CC BY
55
частiше фiксувалося у Терно-пiльськiй (7,4%), Закарпатсь-кiй (7,3%), Харювськм (7,2%) Вiнницькiй (7,0%), МиколаТв-ськiй (6,9%) та Юровоградсь-км (5,6%) областях.
Висновки
Таким чином, результати дослщження показали, що проблеми водопостачання на-селення та якост питноТ води значно загострилися, особливо в останн роки, i потребують комплексного виршення. Основна кiлькiсть водоочисних споруд була побудована понад 40-50 роюв тому й морально застарта. На бтьшосп з них застосовуються недосконалi технологiТ, реагенти i матерiа-ли, що не здатш перешкоджати потраплянню у питну воду ре-човин, дiя яких на органiзм лю-дини може негативно вплинути на ТТ здоров'я. Важливим зали-шаеться питання надiйного знезараження води, особливо з урахуванням тепершнього стану водоводiв i розподшьних мереж, яю мiстять постiйну за-грозу вторинного забруднення води.
З метою полтшення якост питноТ води, що подаеться на-селенню, необхiдно ширше ви-користовувати пiдземнi води, вести постмний монiторинг якостi води поверхневих во-дойм, використовувати додат-ково очищену воду, яку отри-мують у локальних водоочисних установках колективного використання або з Ыдивщу-альних фшь^в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Семчук Г.М. Забезпечення населення УкраТни питною водою високоТ якостi: проблеми та перспективи // ЕТЕВк-2007. Зб. доп. за матер. мiжнар. кон-гресу (22-26 травня 2007 р.). — Ялта, 2007.
2. Нацюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища УкраТни у 2000 роцк — Мшютерство еко-логiТ та природних ресурав УкраТни, 2001. — 184 с.
3. Прокопов В.О., Загайсь-кий С.1., Зорiна О.В. Ппеычш проблеми якостi питноТ води, що видобуваеться iз пiдземних джерел // Ппена населених мiсць. — К.: Полiмед, 2007. — Вип. 49. — С. 45-50.
4. Загальнодержавна про-грама "Питна вода УкраТни на 2006-2020 роки", затверджена Законом УкраТни вщ 03.03. 2005 р. № 2455-М
ШЕСТОПАЛОВ В.М., НАБОКА М.В., ОМЕЛЬЧУК С.А., ПОЧЕКАЙЛОВА Л.П.
Н1Ц РПД НАН УкраТни, МОЗ УкраТни, УкрНД УЦ проблем стандартизацiï, сертифкаци i якостi
SAFETY OF DRINKING-WATER IN THE EUROPEAN AND UKRAINIAN WATER LEGISLATION
Schestopalov V.M., Naboka M.V., Omeltschuk C.A., Potschekailova L.P.
БЕЗПЕЧН1СТЬ ПИТНО1 ВОДИ В ЕВРОПЕЙСЬКОМУ I УКРА1НСЬКОМУ ВОДНОМУ ЗАКОНОДАВСТВ1
акон УкраТни "Про загально-державну програму адаптацп законодавства УкраТни до за-конодавства бвропейського Союзу" [1] визначив завдання щодо приведення норматив-но-правових ак^в УкраТни у вiдповiднiсть до европейсь-ких. Тому метою нашого до-слiдження е аналiз вщмшно-стей европейського й укра-Тнського водного законодавства щодо питноТ води.
В европейському i украТнсь-кому водному законодавствi держава бере на себе зо-бов'язання забезпечувати своТх громадян безпечною для здоров'я питною водою. Основы принципи такоТ безпеки (нормування показниюв безпеки поетапно вщ джерела до споживача питноТ води) збка-ються в европейському й укра-Тнському водному законодав-ствi i викладеш у низцi спе-щальних законiв.
Водне законодавство, прий-няте бвропейським ствтова-риством (6С), також як i укра-Тнське, можна подТпити на три основнi категорп:
A. Директиви, що встано-влюють якiсть води для використання з рiзними цiлями, у тому чист питними;
B. Директиви, спрямоваш на обмеження або заборону про-мислових викидiв небезпеч-них речовин у воду;
C. Директиви з охорони природних водойм ^чки, моря тощо) вiд забруднення i висна-ження.
До категорп А (табл. 1) нале-жить Директива 80/778/EC [2], щодо "якост води, приз-наченоТ для споживання насе-ленням" (прийнята 1980 р. i бтьш вiдома пiд назвою "Директива з питноТ води" (Drinking Water Directive). Цей документ лк в основу водного законодавства европейських краТн-члешв 6С, а також був
БЕЗОПАСНОСТЬ ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ В ЕВРОПЕЙСКОМ И УКРАИНСКОМ ВОДНОМ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВЕ Шестопалов В.М., Набока М.В., Омельчук С.А., Почекайлова Л.П. В статье представлен анализ европейского и украинского водного законодательства, приведен перечень и систематизация действующих в настоящее время и в прошлом основных законодательных актов, обеспечивающих безопасность питьевой воды.
Проведена аналогия с законами и стандартами качества питьевой воды, гигиеническими регламентами. Показаны принципиальные отличия водного законодательства, стандартов и гигиенических нормативов в Украине, России и Евросоюзе, что позволит сблизить их на научной основе.
враховании при складанн! ук-раУнського СанП1Н для води господарчо-питних водогошв (табл. 2 [4]). Осктьки бть-ш1сть европеИських краУн ви-конала цю директиву, УИ на змшу було розроблено Директиву 98/83/ЕС [3].
