CC BY
19
Dynamics of radioactive contamination of wild-growth berry and medicinal plants of forests of Ukrainian Polissya was analyzed according with years. It was proved the dependence of value of 137Cs content in shoots and berries of bilberry with density of soil radioactive contamination in different observation years.
Keywords: radionuclides, forest ecosystems, density of soil radioactive contamination.
УДК 630*547 Членкор ВА. Майборода, канд. с.-г. наук -ЛАН Украши
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТОВАРНО1 СТРУКТУРИ ДЕРЕВОСТАН1В ДУБА ЧЕРВОНОГО БОРЕАЛЬНОГО
Узагальнено результати багаторiчних дослщжень за товарною структурою чис-тих нормальних та зрщжених деревосташв дуба червоного бореального. Вихщ ос-новних сортименпв пов'язано з умовами мюця зростання та диференцшовано за кла-сами продуктивности У шдсумку наведено рекомендовану стиглють для деревосташв дуба червоного бореального у рiзних умовах.
Ключовi слова: товарна структура, насадження, рубки, деревина, користуван-ня, динамжа, стиглють.
Вирощування насаджень кожно! породи - виконання не тльки певних еколопчних функцш, але й становить значну цштсть для нацюнально! економь ки. Це, зокрема, можна оцшити за показниками виходу лжвщовано! деревини як тд час проведення рубок головного користування, так i у процеш росту внас-лщок промiжного користування. Визначення процентного виходу дшово! деревини вщ наявно! загально! кубомаси мае велике значения тд час таксацп люо-сж, проведення лiсовпорядкувальних робгг i пов'язане з визначенням техтчно! стиглостi насаджень та встановленням на 11 осжга оптимального вiку рубок головного користування. Ц питання найбшьш повно висвiтлено у роботах Н.П. Анучша (1977 р., 1981 р.), А.В. Вагiна (1958 р.), Н.Н. Свалова (1979 р.), що i слугувало методичною основою тд час проведення дослiджень.
Дослiдження iз вивчення товарно! структури проводили одночасно з вивченням росту дуба червоного бореального у дiбровних, судiбровних та субо-реальних типах умов мюця зростання. У цих умовах, залежно вiд способу i гус-тоти створення культур та штенсивносп ведення господарства у них, ва юну-ючi чистi насадження дуба червоного бореального, залежно вщ рiвня !х продук-тивностi, роздiлено на сш класiв (В. А. Майборода, 2000 р.).
Дослщним матерiалом слугував вихiд дшово! деревини, який визначали на пробних площах у польових умовах за зрубаними моделями деревини у кшь-косп 1320 шт., як брали з кожного ступеня товщини. Пробт площi характери-зують наявнi насадження вах класiв вiку та клашв продуктивностi, як вивчали у вище зазначених типах лiсорослинних умов. Крiм цього, використовували результати дослщжень, проведет на десяти люосжах головного користування, та проанатзували вихщ дшово! i дров'яно! деревини, отримано! внаслщок проведення доглядових рубань у 30 вщдшах чистих насаджень дуба червоного бореального. Для апроксимацп отриманих результатiв у насадженнях, що належать до клашв продуктивностi 35, 33, 31, 29 (щброви та судiброви), використано рiв-няння Ф. Корсуня (F. Korsun, 1935), яке виражаеться формулою (1), а у насадження, що вщносяться до клашв продуктивностi 27, 25, 23 Щброви i субори), -за допомогою формули (2):
у
Ь+с1ех
у = ах & , : а + Ьх + сХ + йх ,
(1) (2)
де: у - вщсогок виходу дшово1 деревини вiд запасу насаджень в корц х - се-реднiй дiаметр насаджень; а, Ь, с, й - постiйнi величини. Процентний вихвд дров'яно1 деревини вирiвнювався графiчно.
