CC BY
56
Прудников Ярослав Вшторович,
асп1рант кафедри крим1нального права № 2, Нацональний юридичний ун1верситет ¡мен'1 Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харк1в e-mail: [email protected] ORCID 0000-0003-1422-5713
doi: 10.21564/2414-990x.142.141835 УДК 343.21
ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЗАСОБ1В ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ
Засоби вчинення злочину розглянуто як предмети та тш1 явища об'бктивног дшсност^ що застосовуе особа при вчиненш сустльно небезпечного дгяння (dii чи бездгяльностг), що визнане злочином, а також як ознака складу злочину. З'ясовано особливостi ix юридичного закртлення у статтях закону про кримтальну вiдповiдальнiсть. Запропоновано подгляти засоби вчинення злочину на знаряддя та iншi засоби, з'ясовано ix значення для кримiнальноi вiдповiдальностi.
Ключовi слова: засоби вчинення злочину; знаряддя вчинення злочину; злочинне пося-гання; склад злочину; об'ективна сторона злочину
Прудников Я. В., аспирант кафедры уголовного права № 2, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0003-1422-5713
Понятие и виды средств совершения преступления
Средства совершения преступления рассмотрены как предметы и другие явления объективной действительности, которые применяет лицо при совершении общественно опасного деяния (действия или бездействия), признаного преступлением, а также как признак состава преступления. Выяснены особенности их юридического закрепления в статьях закона об уголовной ответственности. Предложено разделять средства совершения преступления на орудия и иные средства совершения преступления, выяснено их значение для уголовной ответственности.
Ключевые слова: средства совершения преступления; орудия совершения преступления; состав преступления; преступное посягательство; объективная сторона преступления.
Постановка проблеми. Проблема засоб!в вчинення злочину була предметом спещальних наукових дослщжень, зокрема на рiвнi кандидатських дисертацш В. I. Гурова, О. С. Денисово!, В. I. Сахарова. Але багато питань ще! досить складно! й комплексно! проблеми все ще недостатньо розроблеш, а деяы iз запропонованих ршень мають дискусшний характер або недостатньо переконливь
Аналiз остантх дослгджень. Низка дискусшних питань i положень щодо засобiв вчинення злочину, розглядались також у роботах О. В. Горностай,
1. М. Даньшина, М. Д. Дурманова, М. Й. Коржанського, Н. В. Маслак, М. I. Панова, М. М. Панова та шших науковщв.
Метою статтi е аналiз поняття «засоби вчинення злочину», видшення 1х видiв (класифiкацiя), визначення мюця засобiв у структурi злочинного пося-гання i складу злочину, з'ясування 1х кримiнально-правового значення. Досш-дження засобiв вчинення злочинiв мае важливе значення для науки i практики кримшального права, оскiльки вони суттево впливають на характер i ступшь суспiльноí небезпечностi дiянь (актiв поведшки особи) i визнаються законодав-цем злочинними й караними.
Виклад основного матерiалу. Термш «за^б» широко використовуеться в рiзних галузях знань. Йдеться про рiзноманiтнi засоби - техшчш й радюелек-троннi, транспортш чи виробничi, лiкарськi та наркотичш, масовоí шформацп та управлiнськi, бюджетш й валютнi, грошовi й фшансов^ позиковi, платiжнi, оборотнi тощо [1, с. 469]. Причому трактування цього термша у рiзних сферах знань неоднакова. У словнику засоби тлумачаться як: 1. Прийом, якась спе-щальна дiя, що дае можливють здiйснити що-небудь, досягти чогось; спосiб.