В якост1 критерпв безпеки питноУ води в епщем1чному вщ-ношенн1 И нешк1дливост1 за х1-м1чним складом у Директив! 80/778/ЕС використовуються знаИом1 нам мкробюлопчш,
органолептичн1, ф1зико-х1м1чн1 та токсиколог1чн1 параметри. Кр1м того в окрему групу вид1-лено речовини, присутн1сть яких у вод1 у б1льших ктькостях небажана, та параметри пом'якшеноУ води, призначеноУ для споживання. Загалом у та-блицях Директиви 80/778 66 параметр1в безпеки питноУ води, у Росшському СанП1Н 2.1.4.1074-01 "Питна вода. Пг1-ен1чн1 вимоги до якост1 води централ1зованих систем пит-
Порiвняння европейського й укра'Гнського водного законодавства
Таблиця 1
е
А. Закони, що встановлюють як1сть води для використання з р1зними ц1лями В. Закони, спрямован1 на обмеження або заборону промислових викид1в небезпечних речовин у воду С. Закони з охорони природних водойм (р1чки, моря та !н.) в1д забруднення й виснаження
европейське водне законодавство
ДИРЕКТИВА 98/83/60 (1998р.) зм1нила Директиву 80/778/ (1980 р.,) стосовно якост1 води, призначеноУ для споживання населенням. Входить до перелку програмних заход1в Директиви 60 2000/60(1н.6) ДИРЕКТИВА 80/68/60 (1979 р.) Про охорону пщземних вод вщ забруднення, викликаного деякими небезпечними речовинами, перерахованими у Директив!. (1У замшить ВРД п1сля перехщного перюду) Директива 2000/60 60 (ВРД) про встановлення рамок дм 0п!льноти у галуз! водноУ пол!тики (Водна рамочна)
ДИРЕКТИВА 2006/7/ 60 зам1няе Директиву 76/160/60, ДИРЕКТИВА 2006/7/6С зам1няе Директиву 76/160/60 Про як1сть води для купання. Входить до перел1ку програмних заход1в Директиви 60 2000/60 ДИРЕКТИВА 86/85/60 Про допустим! викиди небезпечних речовин у воду ДИРЕКТИВА 2006/118/60 про захист вщ забруднення И виснаження пщземних вод
ДИРЕКТИВА 78/659/60 Чиста вода для риби. (Не д1е з 2008 р. п1сля перех1дного пер1оду введення Директиви 2000/60) ДИРЕКТИВА 86/280/60 ГДК небезпечних речовин у вод! замшяе Директиву 76/464/60. Надал! небезпечн речовини з додатка 2 були доповнен у Директив! 88/347 60, як! надал! коректуються Директивою 90/415/60 ! Директивою 2006/11/60 ДИРЕКТИВА 91/676/60 Про захист вод вщ забруднення Утратами вщ с!льгоспуг!дь. Входить до перел!ку програмних захода Директиви 60 2000/60(1н.6)
ДИРЕКТИВА 2006/113/ зам1няе 79/923/60 Про як1сть води для ракопод1бних ДИРЕКТИВА 82/176/60 Про гДК ртут у промислових стнних водах (Використовуеться у Директив! 2000/60/60, 1н. 9) ДИРЕКТИВА 87/217/60 Про азбест у природних водах
ДИРЕКТИВА 75/440/60 Про вимоги до якост1 поверхневих вод, призначених для забору питноУ води (Не д1е з 2008 р. п1сля 7-р1чного перех1дного пер1оду введення Директиви 2000/60) ДИРЕКТИВА 83/513/60 Про ГДК кадмю при скиданн! промислових стнних вод (Використовуеться у Директив! 2000/60/60, 1н. 9) ДИРЕКТИВА 96/61/60 Про ¡нтеграцшну систему запоб!гання ! контролю забруднень мюцевост за участю громадян
ДИРЕКТИВА 79/869/60 ( 1979) Щодо метод1в вим1ру 1 частоти, проведення анал1з1в у поверхневих джерелах питного водопостачання (Не д1е з 2008 р. п1сля перех1дного пер1оду введення Директиви 2000/60) ДИРЕКТИВА 84/491/60 Про припустимиИ спуск гексахлорциклогексану Використовуеться у Директив! 2000/60/60, 1н. 9) ДИРЕКТИВА 91/271/60 Про очищення м!ських ст!чних вод. Входить до перел!ку програмних заход!в Директиви 60 2000/60 (1н. 6)
Укратнське водне законодавство
Закон УкраУни "Про питну воду И питне водопостачання"(2002) ВодниИ кодекс УкраУни(1995)
Закон УкраУни "Загальнодержавна програма "Питна вода УкраУни" на 2006-2020 рр." Закон УкраУни "Про охорону навколишнього природного середовища"
Закон УкраУни "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства" (2002)
Закон УкраУни "Про забезпечення сан1тарного И епщемюлопчного благополуччя населення"(1994)
е
19*Е&Н
2*
Таблиця 2
Порiвняння деяких показникiв Державних санiтарних правил i норм "Вода питна. ririeHi4Hi вимоги до якостi води централiзованого господарсько-питного водопостачання" (ДСанПiН Наказ МОЗ №383, № рег. 136/1940 у 1997 р. [4]) з Директивами 80/778/еС [3] та 98/83/еС [3]
Токсиколопчш показники нешкiдливостi хiмiчноrо складу питно'Г води
Показник Одиниця ДСанПМ. №136/1940 98/83/еС 80/778/еС (МАС)
Алюмiнiй мг/ л 0.2 0.2 0.2
Барiй мг/ л 0.1 - 0.1
Миш'як мг/ л 0.01 0.01 0.05
Селен мг/ л 0.01 0.01 0.01
Свинець мг/ л 0.01 0.01 0.05
Нiкель мг/ л 0.1 0.02 0.05
Нiтрати мг/ л 45 50 50
Фтор мг/ л 1.5 1.5 1.5
Тригалометани (ТГМ, сума) мг/ л 0.1 0.1 -
Хлороформ мг/ л 0.06 - -
Дибромхлорметан мг/ л 0.01 - -
Тетрахлорвуглець мг/ л 0.002 - -
Пестициди (сума) мг/ л 0.0001 0.0001 0. 0005
lнтегральнi показники
Показник Одиниця ДСанПН. № 136/1940 98/83/е С 80/778/еС (МАС)
Окислюванють (KMNO4) мг/ л 4.0 5 5
Загальний оргаычний вуглець мг/ л 3.0 - -
Органолептичнiпоказники
Запах Показник розведення 2 допускаеться 2
Каламутнють Нефелометричы 0.5 допускаеться 4
Кольоровють Град 20 допускаеться 20
Присмак Показник розведення 2 допускаеться 2
Водневий показник, pH, Одиниц pH 6.5-8.5 6.5-9.5 6.58.5
Мiнералiзацiя загальна (сухий залишок) мг/ л 1000 (1500)* - 1500
Твердють загальна мгекв/ л ммоль 7(10) * - 1.5
Сульфати мг/ л 250(500) * 250 250
Хлориди мг/ л 250(350) * 250
Мщь мг/ л 1 2 3
Марганець мг/ л 0.1 0.05 0.05
Залiзо мг/л 0.3 0.2 0.2
Хлорфеноли 0.0003 - -
Показники фiзiологiчноï повноцiнностi мiнерального складу
Мiнералiзацiя загальна (сухий залишок) мг/ л 100-1000 - 1500
Твердють загальна мгекв/ л 1.5-7 - 1.5
Лужнють мгекв/ л 0.5-6.5 - >30
Магнм мг/ л 10-80 - 50
Фтор мг/ л 0.7-1.5 1.5 1.5
Примтка: * — величини, вказан'1 у ^дужках, допускаються з урахуванням конкретно}' ситуаци.
