Научная статья на тему 'Поширення та особливості формування вікової структури насаджень дуба червоного бореального в Україні'

Поширення та особливості формування вікової структури насаджень дуба червоного бореального в Україні Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
134
30
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
формування / вікова структура / насадження / дуб червоний бореальний / територіальний розподіл / лісорослинні умови / лісистість / abundance / age structure / forest stands / oak red / territorial allocating / forest vegetation conditions / amount of forests

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — В А. Майборода

Здійснено аналіз вікової структури та територіального поширення чистих та мішаних деревостанів дуба червоного бореального в умовах України. Встановлено нерівномірну вікову структуру та територіальне поширення насаджень дуба червоного бореального. Оптимізація вікової структури та територіального розташування сприятиме значному покращенню еколого-лісівничої ситуації зазначених регіонів України.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Abundance and features of formation of age structure of forest stands of the oak red in Ukraine

It is analyzed age structure and territorial diffusion the pure and mixed forest stands of an oak red in conditions of Ukraine. It is established non-uniform age structure and territorial diffusion forest stands of an oak red. Optimization of age structure and territorial accommodation will promote significant improvement ecology-silvicultural to a situation of the specified regions of Ukraine.

Текст научной работы на тему «Поширення та особливості формування вікової структури насаджень дуба червоного бореального в Україні»

лов и тяжелых металлов. Изучено путем биотестирования влияние экстрактов из различных частей плодов на ростовые процессы. Показаны отличия влияния оберток орехов, ядер и скорлупы орехов на прорастание семян.

Ключевые слова: лещина древовидная, семена, ядро, скорлупа, биохимический состав, биотестирование.

Zhyla A.S., Guz M.M. The phisiological-biochemical analysis of structure of the seeds constantinople-nuts (Corylus colurna L.)

The physiological and biochemical analysis of the seeds of the constantinople-nut (Corylus colurna L.). The content of oil, protein, carbohydrates, phenols and heavy metals was determined. The effect of extracts from different parts of the fruit on the growth processes was studied by using biotests. The differences influence involucre of the nuts, kernels and shells on growing seeds are shown.

Keywords: Constantinople-nut, seeds, kernels, shell, biochemical composition, biotest.

УДК 630*5 Доц. В.А. Майборода, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв

ПОШИРЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ В1КОВО1 СТРУКТУРИ НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЧЕРВОНОГО БОРЕАЛЬНОГО В УКРА1Н1

Здшснено аналiз вшово! структури та TeprnopianbHoro поширення чистих та мь шаних деревосташв дуба червоного бореального в умовах Укра!ни. Встановлено не-piBHOMipHy вшову структуру та територiальне поширення насаджень дуба червоного бореального. Оптимiзацiя вшово! структури та територiального розташування спри-ятиме значному покращенню еколого-лшвничо! ситуацп зазначених репошв Украши.

Ключов1 слова: формування, вшова структура, насадження, дуб червоний боре-альний, територiальний розподш, люорослинш умови, лiсистiсть.

Дуб червоний бореальний (Quercus borealis Mich.) устшно культи-вуеться в Укра!ш вже майже 200 роюв. Його насадження усшшно зростають у вЫх наявних люогосподарських областях, за винятком прського Кримсько-го та прського Карпатського люогосподарських окрупв.

Значення дуба червоного бореального для люового господарства важ-ко переоцшити, оскшьки за своею продуктившстю його насадження переви-щують майже вс основш л1сотв1рш породи [1, 2]. Проте поширення ще! породи в Укра!ш з р1зних причин вщбувалося вкрай не р1вном1рно та дискретно. Переважно це пов'язано з суб'ективним ставленням до дуба червоного бореального у кожнш як люогосподарськш, так i адмшютративнш областях. Те-ритор1альний розподш плошд дшянок, вкритих люовою рослиншстю з перевагою дуба червоного бореального, за вшовими групами подано в табл. 1.