2. Те, що служить знаряддям у якш-небудь дп, справi. 3. Мехашзми, пристро'1' i т. ш., необхiднi для здiйснення чого-небудь, для яко1сь дiяльностi; засоби виробництва; лжи або предмети, необхвдш для лжування чи попередження хвороб. 4. Грош^ матерiальнi цiнностi, достатки [2, с. 307]. У фшософп пiд поняттям «засiб» розумiють центральну ланку в структурi свiдомоí поведiнки, яка е дшсною i реалiзуе потужнiсть мети людсько1' дiяльностi, предмети або дп, з якими людина мае справу як iз засобами. Лише в силу вщношення до яко'1сь мети, тобто в силу теолопчного визначення, вони набувають значення засобiв. Зазвичай шсля цього об'ективне визначення предмета перекриваеться пею тео-логiчною залежшстю, в якiй цей предмет отримуе визначення засобiв, i пов'я-зуеться лише з тим, що «служить» мет i мае сенс лише в зв'язку з нею [3, с. 123-124]. Тому засоби пов'язуються з метою i наслщками поведшки людини. Мета - засоби - наслвдки виступають як загальнi методолопчш iнструменти свiдомоí вольово'1 поведiнки людини. Стверджуеться, що будь-яку поведшку людини як систему можна роздшити на три шдсистеми (елементи). Перша шдсистема - мета - визначае «мшень» дiяльностi, виокремлюе конкретнi цiлi i завдання дiяльностi, контрольнi значення процесу дiяльностi. Друга шдси-стема - зас1б - характеризуе операцiйний аспект поведшки, визначае найбшьш ефективнi i якiснi способи досягнення поставлено!' мети, контролюе динамiчну сторону реалiзацГí процесу досягнення результату. Третя шдсистема - насл1док - вказуе на отримаш i одержуваш результати, а також на и змiни у соцiальному буттi, якi мають мiсце при динамiчнiй взаемодií перших двох систем. Отже, всi цi елементи розглядаються у IX динамiчнiй едностi [4, с. 72-73]. Мета е одним iз найважливших елементiв свiдомоí й вольовоí поведiнки людини, що характеризуе передбачення нею подумки результату дiяльностi та шляхи
досягнення останнього за допомогою визначення 3aco6iB. Мета виступае способом штеграцп рiзних дш людини у певну послвдовшсть як систему. Аналiз дiяльностi як щлеспрямовано1 поведiнки особи завжди передбачае виявлення невщповщност мiж наявною життевою ситуацiею i метою; здiйснення мети е процесом подолання ще1 неввдповвдност [5, с. 50-53]. Основними елементами людсько1 дiяльностi е мотив, мета, структура, засоби. Шсля виникнення мотиву, постановки мети людина аналiзуе найближчу дшсшсть, в якiй належить дiяти, вибирае способи i засоби досягнення мети, створюе в загальних рисах схему свое!" дiяльностi [6, с. 97]. В економiчнiй теорп засоби розглядаються в структурi трудово!" дiяльностi людини i трактуються як знаряддя, що е про-довженням людських органiв за межами власного тша. Свого часу К. Маркс, характеризуючи процес працi, вiдзначав, що засоби пращ даш природою та стають «органом» дiяльностi людини, органом, який вона приеднуе до оргашв свого тша, подовжуючи таким чином природш розмiри останнього. Знаряддя трудово1 дiяльностi вiн визначав як «механiчнi засоби пращ» i вважав ïx вщо-браженням рiвня розвитку суспiльного виробництва [7, с. 431]. Викладене уможливлюе висновок, що в рiзниx галузях знань кнують рiзнi пiдxоди до визначення термша «засоби»: широкий i вузький. Широке трактування засобiв означае, що ïx визначають як все те, що мае значення для досягнення певно1 мети i ввдповщного результату (наслвдюв дiяльностi людини), предмети об'ек-тивного свiту, рiзнi явища, навiть саму поведiнку людини, його дiяння (дiю чи бездiяльнiсть). Вузьке зводиться до того, що шд ними розумшть лише предмети об'ективного св^у: явища i процеси, яю людина використовуе у свош свiдомiй, цiлеспрямованiй дiяльностi.
У науцi кримiнального права поняття «засоби вчинення злочину» визначають виходячи з його вузького трактування. Тому найчастше шд засобами вчинення злочину розумшться предмети об'ективно1 дiйсностi, явища та процеси, яю особа використовуе для вчинення сусшльно небезпечного злочинного дiяння - визначального елемента злочину. Так, В. I. Сахаров тлумачить засоби та знаряддя вчинення злочину як процеси або предмети матерiального свггу, яю суттево впливають на характер та мiру сусшльно1 небезпечност злочинного дiяння, використовуючи якi особа здшснюе вплив на об'екти кримшально-пра-вово1 охорони [8, с. 15]. В. I. Гуров розглядае засоби вчинення злочину як предмети, яю здатш активно впливати на матерiальнi об'екти, що може виражатися в порушенш ix фiзичноï цiлiсностi, руйнуваннi, видозмiнi, створеннi тощо. Вплив на суб'екпв суспiльниx вiдносин (на особу) за допомогою використання зазначених засобiв може проявлятись у вчиненш рiзного роду насильницьких злочинiв, порушенш тшесно1 недоторканостi, нанесення шкоди життю i здоров'ю людини [9, с. 14]. О. С. Денисова трактуе засоби як рiзнi речовини, предмети, гази тощо, xiмiчнi (отрути), фiзичнi (радiацiя, електричний струм), бюлопчш (шфекцшш хвороби) i iншi, властивостi яких використовуються злочинцем у процесi вчинення злочину для створення сприятливих умов його здшснення i полегшують процес його виконання, що не шддаються повному контролю волi
суб'екта, яы тiльки включаються суб'ектом у злочинну дiяльнiсть, а сам процес впливу на об'екти матерiального свiту вiдбуваeться незалежно вщ контролю волею суб'eктiв [10, с. 9]. М. М. Панов засобами вчинення злочину визнае предмети матерiального св^у, вiдокремленi вiд суб'екта, що виконують функцп «шструмента» вчинення сусшльно небезпечного дiяння (дп або бездiяльностi) [11, с. 128]. У Великш украïнськiй юридичнiй енциклопедп засоби вчинення злочину визначаються як ознака об'ективно'1 сторони складу злочину, яку становлять предмети матерiального свiту чи iншi явища, що застосовуються особою при вчиненш сусшльно небезпечного дiяння, визнаного законом як злочин [12, с. 238].