ного водопостачання. Контроль якостГ [5] ïx 56, в Укра-шсыкому ДСан^Н № 136/1940 "Вода питна. Ппеычы вимоги до якост води централiзовано-го господарсько-питного водопостачання" — 39 [4]. Роайсы-кий ГОСТ Р 51232-98 "Вода питна" [6] мютиты ттыки за-галынi вимоги до оргашзаци i методiв контролю якост^ а нор-мативи безпеки наводятыся лише у СанПiНi. В Укра'Уш дотепер дie радянсыкий ГОСТ 2874-82 "Вода питна. Ппешчш вимоги i контроль за якютю" [7]. Новий стандарт ДСТУ "Вода питна" розробляетыся вiдповiдно до закошв Украïни "Про питну воду й питне водопостачання" та до "Загалынодержавно)' про-грами "Питна вода Укра'ни" на 2006-2020 рр." [8-9].
У европейсыкiй Директивi з питно) води, яка мае законо-давчий характер, критерп безпеки та ïï нормативи наведено у самм Директивi, що робиты виконання ïx обов'язковим. На жалы, в украшсыких законах такi нормативи вiдсутнi. 1х наведено у нормативнiй баз^ а саме у стандартах. Згщно зi ст. 11 Закону "Про стандарти, техшчш регламенти i процеду-ри оцiнки вiдповiдностi" та "Про стандартизацю" [10-11] вибiр стандартiв до засто-сування е добровiлыним в Ук-раïнi, що дае пщстави мати де-кiлыка стандартiв з рiзними нормативами.
В Украïнi лише саштарш нор-ми i правила ДСан^Н [5] фак-тично е галузевими документами (табл. 2), обов'язковi до виконання уЫма виробниками питно[ води у вiдповiдностi з водним законодавством Укра-ïни [8, 9, 12].
У Директивi 80/778/EC [2] е два рiвнi гранично допустимих концентрацш для бiлышостi параметрiв. Перший рiвены — бажаний, якого краши-члени 6С можуты досягти у перспектива Рiвены 2 — обов'язковий для виконання вЫма краша-ми. У Директивi цi норми зак-рiплено у виглядi величин мак-сималыно допустимих концен-трацiй MAC (Maximum Admissible Concentration [3]) для кожного параметра. На рiвнi кожноï краïни-члена 6С зако-нодавство повинне встано-влювати норми якостi води не прш^ нiж величина МАС. У наступай Директивi 98/83/6С
залишено тiльки обов'язковий piBeHb нормативiв. УкраУнсь-кий ДСан^Н 1996 р. робився з урахуванням Директиви 80/778/еС. Це демон струе таблиця 2, в якiй представлено значення нормати-вiв з Директив 80/778/6С i 98/83/GC у порiвняннi з укра-Унським ДСан^Ном.
Як видно з таблицi 2, показ-ники безпечностi у ДСанП^ УкраУни та у Директивi 80/778/GC практично не вщ-рiзняються за величиною. Од-нак у 2000 р., коли украУнськ водогiннi станцп мали перейти на ДСанПН не було вщпо-вщно'У технолопчно'У бази для пiдготовки питноУ води, яка б забезпечила виконання нор-мативiв безпечностi води, а Ух вимiрювальнi лабораторiУ та лабораторiУ СЕС не могли ви-мiряти ус показники через вiдсутнiсть необхiдних засо-бiв вимiрювальноУ технiки та обладнання. Введення ДСан-ПiНу указами МОЗ УкраУни вiдкладено. Зараз бiльшiсть показниюв ДСанПiНу "Вода питна. Гiгiенiчнi вимоги до якост води централiзованого господарсько-питного водо-постачання" контролюеться водопровщними станцiями. Однак не ва, тому що техшч-на база лабораторм все ще не вщповщае необхiдному рiвню, а методична база ДСан^Н (методики виконання вимiрювань окремих по-казникiв), що повторюе в основному радянську, ютотно застарiла i вимагае перегляду. ^м того на змшу Дирек-тивi 80/778/GC уведено Директиву 98/83/GC.
