CC BY
14
5. Рiчний 3BiT НБУ за 2010 piK. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank. gov.ua/.
6. Офщшний сайт Нацюнального банку Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/.
Кульчицкий М.И., Коваленко А.В., Парубий М.Т. Влияние банковского сектора на развитие финансовой системы Украины
Рассмотрено современное состояние и перспективы развития банковского сектора Украины, выделены проблемы на пути к подъему и осуществлен поиск направлений преодоления определённых препятствий. Среди последних можно назвать активизацию экономической деятельности во всех секторах экономики, улучшение сотрудничества банков с населением, введение новых банковских продуктов, что будут удовлетворять нужды всех участников инвестиционного процесса. Банковский сектор имеет реальные возможности улучшения состояния и динамики финансовой системы страны.
Ключевые слова: банки, банковская деятельность, банковский сектор, финансовая система.
Kulchitsky M.I., Kovalenko O.V., Parubiy M.T. The impact of the banking sector on the development of Ukraine's financial system
Present state and perspectives of the development of the Ukraine's banking sector are considered in the article. Problems on the way of the recovery of the banking sector are identified and carried out search of the ways of overcoming obstacles. Among the latter we may call the activation of economic activity in all sectors of the economy, improvement of the co-operation between the population and the banks, the introduction of new banking products. They will meet the needs of all participants in the investment process. Banking sector have real opportunities to improve state and dynamics of financial system of country.
Keywords: banks, banking, banking sector, financial system.
УДК 332.2 Доц. Р.М. Курильцв, канд. екон. наук -
Львiвський нацюнальний аграрний ушверситет
ПОНЯТ1ЙНИЙ АПАРАТ УПРАВЛ1ННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯМ У СВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТЕКСТ
Висв^лено суть ново! парадигми управлшня землекористуванням в умовах но-вих земельних вщносин iз врахуванням заpубiжного досвщу. Розглянуто поняття управлшня в контекст розвитку, земельного адмшютрування, парадигми управлшня землекористуванням. Представлено iepаpхiчну схему основних структурних елемен-тв системи управлшня землекористуванням вщповщно до !хнього тлумачення та функцш, як вони виконують.
Ключовг слова: управлшня землекористуванням, парадигма, земельне адмшютрування, земельна пол^ика.
Постановка проблеми. Сучасний св1т стикаеться 1з багатьма склад-ними викликами, серед яких: змша кшмату, швидка урбашзащя, тдвищений попит на природш ресурси i виникнення конфлжпв. Бшьшють 1з цих викли-юв стосуються землекористування: нер1вний доступ до земл1 (unequal access to land), вщсутшсть гарантування права власносп на землю (insecurity of tenure), незбалансовашсть землекористування (unsustainable land use), вщсутшсть належного управлшня землекористуванням (weak land governance).
Управлшня землекористуванням мютить у сво!й основ! т ж тдходи, що i будь-яке сощально-економ1чне управлшня, але воно достатньо специ-
фiчне через те, що bcí вiдносини у цш сферi базуються на особливому природному pecypci - землг Вона е основою сталого розвитку i виконуе в сус-пшьст низку фyнкцiй:
• екологiчна функщя (мае важливе значения у стратеги розмноження i вижи-
вання рiзних видш);
• економiчна фyнкцiя (основа, на якш будуеться добробут населення);
• юридична фyнкцiя (абстрактна сукупшсть майнових прав);
• соцiально-кyльтyрна функщя.
Теорiя i практика yправлiиия мають досить велику iсторiю. Але на кожному етат ïx розвитку вдосконалюються процеси сyспiльио-екоиомiчиих вiдиосии, набувають чинност иовi екоиомiчиi закони, актyалiзyються проб-леми ресyрсозабезпечеиостi господарства краïии, рацiоиалiзацiï використан-ня природних багатств, ïx розширеного вiдтвореиия i охорони природного се-редовища. Тому виникае необхщнють переосмислення теорiï yправлiиия вщ-повщно до тих закоиiв сyспiльства i природи, яю набувають чиииостi.
