Лггература
1. Бланк И.А. Управление прибылью / И.А. Бланк.- К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. - 752 с.
2. Бабо А. Прибыль / А. Бабо. - М.: Прогресс-Универс, 1993. - 175 с.
3. Циглевич В.Н. Корпоративный менеджмент в условиях нестабильного рынка / В.Н. Циглевич. - М.: Экзамен, 2003. - 318 с.
4. Найт Ф.Х. Риск, неопределенность, прибыль / Ф.Х. Найт. - М.: Дело, 2003. - 359 с.
5. Юров В.Ф. Прибыль в рыночной экономике: вопросы теории и практики / В.Ф. Юров. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 141 с.
НадШшла доредакцП 08.12.2014р.
М.А. Солод, к.е.н.
П1ДВИЩЕННЯ КАШТАЛВАЦП ТА РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИеМСТВ НА ОСНОВ1 АДАПТАЦ1ЙНОГО Ш1ДХОДУ1
Складш трансформации процеси, що вщбуваються сьо-годш в св^огосподарськш системi в цшому й у кожнш окре-мш кра!ш, призводять до високо! нестабшьност макросередо-вища дiяльностi промислових тдприемств, а посилення конкурентно! протиди з боку iнших суб'eктiв господарювання - !х мiкросередовища. Така ситуащя потребуе вiд пiдприeмств створення механiзмiв, спрямованих на пристосування до мш-ливого зовнiшнього оточення з метою недопущення зниження
1 Дослщження виконано в рамках НДР 1ЕП НАН Украши «Мето-ди розвитку та забезпечення каштал1зацп промислових тдприемств в умовах шституцюнальних змш» (2012-2015 рр., номер держреестрацй' 0112U006882).
© М.А. Солод, 2014 157
ефективност свое! дiяльностi. У той же час бшьшшть втиз-няних пщприемств у кризових умовах продемонстрували свою нездатшсть протистояти сучасним викликам, що вщобража-еться на загальних пщсумках дiяльностi промислового сектору Укра!ни.
Так, за даними Державно! служби статистики Укра!ни, у 2013 р. порiвняно з попереднiм роком iндекс промислово! продукцп становив 95,3%. У добувнш промисловостi за пщсу-мками 2013 р. випуск продукцп зрiс на 0,4%, у тому чи^ у видобутку металевих руд - на 4,6%. Разом iз цим скорочення обсягу виробництва продукцп спостерiгалося у видобутку кам'яного та бурого вугшля - на 2,4%, сиро! нафти та природного газу - на 2,7%. У переробнш промисловост вдекс промислово! продукцп становив 92,3%. У металургшному вироб-ництв^ виробництвi готових металевих виробiв за тдсумками 2013 р. спад виробництва продукцп становив 5,8%, у машино-будуванш - 13,8, у виробнищв хiмiчних речовин i хiмiчно! продукцп - 17,5%. На пщприемствах iз виробництва харчових продуктiв обсяг вироблено! продукцп у 2013 р. зменшився на 5,5%, у текстильному виробництв^ виробництвi одягу, шкiри, виробiв зi шкiри та iнших матерiалiв - на 6,2% [1].
Негативш наслщки кризових явищ позначилися i на по-казниках каmталiзаци промислових пщприемств. Найбшьш пристосованими до складних сучасних умов виявилися великi корпорацп. У рейтингах провщних вiтчизняних пiдприемств перше мюце, як i в попередш роки, посiдае «Метшвест» - най-бiльший в Укра!ш виробник залiзорудно! сировини i сталi, що також мае суттевi складнощi, з якими вш зiткнувся в останнiй перюд часу [2; 3].
У нестабшьному, складному i досить ворожому середо-вищi, у якому доводиться сьогодш працювати промисловим пiдприемствам, актуальним е впровадження заходiв, що дозволять бшьш ефективно адаптуватися до юнуючих умов i забез-печити стабшзацш виробництва та пiдвищення капiталiзаци пщприемств.
Проблеми розвитку промислового виробництва у кризо-вих i посткризових умовах, його структурного i технолопчно-го оновлення, пiдвищення катташзацп пiдприeмств перебу-вають сьогоднi в центрi уваги широких кш науковцiв i фахiв-щв, серед яких слiд видiлити О. Амошу, I. Алексеева, Н. Брю-ховецьку, I. Булеева, В. Вишневського, В. Гейця, Г. Карчеву, М. Кизима, В. Ковальова, М. Козорiз, Е. Кравченко, А. Остапенко, Е. Пономаренко, В. Приходько, Л. Фролову, В. Хаусто-ву, С. Шумську, I. Яремко.