У новiй Директивi 98/83/GC перелiк обов'язкових для контролю параметрiв скорочено з 66 до 48, залишено ттьки показники для найпоширешших речовин, як можуть знаходи-тись у питшй водi. При цьому граничнi значення багатьох з них пщвищеш. Змшено також перелiк критерiУв безпеки, тепер Ух 4 групи: мкробюло-пчш, хiмiчнi, iндикаторнi та ра-дiацiйнi.
Органолептичнi показники не видiлено в окрему групу, вони належать до шдикаторноУ групи у числi шших 18. 1х тепер можна оцЫити тiльки якiсно, кiлькiснi нормативи вщсутш. Один з iндикаторних показни-юв — електропровiднiсть води
— придатний для автоматизо-ваних систем мошторингу. В1н використовуеться для мошторингу I питноТ води (Директива 98/83), I джерел прюних вод (Директива 2000/60). Сухий залишок вилучено з перелку показник1в питних вод, так само як показники твердосл, вмюту Са, Мд, К, I, розчинено-го кисню.
Директива ЕС 98/83 мютить т1льки т1 показники, вплив яких на здоров'я людини доведено. В основу европейських норма-тив1в покладено критер1Т та нормативи ВОЗ для питноТ води. Наприклад, за вмютом йоду у питшй вод1 ВОЗ не вказуе кшькюний показник верхньоТ меж1, оск1льки наявних даних з впливу йоду на здоров'я людини недостатньо для того, щоб обмежити його граничний вмют у вод1.
Привертае увагу те, що в европейських законах одиниц1 об'ему води наведено у л1трах, а не куб. дм, хоча у краТнах 6С теж працюють у систем! С1.
Одним з основних принци-п1в европейського законодав-ства е те, що на р1вн1 кожного нацюнального законодавства державам-членам не дозво-ляеться встановлювати г1рш1 нормативи, н1ж у Директив!, осктьки р!вень захисту здоров'я людини мае бути одна-ковим у межах усього 6С. Держави-члени бвросоюзу можуть включати додатков! показники безпеки питних вод, ттьки якщо вони значим! для здоров'я на Тхшй територ!Т (ст. 5 Директиви 98/83), тобто не повинш вводити недоведе-н! за впливом на здоров'я показники.
Вщмшнютю Директиви 98/83/6С в!д украТнського водного законодавства е ви-мога провадити контроль якост! питноТ води, що поста-чаеться Тхн!м громадянам, у кран! всередиш приватних ! громадських будинюв, а не т!льки на виход! з водопровщ-них станц!й. Також потр!бно контролювати як!сть питноТ води у вмютилищах (цистернах, пляшках тощо) ! води, що використовуеться для вироб-ництва у харчовм промисло-вост!. До питноТ води, розфа-сованоТ у пляшки, встановлю-ються б!льш жорстк вимоги, н!ж до водопров!дноТ. Це вка-зано в окремих статтях Ди-
рективи. Але незалежно вщ способу споживання питноУ води (з водопровщного крану, пляшки чи цистерни) вс показники безпечност перера-ховано в однш Директивi 98/83.
На води мшеральш природ-нi, натуральнi, розфасованi у пляшки, Директива 98/83/GC не поширюеться. Для мше-ральних натуральних вод е ш-ша Директива 80/777/EEC [13]. У цш Директивi мше-ральною натуральною може називатися вода, яка отрима-на з надр (як i iншi мiнеральнi копалини), але не мае лку-вальних властивостей. Вона належить до харчових про-дуклв, i до неУ ставляться вщ-повiднi вимоги безпечностi. Для лкувальних вод е iнша Директива 65/65 [14]. Тобто у кожшй европейськм Дирек-тивi чiтко вказуються рамки, у межах яких УУ можна або не можна використовувати. В останньому випадку даеться посилання на iншi директиви, де регламентуються тi питан-ня, що виходять за рамки да-ноУ Директиви. Вiдсутнiсть в украУнських законах такоУ ч^-кост й послiдовностi призво-дить до рiзночитань i пiдмiни критерiУв безпеки, коли до питних вод застосовують вимоги харчових продуклв або лкувальних вод. Так, у перелк ДСТУ "Води мшеральш природш фасоваш" [15] входять води питноУ яко-стi разом з лкувальними. Однак кiлькiсть показниюв без-печностi лiкувальних вод ДСТУ загалом 11, як не за-безпечують безпеки здоров'я споживачiв при необмежено-му постшному споживаннi води для пиття.
Не меншу небезпеку являе спроба класифкувати вс води, розфасоваш у пляшки (i питнi, i мiнеральнi столовi, i мi-
неральнi лiкувальнi), об'ед-навши в едину категорiю — харчовий продукт. Використо-вуючи формальну ознаку та-ри, до вмiсту пляшок пропону-ються единi критерп безпеки i класифкацп для Bcix вод, незалежно вщ ïхнiх властиво-стей i складу. Посилаючись на Закон Укра'ни "Про якiсть i безпеку харчових продук^в i продовольчоï сировини" [16], iгноруеться водне законодав-ство Укра'ши i бвропейського Союзу i, зокрема, Закон Укра'ши "Про питну воду i питне водопостачання" [8], де ч^ко визначаються умови вироб-ництва питних вод. У ньому дозволяеться використовува-ти для фасованих питних вод ттьки пщземш природы або додатково оброблеш водопроводы води. Це пщвищуе безпеку споживачiв тим, що виключае воду з незахищених поверхневих водойм ^чок, озер, ставкiв тощо). У Закон про харчовi продукти стан безпеки харчових продуклв забезпечуеться виробниц-твом i обком вщповщно до са-штарного законодавства. Про походження i стан джерел води не йдеться. Застосування цього Закону до питно' води вщразу вступае у протирiччя з бвропейською Директивою 2000/60 [17] (рашше з 75/440 та 79/369). Директивою 2000/60 вимагаеться, щоб держави-члени визначили джерела води, як використо-вуються для одержання питно' води, з 'хшм переписом за ктькютю та якiстю i тим самим забезпечили дотримання Ди-рективи 98/83 щодо якостi води, призначено' для спожи-вання людьми.
