CC BY
24
УДК 614.4:628.16:546.134
А.В. Мотенко ЗНЕЗАРАЖУВАННЯ ВОДИ Д1ОКСИДОМ
ХЛОРУ ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕП1ДЕМ1ЧНО1 БЕЗПЕЧНОСТ1 ПИТНО1 ВОДИ В УКРА1Н1
(огляд л^ератури та власних дослiджень)
Державне тдприемство Украшський науково-до^дний iHcmumym медицини транспорту MiHicmepcmea охорони здоров 'я Украши
(зав. лаб. гтени довюлля - к. бiол. н. Н. Ф. Петренко) м. Одеса
Ключовi слова: питна вода, захворюванкть, дюксид хлору, хлор
Key words: potable water, morbidity, chlorine dioxide, chlorine
Резюме. В работе представлен анализ данных литературы и результаты эпидемиологической оценки влияния обеззараживания воды на здоровье населения. Установлено, что диоксид хлора, в отличие от хлора, обеспечивает эпидемическую безопасность питьевой воды. Summary. In the work the analysis of literature data and results of an epidemiological evaluation of influence of water disinfection on population's health is submitted. It was defined that in contradistinction to chlorine dioxide, chlorine provides epidemic safety of potable water.
«1нфекцшш хвороби, яю викликаш патоген-ними бактерiями, BipycaM^ найпростшими та гельмштами, - найбшьш загальний та широко розповсюджений ризик здоров'ю, пов'язаний з питною водою. Стушнь ризику визначаеться серйозшстю хвороб, зумовлених шфекцшними агентами, ix шфекцшною здатшстю та впливом на населення». Так звучить ешграф до cьомоi глави третього, останнього видання Кеpiвництвa щодо контролю якост води ВООЗ [26]. У по-piвняннi з попередшм виданням [15] суттево розширено перелш мiкpобниx, вipycниx та паразитарних aгентiв, для яких встановлено вод-ний шлях пеpедaчi. Експерти ВООЗ вислов-люють наступну думку: «Жропдно, е iнфекцiйнi агенти, якi також можуть бути передаш водним шляхом. Це зумовлено тим, що число нових або на сьогодш невщомих iнфекцiйниx aгентiв, для яких вода е шляхом передач^ продовжуе зрос-тати».
Протягом останнього 10 - piччя (1995-2004 роки) в У крат офщшно зареестровано 61 спа-лах гострих кишкових iнфекцiй, пов'язаних iз водним фактором пеpедaчi збудника. Постраж-дало 8083 особи, у тому чист 50,2% - дiти. За штенсившстю епiдемiчного процесу нaйбiльш масовими були спалахи pотaвipycноi шфекци -40,5 % (3353) вщ зaгaльноi кшькосп постражда-лих та вipycного гепатиту А (ВГА) - 34,8 % (2814). Спалахи рееструвались на 17 адмшстра-тивних теpитоpiяx ycix регюшв Украши. За 10 pокiв кiлькicть зареестрованих випaдкiв ВГА сягнула 550 тысяч. [17]
За даними [9], на територп Украши за-
бруднення питно! води BipycoM гепатиту А (ГА) фшсуеться пocтiйнo, що зумовлюе водний шлях пеpедачi ГА-шфекцп. Оскшьки населення перманентно використовуе недоброяюсну питну воду, цiлopiчнo рееструеться спорадична захворюва-нicть.
У poбoтi [14], присвяченш питанням етде-мюлоги та профшактики iнфекцiйних захворю-вань, показано, що найбшьш розповсюдженим на сучасному еташ (2002 piк) е гепатит А, високий piвень захвopюванocтi яким пов'язаний з штен-сивним забрудненням довкшля, перш за все, питно! води.
На думку автopiв [18], в Укра!ш динамiка захвopюванocтi на гепатит А (ГА) свщчить, що ця iнфекцiя не регулюеться та характеризуеться перюдичними пiдйoмами та спадами. Так, у cтpyктypi вipycних гепатипв частка ГА за пеpioд 1994-1999 гг. коливалась вщ 90,7 % у 1994р. до 65,8 % у 1999 р. У Захщному регюш Украши щ цифри склали 92,2 % и 84,2 % вщповщно.
У poбoтi [4] надано результати ешдемь oлoгiчних дocлiджень взаемозв'язку якосп води i захвopюванocтi вipycним гепатитом А: при по-piвняльнoмy аналiзi встановлена пpoвiдна роль водного шляху пеpедачi шфекци в роки !! епiдемiчнoгo пiдйoмy.
