CC BY
296. Мушинська О. В. Психолопчш особливост пiдлiткiв з iгровою 1н-тернет-залежнютю / Мушинська О.В., Христюк М.В. // BicH. Харюв. нац. ун-ту iM. В.Н. Каразiна. Сер. Пcихологiя. - 2013. - № 1065. - С. 149-152.
7. Оськина Н. Г. Проблема Интернет-зависимости: психолого-педагогическая трактовка / Н. Г. Оськина // Омский научный вестник -2012. - № 3 (109). - С. 152-154.
8. Пшецький В. Комп'ютерна залежнють та и вплив на сучасних тд-лггюв / В. Пшецький // Збiрник наукових праць: фiлоcофiя, соцюлопя, психолопя. - 2011. - Вип.16(2). - С. 46-58
9. Репша М. А., Федоров А. Ф. Проблема штернет-залежносл серед пiдлiткiв // Молодий вчений. - 2014. - №20. - С. 662-664.
10. Рогова Е. Е. Интернет-зависимость - проблема современной молодежи / Е. В. Суворова, Е. Е. Рогова // Журнал Science Time - 2015. - № 12 (24). - С. 641-646.
11. Церковний А. Аспекти формування 1нтернет-залежност / А. Цер-ковний // Сощальна психолопя. - 2004. - № 5 (7). - C.149-154.
12. Щелина Т. Т., Маслова В. С. Феномен интернет-зависимости как причина девиантного поведения подростков / В. С. Маслова, Т. Т. Щелина // Молодой ученый. — 2014. — №21. — С. 143-145.
13. Федоров А. Ф., Власова И. А. Проблемы игровой компьютерной интернет-зависимости у подростков / И. А. Власова, А. Ф. Федоров // Молодой ученый. — 2013. — №5. — С. 785-787.
СТАТЕВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТ1 У
П1ДЛ1ТКОВОМУ В1Ц1
Грисенко Н.В., Гршько А.С.
Днгпропетровсъкий нацгоналъний унгверситет ¡менг Олеся Гончара
Одшею iз серйозних проблем тдлггкового вшу е проблема самотнос-ri. Проблема самотност вщображена в працях вггчизняних та зарубiжних психолопв, таких як Р.Вейс, К.Роджерс, С.Г. Корчагша та ш. Як говорить Р.Хамщулша, посилаючись на Р.С. Немова, самотнють - це тяжкий психо-логiчний стан, який зазвичай супроводжуеться поганим настроем, i тяжкими емоцшними переживаннями [6].
У психолопчному словнику пiд редакцiею А.В. Петровського та М.Г. Ярошевсько!, а також у словнику практичного психолога С.Ю. Головiна, cамотнicть визначаеться як один iз психогенних факторiв, що впливае на емоцшний стан людини, що знаходиться в змiнених (незви-чних) умовах iзоляцii вiд iнших людей [1,4].
Також, у психолопчному словнику шд редакщею В.1.Войтка самотнють - пcихiчний стан людини, який виявляеться в дефщит cпiлкуваннi, iзольованоcтi вiд iнших людей [5].
Виходячи з цих визначень, можна зробити висновок, що самотнють розглядаеться в двох аспектах: як психiчний стан людини та як характеристика 11 фiзичних вiдносин з шшими людьми.
Переживання самотностi саме в шдлгтковому вiцi стае однiею з серйо-зних проблем сучасного суспшьства. Вважаючи той факт, що тдлгтковий вiк е визначальним в процес сощамзаци та становлення особистостi, то негативш переживання самотностi пiдлiтка можуть мати значний вплив на його сощально-психолопчну адаптацiю в цiлому.
Самотнють в пiдлiтковому вiцi мае рiзнi аспекти, по-рiзному прояв-ляються у чаш (часто з'являеться нудьга, вщчуження, неприкаянють), в утриманнi (низький психолопчний статус) i сферах особистостi (комушка-тивна, духовна та iн). Для кожного тдл^ка самотнiсть мае особистюну значущiсть, а iнодi i щннють, дозволяе осмислити свiй внутрiшнiй свгг [2].
У визначеннi проблеми самотност видiляеться кiлька пiдходiв. Перший з них - це заперечення самого факту наявност тдлгтково! самотносп, але з цiею точкою зору погодитися досить складно. Наступний погляд визнае самотнють як щось поверхове, несерйозне. Але саме третя точка зору, що належить В. С. Кону, пов'язуе виникнення самотност з виникнен-ням самосвщомосп, або «Я-концепщею», яка е вщносно стшкою, бшьш-менш усвiдомленою системою уявлень щдивща про себе. Саме вона i е центральним новоутворенням тдл^кового вiку. Вчений зазначае, що «Я» тдлггка ще розпливчасте, нерiдко переживаеться як почуття занепокоення дитини, що е результатом боротьби двох «Я», так би мовити «зовшшньо-го» i «внутрiшнього», що, у свою чергу, е причиною виникнення почуття самотност [3]. Виходячи з цього ми припустили, що самотнють в шдлггковому вщ пов'язана з його уявленням про себе та самовщношенням.