Узагальнюючи наведеш в науковш лiтературi погляди вчених, можна дшти висновку, що при деяких ïx вiдмiнностях е пiдстави стверджувати, що шд засобами вчинення злочину бшьшють науковцiв розумiють предмети та iншi явища (процеси, рiзнi речовини) об'ективного свггу, якi особа використовуе для вчинення сусшльно небезпечного дiяння. Однак дане визначення поняття «засоби вчинення злочину» е недостатньо конкретизованим, i тому не повною мiрою вщображае низку властивих im рис. Тож для бiльш детального аналiзу засобiв вчинення злочину слад розглянути ïx основнi риси i визначити тим самим ïx суттевi ознаки, провести ввдмежування вiд шших сумiжниx ознак злочину i на цш пiдставi дати визначення цього поняття.
По-перше. Виявлення суттевих ознак можливо лише у взаемозв'язку iз злочинною поведшкою особи, ïï сусшльно небезпечним дiянням у формi дп чи бездiяльностi. Використання тих чи шших засобiв можливе лише при зло-чиннiй поведiнцi, оскiльки саме вона е головною передумовою при обранш особою засобiв учинення злочину. Злочинна поведшка також е детермшантою при обраннi злочинцем засобiв, яю, на його думку, будуть найбшьш корисними при вчиненнi конкретного сусшльно небезпечного дiяння. Таким чином, дiяння як конкретний акт поведiнки особи охоплюе (включае в себе) не тшьки його актившсть у виглядi руxiв тiла (дй) або утримання вщ них (при бездiяльностi), але й ri засоби, якi ця особа використовуе при вчиненш злочину.
По-друге. Засоби вчинення злочину - це насамперед певш предмети об'ективного свггу, як особа використовуе для цього. До них, перш за все, належать: зброя, загальнонебезпечш предмети, мехашзми, пристосування, пристро'1, р!зш види загальнонебезпечних речовин (отрута, xiмiкати та ш.). Вони суттево поси-люють уражаючий ефект дГяння, забезпечують його вчинення. 1нколи воно стае можливим лише завдяки застосовуваним засобам. У багатьох випадках засоби вчинення злочину спричиняють, як правило, ф!зичний чи негативний руйшвний вплив на сусшльш ввдносини: на суб'екпв соцiального життя (людей), рГзш об'екти (предмети) як сощальш щнност тощо. Такi предмети в науцi кримшаль-ного права i законодавствi визначаються як «знаряддя вчинення злочину». До засобiв учинення злочину також ввдносять предмети, як не мають руйшвних властивостей: пiдробленi документи, фальсифiкованi предмети, формений одяг та шш^ використання яких при вчиненш дГяння набувають характеристики
сусшльно небезпечних i злочинних, у тому чи^ процеси й iншi явища реально'1 дшсносп, яю не мають властивостей знарядь: рiзного роду процеси (бюлопчш, радiацiйнi, xiмiчнi), а також електричний струм, шформащя, природний газ тощо. У лiтературi вони отримали назву «засоби вчинення злочину», хоча точ-шше ix слiд називати «iншi засоби вчинення злочину», або «засоби вчинення злочину у вузькому розумшш цього слова». З викладеного слщуе, що засоби вчинення злочину слщ подшяти на двi великi шдгрупи (два види): на знаряддя вчинення злочину i на Ыш1 предмети (Ыш1 засоби), що використовуються як засоби вчинення злочину. Таким чином, поняття «засоби вчинення злочину» слщ розглядати як поняття родове i збiрне, яке включае в себе два види засобiв: знаряддя та iншi засоби вчинення злочину.
По-трете. Засоби вчинення злочину оргашчно пов'язаш iз сусшльно небез-печним дiянням. Шдкреслюючи зв'язок дп у формi руxiв тiла iз знаряддями вчинення злочину, М. Д. Дурманов свого часу писав, що рухи тша, взят окремо вiд конкретних умов, за яких вони були вчинеш, без зв'язку iз засобами, яю вони використали, i у вiдривi вiд тих змiн, якi вони спричиняли, становлять собою голу абстракщю [13, с. 53]. Таким же чином засоби вчинення злочину, якщо ïx розглядати окремо, у вiдривi вщ дiяння (у формi дп чи бездiяльностi), що становить центральний (визначальний) елемент злочину, теж слщ визнавати як голу абстракщю. Отже, засоби вчинення злочину ткно пов'язаш з сусшльно небезпечною дiею чи бездiяльнiстю, суттево впливають на характер i особливо на його сощальну властивкть - сусшльну небезпечнiсть. Так, деяы злочини у багатьох випадках не можуть бути вчинеш без вщповщних засобiв, напри-клад, насильницьы злочини, без таких засобiв, як зброя, iншi предмети, що використовуються як зброя, розповсюдження або збут програмних чи техшчних засобiв при незаконному втручанш в роботу ЕОМ (ст. 361-1) без використання ввдповвдних електронних чи техшчних засобiв. Отже, у вказаних i подiбниx випадках засоби вчинення злочину виступають елементом змкту сусшльно небезпечного дiяння.