Незважаючи на вагомий науковий доробок, питання по-шуку дiевих механiзмiв успiшного функщонування i тдви-щення капiталiзацil промислових пiдприемств у сучасних умовах, створення пiдrрунтя для узгодження процеав модершзаци промислового виробництва та його катт^заци залишаються на сьогоднi недостатньо розкритими.
Мета статт - на основi аналiзу основних чинникiв, як обумовлюють функцiонування промислового сектору у кризо-вих i посткризових умовах, обгрунтувати доцiльнiсть упрова-дження адаптацшних механiзмiв розвитку i пiдвищення кат-талiзацil промислових пiдприемств.
Адаптивнiсть тдприемства в сучасному розумiннi - це його здатшсть передбачати та реагувати на мiнливiсть середо-вища шляхом здшснення змiн, зберiгаючи при цьому ефектив-нiсть господарювання. Ефективнiсть без адаптивност може означати вирiшення вчорашшх проблем iз мiнiмальним рiвнем витрат, у той же час адаптившсть без ефективност сприяе швидкому реагуванню, проте з необгрунтованою структурою витрат.
Ефективнiсть змш знаходить вiдображення в результатах фiнансово-економiчноl дiяльностi та показниках капiталiзацil тдприемства. Адаптившсть проявляеться в набутт пщпри-емством певних матерiальних, фiнансових, сощальних якостей при здiйсненнi змiн у фшансово-господарськш дiяльностi у вiдповiдь на мiнливiсть соцiально-економiчного оточення.
Особливо! уваги в цьому свiтлi потребують питання структурно! адаптаци, адже структура тдприемства повинна мати здатнiсть адаптуватися до змiн зовнiшнього i внутрш-нього середовища, цшьово! переорiентаци, ново! стратеги роз-витку. Вiд цього залежить життездатнiсть пiдприемства. Тшь-ки адаптивна структура може забезпечити здатшсть до збере-ження свое! рiвноваги, а отже, до виживання i розвитку в умо-вах несподiваних i суттевих змiн. Для тдприемства наявшсть механiзмiв структурно! адаптаци означае бути стшким до впливу негативних факторiв i бути здатним одержати максимум позитивних результатiв вщ можливостей, що вiдкрива-ються.
Однiею з основних передумов адаптивностi е гнучюсть структури. Гнучкiсть основних характеристик структури: типу, орiентацп, базово! конф^ураци, забезпечуе можливiсть адаптаци пiдприемства до глобальних змiн i встановлюе зага-льнi форми тако! адаптаци. При цьому межi гнучкостi визна-чають можливу кардинальнiсть змiни структури в процес адаптаци. Наприклад, приватне тдприемство з центра-лiзованого може стати полщентричним, але в бiльшостi випад-кiв не може стати повшстю децентралiзованим.
Гнучкiсть основних структурних блоюв, ланок i зв'язкiв визначае можливють здiйснення конкретних форм адаптацi! структури при вщповщних змiнах ситуацi!:
реоргашзаци функцiональних структур;
при формуваннi нових блоюв, пщроздшв i каналiв зв'яз-
ку;
лiквiдацi! частини дiючих блоюв, пщроздшв i каналiв зв'язку;
при змш ролi, значимостi та режиму функцюнування блокiв, пiдроздiлiв i каналiв зв'язку в структурi пiдприемства.
Основу мехашзму структурно! адаптацi! становить здат-шсть економiко-соцiальних систем до саморегуляцi! дiяльнос-тi. Система одержуе певнi сигнали вiд зовнiшнього i внутрiш-нього середовища, що свщчать про ютотну змiну ситуацi!.
Сприймаючи щ сигнали, вона визначае доцшьшсть структурно! адаптацii, виробляе вщповщну цiльову орiентацiю i, якщо це необхщно, починае здiйснення структурних змш. У процесi адаптацii потрiбен постшний контроль за вiдповiднiстю основных характеристик структури вимогам ситуаци, що змшюеть-ся. За необхiдностi до процесу адаптацii вносяться вiдповiднi корективи.