Табл. 1. Шкова структура насаджень дуба червоного бореального

Насадження Розподш площ1 насаджень за вшовими групами, га

до 20 р. з них чистих, % 21-40 р. з них чис- тих, % 41-60 р. з них чистих, % 61 i бшь-ше р. з них чис- тих, % разом з них чис- тих, %

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

АР Крим

Чисп 3,1 29,5 3,1 29,5

Мшаш 7,4 7,4

Разом 10,5 10,5

1 1 2 3 1 4 5 1 6 7 1 8 9 1 10 11

Вшницька

Чиеп 22,3 1,7 60,5 1,4 51,1 7,8 11,6 27,2 145,5 2,3

Мiшaнi 1278,0 4318,8 601,9 31,0 6229,7

Разом 1300,3 4379,3 653,0 42,6 6375,2

Волинcькa

Чиcтi 59,0 7,9 339,3 21,9 54,9 31,2 19,5 79,9 427,7 19,0

М1шаш 684,3 1207,4 121,2 4,9 2017,8

Разом 743,3 1546,7 176,1 24,4 2490,5

Днiпpопетpовcькa

Чиcтi 13,0 94,2 13,0 81,3

Мiшaнi 2,2 0,8 3,0

Разом 2,2 13,8 16,0

Донецька

Чиеп 1,3 100,0 1,3 13,7

Мiшaнi 8,2 8,2

Разом 8,2 1,3 9,5

Житом^^ка

Чиcтi 21,0 7,5 104,3 18,7 36,1 16,9 9,3 38,2 170,7 15,9

Мiшaнi 259,6 453,7 177,8 14,9 906,0

Разом 280,6 558,0 213,9 24,2 1076,7

3aKapnaTcbKa

Чиеп 10,9 1,6 33,7 7,0 3,8 25,3 1,6 21,3 50,0 4,2

Мiшaнi 677,6 445,9 11,2 5,9 1140,6

Разом 688,5 479,6 15,0 7,5 1190,6

Зaпоpiзькa

Чиcтi 0,6 2,6 1,1 4,0 1,7 3,3

М1шаш 22,6 26,7 49,3

Разом 23,2 27,8 51,0

Iвaно-Фpaнкiвcькa

Чиcтi 226,1 15,2 966,1 27,6 384,7 33,3 17,6 51,6 1594,5 25,8

Мiшaнi 1256,0 2540,1 771,6 16,5 4585,1

Разом 1483,0 3506,2 1156,3 34,1 6179,6

Кш^ька

Чиcтi 119,6 19,9 91,7 7,8 47,3 16,2 14,0 30,5 272,6 12,9

Мiшaнi 482,0 1069,7 244,3 31,9 1827,9

Разом 601,6 1161,4 291,6 45,9 2100,5

Кipовогpaдcькa

Чиcтi 2,5 3,4 26,6 35,9 29,1 19,7

Мiшaнi 71,2 47,5 118,7

Разом 73,7 74,1 147,8

Лyгaнcькa

Чиеп 0,9 10,3 0,4 10,5 1,3 10,4

Мiшaнi 7,8 3,4 11,2

Разом 8,7 3,8 12,5

Львiвcькa

Чиcтi 51,9 3,7 1229,0 15,6 513,6 20,6 75,6 45,7 1870,1 15,7

М1шаш 1348,6 6663,9 1975,9 90,0 10078,4

Разом 1400,5 7892,9 2489,5 165,6 11948,5

Миколaïвcькa

Чиcтi 10,1 15,8 25,3 23,0 35,4 20,3

Мiшaнi 53,7 84,9 138,6

Разом 63,8 110,2 174,0

Одежка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Чисп 46,2 18,0 94,2 29,8 6,0 46,2 3,0 100,0 149,4 25,4

