Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК 616.36-002:616.9
ПОШИРЕМСТЬ 1НФЕКЦ1Й, СПРИЧИНЕНИХ В1РУСАМИ ГЕПАТИТУ С, ЕПШТЕЙНА-БАРР ТА IX ПОЕДНАНИХ ФОРМ У ПОЛТАВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Боднар В.А., Литвиненко Ю.В.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "УкраТнська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
У статт{ наведет результаты власного обстеження донор{в кров{ на предмет виявлення ВГС-та ЕБВ-тфекцш пор{вняно з даними офщшног статистики. Вказано на високу частоту поеднаних форм цих тфекцш та доведена доцшьтсть подальшого гх вивчення з метою удосконалення лжувально-д1агностичног тактики
Ключов1 слова: донори, в1рус гепатиту С, в1рус Епштейна-Барр, поеднаж форми ВГС- та ЕБВчнфекци
Сьогодш не пщдаеться сумыву той факт, що реальна розповсюдженють ¡нфекцп, спричиненоТ BipycoM гепатиту С (ВГС), значно перевищуе дат офщшноТ статистики [2,3,5]. Не менш напруженою е ситуац1я з Епштейна-Барр в1русною (ЕБВ) ¡нфекц1ею, серед клш1чних форм якоТ офщшно рееструеться ттьки ¡нфекцшний мононуклеоз [1,6]. Остаными роками доводять можпивють посилення реплкаци ВГС ядерним антигеном ЕБВ, виявляють особливост1 nepeöiry ВГС-шфекцп при кошфкуванш ЕБВ, тому мкст-форми цих ¡нфекцш активно вивчаються [4,7].
Мета - з'ясувати поширенють ¡нфекцш, спричинених ВГС, ЕБВ та Т'х поеднаних форм серед населения ПолтавськоТ обласп з використанням сучасних метод1в визначення розширеного спектру серолопчних та молекулярно-бюлопчних маркер1в.
Матер1ал та методи дослвдження.
Матер1алами для проведения анал1зу поширеносл ВГС-шфекцп у Полтавськш обласн були дан1 оф1ц1йно1 статистичноТ 3BiTHOi документац1| по окремим ¡нфекцшним захворюванням, затверджен1 МОЗ УкраТни, та 3BiTHi матер1али ПолтавськоТ обласноТ саытарно-епщемюлопчноТ станцй' за 2003-2007 роки. Поширенють ВГС-шфекцп серед населения ПолтавськоТ обласп визначали шляхом анал1зу результат1в
сероепщемюлопчного обстеження донор1в кров1 обласноТ станцп переливання кров1 на маркери ГС - анти-ВГС за п'ять poKiB (2003-2007 pp.), а також за даними власних досл1джень, отриманих при поглибленому сероеп1дем1олог1чному, кл1н1чному та молекулярно-бюлопчному обстеженн1 143 донор1в.
Сироватки KpoBi донор1в тестували на розширений спектр серолопчних маркер1в ГС (анти-ВГС (сумары), анти-ВГС IgM i IgG, анти-ВГС core та анти-Ы83, анти-Ы34, анти-Ы35) методом 1ФА i наявнють РНК ВГС методом пол1меразноТ ланцюговоТ реакцй' (ПЛР).
Розповсюдження ЕБВ-1нфекц1Т дослщжували анал1зуючи розширений спектр серолог1чних та молекулярно-бюлопчних маркер1в ЕБВ-1нфекцй' (anti-VCA IgM, anti-VCA IgG, anti-EA IgG, anti-EBNA IgG, ДНК ЕБВ) у 93 донор1в та 189 хворих
на хроычний гепатит С (ХГС).
Результати досл1дження та обговорення.