Для пopiвняння зазначимо, що на cьoгoднi за кордоном, зокрема у США, превалюючим е контактно-побутовий шлях пеpедачi гепатиту А. Наприклад, Jennifer A. Cuthbert в змicтoвнoмy oглядi (287 посилань) [22], який опублшовано у Clinical Microbiology Reviews у 2001 рощ, воднш зумовленност гепатиту А придшила декiлька
рядюв з посиланнями на 6 джерел лггератури [20, 23, 28, 33, 34], з яких аналiз тшьки одше! [34] дае змогу судити у повному обсязi щодо взаемо-зв'язку саме питно! води з ризиком зараження цим iнфекцiйним захворюванням. Якщо ж провести бшьш глибокий аналiз даних лiтератури, то з'ясуеться [24] , що ще у 1985 роцi у США вiрусний гепатит А був найбшьш розпов-сюдженою iнфекцiею, яка передавалась через воду, з тенденщею до зростання у попереднi роки. Цей факт певною мiрою пiдтверджуе эфектившсть впровадження сучасних водоочис-них технологш у практику господарсько-питного водопостачання.
За даними [29], у США ротавiрус був найбшьш загальним патогеном, який щентиф> кували у 16,5 % хворих на дiарею, з тенденщею до зростання вщ 13,3 % у 1993 до 18,9 % у 1995 рощ. Небезпечшсть цього шфекцшного агенту полягае, у тому числ^ у здатносп викликати геморапчний шок та енцефалопатiю у дтей [27]. Остання, вiрогiдно, е результатом ураження мiе-ло!дних дентритних нянин [32].
Проблема ротавiрусноl шфекцл е дуже складною, перш за все тому, що ротавiруси юнують як гетерогенш групи реасортантiв [25, 31]. Цей феномен сшвпадае з концепщею квазирiзновидiв вiрусноl РНК, що передбачае генний переасорти-мент, який е критичним еволюцшним мехашз-мом для цього сегментованого вiрусу. Реасор-тацiя, вiрогiдно, також пояснюе сшрш резуль-тати епiдемiологiчних дослiджень та вивчення вакцинно! ефективностi.
На думку автора аналнично! роботи [5], на сьогодш в Укра!ш ротавiрусна шфекщя, яка ре-еструеться у виглядi спорадичних випадкiв, гру-пових захворювань та епiдемiчних спалахiв з водним фактором передач^ е найбiльш актуальною проблемою. II зростання особливо помине останшми роками. Так, з 635 випадюв у 1995 роцi показник вирю до 2970 у 2005 рощ. Най-бiльше постраждалих було наприкшщ 2000 - на початку 2001 року (4440 оаб, з них - 3062 дитини) внаслщок масового спалаху ротавiрусноI шфекци в Одеш, пов'язаним iз забрудненням питно! води централiзованого водопостачання. Епiдемiологiчний аналiз даного спалаху показав, що 66 % хворих вживали водопровiдну воду, у тому чи^ додатково очищену побутовими водо-очисними фiльтрами, та бутильовану воду [3].
Дюксид хлору, як показано нами рашше у роботах, що опублшоваш у 2000-2005 рр., у тому числi в монографи [13], е альтернативою хлору у зв'язку з суттевими перевагами, як полягають, головним чином, у бшьшш бiоциднiй ефек-
тивностi та мшмальнш здатностi утворювати галогенорганiчнi сполуки. Однак одним iз стри-муючих факторiв впровадження даного реагенту та вщповщно! технологи в практику знеза-ражування води е обмеженiсть даних ешдемюло-пчно! оцiнки взаемозв'язку знезаражування води дiоксидом хлору i захворювашстю населення.
Мета дано! роботи полягала в ешдемюлопч-ному аналiзi захворюваност населення гепатитом А та ротавiрусною iнфекцiею в контекстi взаемозв'язку iз знезаражуванням води центра-лiзованого господарсько-питного водопостачання хлором i дiоксидом хлору.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Щодо гепатиту А нами проведена порiв-няльна епiдемiологiчна ощнка взаемозв'язку зах-ворюваностi населення, що споживае хлоровану (Укра!на, м. Одеса, Одеська область, деяю насе-леш пункти Одесько! областi) i ту ж повторно знезаражену дiоксидом хлору хлоровану воду (м. Iллiчiвськ Одесько! областi, де з 1996 року використовуеться вщповщна технологiя).