Аналiз дослiдного матерiалу показав, що дiлова деревина пе1 чи шшо! кагегорп крупностi з'являегься в насадженнях з вiдповiдного вiку. Ця залеж-нiсть ще бiльш точно пов'язана з середшм дiамегром насаджень, який прийняго як незалежну ознаку, оскiльки його викорисгання дае змогу прогнозуваги вихщ лжвщно1 деревини не тльки внаслiдок досягнення насадженнями в^ сгиглос-гi, але й тд час промiжного корисгування. Товарну структуру юнуючих дере-восганiв дуба червоного бореального наведено у табл.
Табл. Товарт таблиц для деревостанiв дуба червоного бореального
Вияд дшово! деревини
дрiб-на
се-редня
Дро
крупна
Лк-ввд-на, %
Ввд-ходи, %
Вих1д дшово! деревини
дрiб-на
се редня
крупна
Дро
ва,
%
Шк-вiд-
на, %
Вiд-
ходи, %1
Тип лiсорослинних умов Б2 - Б4. Нормальнi насадження. Клас продуктивное!! 35
Тип лiсорослинних умов С2 - С4. Нормальнi насадження. Клас продуктивност 33
6 17,6
72,0 89,6 10,4
13,6
75,0
11,4
33,8
56,5
90,3
9,7
31,7
57,9
89,6
10,4
10
45,9
44,8
90,7
9,3
10
43,2
46,8
90,0
10,0
12
48,8
6,1
36,0
90,9
9,1
12
48,6
2,8
38,8
90,2
9,8
14
42,5
19,3
29,3
91,1
8,9
14
41,7
16,0
32,7
90,4
9,6
16
34,9
29,1
3,2
24,0
92,2
16
33,4
26,4
2,9
27,8
90,5
9,5
18
27,8
39,2
4,4
19,9
91,3
18
26,3
36,5
4,0
23,8
90,6
9,4
20
16,9
52,6
5,3
16,6
91,4
8,6
20
20,6
44,6
5,0
20,6
90,8
9,2
22
16,7
54,5
6,1
14,2
91,5
22
16,2
51,2
5,7
17,8
90,9
9,1
24
13,1
55,4
11,1
12,0
91,6
8,4
24
12,6
56,6
6,3
15,5
91,0
9,0
26
10,1
48,8
22,4
10,4
91,7
8,3
26
9,9
48,5
19,2
13,6
91,2
28
7,6
40,9
34,1
9,2
91,8
8,2
28
6,9
40,7
31,9
11,9
91,4
8,6
30
5,9
33,7
44,1
8,2
91,9
30
34,0
41,3
10,4
91,5
32
4,5
27,2
52,8
7,5
92,0
8,0
32
5,1
28,6
48,7
9,2
91,6
8,4
34
3,5
23,3
58,3
7,0
92,1
7,9
36
2,8
19,8
63,0
6,6
92,2
38
2,4
17,2
66,3
6,4
92,3
7,7
40
2,1
15,1
68,8
6,4
92,4
7,6
Тип люорослинних умов Б2 - Б4. Зрщжеш насадження. Клас продуктивносг 31
Тип люорослинних умов С2 - С4. Зрщжеш насадження. Клас продуктивности 29
18,9
67,9
86,8
13,2
15,2
70,0
85,2
14,8
35,4
52,2
87,6
12,4
33,5
52,8
86,3
13,7
47,4
42,0
11,6
10
44,8
42,4
87,2
12,8
48,6 41,5 33,9
27.1 21,4
16.2 12,3 10,3
7,6 19,3 31,0 40,8
48.8
55.9 55,2 46,9
2,2
3.4
4.5 5,4 6,2 12,9 24,8
32,7 26,2 21,0 17,0 13,9 11,3 9,3
89.2
89.3
89.4
89.5
89.6
89.7
89.8
11,1 10,8 10,7 10,6 10,5 10,4 10,3 10,2
48,9
40.6 32,4 26,0
20.7 16,4 13,2 10,6
4,0 18,4 28,2 37,7 45,4
51.7
56.8 47,4
3.1
4.2 5,1 5,8
6.3 20,4
35,0 29,4
24.7
20.8
17.6 15,0
12.7 10,7
87,9
89.0
89.1
12,1 11,6 11,4 11,3 11,2 11,1 11,0 10,9
ва
28 8,0 39,4 35,9 6,6 89,9 10,1 28 8,5 38,7 33,0 9,0 89,2 10,8