Для виявлення взаемозв'язку переживання самотност та самовщно-шення у тдлгтковому вiцi, нами було проведено емтричне дослiдження, об'ектом якого був феномен самотност у пiдлiтковому вщ^ а предметом -статевi особливост переживання вiдчугтя самотностi у тдлгтковому вiцi.
Метою нашого дослiдження було: емтрично дослiдити статевi особ-ливост переживання самотностi у пiдлiтковому вщ^ а також виявити зв'я-зок мiж почуттям самотностi та самовщношенням у дiвчат та хлопцiв. В основу дослщження були покладенi наступи емпiричнi гiпотези:1) дiвчата пiдлiткового вшу вщчувають себе бiльш самотнiми, шж хлопцi; 2) чим вищий у дiвчат та хлопцiв рiвень саморозумшня та аутосимпатп, тим мен-ше вони вiдчувають себе самотнiми.
Для перевiрки гiпотез дослiдження були застосоваш наступнi методики: «Тест опитувальник самовiдношення» (В.В. Столiн, С.Р. Пантелеев) та «^агностичний опитувальник самотнiсть» (С.Г.Корчагшо!).
Вибiрка дослiдження складалась 30 ошб : 15 дiвчат та 15 юнаюв тдль ткового вiку. В результат перевiрки отриманих результатiв за критерiем Колмогорова - Смiрнова, була визначена ненормальнють розподiлу даних, тому для виявлення статевих вщмшностей у вщчутл самотностi у тдлгт-
ковому вщ ми використали критерiй Ц-Манна-Улш. Для виявлення зв'язку мiж самоттстю та самовiдношенням хлопцiв та дiвчат було вико-ристано критерiй г - Стрмена.
В результатi до^дження, як показано на рис.1, нами було виявлено, що дiвчата тдлггкового вiку вiдчувають себе бiльш самоттми, нiж хлопцi (и=39, при р< 0,01). Можливо, дiвчата вiдчувають бiльшi труднощi в мь жособистiсних стосунках, а також потребують бiльшоi уваги та емпатп з боку оточуючих.
35 30 25 20 15 10 5 0 Самотшсть
Дiвчата Хлопцi
Рис.1 Середм показники за методикою «Самотнгсть» С.Г. Корчагтог у хлопцгв та дгвчат тдлгткового вгку.
Результати виявлення зв'язку самовщношення та самотност у хлопщв та дiвчат тдллкового вiку представлен в таблицi 1.
Таблиця 1.
Показники кореляци г - Сшрмена м1ж шкалами самов1дношення та
самотносл у дiвчат та хлопцiв.
Показник г - Спiрмена Показник г - Стрмена
Шкали самовiдношення з почуттям самотностi з почуттям самотност
у хлопцiв у дтчат
Саморозумiння 0,123 -0,623*
Аутосимпатiя -0,065 -0,610*
Самоiнтерес -0,690** 0,228
Самоповага 0,108 -0,595*
Самозвинувачення 0,039 0,455
Самовпевнетсть 0,338 0,118
Очiкуване вiдношення шших 0,420 0,188
* кореляцшний зв'язок на 5% рiвнi значущостi; ** кореляцiйний зв'язок на 1% рiвнi значущостi.
Виходячи iз отриманих нами результатiв було виявлено, що юнуе ста-тистично значущий зв'язок мiж самотнiстю та саморозумшням та мiж ау-
тосимпатю i самотнютю, але вона залежить вiд статi. Як можна побачити з табл. 1, чим вищий рiвень саморозyмiння y дiвчат, тим бшьш низькi y них показники самотностг Тобто, якщо дiвчата добре усвщомлюють себе як особистiсть, власш стосунки з iншими людьми, власш риси характерy, дiï, вчинки, мотиващю i т.д., то вони краще встановлюють мiжособистiснi ко-нтакти i менше почyваються самотнiми.
Також нами 6уло встановлено, що чим вищий рiвень аyтосимпатiï y дiвчат, тим нижчi в них показники самотностг А отже, можна говорити про те, що якщо дiвчата подобаються соб^ якщо вони задоволенi власною поведшкою, характером, якщо вони приймають себе такими, як вони e, то вони бшьш активш в сощальних контактах i тому почувають себе менш самотнiми.
Аналiзyючи отримаш результати нами було виявлено те, що чим 6í-льше юнаки вщчувають себе самотнiми, тим бшьший у них iнтерес до вла-сного «Я». Можливо, це пов'язано з тим, що чим бшьше трудношдв виникаe у хлопцiв в мiжособистiсномy спiлкyваннi, тим бiльше вони аналь зують свою поведiнкy i намагаються знайти причини цих труднощдв.