Анал1з останн1х наукових досл1джень i публжацш. Проблематика ефективного yправлiиия землекористуванням стала предметом дослщжень широкого кола вггчизняних иаyковцiв, таких як: В.В. Горлачук, Д.С. Добряк, В.М. Кривов, А.Я. Сохнич, А.М. Третяк та ш. Однак поняття yправлiиня зем-лекористуванням не формалiзовано настiльки, щоб можна було дати його точ-не i достатньо широке визначення. Термш "yправлiння землекористуванням" е досить стрним i неоднозначним, однак сама проблема ефективного управ-лiння землекористуванням е, безперечно, вкрай актуальною для розвитку кра-ши. Сучасна iноземна наукова лгтература ряснiе рiзними формами термша "yправлiння земельними ресурсами" (land governance, land management, land administration тощо), яю часто вживаються в рiзниx тлумаченнях навiть у межах однiеï наyковоï працi. Вiдсyтнiсть узгодженост стосовно вживання цього термiна послужила стимулом для ïx аналiзy та визначення ïx особливостей.
Метою роботи е розгляд понятiйного апарату управлшня землекористуванням iз врахуванням зарyбiжного досвiдy.
Виклад основного матерiалу. Розпочавши земельну реформу, Укра-ïна вщкрила шлях для застосування ринкових меxанiзмiв регулювання зе-мельних вiдносин. Осюльки цi меxанiзми в найбiльш щлюному вигл_вд були сформованi протягом багатовжового розвитку економiки заxiдного свiтy, то цшком закономiрним виглядае вивчення ïxнього досвiдy щодо формування ефективноï системи управлшня земельними ресурсами. Термш "governance" (управлшня в контексп розвитку) значно поширився протягом останшх двох десятилпъ.
Поява "yправлiння в контекстi розвитку" (далi - yправлiння) характе-ризуеться змшою головноï парадигми yправлiння, яка була на зламi тисячо-лпъ. У цьому випадку yправлiння означае мехашзми реалiзацiï влади пiд час використання ресурив (природних, економiчниx i сощальних) та оперуе широким колом формальних i неформальних установ, яю реалiзyють цю владу. Це - процес прийняття ршень та ïxньоï iмплементацiï.
Пiд yправлiнням землекористуванням Палмер та iншi наyковцi розу-мiють правила, процеси i структури, за допомогою яких приймають ршення
про доступ до земельних pecypciB i ix використання, способи, якi застосову-ють для реалiзацii i забезпечення виконання таких ршень, а також шляхи уп-равлiння конкуруючими iнтересами у сферi землекористування [5].
Управлiння може використовуватись у деюлькох контекстах, як кор-поративне yправлiння (corporate governance), штернащональне yправлiння (international governance), нацюнальне yправлiння (national governance) i ло-кальне yправлiння (local governance). Уряд е тiльки одним i3 гравщв в управ-лiннi. Iншi гравщ, включенi в процес yправлiння, залежать вщ рiвня управ-лiння. Серед них можуть бути фермери, науково-дослщш установи, полiтичнi партп та ш. Ефективне yправлiння базуеться на таких складових [4]:
• ефектившсть, дieвiсть i компетентнiсть (формулювання полижи i ефективне ii здшснення);
• оргашзацшна компетентшсть;
• пiдзвiтнiсть (роз'яснення дш кершництва та представлення шформацн свого функщонування);
• участь громадськоста (повна участь громадян в управлшт шляхом створення консенсусу);
• передбачувашсть (результати процесу yправлiння передбачyванi та вдаовь дають обнародуваним законам, правилам тощо);
• прозорiсть (вiдкритiсть);
• законшсть (незалежне й ефективне правосуддя);
• сталiсть (збалансовуе економiчнi, сощальт й екологiчнi потреби сьогоднш-тх i прийдешнiх поколшь);
• чгткий розподiл фyнкцiй i вiдповiдальностi;
• адекватне використання иринцитв планування "тсцевий ршень - нащ-ональний ршень - мiсцевий рiвень";
• врахування мiсцевоi i нацюнальнл специфжи (оргашзащя послуг для громадян на рiвнi, який забезпечуе 1х ефективне i рентабельне представлення). Управлiння багато в чому визначае результати економiчного та сощ-
ального розвитку, а також дгяльносп у сферi охорони земельних ресуршв. Неефективне yправлiння веде до актyалiзацii економiчних та еколопчних пи-тань, а це, своею чергою, призводить до соцiальних напружень i зниження здатностi вирiшення спшьних проблем.