Варто зазначити, що згщно з концепщею органiзацiйноi поведiнки спiввiдношення виживання й ефективност пщпри-емства розглядаеться як вщношення адаптивностi органiзацii та и здатностi до адаптацii в майбутньому [4, с. 58]. Результат, тобто досягнення товно! тактичное' чи оперативное' цiлi - продукт функцюнування системи у середовищi, в той час як ре-зультативнiсть - стутнь досягнення такоi цiлi. Отже, в такому ракурс адаптивнiсть пщприемства характеризуе стан його розвитку на певний момент часу та дозволяе завдяки впрова-дженню певних механiзмiв зорiентувати дiяльнiсть тдприем-ства на перспективу. Досягнутий адаптивний ефект - результат адаптаци пiдприемства вщбиваеться в набуттi ним у про-цесi змiн певних переваг, що дозволяють йому вчасно зорiен-туватись та приводять до полiпшення результаив дiяльностi, тобто пiдтримують процес функцюнування системи та забез-печують розвиток.
Серед загальних елеменив адаптацiйного механiзму до-цшьно видiлити монiторинг факторiв, що впливають на дiяль-нiсть пiдприемства, оргашзацш заходiв, планування дiй, 1'х реалiзацiю, контроль за виконанням та необхщш коригування. Зазначенi складовi вiдповiдають загальноприйнятим теоретич-ним концепцiям щодо складу процеЫв у найбiльш вiдомих ци-клiчних моделях дiяльностi: OODA (спостертай, орiентуйся, вирiшуй, дiй); PDCA (плануй, реалiзуй, перевiряй, дiй); цикл навчання Колба (спостерiгай, обмислюй, приймай ршення, дiй); цикл наукового методу (спостер^ай, формулюй гiпотезу, перевiряй гiпотезу, будуй теорш) [5, с. 73].
Системоформуючими елеменгами aдaптaцiйного мехaнi-зму e виконaння фундaментaльних вимог щодо поeднaння тa-ких влaстивостей: детермiновaнiсть, повнотa i несуперечли-вiсть, ieрaрхiчнiсть, синергетичшсть. Детермiновaнiсть прояв-ляeться як послщовшсть певних етaпiв у виглядi зaмкнутого циклу, що супроводжуe aдaптaцiю пiдприeмствa до мiнливостi середовищa. Повнотa тa безперервнiсть, несуперечливiсть проявляються в розподЫ сфери упрaвлiння тa технологи про-цесу aдaптaцiï згiдно з обрaними функцiями. Ieрaрхiчнiсть до-сягaeться шляхом розподшення й узгодження центрiв вщпов> дaльностi 3a aдaптивнi дiï та п^пр^мого. Синергетичнiсть проявляeться в aдaптивному ефектi вiд поeднaння елементiв a^m^TOra зaбезпечення господaрськоï одиницi тa досягнен-нях i позицiï суб'eктa господaрювaння в ринковому середови-
щi.
У процес формувaння aдaптaцiйних мехaнiзмiв можта видiлити ряд нaуково-методологiчних пiдходiв, якими доцшь-но керувaтися. Серед них e тaкi як системний, пaрaметро-дiaгностичний, цiльовий, ситуaцiйно-ресурсний, компaрaтив-ний, iнвaйроментaльний, бiхевiористський.
Зaлежно вiд прогнозовaностi виникнення змiн у зовшш-ньому середовищi доцiльно видiлити три види aдaптaцiï: ви-мушенa, зaплaновaнa тa попереджувaльнa.
Вимушенa aдaптaцiя вiдбувaeться у випaдку, коли змiни у зовшшньому середовищi неочiкувaнi для пiдприeмствa. Зде-бiльшого це мобiлiзaцiя сил пiдприeмствa у вiдповiдь нa змiни зовшшнього середовищa. При цьому керiвництво пщпржм-ствa мae швидко приймaти ршення. У бiльшостi випaдкiв метa тaкоï aдaптaцiï - виживaння пiдприeмствa. Усшх aдaптaцiï цього виду зaлежить вщ нaявностi необхiдних ресурсiв i ^a-лiфiкaцiï тa досвiду керiвникiв aбо тих осiб, якi приймaють ршення щодо aдaптaцiï.