30 6,2 33,0 45,2 5,6 90,0 10,0 30 6,9 32,4 42,4 7,6 89,3 10,7
32 4,8 27,8 52,6 4,9 90,1 9,9 32 5,6 27,9 49,6 6,3 89,4 10,6
34 3,7 23,6 58,5 4,4 90,2 9,8 34 4,7 24,3 55,3 5,2 89,5 10,5
36 2,9 20,3 63,0 4,1 90,3 9,7 36 4,0 21,7 59,7 4,2 89,6 10,4
38 2,3 17,6 66,6 3,9 90,4 9,6 38 3,4 19,5 63,4 3,4 89,7 10,3
40 1,9 15,5 69,3 3,8 90,5 9,5 40 3,0 17,7 66,4 2,7 89,8 10,2
42 1,7 13,8 71,3 3,8 90,6 9,4
44 1,6 12,4 73,0 3,7 90,7 9,3
46 1,6 11,6 73,9 3,7 90,8 9,2
48 1,5 11,3 74,5 3,6 90,9 9,1
Тип люорослинних умов С2 - С4. Насадження низько! густоти. Клас продуктивном! 27 Тип люорослинних умов В2 - В4. Нормаль-ш насадження. Клас продуктивност 25
8 31,2 54,4 85,6 14,4 8 26,5 57,3 83,8 16,2
10 41,3 45,1 86,4 13,6 10 39,7 45,2 84,9 15,1
12 50,7 36,4 87,1 12,9 12 49,2 36,6 85,8 14,2
14 43,4 13,7 30,5 87,6 12,4 14 41,3 15,0 30,1 86,4 13,6
16 35,6 24,0 2,7 25,7 88,0 12,0 16 35,9 25,8 25,1 86,8 13,2
18 28,5 34,1 3,8 21,9 88,3 11,7 18 30,0 32,4 3,6 21,1 87,1 12,9
20 22,5 42,6 4,7 18,7 88,5 11,5 20 23,8 40,9 4,5 18,0 87,2 12,8
22 17,4 49,7 5,5 16,0 88,6 11,4 22 18,0 48,4 5,4 15,5 87,3 12,7
24 13,3 55,5 6,2 13,7 88,7 11,3 24 13,0 54,9 6,1 13,4 87,4 12,6
26 10,0 60,2 6,7 11,8 88,7 11,3 26 9,0 60,0 6,7 11,8 87,5 12,5
28 8,6 39,4 30,7 10,1 88,8 11,2 28 8,5 41,0 29,7 10,4 87,6 12,4
30 5,8 33,4 41,0 8,6 88,8 11,2
32 4,6 29,1 47,9 7,3 88,9 11,1
34 3,7 25,0 54,1 6,2 89,0 11,0
36 3,2 22,3 58,4 5,3 89,2 10,8
38 2,8 20,0 62,1 4,4 89,3 10,7
Тип люорослинних умов В2 - В4. Зрщжеш насадження. Клас продуктивност 23
8 30,5 53,9 84,4 15,6 20 22,2 41,6 4,6 19,5 87,9 12,1
10 41,4 44,1 85,5 14,5 22 16,9 48,9 5,4 16,8 88,0 12,0
12 49,6 36,7 86,3 13,7 24 12,8 55,1 6,1 14,1 88,1 11,9
14 41,6 14,3 31,0 86,9 13,1 26 9,0 60,0 6,7 12,5 88,2 11,8
16 34,8 26,2 26,4 87,4 12,6 28 6,4 40,9 30,2 10,8 88,3 11,7
18 28,3 33,1 3,7 22,6 87,7 12,3 30 4,7 34,6 39,8 9,3 88,4 11,6
32 4,6 28,2 47,8 7,9 88,5 11,5
Отже, процент виходу дшово! деревини залежить вщ таких факгорiв: се-реднього дiаметра насадження, типу лiсорослинних умов, густоти насадження i вiку. В одному i тому ж вiцi процент виходу дшово! деревини рiзний. Це насам-перед пояснюють тим, що за однакового вiку, залежно вщ типу лiсорослинних умов i густоти, насадження характеризуються рiзними значеннями середнього дiаметра. Цi фактори визначають особливосп будови i розмiр рангу середнього дерева, що своею чергою також впливае на процент виходу дшово! деревини. Так, зрiдженнi насадження в дiбровах мають найбiльший процент виходу дшово! деревини за вама категорiями крупностi.