Управлiння земельними ресурсами (land governance), своею чергою, стосуеться правил, процешв i структур, через як приймаються рiшення щодо використання земель та 1х контролю, а також способи 1х iмплементацii та впровадження iз врахуванням конкуруючих iнтересiв. Воно включае держав-нi структури, таю як: державне агентство iз земельних ресуршв; суди i мшю-терства, вщповщальш за використання земель, а також iншi зацiкавленi особи та оргашзацп.
Своею чергою, президент Мiжнародноi федерацii геодезистiв (FIG) Спг Енемарк пiд yправлiнням земельними ресурсами розyмie "полiтикy, про-цеси та шституцн що управляють землею, нерухомютю та природними ресурсами" [3]. У дослщженнях Хабiтат "yправлiння земельними ресурсами -процес прийняття ршень стосовно надання та використання земель, шляхи 1х iмплементацii та врегулювання конфлжтних iнтересiв [1].
У вих цих визначеннях ключовим е те, що управлшня земельними ресурсами передбачае прийняття ршень, 1х iмплементацiю, вирiшення кон-
флiктiв i включае tícho пов'язану дiяльнiсть щодо управлiння земельними та природними ресурсами для забезпечення сталого розвитку. 1ншим термшом, який часто тлумачать як управлшня земельними ресурсами, е land management. Управлшня земельними ресурсами (land management) - процес щодо використання земельних ресурив iз найкращим ефектом [6].
У цьому контексп потрiбно розглянути запропоновану Енемарком парадигму управлшня землекористуванням (land management paradigm). Bíh розглядае управлiння землекористуванням через земельну полггику, шфрас-труктуру шформацп про землю та функцп земельного адмiнiстрування у за-безпеченш сталого розвитку. А парадигма управлшня землекористуванням (рис. 1), на його думку, виступае нарiжним елементом сучасноï теорп земельного адмiнiстрування, в якш земельнi вiдносини, оцiнка, використання та розвиток земель розглядають цЫсно як особливi та всюдисущi функцп, представлен органiзованим суспiльством.
Рис. 1. Парадигма управлшня землекористуванням [3]
Зпдно з парадигмою, кожна кра1на визначае та ухвалюе свою земельну полггику i використовуе рiзновид функцш та методiв для управлiння земельними ресурсами. У теоретичному плат парадигма щенгифжуе принци-пи i процеси, що визначае "управлiння землекористуванням". Суть парадиг-ми полягае в тому, що коректна побудова компонента управлшня землекористуванням дасть змогу iмплементувати нацiональну земельну полiтику, а взаемозв'язок 11 елементiв сприятиме сталому розвитку.
Своею чергою, "земельне адмшстрування" (тд яким часто розумiють управлшня землекористуванням) - процеси визначення, реестрацп i поши-рення шформацп про право власност на землю, 11 вартiсть i використання пiд час реалiзацil полiтики рацiонального використання природних ресуршв [6]. Окремi автори [2] визначають земельне адмiнiстрування як процес регламен-тування та освоення земель, використання i консервацп земель, збирання до-ходiв шляхом продажу земель, оренди та оподаткування, а також виршення конфлiктiв щодо права власносп на землю, використання земель.
Лщдсей розглядае земельне адмiнiстрування як управлшня системою прав на землю, включаючи широкий дiапазон засобiв:
• процедури, за якими права на землю визначаються 1 узаконюються;
• визначення 1 дел1мггащя меж м1ж земельними дшянками;
• запис шформацп про права на землю 1 земельш дшянки;
• процедури здшснення земельних трансакцш, включаючи продаж, заставу та оренду;
• шституци i процеси для планування, контролювання i мошторингу землеко-ристування;
• процедури оцшки й оподаткування земель [7].
Однак, враховуючи, що земельна адмшютративна система здатна на-давати детальну шформащю, адже вона побудована на основ1 земельно-ка-дастрово-реестрацшно1 системи, i спроможна, вщповщно до Басортсько1 дек-ларацп, забезпечувати "стадий розвиток", 11 потр1бно розглядати як основу для ефективного управлшня (good governance). Коротко проанал1зувавши ос-новш дефшщп "управлшня землекористуванням", ми зобразили 1ерарх1чну схему управлшня землекористуванням (рис. 2).
Рис. 2. Iepapxiuna схема управления землекористуванням
Ця схема е лише визначенням мюця основних структурних елементiв системи управлшня землекористування вщповщно до 1хнього тлумачення та функцiй, якi вони виконують.
