право, правовой позитивизм, право и мораль, «гуманистический» позитивизм.
Maksymov Sergiy Ivanovych, Doctor of Legal Sciences, Professor, Professor Philosophy Department, Yaroslav Mudryi National Law University,
Kharkiv, Ukraine
LAW AS A NORMATIVE SYSTEM: EUGENIO BULYGIN'S «HUMANISTIC» POSITIVISM
Problem setting. Certain 'stereotyped' representations of legal positivism as a 'rigid' concept of law that ignores a person as a creative subject and requires only a clear obedience to normative requirements are refuted by an example of the theoretical views of the outstanding Argentine philosopher of law Eugenio Bulygin, who was born in the early 30's years of the twentieth century in Kharkiv.
Recent research and publications analysis. Creativity of E. Bulygin in recent times was a subject of quite many publications, made as by representatives of the Western philosophy of law, as well as post-Soviet researchers. At the same time, the analysis of the main moments of life and scientific activity of the outstanding scientist in terms of identifying a certain humanistic bias of his philosophical and legal creativity is carried out for the first time.
Paper objective. The purpose of the article is to demonstrate the main points of life and work of E. Bulygin in the context of his main positivist idea of law as a normative system with a humanistic dimension.
Paper main body. The article gives an overview of the main life stages of the Argentine philosopher of law, which influenced the formation of his scientific outlook: school, university, creative collaboration with Carlos Alchourron, internship with Herbert Hart at
Oxford University, multifaceted scholarly and teaching activity at the University of Buenos Aires and other universities of the world. His fruitful activities in the International Association of Philosophy of Law and Social Philosophy is especially distinguished.
Particular attention is paid to his main work, 'Normative Systems', written in co-authorship with K. Alchurron. An analysis of the main points of this work, such as the rules and logical structure of legal sentences, the inapplicability of the concepts of truth to legal norms, the problem of gaps in law, etc., is given.
It is also revealed the peculiarities of views on the relation of law and morality as different spheres of human activity, but emphasizes the possibility, in some cases, of favoring a moral solution to legal prohibitions.
Conclusions of the research. According to E. Bulygin, the consideration of law as a normative system greatly extends the horizons of its logical analysis, while at the same time envisaging taking into account the activity of a person as a subject of law, whose moral position may prevail over formal norms in the context of both judicial law-making and the justification of human rights as a unique experience, which should be kept. Thus, the humanistic dimension of law finds its realization.
Keywords: Eugenio Bulygin, normative systems, deontological logic, law, legal positivism, law and morality, justification of human rights, «humanistic» positivism.