А враховуючи показники, отриманi в груш дiвчат було виявлено, що негативне переживання дiвчатами власно!' самотност призводить до зни-ження рiвня самоповаги. А в свою чергу низький рiвень самоповаги перед-бачаe негативну оцiнкy власного «Я», власно1' поведiнки, мотивацiï,yспiшностi, соцiального схвалення i т.д. Ми можемо припустити, що у дiвчат реальна ситуащя мiжособистiсних вiдносин не спiвпадаe з 1'х уявленням про iдеальнi стосунки з оточуючими, внаслiдок чого у них за-нижyeться самооцiнка, що зyмовлюe зменшення поваги до власно1' особис-тостi.
Цiкавим для нас було виявлення вщсутност зв'язку мiж показниками самотност та самозвинувачення у груш дiвчат та хлопцiв. Це може говорити про те, що дiвчата та хлопщ пiдлiткового вшу, вщчуваючи власну са-мотнiсть, можливо, маючи проблеми у мiжособистiсномy спшкуванш, звинувачують в цьому не себе, а оточуючих. Можна припустити, що у дос-лiджyваних переважаe екстернальний локус контролю, тому вони тдкрес-люють негативну роль iнших у виникненш власних життeвих трyднощiв, у тому чи^ i трyднощiв у мiжособистiсних стосунках.
Слiд звернути увагу на те, що нами не було виявлено статистично значущого зв'язку мiж показниками самотност та самовпевненост у грут дiвчат та хлопщв пiдлiткового вiкy. Такий результат свщчить про те, що в незалежносп вiд рiвня впевненостi у соб^ власних дiях та рiшеннях хлопщ та дiвчата пiдлiткового вiкy однаково вщчувають себе самотнiми.
Також не було виявлено статистично значущого зв'язку мiж самотшс-тю та очшуваним вiдношенням iнших у дiвчат та хлопщв тдл^кового вi-ку, тобто якщо реальне вiдношення оточуючих до тдл^юв не спiвпадаe з 1'х очiкyваним вiдношенням, то це не викликаe у них вiдчyття фрустрацп,
хоч i мае схожий iз нею мехатзм, i не впливае на емоцшний стан дiвчат та хлопщв, зокрема переживання ними самотностi.
Таким чином, в результат проведеного емтричного дослiдження нами було частково пiдтверджено нашу концептуальну гiпотезу. А саме, нами було виявлено, що в тдлггковому вiцi дiвчата дiйсно вiдчувають себе бiльш самоттми, нiж хлопцi. Але, зв'язок мiж самотнiстю та саморозумш-ням й аутосимпапею був виявлений лише у дiвчат. Тобто, чим бiльше дiв-чата розумiють себе, чим бшьше у них виявлена симпатiя до себе, тим легше iм встановлювати мiжособистiснi стосунки i тим менше вони почу-вають себе самотшми. Також, переживання дiвчатами власноi самотност призводить до зниження самоповаги. А ось у хлопщв було виявлено зв'язок мiж самоштересом та самоттстю, тобто, чим бiльше хлопцi пере-живають власну самотнiсть, тим бшьше вони акцентують увагу на власнш особистостi.
Цiкавими виявилися результати, зпдно з якими самотнiсть не мае ста-тистично значущого зв'язку з такими показниками, як самозвинувачення, самовпевнетсть та очшуване вiдношення iнших у дiвчат та хлопцiв тдлгт-кового вшу. Тобто у цьому тдлггковому вщ дiти, можливо, вiдчувають себе достатньо комфортно не зважаючи на можливi проблеми у мiжособи-стюних стосунках. 1х ставлення до себе, власноi особистостi, поведiнки, мотивiв та потреб не залежить вiд кшькоси друзiв, ролi чи статусу в груш.
З огляду на отримаш результати, дане дослщження можна розширити для того, аби детальнiше дослщити дану тематику. В перспективi можна розширити вибiрку за вiковим та кшьюсним показником, дослiдити взае-мозв'язок самотност з самооцiнкою та вплив самотност на соцiально -психолопчну адаптацiю.
Список використаноУ лiтератури:
1. Головин С.Ю. Словарь практического психолога / С.Ю.Головин. -Минск: Харвест,1997. - 580с.
2. Корчагина С.Г. Психология одиночества: учебное пособие / С.Г. Корчагина - М.: МПСИ. - 2008. - 228 с.
3. Кошкаров В.И. Исследование взаимосвязи самооценки и одиночества у подростков / В.И. Кошкаров, В.Н. Бородина, Л.А.Кадетова // Сибирский педагогический журнал. - 2013. - №3. - с. 201 - 205.
4.Психология. Словарь/ под. общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Яроше-вского. - 2 - е изд., испр. и доп. - М: Политиздат. - 1990. - 389 с.
5. Психолопчний словник / за ред. В.1. Войтка. - К.: Вища школа. -1982. - 216 с.
6. Хамидулина Р. Переживание одиночества у молодежи и его связь с самооценкой / Р. Хамидулина, А. Ю. Мухарлямова // Международный журнал экспериментального образования. - 2014. - № 6(1). - с.105 - 106.