Мiшанi 210,2 222,1 7,0 439,3

Разом 256,4 316,3 13,0 3,0 588,7

Полтавська

Чисп 6,2 14,0 6,2 9,2

Мiшанi 38,2 19,6 3,1 60,9

Разом 44,4 19,6 3,1 67,1

Р1вненська

Чистi 2,5 2,1 82,1 16,4 30,5 56,2 0,7 53,8 115,8 17,1

М1шаш 117,2 417,3 23,8 0,6 558,9

Разом 119,7 499,4 54,3 1,3 674,7

Су мська

Чистi 79,5 12,8 195,4 13,3 92,0 16,7 31,3 50,6 398,2 14,8

Мiшанi 540,4 1269,3 458,9 30,5 2299,1

Разом 619,9 1464,7 550,9 61,8 2697,3

Тернопшьська

Чистi 1,1 0,0 104,9 4,6 71,8 11,2 5,1 47,7 182,9 4,1

Мiшанi 1513,3 2175,5 567,0 5,6 4261,4

Разом 1514,4 2280,4 638,8 10,7 4444,3

Харювська

Чисп 39,3 19,4 5,8 11,1 1,2 7,6 46,3 17,1

М1шаш 163,5 46,5 14,5 224,5

Разом 202,8 52,3 15,7 270,8

Хмельницька

Чистi 1,0 0,2 31,2 4,1 4,6 21,4 36,8 2,9

М1шаш 492,7 723,5 16,9 1,9 1235,0

Разом 493,7 754,7 21,5 1,9 1271,8

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Черкаська

Чистi 21,9 6,6 17,5 2,6 7,1 9,5 0,8 100,0 47,3 4,3

Мiшанi 312,3 660,5 67,6 1040,4

Разом 334,2 678,0 74,7 0,8 1087,7

Чершвецька

Чистi 13,4 9,6 149,3 28,5 9,8 24,6 172,5 24,4

Мiшанi 125,7 374,9 30,1 3,4 534,1

Разом 139,1 524,2 39,9 3,4 706,6

Чершпвська

Чистi 14,4 8,3 251,0 20,9 60,3 28,5 7,8 43,8 333,5 20,8

Мiшанi 158,3 949,9 151,4 10,0 1269,6

Разом 172,7 1200,9 211,7 17,8 1603,1

Всього по Украш

Чистi 752,9 7,1 3823,2 13,9 1375,9 20,7 197,9 44,5 6149,9 13,6

Мiшанi 9809,3 23717,8 5270,9 247,1 39045,1

Разом 10562,2 27541,5 6646,8 445,0 45195,0

Полюся

Чистi 216,5 868,4 229,1 51,3 1365,3

Мiшанi 1701,4 4098,0 718,5 62,3 6580,2

Разом 1917,4 4966,4 947,6 113,6 7945,5

Люостеп

Чисп 473,6 2793,4 1139,7 143,6 4550,3

М1шаш 7747,2 19238,5 4518,7 184,8 31689,2

Разом 8220,8 22031,9 5658,4 328,4 36239,5

Степ

Чистi 62,8 161,4 7,1 3,0 234,3

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

М1шаш 360,7 381,3 33,7 775,7

Разом 423,5 542,7 40,8 3,0 1010,0

Найбiльше насаджень дуба червоного бореального знаходиться у ль состеповiй областi, де умови зростання для ще! породи е досить оптимальни-ми. Тут знаходиться приблизно 80 % площ уЫх насаджень. На Укра!нському Полiссi зосереджено близько 17 % i у степових областях всього 3 % насаджень дуба червоного бореального. Таке нерiвномiрне розташування певною мiрою зумовлене тим, що лiсостепова область займае найбшьше площi Укра-1ни. Краще уявлення про розташування насаджень дуба червоного бореального дае аналiз його розподшу за обласним управлшням.

Крiм цього, певне уявлення про вщповдають зростання ще! породи у вщ-повiднiй лiсогосподарськiй области, а також в обласних об'еднаннях i управлш-нях лiсового господарства, дае такий показник, як запас на гектарi за вiковими групами. Цей показник взято з даних лiсовпорядкування i тому може слугувати тальки для порiвняльноl оцiнки. Запас чистих насаджень дуба червоного бореального за вшовими групами та адмшютративними областями подано в табл. 2.

Табл. 2. Запас чистих насаджень дуба червоного бореального

Област управ-лшня л1совим господарством Запас за вшовими групами, м3/га Област управ-лшня люовим господарством Запас за вшовими групами, м3/га

до 20 р. 2140 р. 4160 р. понад 61 р. до 20 р. 2140 р. 4160 р. понад 61 р.