Часовий дiапазон становив 11 рокiв (19942004 р.). Джерелом шформацп служили щорiчнi звiти щодо захворюваностi населення Одеського обласного управлшня медично! статистики. Тенденщю змiни захворюваностi розраховували за методикою [2] з використанням вщповщно! програми.
Щодо ротавiрусноI шфекци нами проведено порiвняльний аналiз вiрусологiчних дослiджень питно! води м. Одеси (хлорування), м. Южний Одесько! областi (знезаражування води дюкси-дом хлору), м. Алушта АР Крим (передокис-нення води Iзобiльненського водосховища дю-ксидом хлору), м. Жовтi Води Дншропетровсько! областi (знезаражування води дюксидом хлору).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Нашi дослiдження, якi були присвячеш оцiнцi контамшаци водних об'ектiв вiрусом гепатиту А та впливу цього фактору на динамшу захво-рюваносп ВГА населення Одеси та Iллiчiвська, дозволили встановити наступне [1]. В щлому з водних об'ектiв маркер (антиген) ГА видшявся у 5,5 % випадюв. Максимально iнфiкованими були господарсько-побутовi стоки (6,97 %) та морська вода (6,93 %), менше - рiчкова вода (Днiстер) (3, 9 %) та вода водорозподшьно! мереж (4,9 %).
Максимальна кшьюсть проб питно! води, якi мютили антиген ВГА, спостерiгалась у 1994 р. (52,6 %) та 2002 р. (11,7 %). У 1994 - 2004 рр. констатовано зменшення забруднення питно! води ВГА вщ 52,6 % до 0, 59 %, що ствпало зi зниженням захворюваностi ВГА (г = 0,73; р <
0,05). Активiзацiя епiдемiчного процесу у 19941995 рр. супроводжувалась значним шфшуван-ням води у 1994 р. (морська вода - 39,5 %, рiчкова - 28,6 %, питна - 52,6 %). Щцйом захво-рюваносн ВГА регулярно супроводжувався ви-явленням вiрусу у водопровщнш водi. Поява вiрусу у питнш водi в окремих випадках була сигналом наступного пiдйому захворюваносп.
За спостереженнями [12], максимальне попр-шення якостi води розподшьно! мережi щодо наявностi антигену вiрусу гепатиту А спосте-рiгаеться в перюд весняного паводку та передуе
сезонному росту захворюваносп населення гепатитом А. За нашими даними, рiвнi захворюваносп гепатитом А населення м. Одеси протя-гом 2000 р. суттево збiльшувалися вiд 15 у березш до 104 у жовтш (абсолютнi показники) (рис. 1). Нами також констатована тенденщя до росту захворюваносп при порiвняннi абсо-лютних показникiв за лютий 2000-2001 р. (з 21 до 33 у третю недшю та з 14 до 20 у четверту недшю) (рис. 2), яка вщповщае тенденци росту захворюваносп за цей перюд (45 - 70 на 100 тис. населення вщповщно) [6, 7, 8, 10].
120100806040-
20
104
62
14 М 15
УН
24
10 Д
19
ГТ-15
24
й
68
72
0 I 1 " i 1 " г1""* г"1""" г1""" i " г"1""* г"1""* г1""" г1""" г"1""" г1""" т
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Рис. 1. Захворювашсть населення м. Одеси гепатитом А у 2000р. (абсолютш показники)
Для дослщжених популяцiй населення кон- торш та Укра!ни в цшому (рис. 3). Така ж за-
статована бiльш-менш виражена негативна тен- кономiрнiсть була характерною для дггей у в>
денцiя всiх груп захворюваностi. Однак най- ковiй груш 0-14 роюв. Отриманi результати пев-
бiльш виражена негативна тенденцiя для гепа- ною мiрою узгоджуються з нашими даними, ус-
титу А (-91,544) у м. Iллiчiвськ ютотно переви- тановленими ранiше [11]. щувала аналопчний показник для iнших тери-
35-|"1 30 25 20 15 10 5
0
"33"
20
21
20
11
15
16
1тиждень 2 тиждень 3 тиждень 4 тиждень □2000 рiк П2001 р1к
4 доби
Рис. 2. Дииампка захворюваностi населення м. Одеси гепатитом А за лютий 2000-2001 рр. (абсолютш показники)
Слщ зазначити тюну кореляцiю даних ешде- Iллiчiвська: протягом перiоду спостережень ан-мiологiчних дослiджень iз результатами саштар- тигени вiрусу гепатиту А не виявляли. но^русолопчного монiторингу питно! води м.