Це природно, оскшьки тут спостерiгають найбiльший середнiй дiаметр. У цьому ж типi люорослинних умов, але вже в нормальних насадженнях дiаметр е нижчий. Тут дещо бiльш присутнi нижчi ступеш товщини, а основна кшьюсть дерев та запас зосереджеш в середшх ступенях. Тому вiдсоток виходу дшово!
деревини е нижчим. Водночас за однакового середнього дiаметра насадження, будова за запасами i кшьюсть стовбурiв в зрщжених насадженнях свщчить про те, що основна кiлькiсть дерев зосереджена у вищих ступенях. При стввщно-шенш загального запасу i дiловоï деревини процент буде вищий у зрщжених насадженнях, оскшьки представництво дерев у нижчих ступенях товщини, де вихщ дiловоï деревини не спостериаеться, а також кiлькiсть дерев, як вiдстають у ростi тут незначш. Крiм цього, пiд час визначення виходу дiловоï деревини з ок-ремого стовбура потрiбно враховувати рiзну ïх форму в насадженнях рiзноï гус-тоти. Очевидно, що стовбури е бшьш повнодеревнi в густих насадженнях. Отже, процент об'ему верхiвки вiд загального об'ему стовбура тут бшьший, а дiловоï частини дещо нижчий. Така незначна рiзниця у спiввiдношеннi дiловоï i дров'яноï частини - окремого стовбура внаслщок перерозрахунку на весь запас насадження становить вже значну розбiжнiсть мiж двома категорiями.
Рiзниця у виходi дiловоï деревини мiж нормальними i зрщженими наса-дженнями в дiбровах характерна i для судiбров та суборiв. Причини, що ïï обу-мовили, тi ж, але оскшьки середнiй дiаметр зрщжених насаджень у судiбровах i дiбровах менший, ашж у аналогiчних насадженнях у дiбровах, то i процент виходу дiловоï деревини ще нижчий. Процент виходу дiловоï деревини в нормаль-них насадженнях високоï густоти е нижчим, шж у зрiджених насадженнях тому, що iз зменшенням середнього дiаметра насадження збiльшуеться кiлькiсть тон-комiрних дерев, вихщ дiловоï деревини з яких незначний. На зменшення виходу дiловоï деревини впливае також i попршення лiсорослинних умов. Тому в су-дiбровах, i особливо у суборах, дiаметр насаджень, з яких починаеться вихiд дь ловоï деревини, збiльшуеться. Якщо взяти насадження не одного в!ку, а однакового дiаметра, то тут спостериаемо не дуже значну рiзницю. Це пояснюемо тим, що одного i того ж дiаметра дерева досягають у рiзному вiцi, який збшьшуеться в мiру вiдносного погiршення типу люорослинних умов, та збiльшення густоти насадження. У цьому вiдношеннi дотримуеться послiдовнiсть: зрiдженi насадження у дiбровах, нормальнi насадження у дiбровах, зрiдженi насадження у су-дiбровах, нормальнi насадження у судiбровах i залишаються насадження, як! ростуть у найбщшших умовах - суборах.