По-четверте. У быьшоси випадкiв засоби вчинення злочину суттево полегшують реалiзацiю злочинного умислу i досягнення злочинного результату, оскшьки суттево шдвищують уражаючий ефект дiяння. Засоби вчинення зло-чину впливають на характер i небезпечшсть дiяння через спосiб його вчинення. Так, зброя (вогнепальна, холодна чи шша) загальнонебезпечш предмети, якi мктять у собi можливiсть учинення значного масиву насильницьких злочишв, пiдробленi документи, штампи, печатки надають можливiсть вчинення шляхом ïx використання кримшально караних обмашв. Таким чином, засоби i злочинне дiяння перебувають мiж собою в оргашчному зв'язку i взаемозалежность Однак при цьому засоби вчинення злочину слщ вiдрiзняти вiд сусшльно небезпечного дiяння (д11 чи бездiяльностi) i його компонентiв, зокрема таких як рухи тша, слова чи жести тощо [14, с. 15]. У зв'язку з цим не можна погодитися з твер-дженням, що до засобiв вчинення злочину належать слова, жести, рухи тша [15, с. 93-94]. Таким ршенням у змкт поняття «засоби вчинення злочину»
включають структурш елементи само!" дп чи бездiяльностi, що суперечить змь сту ïï складових елементГв (дГяння як базовий елемент злочину) - як явищу об'ективно'1 дшсностг Отже, аналiз засобiв вчинення злочину, встановлення його основних i суттевих рис дае можливють поглибленого вивчення сусшльно небезпечного дГяння, способГв його вчинення та шших ознак i властивостей злочину, з'ясування його матерiальноï ознаки - сусшльно'1 небезпечность
По-п'яте. Засоби вчинення злочину - це предмети чи явища, що вщокрем-леш вщ особи, яка вчиняе злочин. Маючи ri чи шшГ засоби, особа розмiщуе ïx мГж собою та об'ектом злочинного посягання i використовуючи ïx властивостi, застосовуе ïx при вчиненш злочину. Тому не можна вщносити до цих засобiв, як школи стверджують в лГтературГ, ноги, кулаки, зуби, шгл, навiть органiзм винного (при зараженш венеричними захворюваннями, або вГрусом ГмунодефГ-циту чи шшою невилжовною шфекцшною хворобою) [16, с. 49]. З викладеного випливае, що шд засобами вчинення злочину слвд розумгти певш предмети чи шшГ явища об'ективного свгту, вщокремлеш вщ людини, яка лише володГе цими засобами i використовуе для вчинення злочину.
По-шосте. Засоби майже завжди перебувають у динамГчному стань Засоби вчинення злочину ввдносяться до сфери злочинно'1 дп чи бездГяль-ност i використовуються (застосовуються) для вчинення посягання на об'ект кримшально-правово'1 охорони та спричинення йому шкоди, зокрема, шляхом здшснення негативного впливу на предмет злочину за допомогою знарядь або шших предметГв чи явищ об'ективно'1 реальность Використання особою засобГв вчинення злочину для вчинення сусшльно небезпечного дГяння завжди суттево шдвищуе стушнь сусшльно'1 небезпечност вчиню-ваного злочину. Якщо ri чи шшГ предмети або явища не використовуються, а знаходяться в статичному сташ, i сусшльно небезпечне дГяння здшснюе на них негативний злочинний вплив, то вони в багатьох випадках виступа-ють предметами злочину. Однак при цьому засоби вчинення злочишв слвд вГдрГзняти ввд предмета злочину, який являе собою предмет матерГального свГту, у зв'язку з яким чи з приводу якого вчиняеться злочин. Предмет зло-чину нерозривно пов'язаний з об'ектом злочину, i навГть у разг коли вш знаходиться у динамГчному сташ, наприклад, виготовляеться, збериаеться та перевозиться, завжди знаходиться у сферГ ввдповвдних сусшльних вГдносин як об'екта посягання. Ввдносно нього формуються i функщонують сусшльш вГдносини, що захищаються ввд злочинних посягань кримшальним законом як об'ект кримшально-правово'1 охорони. Засоби вчинення злочину завжди знаходяться за межами сустльних в1дносин, що виступають об'ектом злочину, i при вчиненш злочину виконують функцп тструмента «зламу» чи «розриву» сустльних вiдносин та заподiяння 1м шкоди.
