CC BY
13
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЫЧ1 ТА МОРФОЛОГ1ЧН1
ДОСЛЩЖЕННЯ
УДК 616.346.2-002-071 Капустянський Д. В.
ЕЛЕКТР0НН0М1КР0СК0П1ЧНЕ ДОСЛЩЖЕННЯ ВИДАЛЕНИХ ЧЕРВ0П0Д1БНИХ В1ДР0СТК1В У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ
Вищий державний навчальний заклад УкраУни «УкраУнська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
Проведет електронномшроскотчт досл{дження uepeonodiôuux eidpocmKie, видалених nid час оперативного лшування хворих з гострим апендицитом. Резулътати досл{дження ceiduamb, що тяжтстъ запалъних та деструктивних змт в uepeonodiôuux eidpocmnax залежитъ eid клтшо-морфолог{чног форми захворювання як на тканинному, так i на кл{тинному р{внях.
Ключов1 слова: гострий апендицит, електронна мкроскогпя, морфолопя, д1агностика.
Вступ
Гострий апендицит (ГА) - це одне з найбтьш розповсюджених гострих х1рурпчних захворю-вань оргажв черевноТ порожнини. Так, захворю-ванють на ГА коливаеться в межах 4,5 - 5 на 1000 населения [9]. При цьому хвор1 з пщозрою на цю патолопю складають 20 - 50% вах екст-ренногосштал1зованих в загальнох1рурпчж ста-цюнари [2], а ктькють операцш апендектоми ся-гае 50% вщ операцш на органах черевноТ порожнини при «гострому животЬ [6]. Д1агностичж помилки при цьому захворюванж все ще складають 15 - 25% \ вище. Летальнють вщ ц!с"Г патологи складае 0,1-0,4% [9].
В зв'язку з цим проблема д1агностики \ л1ку-вання ГА та оцшка Тх ефективносп е оджею з ак-туальних \ потребуе подальшого и вивчення. Проводячи анал1з лп"ератури, присвяченш ви-вченню ГА, не було знайдено даних, яю б стосу-валися змш в червопод1бному вщростку на кпн тинному та субкл1тинному р1вж при данш патологи [1, 2, 3, 4, 6, 7, 9], що \ слугувало метою да-ного дослщження.
Матср1али 1 методи досладження
3 метою визначення ¡нформативних маркер1в д1агностики ГА нами проанал1зовано 437 юторш хвороб пац1ент1в, що перебували на лкуванж в 1 та 2 м1ських клш1чних лкарнях мюта Полтави з
д1агнозом гострий апендицит. Серед них 155 (35,5%) чоловшв та 282 (64,5%) жшок. fliamoc-тика ГА проводилась на пщстав1 юпжчних (скар-ги хворого, анамнез захворювання, об'ективне обстеження) та лабораторних даних (загальний анал1з KpoBi, анал1з ce4i, 6ioxiMi4Hi дослщження KpoBi). Bei XBopi проопероваж. Клш1чний д1агноз пщтверджувався морфолопчним при патопсто-лопчному дослщженж отриманих червопод1бних BiflpocTKiB в результат! оперативного лкування хворих.
Для досягнення поставлено'!' мети провели електронном1кроскошчне дослщження видалених червопод1бних вщросюв у 5 хворих з гострим катаральним апендицитом та у 10 - з гострим деструктивним. Серед останжх 5 хворих з гострим флегмонозним та 5 - з гострим гангреноз-ним апендицитом.
Матер1ал фксували в 2,5% розчиж глютарово-го альдегщу протягом 4 д1б при температур! 4°. Пюля вщмивки в чотирьох порц1ях 0,1 M фосфатного буфера протягом 2 годин шматочки зану-рювали в розчин чотириокису осмш на 0,1 M фосфатному буфер1 з рН-7,4 на 2 години. Пюля фкеаци' тканинж блоки вщмивали вщ фкеатора 0,1 M фосфатним буфером з наступним зневод-ненням в етиловому спирт1 зростаючо'Г мщносп (30°, 50°, 70°, 90°, 100°) по 30 хв. з триразовою
ЗМШОЮ В КОЖНШ ¡3 порцш.
Дегщратацш продовжували в cyMimi спирт-
* Науково-досл/дна робота ВДНЗУ «УМСА»: "Xipypzi4Hi захворювання в сучасних умовах: особливостi етюлогп, патогенезу, кттчного пе-peöizy; удосконалення д1агностичноТ та лшувальноУ тактики. Прогнозування ускладнень та оцшка ефективност1 лтування. " (№ держреест-раци 0105V007074).
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
ацетон (3:1, 1:1, 1:3) \ трич1 в чистому ацетош по 15 хв. В подальшому - через розведення ацетону з епоксидними смолами (3:1; 1:1, 1:3 по 30 хв.); пюля цього матер1ал знаходився 1 год. в чистш смол1 при температур! 35 С. Пот1м шма-точки матер1алу розмщували в желатинов! кап-сули \ заливали смолою, з наступною пол1мери-зац1ею протягом доби при температурах 35, 45, 60°С.