Зaплaновaнa aдaптaцiя вiдбувaeться у випaдку, коли тд-пржмство мae iнформaцiю про те, що в певний чaс вщбудуть-ся змши у зовнiшньому середовищi. При цьому у пщпржм-ствa e чaс пiдготувaтися до впливу зовшшнього середовищa, 162
проан^зувати можливi альтернативи дiй, прорахувати бюджет адаптацшних заходiв. Результати адаптаци в основному залежать вiд якост проведеного аналiзу можливих альтернатив адаптацшних дш та наявностi необхщних ресурсiв. За-планована адаптацiя в основному забезпечуе успiшну дiяль-шсть пiдприемства i пiдвищення його капiталiзацii.
Попереджувальну адаптацiю необхщно здiйснювати пщ-приемству, якщо за мету ставиться його устшний розвиток i нарощування капiталiзацii. li особливiсть полягае в тому, що такий пiдхiд передбачае постшне спостереження й аналiз зов-нiшнього i внутрiшнього середовища. Метою цього е отри-мання сигналу про можливi впливи зовнiшнього середовища на дiяльнiсть пiдприемства ще до того, як буде достовiрне тд-твердження, що зазначенi змiни в зовшшньому середовищi дiйсно вiдбудуться. На жаль, не вс пiдприемства можуть упроваджувати попереджувальну адаптацiю в життя, тому що, по-перше, вона потребуе наявност постiйноi статтi витрат, оскшьки необхщно безперервно проводити монiторинг зовш-шнього i внутрiшнього середовища; по-друге, необхщно мати доступ до достовiрноi i повно! iнформацii при проведенш ана-лiзу середовища; по-трете, необхщно мати персонал, який у змозi квалiфiковано аналiзувати зовнiшне i внутршне середо-вище, робити правильнi висновки та на !х основi обирати оптимальнi на цей час альтернативи адаптацшних дш. На сьо-годш, вочевидь, повною мiрою використовувати попереджувальну адаптащю можуть тiльки велик пiдприемства з широкими зв'язками - як виробничими, так i пол^ичними, якi ма-ють у своему розпорядженш значнi ресурси та можливють найняти або навчити висококвалiфiкований персонал.
Залежно вiд того, яку адаптацш збираеться здiйснювати пiдприемство (вимушену, заплановану або попереджувальну), може бути декшька альтернатив реакцп на вплив зовшшнього середовища, а вiдповiдно, i рiзнi стратеги здiйснення адаптаци. Можна видшити умовно декiлька типiв адаптацшних мехашз-мiв, характеристики яких наведено в таблищ.
Тaблиця
nopieHmbHa характеристика eudie адаптацтних MexaHi3Mie 1
Bид aдaп-тaцiï Cxрaxегiï Bид
Метa Oсобливостi здшснен- тд-
aдaптaцiï здшснення aдaптaцiï ня aдaп- пригм-
тщп сxвa
bhhy- Bиживaн- Biдбувaeться у випaдку, коли Реaгуючa Будь-
шенa ня тдпри- змши у зовнiшньому середо- яке, aле
eмствa i вищi неочiкувaнi для тдпри- здебь
зaбезпе- eмствa. льшого
чення мо- Зaлежить вiд нaявностi ресу- невели-
жливостi рсiв, квaлiфiкaцiï xa досвщу kí тд-
подaльшоï керiвного персонaлу. привм-
роботи Мaйже œHae aльxернaxив aдaпxaцiйних дiй ствa
Зaплa- Досягнен- Biдбувaсxься у випaдку гая- Зaхиснa Неве-
новaнa ня зaплa- вносxi достовiрноï iнформaцiï ликi aбо
новaних про змiни у зовшшньому середнi
покaзникiв середовищi у певний чaс. тдпри-
дшльносп Результaти aдaпxaцiï зaле- смсxвa
i кaпiтaлi- жaxь вiд якостi проведеного
зaцiï тд- aнaлiзу можливих aльxернa-
приeмствa тив aдaпxaцiйних дiй xa гая-вностi необхiдних ресурсiв. Альxернaxиви aдaпxaцiйних зaходiв e, aле ïх кiлькiсxь зшчно обмеженa брaком чaсу, iнформaцiï тa ресурсiв
Попе- Cтaлий Посxiйне спостереження зa Розввд- Bеликi
реджу- успiшний зтшми зовнiшнього i внут- ницькi тдпри-
вaльнa розвиток i рiшнього середовищa для тa aнaлi- смсxвa
тдвищен- отримaння сигнaлiв про його xичнi
ня кaпiтa- можливi впливи нa дiяльнiсxь
лiзaцiï пiдприeмсxвa до досxовiрно-
тдиригм- го пiдxвердження зaзнaчених
ствa змiн. Необхiднi знaчнi ресурси, висококвaлiфiковaнi кaдри, полixичнi, економiчнi xa iншi зв'язки, xривaлий чaс нa про-ведення aнaлixичних xa роз-вiдницьких дiй. Нaйбiльшa кiлькiсxь можливих aльтернaтивних aдaпxa-цiйних дiй через тявшсть додaxковоï iнформaцiï xa чaсу
Скгадено aвтором.