По-сьоме. Засоби вчинення злочину застосовуються особою свщомо i вибГр-ково (вона ïx може застосовувати чи не застосовувати, або так чи шакше засто-сувати певним чином), з урахуванням усГе'1 сукупностГ об'ективно-предметних умов злочину: обстановки, мкця, умов часу, стану предметГв чи елементГв, на
яю чи у зв'язку з якими вчиняеться злочин. Тому ïx можливо вщносити до так званих «змшних» елементв злочинного посягання [17, с. 10].
По-восьме. Особа усвщомлюе, що засоби, яю вона застосовуе при вчиненш злочину, мають так властивостп наприклад, зброя, бойовi припаси, вибуxовi речовини та iншi знаряддя вчинення злочину, що здатш заподiяти iстотну шкоду або особливо тяжку шкоду правоохоронюваним штересам. Дшчи умисно, особа усвщомлюе суспiльно небезпечний характер свого дiяння чи бездiяль-ностi, в тому числ використовуючи засоби для його здшснення, що, зокрема, е фактичною основою для передбачення нею настання сусшльно небезпечних наслщыв ще'1 дп (бездiяльностi). Вчинюючи злочин з необережностi, особа, за загальним правилом, усвщомлюе фактичнi ознаки вчиненого дiяння, особливо у сферi вiдносин людина - техшка, в тому числi характер дп (бездiяльностi) i, вiдповiдно, властивост засобiв для його вчинення. Виходячи з цього, вказане передбачае можливкть настання сусшльно небезпечних наслщыв дано'1 дй" або бездiяльностi, але легковажно розраховуе на ïx запобкання, або не передбачае настання таких наслщюв, хоча повинна була i могла ïx передбачити [18, с. 58-60]. Отже, засоби вчинення злочину властивi як умисним, так i необе-режним злочинам.
На пiдставi проведеного аналiзу пропонуемо визначити засоби наступним чином: це вiдокремленi вiд особи певт предмети, явища чи процеси об'ектив-ного свту, що застосовуються нею при вчиненш сустльно небезпечного дiяння в умисних або необережних злочинах, значною мiрою тдвищують уражаючi властивостi, суттево полегшують ïx вчинення та значною мiрою впливають на сощальну суттсть злочину - його сустльну небезпечтсть.
У структурi складу злочину засоби вчинення злочину вщносяться до факультативних ознак, оскшьки вони не завжди (не у всix випадках) вказаш в нормi закону про кримшальну вщповщальшсть як ознака складу злочину, але у випадках, коли вони безпосередньо вказаш в закош чи однозначно випливають iз його змюту при тлумаченш, то набувають значення обов'язкових ознак складу злочину [19, с. 8]. За нашими шдрахунками, засоби вчинення злочину висту-пають обов'язковою ознакою бшьш шж у 20 складах злочишв. У статтях Осо-бливо'1 частини чинного КК Украши засоби вчинення злочину визначаються як обов'язкова ознака складу злочину - шляхом безпосередньо'1 вказiвки в закош:
1. Знаряддя вчинення злочитв, зокрема таких, як зброя: ч. 1, ч. 2 ст. 248 (Незаконне полювання); ч. 1 ст. 258 (Терористичний акт); ч. 1 ст. 294 (Масовi заворушення); ч. 4 ст. 296 (Хулканство); ч. 2 ст. 393 (Втеча з мкця позбавлення волi або з-шд варти); ч. 4 ст. 405 (Погроза або насильство щодо начальника); ч. 1 ст. 439 (Застосування збро'1 масового знищення).
2. lншi предмети, що використовуються як зброя: ч. 1 ст. 113 (Диверсiя); ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна); ч. 2 ст. 194-1 (Умисне пошкодження об'ектв електроенергетики); ч. 4 ст. 240 (Порушення правил охорони або використання надр); ч. 2 ст. 249 (Незаконне зайняття рибним, звiриним або шшим водним добувним промислом); ч. 2 ст. 252 (Умисне зни-
щення або пошкодження територш, взятих шд охорону держави, та об'ектГв природно-заповвдного фонду); ч. 2 ст. 411 (Умисне знищення або пошкодження вшськового майна).
3. Iншi предмети, що використовуються як засоби вчинення злочитв: ч. 3 ст. 190 (Шахрайство); ч. 1 ст. 200 (Незаконш дп з документами на переказ, платГжними картками та шшими засобами доступу до банювських рахуншв, електронними грошима, обладнанням для ïx виготовлення); ч. 1 ст. 265 (Неза-конне поводження з радюактивними матерГалами); ч. 2 ст. 265-1 (Незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсше радю-активний матерГал або випромшюе радГащю); ч. 1, ч. 2 ст. 358 (Шдроблення документГв, печаток, штамшв та бланшв, збут чи використання шдроблених документГв, печаток, штамшв); ч. 1 ст. 361 (Несанкщоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерГв), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку); ч. 1 ст. 415 (Порушення правил водшня або експлуатацп машин); ч. 1 ст. 427 (Здача або залишення вороговГ засобГв ведення вшни).