Динамжа виходу дiловоï деревини для дуба червоного бореального мае своï особливосл, що характернi, з деякими вщхиленнями, для вах умов його мюцезростання. Вихщ дiловоï деревини спостерiгаемо тд час досягнення насаджень середнього дiаметра 6-8 см, що, враховуючи швидкорослють цiеï породи, настае довол! рано. Дiлова деревина дрiбноï та середньоï категорiï крупносл до-сягае свого максимуму, коли у насадженнях починае з'являтися крупна дшова деревина. У д!бровах та суд!бровах цей перюд настае у 40 роюв, а у суборах - з 50-60 роюв. Надал! вихщ дрiбноï та середньоï деревини зменшуеться, а круп-ноï - тшьки зростае. У загальному ж вихщ лiквiдноï деревини е довол! високим за, пор!вняно, невеликоï кшькосп вщход!в.
BiK стиглост1 й оптимальний bîk рубки. Визначення в!ку стиглосп та, на його основ!, вшу головноï рубки для насадження дуба червоного бореального мае велике значення у процеа оргашзацп господарства.
Як вщомо, насадження дають максимальний еколопчний ефект у старшому вщ. Тобто у вщ наближеному до екологiчноï стиглосп. Проте швидко-росл! породи, до яких вщносять також i дуб червоний бореальний, вщповщно
рашше досягають не гiльки цього вшу, а й в^ головно1 рубки. Тому е важли-вим пигання щодо поеднання екологiчних функцiй вирощуваних насаджень з 1х експлуагацiйним викорисганням. У цьому планi посгае пигання правильного визначення вiку сгиглосгi й оптимального в^ рубки.
Основними в умовах ведения господарства е кшьюсна i гехнiчна стиглють, якi за принципом i способом визначення близью мiж собою: харакгеризу-югься вжом, в якому середнiй прирiсг вше! деревини, або гшьки дшово! дереви-ни всгановлених розмiрiв i власгивосгей, досягае найбiльшого значення, а по-гочний прирiсг зрiвнюегься зi середшм.
Кiлькiсиу i гехнiчиу сгиглiсгь розраховували не гiльки за наявним запасом, але й за загальною продукгивнiсгю. Економiчно це бiльш правильно, поза-як види сгиглосгi, яю розглядаемо, харакгеризуюгь не гiльки найвищий серед-нiй прирiсг деревини, але й максимум приросту насаджень загалом iз розрахун-ком вибраних при рубках догляду i дерев. Необхщнюгь всгановлюваги вiк юль-юсно! сгиглост за загальною продукгивнiсгю насадження викликано гим, що в умовах шгенсивного ведення господарства пiд час промiжного корисгування гакож можна огримаги лжидну деревину.
Прийнягий на сьогоднi у пракгищ лiсового господарства вiк рубки для насаджень дуба червоного бореального 70 роюв не враховуе особливосгей росту ще! породи. Його було встановлено не на основi реальних дослiджень, а зо-рiентовано на певну схожiсгь у росл з деревосганами ясеня звичайного, що далеко не вщповщае дшсносп. Зокрема, не враховано те, що для дуба червоного бореального харакгерний ширший спектр умов мюцезнаходження, шж для ясе-на, повноцiнний рюг якого у суборах взагалi неможливий. Визначення вiку кшьюсно! сгиглосгi проводили за даними габлиць ходу росту (В.А. Майборода, 2000). Кшьюсна стиглють у насадженнях, яю вивчаемо, насгае у дiбровах i су-дiбровах у вiцi 39-41роюв, а у суборах - 49-51 роюв. Техшчна стиглють, розра-хована за виходом дшово! деревини, насгае значно тзтше (52-61 роюв) у ба-гагших типах лiсорослинних умов i дещо пiзнiше - у бiднiших.