Висновки. Отже, ми сьогодш маемо справу з кризою управлшня, зок-рема у сферi використання i охорони земель. Тому основним прюритетом повинна стати розроблення шляхiв подолання цих проблем спшьними зусилля-ми всiх людей та оргашзацш як приватних, так i державних.
У процеш вдосконалення управлшня земельними ресурсами основну роль повинна вдагравати держава, тобто И контролюкш органи. Вона також повинна сприяти вдосконаленню координацп дiяльностi рiзних установ, як приймають рiшення.
Л1тература
1. Common Definitions of the Global Land Tools Network, UN-Habitat. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.gltn.net/en/Hnding-commondefinitions.html.
2. Dale P.F. Land Administration. Oxford: Oxford University Press / P.F. Dale, J.D. McLaug-hin. - 1999. - 184 p.
3. Enemark S. Understanding the Land Management Paradigm / S. Enemark // Innovative Technology for Land Administration. Proceeding of a Symposium held by FIG Commision 7 on 24 and 25, June, 2005 at the University of Wisconsin. State Historical Society in Madison. - Wisconsin, USA. - P. 17-27.
4. FAO. 2009. Good governance in land tenure and administration. Lend Tenure Studies 9. - 67 p.
5. FAO. 2009. Towards Improved Land Governance. Lend Tenure Working Paper 11. - 55 p.
6. Land Administration Guidelines / Economic Commission for Europe. New York and Geneva, 1996. - 112 p.
7. Williamson I. Land Administration for Sustainable Development / I. Williamson, S. Ene-mark. - ESRI Press. - 2010. - 487 p.
Курильцив Р.М. Понятийный аппарат управления землепользованием в европейском контексте
Раскрыта суть новой парадигмы управления землепользованием в условиях новых земельных отношений с учетом зарубежного опыта. Рассмотрено понятие управления в контексте развития, земельного администрирования, парадигмы управления землепользованием. Представлена иерархическая схема основных структурных элементов системы управления землепользованием согласно их толкования и функций, какие они выполняют.
Ключевые слова: управление землепользованием, парадигма, земельное администрирование, земельная политика.
Kuryltsiv R.M. Conceptual apparatus of land governance in European context
It is explored an essence of a new paradigm of land governance in conditions of new land tenure in taking into account foreign experience. The understanding of governance, land administration, land management paradigm is observed. It is presented a tall structure of basic elements of land governance system concerning to their meaning and functions.
Keywords: land governance, paradigm, land administration, land policy.
УДК338.22 Доц. О.Т. Леванд1вський, канд. екон. наук - Прикарпатський НУ м. Василя Стефаника; студ. К.С. Консевич - Кшвський НУ м Т. Шевченка
АНАЛ1З ЕФЕКТИВНОСТ1 ГРОШОВО-КРЕДИТНО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ
Проаналiзовано результати здшснення грошово-кредитно! полиики в Укра!ш протягом 2004-2010 рр. та оцшено ефектившсть II здшснення шляхом ж^вняння прогнозних i фактичних показнигав монетарно! сфери. Деталiзовано розглянуто здшснення грошово-кредитно! полиики у 2008 р. та II результати.
Ключовг слова: грошово-кредитна полиика, ефектившсть, прогнозш та фак-тичш показники.
Актуальшсть. Актуальшсть обрано! теми досить висока у сучасних еконсяшчних умовах Укра!ни. Нацюнальна економжа Укра!ни ще не подола-ла наслщюв кризи, що проявляються в шфляцшних процесах, зростанш дебь торсько! та кредиторсько! заборгованостей мiж тдприемствами, знецшенш нацюнально! грошово! одинищ, значних внутршшх i зовшшшх заборгова-ностях кра!ни. На сьогодш завдання подолання цих наслiдкiв е очевидним. З огляду на те, що грошово-кредитна политика центрального банку е одним з головних важелiв для боротьби з кризою, то аналiз ефективностi грошово-кредитно! политики Укра!ни мае високу актуальнiсть у сучасних умовах.
Аналiз останнiх дослщжень. В умовах трансформацп економiки Ук-ра!ни, що постiйно породжуе нову економiчну ситуацiю, формування адекватно! грошово-кредитно! полиики мае теоретичне i практичне значення. Дедалi бiльшого значення набувають монетаристськi методи впливу на економiчнi процеси та роль Нацюнального банку - центру державного регулювання. То-