Засоби вчинення злочину слад розглядати як обов'язкову ознаку складу зло-чину i у разГ, коли вони прямо не вказаш в закош, але однозначно випливають ¡з його змюту при тлумаченш, зокрема шляхом певного визначення сусшльно небезпечного дГяння i способГв його вчинення у закош (загальнонебезпечний спосГб): п. 5 ч. 2 ст. 115 (Умисне вбивство); ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження чужого майна); ч. 4 ст. 240 (Порушення правил охорони або вико-ристання надр); ч. 1, ч. 2 ст. 241 (Забруднення атмосферного повГтря); ч. 1, ч. 2 ст. 242 (Порушення правил охорони вод); ч. 1, ч. 2 ст. 243 (Забруднення моря); ч. 1, ч. 2 ст. 245 (Знищення або пошкодження об'ектГв рослинного свпу); ч. 2 ст. 252 (Умисне знищення або пошкодження територш, взятих шд охорону держави, та об'ектГв природно-заповщного фонду); ч. 1 ст. 258 (Терористичний акт); ч. 2 ст. 393 (Втеча з мГсця позбавлення волГ або з-шд варти); ч. 4 ст. 405 (Погроза або насильство щодо начальника); ч. 2 ст. 411 (Умисне знищення або пошкодження вшськового майна); ч. 1 ст. 446 (Шратство); ч. 1 ст. 447 (Найманство).
В усГх вказаних випадках засоби вчинення злочину виступають як обов'яз-кова ознака складу злочину i ïx встановлення та доказування кримшально-про-цесуальними та кримшалктичними засобами е обов'язковою умовою для встановлення наявностГ складу злочину як шдстави кримшально'1 вщповщаль-ностГ за вщповщною статтею (частиною статтГ) Особливо'1 частини КК Украши. Засоби вчинення злочину можуть фактично використовуватись i у випадках, коли вони не е обов'язковою ознакою складу злочину. Засоби тут також суттево впливають на ступшь сусшльно'1 небезпечностГ вчинюваного злочину i врахову-ються при призначенш покарання в межах санкцш статей Особливо'1 частини КК Украши.
Засоби вчинення злочину в одних випадках виступають як ознаки простого складу злочину: ч. 1 ст. 133 (ДиверсГя); ч. 1 ст. 200 (Незаконш дп з документами на переказ, платГжними картками та шшими засобами доступу до банывських
рахунюв, електронними грошима, обладнанням для ïx виготовлення); ч. 1 ст. 258 (Терористичний акт); ч. 1 ст. 265 (Незаконне поводження з радюактивними матерiалами); ч. 1 ст. 294 (Масовi заворушення); ч. 1 ст. 361 (Несанкцюноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерiв), автома-тизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку); ч. 1 ст. 415 (Порушення правил водшня або експлуатацп машин); ч. 1 ст. 427 (Здача або залишення вороговi засобiв ведення вшни); ч. 1 ст. 439 (Застосування збро'1 масового знищення); ч. 1 ст. 446 (Шратство); ч. 1 ст. 447 (Найманство). В шших випадках засоби вчинення злочину вказуються як ознака квалiфiкованого складу злочину: ч. 3 ст. 190 (Шахрайство); ч. 1, ч. 2 ст. 241 (Забруднення атмосферного повггря); ч. 1, ч. 2 ст. 242 (Порушення правил охорони вод); ч. 1, ч. 2 ст. 243 (Забруднення моря); ч. 1, ч. 2 ст. 245 (Знищення або пошкодження об'ектв рос-линного св^у); ч. 1, ч. 2 ст. 248 (незаконне полювання); ч. 2 ст. 249 (Незаконне зайняття рибним, звiриним або шшим водним добувним промислом); ч. 2 ст. 252 (Умисне знищення або пошкодження територш, взятих шд охорону держави, та об'ектв природно-заповщного фонду); ч. 2 ст. 265-1 (Незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсше радюактивний мате-рiал або випромшюе радiацiю); ч. 4 ст. 296 (Хулканство); ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна); ч. 4 ст. 240 (порушення правил охорони або використання надр); ч. 1, ч. 2 ст. 358 (Шдроблення документв, печаток, штам-шв та бланюв, збут чи використання шдроблених документв, печаток, штам-шв); ч. 2 ст. 393 (Втеча з мкця позбавлення волi або з-шд варти); ч. 4 ст. 405 (Погроза або насильство щодо начальника); ч. 2 ст. 411 (Умисне знищення або пошкодження вшськового майна). У вказаних складах злочишв засоби у едност iз дiянням та шшими ознаками складу злочину вщображають типовий рiвень сусшльно'1 небезпечност вчиненого посягання i виступають необхщною умовою встановлення шдстави кримшально'1 ввдповщальностй наявност у вчиненому сусшльно небезпечному дiяннi складу злочину, передбаченого КК Украши. У таких випадках засоби вчинення злочину впливають на сусшльну небезпеч-шсть цих дiянь та е шдставою для встановлення у складах злочишв Особливо'1 частини КК бшьш суворого покарання за ïx застосування.