Вж сгиглосгi тдвищуегься у мiру збшьшення кагегорп крупносгi огри-мано! деревини. Тип лiсорослинних умов i густота насаджень гакож вщповщно впливае на вж сгиглосгi. Так, iз попршенням росту вiк сгиглосгi пiдвищуегься у суборах i вiн вищий, ашж у дiбровах. Збiльшення гусгоги га площi живлення сприягливо впливае на зниження вiку сгиглосгi. Огриманi дат про вж сгиглосгi дали змогу визначиги рiк головно! рубки для насаджень дуба червоного бореального. Пд час визначення враховували, гакож стан га рiзницю в росл насаджень рiзноl гусгоги, викликаш як за способом сгворення культур, гак i за ш-генсивнюгю доглядових рубань в рiзних типах люорослинних умов.
Внаслiдок проведеного аналiзу рекомендуемо гакий опгимальний вiк рубок головного користування, розрахований на отримання крупних га середнiх дшових асоргименгiв:
• у дiбровиих типах люорослинних умов, у нормальних га зрщжених насадженнях, якi вдаосять до класiв продукгивиосгi 35 i 31-61-70 роюв;
• у судiбровах, у нормальних га зрiджеиих насадженнях, яю вщносягь до кла-сш продукгивиосгi 33, 29 i 27-71-80 роюв;
• у суборах, у насадженнях, яю вдаосять до клаав продукгивиосгi 25 i 23 -8190 рокiв.
Висновки:
1. Насадження дуба червоного бореального спроможш вщгравати велику роль у забезпеченш нацюнально! економiки високим виходом високо-яюсно! дшово! деревини, що значно тдвищуе 1х значущiсть не тшьки в еколого-лiсiвничому, але й у господарському планi.
2. Зниження в^ головно1 рубки не призводить, порiвняно з iншими породами, до значно! втрати екологiчних функцiй насаджень дуба червоного бореального через причини, зумовлеш його бюеколопчними особливос-тями. Так до настання вiку головно! рубки у насадженнях вже присутне достатньо розвинене природне поновлення, яке зможе зайняти мiсце ма-теринського насадження. Крiм того, вже тсля 80 рокiв у насадження дуба червоного бореального рiзко припиняе рiст за майже всiма такса-цiйними показниками, збiльшуеться вiдпад i, вiдповiдно, послаблюються !х екологiчнi функцп.
Тому запропонований оборот рубки у випадку з дубом червоним боре-альним дае змогу не тшьки швидше отримати вихiд високотоварно! деревини, але й сприяе розвитку наступного в екологiчному планi ефективнiшого та стшюшого насадження.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Теория и практика организации лесного хозяйства / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 176 с.
2. Анучин Н.П. Сортиментные и товарные таблицы / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 535 с.
3. Вагин А.В. Товарность ельников в зависимости от возраста : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / А.В. Вагин. - М., 1958. - 20 с.
4. Майборода В. А. Рют чистих насаджень дуба червоного швшчного (Quercus borealis Miechx.) на Укра!ш / В.А. Майборода // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.1. - С. 134-140.
5. Свалов Н.Н. Моделирование производительности древостоев и теория лесопользования / Н.Н. Свалов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 241 с.
Майборода ВА. Особенности формирования товарной структуры древостоев дуба красного бореального
Обобщены результаты многолетних исследований товарной структуры чистых нормальных и изреженных древостоев дуба красного бореального. Выход сортиментов рассмотрен в зависимости от условий местопроизрастания и дифференцирован по классам продуктивности. В итоге приведены рекомендации спелости для древос-тоев дуба красного в различных условиях.
Ключевые слова: товарная структура, насаждение, рубки, древесина, пользование, динамика, спелость.
Majboroda VA. Features of formation of commodity structure of forest stands of the oak red
Results of long-term researches of commodity structure pure normal and partly stocked forest stands of an oak red are generalized. An output logs it is considered depending on conditions forest vegetation condition and it is differentiated behind classes of efficiency. In a result recommendations of ripeness for forest stands of an oak red in various conditions are induced.
Keywords: commodity structure, planting, cabins, wood, using, dynamics, ripeness.