Проведен! дослщження показали, що за даними офщшноТ статистики у Полтавському perioHi захворюван1сть на гострий гепатит С (ГГС) з початку запровадження реестрацп у 2003 роц1 характеризувалася невисоким р1внем з не-значними коливаннями (0,99 - 1,57 на 100 тис. населения) та тенденц1ею до зниження в останн1 роки (1,42 на 100 тис. населения у 2007 р.). Низьким за останж 5 рок1в рееструвався й офщшний р1вень ¡нф1кованост1 ВГС донор1в, який визначався за частотою виявлення скриншгового маркеру анти-ВГС, - 1,9-2,2 %. На фон1 реестрацй' низьких показниш захворюваност1 на ГГС в1дзначалося щор1чне зростання невериф1кованих хрон1чних гепатит1в (з 480,4 у 2003 р. до 689,0 на 100 тис. населения у 2007 р.), в тому числ1 i вперше д1агностованих, та цироз1в печ1нки (з 63,0 у 2003 р. до 95,0 на 100 тис. населения у 2007 р.). Анал1з зв1тноТ документаци ПолтавськоТ обласноТ клУчноТ ¡нфекц1йноТ л1карн1 пщтвердив, що саме xpoHi4Hi гепатити та цирози ВГС-ет1олог1Т, складають вагому частку у структур! в1русних уражень печшки (49,6% та 22,1% в1дпов1дно)
За цих умов виявилося доц1льним з'ясувати дшсну ¡нф1кован1сть ВГС населения. Для реал1заци цього завдання нами було обстежено 100 донор1в обласноТ станцй переливання кров1. За результатами дослщжень, д1йсний р1вень ¡нф1кованост1 ВГС дорослого населения Полтавського periOHy склав 12 %, що значно перевищувало дан1 оф1ц1йноТ статистики - у 6 раз1в. Наступним етапом досл1дження було визначення форми ВГСчнфекци. Серед донор1в з вперше виявленими анти-ВГС (n=43) гострих форм ГС зареестровано не було, у 72,1 % д1агностували ХГС (у фаз1 латенц1Т - 54,8 %, реактивац1Т - 45,2 %); у 16,3 % - хроычний мкст-гепатит (В+С); у 11,6 % - пастчнфекцш.
Враховуючи в1дсутн1сть статистичноТ ¡нформаци щодо розповсюдження ЕБВ-1нфекцй' в Полтавськш обласп, наступним напрямком нашого досл1дження стало з'ясування д1йсноТ ¡нфкованосп ЕБВ дорослого населения. За результатами обстеження донор1в KpoBi (n=93)
* Робота е фрагментом НДР академп «BipycHi гепатити В i С сполучеш з eipycoM простого герпесу: кл/нко-патогенетичн1особливост1, niöxoöu до диагностики талкування». № державно)'реестрацп 0103U001313
Том 9, Выпуск 3
113
BÎCHÈK Украгнсъког ме0ичног' cm оматолог in ног' академш
на розширений спектр серолопчних маркер1в встановлено, що ЕБВчнфекц1я е широко розповсюдженою - у 97,8 % oci6, як1 вважали себе практично здоровими, виявлеш специф1чш серолопчш маркери. При цьому д1агностувалися pi3Hi форми ¡нфекцшного процесу: латентна ЕБВ-шфекц1я - у 43,9 %, реактивована - у 39,6 %, хрон1чна - у 16,5 %.
Наступним етапом дослщження було з'ясування розповсюдженост1 мкст-форм ГС та ЕБВ-шфекци. Проведен! дослщження показали, що з 189 хворих на ХГС 175 (92,6%) виявилися серопозитивними щодо ЕБВ. У переважноТ бшьшосп з них - 109 (57,7%) визначалися серолопчш маркери латентно!' форми ЕБВ-¡нфекцп, у 66 (34,9%) - реактивованоТ. Серед останжх у 40 (21,2%) хворих д1агностована реплкативна форма хрошчноТ ЕБВ-шфекцп.
Висновки.
1. Частота виявлення анти-ВГС серед донор1в кров1, як1 е критер1ем розповсюдження ¡нфекцй серед населения, протягом 2003-2007 рок1в за даними офщшноТ статистики складала 1,9-2,2 %. При обстеженш донор1в кров1 з визначенням широкого спектру серолопчних i молекулярно-бюлопчних маркер1в, зазначений показник ста-новив 12,0 %. У переважноТ бшьшосп донор1в (72,1 %) з вперше виявленими анти-ВГС при по-глибленому клшко-лабораторному обстеженш д1агностували ХГС.