Основу розвщницьких та анал^ичних стратегiй стано-вить освоення ново! продукци, послуг, ринюв. Реалiзацiя да-них стратегш потребуе масштабного аналiзу зовнiшнього се-редовища пiдприемства. Для цього необхщш значнi ресурси, висококвалiфiкованi кадри, пол^ичш й економiчнi зв'язки, тривалий час на проведення аналiтичних та розвщницьких дш. Саме цi стратеги характерш для попереджувальноi адаптаци пiдприемства. Дозволити повною мiрою використовувати по-переджувальну адаптацiю та втiлювати в життя розвщницью й аналiтичнi стратеги можуть тшьки великi пiдприемства, на-самперед iз вертикально iнтегрованою структурою, яю в змозi не тiльки самi змiнюватися, але i змiнювати зовшшне середо-вище, наприклад, шляхом сприяння законодавчому формуван-ню необхiдних умов дiяльностi. В Украiнi це пiдприемства, яю посiдають першi мiсця в рейтингах капiталiзацii та списках провiдних промислових пiдприемств.
Обороннi та реагуючi стратеги i вiдповiднi адаптацiйнi механiзми притаманш середнiм та невеликим пiдприемствам, яю не мають достатньо ресурсiв для масштабного аналiзу зов-нiшнього i внутрiшнього середовища i, як результат, не можуть передбачувати змши в ньому. У кращому випадку пщ-приемство намагаеться пiдтримати свш iснуючий стан, вико-ристовуючи оборонну стратегiю адаптаци. Тобто пщприемст-ву вщомо про негативнi змiни у соцiально-економiчному сере-довищi та воно обирае адаптацшш заходи для захисту своеi дiяльностi. Це характерно для запланованоi адаптац^. У гiр-шому випадку пщприемство здiйснюе необгрунтованi вщпо-вiдним аналiзом адаптивнi д^, тобто намагаеться реагувати хоча б для того, щоб вижити. Необхщно зазначити, що реагу-ючi стратег^ в основному використовують у випадку здшс-нення вимушеноi адаптац^, 1'х обирають невелию пiдприем-ства, якi використовують лише обмежеш ресурси. Варто пщ-креслити, що якщо в сучасних умовах застосовувати виключно реагуючу стратепю, то будь-яке пiдприемство навряд чи витримае тиск змш зовнiшнього середовища.
Отже, якщо пщприемство ставить за мету усшшний роз-виток, то в першу чергу воно мае застосовувати мехашзми по-переджувальноi адаптацп i вiдповiднi розвiдницькi та анал^и-чш стратеги адаптацп, за необхiдностi - заплановану адапта-цiю i в основному застосовувати оборонш стратеги, лише в окремих випадках - вимушену адаптацш i реагуючi стратеги.
Метою впровадження адаптацiйних механiзмiв на тд-приемствi е досягнення мiнiмуму невщповщност мiж пщпри-емством та зовшшшм середовищем, яке може бути представлений кшьюсними та якiсними показниками. Особливють планового та фактичного результату попереджувальноi адаптацп полягае в тому, що за рахунок того, що при встановленш планового результату попереджувальноi адаптацп е бшьше ш-формацп та часу, виникае можливють розглядати бiльшу кшь-юсть альтернативних адаптацiйних дiй. Через це вщбуваеться визначення планового результату адаптацп, який найбiльше вiдповiдае вимогам зовшшнього середовища та можливостям пiдприемства на цей час. Саме це обумовлюе велику вiрогiд-шсть фактичного досягнення планових результат попере-джувальноi адаптацп.