Висновок. Таким чином, засоби вчинення злочину слщ визначити як вiдокремленi вiд особи певн предмети, явища чи процеси об'ективного свту, що застосовуються нею при вчиненн сустльно небезпечного дiяння в умисних або необережних злочинах, значною мiрою тдвищують уражаючi властивостi, суттево полегшують ïx вчинення та впливають на сощальну суттсть злочину -його сустльну небезпечтсть. Засоби знаходяться в нерозривному зв'язку i взае-мозалежност з усiма елементами та ознаками складу злочину. У цьому, зокрема, виражаеться вплив засобiв як на фактичш (об'ективш i суб'ективш) ознаки, так i на сощальш властивост (сусшльну небезпеку) вщповвдних злочишв, що в кшцевому рахунку i обумовлюе включення ïx як обов'язкову ознаку певних складiв злочишв та специфжу конструювання цих складiв у нормах Особливо'1 частини КК Украши.
Список л^ератури:
1. Великий тлумачний словник сучасно1 украшсько1 мови (з додат. i допов.) / уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. Ктв ; 1ртнь : ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
2. Словник украшсько1 мови : в 11 т. / АН УРСР. 1нститут мовознавства ; за ред. I. К. Бшодвда. Т. 3. Ктв : Наук. думка, 1972. 744 с.
3. Философская энциклопедия : в 5 т. / под ред. Ф. В. Константинова. Т. 5. Москва : Сов. энциклопедия, 1970. 740 с.
4. Трубников Н. Н. О категориях «цель», «средство», «результат». Москва, 1968. 148 с.
5. Ропаков Н. И. Категория «Ц»: проблемы исследования. Москва, 1980. 127 с.
6. Даньшин И. Н. Профессиональная преступность. Зб1рник наукових праць Хартвського Центру вивчення оргатзованог злочинность Вип. 1. Харюв : Харк. Центр вивчення оргашзов. злочинносп, 2000.
7. Маркс К. Капитал. Т. 1: Процесс производства капитала. Отдел третий. Производство абсолютной прибавочной стоимости. Глава пятая. Процесс труда и процесс увеличения стоимости / под ред. Ф. Энгельса ; пер. с 4-го нем. изд. Москва : Госполитиздат, 1960 г. 565 с.
8. Сахаров В. И. Средства и орудия совершения преступления и их уголовно-правовое значение : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 1999. 21 с.
9. Гуров В. И. Орудия и средства совершения преступления в советском уголовном праве : дис. ... канд. юрид. наук. Свердловск, 1983. 20 с.
10. Денисова А. С. Уголовно правовое значение орудий и средств совершения преступления : автореф. дис. . канд. юрид. наук. Москва, 2005. 19 с.
11. Панов М. М. Средства совершения преступления: понятие и виды. Проблемы законности. 2003. Вып. 64. С. 127-133.
12. Велика украшська юридична енциклопедiя : у 20 т. Т. 17: Кримшальне право / редкол. : В.Я. Тацш (голова), В. I. Борисов (заст. голови) та щ. ; НАПрН Украши ; 1н-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН Укра!ни ; Нац. юрид. ун-т iм. Ярослава Мудрого. Харюв : Право, 2017. 1064 с.
13. Дурманов Н. Д. Стадии совершения преступления по советскому уголовному праву. Москва: Госюриздат, 1955. 211 с.
14. Пономарева Н. П. Уголовно-правовое значение способа совершения преступления : автореф. дис. . канд. юрид. наук. Москва, 1970. 20 с.
15. Никифоров Б. С. Борьба с мошенническими посягательствами на социалистическую собственность по советскому уголовному праву Москва : Изд-во АН СССР, 1952. 481 с.
16. Дагель П. С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. Москва, 1977. 144 с.
17. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления. Москва, 1960. 244 с.
18. Даньшин И. Н. Понятие и правовое значение орудий совершения преступления. Радян-ське право. 1982. № 8. С. 58-60.
19. Малинин В. Б., Парфенов А. Ф. Объективная сторона преступления. Санкт-Петербург, 2004. 301 с.
References:
1. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (z dodat. i dopov.). V. T. Busel (Ed.). (2005). Kyiv; Irpin: VTF «Perun» [in Ukrainian].