АР Крим 26 - - - Льв1вське 55 189 243 311

В1нницьке 35 168 261 330 Микола!вське 36 59 - -

Волинське 44 200 242 276 Одеське 73 131 148 267

Дншропетровсь-ке - 165 - - Полтавське 35 - - -

Донецьке - 254 - - Р1вненське 76 151 208 243

Житомирське 63 189 261 276 Сумське 44 176 272 321

Закарпатське 85 193 326 381 Тернопшьське 55 240 247 329

Запор1зьке - 100 181 - Харшвське 31 140 317 -

1вано-Франк1всь-ке 55 189 243 320 Хмельницьке 50 217 361 -

Ки!вське 42 177 249 303 Черкаське 39 137 230 300

К1ровоградське 44 74 - - Чертвецьке 78 174 237 -

Луганське 55 125 - - Чернтвське 51 160 250 312

У швшчних областях, як переважно належать до Полюся, поширення дуба червоного бореального мае сво! особливостi. Найбшьше насаджень знаходиться у Волинськш област - 2490,5 га. Водночас, у сусщнш з нею Рiв-ненськiй областi, де умови мюцезростання для ще! породи нiчим не прш^ е всього 674,7 га. Дещо бiльша площа насаджень дуба червоного бореального у Житомирськш област - 1076,7 га. У Кшвськш областi площа насаджень зростае до 2100,5 га, тобто майже вдвiчi бшьша, нiж у сусiднiй Житомирськш. Водночас, у Чернтвськш област^ де умови вирощування ще! породи не прш^ площа насаджень скорочуеться до 1603,1 га. Нерiвномiрнiсть розташування насаджень дуба червоного бореального у швшчних областях Укра!ни не така ютотна, як у степовш област^ де значно менша люистють, проте вона також не зумовлена певними об'ективними причинами.

У лicоcтeповiй лicоpоcлиннiй облacтi зоcepeджeнa нaйбiльшa кшьюстъ нacaджeнь дуба чepвоного боpeaльного. Однак i тут e пeвнa нeвiдповiднicть у pозмiщeннi площ, зайнятих щею поpодою у piзних облacтях. У Tepнопiльcь-кiй облacтi нacaджeнь дуба чepвоного боpeaльного у 3,5 paзи бiльшe, нiж у cy-шднш Xмeльницькiй облacтi - 4444,3 га, ^оти 1235,0 га. Щe бшьш знaчнi площi зaйнятi нacaджeннями дуба чepвоного боpeaльного у Biнницькiй обла^ тi - 6375,2 га, пpотe у cyciднiй з нeю Чepкacькiй облacтi кiлькicть нacaджeнь знову поpiвняно нeзнaчнa - 1087,7 га. Зовшм нecпpиятливa cитyaцiя для rnca-джeнь дуба чepвоного боpeaльного cпоcтepiгaeтьcя у Полтав^кш облacтi -вcього 67,1 га. Bодночac, у cyciднiй Сум^кш облacтi доcить значна кiлькicть нacaджeнь - 2697,3 га. Xapкiвcькa область, хоча i знaходитьcя у лicоcтeповiй зонi, за кiлькicтю нacaджeнь дуба чepвоного боpeaльного мало чим вiдpiз-няeтьcя вiд облacтeй, як pозтaшовaнi у Cтeпy - вcього 270,8 га.

Навпъ за такого нepiвномipного pозподiлy нacaджeнь дуба чepвоного боpeaльного у лicоcтeповiй облacтi значно видiляeтьcя Пpикapпaтcький люо-гоcподapcький окpyг, дe pозтaшовaнi нacaджeння, що знaходятьcя на тepито-piï Iвaно-Фpaнкiвcькоï та Львiвcькоï облacтeй. Так, на тepитоpiï fea^^pa^ кiвcькоï облacтi знaходитьcя 6179,6 га, а на тepитоpiï Львiвcькоï облаеп -11948,5 га нacaджeнь дуба чepвоного боpeaльного. Тобто на тepитоpiï цих двох облacтeй зоcepeджeно 40 % вЫх нacaджeнь дуба чepвоного боpeaльного, що e в Укpaïнi. Цю оcобливicть пояcнюють нe так ^^одними, як пeвними icтоpичними о^бливостями пошиpeння цieï поpоди по тepитоpiï Укpaïни. Знову ж таки значно мeншa площа нacaджeнь дуба чepвоного боpeaльного у Зaкapпaтcькiй (1140,6 га) та Чepнiвeцькiй (534,1 га) областях пiдтвepджye тe, що piвномipнicть пошиpeння цieï поpоди нe зaлeжить вщ лicоpоcлинних умов, a e тшьки cyб,eктивним явищeм.

Biковa cтpyктypa нacaджeнь дуба чepвоного боpeaльного у мeжaх У^а-1'ни також нepiвномipнa (табл. 1), ожшьки вiдобpaжae пeвнy зaкономipнicть його пошиpeння i пeвнy мштсишеть у поглядах лiciвникiв у cтaвлeннi до цieï поpоди.