Для устшного застосування механiзмiв поперед-жувальноi адаптацп важливо знати особливост оточуючого зовнiшнього середовища, вмiти розтзнати його сигнали про можливi впливи змiн на дiяльнiсть пiдприемства. А для цього необхщш працiвники з високими анал^ичними здiбностями та знанням зовнiшнього середовища. Здiйснення попереджуваль-но! адаптацп на великому промисловому пiдприемствi можли-ве на базi анал^ичного вiддiлу, який зазвичай е на таких пщ-приемствах. При цьому основним завданням е аналiз дiяльнос-тi пiдприемства, аналiз зовнiшнього середовища, ствставлен-ня даних пiдприемства та стану зовшшнього середовища, ана-л^ичш висновки щодо можливого впливу конкретних факто-рiв зовнiшнього середовища та пропозици альтернативних адаптацiйних дiй.
У рамках попереджувально! адаптаци насамперед необ-хiдно аналiзувати макросередовище пiдприeмства. Наступним кроком е дослiдження складових мшросередовища, на якi вплинули змiни в макросередовищi пiдприемства, та визна-чення, як цi змiни вплинуть на дiяльнiсть пiдприемства. Пiсля цього мае бути здшснено розробку альтернативних адаптацш-них заходiв. У разi таких дш можна розраховувати на те, що негативнi змiни зовнiшнього середовища не будуть iстотно заважати дiяльностi пiдприемства, а позитивнi змiни значно !! покращать.
Висновки. Резюмуючи вищенаведене, слщ зазначити, що показники функцiонування промислового сектору Укра!ни в сучасних умовах свщчать про нестачу в арсеналi вiтчизняних пiдприемств ефективних iнструментiв протиди кризовим яви-щам, якi б дозволили пристосуватися до швидких змш у соща-льно-економiчному середовищi.
Застосування адаптацiйних механiзмiв дае промисловим пщприемствам можливiсть для розробки та розрахунку всього спектру альтернативних дiй, а вщповщно, i можливiсть прий-няття виваженого й обгрунтованого рiшення щодо здiйснення модершзацшно! трансформаци пiдприемства. У сучасних умовах це дае значну перевагу пщприемствам, особливо тим, яю здатш здiйснювати попереджувальну адаптащю, забезпечуючи стiйку успiшну дiяльнiсть, розвиток i зростання капiталiзацil.
Л1тература
1. Соцiально-економiчне становище Укра!ни за 2013 рш Повiдомлення Державно! служби статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.ukrstat.gov.ua/druk/soc_ek/2013/publ_12_2013_u.html.
2. 50 ведущих компаний Украины // Коммерсант. -2013. - №177 (1880) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.kommersant.ua/doc/2332005.
3. 200 крупнейших компаний Украины. Рейтинг Forbes [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: //forbes.ua/ratings/2.
4. Зяблицкая Н.В. Оценка адаптационного потенциала предприятий нефтегазовой отрасли: монография / Н.В. Зяблицкая. - Нижневартовск: Изд-во Нижневарт. гуманит. ун-та, 2011. - 163 с.
5. Грунин O.A. Формирование адаптивности систем управления организацией предпринимательского типа / О.А. Грунин, А.А. Куприн. - СПб: Астерион, 2010. - 188 с.
НадШшла до редакцП 19.11.2014 р.
Л.Л. Стариченко к.э.н., И.В. Фокина, к.э.н.
ИНСТИТУЦИОНАЛИЗАЦИЯ РЫНОЧНОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ УГОЛЬНОЙ ОТРАСЛИ1
Процесс становления рыночных институтов, начатый в Украине в 1990-х годах, происходит противоречиво и неравномерно, что негативно отражается на угольной промышленности, которая характеризуется низкой адаптивной способностью к новым условиям хозяйствования. Изменения хозяйственных отношений в условиях рыночной среды повышают значимость инфраструктуры отрасли, содержание и темпы процессов формирования которой должны соответствовать объективным потребностям. Рыночная инфраструктура, наряду с производственной и социальной, является неотъемлемым элементом национальной экономики. Именно рыночная ин-
1 Исследование выполнено в рамках научно-исследовательской работы ИЭП НАН Украины «Развитие институциональной среды промышленного производства с учетом отраслевой специфики» (№ госрегистрации 0113U004371).
© Л.Л. Стариченко, И.В. Фокина, 2014