2. Slovnyk ukrainskoi movy (Vols. 1-11); Vol. 3. (1972). I. K. Bilodid (Ed.). Kyiv: Nauk. dumka [in Ukrainian].
3. Filosofskaja jenciklopedija. (Vols. 1-5); Vol. 5. (1970). F. V. Konstantinov (Ed.). Moscow: Sov. jenciklopedija [in Russian].
4. Trubnikov, N.N. (1968). O kategorijah «cel'», «sredstvo», «rezul'tat». Moscow [in Russian].
5. Ropakov, N.I. (1980). Kategorija «C»: problemy issledovanija. Moscow [in Russian].
6. Danshyn, Y.N. (2000). Professyonalnaia prestupnost. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho Tsentru vyvchennia orhanizovanoi zlochynnosti, issue 1. Kharkiv [in Ukrainian].
7. Marks, K. (1960). Kapital. Vol. 1: Process proizvodstva kapitala. Otdel tretij. Proizvodstvo absoljutnoj pribavochnoj stoimosti. Glava pjataja. Process truda i process uvelichenija stoimosti. F. Jengel's (Ed.). Moscow: Gospolitizdat [in Russian].
Прудникоe fl. B. noHamma ma Budu 3aco6iB B^uHeHHa 3nonuHy
8. Saharov, V.I. (1999). Sredstva i orudija sovershenija prestuplenija i ih ugolovno-pravovoe znachenie. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow [in Russian].
9. Gurov, V.I. (1983). Orudija i sredstva sovershenija prestuplenija v sovetskom ugolovnom prave. Extended abstract of candidate's thesis. Sverdlovsk [in Russian].
10. Denisova, A.S. (2005). Ugolovno pravovoe znachenie orudij i sredstv sovershenija prestuplenija. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow [in Russian].
11. Panov, M.M. (2003). Sredstva sovershenija prestuplenija: ponjatie i vidy Problemy zakonnosti -Problems of Legality, issue 64, 127-133 [in Russian].
12. Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia. (Vols. 1-20); Vol. 17: Kryminalne pravo. (2017). V.Ya. Tatsii, V.I. Borysov et al. (Eds.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
13. Durmanov, N.D. (1955). Stadii sovershenija prestuplenija po sovetskomu ugolovnomu pravu. Moscow: Gosjurizdat [in Russian].
14. Ponomareva, N.P. (1970). Ugolovno-pravovoe znachenie sposoba sovershenija prestuplenija. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow [in Russian].
15. Nikiforov, B.S. (1952). Bor'ba s moshennicheskimi posjagatel'stvami na socialisticheskuju sobstvennost' po sovetskomu ugolovnomu pravu. Moscow: Izd-vo AN SSSR [in Russian].
16. Dagel', P.S. (1977). Neostorozhnost'. Ugolovno-pravovye i kriminologicheskie problemy. Moscow [in Russian].
17. Kudrjavcev, V.N. (1960). Objektivnaja storona prestuplenija. Moscow [in Russian].
18. Dan'shin, I.N. (1982). Ponjatie i pravovoe znachenie orudij sovershenija prestuplenija. Radjans'ke pravo, 8, 58 - 60 [in Russian].
19. Malinin, V.B., Parfenov, A.F. (2004). Objektivnaja storona prestuplenija. St. Petersburg [in Russian].
Prudnikov Ya. V., Postgraduate Student of the Criminal Law Department No. 2, Yaroslav Mudriy National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0003-1422-5713
Concept and ways of approaches of crime
In the article, means of committing a crime are considered as objects and other phenomena of objective reality, which establishes a person when committing a socially dangerous act (action or inaction) that is recognized as a crime. The means of committing a crime are proposed to be divided into instruments and other means of committing a crime, it turns out their significance for criminal liability.
Means are considered as elements of criminal behavior (socially dangerous act), their most important features are analyzed, and on the basis of the concept of «means of committing a crime» is formulated. The latter are divided into tools for committing crimes and other objects or phenomena of objective reality, used in the commission of a criminal offense as a means of its implementation. Means are also considered as a feature of the crime, and the peculiarities of their legal consolidation in the articles of the law on criminal liability are clarified.
Thus, the means of committing a crime should be defined as - separate objects, phenomena or processes of the objective world that are used by it in the course of committing a socially dangerous act in deliberate or careless crimes are separated from the person, substantially increase their damaging qualities, substantially facilitate their commission. and largely affect the social nature of the crime - its social danger. The means are inextricably linked and interdependent with all elements and features of the crime. This, in particular, expresses the influence of means as actual (objective and subjective) features, and on the social properties (social danger) of the relevant crimes, which ultimately determines the inclusion of them as a mandatory feature certain sorts of crimes and the specifics of the design of these syllables in the norms of the Special Part of the Criminal Code.
Keywords: means of committing a crime; tools for the commission of a crime; the nature of the crime; criminal assault; the objective side of the crime.
Hadiumna do pedKonezii 07.08.2018 p.