2. За даними серолопчного обстеження донор1в кров1 встановлено, що ¡нфковашсть ЕБВ дорослого населения ПолтавськоТ обласп складае 97,8 %. Серед ¡нфкованих
д1агностуються pi3H¡ форми ¡нфекцшного процесу: латентна - у 43,9 %, реактивована - у 39,6 %, хрошчна - у 16,5 %. Поширенють ЕБВ-шфекцп серед хворих на ХГС практично така ж, як i серед населения в цшому - 92,6% з частотою реплкативних хрон1чних форм - 21,2 %.
Таким чином, отримаш дан1 св1дчать про значну поширен1сть як ХГС, так i ЕБВчнфекцш, що обумовлюе доц1льн1сть вивчення ix поеднаних форм з метою удосконалення л1кувально-д1агностично1'тактики.
Л1тература
1. Волоха А.П. Епштейна-Барр-в1русна ¡нфекц1я у д1тей / А.П. Волоха, Л.1. Чернишова // Сучасн1 ¡нфекцй'. - 2003. -№ 4. - С. 79-93.
2. Дьяченко П.А. В1русний гепатит С. Сучасн1 проблеми еглдемюлогп, д1агностики i Tepanií / П.А. Дьяченко, А.Д. Вовк, А.Г. Дяченко // Сучасн1 ¡нфекцй'. - 2005. - №1. - С.
62-72.
3. Кузь Т.В. Егмдемюлопчна характеристика гепатита В i С у Полтавсьш област1 та шляхи п1двищення ефективност1 неспециф1чноТпроф1лактики: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук: спец 14.02.02./ T.B. Кузь. - К., - 2006. - 23 с.
4. Рябоконь Ю.Ю. Клшко-патогенетичж особливост1 та оптим1зац1я Tepanií гепатитш В i С в поеднанн1 з EBV-¡нфекцюю / автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук: спец 14.01.13 // Ю.Ю. Рябоконь. - К., 2009. - 22 с.
5. Сергеева T.A., Шапнян В.Р., Манько В.Г. Серолопчна д1агностика гепатиту С: пщходи до дослщжень в залежност1 Bifl мети i завдань / T.A. Сергеева, В.Р. Шапнян, В.Г. Манько // Лабораторна д1агностика. - 2004. - №4. - С. 11-17.
6. Cohen J.I. Epstein-Barr virus infection/ J.I. Cohen // N. Engl. J. Med. - 2000; 343. -P. 481-492.
7. Enhancement of hepatitis C virus replication by Epstein-Barr virus-encoded nuclear antigen 1/ Y. Sugawara, M. Makuu-chi, N. Kato [et al.]// EMBO J. - 1999. - Vol.18, No.20. -P.5755-5760.
Реферат
РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ ИНФЕКЦИЙ, ВЫЗВАННЫХ ВИРУСАМИ ГЕПАТИТА С, ЭПШТЕЙНА-БАРР И ИХСОЧЕТАННЫХ ФОРМ В ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ Боднарь В.А., Литвиненко Ю.В.
Ключевые слова: доноры, вирус гепатита С, вирус Эпштейна-Барр, сочетанные формы ВГС-и ЭБВ-инфекции.
В статье приведены результаты собственного обследования доноров крови на предмет выявления ВГС- и ЭБВ-инфекций в сравнении с данными официальной статистики. Указано на высокую частоту регистрации сочетанных форм этих инфекций и обосновано дальнейшее их изучение с целью усовершенствования лечебно-диагностической тактики.
Summary
PREVALENCE OF INFECTIONS CAUSED BY VIRUSES OF HEPATITIS C, EPSTEIN-BARR AND THEIR COMBINED FORMS IN
POLTAVA REGION
Bodnar V.A., Lytvynenko Yu.V.
Key words: donors, hepatitic C virus, Epstein-Barr virus, combined forms.
The paper represents the results of our testing of donor's blood in order to detect infections of hepatitic C virus and EBV in comparison with official statistics data. It has been found out high frequency in registering the combined forms of the infections and grounded their further researches to improve the therapeutic management and possible prevention.