Ультратоню зр1зи готували на ультрам1кротом1 УМТП-7. Контрастування тканин проводилось спочатку в насиченому розчиш урантацетату, пот1м цитратом свинцю. Вивчення та фотогра-фування об'ект1в проводилось за допомогою електронного м1кроскопу МБР-100Л (сершний номер 38-76, ТУ 25-07-871-70) при прискорюючш напруз1 50-75 кВт [1, 4, 8].
Патоморфологи, проводячи опис препарате, користуються патологоанатом1чною кпасифка-ц1ею гострого апендициту (А.1. Абрикосов, 1937).
В клш1чнш практик використовуемо клш1чну класифкацш ГА (В. I. Колесов, 1959) [5].
Результати та 1х обговорення
Електроном1кроскошчне дослщження стшки червопод1бного вщростка при катаральному апендицит1 встановило, що порушуеться цтю-нють ештел1ального покриву, базальна мембрана дещо вщстоТть вщ пщслизового шару, набрякла. Залози знаходяться в стади секреци, в про-свт вщм1чаеться скупчення в'язкого секрету у вигляд1 округлих гомогенних гранул.
Кровоносш судини гемом1кроциркуляторного русла власноТ пластинки р1зко повнокровш, вщ-м1чаеться м1грац1я лейкоцит1в з формуванням скупчень.
Основна речовина сполучноТ тканини власноТ пластинки \ пщслизовоТ основи набрякла \ на електронограмах мае безструктурний вигляд. Волокна колагену потовщеш.
У фолкулах визначались морфолопчы прояви ексудативного запалення, що проявлялось про-соченням рщко'Г частини плазми кров1 в оточую-чу сполучну тканину.
Судини гемом1кроциркуляторного русла були значно розширеними, проевши на поперечних перер1зах мали неправильну форму, формених елемент1в кров1 не мютили. Базальна мембрана була потовщеною, мала нер1вний хщ. Цитоплазма ендотелюцит1в була витонченою, адлюмша-льна плазмолема формувала поодиною широю вирости в проевши посткаптярних венул.
Периваскулярно визначались переважно се-редш л1мфоцити \ макрофаги.
На периферп фол1кул1в \ дифузно у влаенш пластин^ спизовоТ оболонки червопод1бного вщростка визначалась значна кшьмсть середшх л1мфоцит1в \ плазмобласт1в.
Процеси активно'!' прол1фераци \ диференцш-вання л1мфоцит1в супроводжуються |'х частко-вою загибеллю шляхом апоптозу, що може бути морфолопчним пщтвердженням напруженост1 м1сцевого захисного бар'еру в стшц1 травного
каналу.
При вивченш електронограм нами виявлеш апоптичш змши окремих л1мфоцит1в в скпад1 ¡н-фтьтрат1в, в склад1 яких переважали плазмоб-ласти.
Пщслизовий та м'язовий шари були просочеш набряковою рщиною. М'язов1 волокна подекуди розшароваш ексудатом.
Кровоносш м1кросудини судини м'язового шару, част1ше венули, були р1зко повнокровш, м1с-цями з елементами плазматичного просочу-вання. Зовшшня адвентиц1альна оболонка була щтьна, рихло з'еднана з пщлеглими шарами.
При вивченш структурних змш в стшц1 черво-под1бного вщростка людини при деструктивних формах на електроном1кроскошчному р1вш нами встановлено, що ештел1альний шар збер1гав свою цшюшеть за винятком дтянок, як1 безпо-середньо розм1щувались над вогнищевими змн нами у влаенш пластинц1 слизовоТ оболонки, в яких спостер1гались некротичш змши \ десква-мац1я ештелюцит1в. Базальна мембрана була потовщеною.
Залози мали витягнуту форму, кишков1 еште-люцтчв у базальних вщдтах залоз розташову-вались у вигляд1 «стовпчиюв», що евщчило про вщносний функцюнальний спокш. Просв1т залоз був звужений, втьний вщ секрету. 1нколи зустрн чались вщриви некротизованоТ тканини з л1зова-ними кл1тинами, утворюючи тканинний детрит.
У влаенш пластину слизовоТ оболонки вщмн чалось вогнищеве скупчення велико'!' ктькост1 нейтрофтьних лейкоцит1в та макрофапв.
Запальш вогнища, як1 переважно складались з нейтрофтьних \ еозинофтьних гранулоцит1в, макрофапв та поодиноких л1мфоцит1в були вн докремлеш одне вщ одного прошарками сполу-чноТ тканини з переважанням волокнистого компоненту, з чпжими межами м1ж ними, не з'еднувались м1ж собою \ не розповсюджува-лись вглиб ст1нки червопод1бного вщростка.
Подекуди вщм1чаються вогнища гомоген1зацП' тканини, кл1тини знаходяться в стан1 вираженого некробюзу. В деяких з них вщеуты ядра, в ¡нших вони зморщеш. Практично ва кл1тини знаходяться в стади карюпкнозу та карюрексису.
На окремих електронограмах на все поле зору зустр1чались пол1морфноядерш лейкоцити, як1 дифузно ¡нф1льтрували слизову пластинку \ пщ-слизову основу червопод1бного вщростка.