Bapто зазначити, що початково дуб чepвоний боpeaльний пош^ював-cя пepeвaжно у пapкових i лicопapкових, i вжe пiзнiшe у лicових, нacaджeн-нях. Тому частка нacaджeнь у вiцi 61 prn i бiльшe дyжe тезначна i в загально-му становить по Укpaïнi близько 1 % вщ загально1' площi цieï поpоди. Bтiм на-дaлi, внacлiдок докладшшого eколого-лiciвничого оцiнювaння цieï поpоди, плошд, зaйнятi дубом чepвоним боpeaльним, piзко зpоcтaють пepeдyciм у таких люових облacтях, як Iвaно-Фpaнкiвcькa та Львiвcькa. Так, в ^^^pa^ юв^кш облacтi загальна площа нacaджeнь вшом 41-60 pокiв у 40 paзiв, а у Львiвcькiй - у 15 paзiв бiльшa вiд нacaджeнь у вiцi cтapших за 61 prn. B iнших облacтях Полюько1" та Лicоcтeповоï зони збiльшeння площ вiдбyвaeтьcя також доволi iнтeнcивно, хоча i в мeнших мacштaбaх. Так, у Biнницькiй облacтi збiльшeння площ нacaджeнь дуба чepвоного боpeaльного вiдбyвaeтьcя також у 15 paзiв, пpотe загальна 1'х площа cтaновить в^ого 653 га. У Tepнопiльcькiй та Чepкacькiй облacтях надзвичайно вeликe збiльшeння нacaджeнь - у 60...90 paзiв, пpотe загальна 1'х площа становить в^ого, вiдповiдно, 638,8 та 74,7 га. У пepeдвоeннi та повоeннi pоки нacaджeння дуба чepвоного боpeaль-ного починають пpоcyвaтиcя у пiвдeннi та cхiднi peгiони. Цe - Зaпоpiзькa,

l. Лiсове Ta сaдово-пaркове господaрство

35

Полтавська та Харювська областi. Внаслiдок загальна площа насаджень у вщ 41-61 роюв становить по Украïнi близько 15 %. Надалi - це 60-70-т роки, кiлькiсть насаджень дуба червоного бореального продовжуе збiльшуватися. Вони стають присутнi у Bcix степових областях, KpiM Херсонськоï i Криму. Частка цих насаджень вжом 21-40 роюв становить 61 %. Починаючи з 80-х роюв минулого сторiччя, штерес до дуба червоного бореального невиправда-но знизився. Частково це пов'язано з тим, що його стали протиставляти дубу звичайному з вщповщними висновками на користь останнього. Особливо ця тенденщя зачепила Львiвську область, де кшьюсть насаджень у вщ до 20 ро-кiв, порiвняно з групою вiку 21-40 роюв, менша майже в 6 разiв. По основних лiсових областях - 1вано-Франювсьюй, Рiвненськiй, Волинськiй та шших, кiлькiсть молоднякiв вiком до 20 роюв зменшилась у 2-3 рази. Зменшення площ, зайнятих щею породою, не тшьки не приносить корист у пiдвищеннi продуктивностi лiсових насаджень, але й у лiсозахисному люорозведенш.

Загалом по Украïнi частка молодняюв вiком до 20 рокiв становить 20 %. Однак така ситуащя спостершаеться не у всiх областях. У Закарпатсь-кiй областi кшьюсть насаджень вiком до 20 роюв зросла, порiвняно з групою вжу 21-40 рокiв, у 1,4 раза. Збшьшено площi у Луганськiй, Донецьюй, Пол-тавськiй областях. У Юровоградсьюй областi стабiльнi обсяги створення но-вих культур. З'явилися молодi насадження дуба червоного бореального у Криму. Це дуже позитивний показник, який свiдчить про розширення ареалу ще1* породи. У наведених даних територiального розподшу площ дуба червоного бореального (табл. 1) заслуговуе уваги той факт, що це вщбуваеться у степовш люорослиннш область Цим самим це шдтверджуе ефектившсть ще1* породи у збiльшеннi лiсистостi та люозахисного лiсорозведення у порiвняно несприятливих умовах - дефщиту вологи та дещо меншим багатством люо-рослинних умов. В умовах Закарпаття, де останшм часом унаслiдок надмiр-ного вирубання лiсiв значно збiльшилась кшьюсть та штенсившсть повеней, впровадження ще1* породи вробить значний внесок у покращення водорегуля-тивно1' ролi люових насаджень.