Вимоги з вибору джерела води е найважлившим етапом одержання безпечно' питно' води. Завдяки цьому навiть скорочення перелку показни-
кiв не повинне впливати на безпечнють питно' води.
Охорош природних водойм вiд забруднення, у тому чист вiд забруднення промислови-ми стiчними водами, призна-чено багато директив, якi представлено у категорп B та C (табл. 1). Зараз, тсля вве-дення у дiю Водно' рамково' Директиви 2000/60 [17] багато з них переглядаються.
Директива 2000/60 ютотно змшила воднi аспекти керу-вання в бвросоюз^ ввiвши но-ве поняття "гарного стану" джерела води, в якому поед-нуються бюлопчш i хiмiчнi кри-терiï оцiнки якостi та ктькостк Також включено програми ре-аб1штацм водойм. Крiм того Директива 2000/60 у сво'х програмах об'еднуе вже дiючi директиви у систему, вклю-чаючи 'х у сво' програми за до-помогою посилань або вка-зуючи термiн 'хнього скасу-вання пiсля перехiдного перю-ду (табл. 1). Наприклад, поло-ження Директиви 2000/60 пе-реймають рамки контролю над забрудненням небезпеч-ними речовинами, визначеш Директивою 76/464/еС [18], що втрачае дю, як ттьки вщ-повiднi положення Директиви 2000/60 будуть виконаш у пов-ному обсязк Рамки дiï Директиви мютяться навiть в ïï окре-мих статтях i положеннях. Наприклад, пщкреслюючи ва-жливiсть збереження прюно' води для нащадкiв, Директива 2000/60 починаеться зi слiв: "Вода — це не комерцмний товар подiбно до iнших, а, ско-рiше, спадок, який варто захи-щати, охороняти i використо-вувати належним чином". Це не суперечить основному по-ложенню Укра'нського Водного кодексу [19]: "Вода — це народне надбання". Однак у певних рамках можна бтьш ретельно розробити практич-не виконання цього принципу.
Директива 2000/60, як i Вод-ний кодекс, спрямовуеться на прюритетнють скорочення поширення, видтення i втрат вщ небезпечних речовин, на зменшення забруднення пщ-земних вод i впливу повеней i посух. Для досягнення поста-влених цтей пропонуеться еколого-економiчний шстру-ментарiй:
□ акцент на адреснють забруднення, що походить з будь-
яких джерел, зокрема на виз-начення потенцмно небезпечних впливiв промислових про-дуктiв, за наявностi яких "заб-руднювач платить за забруднення";
□ на науково обГрунтовану оцшку ризику. На вiдмiну вщ укра'нського водного законо-давства, де для практичного втiлення нав^ь дуже гарних законiв не закладене еконо-мiчне обГрунтування 'хнього введення, наприклад Водна рамкова Директива 2000/60 вимагае, щоб на нацюнально-му рiвнi кожна кра'на розро-била детальнi плани для на-цiональноï промисловостi з розрахунком витрат i корист (кост-бенефiт). Тобто для ви-конання Директиви 2000/60 нацюнальш регуляторнi орга-ни повиннi визначити витрати з одержання питно' води на мюцях, враховуючи утворен-ня i очищення промислових стiчних вод, i з охорони дов-кiлля. Як частина програмних заходiв державам-членам ре-комендуеться використання економiчного iнструментарiю. Зокрема, вщповщно до принципу "платить той, хто заб-руднюе", необхiдно врахову-вати вiдшкодування витрат за послуги водопостачання, включаючи витрати на охоро-ну навколишнього середови-ща i збереження ресурсiв, пов'язаш з заподiянням шко-ди або негативним впливом на водне середовище, а не ттьки систему штрафiв. Директива 2000/60 пропонуе провадити економiчний ана-лiз послуг водопостачання, що базуватиметься на дов-гостроковому прогнозуваннi пропозицп та попиту води у район кожного окремого рiч-кового басейну.
Вводиться принцип керуван-ня якютю води за басейнами, у межах яких мають бути вста-новлеш еколопчш завдання, у тому чист хiмiчнi й екологiчнi нормативи, яких необхщно до-сягнути, та реабУттацю водойм. Басейновий принцип розвиваеться i в Укра'ш, однак тут вщсутня ключова особли-вiсть Директиви 2000/60 — обов'язкове широке обгово-рення фахiвцями зацiкавлених органiзацiй i громадськютю басейнових планiв керування якютю води та пщтримка про-зорого процесу 'х виконання.
SAFETY OF DRINKING-WATER IN THE EUROPEAN AND UKRAINIAN WATER LEGISLATION
Schestopalov V.M., Naboka M.V., Omeltschuk C.A., Potschekailova L.P.
The analysis of the European and Ukrainian water legislation is presented in the article. The list and systematization of presently and lately actual legislative acts, which providing safety of drinking-water, is resulted in the article. Also the analogy is conducted both with laws and with the standards of quality of drinking-water, hygienically regulations. It is shown the principle distinguishing water legislation, standards and hygienically norms in Ukraine, Russia and European Union. It will allow to conduct their rapprochement on scientific basis.
Необхщнють впровадження принцитв басейнового керу-вання в Укра'Уш визначено Водним кодексом УкраУни [19] i Законом УкраУни "Загально-державна програма розвитку водного господарства" [20]. ^м дючих 7 управлшь у ба-сейнах рiчок Дшпра, Десни, Фверського Дшця, ^вденно-го i Захщного Бугу, Днютра i рiчок Криму, на першому етап програми плануеться ство-рення нових басейнових управлшь рiчок Дунаю, Тиси, Прип'ятi, Верхнього i Нижньо-го Дшпра, Рос та рiчок Приа-зов'я. Програма мае заверши-тися створенням басейнових управлшь для всiх рiчкових ба-сейшв на основi прийняття за-конодавчих аклв i Басейнових договорiв. Однак положень про проведення розрахунюв витрат i користi (кост-бене-фiт) ш у Водному кодексi, нi у програмi немае. Хоча у про-грамi заплановане вдоскона-лення механiзмiв розподiлу платежiв за використання i забруднення водних ресурсiв i водш послуги, удосконалення економiчного механiзму регу-лювання водних вiдносин, але на практик реалiзацiя цих перспективних удосконалень вщсутня.