■ 1змаТл -33,279 ■ Болград -26,519
■ Б-Днiстровський -40,351 ЩОдеса - 32,628
□ Одеська область -37,361 ШУкраша -45,729
□ lллiчiвськ-91,544
Рис. 3 Показник тенденцп до зниження захворюваносл гепатитом А населення УкраТни, ОдеськоТ областi, м. Одеси да деяких населених пунктiв ОдеськоТ облает!
За даними [30], механiзм шактиващ! вiрусу гепатиту А полягае в шактиващ! найбiльш чут-ливих фрагмент, так званих 5'non-translated ге-gions (5'NTR) рибонукле!ново! кислоти та/або деструкщ! антигенностi.
На думку авторiв роботи [12], юнуе певний взаемозв'язок ступеня ротавiрусно! контамшаци питно! води та захворюваносп населення: пiдйом
захворюваностi у 1996 р. вщзначений пiсля штатного погiршення якостi води у 1995 р. Нами встановлено аналопчну закономiрнiсть (рис. 4): збiльшення проценту позитивного ПЦР - тесту на антигени ротавiрусiв у пробах питно! води м.Одеси у 1999 рощ [16] передувало спалаху ротавiрусно! шфекщ! наприкiнцi 2000 року [3].
Рис. 4. Ввдсотки позитивного ПЦР - тесту на антигени ротавiрусiв у пробах питноТ води
м.Одеси за 1997-2002рр.
Слщ зазначити, що аналопчний рiвень кон-тамшацп питно! води ротавiрусами спостерiгався у 1997 рощ, однак у наступному, 1998 рощ, спалаху ротавiрусноI шфекци не зафшсовано. Це, з нашо! точки зору, пояснюеться двома обставинами: по-перше, це не виключае велико! кшькосп спорадичних випадкiв захворювань, якi можуть маскуватися у дiагнозi «гастроенте-роколiт невстановлено! етюлоги» [19], а також латентного вiрусоносiйства; по - друге, це якоюсь мiрою пояснюе феномен реасортаци, коли, вiрогiдно, безпосередньо перед спалахом генний переасортимент стосувався саме тих гешв, якi вiдповiдають за шдвищену патоген-нiсть ротавiрусу.
Що стосуеться вiрулiцидноI ефективностi д> оксиду хлору по вщношенню до ротавiрусiв, то слщ зазначити наступне [13].
1. Знезаражування дюксидом хлору у дозах 0,15-0,30 мг/дм3 води централiзованого госпо-дарсько-питного водопостачання м. Южний (Одеська область) забезпечувало вiдсутнiсть ан-тигенiв ротавiрусов, тобто епiдемiчну безпеч-нiсть води, у тих випадках, коли вихiдна вода, яка надходить на насосну станцiю вiд ВОС «Дшстер», мiстила антигени цього вiрусу.
2. При передокисненнi води Изобшьненського водосховища (м. Алушта, АР Крим), для яко! характернi каламутнiсть до 30 мг/дм3 та шдекс ЛКП до 2000-3000 КОЕ/дм3, дiоксид хлору у концентращях >0,5 мг/дм3 зумовлював вiрулi-цидний ефект по вщношенню до виявленних у природнiй водi ротавiрусiв.
3. При вiрусологiчному дослщженш природ-но! води р. 1нгулець та 1скровського водосховища (м. Жовт Води Дшпропетровсько! областi) щентифшоваш антигени ротавiрусов. Пiсля зне-
заражування води з фiльтрiв i води з резервуару чисто! води (РЧВ) дюксидом хлору у дозi 0,3 мг/дм3 даш антигени були вщсутш.
Слщ зазначити, що поштовхом до впровад-ження дано! технологи у цьому мют на початку 2005 року був спадах ротавiрусноI шфекци. Санiтарно-вiрусологiчний монiторинг якостi води на етапах водоочистки показав наступне: якщо у 2004 рощ 4 з 15 проб питно! води мютили антигени ротавiрусiв, то у 2005-2007 рр. у вах пробах даш антигени не виявлено.
Отримаш даш певною мiрою вщповщають результатам дослщжень [21], за якими рота-вiруси мавпи (SA-11) i людини (HRV) були повнiстю iнактивованi дiоксидом хлору при за-лишковiй концентраци 0,20 мг/дм3 за рН 8 та контамшаци 105/ дм3 .