Висновки. Отже, насадження дуба червоного бореального необхщно створювати насамперед у схщних областях, де порода цшком придатна для пiдвищення люистост, захисного лiсорозведення, покращення бiорiзноманiт-тя ландшафтв, утилiтарноï рекреаци.

Стосовно вжово1" структури, то вона також потребуе значного покращення. Насамперед повинна збшьшуватися площа молодняюв унаслщок як залюнення вирубок головного користування, так i створення нових насаджень на неупддях та еродованих землях та земель, що вийшли з сшьгоспко-ристування. Здебшьшого це стосуеться степово!" лiсорослинноï областi, де впровадження дуба червоного бореального, як свщчить практика, приносить устшш результати.

Лггература

1. Майборода В. А. Рiст чистих насаджень дуба червоного пiвнiчного на Укра1'ш / В. А. Майборода // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Л^в : Вид-во УкрДЛТУ. -2000. - Вип. 10.1. - С. 134-140.

2. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / А.З. Швиденко, А. А. Строчинский, Ю.Н. Савич, С.Н. Кашпор / под ред. А.З. Швиденко. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 559 с.

Майборода В.А. Распространение и особенности формирования возрастной структуры насаждений дуба красного бореального в Украине

Осуществлен анализ возрастной структуры и территориального распространения чистых и мешаных древостоев дуба красного бореального в условиях Украины. Установлена неравномерная возрастная структура и территориальное распространение насаждений дуба красного бореального. Оптимизация возрастной структуры и территориального расположения будет способствовать значительному улучшению эколого-лесоводческой ситуации отмеченных регионов Украины.

Ключевые слова: формирование, возрастная структура, насаждение, дуб красный бореальный, территориальное распределение, лесорастительные условия, лесистость.

Majboroda V.A. Abundance and features of formation of age structure of forest stands of the oak red in Ukraine

It is analyzed age structure and territorial diffusion the pure and mixed forest stands of an oak red in conditions of Ukraine. It is established non-uniform age structure and territorial diffusion forest stands of an oak red. Optimization of age structure and territorial accommodation will promote significant improvement ecology-silvicultural to a situation of the specified regions of Ukraine.

Keywords: abundance, age structure, forest stands, oak red, territorial allocating, forest vegetation conditions, amount of forests._

УДК581.18:630*232.11:582.677 Acnip. Ю.А. Шовган;

проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie

АКТИВШСТЬ СТИМУЛЯТОР1В ТА ШГ1БГГОР1В РОСТУ

НАС1ННЯ МАГНОЛ1Й

Методом бютестування визначено стимуляторну та ÍHri6ÍTopHy активнють екстракпв Í3 соковито' (саркотести) та несоковито'' (зародок, склеротеста i ендосперм разом узят!) частин свiжозiбраних насшин шести видiв магнолш. Показано вщмшнос-т вмюту фiзiологiчно активних речовин у рiзних частинах насшня. У насшш виявле-но низьку активнють стимyляторiв росту i вщносно високу шпб^орну активнють.

Ключовi слова: "Магнолiя", насшина, саркотеста, склеротеста, зародок, ендосперм, стимулятори, шпбггори, бютестування.

Магноли належать до фшогенетично найстарших покритонасшних рос-лин [1, 10, 11]. Ц дерева i кушд з ix гарними кштками та великими листками е бажаними декоративними деревними рослинами для використання в озеленен-m мют. Окрем1 види, зокрема Magnolia officinalis Rehd. et Wils. мають також фармацевтичне значення. Проте поширення магнолш в Укра'ш е недостатшм. У бтьшосп мют культивують переважно два види - магнолш кобус (Magnolia kobus DC.) та магнолш Суланжа (Magnolia х soulangiana Soul. - Bod.). Тому головною причиною залишаеться недостатня кшьюсть садивного матерiалy.

У наших попередшх роботах [3, 12] ми виявили та проаналiзyвали можливост заготiвлi насiнного матерiалy восьми видiв роду магнолiя на за-xодi Укра'ни. Постае питання ращонального використання таких широких можливостей для масового вирошування iз насшня садивного матерiалy. Метою ще'' роботи було вивчення активностi стимyляторiв та iнгiбiторiв росту насiння магнолш. Отримаш результати мають бути використаш для уточнен-ня i вщлагодження технологи пiдготовки насiння магнолiй до виЫву.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.