1ншими словами, якщо вщ-повiдно до бвропейського за-конодавства, будь-яке новов-ведення, наприклад новий критерш безпеки, мае бути обфунтованим, крiм впливу на здоров'я людини (причому методами сучасноУ доказовоУ епiдемiологiУ), ще й економiч-но за критерiем корисл-ви-трати, то украУнське законо-давство не наслльки суворе i детальне. Це дозволило за-твердити, наприкладу 2007 р. новий стандарт замють ГОСТ 2761-84, ДСТУ "Джерела цен-тралiзованого питного водо-постачання. Гiгiенiчнi й еколо-
23*bH
пчш вимоги до якост води i правила вибору" [21], де кУпь-KicTb показниюв перевищуе 100. Значна ïx частина не обГрунтована ризиком для здоров'я людини. При цьому введен цим ДСТУ гщробюло-гiчнi показники вщсутш серед нoрмативiв eврoпейcькoï Директиви 2000/60. Поява таких пoказникiв не наближае укра-ïнcьку нормативну базу до европейсько'У, як цього вима-гае Закон Украïни "Про за-гальнодержавну програму "Питна вода Украïни". У евро-пейському закoнoдавcтвi до-даткoвi показники (наприклад вплив на життедiяльнicть ри-би) не належать до критерив якocтi питних вод. Для цього юнуе окрема Директива 78/659/еС [22], так само як i для ракoпoдiбниx та шших мешкан^в водойм Директива 2006/113 [23] (що замшила 79/923/EC (табл. 1).
Таким чином, пoрiвняння за критерiем витрат i корист (кост-бенеф^) дозволяе вiд-значити, що безпека людини вщ введення додаткових нор-мативiв (наприклад вщ тесту-вання пiдземниx вод на вижи-ванicть риби) сумшвна, а ви-трати на впровадження додаткових нoрмативiв можуть призвести до пщвищення вар-тocтi питноУ' води та до необГрунтованого закриття багатьох джерел води. Хоча в украшських виробниюв, як ми зазначали вище, е добровУпь-ний вибiр cтандартiв до за-стосування та можливють i н i -цiювати затвердження мiжна-родних cтандартiв (через ïx гармошзацю) як нацioнальниx [8, 10, 11].
Директива 2000/60 [17] при-пускае створення об^днано^ i кooрдинуючoï структури для проведення контролю над уЫма природними водами, у тому числ пiдземнoю водою,
рiчками, озерами, лиманами й узбережжям, i вимагае, щоб вони вiдпoвiдали "доброму" статусу до 2015 р. В Укра^н oрганiзацiю та кooрдинацiю роб^, пов'язаних з запобкан-ням попршення якocтi водних реcурciв закрiпленo за Кабше-том Мiнicтрiв Украïни. За саш-тарними органами та органами охорони природного нав-колишнього середовища, водного господарства не закрп лено чiтку вщповщальнють за стан джерел питного водопо-стачання, так само як не визначено i вщповщальнють орга-шв управлiння за станом водних ресурав. Це означае, що вони не вщповщають i не за-безпечують вiдпoвiдний саш-тарно-еколопчний стан джерел питнoï води. У Водному кодека вщсутне положення про мехашзм зворотного зв'язку та реакцп на результа-ти мошторингу джерел питного водопостачання. Наприклад, ведуться уЫма стан^я-ми спостереження (контроль) за джерелами води, як надси-лаються до вищих iнcтанцiй. Однак дм з боку вищих шстан-цш вiдcутнi i, як наcлiдoк, якють води у джерелах про-довжуе пoгiршуватиcя. Практично не залишилося джерел води першого класу, що вщповщають вимогам ГОСТ 276184 "Джерела централiзoванo-го господарсько-питного водопостачання. Ппешчш, тех-шчш вимоги i правила вибору" [24]. Керування водними ресурсами i виробництво питно^ води здiйcнюетьcя рiзними ви домствами, якi не координу-ються единим органом. Хоча вщповщно до Закону Украïни "Загальнодержавна програма розвитку водного господарства" [20] необхщно було створити Мiжвiдoмчу коорди-нацiйну раду з питань розвитку водних ресурав при Кабше-
тi Мiнiстрiв Укра'ши, але вона дотепер вiдсутня. Можна впевнено стверджувати, що у державi присутшй певний контроль якостi води, але вщсутне управлiння якiстю води всього ланцюга: захист води — в^^р води — подготовка питно' води
— скидання забруднених вод
— захист води. Це призводить до великих фшансових витрат та нерацюнального викори-стання коштiв.
На вщмшу вiд Укра'ши бвро-пейське водне законодавство ч^ко забезпечуе виконання водно' полiтики 6С. Як части-на загально' полiтики iз захи-сту прiсноï води у Директивi 2000/60 [17] запропоновано заходи щодо запобiгання дов-гострокового попршення яко-стi й ктькост прiсноï води, а також реалiзацiï програми дiй з реабiлiтацiï водойм.