Окрем1 з них проходили стадш дегрануляцП', ¡нод1 за рахунок порушення цтюносп плазмоле-ми. В таких випадках специф1чн1 \ неспециф1чш гранули втьно розм1щувались в ппергщратова-н1й аморфн1й речовин1 сполучноТ тканини.
Волокна колагену утворювали своерщы «фут-ляри» навколо гн1йних осередюв, як1 забезпечу-вали вщмежування останшх вщ оточуючих не-пошкоджених тканин.
3 боку елемент1в гемом1кроциркуляторного русла визначались явища дтятаци \ запустшня майже у вах ланках, що пояснюеться порушен-
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины
Висновок
Наведет дат свщчать, що патопстолопчнм до-слщження е найбтьш ¡нформативним маркером тяжкосп деструктивних змш в червопод1бному в1дростку i залежать вщ кгнычноТ форми гострого апендициту та проявляються не ттьки на тка-нинному, a i на кл1тинному та субкл1тинному piB-нях.
Лпсратура
1. Афанасьев Ю. И. Гистология. / [Афанасьев Ю. И., Юрина Н. А., Котовский Е. Ф. и др.] ; под ред. Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юри-ной. - [5-е изд., перераб и доп.]. - М.: Медицина, 2002. - 744 с.
2. Гринберг А. А. Диагностика трудных случаев острого аппендицита./ [Гринберг А. А. Михайлусов С. В., Тронин Р. Ю., Дроздов Г. Э.]. - М.: «Триада-X», 2006. - 128 с.
3. Джумбаев Э.С. Острый катаральный аппендицит: нужна ли ап-пендэктомия? / Э.С. Джумбаев, О.А. Ахлиддинов - К.: Хирургия. -2004. - №2-С. 69-72.
4. Карупу В. Я. Электронная микроскопия / В. Я. Карупу. - К. : Ви-ща школа, 1984. - 208 с.
5. Колесов В.И. Острый аппендицит. / В.И. Колесов - Л.: Медгиз, 1959.-290 с.
6. Митасов И.Г. Острый аппендицит. / И.Г. Митасов, М.П. Бурых-Харьков: Фолио, 2001. - 52 с.
7. Ротков И.Л. Диагностические и тактические ошибки при остром аппендиците. / И.Л. Ротков - М.: Медицина, 1988. - 208 с.
8. Саркисова Д. С. Микроскопическая техника : руководство/ под. ред. Д. С. Саркисова, Ю. Л. Перова. - М : Медицина, 1996. - 544 с.
9. Томашук И.П. Острый аппендицит. / И.П. Томашук, И.И. Тома-шук - К.: Здоровье, 1998. - 96 с.
Реферат
ЕЛЕКТРОННОМИКРОСКОПИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ УДАЛЕННЫХ ЧЕРВЕОБРАЗНЫХ ОТРОСТКОВ У БОЛЬНЫХ С ОСТРЫМ АППЕНДИЦИТОМ Капустянский Д. В.
Ключевые слова: острый аппендицит - електронная микроскопия - морфология - диагностика.
Проведены електронномикроскопические исследования червеобразных отростков, удаленных во время оперативного лечения больных с острым апендицитом. Результаты исследования свидетельствуют, что тяжесть воспалительных и деструктивных изменений в червеобразных отростках зависит от клинико-морфологической формы заболевания как на тканевом, так и на клеточном уровне.
Summary
ELECTRONIC MICROSCOPIC STUDY OF REMOVED VERMIFORM APPENDIXES IN PATIENTS WITH ACUTE APPENDICITIS Kapustianskiy D.V.
Keywords: acute appendicitis, electronic microscopic study, morphology, diagnosis.
There have been carried out electronic microscopic studies of vermiform appendixes removed during the surgeries of patients with acute appendicitis. The findings have demonstrated the severity of inflammatory and destructive changes in vermiform appendixes depends on the clinical and morphological forms of the disease manifested by both tissue and cellular levels.
ням перфузм кров1 з причини значного набряку сполучноТ тканини, в якш ¡нод1 визначались зна-чш електроносвптп дтянки на до 4-6 мкм в д1а-метрк
Базальна мембрана кашляр1в була потовще-ною, подекуди втрачала цтюнють \ формувала широкопетлисп складки. Цитоплазма ендотелн оцтчв визначалась фрагментарно, що свщчило про вогнищеву десквамацш еттелюцтчв, що вистеляли гемом1кросудини.
Пщслизовий та м'язовий шари були просочеш набряковою рщиною. М'язов1 волокна розшаро-ваш ексудатом.
Кровоносш м1кросудини судини м'язового шару були повнокровш, з явищами стазу. Зовшш-ня адвентицшна оболонка була щтьна, рихло з'еднана з пщлеглими шарами.
Таким чином ми з'ясували, що на клопиному та субклп"инному р1внях юнуе зазначена вище морфолопчна р1зниця при катаральнш та деструктивних формах ГА, проте не мае вщмшно-стей м1ж флегмонозною та гангренозною формою цього захворювання на даному морфоло-пчному р1вш вивчення.