ВИСНОВКИ
Аналiз даних лiтератури та результата власних дослщжень дозволяе зробити наступш виснов-ки:
1. Епiдемiчну ситуащю в Укра!ш у контекстi постшно! загрози водно - зумовлених шфекцш, особливо ротавiрусноI та гепатиту А, слщ ощ-нити як несприятливу, що зумовлюе необхщнють невiдкладних заходiв з оптимiзацп очистки та знезаражування води в системах централiзо-ваного господарсько-питного водопостачання.
2. Хлорування як основний метод очистки та знезаражування води не забезпечуе И епiдемiчну безпечшсть.
3. Дюксид хлору е ефективним вiрулiцидним агентом при знезаражуванш води, що дозволяе рекомендувати цей реагент як адекватний зашб мiшмiзаци захворюваностi населення небезпеч-ними iнфекцiйними захворюваннями, зокрема, гепатитом А та ротавiрусною iнфекцiею.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Васильев К.Г., Козишкурт Е.В., Мокиен-ко А.В. Оценка контаминации водных объектов вирусом гепатита А и влияние на динамику заболеваемости ВГА населения крупных портовых городов Украины // Гигиена и санитария.-2006.-№4.-С.25-27.
2. Васильев К.Г., Рейнару И.К., Ягодинский В.Н. Аналитическая эпидемиология.-Таллин: Валгус, 1977. - 295с.
3. Забрудненшсть ентеров1русами води р1зного виду водокористування / Зубкова Н.Л., Василенко В.В., Кракович А.В. та ш. // Матер1али наук.-практ. конф. м1жнар. водного форуму "АКВА УКРА1НА-2003". - К., 2003. - С.165-166.
4. Корчак Г.И., Клочко В.И., Саганевич Л.В. Ка-
чество воды и заболеваемость вирусным гепатитом А // Матер1али наук.-практ. конф. мiжнар. водного фору-
му "АКВА УКРА1НА-2003." - К., 2003. - С.218-219.
5. Мариевский В.Ф., Доан С.И. Вода как фактор риска вирусных инфекций // Вода 1 водоочисш технологи. -2007. - №2. - С.50-54.
6. Мошенко А.В. Обеззараживание воды и заболеваемость населения: к оценке взаимосвязи // Мате-р1али наук.-практ. конф. IV м1жнар. водного форуму «АКВА УКРА1НА-2006».- К., 2006. - С.285-288.
7. Мошенко А.В., Петренко Н.Ф., Гоженко А.1. Знезаражування води як чинник впливу на здоров'я населення // Одес. мед. журн. - 2006. - №6 (98).-С. 7677.
8. Мокиенко А.В., Петренко Н.Ф., Гоженко А.И. Эпидемиологическая оценка взаимосвязи обеззараживания питьевой воды с заболеваемостью населения // Тез. докл. 'УП-го междунар. конгресса "Вода: эколо-
гия и технология" (ЭКВАТЭК-2006). - М.:Сибико Инт., 2006.- С.961-962.
9. Некрасова Л.С., Горбань £.М. Стан i перспек-тиви розвитку наукових дослвджень у галузi боротьби з шфекцшними хворобами в Укра!ш // 1нфекцшш хвороби.-1997.-№о4.-С.5-9.
10. О воднообусловленности гепатита А: состояние проблемы и пути ее решения / Мокиенко А.В., Петренко Н.Ф., Гоженко А.И. и др.// Питьевая вода.-2007.-№2 (38).- С. 2-15.
11. Обеззараживание питьевой воды диоксидом хлора как фактор снижения заболеваемости населения вирусным гепатитом А / Мокиенко А.В., Засыпка Л.И., Красницкая Л.В., Садкова А.Б. // Довшлля та здоров'я.-2005.-№>4.- С. 21-25.
12. Оценка контаминации водных объектов кишечными вирусами в сопоставлении с динамикой заболеваемости населения / Сергевнин В.И., Кудреватых Е.В., Сармометов Е.В. и др. // Гигиена и санитария.- 2003.-№1 .-С. 15-17.
13. Петренко Н.Ф., Мокиенко А.В. Диоксид хлора: применение в технологиях водоподготовки: Монография. - Одесса: Изд-во "Optimum", 2005.- 486 с.