У директивах послщовно за-безпечуеться безпека питно' води вiд джерела до спожива-ча. Так, наприклад Директива 98/83 [2] з питно' води встано-влюе граничний рiвень нiтратiв 50 мг/л. Для того, щоб гаран-тувати його неперевищення у питнiй водi, Директива 75/440 [26] з якост поверхневих вод, призначених для забору пит-но' води, рекомендуе нижчий рiвень — 25 мг/л. ^м того, для запобкання використання непридатних джерел води Директива 91/676 [27] про штра-ти вимагае виявлення дтянок пщземних вод/водойм, де ра вень штралв перевищуе 50 мг/л. Директива 2000/60 встановила кшцевий термiн — 2015 рк, до якого, з деякими припустимими виключеннями, всi поверхневi i пiдземнi води мають досягти "доброго стану". За роки, що залишилися до ще' дати, комунальш пщ-приемства повиннi виршити проблеми для ïï досягнення. Подiбнi завдання поставлено i в укра'нському водному зако-нодавствi, зокрема Законом Укра'ши "Загальнодержавна програма "Питна вода Укра'-ни" на 2006-2020 р." [9]. На-приклад, припинення спускан-ня неочищених слчних вод у водойми намiчене до 2010 р., недостатньо очищених — до 2015 р., що призведе до ютот-ного зниження евтрофкаци водойм. Однак недосконалють управлшня та недостатнiсть фiнансування не дозволяють
виконати ц програми та довести якють води до европейсь-кого рiвня.
Висновки
Критерiï безпеки питно' води в европейських i укра'нському водних законодавствах прин-ципово не вiдрiзняються, але в европейському законодавствi бiльш системно i рацюнально пiдходять до забезпечення виконання критерив протягом уЫх етапiв водопiдготовки вiд джерела до споживача. ВЫ европейськ директиви випли-вають одна з iншоï з аналiзом причин розробки, наступностi, послщовносл. Остання Водна рамкова Директива 2000/60 [17] щтьно пов'язуе евро-пейське водне законодавство в едину систему. lï введенням 6С намагаеться забезпечити загальнi принципи i загальш рамки для дiй уЫх кра'н. Ця Директива мае скоординува-ти, iнтегрувати та у бтьш дов-гостроковiй перспективi роз-вивати загальнi принципи та структури для захисту i ефек-тивного використання води у Ствтовариствк Таким чином, полiтика бвропейського Союзу у сферi водного господар-ства забезпечуе прозорi, дiевi та послiдовнi законодавчi рамки, на вщмшу вщ вiтчизняного, де рамковий принцип не прий-нято. Суперечливють i вщсут-нiсть в укра'нських законах ч^-костi i спадковосл, чiтких меж 'х застосування призведе до рiзночитань i пщмши критерiïв безпеки, коли до питних вод, наприклад, застосовують вимоги харчових продуклв або л^вальних вод.
бвропейське водне законо-давство обмежуе ктькють критерiïв безпеки питно' води, обГрунтовуючи 'х вибiр впли-вом на здоров'я людини. При цьому небезпечна дiя мае бути доведена саме для людини, а не ттьки для шших живих ор-ганiзмiв. Всi критерiï безпеки i перелк ïхнiх показникiв мають статус закону.
Створюючи послщовну, по-етапну систему безпеки пит-них вод, европейське водне законодавство розширюе вщ-повiдальнiсть постачальника до води у краш, а не тiльки при виходi з водопровiдноï станцiï. Критери безпеки питно' води визначенi вщ джерела води до крану. Перелк показниюв безпеки питних вод представлено
в одшй Директивi 98/83, однак в окремих статтях визначено бтьш жорстк вимоги до води з пляшок або води, що викори-стовуеться для приготування харчових продуклв. Директива 2000/60 [17] вимагае, щоб держави-члени визначили джерела води, як використо-вуються для одержання питно' води з 'х переписом за ктью-стю та якютю, що гарантуе дотримання Директиви 98/83 щодо якост води, призначено' для споживання людьми. Для цього Директивою 2000/60 вводяться [17]
□ критери "доброго стану" джерела питно' води;
□ програми реабУштаци джерел води питного водопоста-чання до "доброго стану";
□ еколого-економiчнi критери для зважування корисл-шкоди (кост-бенеф^) при плануваннi водоохоронних заходiв;
□ економiчний принцип: "за-бруднювач платить за забруднення"; Директива 2000/60 пропонуе провадити еконо-мiчний аналiз послуг водопостачання, яке базуватиметься на довгостроковому прогнозу-ванш пропозицiï та попиту води у район кожного окремого рiчкового басейну;
□ басейновий принцип ке-рування якiстю води, реабта тацiï i охорони водойм, у межах яких будуть встановлеш еколопчш завдання, у тому чи-oni хiмiчнi та еколопчш стан-дарти, якi повиннi бути досягнул, у тому чист з реабт^аци водойм; басейновий принцип розвиваеться i в Укра'ш, однак у нас вщсутня ключова особ-ливiсть Директиви 2000/60 — обов'язкове широке обгово-рення фахiвцями зацiкавлених органiзацiй i громадськютю басейнових плашв управлiння якiстю води i пщтримка прозо-рого процесу 'х виконання.
бвропейське водне законо-давство постiйно оновлюеться.
Дiюча в Укра'ш законодавча база у сферi використання й охорони питних вод, хоча за-галом пiдтримуе европейськ критерiï безпеки питно' води, багато у чому застарта й вщ-стае в оперативностi, не до-сить детальна й послiдовна, несистемна та суперечлива, що призводить до неоднозначного трактування, ство-рення стандартiв, як не вiдпо-
в1дають европейським вимо-гам, I до складностей для ви-конання критер1Тв безпеки пи-тних вод.
Для вир1шення еколог1чних проблем водокористування I водопостачання в УкраТш необхщно створити д1ючий механ1зм водокористування I реал1зацп природоохоронних заход1в, удосконалення юную-чоТ системи керування охоро-ною та використанням водних ресурс1в.