14. Питання ешдемюлоги та профшактикн шфек-цшних хвороб / Бережнов С.П., Мухарська Л.М., Пад-ченко А.Г., £мець М.А. // 1нфекцшш хвороби.-2002.-№2.-С.80-84.
15. Руководство по контролю качества питьевой воды. - 2-е изд. Т. 1. Рекомендации.- Женева: Изд-во ВОЗ, 1994. - 258с.
16. Санггарно^русолопчна оцшка води, що зне-заражена дюксидом хлору / Петренко Н.Ф., Мошен-ко А.В., Котлик Л.С. та in // Матерiали наук.-практ. конф., присвячено! 100 рiччю кафедри загально! ririe-ни Одеського ДМУ (1903-2003 рр.). - Одеса: Вид-во «Чорномор'я", 2003. - С.95-101.
17. Свгга В. Вода як фактор передачi збудник1в iнфекцiйних захворювань // СЕС профшактична медицина.- 2005.-№3.- С. 48-50.
18. Солонина О.М. Епiдемiологiя та профiлактика гепатиту А на сучасному етапi // 1нфекцшш хвороби.-2001.-№1.-С.51-54.
19. Хотько Н. И., Дмитриев А. П. Водный фактор в передаче инфекции. - Пенза: 2002. - 232с.
20. An outbreak of hepatitis A associated with swimming in a public pool / Mahoney F.J., Farley T.A., Kelso K.Y. et al. // J. Infect. Dis. -1992.- Vol. 165.-Р. 613-618.
21. Chen Y.-S., Vaughn J. M. Inactivation of Human
and Simian Rotaviruses by Chlorine Dioxide // Appl. Environ. Microbiol.- 1990.- Vol. 56, N 5.- P. 1363-1366.
22. Cuthbert J. A. Hepatitis A: Old and New // Clin. Microbiol. Reviews.- 2001.- Vol. 14, N 1.- P. 38-58.
23. De Serres G., Laliberte D. Hepatitis A among workers from a waste water treatment plant during a small community outbreak // Occup. Environ. Med. - 1997.-Vol. 54. - P. 60-62.
24. Evaluation of occupational transmission of hepatitis A virus among wastewater workers / Trout D., Mueller C., Venczel L., Krake A. // J. Occup. Environ. Med. -2000.- Vol. 42.-P.83-87.
25. Gouvea V., Brantly M. Is rotavirus a population of reassortants? // Trends Microbiology.- 1995.-Vol.3, N 4.- P.159-162.
26. Guidelines for drinking water quality.- The 3nd ed.- Vol.1. Recommendations.- Geneva: World Health Organisation, 2004.-495p.
27. Haemorrhagic shock and encephalopathy associated with rotavirus infection (case report) / Makino M., Tanabe Y., Shinozaki K. et al. // Acta. Paediatr.-1996.-Vol.85, N 5. - P. 632-634.
28. Hepatitis A virus detection in wastewater by PCR and hybridization / Divizia M., Ruscio V., Degener A.M., Pana A. // New. Microbiol.- 1998.- Vol. 21.-P. 161-167.
29. Hospitalizations associated with rotavirus diarrhea in the United States, 1993 through 1995: surveillance based on the new ICD-9-CM rotavirus-specific diagnostic code / Parashar U.D., Holman R.C., Clarke M.J. et al. // J. Infect Dis.-1998.- Vol.177, N 1.-P. 13-17.
30. Mechanisms of inactivation of hepatitis A virus in water by chlorine dioxide / Li J.W., Xin Z.T., Wang X.W. et al. // Wat. Res.-2004.-Vol.38, N 6.-P. 1514-1519.
31. Nakagomi O. Genetic diversity and similarity in mammalian rotavirus in relation to interspecies transmission of rotavirus // Arch. Virol.-1991.-Vol.120.-P.43-45.
32. Narvaez C. F., Angel J., Franco M. A. Interaction of Rotavirus with Human Myeloid Dendritic Cells // J. Virology. - 2005.- Vol. 79, N 23.- P. 14526-14535.
33. Occupations at increased risk of hepatitis A: a 2-year nationwide historical prospective study / Lerman Y., Chodik G., Aloni H. et al. // Am. J. Epidemiol. -1999.-Vol. 50.-P.312-320.
34. Recovery of hepatitis A virus from a water supply responsible for a common source outbreak of hepatitis A / Bloch A. B., Stramer S.L., Smith J.D. et al. // Am. J. Public Health.- 1990.- Vol. 80.-P.428-443.
♦