Водне законодавство УкраТни може бути пол1пшене при вико-ристанн1 бвропейського досв1-ду з розробки правовоТ I техшч-ноТ документац1Т, а також прий-нятих у Водн1й Директив! 2000/60 пщход1в I метод1в з ре-аб1л1тац1Т водних об'ект1в I пол1п-шення безпечноТ якост1 води.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон УкраТни "Про за-гальнодержавну програму адаптацп законодавства УкраТни до законодавства бвропейського Союзу" // Вщомост ВерховноТ Ради (ВВР). — 2004. — № 29. — 367 с. (ре-дакц1я в1д 18.03.2004).
2. Директива 98/83/бС сто-совно якост1 води, призначе-ноТ для споживання людиною / Матер1али науково-практич-ного сем1нару, 1-2 грудня 2005 р. — К., 2005.
3. Директива 80/778/ (1980 р.) стосовно якост1 води, призна-ченоТ для споживання люди-ною http://www.cleanwater.org. ua/ru/legislation/eu-directives
4. Державн1 сан1тарн1 правила I норми "Вода питна. Ппешчн вимоги до якост1 води централ1зо-ваного господарсько-питного водопостачання" (ДержСан-П1Н). Наказ МОЗ УкраТни № 383, № рег. 136/1940 у 1997 р.
5. СанПиН 2.1.4.1074-01 "Питьевая вода. Гигиенические требования к качеству воды централизованных систем питьевого водоснабжения. Контроль качества". — М.: Федеральная служба защиты прав потребителей и благополучия человека, 2006. — 103 с.
6. Российский ГОСТ Р 5123298 "Вода питьевая. Общие требования к организации и методам контроля над качеством". — В кн.: Государственный контроль качества воды. — М.: ИПК Издательство стандартов, 2003. — С. 187-204.
7. ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требова-
ния и контроль за качеством".
— М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1984. — С. 3-13.
8. Закон УкраТни "Про питну воду й питне водопостачання" (редакция вщ 20.06.2007) // В1-домост ВерховноТ Ради. — 2002. — № 16. — 112 с.
9. Закон УкраТни "Загально-державна програма "Питна вода УкраТни" на 2006-2020 рр." (редакц1я вщ 03.03.2005) // В1домост1 ВерховноТ Ради.
— 2005. — № 15. — 24 с.
10. Закон УкраТни "Про стан-дарти, техшчш регламенти й процедури оц1нки вщповщно-стГ // В1домост1 ВерховноТ Ради УкраТни (ВВР). — 2006. — № 12.
— 101 с. З1 зм1нами, внесеними згщно з Законом № 1107-У (1107-16) в1д 31.05.2007 // ВВР.
— 2007. — № 35. — 488 с.
11. Закон УкраТни "Про стан-дартизацю" // ВВР. — 2001. — № 31. — 145 с. З1 змшами, внесеними згщно з Законом № 3164-1У (3164-15) вщ 01.12.2005 // ВВР. — 2006. — №12. — 101 с.
12. Закон УкраТни "Про забез-печення саштарного й епщем1-олопчного благополуччя насе-лення" (ред. вiд 01.01.2008) // ВВР. — 1994. — № 27. — 218 с.
13. Директива 80/777/ЕС по сближению законов Государств-членов в отношении использования и организации сбыта природных минеральных вод. — В кн.: Зуева Е.Т., Фомина Г.С. Питьевая и минеральная вода. Требования мировых и европейских стандартов к качеству и безопасности.
— М.: Протектор, 2003. — С. 92-108.
14. Директива 65/65 бС про зближення умов регулювання, стосовно лкарняних вироб1в та програм. — http://www.ikev. orgZdocsZeuZ365L0065.htm
15. ДСТУ "Води мшеральш природы фасован!" ДСТУ 878:2006. Води мшеральш природы фасован!. Загальн техшчш умови / Каталог нор-мативних докуменлв 2008: у 2-х т. — К.: ДП УкрНДНЦ, 2008. — Т. 1. — 399 с. (на замЫу ДСТУ 878-93).
16. Закон УкраТни "Про якють ! безпеку харчових продукт1в ! продовольчоТ сировини" (ре-дакц!я в!д 06.09.2005) // ВВР.
— 2005. — № 50. — 533 с.
17. Водна рамкова Директива 2000/60 бС(ВРД). Основш терм!ни та Тх визначення. — К.:
Офiцiйний переклад Державного департаменту з питань адаптацп законодавства Мши стерства юстицп Украïни, 2006. — 240 с.
18. Директива 76/464/ЕС ГДК небезпечних речовин у водк — http://www.cleanwater.org. ua/ru/legislation/eu-directives/
19. Водний кодекс Украши (ред. вiд 01.01.2008) // ВВР. — 1995. — № 24. — 189 с.
20. Закон Украши "Про За-гальнодержавну програму ро-звитку водного господарства" (ред. вщ 31.03.2005) // ВВР. — 2002. — № 25. — 172 с.
21. ДСТУ 4808:2007 "Джерела централiзoванoгo питного водопостачання. Ппешчш та еколопчш вимоги щодо якос^ води i правила вибирання". Нацюнальний стандарт УкраТни. Чинний вщ 2009-01-01.
22. Директива 78/659/ЕС Про якicть cвiжoï води, яка пoтрiбна для життя риби. — http://www.cleanwater.org.ua/ ru/legislation/eu-directives
23. Директива 2006/113 Про якють води для ракoпoдiбниx.
— http://eur-lex.europa.eu/Le-xUriServ/LexUriServ.do?uri=CE-LEX:32006L0113:EN:N0T
24. ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора". Межгосударственный стандарт. / В кн.: Государственный контроль качества воды. — М.: ИПК Изд-во стандартов, 2003. — С. 105-115.
25. Директива 75/440 про якють поверхневих вод, призна-чених для забору питно^ води.
— http://www.cleanwater.org. ua/ru/legislation/eu-directives
26. Директива 91/676 6С стосовно захисту води вщ заб-руднення штратами з сТпьсь-когосподарських джерел. — http://www.cleanwater.org. ua/ru/legislation/eu-directives/
